Мико́ла Федосíйович Кагарли́цький (нар. 6 січня 1937, Черняхів — пом. 2 вересня 2015, Київ) — український письменник, мистецтвознавець, музикознавець, літературознавець, вчитель, перекладач, публіцист, філолог, громадський і культурний діяч. Дослідник біографій і автор книг про видатних діячів української культури таких, як Катерина Білокур, Оксана Петрусенко, Михайло Донець, Іван Козловський, Дмитро Гнатюк та ін.
Кагарлицький Микола Федосійович | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Черняхівський | |||
Народився | 6 січня 1937 Черняхів, Кагарлицький район, Київська область, Українська СРР, СРСР | |||
Помер | 2 вересня 2015 (78 років) Печерський район, Київ, Україна | |||
Поховання | Жулянське кладовище | |||
Громадянство | УРСР → Україна | |||
Національність | Українець | |||
Діяльність | перекладач, письменник | |||
Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] | |||
Заклад | Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка, Літературна Україна, Дніпро і Мистецтво | |||
Мова творів | українська | |||
Членство | Національна спілка театральних діячів України і Національна спілка письменників України | |||
У шлюбі з | Кагарлицька Ольга Зіновіївна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
Народився 1937 року в родині селян Федося Гнатовича та Тетяни Антонівни Кагарлицьких.
1961 року закінчив філологічний факультет Киïвського державного університету.
Учителював, працював завідувачем літературного відділу Киïвського державного академічного театру опери та балету, кореспондентом газети «Літературна Украïна», редактором видавництв «Дніпро» та «Мистецтво».
Був організатором вечорів пам'яті видатних діячів української культури минулого і сучасності, які проходили в Республіканському Будинку актора, у клубі літераторів Спілки письменників України та, пізніше, у київському Будинку учителя.
За свою принципову позицію був звільнений, проходив в матеріалах державного спостереження як дисидент, 1969 року був занесений до списку небажаних для друку.
З 1979 року — член Спілки театральних діячів України, з 1985 року — член Спілки письменників України.
З 1988 — на творчій роботі. Того ж року випущено його збірку «Наодинці із совістю» — про діячів української культури сучасних та минулих днів.
Майже 30 років збирав листи Катерини Білокур. Після публікації їх у журналі «Вітчизна» 1995 року виходить друком його книжка «Катерина Білокур. Я буду художником!»
В 2000-х роках виходить дослідження «Катерина Білокур очима сучасників».
2007 року видана книга «Легендарна Оксана Петрусенко», також вийшло видання «Листами, мов зорею, засвітилася».
Опублікував понад 300 праць про діячів літератури, мистецтва, цикл досліджень «Генієм Шевченка опромінені». Автор книжок про Оксану Петрусенко та інших. Підготував до видання книгу-епопею «Велич і трагедія Михайла Донця».
Був організатором вечорів пам'яті видатних діячів української культури минулого і сучасності, які проходили в Республіканському Будинку актора, у клубі літераторів Спілки письменників України та, пізніше, у київському Будинку учителя.
Співпрацював із українським радіо. Сприяв здійсненню понад ста записів співаків для Фондів Національного радіо.
Перекладав з болгарської та німецької.
Помер 2 вересня 2015 року в Олександрівській лікарні міста Києва після тривалої хвороби нирок, яку отримав внаслідок побиття 29 липня 1989 року. Похований на Жулянському кладовищі м. Києва поруч із могилою матері.
Громадська діяльність
Перейменування вулиць у м. Києві
Ініціював перейменування вулиць на честь Катерини Білокур, Михайла Донця, Івана Козловського та ін.
Побиття Миколи Кагарлицького під будівлею ВР УРСР 29 липня 1989 року.
29 липня 1989 року Микола разом із дружиною Ольгою Кагарлицькою перебували біля будівлі ВР УРСР, де голодувала молодь, яка відстоювала національну символіку — синьо-жовтий прапор і тризуб. На колону молоді накинулися працівники міліції: почалось затримання і побиття юнаків. Микола Федосійович заступився за молодь і також був затриманий і побитий працівниками міліції. Всією цією операцією керував підполковник Куликов, той самий, що керував побиттям людей при похованні Патріарха Володимира Романюка; по тому Кагарлицький став інвалідом. Відтоді і до кінця свого життя письменник перебував на гемодіалізі.
Був учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності.
Родина
Батько — Федось Гнатович Кагарлицький (нар.1897 р.), селянин-середняк. Брав участь у селянських повстаннях на Київщині в 1919 рр, які очолював отаман Зелений. 25 березня 1929 року був заарештований за участь у селянсько-повстанському війську Зеленого, де був хорунжим, за відмову коритися сільській владі під час колективізації. Федося Гнатовича репресували як «ворога народу» і 27 вересня 1937 року його було розстріляно і таємно поховано разом із іншими жертвами політичних репресій в Биківнянському лісі.
Мати — Тетяна Антонівна Кагарлицька (нар. 1893), селянка. Померла 1982 року у м.Києві. Ось як згадує матір у своїй автобіографії Микола Кагарицький:
«Моя мати, Кагарлицька Тетяна Антонівна (1893—1982), в дівоцтві наймитувала, до глибокої старості трудилася в колгоспі з тавром „дружини контри“. Все життя працювала ударно, щоб хоч із дітей змити батькову „пляму“: ходила в п'ятисотенницях, семисотенницях. Із її дітей сягнуло дорослого віку нас лише троє. Брат Іван, приписавши два роки, добровільно пішов 1939 року на Фінську війну, щоб реабілітувати честь батька. Розпочалася Друга світова війна — і 1942 року „пляму“ з батька змив власною кров'ю. Сестра Віра з родиною мешкає в Києві.
До 18 літ я зростав під теплим крилом матері, яка була мені порадником, совістю і духовною провідницею.
У чотири з половиною роки вперше почув з патефона голос Оксани Петрусенко, навічно заполонився ним. Мої естетичні смаки формував детекторний приймач — він мене знайомив з голосами Михайла Гришка, Андрія Іванова, Івана Козловського, Петра Білинника, Марії Литвиненко-Вольгемут. Сильне враження на мою дитячу душу справили симфонії Бетховена, Чайковського: звучання оркестру підсвідомо заворожувало, хвилювало. Власне, з патефона і детекторного приймача розпочалося моє входження у великий світ музики. Захоплення переросло в покликання.»
Дружина — Ольга Зіновіївна Кагарлицька, літературна редакторка, громадська та культурна діячка, впорядниця та хранителька домашнього архіву Кагарлицьких.
Подружжя дітей не мало.
Відзнаки
- Заслужений діяч мистецтв Украïни;
- Почесний житель с. Богданівка, Бориспільського р-ну, Київської обл.
Лауреат премій:
- ім. Павла Чубинського;
- ім. Катерини Білокур;
- ім. Дмитра Нитченка (за громадянську позицію).
Вшанування пам'яті
1 вересня 2016 року в комунальному закладі Кагарлицької міської ради «Черняхівська гімназія» в с. Черняхів, Київської обл. відкрито меморіальну дошку, а також створено шкільний музей письменника-земляка Миколи Кагарлицького. Впорядницею музею стала вчителька української мови та літератури Березюк Віра Миколаївна. Під керівництвом Віри Миколаївни учнями гімназії створено сайт шкільного музею Миколи Кагарлицького. Вдова письменника Ольга Кагарлицька передала музею книги, фотографії та деякі особисті речі митця.
7 березня 2019 року в Національному музеї літератури України відбулась презентація книги спогадів про Миколу Кагарлицького «Україна, батьку в нас одна». Під час події виступали Дмитро Павличко, Ніна Матвієнко, Ігор Борко, Михайло Слабошпицький, художник-графік Василь Перевальський, Олександер Шугай, радіожурналістка Емма Бабчук, вчителька Віра Березюк, дружина письменника Ольга Кагарлицька та інші.
Твори
- Оксана Петрусенко. Народна артистка УРСР: Художньо-документальний нарис. 1973;
- Оксана Петрусенко: Біографічна повість. 1983;
- Наодинці з совістю: Образи діячів української культури: Нариси. 1988;
- Катерина Білокур: «Я буду художником!»: Документальні оповіді. 1995;
- Легендарна О. Петрусенко: Художньо-документальна повість. 2007;
- Листами, мов зорею, засвітилася: Документальні оповіді. 2007 (усі — Київ);
- Україна, батьку, в нас одна. Сповідь сина. Спогади про Миколу Кагарлицького. 2019 (видано дружиною Ольгою Зиновіївною Кагарлицькою);
- Велич і трагедія Михайла Донця. 2020 (видано дружиною Ольгою Зиновіївною Кагарлицькою).
Примітки
- Микола Кагарлицький - Спогади про Миколу Кагарлицького. sites.google.com (укр.). Процитовано 25 квітня 2024.
- Микола Кагарлицький - Автобіографія. sites.google.com (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
- Микола Кагарлицький - Життєпис Миколи Кагарлицького. sites.google.com (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
- “Куренівка. Наступна зупинка—Хрещатик”. Куренівське повстання 1919 року. Історична правда. Процитовано 26 квітня 2024.
- Микола Кагарлицький - Автобіографія. sites.google.com (укр.). Процитовано 25 квітня 2024.
- КЗ КМР "Черняхівська гімназія" - Музей письменника-земляка Миколи Кагарлицького. sites.google.com (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
- Facebook. www.facebook.com. Процитовано 26 квітня 2024.
- Катерина Білокур. Я буду художником!. Бібліотека українського мистецтва (укр.). Процитовано 25 квітня 2024.
- Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2024.
- Білокур, Катерина (2019). Листами, мов зорею, засвітилася: документальна оповідь у листах художниці, розвідках автора (укр.). Osvita Ukraïny. ISBN .
- Книжковий ярмарок. bookforumlviv.com.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2024.
- Микола Кагарлицький. Велич і трагедія Михайла Донця. Серія "Persona Grata" - Видавництво "Ярославів Вал". yar-val.com.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2024.
Посилання
- . Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .. 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2016.
- Київська міська бібліотека [ 29 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Письменник-«розвідник»
Література
- Глушенок Я. Як доля України // Вісті. 1977, 22 лют.;
- Головащенко М. Для нас і для нащадків // КіЖ. 1983, 17 лип.;
- Плачинда С. Миколі Кагарлицькому — 50 // ЛУ. 1987, 8 січ.;
- Шахова Л. Виток духовності // СВ. 1988, 20 жовт.;
- Ященко Л., Орел Л., Гончар П. Невгамовний Кагарлицький // КіЖ. 1996,
- 28 лют.; Мойсеєва Г. Криниця для спраглих // Влада і політика. 2001, 30 бер.;
- Мокренко А. Невгамовна українська душа // ЛУ. 2007, 11 січ.;
- Одержимий: Зі спогадів до 70-річчя М. Ф. Кагарлицького. К., 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Fedosijovich Kagarli ckij nar 6 sichnya 1937 Chernyahiv pom 2 veresnya 2015 Kiyiv ukrayinskij pismennik mistectvoznavec muzikoznavec literaturoznavec vchitel perekladach publicist filolog gromadskij i kulturnij diyach Doslidnik biografij i avtor knig pro vidatnih diyachiv ukrayinskoyi kulturi takih yak Katerina Bilokur Oksana Petrusenko Mihajlo Donec Ivan Kozlovskij Dmitro Gnatyuk ta in Kagarlickij Mikola FedosijovichPsevdonimChernyahivskijNarodivsya6 sichnya 1937 1937 01 06 Chernyahiv Kagarlickij rajon Kiyivska oblast Ukrayinska SRR SRSRPomer2 veresnya 2015 2015 09 02 78 rokiv Pecherskij rajon Kiyiv UkrayinaPohovannyaZhulyanske kladovisheGromadyanstvo URSR UkrayinaNacionalnistUkrayinecDiyalnistperekladach pismennikAlma materFilologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d ZakladNacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Literaturna Ukrayina Dnipro i MistectvoMova tvorivukrayinskaChlenstvoNacionalna spilka teatralnih diyachiv Ukrayini i Nacionalna spilka pismennikiv UkrayiniU shlyubi zKagarlicka Olga ZinoviyivnaNagorodid Premiya imeni Katerini Bilokur Premiya imeni Dmitra NitchenkaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kagarlickij Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini ZhittyepisNarodivsya 1937 roku v rodini selyan Fedosya Gnatovicha ta Tetyani Antonivni Kagarlickih 1961 roku zakinchiv filologichnij fakultet Kiivskogo derzhavnogo universitetu Uchitelyuvav pracyuvav zaviduvachem literaturnogo viddilu Kiivskogo derzhavnogo akademichnogo teatru operi ta baletu korespondentom gazeti Literaturna Ukraina redaktorom vidavnictv Dnipro ta Mistectvo Buv organizatorom vechoriv pam yati vidatnih diyachiv ukrayinskoyi kulturi minulogo i suchasnosti yaki prohodili v Respublikanskomu Budinku aktora u klubi literatoriv Spilki pismennikiv Ukrayini ta piznishe u kiyivskomu Budinku uchitelya Za svoyu principovu poziciyu buv zvilnenij prohodiv v materialah derzhavnogo sposterezhennya yak disident 1969 roku buv zanesenij do spisku nebazhanih dlya druku Z 1979 roku chlen Spilki teatralnih diyachiv Ukrayini z 1985 roku chlen Spilki pismennikiv Ukrayini Z 1988 na tvorchij roboti Togo zh roku vipusheno jogo zbirku Naodinci iz sovistyu pro diyachiv ukrayinskoyi kulturi suchasnih ta minulih dniv Majzhe 30 rokiv zbirav listi Katerini Bilokur Pislya publikaciyi yih u zhurnali Vitchizna 1995 roku vihodit drukom jogo knizhka Katerina Bilokur Ya budu hudozhnikom V 2000 h rokah vihodit doslidzhennya Katerina Bilokur ochima suchasnikiv 2007 roku vidana kniga Legendarna Oksana Petrusenko takozh vijshlo vidannya Listami mov zoreyu zasvitilasya Opublikuvav ponad 300 prac pro diyachiv literaturi mistectva cikl doslidzhen Geniyem Shevchenka opromineni Avtor knizhok pro Oksanu Petrusenko ta inshih Pidgotuvav do vidannya knigu epopeyu Velich i tragediya Mihajla Doncya Buv organizatorom vechoriv pam yati vidatnih diyachiv ukrayinskoyi kulturi minulogo i suchasnosti yaki prohodili v Respublikanskomu Budinku aktora u klubi literatoriv Spilki pismennikiv Ukrayini ta piznishe u kiyivskomu Budinku uchitelya Spivpracyuvav iz ukrayinskim radio Spriyav zdijsnennyu ponad sta zapisiv spivakiv dlya Fondiv Nacionalnogo radio Perekladav z bolgarskoyi ta nimeckoyi Pomer 2 veresnya 2015 roku v Oleksandrivskij likarni mista Kiyeva pislya trivaloyi hvorobi nirok yaku otrimav vnaslidok pobittya 29 lipnya 1989 roku Pohovanij na Zhulyanskomu kladovishi m Kiyeva poruch iz mogiloyu materi Gromadska diyalnistPerejmenuvannya vulic u m Kiyevi Iniciyuvav perejmenuvannya vulic na chest Katerini Bilokur Mihajla Doncya Ivana Kozlovskogo ta in Pobittya Mikoli Kagarlickogo pid budivleyu VR URSR 29 lipnya 1989 roku 29 lipnya 1989 roku Mikola razom iz druzhinoyu Olgoyu Kagarlickoyu perebuvali bilya budivli VR URSR de goloduvala molod yaka vidstoyuvala nacionalnu simvoliku sino zhovtij prapor i trizub Na kolonu molodi nakinulisya pracivniki miliciyi pochalos zatrimannya i pobittya yunakiv Mikola Fedosijovich zastupivsya za molod i takozh buv zatrimanij i pobitij pracivnikami miliciyi Vsiyeyu ciyeyu operaciyeyu keruvav pidpolkovnik Kulikov toj samij sho keruvav pobittyam lyudej pri pohovanni Patriarha Volodimira Romanyuka po tomu Kagarlickij stav invalidom Vidtodi i do kincya svogo zhittya pismennik perebuvav na gemodializi Buv uchasnikom Pomaranchevoyi revolyuciyi ta Revolyuciyi Gidnosti RodinaBatko Fedos Gnatovich Kagarlickij nar 1897 r selyanin serednyak Brav uchast u selyanskih povstannyah na Kiyivshini v 1919 rr yaki ocholyuvav otaman Zelenij 25 bereznya 1929 roku buv zaareshtovanij za uchast u selyansko povstanskomu vijsku Zelenogo de buv horunzhim za vidmovu koritisya silskij vladi pid chas kolektivizaciyi Fedosya Gnatovicha represuvali yak voroga narodu i 27 veresnya 1937 roku jogo bulo rozstrilyano i tayemno pohovano razom iz inshimi zhertvami politichnih represij v Bikivnyanskomu lisi Mati Tetyana Antonivna Kagarlicka nar 1893 selyanka Pomerla 1982 roku u m Kiyevi Os yak zgaduye matir u svoyij avtobiografiyi Mikola Kagarickij Moya mati Kagarlicka Tetyana Antonivna 1893 1982 v divoctvi najmituvala do glibokoyi starosti trudilasya v kolgospi z tavrom druzhini kontri Vse zhittya pracyuvala udarno shob hoch iz ditej zmiti batkovu plyamu hodila v p yatisotennicyah semisotennicyah Iz yiyi ditej syagnulo doroslogo viku nas lishe troye Brat Ivan pripisavshi dva roki dobrovilno pishov 1939 roku na Finsku vijnu shob reabilituvati chest batka Rozpochalasya Druga svitova vijna i 1942 roku plyamu z batka zmiv vlasnoyu krov yu Sestra Vira z rodinoyu meshkaye v Kiyevi Do 18 lit ya zrostav pid teplim krilom materi yaka bula meni poradnikom sovistyu i duhovnoyu providniceyu U chotiri z polovinoyu roki vpershe pochuv z patefona golos Oksani Petrusenko navichno zapolonivsya nim Moyi estetichni smaki formuvav detektornij prijmach vin mene znajomiv z golosami Mihajla Grishka Andriya Ivanova Ivana Kozlovskogo Petra Bilinnika Mariyi Litvinenko Volgemut Silne vrazhennya na moyu dityachu dushu spravili simfoniyi Bethovena Chajkovskogo zvuchannya orkestru pidsvidomo zavorozhuvalo hvilyuvalo Vlasne z patefona i detektornogo prijmacha rozpochalosya moye vhodzhennya u velikij svit muziki Zahoplennya pereroslo v poklikannya Druzhina Olga Zinoviyivna Kagarlicka literaturna redaktorka gromadska ta kulturna diyachka vporyadnicya ta hranitelka domashnogo arhivu Kagarlickih Podruzhzhya ditej ne malo Mikola i Olga KagarlickiVidznakiZasluzhenij diyach mistectv Ukraini Pochesnij zhitel s Bogdanivka Borispilskogo r nu Kiyivskoyi obl Laureat premij im Pavla Chubinskogo im Katerini Bilokur im Dmitra Nitchenka za gromadyansku poziciyu Vshanuvannya pam yati1 veresnya 2016 roku v komunalnomu zakladi Kagarlickoyi miskoyi radi Chernyahivska gimnaziya v s Chernyahiv Kiyivskoyi obl vidkrito memorialnu doshku a takozh stvoreno shkilnij muzej pismennika zemlyaka Mikoli Kagarlickogo Vporyadniceyu muzeyu stala vchitelka ukrayinskoyi movi ta literaturi Berezyuk Vira Mikolayivna Pid kerivnictvom Viri Mikolayivni uchnyami gimnaziyi stvoreno sajt shkilnogo muzeyu Mikoli Kagarlickogo Vdova pismennika Olga Kagarlicka peredala muzeyu knigi fotografiyi ta deyaki osobisti rechi mitcya 7 bereznya 2019 roku v Nacionalnomu muzeyi literaturi Ukrayini vidbulas prezentaciya knigi spogadiv pro Mikolu Kagarlickogo Ukrayina batku v nas odna Pid chas podiyi vistupali Dmitro Pavlichko Nina Matviyenko Igor Borko Mihajlo Slaboshpickij hudozhnik grafik Vasil Perevalskij Oleksander Shugaj radiozhurnalistka Emma Babchuk vchitelka Vira Berezyuk druzhina pismennika Olga Kagarlicka ta inshi TvoriOksana Petrusenko Narodna artistka URSR Hudozhno dokumentalnij naris 1973 Oksana Petrusenko Biografichna povist 1983 Naodinci z sovistyu Obrazi diyachiv ukrayinskoyi kulturi Narisi 1988 Katerina Bilokur Ya budu hudozhnikom Dokumentalni opovidi 1995 Legendarna O Petrusenko Hudozhno dokumentalna povist 2007 Listami mov zoreyu zasvitilasya Dokumentalni opovidi 2007 usi Kiyiv Ukrayina batku v nas odna Spovid sina Spogadi pro Mikolu Kagarlickogo 2019 vidano druzhinoyu Olgoyu Zinoviyivnoyu Kagarlickoyu Velich i tragediya Mihajla Doncya 2020 vidano druzhinoyu Olgoyu Zinoviyivnoyu Kagarlickoyu PrimitkiMikola Kagarlickij Spogadi pro Mikolu Kagarlickogo sites google com ukr Procitovano 25 kvitnya 2024 Mikola Kagarlickij Avtobiografiya sites google com ukr Procitovano 26 kvitnya 2024 Mikola Kagarlickij Zhittyepis Mikoli Kagarlickogo sites google com ukr Procitovano 26 kvitnya 2024 Kurenivka Nastupna zupinka Hreshatik Kurenivske povstannya 1919 roku Istorichna pravda Procitovano 26 kvitnya 2024 Mikola Kagarlickij Avtobiografiya sites google com ukr Procitovano 25 kvitnya 2024 KZ KMR Chernyahivska gimnaziya Muzej pismennika zemlyaka Mikoli Kagarlickogo sites google com ukr Procitovano 26 kvitnya 2024 Facebook www facebook com Procitovano 26 kvitnya 2024 Katerina Bilokur Ya budu hudozhnikom Biblioteka ukrayinskogo mistectva ukr Procitovano 25 kvitnya 2024 Katalogi NBUV Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo www irbis nbuv gov ua Procitovano 25 kvitnya 2024 Bilokur Katerina 2019 Listami mov zoreyu zasvitilasya dokumentalna opovid u listah hudozhnici rozvidkah avtora ukr Osvita Ukrainy ISBN 978 617 7777 46 4 Knizhkovij yarmarok bookforumlviv com ua ukr Procitovano 25 kvitnya 2024 Mikola Kagarlickij Velich i tragediya Mihajla Doncya Seriya Persona Grata Vidavnictvo Yaroslaviv Val yar val com ua ukr Procitovano 25 kvitnya 2024 Posilannya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X 2016 Arhiv originalu za 8 serpnya 2016 Kiyivska miska biblioteka 29 chervnya 2012 u Wayback Machine Pismennik rozvidnik LiteraturaGlushenok Ya Yak dolya Ukrayini Visti 1977 22 lyut Golovashenko M Dlya nas i dlya nashadkiv KiZh 1983 17 lip Plachinda S Mikoli Kagarlickomu 50 LU 1987 8 sich Shahova L Vitok duhovnosti SV 1988 20 zhovt Yashenko L Orel L Gonchar P Nevgamovnij Kagarlickij KiZh 1996 28 lyut Mojseyeva G Krinicya dlya spraglih Vlada i politika 2001 30 ber Mokrenko A Nevgamovna ukrayinska dusha LU 2007 11 sich Oderzhimij Zi spogadiv do 70 richchya M F Kagarlickogo K 2007