Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алчевський Іван Олексійович (27 грудня 1876, Харків, Російська імперія — 10 травня 1917, Баку, Азербайджан) — український співак (ліричний тенор), громадський діяч; організатор, голова українського літературно-мистецького товариства «Кобзар» (Москва).
| Алчевський Іван Олексійович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 грудня 1876 (8 січня 1877) |
| Місце народження | Харків, Російська імперія[1] |
| Дата смерті | 9 (22) травня 1917 (40 років) або 10 (23) травня 1917 (40 років) |
| Місце смерті | Баку, Російська імперія[1] |
| Причина смерті | менінгіт |
| Поховання | 13-е міське кладовище |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Національність | українець |
| Професії | оперний співак |
| Освіта | Імператорський Харківський університет (1901) |
| Праця в операх | Маріїнський театр, Большой театр |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал[d] |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Батько | Алчевський Олексій Кирилович |
| Мати | Алчевська Христина Данилівна |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Був четвертою дитиною в родині харківського банкіра та промисловця Олексія Алчевського та громадської діячки, засновниці недільних шкіл для дорослих Христини Алчевської. Брат Григорія та Христі Алчевських.
Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Харківського університету в 1901 році . Час закінчення Іваном університету збігся з трагічною смертю батька.
Музична діяльність
Співу навчався у старшого брата Григорія, потім у Парижі та Брюсселі. Удосконалював свою вокальну та сценічну майстерність під керівництвом О. Палечека у Петербурзі, А. Панаєвої-Карцевої, у Парижі у Ж. Решке, брав приватні уроки співу у співачки Фелії Литвин. Виступав на сценах російських і багатьох закордонних оперних театрів у містах: Петербург (1901–1905), Брюссель (1905–1906), Лондон (1906), Нью-Йорк (1906–1907), Москва (1907–1908, 1910–1912), Париж (1908–1910, 1912–1914). 1915–1917 позмінно виступав на сценах Маріїнської опери та Великого театру. Гастролював по Україні (Київ, Одеса, Харків).
Співак широкого творчого діапазону. Мав у своєму репертуарі близько 50 оперних партій, в тому числі Андрія в опері «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, Петра в «Наталці Полтавці» Миколи Лисенка, Германа у «Піковій дамі» Петра Чайковського, Хозе в «Кармен» Жоржа Бізе, Фауста в однойменній опері Шарля Гуно та багато інших.
Кращі партії: Хозе («Кармен»), Рауль («Гугеноти»), Іоанн Лейденський («Пророк»), Радамес («Аїда»), Самсон («Самсон і Даліла»), Лоенгрін, Зігфрід («Загибель богів», «Тангойзер»), Дон Жуан («Камінний гість»). Серед інших партій — Собинин («Життя за царя»), Баян «Руслан і Людмила», Синодал («Демон»), Садко («Садко»), Звіздар («Золотий півник»), Михайло Хмара «Псковитянка»), Карл VII («Сарацин»), Петро («Наталка Полтавка»), Андрій («Запорожець за Дунаєм»); Адмет, Рінальдо («Альцеста»), Фауст («Мефістофель»), Ромео («Ромео і Джульєтта»), Макс («Вільний стрілець»), Герцог («Ріголетто»), Альфред («Травіата»), Каніо («Паяци»), Єлеазар («Жидівка»).
Відомі партнери: Ф. Шаляпін, А. Нежданова, Н. Забіла-Врубель, В. Касторський, В. Куза, М. Михайлова, B. Петров, К. Серебряков, Н. Фріду, М. Баттістіні, диригенти — Ф. Блуменфельд, Е. Купер, М. Малько, Е. Направник, А. Нікіш, Н. Федоров.
І. Алчевського поважали такі відомі композитори як К. Сен-Санс та Р. Леонкавалло.
У концертних виступах широко пропагував українську народну пісню, твори на слова Т. Шевченка, серед них — солоспіви «Огні горять, музика грає», «I широкую долину», «Б'ють пороги», «Чого мені тяжко» та ін..
У Москві організував драматичне товариство «Кобзар», у яке об'єдналися вихідці з України й популяризували в Росії українське мистецтво. Був його головою у 1910–1912 роках.
Помер від менінгітув Баку під час гастролів на Кавказі, похований у Харкові, на Єпархіальному цвинтарі. Про похорон співака писала харківська газета «Рідне слово». Поховання співака зараз перебуває на 13-му харківському кладовищі.
З 1999 року у Харкові стало традиційним проведення Міжнародного конкурсу вокалістів імені Івана Алчевського.
Родина
Примітки
- Алчевский Иван Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . mtlib.org.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2019.
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 12 березня 2013.
- Lysenko, Ivan M. (2011). Spivaky Ukraïny : encyklopedyčne vydannja (вид. 2. vydannja, pereroblene i dop). Kyïv: "Znannja". ISBN . OCLC 772901830.
- . vue.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Алчевский Иван Алексеевич // Отечественные певцы. 1750—1917: Словарь / Пружанский А. М. — Изд. 2-е испр. и доп. — М., 2008. (рос.)
- . avr.org.ua (англ.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 18 жовтня 2019.
- . vseprokharkov.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 18 жовтня 2019.
Джерела
- Кізченко В. І. Алчевський Іван Олексійович [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 70. — .
- Трубникова Л. М. Алчевський Іван Олексійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=43868 [ 28 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Прес-центр[недоступне посилання з травня 2019]
- Співаки України. Енциклопедичне видання. — 2-ге вид., перероб. і допов. / Лисенко І. М. — К., 2011. — 629 с., С.12-15,
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.234
- Ивановский П. Иван Алчевский: [1876-1917] / П. Ивановский, К. Милославский; Предисл. засл. деят. иск. РСФСР и УзССР О. Чишко.— М.: Сов. композитор, 1972.— 126 с. URL: https://www.worldcat.org/title/ivan-alchevskii/oclc/977883180 [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Іван Алчевський: Спогади. Матеріали. Листування / Вступ. ст., упоряд. І прим. І. Лисенка, К. Милославського.— К.: Муз. Укр., 1980. — 294 с. URL: https://www.worldcat.org/title/ivan-alchevskyi-spohady-materialy-lystuvannia/oclc/7554384 [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Литвин Ф. В. Моя жизнь и мое искусство./ Сокр пер. с фр. С Бушуевой. Вступ.с и ред..пер. А.Гозенпуда. Л.: Музыка, 1967—163 с..
- Ижицкий Г. В. Харьков в газетном репортаже. 1917. — Х.: Издательство Сага, 2014. — 192 с.; рус., . Алчевский. С.57— 59. (рос)
Посилання
- Алчевський Іван Олексійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.11
- Запис арії з «Лоенґріна» Вагнера, 1903 рік [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Большая советская энциклопедия: Алчевский Иван Алексеевич [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alchevskij Alchevskij Ivan Oleksijovich 27 grudnya 1876 Harkiv Rosijska imperiya 10 travnya 1917 Baku Azerbajdzhan ukrayinskij spivak lirichnij tenor gromadskij diyach organizator golova ukrayinskogo literaturno misteckogo tovaristva Kobzar Moskva Alchevskij Ivan OleksijovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 27 grudnya 1876 8 sichnya 1877 Misce narodzhennya Harkiv Rosijska imperiya 1 Data smerti 9 22 travnya 1917 40 rokiv abo 10 23 travnya 1917 40 rokiv Misce smerti Baku Rosijska imperiya 1 Prichina smerti meningitPohovannya 13 e miske kladovisheGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecProfesiyi opernij spivakOsvita Imperatorskij Harkivskij universitet 1901 Pracya v operah Mariyinskij teatr Bolshoj teatrSpivackij golos tenorInstrumenti vokal d Zaklad HNU im V N KarazinaBatko Alchevskij Oleksij KirilovichMati Alchevska Hristina Danilivna Fajli u VikishovishiZhittyepisBuv chetvertoyu ditinoyu v rodini harkivskogo bankira ta promislovcya Oleksiya Alchevskogo ta gromadskoyi diyachki zasnovnici nedilnih shkil dlya doroslih Hristini Alchevskoyi Brat Grigoriya ta Hristi Alchevskih Zakinchiv prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu v 1901 roci Chas zakinchennya Ivanom universitetu zbigsya z tragichnoyu smertyu batka Muzichna diyalnistIvan Alchevskij v scenichnomu kostyumi Spivu navchavsya u starshogo brata Grigoriya potim u Parizhi ta Bryusseli Udoskonalyuvav svoyu vokalnu ta scenichnu majsternist pid kerivnictvom O Palecheka u Peterburzi A Panayevoyi Karcevoyi u Parizhi u Zh Reshke brav privatni uroki spivu u spivachki Feliyi Litvin Vistupav na scenah rosijskih i bagatoh zakordonnih opernih teatriv u mistah Peterburg 1901 1905 Bryussel 1905 1906 London 1906 Nyu Jork 1906 1907 Moskva 1907 1908 1910 1912 Parizh 1908 1910 1912 1914 1915 1917 pozminno vistupav na scenah Mariyinskoyi operi ta Velikogo teatru Gastrolyuvav po Ukrayini Kiyiv Odesa Harkiv Spivak shirokogo tvorchogo diapazonu Mav u svoyemu repertuari blizko 50 opernih partij v tomu chisli Andriya v operi Zaporozhec za Dunayem Semena Gulaka Artemovskogo Petra v Natalci Poltavci Mikoli Lisenka Germana u Pikovij dami Petra Chajkovskogo Hoze v Karmen Zhorzha Bize Fausta v odnojmennij operi Sharlya Guno ta bagato inshih Krashi partiyi Hoze Karmen Raul Gugenoti Ioann Lejdenskij Prorok Radames Ayida Samson Samson i Dalila Loengrin Zigfrid Zagibel bogiv Tangojzer Don Zhuan Kaminnij gist Sered inshih partij Sobinin Zhittya za carya Bayan Ruslan i Lyudmila Sinodal Demon Sadko Sadko Zvizdar Zolotij pivnik Mihajlo Hmara Pskovityanka Karl VII Saracin Petro Natalka Poltavka Andrij Zaporozhec za Dunayem Admet Rinaldo Alcesta Faust Mefistofel Romeo Romeo i Dzhulyetta Maks Vilnij strilec Gercog Rigoletto Alfred Traviata Kanio Payaci Yeleazar Zhidivka Vidomi partneri F Shalyapin A Nezhdanova N Zabila Vrubel V Kastorskij V Kuza M Mihajlova B Petrov K Serebryakov N Fridu M Battistini dirigenti F Blumenfeld E Kuper M Malko E Napravnik A Nikish N Fedorov I Alchevskogo povazhali taki vidomi kompozitori yak K Sen Sans ta R Leonkavallo U koncertnih vistupah shiroko propaguvav ukrayinsku narodnu pisnyu tvori na slova T Shevchenka sered nih solospivi Ogni goryat muzika graye I shirokuyu dolinu B yut porogi Chogo meni tyazhko ta in U Moskvi organizuvav dramatichne tovaristvo Kobzar u yake ob yednalisya vihidci z Ukrayini j populyarizuvali v Rosiyi ukrayinske mistectvo Buv jogo golovoyu u 1910 1912 rokah Pomer vid meningituv Baku pid chas gastroliv na Kavkazi pohovanij u Harkovi na Yeparhialnomu cvintari Pro pohoron spivaka pisala harkivska gazeta Ridne slovo Pohovannya spivaka zaraz perebuvaye na 13 mu harkivskomu kladovishi Z 1999 roku u Harkovi stalo tradicijnim provedennya Mizhnarodnogo konkursu vokalistiv imeni Ivana Alchevskogo RodinaDokladnishe AlchevskiPrimitkiAlchevskij Ivan Alekseevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 mtlib org ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 15 zhovtnya 2019 esu com ua Arhiv originalu za 28 grudnya 2021 Procitovano 28 grudnya 2021 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2012 Procitovano 12 bereznya 2013 Lysenko Ivan M 2011 Spivaky Ukrainy encyklopedycne vydannja vid 2 vydannja pereroblene i dop Kyiv Znannja ISBN 9789663464992 OCLC 772901830 vue gov ua ukr Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Alchevskij Ivan Alekseevich Otechestvennye pevcy 1750 1917 Slovar Pruzhanskij A M Izd 2 e ispr i dop M 2008 ros avr org ua angl Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2019 Procitovano 18 zhovtnya 2019 vseprokharkov com ua ros Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2019 Procitovano 18 zhovtnya 2019 I O Alchevskij Pochatok HH storichchya Svitlina z arhivu rodini MiloslavskihDzherelaKizchenko V I Alchevskij Ivan Oleksijovich 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 70 ISBN 966 00 0734 5 Trubnikova L M Alchevskij Ivan Oleksijovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini elektronna versiya onlajn gol redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 URL https esu com ua search articles php id 43868 28 grudnya 2021 u Wayback Machine Pres centr nedostupne posilannya z travnya 2019 Spivaki Ukrayini Enciklopedichne vidannya 2 ge vid pererob i dopov Lisenko I M K 2011 629 s S 12 15 ISBN 978 966 346 499 2 Istoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 234 Ivanovskij P Ivan Alchevskij 1876 1917 P Ivanovskij K Miloslavskij Predisl zasl deyat isk RSFSR i UzSSR O Chishko M Sov kompozitor 1972 126 s URL https www worldcat org title ivan alchevskii oclc 977883180 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Ivan Alchevskij Spogadi Materiali Listuvannya Vstup st uporyad I prim I Lisenka K Miloslavskogo K Muz Ukr 1980 294 s URL https www worldcat org title ivan alchevskyi spohady materialy lystuvannia oclc 7554384 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Litvin F V Moya zhizn i moe iskusstvo Sokr per s fr S Bushuevoj Vstup s i red per A Gozenpuda L Muzyka 1967 163 s Izhickij G V Harkov v gazetnom reportazhe 1917 H Izdatelstvo Saga 2014 192 s rus ISBN 978 617 575 069 8 Alchevskij S 57 59 ros PosilannyaAlchevskij Ivan Oleksijovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 11 Zapis ariyi z Loengrina Vagnera 1903 rik 27 bereznya 2016 u Wayback Machine Bolshaya sovetskaya enciklopediya Alchevskij Ivan Alekseevich 23 veresnya 2019 u Wayback Machine ros