Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оперний театр Зиміна — приватний оперний театр, створений 1904 року в Москві . 1917 року театр був націоналізований, а 1924 року — перетворений на філію Большого театру.
Історія
Відкриття театру відбулося 1 (14) жовтня 1904 року на сцені театру «Акваріум» оперою «Майська ніч» М. А. Римського-Корсакова.
З 1908 року спектаклі ставились на сцені Театру Солодовникова (нині приміщення Московського театру оперети). Театр пропагував російську класичну оперу (« Борис Годунов» Мусоргського був поставлений без звичайних купюр і зі сценою «під Кромами»), ставив значні твори західно-європейської класики (тут вперше в Росії були поставлені «Нюрнберзькі мейстерзінгери» Вагнера, 1909).
Під час Першої світової війни, в 1914 році, в Москві Зимін організував госпіталь, де за пораненими доглядали артисти і співробітники його театру. 1916 року була відкрита Оперна студія, де підготовка співаків велася за методикою, розробленою самим Зиміним. Але дуже скоро Оперна студія була ліквідована новою владою Ради робітничих і селянських депутатів.
1917 року театр 3иміна був націоналізований і отримав нову назву Театр Ради робітничих депутатів, з 1919 року — Мала державна опера, з 1921 року — Театр музичної драми. Проте, С. 3имін ще деякий час працював там в якості члена дирекції.
Репертуар
Серед постановок, здійснених в оперному театрі Зиміна:
1907 — «Орлеанська діва»: диригент , режисер ; Карл VII — , Дюнуа — , Ліонель — Бочаров, Кардинал — , Агнеса — Добровольська, Іоанна д'Арк — , Тібо — Осипов, Раймонд — .
24 вересня 1909 в Опері Зиміна вперше був поставлений «Золотий півник» Н. А. Римського-Корсакова: режисер Оленін, художник Білібін, диригент Купер; Шемаханська цариця — Добровольська, Додон — , Звіздар — , Амелфа — , Полкан — , Гвідон — , Афрон — Диков, Золотий півник — .
1911 — : диригент Паліцин, режисер Оленін, художник Маторін; Андрій — , Наталя — , Морозова — , Жемчужний — . У тому ж 1911 році пройшла прем'єра опери Е. Альбера (друга постановка в Російській Імперії після Одеси): диригент Паліцин, постановка Оленіна; Педро — Дамаєв, Себастьяно — Бочаров, Марта — Друзякіна, Томазо — Осипов, Нурі — Турчанінова, Моруччіо — Чугунов, Нандо — Скуба.
У театрі ставилися опери: «Іван Сусанін», , , «Князь Ігор», « Снігуронька», «Садко», «Казка про царя Салтана», «Хованщина», «Борис Годунов»; «Мельник — чаклун, обманщик і сват» , «Аскольдова могила»; «Рогнеда» Сєрова; твори західно-європейських композиторів «Аїда», «Богема», «Чіо-Чіо-сан»; «Манон» Жуль Массне; «Луїза» Гюстава Шарпантьє.
Крім того, було поставлено більшість опер П. І. Чайковського. Опери «Нюрнберзькі мейстерзінгери» (в 1909) і «Кармен» вперше в Росії пройшли в театрі Зиміна. Тут були поставлені «Капітанська дочка» , «Клара Міліч» Кастальского, «Трільбі» , «Сестра Беатриса» Гречанінова та ін.
1916 року вперше побачила світ рампи саме в Опері Зиміна комічна опера «Весілля» за Чехова.
Ще 1908 року спеціально для роботи з молодими співаками Зимін відкрив у Москві театр «Оріон» (як філію «Опери Зиміна»). Видатна співачка Валерія Барсова була з тих, хто вперше вийшли на сцену саме в Опері Зиміна — 1917 року.
Трупа театру
До складу Оперного театру Зиміна увійшла, крім створеної ним приватної трупи, велика частина трупи « Товариства артистів московської приватної опери», керованого М. М. Іпполітовим-Івановим, яке закрилося в тому ж 1904 році. В кінцевому підсумку театр виник в результаті злиття двох цих труп.
В Опері Зиміна працювали як видатні вокалісти свого часу, так і артисти-початківці. Поруч з відомими співаками до театру запрошувались молоді актори, яким надавалась допомога у вокальній та мистецькій освіті..
Там працювали співаки: Ф. І. Шаляпін; Л. В. Собінов; ; — з 1907 головний режисер театру; , ; О. Каміонський; ; О. І. Улуханов; ; , , , , Н. С. Єрмоленко-Южина, М. В. Бочаров, , , М. І. Донець, Ю. С. Кипоренко-Даманський; режисери О. В. Івановський, , , ; диригенти М. Іпполітов-Іванов; Е. А. Купер; А. М. Пазовський; М. М. Багриновський, ; скрипаль ; кларнетист , класичний танцівник М. Ф. Мойсеєв та інші видатні музиканти і театральні діячі — художники, артисти оркестру та ін.
В театрі виспупали також П. І. Цесевич , Б. К. Яновський, Г. С. Кравченко, Н. П. Кошиць, Ф. Б. Павловський , М. І. Закревська, В. О. Селявін, П. С. Строганов, І. Є. Гриценко, О. Р. Грозовська.
На запрошення Зиміна тут виступали закордонні співаки — Тітта Руффо, Джузеппе Ансельмі, Ліна Кавальєрі, диригенти — Едуар Колонн (1907), Вальтер Бруно (1914) та ін. Багато років в театрі співав італієць Маттіа Баттістіні; 1915 року на сцені театру танцювала М. Ф. Кшесінська, 1916 року з балетною трупою гастролював М. М. Фокін.
Примітки
- (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Оперний театр Зиміна — стаття з енциклопедії «Кругосвет»(рос.)
- Большая Советская энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 9. Евклид — Ибсен. 1972. 624 стр., илл.; 43 л. илл. и карт. 1 карта-вкл. (стб. 1583)(рос.)
- Михайло Багриновський. Донець в опері С. Зиміна // Михайло Донець: спогади, листи, матеріали. — К.: Музична Україна, 1983. — с. 26
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оперний театр Зиміна |
- Боровский В. Московская опера С. И. Зимина. — М., 1971(рос.)
- Зимина В. Опера Зимина — Москва, 1992, № 5-6(рос.)
- Зимина В. Опера Зимина. От мануфактуры до театра // Москва. Родословная. — М., 1998(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Opernij teatr Zimina privatnij opernij teatr stvorenij 1904 roku v Moskvi 1917 roku teatr buv nacionalizovanij a 1924 roku peretvorenij na filiyu Bolshogo teatru Budivlya teatruIstoriyaS I Zimin Vidkrittya teatru vidbulosya 1 14 zhovtnya 1904 roku na sceni teatru Akvarium operoyu Majska nich M A Rimskogo Korsakova Z 1908 roku spektakli stavilis na sceni Teatru Solodovnikova nini primishennya Moskovskogo teatru opereti Teatr propaguvav rosijsku klasichnu operu Boris Godunov Musorgskogo buv postavlenij bez zvichajnih kupyur i zi scenoyu pid Kromami staviv znachni tvori zahidno yevropejskoyi klasiki tut vpershe v Rosiyi buli postavleni Nyurnberzki mejsterzingeri Vagnera 1909 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 roci v Moskvi Zimin organizuvav gospital de za poranenimi doglyadali artisti i spivrobitniki jogo teatru 1916 roku bula vidkrita Operna studiya de pidgotovka spivakiv velasya za metodikoyu rozroblenoyu samim Ziminim Ale duzhe skoro Operna studiya bula likvidovana novoyu vladoyu Radi robitnichih i selyanskih deputativ 1917 roku teatr 3imina buv nacionalizovanij i otrimav novu nazvu Teatr Radi robitnichih deputativ z 1919 roku Mala derzhavna opera z 1921 roku Teatr muzichnoyi drami Prote S 3imin she deyakij chas pracyuvav tam v yakosti chlena direkciyi RepertuarDekoraciya M Reriha do operi Tristan ta Izolda dlya Teatru Zimina Sered postanovok zdijsnenih v opernomu teatri Zimina 1907 Orleanska diva dirigent rezhiser Karl VII Dyunua Lionel Bocharov Kardinal Agnesa Dobrovolska Ioanna d Ark Tibo Osipov Rajmond 24 veresnya 1909 v Operi Zimina vpershe buv postavlenij Zolotij pivnik N A Rimskogo Korsakova rezhiser Olenin hudozhnik Bilibin dirigent Kuper Shemahanska caricya Dobrovolska Dodon Zvizdar Amelfa Polkan Gvidon Afron Dikov Zolotij pivnik 1911 dirigent Palicin rezhiser Olenin hudozhnik Matorin Andrij Natalya Morozova Zhemchuzhnij U tomu zh 1911 roci projshla prem yera operi E Albera druga postanovka v Rosijskij Imperiyi pislya Odesi dirigent Palicin postanovka Olenina Pedro Damayev Sebastyano Bocharov Marta Druzyakina Tomazo Osipov Nuri Turchaninova Moruchchio Chugunov Nando Skuba U teatri stavilisya operi Ivan Susanin Knyaz Igor Sniguronka Sadko Kazka pro carya Saltana Hovanshina Boris Godunov Melnik chaklun obmanshik i svat Askoldova mogila Rogneda Syerova tvori zahidno yevropejskih kompozitoriv Ayida Bogema Chio Chio san Manon Zhul Massne Luyiza Gyustava Sharpantye Krim togo bulo postavleno bilshist oper P I Chajkovskogo Operi Nyurnberzki mejsterzingeri v 1909 i Karmen vpershe v Rosiyi projshli v teatri Zimina Tut buli postavleni Kapitanska dochka Klara Milich Kastalskogo Trilbi Sestra Beatrisa Grechaninova ta in 1916 roku vpershe pobachila svit rampi same v Operi Zimina komichna opera Vesillya za Chehova She 1908 roku specialno dlya roboti z molodimi spivakami Zimin vidkriv u Moskvi teatr Orion yak filiyu Operi Zimina Vidatna spivachka Valeriya Barsova bula z tih hto vpershe vijshli na scenu same v Operi Zimina 1917 roku Trupa teatruDo skladu Opernogo teatru Zimina uvijshla krim stvorenoyi nim privatnoyi trupi velika chastina trupi Tovaristva artistiv moskovskoyi privatnoyi operi kerovanogo M M Ippolitovim Ivanovim yake zakrilosya v tomu zh 1904 roci V kincevomu pidsumku teatr vinik v rezultati zlittya dvoh cih trup V Operi Zimina pracyuvali yak vidatni vokalisti svogo chasu tak i artisti pochatkivci Poruch z vidomimi spivakami do teatru zaproshuvalis molodi aktori yakim nadavalas dopomoga u vokalnij ta misteckij osviti Tam pracyuvali spivaki F I Shalyapin L V Sobinov z 1907 golovnij rezhiser teatru O Kamionskij O I Uluhanov N S Yermolenko Yuzhina M V Bocharov M I Donec Yu S Kiporenko Damanskij rezhiseri O V Ivanovskij dirigenti M Ippolitov Ivanov E A Kuper A M Pazovskij M M Bagrinovskij skripal klarnetist klasichnij tancivnik M F Mojseyev ta inshi vidatni muzikanti i teatralni diyachi hudozhniki artisti orkestru ta in V teatri vispupali takozh P I Cesevich B K Yanovskij G S Kravchenko N P Koshic F B Pavlovskij M I Zakrevska V O Selyavin P S Stroganov I Ye Gricenko O R Grozovska Na zaproshennya Zimina tut vistupali zakordonni spivaki Titta Ruffo Dzhuzeppe Anselmi Lina Kavalyeri dirigenti Eduar Kolonn 1907 Valter Bruno 1914 ta in Bagato rokiv v teatri spivav italiyec Mattia Battistini 1915 roku na sceni teatru tancyuvala M F Kshesinska 1916 roku z baletnoyu trupoyu gastrolyuvav M M Fokin PrimitkiBolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Opernij teatr Zimina stattya z enciklopediyi Krugosvet ros Bolshaya Sovetskaya enciklopediya Gl red A M Prohorov 3 e izd T 9 Evklid Ibsen 1972 624 str ill 43 l ill i kart 1 karta vkl stb 1583 ros Mihajlo Bagrinovskij Donec v operi S Zimina Mihajlo Donec spogadi listi materiali K Muzichna Ukrayina 1983 s 26LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Opernij teatr Zimina Borovskij V Moskovskaya opera S I Zimina M 1971 ros Zimina V Opera Zimina Moskva 1992 5 6 ros Zimina V Opera Zimina Ot manufaktury do teatra Moskva Rodoslovnaya M 1998 ros