Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гідрографія Європи – опис водних об'єктів (річки, озера, водосховища, моря), їхнього розташування, походження, розмірів, режиму, зв'язків з іншими елементами довкілля на європейському континенті. .
Гідрографічні дослідження мають велике значення для управління водними ресурсами. Зокрема, згідно з Водною рамковою директивою Європейського Союзу, прийнятою в 2000 р., гідрографічне районування території країн є важливим етапом для створення планів управління басейнами річок при реалізації водної політики. Такий підхід застосовують як країни-члени ЄС, так й інші європейські країни, які взяли за основу положення ВРД ЄС.
Головний європейський вододіл
Європа має густу гідрографічну мережу, що належить переважно до басейну Атлантичного океану. Лише небагато річок несуть свої води в моря Північного Льодовитого океану.
Лінія, що відокремлює басейни річок, які впадають в Атлантичний океан і моря північної Атлантики, від тих, що живлять Середземне, Адріатичне та Чорне моря називається Головним європейським вододілом. Він простягається від Гібралтару на краю Піренейського півострова на південному заході до безстічного басейну Каспійського моря-озера на північному сході.
Відтинок Головного європейського вододілу (Атлантично-чорноморський вододіл) на території України пролягає трьома західними областями. У Закарпатській області він проходить лінією державного кордону між Польщею та Україною, далі Львівською і Волинською областями на Білорусь.
Річки
Річки, які розташовані в Північній, Західній та Південній Європі вирізняються порівняно невеликою довжиною та площею басейну (окрім Дунаю). Це пов’язано з відносно малою площею цієї частини території Європи, її сильною горизонтальною розчленованістю та частим чергуванням гір і рівнин. У більшості великих і середніх річок поряд з ділянками русла, розташованими на рівнинах, є ділянки, що дренують гори. Складність морфології річкових басейнів доповнюється строкатістю кліматичних умов, режиму живлення та стоку.
Специфікою річкових басейнів Європи є їхня транскордонність. Так, з понад 260 транскордонних річкових басейнів, що є у світі, понад 70 – знаходяться в Європі.
У географічному розподілі типів річок за джерелами живлення виявляється зональна закономірність. Загалом з півночі на південь Європи у живленні річок зменшується частка талих вод льодовиків та снігів та збільшується роль дощових вод. Але у гірських районах ця закономірність порушується. Навіть на півдні Європи у зв'язку з накопиченням у нівальному поясі снігу талі води навесні є додатковим, а для деяких річок суттєвим джерелом живлення. У цьому проявляється вертикальна поясність стоку.
Для Східної Європи характерною рисою є континентальність: якщо у Західній Європі найбільша відстань до морського берега - 600 км, то у Східній Європі є точки, віддалені від моря на 1000 км. Східна частина європейського континенту є величезною територією, що вирізняється різноманітністю природно-географічних умов. Більшу її частину займає Східноєвропейська рівнина, площа якої становить близько 4 млн км2.
Річки Східної Європи мають значні довжину та площу водозбору, чому сприяли великі рівнинні простори цієї частини світу. У межах Східної Європи протікають тисячі річок. Річки північних територій належать до басейну Північного Льодовитого океану, західних – до басейну Атлантичного океану, центральних та східних – до басейну внутрішнього стоку (Каспійське море-озеро), до якого належить і найбільша річка Європи – Волга.
Найдовші річки
Річки, які мають довжину понад 1000 км: 1) Волга, 2) Дунай, 3) Урал, 4) Дніпро, 5) Дон, 6) Печора, 7) Кама, 8) Північна Двіна-Вичегда, 9) Ока, 10) Біла, 11) Дністер, 12) Вятка, 13) Рейн, 14) Десна, 15) Ельба, 16) Сіверський Донець, 17) Вісла, 18) Західна Двіна, 19) Тахо, 20) Луара.
Річки з найбільшою водоносністю
За водоносністю річки Європи розташовуються наступним чином: 1) Волга, 2) Дунай, 3) Печора, 4) Кама, 5) Північна Двіна, 6) Нева, 7) Рейн, 8) Сава, 9) Рона, 10) Дніпро, 11) По, 12) Ока, 13) Вісла, 14) Біла, 15) Мезень, 16) Ельба, 17) Луара, 18) Тиса, 19) Гломма, 20) Дон.
Озера
Багато європейських озер утворилися під час останнього льодовикового періоду. Льодяний щит покривав усю північну Європу. Однак у центральній та південній частині Європи він доходив лише до гірських хребтів. Вплив льодовика серйозно відчули райони, що нині мають велику кількість природних озер – Норвегія, Швеція, Фінляндія та Карело-Кольська частина Росії, де знаходиться Ладозьке озеро - найбільше озеро Європи. Велика кількість озер була утворена й в інших країнах навколо Балтійського моря, а також в Ісландії, Ірландії, північній та західній частинах Великої Британії.
У центральній частині Європи більшість природних озер знаходиться у гірських районах. Озера на великій висоті відносно невеликі, тоді як у долинах вони більші.
Європейські країни, територія яких лише частково зазнала впливу зледеніння, не мають значної кількістю великих природних озер. У цих районах штучні озера, такі як водосховища та стави, зустрічаються частіше, ніж природні озера.
Озера Європи мають різноманітне походження: льодовикове, тектонічне, вулканічне, карстове, загатне, заплавне.
Найбільші за площею озера
1) Ладозьке, 2) Онезьке, 3) Венерн, 4) Саймаа, 5) Чудсько-Псковське, 6) Веттерн, 7) Вигозеро, 8) Ейсселмер, 9) Біле, 10) Пяйянне, 11) Меларен, 12) Інарі, 13) Топозеро, 14) Ільмень, 15) Сегозеро, 16) Пієлінен, 17) Оулуярві, 18) Імандра, 19) Піхлаявесі, 20) Маркермер, 21) Пяозеро, 22) Ковдозеро, 23) Орівесі, 24) Балатон, 25) Женевське, 26) Хауківесі, 27) Боденське.
Найглибші озера
Хорніндальсватнет – 514 м, Мйоса – 449 м, Комо – 410 м, Лаго-Маджоре – 374 м, Гарда – 346 м, Женевське озеро – 310 м, Лох-Морар – 309 м.
Водосховища
Сезонна та міжрічна нерівномірність стоку річок Європи, неоднакова забезпеченість стоком та опадами різних районів визначили потребу регулювання стоку річок шляхом створення водосховищ. Вони необхідні для боротьби з повенями і збільшення стійкого меженного стоку в літній період, коли значно зростає водокористування.. Спорудження водосховищ у Європі має давню історію. У їхньому створенні насамперед було зацікавлене сільське господарство. Перші відносно великі іригаційні водосховища будувалися на території нинішньої Іспанії в давньоримський період, починаючи з II ст. до. н. е.
За даними Європейського агентства з довкілля, у Європі налічується близько 7000 значних водосховищ. Крім того, існують тисячі штучних водойм меншого розміру (стави). Державами з найбільшою кількістю водосховищ в Європі є: Іспанія (близько 1200), Україна (понад 1100), Туреччина (близько 610), Велика Британія (близько 570). Іншими країнами з великою кількістю водосховищ є Франція (близько. 550), Італія (близько. 530), Норвегія (близько 364), Росія (близько 250) та Швеція (близько 190).
Із 12 європейських водосховищ площею понад 1000 км2 десяток знаходиться в Росії, а два (Кременчуцьке і Каховське) – в Україні. Найбільшим водосховищем в Європі є Куйбишевське на р. Волга.
Найбільші за площею водосховища
1) Куйбишевське, 2) Рибінське, 3) Волгоградське, 4) Цимлянське, 5) Нижньокамське, 6) Чебоксарське, 7) Кременчуцьке, 8) Каховське, 9) Камське, 10) Саратовське, 11) Горьківське, 12) Воткінське, 13) Київське, 14) Верхньотуломське, 15) Канівське.
Найвищі греблі водосховищ
Гранд-Діксенс - 285 м, Інгурська ГЕС - 272 м, Вайонт - 262 м, Мовуазен - 250 м.
Моря
Європа - найфрагментованіша частина світу, з добре розвиненою береговою лінією, довжина якої становить близько 38 тис. км (без берегової лінії островів). У західній частині Європи на частку островів і півострівів припадає одна третина всього суходолу.
Береги Європи омиваються морями Північного Льодовитого. (Карське, Баренцове, Біле) та Атлантичного океанів (Норвезьке, Балтійське, Північне, Ірландське, Гебридське, Кельтське, Середземне, Мармурове, Чорне, Азовське).
Північні береги Піренейського півострова омиваються Біскайською затокою Атлантичного океану.
Середземне море, в свою чергу, поділяється на сім менших морів: Альборан; Балеарське; Лігурійське; Тірренське; Іонічне; Адріатичне; Егейське.
Варто також відзначити, що на південному сході Європи, на її стику з Азією, розташоване безстічне Каспійське море-озеро..
Між Атлантичним та Північним Льодовитим океанами проходить так званий Атлантичний поріг. Географічно він розташований між узбережжями Гренландії та Скандинавії. Максимальні глибини тут трохи більші 600 м. На північ і на південь від порогу знаходяться глибокі улоговини, що відносяться до Північного Льодовитого океану та Атлантики відповідно. Глибини тут понад 3-4 тис. м.
Див. також
Примітки
- Хільчевский В.К. Особливості гідрографії Європи: річки, озера, водосховища // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2022. № 4(66). C. 6-16] ]
Література
- Хільчевский В.К. Гідрографія та водні ресурси Європи. Київ: ДІА, 2023. - 308 с.
- Хільчевский В.К. Особливості гідрографії Європи: річки, озера, водосховища // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2022. № 4(66). C. 6-16. DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2022.4.1
- European Environment Agency. Lakes in Europe. URL: https://www.eea.europa.eu/archived/archived-content-water-topic/lakes
- Largest Lakes in Europe. WorldAtlas. URL: https://www.worldatlas.com/lakes/10-largest-lakes-in-europe.html
- Major Rivers Of Europe. WorldAtlas. https://www.worldatlas.com/rivers/major-rivers-of-europe.html
- Tockner K., Zarfl C., Robinson C. (Eds.). Rivers of Europe. 2nd Edition. Amsterdam; Elsevier, 2021. 942 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gidrografiya Yevropi opis vodnih ob yektiv richki ozera vodoshovisha morya yihnogo roztashuvannya pohodzhennya rozmiriv rezhimu zv yazkiv z inshimi elementami dovkillya na yevropejskomu kontinenti Gidrografichni doslidzhennya mayut velike znachennya dlya upravlinnya vodnimi resursami Zokrema zgidno z Vodnoyu ramkovoyu direktivoyu Yevropejskogo Soyuzu prijnyatoyu v 2000 r gidrografichne rajonuvannya teritoriyi krayin ye vazhlivim etapom dlya stvorennya planiv upravlinnya basejnami richok pri realizaciyi vodnoyi politiki Takij pidhid zastosovuyut yak krayini chleni YeS tak j inshi yevropejski krayini yaki vzyali za osnovu polozhennya VRD YeS Golovnij yevropejskij vododilGolovnij yevropejskij vododil na karti Yevropi Yevropa maye gustu gidrografichnu merezhu sho nalezhit perevazhno do basejnu Atlantichnogo okeanu Lishe nebagato richok nesut svoyi vodi v morya Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Liniya sho vidokremlyuye basejni richok yaki vpadayut v Atlantichnij okean i morya pivnichnoyi Atlantiki vid tih sho zhivlyat Seredzemne Adriatichne ta Chorne morya nazivayetsya Golovnim yevropejskim vododilom Vin prostyagayetsya vid Gibraltaru na krayu Pirenejskogo pivostrova na pivdennomu zahodi do bezstichnogo basejnu Kaspijskogo morya ozera na pivnichnomu shodi Vidtinok Golovnogo yevropejskogo vododilu Atlantichno chornomorskij vododil na teritoriyi Ukrayini prolyagaye troma zahidnimi oblastyami U Zakarpatskij oblasti vin prohodit liniyeyu derzhavnogo kordonu mizh Polsheyu ta Ukrayinoyu dali Lvivskoyu i Volinskoyu oblastyami na Bilorus RichkiVolga najbilsha richka YevropiDiv takozh Spisok richok Yevropi Richki yaki roztashovani v Pivnichnij Zahidnij ta Pivdennij Yevropi viriznyayutsya porivnyano nevelikoyu dovzhinoyu ta plosheyu basejnu okrim Dunayu Ce pov yazano z vidnosno maloyu plosheyu ciyeyi chastini teritoriyi Yevropi yiyi silnoyu gorizontalnoyu rozchlenovanistyu ta chastim cherguvannyam gir i rivnin U bilshosti velikih i serednih richok poryad z dilyankami rusla roztashovanimi na rivninah ye dilyanki sho drenuyut gori Skladnist morfologiyi richkovih basejniv dopovnyuyetsya strokatistyu klimatichnih umov rezhimu zhivlennya ta stoku Dunaj druga richka v Yevropi Specifikoyu richkovih basejniv Yevropi ye yihnya transkordonnist Tak z ponad 260 transkordonnih richkovih basejniv sho ye u sviti ponad 70 znahodyatsya v Yevropi U geografichnomu rozpodili tipiv richok za dzherelami zhivlennya viyavlyayetsya zonalna zakonomirnist Zagalom z pivnochi na pivden Yevropi u zhivlenni richok zmenshuyetsya chastka talih vod lodovikiv ta snigiv ta zbilshuyetsya rol doshovih vod Ale u girskih rajonah cya zakonomirnist porushuyetsya Navit na pivdni Yevropi u zv yazku z nakopichennyam u nivalnomu poyasi snigu tali vodi navesni ye dodatkovim a dlya deyakih richok suttyevim dzherelom zhivlennya U comu proyavlyayetsya vertikalna poyasnist stoku Dlya Shidnoyi Yevropi harakternoyu risoyu ye kontinentalnist yaksho u Zahidnij Yevropi najbilsha vidstan do morskogo berega 600 km to u Shidnij Yevropi ye tochki viddaleni vid morya na 1000 km Shidna chastina yevropejskogo kontinentu ye velicheznoyu teritoriyeyu sho viriznyayetsya riznomanitnistyu prirodno geografichnih umov Bilshu yiyi chastinu zajmaye Shidnoyevropejska rivnina plosha yakoyi stanovit blizko 4 mln km2 Richki Shidnoyi Yevropi mayut znachni dovzhinu ta ploshu vodozboru chomu spriyali veliki rivninni prostori ciyeyi chastini svitu U mezhah Shidnoyi Yevropi protikayut tisyachi richok Richki pivnichnih teritorij nalezhat do basejnu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu zahidnih do basejnu Atlantichnogo okeanu centralnih ta shidnih do basejnu vnutrishnogo stoku Kaspijske more ozero do yakogo nalezhit i najbilsha richka Yevropi Volga Najdovshi richki Richki yaki mayut dovzhinu ponad 1000 km 1 Volga 2 Dunaj 3 Ural 4 Dnipro 5 Don 6 Pechora 7 Kama 8 Pivnichna Dvina Vichegda 9 Oka 10 Bila 11 Dnister 12 Vyatka 13 Rejn 14 Desna 15 Elba 16 Siverskij Donec 17 Visla 18 Zahidna Dvina 19 Taho 20 Luara Richki z najbilshoyu vodonosnistyu Za vodonosnistyu richki Yevropi roztashovuyutsya nastupnim chinom 1 Volga 2 Dunaj 3 Pechora 4 Kama 5 Pivnichna Dvina 6 Neva 7 Rejn 8 Sava 9 Rona 10 Dnipro 11 Po 12 Oka 13 Visla 14 Bila 15 Mezen 16 Elba 17 Luara 18 Tisa 19 Glomma 20 Don OzeraLadozke ozero najbilshe v Yevropi Bagato yevropejskih ozer utvorilisya pid chas ostannogo lodovikovogo periodu Lodyanij shit pokrivav usyu pivnichnu Yevropu Odnak u centralnij ta pivdennij chastini Yevropi vin dohodiv lishe do girskih hrebtiv Vpliv lodovika serjozno vidchuli rajoni sho nini mayut veliku kilkist prirodnih ozer Norvegiya Shveciya Finlyandiya ta Karelo Kolska chastina Rosiyi de znahoditsya Ladozke ozero najbilshe ozero Yevropi Velika kilkist ozer bula utvorena j v inshih krayinah navkolo Baltijskogo morya a takozh v Islandiyi Irlandiyi pivnichnij ta zahidnij chastinah Velikoyi Britaniyi U centralnij chastini Yevropi bilshist prirodnih ozer znahoditsya u girskih rajonah Ozera na velikij visoti vidnosno neveliki todi yak u dolinah voni bilshi Yevropejski krayini teritoriya yakih lishe chastkovo zaznala vplivu zledeninnya ne mayut znachnoyi kilkistyu velikih prirodnih ozer U cih rajonah shtuchni ozera taki yak vodoshovisha ta stavi zustrichayutsya chastishe nizh prirodni ozera Ozera Yevropi mayut riznomanitne pohodzhennya lodovikove tektonichne vulkanichne karstove zagatne zaplavne Hornindalsvatnet najglibshe ozero v Yevropi Najbilshi za plosheyu ozera 1 Ladozke 2 Onezke 3 Venern 4 Sajmaa 5 Chudsko Pskovske 6 Vettern 7 Vigozero 8 Ejsselmer 9 Bile 10 Pyajyanne 11 Melaren 12 Inari 13 Topozero 14 Ilmen 15 Segozero 16 Piyelinen 17 Ouluyarvi 18 Imandra 19 Pihlayavesi 20 Markermer 21 Pyaozero 22 Kovdozero 23 Orivesi 24 Balaton 25 Zhenevske 26 Haukivesi 27 Bodenske Najglibshi ozera Hornindalsvatnet 514 m Mjosa 449 m Komo 410 m Lago Madzhore 374 m Garda 346 m Zhenevske ozero 310 m Loh Morar 309 m VodoshovishaKujbishevske vodoshovishe na r Volga najbilshe v Yevropi Sezonna ta mizhrichna nerivnomirnist stoku richok Yevropi neodnakova zabezpechenist stokom ta opadami riznih rajoniv viznachili potrebu regulyuvannya stoku richok shlyahom stvorennya vodoshovish Voni neobhidni dlya borotbi z povenyami i zbilshennya stijkogo mezhennogo stoku v litnij period koli znachno zrostaye vodokoristuvannya Sporudzhennya vodoshovish u Yevropi maye davnyu istoriyu U yihnomu stvorenni nasampered bulo zacikavlene silske gospodarstvo Pershi vidnosno veliki irigacijni vodoshovisha buduvalisya na teritoriyi ninishnoyi Ispaniyi v davnorimskij period pochinayuchi z II st do n e Kremenchucke vodoshovishe na r Dnipro yake razom z Kahovskim vhodyat u desyatku najbilshih vodoshovish Yevropi Za danimi Yevropejskogo agentstva z dovkillya u Yevropi nalichuyetsya blizko 7000 znachnih vodoshovish Krim togo isnuyut tisyachi shtuchnih vodojm menshogo rozmiru stavi Derzhavami z najbilshoyu kilkistyu vodoshovish v Yevropi ye Ispaniya blizko 1200 Ukrayina ponad 1100 Turechchina blizko 610 Velika Britaniya blizko 570 Inshimi krayinami z velikoyu kilkistyu vodoshovish ye Franciya blizko 550 Italiya blizko 530 Norvegiya blizko 364 Rosiya blizko 250 ta Shveciya blizko 190 Iz 12 yevropejskih vodoshovish plosheyu ponad 1000 km2 desyatok znahoditsya v Rosiyi a dva Kremenchucke i Kahovske v Ukrayini Najbilshim vodoshovishem v Yevropi ye Kujbishevske na r Volga Najbilshi za plosheyu vodoshovisha 1 Kujbishevske 2 Ribinske 3 Volgogradske 4 Cimlyanske 5 Nizhnokamske 6 Cheboksarske 7 Kremenchucke 8 Kahovske 9 Kamske 10 Saratovske 11 Gorkivske 12 Votkinske 13 Kiyivske 14 Verhnotulomske 15 Kanivske Najvishi grebli vodoshovish Grand Diksens 285 m Ingurska GES 272 m Vajont 262 m Movuazen 250 m MoryaSeredzemne more Yevropa najfragmentovanisha chastina svitu z dobre rozvinenoyu beregovoyu liniyeyu dovzhina yakoyi stanovit blizko 38 tis km bez beregovoyi liniyi ostroviv U zahidnij chastini Yevropi na chastku ostroviv i pivostriviv pripadaye odna tretina vsogo suhodolu Beregi Yevropi omivayutsya moryami Pivnichnogo Lodovitogo Karske Barencove Bile ta Atlantichnogo okeaniv Norvezke Baltijske Pivnichne Irlandske Gebridske Keltske Seredzemne Marmurove Chorne Azovske Pivnichni beregi Pirenejskogo pivostrova omivayutsya Biskajskoyu zatokoyu Atlantichnogo okeanu Seredzemne more v svoyu chergu podilyayetsya na sim menshih moriv Alboran Balearske Ligurijske Tirrenske Ionichne Adriatichne Egejske Varto takozh vidznachiti sho na pivdennomu shodi Yevropi na yiyi stiku z Aziyeyu roztashovane bezstichne Kaspijske more ozero Mizh Atlantichnim ta Pivnichnim Lodovitim okeanami prohodit tak zvanij Atlantichnij porig Geografichno vin roztashovanij mizh uzberezhzhyami Grenlandiyi ta Skandinaviyi Maksimalni glibini tut trohi bilshi 600 m Na pivnich i na pivden vid porogu znahodyatsya gliboki ulogovini sho vidnosyatsya do Pivnichnogo Lodovitogo okeanu ta Atlantiki vidpovidno Glibini tut ponad 3 4 tis m Div takozhGolovnij yevropejskij vododil Spisok richok Yevropi Spisok najbilshih ozer YevropiPrimitkiHilchevskij V K Osoblivosti gidrografiyi Yevropi richki ozera vodoshovisha Gidrologiya gidrohimiya i gidroekologiya 2022 4 66 C 6 16 LiteraturaHilchevskij V K Gidrografiya ta vodni resursi Yevropi Kiyiv DIA 2023 308 s Hilchevskij V K Osoblivosti gidrografiyi Yevropi richki ozera vodoshovisha Gidrologiya gidrohimiya i gidroekologiya 2022 4 66 C 6 16 DOI https doi org 10 17721 2306 5680 2022 4 1 European Environment Agency Lakes in Europe URL https www eea europa eu archived archived content water topic lakes Largest Lakes in Europe WorldAtlas URL https www worldatlas com lakes 10 largest lakes in europe html Major Rivers Of Europe WorldAtlas https www worldatlas com rivers major rivers of europe html Tockner K Zarfl C Robinson C Eds Rivers of Europe 2nd Edition Amsterdam Elsevier 2021 942 p