Гідрокомплекс Клезон-Діксенс (фр. Cleuson-Dixence) — гідроенергетичний комплекс в басейні річки Рона, що має у своєму складі декілька водосховищ з греблями, насосними станціями та дериваційними гідроелектростанціями. Розташовано у кантоні Вале, Швейцарія.
Гребля Клезон-Діксенс | |
---|---|
Вид на греблю | |
46°04′51″ пн. ш. 7°24′10″ сх. д. / 46.08102760002777387° пн. ш. 7.40279760002777820° сх. д.Координати: 46°04′51″ пн. ш. 7°24′10″ сх. д. / 46.08102760002777387° пн. ш. 7.40279760002777820° сх. д. | |
Країна | Швейцарія |
Адмінодиниця | Вале |
Стан | діюча |
Річка | |
Початок будівництва | 1950 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1964 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 2069 (4 ГЕС) МВт |
Середнє річне виробництво | 2000 (4 ГЕС) млн кВт·год |
Тип ГЕС | греблева |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | турбіни Пелтона |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна гравітаційна водоскидна |
Висота греблі | 285 м |
Довжина греблі | 700 м |
Шлюз | немає |
Власник | |
Гідрокомплекс Клезон-Діксенс | |
Мапа | |
Загальні відомості
Основна гребля комплексу Гранд-Діксенс (фр. Barrage de la Grande-Dixence), утворює водосховище Дікс на річці (ліва притока Borgne, яка, своєю чергою, є лівою притокою Рони). Сховище має найвищу відмітку підйому води 2364 м НРМ, за якої його об'єм сягає 0,4 км³, а глибина — 284 м. Більшість води надходить з навколишніх льодовиків у період їх активного танення влітку, внаслідок чого водосховища гідрокомплексу досягають максимально високої позначки води у вересні і мінімального у квітні.
Гранд-Діксенс є бетонною гравітаційною греблею заввишки 285 м, завширшки 700 м, з товщиною від 15 м (по пасму) до 200 м (по базі), при цьому споруда містить 6 млн м³ бетону. Пасмо греблі розташовується на висоті 2365 м НРМ. У фундаменті греблі та місцях її сполучення зі стінами ущелини проводилися додаткові роботи зі створення гідроізолюючого шару, глибина якого складає 200 м в основі та 100 м по бічних схилах. Зведення Гранд-Діксенс розпочали в 1950 році і закінчили в 1964-му, за рік до офіційного закінчення будівництва.
Крім природного припливу з навколишніх льодовиків до водосховища Дікс також здійснюється деривація з інших річок, що дренують розташовану далі на схід ділянку північного схилу Пеннінських Альп. Для цього створені чотири насосні станції (Z'Mutt, Stafel, Ferpècle і Arolla) та система тунелів загальною довжиною 100 км.
Додатковим джерелом для роботи комплексу є біля греблі Клезон (висота 87 м), яке віддалене на 7 км у північно-західному напрямку і рівень якого на 178 м нижче максимальної позначки озера Дікс (2186 м НРМ проти 2364 м).
Вода з основного водосховища використовується чотирма гідроелектростанціями сумарною потужністю 2069 МВт і річним виробництвом електрики 2 млрд кВт·год на рік (КВВП ≈12 %). Для постачання водою ГЕС Шандолін, Фіонней, Нендаз і Б'єдрон використовуються три водогони, а відпрацьована вода надходить у річку Рона.
Насосні станції, гідроелектростанції і греблі формують комплекс Клезон-Діксенс. Оскільки система використовує насосні станції для додаткового постачання води, вона, в її сучасному стані, є комбінованим варіантом ГЕС і ГАЕС.
Історія
(«EOS») була утворена в 1922 році на основі декількох невеликих гідроелектростанцій. Враховуючи плани виробництва великої кількості електроенергії, зусилля «EOS» зосередилися в кантоні Вале, який містить 56 % льодовиків Швейцарії та є володарем найбільшого сховища прісної води на континенті. У 1927-му «EOS» отримав ліцензію на роботи у верхньому сточищі річки Діксенс. За два роки 1200 робітників почали будівництво першої греблі Діксенс, яка була завершена в 1935-му. Ця гребля забезпечувала водою ГЕС Шандолін встановленою потужністю 120 МВт.
Зростання промисловості після Другої світової війни призвело до збільшення споживання електроенергії та стало спонукальною причиною спорудження греблі Клезон у 1947—1951 рр., а також будівництва греблі Гранд-Діксенс. Останнє здійснювалося , дочірньою компанією «EOS», починаючи з 1950 року. До робіт були залучені 3000 робітників, які завершили заливку 6 млн м³ бетону у 1964-му. При цьому в 1957 році перша гребля Діксенс виявилась затоплена новим водосховищем, хоча й виступає з води при його низькому рівні.
Гідроелектростанції
Шандолін
ГЕС Шандолін — електростанція, побудована для першої греблі Діксенс. Її використання, втім, продовжилось і після затоплення першої греблі та тривало до середини 2010-х років, коли станцію законсервували. ГЕС є найменш потужною з чотирьох станцій та має п'ять загальною потужністю 120 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 1748 м.
Фіонней
ГЕС Фіонней отримує воду від греблі Гранд-Діксенс за допомогою 9 км тунелю з середнім нахилом 10°. Після зрівняльного тунелі переходять у водогони з нахилом 73° і загальним падінням 800 м. Система дозволяє пропуск 45 м³/сек води, які використовуються шістьма турбінами Пелтона загальною потужністю 290 МВт. Можливо також відзначити, що існує інша станція Фіоннай, яка працює за рахунок ресурсу, накопиченого Мовуазенською греблею.
Нендаз
ГЕС Нендаз використовує ресурс, що надходить від ГЕС Фіонней. Система доставки води до електростанції включає в себе тунель довжиною 16 км, який веде в зрівняльну камеру Перуа (фр. Péroua) на 1000 м вище ГЕС Нендаз. Машинний зал останньої обладнаний шістьма турбінами Пелтона загальною потужністю 390 МВт і витратою 45 м³/сек, що робить станцію другою за потужністю в країні після ГЕС Б'єдрон.
Б'єдрон
ГЕС Б'едрон використовує систему водогонів від греблі Гранд-Діксенс із загальним падінням 1883 м. Вода що надходить використовується трьома турбінами Пелтона сумарною потужністю 1269 МВт. Станція є наймолодшою в усьому комплексі — її спорудження тривало в період з 1993 по 1998 рр. Вартість будівництва склала 1,2 млрд $.
Рекордні показники гідрокомплексу
Залізобетонна гравітаційна гребля Гранд-Діксенс має висоту від бази 285 м, що станом на 2011 рік робить її у світі.
ГЕС Б'єдрон є володарем відразу декількох світових рекордів — вона має найбільший розрахунковий напор, при якому працюють турбіни (1883 м), найпотужніші турбіни Пелтона (3 × 423 МВт) і найбільшу вихідну потужність генераторів (35,7 МВА). На 2011 рік Б'єдрон є найбільшою ГЕС на території Швейцарії по загальній потужності встановлених генераторів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 14 вересня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (англ.) Structurae — Grande Dixence Dam [ 24 травня 2013 у Wayback Machine.]
- (англ.) Grande Dixence Dam [ 27 березня 2010 у Wayback Machine.]
- (англ.) Cross-section of the installations of the Grande Dixence SA [ 24 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- (англ.) Thierry, Jacob. (PDF). Stucky Consulting Engineers Ltd. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2011. Процитовано 20 січня 2011.
- (англ.) FROM EOS TO GRANDE DIXENCE AND CLEUSON-DIXENCE — Grande Dixence SA [ 25 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- (англ.) Chandoline Power Plant — Alpiq Group [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.]
- (англ.) Fionnay Power Station — Grande Dixence SA [ 27 березня 2010 у Wayback Machine.]
- (англ.) NENDAZ POWER STATION — Grande Dixence SA [ 27 березня 2010 у Wayback Machine.]
- (англ.) Bieudron Power Station — Grande Dixence SA [ 25 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Ресурси Інтернету
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гідрокомплекс Клезон-Діксенс |
- Grande Dixence німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- Grande Dixence Dam в базі Structurae
- Cycling Profile for route to La Grande Dixence [ 18 липня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gidrokompleks Klezon Diksens fr Cleuson Dixence gidroenergetichnij kompleks v basejni richki Rona sho maye u svoyemu skladi dekilka vodoshovish z greblyami nasosnimi stanciyami ta derivacijnimi gidroelektrostanciyami Roztashovano u kantoni Vale Shvejcariya Greblya Klezon DiksensVid na greblyu46 04 51 pn sh 7 24 10 sh d 46 08102760002777387 pn sh 7 40279760002777820 sh d 46 08102760002777387 7 40279760002777820 Koordinati 46 04 51 pn sh 7 24 10 sh d 46 08102760002777387 pn sh 7 40279760002777820 sh d 46 08102760002777387 7 40279760002777820KrayinaShvejcariyaAdminodinicyaValeStandiyuchaRichkaPochatok budivnictva1950Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1964Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist2069 4 GES MVtSerednye richne virobnictvo2000 4 GES mln kVt godTip GESgreblevaHarakteristiki obladnannyaTip turbinturbini PeltonaOsnovni sporudiTip greblibetonna gravitacijna vodoskidnaVisota grebli285 mDovzhina grebli700 mShlyuznemayeVlasnikGidrokompleks Klezon DiksensMapaZagalni vidomostiShema kompleksu Klezon Diksens Karta kompleksu Klezon Diksens Osnovna greblya kompleksu Grand Diksens fr Barrage de la Grande Dixence utvoryuye vodoshovishe Diks na richci liva pritoka Borgne yaka svoyeyu chergoyu ye livoyu pritokoyu Roni Shovishe maye najvishu vidmitku pidjomu vodi 2364 m NRM za yakoyi jogo ob yem syagaye 0 4 km a glibina 284 m Bilshist vodi nadhodit z navkolishnih lodovikiv u period yih aktivnogo tanennya vlitku vnaslidok chogo vodoshovisha gidrokompleksu dosyagayut maksimalno visokoyi poznachki vodi u veresni i minimalnogo u kvitni Grand Diksens ye betonnoyu gravitacijnoyu grebleyu zavvishki 285 m zavshirshki 700 m z tovshinoyu vid 15 m po pasmu do 200 m po bazi pri comu sporuda mistit 6 mln m betonu Pasmo grebli roztashovuyetsya na visoti 2365 m NRM U fundamenti grebli ta miscyah yiyi spoluchennya zi stinami ushelini provodilisya dodatkovi roboti zi stvorennya gidroizolyuyuchogo sharu glibina yakogo skladaye 200 m v osnovi ta 100 m po bichnih shilah Zvedennya Grand Diksens rozpochali v 1950 roci i zakinchili v 1964 mu za rik do oficijnogo zakinchennya budivnictva Krim prirodnogo priplivu z navkolishnih lodovikiv do vodoshovisha Diks takozh zdijsnyuyetsya derivaciya z inshih richok sho drenuyut roztashovanu dali na shid dilyanku pivnichnogo shilu Penninskih Alp Dlya cogo stvoreni chotiri nasosni stanciyi Z Mutt Stafel Ferpecle i Arolla ta sistema tuneliv zagalnoyu dovzhinoyu 100 km Dodatkovim dzherelom dlya roboti kompleksu ye bilyagrebli Klezon visota 87 m yake viddalene na 7 km u pivnichno zahidnomu napryamku i riven yakogo na 178 m nizhche maksimalnoyi poznachki ozera Diks 2186 m NRM proti 2364 m Voda z osnovnogo vodoshovisha vikoristovuyetsya chotirma gidroelektrostanciyami sumarnoyu potuzhnistyu 2069 MVt i richnim virobnictvom elektriki 2 mlrd kVt god na rik KVVP 12 Dlya postachannya vodoyu GES Shandolin Fionnej Nendaz i B yedron vikoristovuyutsya tri vodogoni a vidpracovana voda nadhodit u richku Rona Nasosni stanciyi gidroelektrostanciyi i grebli formuyut kompleks Klezon Diksens Oskilki sistema vikoristovuye nasosni stanciyi dlya dodatkovogo postachannya vodi vona v yiyi suchasnomu stani ye kombinovanim variantom GES i GAES IstoriyaGreblya Grand Diksens v 2004 roci EOS bula utvorena v 1922 roci na osnovi dekilkoh nevelikih gidroelektrostancij Vrahovuyuchi plani virobnictva velikoyi kilkosti elektroenergiyi zusillya EOS zoseredilisya v kantoni Vale yakij mistit 56 lodovikiv Shvejcariyi ta ye volodarem najbilshogo shovisha prisnoyi vodi na kontinenti U 1927 mu EOS otrimav licenziyu na roboti u verhnomu stochishi richki Diksens Za dva roki 1200 robitnikiv pochali budivnictvo pershoyi grebli Diksens yaka bula zavershena v 1935 mu Cya greblya zabezpechuvala vodoyu GES Shandolin vstanovlenoyu potuzhnistyu 120 MVt Zrostannya promislovosti pislya Drugoyi svitovoyi vijni prizvelo do zbilshennya spozhivannya elektroenergiyi ta stalo sponukalnoyu prichinoyu sporudzhennya grebli Klezon u 1947 1951 rr a takozh budivnictva grebli Grand Diksens Ostannye zdijsnyuvalosya dochirnoyu kompaniyeyu EOS pochinayuchi z 1950 roku Do robit buli zalucheni 3000 robitnikiv yaki zavershili zalivku 6 mln m betonu u 1964 mu Pri comu v 1957 roci persha greblya Diksens viyavilas zatoplena novim vodoshovishem hocha j vistupaye z vodi pri jogo nizkomu rivni GidroelektrostanciyiShandolin GES Shandolin elektrostanciya pobudovana dlya pershoyi grebli Diksens Yiyi vikoristannya vtim prodovzhilos i pislya zatoplennya pershoyi grebli ta trivalo do seredini 2010 h rokiv koli stanciyu zakonservuvali GES ye najmensh potuzhnoyu z chotiroh stancij ta maye p yat zagalnoyu potuzhnistyu 120 MVt sho pracyuyut pri rozrahunkovomu napori 1748 m Fionnej GES Fionnej otrimuye vodu vid grebli Grand Diksens za dopomogoyu 9 km tunelyu z serednim nahilom 10 Pislya zrivnyalnogo tuneli perehodyat u vodogoni z nahilom 73 i zagalnim padinnyam 800 m Sistema dozvolyaye propusk 45 m sek vodi yaki vikoristovuyutsya shistma turbinami Peltona zagalnoyu potuzhnistyu 290 MVt Mozhlivo takozh vidznachiti sho isnuye insha stanciya Fionnaj yaka pracyuye za rahunok resursu nakopichenogo Movuazenskoyu grebleyu Nendaz GES Nendaz vikoristovuye resurs sho nadhodit vid GES Fionnej Sistema dostavki vodi do elektrostanciyi vklyuchaye v sebe tunel dovzhinoyu 16 km yakij vede v zrivnyalnu kameru Perua fr Peroua na 1000 m vishe GES Nendaz Mashinnij zal ostannoyi obladnanij shistma turbinami Peltona zagalnoyu potuzhnistyu 390 MVt i vitratoyu 45 m sek sho robit stanciyu drugoyu za potuzhnistyu v krayini pislya GES B yedron B yedron Dokladnishe GES B yedron GES B edron vikoristovuye sistemu vodogoniv vid grebli Grand Diksens iz zagalnim padinnyam 1883 m Voda sho nadhodit vikoristovuyetsya troma turbinami Peltona sumarnoyu potuzhnistyu 1269 MVt Stanciya ye najmolodshoyu v usomu kompleksi yiyi sporudzhennya trivalo v period z 1993 po 1998 rr Vartist budivnictva sklala 1 2 mlrd Rekordni pokazniki gidrokompleksuZalizobetonna gravitacijna greblya Grand Diksens maye visotu vid bazi 285 m sho stanom na 2011 rik robit yiyi u sviti GES B yedron ye volodarem vidrazu dekilkoh svitovih rekordiv vona maye najbilshij rozrahunkovij napor pri yakomu pracyuyut turbini 1883 m najpotuzhnishi turbini Peltona 3 423 MVt i najbilshu vihidnu potuzhnist generatoriv 35 7 MVA Na 2011 rik B yedron ye najbilshoyu GES na teritoriyi Shvejcariyi po zagalnij potuzhnosti vstanovlenih generatoriv Primitki Arhiv originalu za 25 sichnya 2016 Procitovano 14 veresnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya angl Structurae Grande Dixence Dam 24 travnya 2013 u Wayback Machine angl Grande Dixence Dam 27 bereznya 2010 u Wayback Machine angl Cross section of the installations of the Grande Dixence SA 24 listopada 2009 u Wayback Machine angl Thierry Jacob PDF Stucky Consulting Engineers Ltd s 4 Arhiv originalu PDF za 7 lipnya 2011 Procitovano 20 sichnya 2011 angl FROM EOS TO GRANDE DIXENCE AND CLEUSON DIXENCE Grande Dixence SA 25 lyutogo 2010 u Wayback Machine angl Chandoline Power Plant Alpiq Group 7 lipnya 2011 u Wayback Machine angl Fionnay Power Station Grande Dixence SA 27 bereznya 2010 u Wayback Machine angl NENDAZ POWER STATION Grande Dixence SA 27 bereznya 2010 u Wayback Machine angl Bieudron Power Station Grande Dixence SA 25 lyutogo 2010 u Wayback Machine Resursi InternetuVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gidrokompleks Klezon Diksens Grande Dixence nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Grande Dixence Dam v bazi Structurae Cycling Profile for route to La Grande Dixence 18 lipnya 2016 u Wayback Machine