Відрадний

Відра́дний — історична місцевість Києва, колишній хутір, житловий масив і промислова зона в Солом'янському районі. Масив Відрадний простягається між Відрадним проспектом, бульваром Вацлава Гавела і Гарматною вулицею; промислова зона — між вулицею Миколи Василенка, бульваром Вацлава Гавела і залізницями Київ — Ковель і Північним напівкільцем.

Відрадний Київ
Відрадний Лінія швидкісного трамваю на ж/м Відрадний
Загальна інформація
50°25′53″ пн. ш. 30°25′18″ сх. д. / 50.43139° пн. ш. 30.42167° сх. д. / 50.43139; 30.42167Координати: 50°25′53″ пн. ш. 30°25′18″ сх. д. / 50.43139° пн. ш. 30.42167° сх. д. / 50.43139; 30.42167
Країна	Україна
Район	Солом'янський район
Адмінодиниця	Київ
Парки	парк «Відрадний», Парк «Орлятко»
Транспорт
Метрополітен	«Берестейська»  «Шулявська»
Карта
Відрадний Відрадний (Київ)
Відрадний у Вікісховищі

Основні магістралі: проспекти Відрадний, Любомира Гузара, бульвар Вацлава Гавела, вулиці Михайла Донця, Миколи Василенка, Академіка Шалімова.

Історія

Відрадний прилягає до місцевостей Борщагівка, Ґалаґани, Грушки і Караваєві Дачі. Виник як хутір 1914 року після викупу цих земель у місцевих селян київським колезьким реєстратором К. Л. Яниховським (йому ж належить назва «Відрадний», одну з вулиць було названо за його ім'ям Костянтинівською — тепер вулиця Волноваська). Хутір розташовувався на території сучасної промислової зони, між вулицями Козелецькою і Волноваською вздовж провулку Юрія Матущака. У 1932—1937 роках хутір входив до Київської приміської смуги. У складі Києва хутір опинився 1938 року.

Стару забудову було знесено у 2-й половині 1960-х років. Промислову зону Відрадного збудовано впродовж 1950—1960-х, а житловий масив — у 1959—1965 роках. На масиві є парк «Відрадний», приватний сектор та п'ятиповерхівки, які тягнуться вздовж шосе до межі Солом'янського району.

Через хутір Відрадний у липні — вересні 1941 року проходила 3-тя лінія оборони міста Києва, і саме в парковій зоні дислокувалися підрозділи матеріально-технічного забезпечення 206-ї стрілецької дивізії, яка вела бої на підступах до Києва. Тут же дислокувалися 5 винищувальних батальйонів і 9 рот народного ополчення, загалом 19 тисяч бійців народного ополчення. Під час окупації Києва в парковій зоні «Відрадного» діяли підпільні групи Жовтневого підпільного РК КП(б)У.

Під час наступу 5 листопада 1943 року танкісти 22-ї гвардійської танкової бригади неподалік від хутора Відрадного зустрілися з воїнами 1-ї окремої Чехословацької бригади полковника Людвіка Свободи, які потім вели запеклі бої у напрямку залізничного вокзалу. Провідником чехословацьких танкістів була молода киянка Ліда Уваренко, яка мешкала в Залізничному районі по вулиці Урицького (тепер — Митрополита Василя Липківського).

Галерея

• Прохідна до заводу ім. Корольова, бульв. Вацлава Гавела
• Вулиця Академіка Шалімова
• Вулиця М. Василенка
• Вулиця Віталія Скакуна
• Вулиця Козелецька
• Вулиця Метробудівська
• Вулиця Академіка Потебні
• Вулиця Волноваська
• Вулиця Василя Чумака
• Провулок Юрія Матущака

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — .
• Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

• Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — .
• Сайт історії Києва [ 1 червня 2022 у Wayback Machine.]
• Сайт Відрадного [ 1 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• Фейсбук спільнота «Мій Відрадний» [ 30 травня 2021 у Wayback Machine.]