Довжа́нський райо́н (до 2016 року Свердло́вський райо́н) — колишній район України у південно-східній частині Луганської області з адміністративним центром у місті Довжанськ, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Населення становило на 1 серпня 2013 року 11 943 особи. Площа району була 1132 км².року. З травня 2014 року до ліквідації району у 2020 році територія району знаходилася на тимчасово окупованій території України, що контролювалася Російською Федерацією та перебувала в адміністративному управлінні т. зв. «Луганської народної республіки».
Довжанський район | ||||
---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | ||||
| ||||
Район на карті Луганська область | ||||
Основні дані | ||||
Країна: | СРСР ( УРСР), Україна | |||
Область: | Луганська область | |||
Код КОАТУУ: | 4424200000 | |||
Утворений: | 1938 р. | |||
Населення: | (на 1.01.2019) | |||
Площа: | 1132 км² | |||
Густота: | 10.8 осіб/км² | |||
Тел. код: | +380-6434 | |||
Поштові індекси: | 94820—94871 | |||
Населені пункти та ради | ||||
Районний центр: | м. Довжанськ | |||
Селищні ради: | 1 | |||
Сільські ради: | 6 | |||
Смт: | 1 | |||
Села: | 26 | |||
Селища: | 3 | |||
Районна влада | ||||
Адреса: | 94800, Луганська обл., м. Довжанськ, вул. Енгельса, 42 | |||
Мапа | ||||
| ||||
Довжанський район у Вікісховищі |
Найвища точка — могила Таловська — 335 м. Середньорічні температури: літня — +22ºС, зимова — −10ºС. Кількість опадів — 459—505 мм на рік.
Географія
Розташування
Довжанський район розташовувався на південному сході Луганської області, у східній частині Донецького кряжу, у північно-східній степовій фізико-географічній зоні. Межував з Сорокинським районом на півночі, з Лутугинським районом на північному заході, з Антрацитівським районом на заході, на півдні та сході — з Ростовською областю Російської Федерації. Довжина державного кордону — 84 км.
Лутугинський район | Сорокинський район | |
Антрацитівський район Ровеньки | Росія | |
Росія | Росія |
Найвища точка — — 335 м.
Корисні копалини
У цілому у районі нараховується понад 50 видів корисних копалин.
З XIX століття тут започаткувалося промислове видобування вугілля. Наразі в районі працює декілька шахт, які добувають кам'яне вугілля марки «А» та збагачувальні фабрики, які переробляють рядове вугілля.
У надрах району є значні запаси пісковику, вапняку, глинистих сланців, різноманітної глини та суглинки.
У селах Дар'їно-Єрмаківка й Астахове наявні джерела мінеральної води.
Клімат
Середньорічні температури: літня — +22ºС, зимова — −10ºС. Кількість опадів — 459—505 мм на рік.
Гідрологія
Район має незначні водні ресурси. На його території розташовані 7 малих річок та 57 водойм, що розмістилися в річищах річок та балок.
Найбільші річки:
- Кундрюча — права притока Сіверського Дінця,
- Нагольна — ліва притока Міуса,
- Довжик — права притока Великої Кам'янки.
Ґрунти
Загальна площа земель району становить 113,2 тис. га. Ґрунтовий покрив переважно кам'янистий, хрящуватий, рідше суглинистий, значна частина ґрунту зазнає ерозії.
Флора
На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України:
- громовик гранітний (Onosma graniticola), причерноморський ендемік, Провальський степ;
- дельфіній Сергія (Delphinium sergii), Провалля, Королівські скелі, і яскраво-червоний (Delphinium puniceum), Провальський степ;
- карагана скіфська (Caragana scythica), Провальський степ;
- келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця;
- ковила відмінна (Stipa anomala), уральський вид, локалітет лише в Провальському степу, волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) й українська (Stipa ucrainica) — численні популяції охороняються в Провальському степу;
- майкараган волзький (Calophaca wolgarica), Провальський степ;
- пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia);
- півонія тонколиста (Paeonia tenuifolia), Провальський степ;
- ранник донецький (Scrophularia donetzica), Провальський степ;
- рябчик малий (Fritillaria meleagroides) і руський (Fritillaria ruthenica), Провальський степ;
- рястка Буше (Ornithogalum boucheanum), околиці Провалля;
- сон чорніючий (Pulsatilla pratensis);
- тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum), байрачні ліси, змієлистий (Tulipa ophiophylla), на відслоненнях, і Шренка (Tulipa schrenkii), поодинокі екземпляри в Провальськім степу;
- цибуля лінійна (Allium lineare), Королівські скелі, Провальський степ;
- шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дібров.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 6 сільських рад, які об'єднують 30 населених пунктів і підпорядковані . Адміністративний центр — місто Довжанськ, яке є містом обласного значення та не входить до складу району.
До складу району входять:
Населення
Населення мешкає в 1 селищі міського типу (Криничне), 26 селах і 3 селищах.
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 6700 | 1229 | 1065 | 1989 | 1652 | 747 | 18 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 7526 | 1250 | 1006 | 1951 | 1918 | 1312 | 89 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
За даними перепису 2001 року населення району становило 14 227 осіб, з них 56,01 % зазначили рідною українську мову, 41,29 % — російську, а 2,7 % — іншу.
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %
українська | російська | вірменська | молдовська | білоруська | |
---|---|---|---|---|---|
Довжанський район | 56,0 | 41,3 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
смт Криничне | 77,2 | 21,0 | 0,1 | 0,2 | 0,2 |
Олександрівська сільрада | 26,0 | 72,2 | 0,6 | 0,1 | |
Дар'їно-Єрмаківська сільрада | 55,2 | 42,9 | 1,2 | ||
Матвіївська сільрада | 40,4 | 55,8 | 0,9 | ||
Медвежанська сільрада | 78,2 | 14,9 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
Новоборовицька сільрада | 75,9 | 23,7 | 0,1 | 0,1 | 0,2 |
Провальська сільрада | 7,6 | 87,8 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
Загальна чисельність населення становить 11 981 осіб, в тому числі міське населення — 4 013 осіб, сільське населення — 7 968 осіб.
Транспорт
Пам'ятки
Заповідні зони
На території району розташоване відділення Луганського природного заповідника загальнодержавного значення Провальський степ площею 587,5 га. Ще 5 об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області загальною площею 776 га мають місцеве значення:
- Ведмежанський — ботанічний заказник;
- Королівські скелі — геологічна пам'ятка природи;
- Курячий — ботанічний заказник;
- Нагольний кряж — ландшафтний заказник;
- Провальський дуб — ботанічна пам'ятка природи.
Примітки
- (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
- Адміністративно-територіальний устрій Свердловського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
- Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.
- Природно-заповідний фонд Луганської області [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Довжанський район (1938—2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovzha nskij rajo n do 2016 roku Sverdlo vskij rajo n kolishnij rajon Ukrayini u pivdenno shidnij chastini Luganskoyi oblasti z administrativnim centrom u misti Dovzhansk yakij isnuvav protyagom 1923 2020 rokiv i buv likvidovanij pid chas Administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini Naselennya stanovilo na 1 serpnya 2013 roku 11 943 osobi Plosha rajonu bula 1132 km roku Z travnya 2014 roku do likvidaciyi rajonu u 2020 roci teritoriya rajonu znahodilasya na timchasovo okupovanij teritoriyi Ukrayini sho kontrolyuvalasya Rosijskoyu Federaciyeyu ta perebuvala v administrativnomu upravlinni t zv Luganskoyi narodnoyi respubliki Dovzhanskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaRajon na karti Luganska oblastOsnovni daniKrayina SRSR URSR UkrayinaOblast Luganska oblastKod KOATUU 4424200000Utvorenij 1938 r Naselennya na 1 01 2019 Plosha 1132 km Gustota 10 8 osib km Tel kod 380 6434Poshtovi indeksi 94820 94871Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m DovzhanskSelishni radi 1Silski radi 6Smt 1Sela 26Selisha 3Rajonna vladaAdresa 94800 Luganska obl m Dovzhansk vul Engelsa 42MapaDovzhanskij rajon u VikishovishiDiv takozh Dovzhanskij rajon Cya stattya pro kolishnij Dovzhanskij rajon yakij isnuvav u 1938 2020 rokah Pro suchasnij Dovzhanskij rajon utvorenij 2020 roku div Dovzhanskij rajon Najvisha tochka mogila Talovska 335 m Serednorichni temperaturi litnya 22ºS zimova 10ºS Kilkist opadiv 459 505 mm na rik GeografiyaRoztashuvannya Dovzhanskij rajon roztashovuvavsya na pivdennomu shodi Luganskoyi oblasti u shidnij chastini Doneckogo kryazhu u pivnichno shidnij stepovij fiziko geografichnij zoni Mezhuvav z Sorokinskim rajonom na pivnochi z Lutuginskim rajonom na pivnichnomu zahodi z Antracitivskim rajonom na zahodi na pivdni ta shodi z Rostovskoyu oblastyu Rosijskoyi Federaciyi Dovzhina derzhavnogo kordonu 84 km Lutuginskij rajon Sorokinskij rajonAntracitivskij rajon Rovenki Rosiya Rosiya Rosiya Najvisha tochka 335 m Korisni kopalini U cilomu u rajoni narahovuyetsya ponad 50 vidiv korisnih kopalin Z XIX stolittya tut zapochatkuvalosya promislove vidobuvannya vugillya Narazi v rajoni pracyuye dekilka shaht yaki dobuvayut kam yane vugillya marki A ta zbagachuvalni fabriki yaki pereroblyayut ryadove vugillya U nadrah rajonu ye znachni zapasi piskoviku vapnyaku glinistih slanciv riznomanitnoyi glini ta suglinki U selah Dar yino Yermakivka j Astahove nayavni dzherela mineralnoyi vodi Klimat Serednorichni temperaturi litnya 22ºS zimova 10ºS Kilkist opadiv 459 505 mm na rik Gidrologiya Rajon maye neznachni vodni resursi Na jogo teritoriyi roztashovani 7 malih richok ta 57 vodojm sho rozmistilisya v richishah richok ta balok Najbilshi richki Kundryucha prava pritoka Siverskogo Dincya Nagolna liva pritoka Miusa Dovzhik prava pritoka Velikoyi Kam yanki Grunti Zagalna plosha zemel rajonu stanovit 113 2 tis ga Gruntovij pokriv perevazhno kam yanistij hryashuvatij ridshe suglinistij znachna chastina gruntu zaznaye eroziyi Flora Na teritoriyi rajonu traplyayutsya roslini zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini gromovik granitnij Onosma graniticola prichernomorskij endemik Provalskij step delfinij Sergiya Delphinium sergii Provallya Korolivski skeli i yaskravo chervonij Delphinium puniceum Provalskij step karagana skifska Caragana scythica Provalskij step keleriya Taliyeva Koeleria talievii endemik serednoyi techiyi Siverskogo Dincya kovila vidminna Stipa anomala uralskij vid lokalitet lishe v Provalskomu stepu volosista Stipa capillata vuzkolista Stipa tirsa dniprovska Stipa borysthenica Zaleskogo Stipa zalesskii Lessinga Stipa lessingiana najkrasivisha Stipa pulcherrima puhnastolista Stipa dasyphylla j ukrayinska Stipa ucrainica chislenni populyaciyi ohoronyayutsya v Provalskomu stepu majkaragan volzkij Calophaca wolgarica Provalskij step pirij kovilolistij Elytrigia stipifolia pivoniya tonkolista Paeonia tenuifolia Provalskij step rannik doneckij Scrophularia donetzica Provalskij step ryabchik malij Fritillaria meleagroides i ruskij Fritillaria ruthenica Provalskij step ryastka Bushe Ornithogalum boucheanum okolici Provallya son chorniyuchij Pulsatilla pratensis tyulpan dibrovnij Tulipa quercetorum bajrachni lisi zmiyelistij Tulipa ophiophylla na vidslonennyah i Shrenka Tulipa schrenkii poodinoki ekzemplyari v Provalskim stepu cibulya linijna Allium lineare Korolivski skeli Provalskij step shafran sitchastij Crocus reticulatus zvichajna roslina dibrov Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Dovzhanskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 6 silskih rad yaki ob yednuyut 30 naselenih punktiv i pidporyadkovani Administrativnij centr misto Dovzhansk yake ye mistom oblasnogo znachennya ta ne vhodit do skladu rajonu Do skladu rajonu vhodyat 1 selishna rada Biryukivska selishna rada 6 silskih rad Dar yino Yermakivska silska rada Matviyivska silska rada Medvezhanska silska rada Novoborovicka silska rada Oleksandrivska silska rada Provalska silska radaNaselennyaNaselennya meshkaye v 1 selishi miskogo tipu Krinichne 26 selah i 3 selishah Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 6700 1229 1065 1989 1652 747 18Zhinki 7526 1250 1006 1951 1918 1312 89Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki18 85 89 42 80 84 120 104 75 79 288 297 70 74 454 304 65 69 450 461 60 64 616 231 55 59 323 412 50 54 476 548 45 49 503 633 40 44 644 504 35 39 487 415 30 34 419 437 25 29 401 530 20 24 490 535 15 20 516 539 10 14 573 404 5 9 376 286 0 4 301 Za danimi perepisu 2001 roku naselennya rajonu stanovilo 14 227 osib z nih 56 01 zaznachili ridnoyu ukrayinsku movu 41 29 rosijsku a 2 7 inshu Etnichnij sklad naselennya rajonu na 2001 rik buv predstavlenij nastupnim chinom ukrayinci 69 9 rosiyani 25 9 bilorusi 0 6 inshi nacionalnosti 3 6 Etnomovnij sklad silskih ta miskih rad rajonu ridna mova naselennya za perepisom 2001 roku ukrayinska rosijska virmenska moldovska biloruskaDovzhanskij rajon 56 0 41 3 0 3 0 1 0 1smt Krinichne 77 2 21 0 0 1 0 2 0 2Oleksandrivska silrada 26 0 72 2 0 6 0 1Dar yino Yermakivska silrada 55 2 42 9 1 2Matviyivska silrada 40 4 55 8 0 9Medvezhanska silrada 78 2 14 9 0 3 0 1 0 1Novoborovicka silrada 75 9 23 7 0 1 0 1 0 2Provalska silrada 7 6 87 8 0 2 0 1 0 1 Zagalna chiselnist naselennya stanovit 11 981 osib v tomu chisli miske naselennya 4 013 osib silske naselennya 7 968 osib TransportTeritoriyeyu rajonu prohodit avtoshlyah E50M03 Pam yatkiZapovidni zoni Provalskij dub Na teritoriyi rajonu roztashovane viddilennya Luganskogo prirodnogo zapovidnika zagalnoderzhavnogo znachennya Provalskij step plosheyu 587 5 ga She 5 ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu Luganskoyi oblasti zagalnoyu plosheyu 776 ga mayut misceve znachennya Vedmezhanskij botanichnij zakaznik Korolivski skeli geologichna pam yatka prirodi Kuryachij botanichnij zakaznik Nagolnij kryazh landshaftnij zakaznik Provalskij dub botanichna pam yatka prirodi Primitki ros Organizaciya ohrany rastenij Luganskoj oblasti zanesennyh v Krasnuyu knigu Ukrainy Metodicheskie ukazaniya Lugansk 1992 Administrativno teritorialnij ustrij Sverdlovskogo rajonu 19 chervnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 travnya 2014 Dnistryanskij M S Etnopolitichna geografiya Ukrayini Lviv Litopis 2006 S 465 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 17 bereznya 2022 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 5 zhovtnya 2013 Prirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti 15 zhovtnya 2013 u Wayback Machine O A Arapov T V Sova V B Fyeryenc O Yu Ivanchenko Dovidnik 2 e vid dop perer Lugansk VAT LOD 168 s DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dovzhanskij rajon 1938 2020 Luganskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi