Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Греко турецькі відносини в своїй історії супроводжуються взаємною ворожнечею та нетривалими періодами примирення від час

Греко-турецькі відносини

Греко-турецькі відносини

Греко-турецькі відносини в своїй історії супроводжуються взаємною ворожнечею та нетривалими періодами примирення від часу, коли Грецька республіка здобула незалежність 1821 року від Османської імперії. Відтоді дві країни воювали одна проти одної п'ять разів: у греко-турецькій війні 1897 року, у Першій та Другій Балканських війнах, Першій світовій війні та греко-турецькій війні 1919—1922 років.

Греко-турецькі відносини
image
image
Греція 		image
Туреччина

Дипломатичні місії

Див. також: Список дипломатичних місій Греції

Османська доба

Грецька республіка здобула свою незалежність від Османської імперії в ході національно-визвольної війни 1821—1829 років. Її кордони були визнані 1832 року: територія в межах материкової Греції від Арти до Волоса, а також острів Евбея, Кікладські острови в Егейському морі. Решта території, на якій мешкали греки, в тому числі острова Крит, Кіпр, інші острови Егейського моря, області Епір, Фессалія, Македонія і Фракія залишалися під владою Османської імперії. Крім того, близько 1 мільйона греків жили на території, яка нині належить Туреччині — Егейський регіон навколо Ізміра і область Понту на березі Чорного моря.

Грецькі політики 19-го століття прагнули включити всі території, на яких історично мешкали греки, у Грецьку державу, засновану на моделі Візантійської імперії, столицею держави вони бачили Стамбул, або на грецький манер — Константинополь, столицю Візантії до її падіння і османської окупації в 1453 році. Ця концепція знана як Велика ідея. Османи природно надзвичайно вороже ставились до грецьких планів енозису. Хоча Великі держави розглядали Османську імперію як «хвору людину Європи», вони не могли дістати згоди і вирішити однозначно питання розділу її земель. Навколо цього питання точились інтриги, які поступово віднімали володіння імперії, але водночас стримували її остаточний крах. Така політика сприяла ще більшому загостренню між Грецією та Османською імперією.

Впродовж Кримської війни (1854—1856 роки) Велика Британія і Французька імперія боролись в союзі з Османською імперією проти Російської імперії. В добу російсько-турецькій війні 1877—1878 років греки були готові приєднатися до війни з метою територіальних надбань, але країна була виснажена революцією 1820-х років і не могла ефективно взяти участь у війні. Однак за рішенням Берлінського конгресу в 1881 році, до території Королівства Греція приєдналась Фессалія і частина Епіру.

1897 року повстання на Криті призвело до початку греко-турецької війни. Грецька армія була все ще непідготовлена і не могла вибити османських військ з їх укріплень вздовж північного кордону, і після османських контратак війна завершилась принизливою поразкою для Королівства Греція, обернулась територіальними втратами, хоча і незначними, а Крит проголосив незалежність під протекторатом Великих держав.

Після завершення Молодотурецької революції і захоплення молодотурками влади в Османській імперії 1908 року, адміністрація націоналістів взяла курс на зміцнення держави. Як результат становище християнських меншин в імперії ще більше погіршилося. Балканські війни стали прямим наслідком зростаючої напруги в регіоні. Після їх завершення Грецьке королівство, яке воювало в союзі із Болгарським царством та Королівством Сербія, повернула собі Крит, низку островів, області Фессалія, Епір, Македонія із містом Салоніки.

Перша світова і греко-турецька війни

Див. також: Греко-турецька війна 1919—1922 та Геноцид понтійських греків

Грецьке королівство вступило у Першу світову війну в 1917 році. Воно бажало повернути собі Константинополь (нині Стамбул) і Смірну (нині Ізмір) за політичної підтримки допомогою Великої Британії і Французької республіки, які навіть обіцяли Королівству Греція повернути Кіпр. Хоча впродовж війни було мало прямих бойових дій між греками і османами, 1918 року почався розпад Османської імперії. 1920 року, відповідно до Севрського мирного договору, Греція отримала Східну Фракію і територію близько 17,000 км² у Західній Анатолії довкола Смірни. Ця угода була підписана Османським урядом, але так і не набула чинності, тому що не була ратифікована парламентом.

15 травня 1919 року Грецьке королівство окупувало Смірну, а Мустафа Кемаль-паша (пізніше Ататюрк), який став лідером турецької опозиції Севрському договору, висадився у Самсуні 19 травня 1919 року. Цей день вважається початком турецької війни за незалежність, перша мета якої полягала в створенні організованого національного руху проти окупаційних сил головно «великих держав» — Великої Британії, Французької республіки, а також Королівства Італія та Королівства Греція. Мустафа Кемаль створив незалежний уряд в Анкарі і закликав патріотів до боротьби, аби не допустити введення в дію Севрського договору.

Турецька армія зайняла Ізмір 9 вересня 1922 року, таким чином здобувши перемогу у війні. Грецька армія і адміністрація залишила Анатолію морем. Кінець війні поклало Муданійське перемир'я від 11 жовтня 1922 року. На зміну Севрському договору підписано Лозаннський мирний договір 1923, за яким встановлювались нові кордони Туреччини та було здійснено греко-турецький обмін населенням. Внаслідок останнього близько півмільйона греків у новоствореній Туреччині автоматично стали біженцями у власних домівках, так само як півмільйона мусульман мали залишити Грецію і переїхати в Туреччину. Обміну не підлягало населення тільки Стамбулу, включаючи Вселенського Патріарха, та островів Імброс і Тенедос.

Через невдачу вторгнення і значні людські втрати, у грецькій історіографії події після Першої світової війни іменуються Малоазійською катастрофою. Обидві армії, і турецька стосовно православних греків, і грецька стосовно населення в окупації, чинили злочини. Водночас Греція звинувачує Туреччину у цілеспрямованих діях з винищення греків — геноциді понтійських греків, що здійснювався молодотурками впродовж 1914—1923 років проти греків історичного Понту. Число жертв геноциду за різними оцінками становить від 350 000 до 1 700 000 осіб.

Між конфліктами

Повоєнні лідери держав Мустафа Кемаль і Елефтеріос Венізелос мали встановити нормальні відносини між двома країнами. Після кількох років переговорів нарешті 1930 року встановлені дипломатичні відносини між Грецькою республікою і Туреччиною. Венізелос відвідав з офіційним візитом в Стамбулі і Анкарі. Грецька республіка відмовилася від усіх своїх претензій, які тепер входили до складу Туреччини. За цим слідувало підписання Балканського пакту в 1934 році, за яким в союз вступали Грецька республіка, Туреччина, Королівство Югославія і Румунське королівство. Угода передбачала надання взаємної допомоги та співробітництва. Обидві країни визнали, що вони потребують миру, у зв'язку з цим почастішали двосторонні зустрічі. Венізелос та Ататюрк навіть були номіновані на отримання Нобелівської премії миру.

1941 року Туреччина стала першою країною, яка направила гуманітарну допомогу Греції після окупації Афін країнами Осі. Президент Туреччини підписав рішення про надання допомоги народу, проти якого він боровся дев'ятнадцять років тому. Продукти харчування збирала організація і вони відправлялись з порту Стамбула в Грецію кораблем Куртулуш.

У той же час Туреччина підписали дружбу і співпрацю із нацистською Німеччиною в червні 1941 року. Наступного 1942 року Туреччина ввела спеціальний податок  — податок на майно, яким обклала усіх не-турків — греків, вірмен, євреїв — і який привів і без того нечисленні громади етнічних греків в Туреччині до економічного колапсу.

Із початком «холодної війни» намітився курс на зближення двох країнах в 1953 році, коли Грецьке королівство, Туреччина і Федеративна Народна Республіка Югославія підписали новий Балканський пакт про взаємну оборону проти Радянського Союзу.

Стамбульський погром

Попри зближення обох країн, і Грецьке королівство, і Туреччина намагалися зменшити взаємний економічний вплив. Турецька влада, зокрема, вела цілеспрямовану політику зі скорочення економічної присутності греків в Туреччині. У вересні 1955 року відбувся так званий Стамбульський погром, спрямований проти грецької меншини в Стамбулі. Конфлікт підбурювався штучно поширюваними чутками, що нібито будинок в Салоніках, в якому жив Мустафа Кемаль Ататюрк, зруйнований грецькими терористами.

Розбійні напади на греків тривали 9 годин. Таким чином 13 із 16 греків були вбиті в результаті насильства — лінчування або підпалу. Серед жертв були два священики. Численні греки були серйозно поранені, десятки грецьких дівчат зґвалтовані. Більше тисячі грецьких будинків, шкіл, церков, готелів спалені. Оцінки шкоди різняться в різних джерелах. За даними турецького уряду, збиток склав близько 69 500 тисяч турецьких лір, згідно з британськими джерелами, близько 100 млн. фунтів стерлінгів. Стамбульський погром став причиною масової імміграції етнічних греків, які були виключені з обміну населенням 1923 року. Власне він призвів до зникнення грецької меншини в Туреччині. За даними перепису 1924 року, в Туреччині мешкало близько 200 000 греків, станом на 2008 рік турецьких громадян грецького походження налічується від 3 до 4 тисяч осіб, в той час як, за даними Human Rights Watch, на 2005 рік їх було не більше 2,5 тисяч.

Кіпрська криза і турецьке вторгнення

Докладніше: Кіпрський конфлікт

Основним подразником греко-турецьких відносин після 1950-х років став Кіпр. На той час острів перебував під протекторатом Великої Британії, грецьке населення острова налічувало 82 % загальної чисельності населення. Також переважна частина греків-кіпріотів бажала возз'єднання із Королівством Греція. З цього приводу вже в 1930-х роках проводились акції громадянської непокори в Нікосії, проте уряд Королівства Греція, перебуваючи в залежності від Великої Британії, жодного разу не підтримав греків-кіпріотів.

Кіпрське питання постало знову, коли греки-кіпріоти на чолі з архієпископом Макаріосом III уклали союз із Грецьким королівством, а народно-визвольний рух ЕОКА поставив собі за мету визволення від британського колоніального панування та взяти курс на енозіс з Грецією. Нарешті прем'єр-міністр Греції Александрос Папагос виніс Кіпрське питання на розсуд Організації Об'єднаних Націй. Тим часом 1955 року відбувся Стамбульський погром, у відповідь на який Грецьке королівство припинило дипломатичні відносини з Туреччиною, і таким чином розпався союз, укладний за Балканським пактом 1953 року.

1960 року винесене компромісне рішення стосовно Кіпру: він проголошений незалежним. Грецькі та турецькі війська висадились на острів, щоб захистити свої області. Прем'єр-міністр Королівства Греція Константінос Караманліс був головним ідеологом плану, що призвів до негайного поліпшення відносин з Туреччиною, особливо після того, як Аднан Мендерес був усунений від влади в Туреччині.

Впродовж 1963—1964 року на острові виникали нові заворушення. 30 грудня 1963 року архієпископ Макарій III запропонував 13 конституційних поправок, які дозволили б нормальне функціонування Кіпру. Проте Туреччина зайняла безкомпромісну позицію проти зближення Кіпру і Королівства Греція і фактично зробила війну невідворотною. В серпні 1964 року турецькі літаки бомбардували грецькі загони на підступах до села Еренкьой, окупованого на Кіпрі турками. Внаслідок конфлікту грецька меншина в Туреччині зазнала нової кризи, багато греків втекли з країни, лунали навіть погрози вигнати Вселенського патріарха із Константинополя. Врешті-решт втручання Організації Об'єднаних Націй призвело до іншого компромісного рішення.

Небезпека Кіпрської суперечки була дещо послаблена ліберальним грецьким урядом Георгіоса Папандреу, але в квітні 1967 року у Королівстві Греція відбувся військовий державний переворот, до влади прийшла хунта «чорних полковників». Зовнішня політика хунти була незграбною, періодично виникали нові конфлікти з Туреччиною. Водночас Туреччина справедливо підозрювала, що грецький режим планував переворот на Кіпрі для об'єднання держави із Королівством Греція.

15 липня 1974 року на Кіпрі відбувся державний переворот за військової підтримки Греції. Президент Макаріос був відсторонений від влади і був вимушений втекти до Лондона, до влади прийшла націоналістична група , яка виступала за енозіс з Грецією. Президентом призначений Нікос Сампсон, колишній член ЕОКА.

За таких умов Туреччина вторгалася на острів 20 липня 1974 року, користуючись положеннями , нібито для відновлення попереднього законного режиму в республіці, який існував до перевороту. Висадка турецьких військ відбулась в місті Кіренія. Це вторгнення перетворилося на постійну окупацію північної частини острова, а саме 37 % загальної його площі. Греки-кіпріоти були вигнані.

Війна між Грецією та Туреччиною знову стала неминущою, проте черговий переворот Сампсона зазнав невдачі, а архієпископ Макаріос III повернувся до країни і зайняв президентський пост. Військова хунта чорних полковників після невдачі на Кіпрі зазнала поразки, і 24 липня країна повернулась до демократії. Проте непоправна шкода греко-турецьким відносинам була нанесена, а Турецька Республіка Північного Кіпру донині залишається визнаною тільки Туреччиною, світове співтовариство вважає цю територію окупованою Туреччиною.

Егейська суперечка

Докладніше: Егейська суперечка

Від 1970 року у відносинах між двома державами з'явились нові спірні питання, які стосуються розмежування водного простору Егейського моря та повітряного простору над ним, про статус численних островів в ньому. Після Балканських воєн 1912—1913 років Греція отримала всі острови Егейського моря, за винятком островів Імброс і Тенедос. Деякі з цих островів розташовані всього за декілька кілометрів від турецького узбережжя. З кінця Другої світової війни турецькі лідери наполягали на розмежуванні територіальних вод, повітряного простору Егейського моря.

Егейська суперечка виникла, насамперед, через намагання одночасно вигідно вирішити і питання військово-тактичної переваги та економічної експлуатації Егейського моря. Це останнє питання стає особливо важливим, оскільки після 1970 року а акваторії Егейського моря виявлені нафтові родовища. 1987 року відбувся, так званий, Сісмікський інцидент, коли турецький човен зайшов у грецькі територіальні води. Після цього інциденту прем'єр-міністр Греції Андреас Папандреу наказав без попереджень топити судна, якщо з'явиться підозра на військове втручання. Сісмікський інцидент мало не спровокував війну між двома країнами. Через кілька днів виник конфлікт між прикордонними патрулями, для обох сторін він закінчився жертвами.

Таким чином, коло невирішених питань на сьогодні охоплює:

  • ширина територіальних вод. Обидві сторони в наш час[] визначають її як 11 км. Греція претендує на право продовжити її до 12 морських миль на основі міжнародного права. Туреччина, яка вже розширила свої територіальні води до 12 миль, заперечує, і погрожує Греції війною у випадку односторонньої спроби розширити смугу;
  • довжина національного повітряного простору. Греція стверджує, що в наш час[] контролює 10 миль, а Туреччина тільки 6 миль;
  • делімітація континентального шельфу, яке дасть країнам виняткові права на його економічну експлуатацію;
  • право Греції здійснювати військові навчання в повітрі в рамках міжнародної частини Егейського моря, чому перешкоджають суперечливі тлумачення правил Районів польотної інформації (FIR), встановлених ІКАО;
  • питання про суверенітет над деякими малими незаселеними островами з 1996 року, головним чином острів .

Невирішене питання про можливість здійснення повітряних військових навчань неодноразово призводив до тактичних військових провокацій з боку Туреччини. Турецькі літаки часто залітають у зону, підконтрольну Греції, в той час як грецькі літаки мають їх постійно перехоплювати. Повітряні війська обох сторін постійно відпрацьовують повітряний бій на випадок виникнення реальної загорози. Все це стає причиною людських втрат з обох сторін. Зокрема грецький льотчик Ніколаос Сіалмас розбився поблизу острова Айос-Ефстратіос, перехоплюючи турецький літак F-16; турецький пілот Неіл Ердоган загинув, збитий грецьким літаком Міраж-2000 у 1996 році і Костас Ілікіас, який розбився після зіткнення з турецьким F-16 в районі острова Карпатос.

Останні роки

В останні роки офіційні відносини між Грецією та Туреччиною покращилися, переважно завдяки політиці уряду Греції з підтримки європейської перспективи Туреччини, попри низку невирішених питань, які і донині залишаються постійним джерелом конфлікту. Спроби зближення, що отримала назву Давоського процесу, були здійснені ще 1988 року. Відставка уряду прем'єр-міністра Греції Андреаса Папандреу сприяла цьому «потеплінню». 1999 року обидві держави зазнали серйозних ушкоджень внаслідок потужного Ізмітського землетрусу, але й одночасно землетрус посприяв покращенню відносин між державами, що здивувало багатьох іноземних спостерігачів (див. Греко-турецька дипломатія землетрусів).

Його син Йоргос Папандреу, міністр закордонних справ Греції, а нині чинний прем'єр-міністр Греції, досяг значного прогресу в поліпшенні відносин, у переговорах із міністром закордонних справ Туреччини Ісмаїлом Джемом, а потім прем'єр-міністром Туреччини Реджепом Ердоганом. Однак, опитування, проведені 2005 року, показали, що тільки 25 % греків вважають, Туреччина має увійти до Європейського Союзу.

2010 рік

2010 року прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Ердоган із кількома міністрами відвідав з офіційним візитом Афіни. Проведені переговори, на думку аналітиків, стали проявом певного потепління у відносинах між державами, а голова МЗС Туреччини Ахмет Давутоглу заявив, що турецький уряд працює над створенням «атмосфери психологічних змін» у відносинах між двома країнами.

Між тим, за даними Грецької поліції, 2010 року значно зросла частка турецьких нелегальних іммігрантів, кількість їх арештів зокрема у прикордонному номі Еврос зросла до 371,94 % у порівнянні із 2009 роком. В жовтні 2010 року Міністерство громадянського захисту Греції звернулося з проханням до ЄС надіслати прикордонний патруль для охорони грецько-турецького кордону від нелегальних мігрантів. 2 листопада 2010 року загін зі 175 спеціалістів Frontex розмістився в місті Орестіада поблизу греко-турецького кордону.

30 листопада 2010 року Wikileaks оприлюднила доповідь посла США в Анкарі Джеймса Джеффрі, який наполягає, що Туреччина планує спровокувати військову кризу, аби вторгнутися в Еврос. США підтвердили підготовку такої атаки в 2003 році, але проти плану виступив турецький генерал Доган.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 14 березня 2011. Процитовано 30 листопада 2010.
  2. . Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 30 листопада 2010.
  3. United Nations document E/CN.4/1998/NGO/24 [ 18 січня 2016 у Wayback Machine.] (page 3) acknowledging receipt of a letter by the «International League for the Rights and Liberation of Peoples» titled «A people in continued exodus» (i.e., Pontian Greeks) and putting the letter into internal circulation (Dated 1998-02-24)
    If above link doesn't work, search United Nations documents [ 8 лютого 2010 у Wayback Machine.] for «A people in continued exodus»
  4. Peterson, Merrill D. (2004). Starving Armenians: America and the Armenian Genocide, 1915—1930 and After, Charlottesville: University of Virginia Press
  5. Valavanis, G.K. (1925). Contemporary General History of Pontus (Σύγχρονος Γενική Ιστορία του Πόντου), Athens, p.24.
  6. Hatzidimitriou, Constantine G., American Accounts Documenting the Destruction of Smyrna by the Kemalist Turkish Forces: September 1922, New Rochelle, New York: Caratzas, 2005, p. 2.
  7. Bierstadt, Edward Hale (1924). The Great Betrayal; A Survey of the Near East Problem, New York: R. M. McBride & Co.
  8. «Turks Proclaim Banishment Edict to 1,000,000 Greeks», The New York Times, 2 December 1922, p.1.
  9. Greek Genocide 1914-23. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 30 листопада 2010.
  10. . Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 30 листопада 2010.
  11. David R. Stone, «The Balkan Pact and American Policy, 1950—1955,» East European Quarterly 28.3 (September 1994), pp. 393—407.
  12. . Today's Zaman. 15 грудня 2008. Архів оригіналу за 1 травня 2010. Процитовано 15 грудня 2008.
  13. . Архів оригіналу за 7 липня 2006. Процитовано 30 листопада 2010.
  14. According to the United Nations Security Council Resolutions 550 and 541. Un.org. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 27 березня 2009.
  15. The incident was first described as an accident. In 2004, a Greek newspaper published claims that the Turkish plane had unintentionally been shot down by the Greek one. The shootdown was confirmed by the Turkish government but denied by the Greek one Повідомлення [ 18 червня 2018 у Wayback Machine.] Катимеріні.
  16. The Greek defence minister E. Meimarakis stated at the Greek National Television and the morning programme 'Proti Grammi' that it was a a Turkish spying operation against the Greek island Crete.Повідомлення [ 17 жовтня 2007 у Wayback Machine.] Катимеріні.
  17. . Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 30 листопада 2010.
  18. Премьер-министр Турции прилетел в Афины. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 30 листопада 2010.
  19. [[https://web.archive.org/web/20170110015415/http://ru.euronews.com/2010/05/15/greece-and-turkey-look-at-mutual-interests Архівовано 2017-01-10 у Wayback Machine.] Анкара и Афины идут навстречу друг другу — euronews]
  20. Визит премьер-министра Турции в Грецию оценивается как исторический[недоступне посилання з квітня 2019]
  21. Анкара поддержит курс на урегулирование кипрской проблемы. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 30 листопада 2010.
  22. [[https://web.archive.org/web/20170924045021/http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=9218179&maindocimg=7698582&service=102 Архівовано 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] Police data on illegal migrants — ana-mpa]
  23. . Архів оригіналу за 9 листопада 2010. Процитовано 1 грудня 2010.
  24. . Архів оригіналу за 20 січня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.
  25. Текст документу: [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] «The plan, which has been denied by both the military and retired General Dogan, involved false-flag bombing of mosques and efforts to provoke a military crisis with Greece in order to create the conditions for a military intervention.»
  26. Και «πόλεμο» Ελλάδας — Τουρκίας «είδε» το WikiLeaks![недоступне посилання]
  27. . Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 1 грудня 2010.

Посилання

  • PM details bilateral problems, prospects in Erzurum address, ana-mpa
  • Turkish PM on landmark Greek trip
  • Greece's Shifting Position on Turkish Accession to the EU Before and After Helsinki (1999) [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  • Turkish Ministry of Foreign Affairs about the relations with Greece

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Greko turecki vidnosini v svoyij istoriyi suprovodzhuyutsya vzayemnoyu vorozhnecheyu ta netrivalimi periodami primirennya vid chasu koli Grecka respublika zdobula nezalezhnist 1821 roku vid Osmanskoyi imperiyi Vidtodi dvi krayini voyuvali odna proti odnoyi p yat raziv u greko tureckij vijni 1897 roku u Pershij ta Drugij Balkanskih vijnah Pershij svitovij vijni ta greko tureckij vijni 1919 1922 rokiv Greko turecki vidnosini Greciya TurechchinaDiplomatichni misiyiDiv takozh Spisok diplomatichnih misij Greciyi Turechchina maye posolstvo v Afinah i generalni konsulstva v mistah Saloniki Komotini i Rodos Greciya maye posolstvo v Ankari i generalni konsulstva v Stambuli Izmiri ta Edirne Osmanska dobaGrecka respublika zdobula svoyu nezalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi v hodi nacionalno vizvolnoyi vijni 1821 1829 rokiv Yiyi kordoni buli viznani 1832 roku teritoriya v mezhah materikovoyi Greciyi vid Arti do Volosa a takozh ostriv Evbeya Kikladski ostrovi v Egejskomu mori Reshta teritoriyi na yakij meshkali greki v tomu chisli ostrova Krit Kipr inshi ostrovi Egejskogo morya oblasti Epir Fessaliya Makedoniya i Frakiya zalishalisya pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi Krim togo blizko 1 miljona grekiv zhili na teritoriyi yaka nini nalezhit Turechchini Egejskij region navkolo Izmira i oblast Pontu na berezi Chornogo morya Grecki politiki 19 go stolittya pragnuli vklyuchiti vsi teritoriyi na yakih istorichno meshkali greki u Grecku derzhavu zasnovanu na modeli Vizantijskoyi imperiyi stoliceyu derzhavi voni bachili Stambul abo na greckij maner Konstantinopol stolicyu Vizantiyi do yiyi padinnya i osmanskoyi okupaciyi v 1453 roci Cya koncepciya znana yak Velika ideya Osmani prirodno nadzvichajno vorozhe stavilis do greckih planiv enozisu Hocha Veliki derzhavi rozglyadali Osmansku imperiyu yak hvoru lyudinu Yevropi voni ne mogli distati zgodi i virishiti odnoznachno pitannya rozdilu yiyi zemel Navkolo cogo pitannya tochilis intrigi yaki postupovo vidnimali volodinnya imperiyi ale vodnochas strimuvali yiyi ostatochnij krah Taka politika spriyala she bilshomu zagostrennyu mizh Greciyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu Vprodovzh Krimskoyi vijni 1854 1856 roki Velika Britaniya i Francuzka imperiya borolis v soyuzi z Osmanskoyu imperiyeyu proti Rosijskoyi imperiyi V dobu rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rokiv greki buli gotovi priyednatisya do vijni z metoyu teritorialnih nadban ale krayina bula visnazhena revolyuciyeyu 1820 h rokiv i ne mogla efektivno vzyati uchast u vijni Odnak za rishennyam Berlinskogo kongresu v 1881 roci do teritoriyi Korolivstva Greciya priyednalas Fessaliya i chastina Epiru 1897 roku povstannya na Kriti prizvelo do pochatku greko tureckoyi vijni Grecka armiya bula vse she nepidgotovlena i ne mogla vibiti osmanskih vijsk z yih ukriplen vzdovzh pivnichnogo kordonu i pislya osmanskih kontratak vijna zavershilas prinizlivoyu porazkoyu dlya Korolivstva Greciya obernulas teritorialnimi vtratami hocha i neznachnimi a Krit progolosiv nezalezhnist pid protektoratom Velikih derzhav Pislya zavershennya Molodotureckoyi revolyuciyi i zahoplennya molodoturkami vladi v Osmanskij imperiyi 1908 roku administraciya nacionalistiv vzyala kurs na zmicnennya derzhavi Yak rezultat stanovishe hristiyanskih menshin v imperiyi she bilshe pogirshilosya Balkanski vijni stali pryamim naslidkom zrostayuchoyi naprugi v regioni Pislya yih zavershennya Grecke korolivstvo yake voyuvalo v soyuzi iz Bolgarskim carstvom ta Korolivstvom Serbiya povernula sobi Krit nizku ostroviv oblasti Fessaliya Epir Makedoniya iz mistom Saloniki Persha svitova i greko turecka vijniDiv takozh Greko turecka vijna 1919 1922 ta Genocid pontijskih grekiv Grecke korolivstvo vstupilo u Pershu svitovu vijnu v 1917 roci Vono bazhalo povernuti sobi Konstantinopol nini Stambul i Smirnu nini Izmir za politichnoyi pidtrimki dopomogoyu Velikoyi Britaniyi i Francuzkoyi respubliki yaki navit obicyali Korolivstvu Greciya povernuti Kipr Hocha vprodovzh vijni bulo malo pryamih bojovih dij mizh grekami i osmanami 1918 roku pochavsya rozpad Osmanskoyi imperiyi 1920 roku vidpovidno do Sevrskogo mirnogo dogovoru Greciya otrimala Shidnu Frakiyu i teritoriyu blizko 17 000 km u Zahidnij Anatoliyi dovkola Smirni Cya ugoda bula pidpisana Osmanskim uryadom ale tak i ne nabula chinnosti tomu sho ne bula ratifikovana parlamentom 15 travnya 1919 roku Grecke korolivstvo okupuvalo Smirnu a Mustafa Kemal pasha piznishe Atatyurk yakij stav liderom tureckoyi opoziciyi Sevrskomu dogovoru visadivsya u Samsuni 19 travnya 1919 roku Cej den vvazhayetsya pochatkom tureckoyi vijni za nezalezhnist persha meta yakoyi polyagala v stvorenni organizovanogo nacionalnogo ruhu proti okupacijnih sil golovno velikih derzhav Velikoyi Britaniyi Francuzkoyi respubliki a takozh Korolivstva Italiya ta Korolivstva Greciya Mustafa Kemal stvoriv nezalezhnij uryad v Ankari i zaklikav patriotiv do borotbi abi ne dopustiti vvedennya v diyu Sevrskogo dogovoru Turecka armiya zajnyala Izmir 9 veresnya 1922 roku takim chinom zdobuvshi peremogu u vijni Grecka armiya i administraciya zalishila Anatoliyu morem Kinec vijni poklalo Mudanijske peremir ya vid 11 zhovtnya 1922 roku Na zminu Sevrskomu dogovoru pidpisano Lozannskij mirnij dogovir 1923 za yakim vstanovlyuvalis novi kordoni Turechchini ta bulo zdijsneno greko tureckij obmin naselennyam Vnaslidok ostannogo blizko pivmiljona grekiv u novostvorenij Turechchini avtomatichno stali bizhencyami u vlasnih domivkah tak samo yak pivmiljona musulman mali zalishiti Greciyu i pereyihati v Turechchinu Obminu ne pidlyagalo naselennya tilki Stambulu vklyuchayuchi Vselenskogo Patriarha ta ostroviv Imbros i Tenedos Cherez nevdachu vtorgnennya i znachni lyudski vtrati u greckij istoriografiyi podiyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni imenuyutsya Maloazijskoyu katastrofoyu Obidvi armiyi i turecka stosovno pravoslavnih grekiv i grecka stosovno naselennya v okupaciyi chinili zlochini Vodnochas Greciya zvinuvachuye Turechchinu u cilespryamovanih diyah z vinishennya grekiv genocidi pontijskih grekiv sho zdijsnyuvavsya molodoturkami vprodovzh 1914 1923 rokiv proti grekiv istorichnogo Pontu Chislo zhertv genocidu za riznimi ocinkami stanovit vid 350 000 do 1 700 000 osib Mizh konfliktamiPovoyenni lideri derzhav Mustafa Kemal i Elefterios Venizelos mali vstanoviti normalni vidnosini mizh dvoma krayinami Pislya kilkoh rokiv peregovoriv nareshti 1930 roku vstanovleni diplomatichni vidnosini mizh Greckoyu respublikoyu i Turechchinoyu Venizelos vidvidav z oficijnim vizitom v Stambuli i Ankari Grecka respublika vidmovilasya vid usih svoyih pretenzij yaki teper vhodili do skladu Turechchini Za cim sliduvalo pidpisannya Balkanskogo paktu v 1934 roci za yakim v soyuz vstupali Grecka respublika Turechchina Korolivstvo Yugoslaviya i Rumunske korolivstvo Ugoda peredbachala nadannya vzayemnoyi dopomogi ta spivrobitnictva Obidvi krayini viznali sho voni potrebuyut miru u zv yazku z cim pochastishali dvostoronni zustrichi Venizelos ta Atatyurk navit buli nominovani na otrimannya Nobelivskoyi premiyi miru 1941 roku Turechchina stala pershoyu krayinoyu yaka napravila gumanitarnu dopomogu Greciyi pislya okupaciyi Afin krayinami Osi Prezident Turechchini pidpisav rishennya pro nadannya dopomogi narodu proti yakogo vin borovsya dev yatnadcyat rokiv tomu Produkti harchuvannya zbirala organizaciya i voni vidpravlyalis z portu Stambula v Greciyu korablem Kurtulush U toj zhe chas Turechchina pidpisali druzhbu i spivpracyu iz nacistskoyu Nimechchinoyu v chervni 1941 roku Nastupnogo 1942 roku Turechchina vvela specialnij podatok podatok na majno yakim obklala usih ne turkiv grekiv virmen yevreyiv i yakij priviv i bez togo nechislenni gromadi etnichnih grekiv v Turechchini do ekonomichnogo kolapsu Iz pochatkom holodnoyi vijni namitivsya kurs na zblizhennya dvoh krayinah v 1953 roci koli Grecke korolivstvo Turechchina i Federativna Narodna Respublika Yugoslaviya pidpisali novij Balkanskij pakt pro vzayemnu oboronu proti Radyanskogo Soyuzu Stambulskij pogromPopri zblizhennya oboh krayin i Grecke korolivstvo i Turechchina namagalisya zmenshiti vzayemnij ekonomichnij vpliv Turecka vlada zokrema vela cilespryamovanu politiku zi skorochennya ekonomichnoyi prisutnosti grekiv v Turechchini U veresni 1955 roku vidbuvsya tak zvanij Stambulskij pogrom spryamovanij proti greckoyi menshini v Stambuli Konflikt pidburyuvavsya shtuchno poshiryuvanimi chutkami sho nibito budinok v Salonikah v yakomu zhiv Mustafa Kemal Atatyurk zrujnovanij greckimi teroristami Rozbijni napadi na grekiv trivali 9 godin Takim chinom 13 iz 16 grekiv buli vbiti v rezultati nasilstva linchuvannya abo pidpalu Sered zhertv buli dva svyasheniki Chislenni greki buli serjozno poraneni desyatki greckih divchat zgvaltovani Bilshe tisyachi greckih budinkiv shkil cerkov goteliv spaleni Ocinki shkodi riznyatsya v riznih dzherelah Za danimi tureckogo uryadu zbitok sklav blizko 69 500 tisyach tureckih lir zgidno z britanskimi dzherelami blizko 100 mln funtiv sterlingiv Stambulskij pogrom stav prichinoyu masovoyi immigraciyi etnichnih grekiv yaki buli viklyucheni z obminu naselennyam 1923 roku Vlasne vin prizviv do zniknennya greckoyi menshini v Turechchini Za danimi perepisu 1924 roku v Turechchini meshkalo blizko 200 000 grekiv stanom na 2008 rik tureckih gromadyan greckogo pohodzhennya nalichuyetsya vid 3 do 4 tisyach osib v toj chas yak za danimi Human Rights Watch na 2005 rik yih bulo ne bilshe 2 5 tisyach Kiprska kriza i turecke vtorgnennyaDokladnishe Kiprskij konflikt Osnovnim podraznikom greko tureckih vidnosin pislya 1950 h rokiv stav Kipr Na toj chas ostriv perebuvav pid protektoratom Velikoyi Britaniyi grecke naselennya ostrova nalichuvalo 82 zagalnoyi chiselnosti naselennya Takozh perevazhna chastina grekiv kipriotiv bazhala vozz yednannya iz Korolivstvom Greciya Z cogo privodu vzhe v 1930 h rokah provodilis akciyi gromadyanskoyi nepokori v Nikosiyi prote uryad Korolivstva Greciya perebuvayuchi v zalezhnosti vid Velikoyi Britaniyi zhodnogo razu ne pidtrimav grekiv kipriotiv Kiprske pitannya postalo znovu koli greki kiprioti na choli z arhiyepiskopom Makariosom III uklali soyuz iz Greckim korolivstvom a narodno vizvolnij ruh EOKA postaviv sobi za metu vizvolennya vid britanskogo kolonialnogo panuvannya ta vzyati kurs na enozis z Greciyeyu Nareshti prem yer ministr Greciyi Aleksandros Papagos vinis Kiprske pitannya na rozsud Organizaciyi Ob yednanih Nacij Tim chasom 1955 roku vidbuvsya Stambulskij pogrom u vidpovid na yakij Grecke korolivstvo pripinilo diplomatichni vidnosini z Turechchinoyu i takim chinom rozpavsya soyuz ukladnij za Balkanskim paktom 1953 roku 1960 roku vinesene kompromisne rishennya stosovno Kipru vin progoloshenij nezalezhnim Grecki ta turecki vijska visadilis na ostriv shob zahistiti svoyi oblasti Prem yer ministr Korolivstva Greciya Konstantinos Karamanlis buv golovnim ideologom planu sho prizviv do negajnogo polipshennya vidnosin z Turechchinoyu osoblivo pislya togo yak Adnan Menderes buv usunenij vid vladi v Turechchini Vprodovzh 1963 1964 roku na ostrovi vinikali novi zavorushennya 30 grudnya 1963 roku arhiyepiskop Makarij III zaproponuvav 13 konstitucijnih popravok yaki dozvolili b normalne funkcionuvannya Kipru Prote Turechchina zajnyala bezkompromisnu poziciyu proti zblizhennya Kipru i Korolivstva Greciya i faktichno zrobila vijnu nevidvorotnoyu V serpni 1964 roku turecki litaki bombarduvali grecki zagoni na pidstupah do sela Erenkoj okupovanogo na Kipri turkami Vnaslidok konfliktu grecka menshina v Turechchini zaznala novoyi krizi bagato grekiv vtekli z krayini lunali navit pogrozi vignati Vselenskogo patriarha iz Konstantinopolya Vreshti resht vtruchannya Organizaciyi Ob yednanih Nacij prizvelo do inshogo kompromisnogo rishennya Nebezpeka Kiprskoyi superechki bula desho poslablena liberalnim greckim uryadom Georgiosa Papandreu ale v kvitni 1967 roku u Korolivstvi Greciya vidbuvsya vijskovij derzhavnij perevorot do vladi prijshla hunta chornih polkovnikiv Zovnishnya politika hunti bula nezgrabnoyu periodichno vinikali novi konflikti z Turechchinoyu Vodnochas Turechchina spravedlivo pidozryuvala sho greckij rezhim planuvav perevorot na Kipri dlya ob yednannya derzhavi iz Korolivstvom Greciya 15 lipnya 1974 roku na Kipri vidbuvsya derzhavnij perevorot za vijskovoyi pidtrimki Greciyi Prezident Makarios buv vidstoronenij vid vladi i buv vimushenij vtekti do Londona do vladi prijshla nacionalistichna grupa yaka vistupala za enozis z Greciyeyu Prezidentom priznachenij Nikos Sampson kolishnij chlen EOKA Za takih umov Turechchina vtorgalasya na ostriv 20 lipnya 1974 roku koristuyuchis polozhennyami nibito dlya vidnovlennya poperednogo zakonnogo rezhimu v respublici yakij isnuvav do perevorotu Visadka tureckih vijsk vidbulas v misti Kireniya Ce vtorgnennya peretvorilosya na postijnu okupaciyu pivnichnoyi chastini ostrova a same 37 zagalnoyi jogo ploshi Greki kiprioti buli vignani Vijna mizh Greciyeyu ta Turechchinoyu znovu stala neminushoyu prote chergovij perevorot Sampsona zaznav nevdachi a arhiyepiskop Makarios III povernuvsya do krayini i zajnyav prezidentskij post Vijskova hunta chornih polkovnikiv pislya nevdachi na Kipri zaznala porazki i 24 lipnya krayina povernulas do demokratiyi Prote nepopravna shkoda greko tureckim vidnosinam bula nanesena a Turecka Respublika Pivnichnogo Kipru donini zalishayetsya viznanoyu tilki Turechchinoyu svitove spivtovaristvo vvazhaye cyu teritoriyu okupovanoyu Turechchinoyu Egejska superechkaDokladnishe Egejska superechka Vid 1970 roku u vidnosinah mizh dvoma derzhavami z yavilis novi spirni pitannya yaki stosuyutsya rozmezhuvannya vodnogo prostoru Egejskogo morya ta povitryanogo prostoru nad nim pro status chislennih ostroviv v nomu Pislya Balkanskih voyen 1912 1913 rokiv Greciya otrimala vsi ostrovi Egejskogo morya za vinyatkom ostroviv Imbros i Tenedos Deyaki z cih ostroviv roztashovani vsogo za dekilka kilometriv vid tureckogo uzberezhzhya Z kincya Drugoyi svitovoyi vijni turecki lideri napolyagali na rozmezhuvanni teritorialnih vod povitryanogo prostoru Egejskogo morya Egejska superechka vinikla nasampered cherez namagannya odnochasno vigidno virishiti i pitannya vijskovo taktichnoyi perevagi ta ekonomichnoyi ekspluataciyi Egejskogo morya Ce ostannye pitannya staye osoblivo vazhlivim oskilki pislya 1970 roku a akvatoriyi Egejskogo morya viyavleni naftovi rodovisha 1987 roku vidbuvsya tak zvanij Sismikskij incident koli tureckij choven zajshov u grecki teritorialni vodi Pislya cogo incidentu prem yer ministr Greciyi Andreas Papandreu nakazav bez poperedzhen topiti sudna yaksho z yavitsya pidozra na vijskove vtruchannya Sismikskij incident malo ne sprovokuvav vijnu mizh dvoma krayinami Cherez kilka dniv vinik konflikt mizh prikordonnimi patrulyami dlya oboh storin vin zakinchivsya zhertvami Takim chinom kolo nevirishenih pitan na sogodni ohoplyuye shirina teritorialnih vod Obidvi storoni v nash chas koli viznachayut yiyi yak 11 km Greciya pretenduye na pravo prodovzhiti yiyi do 12 morskih mil na osnovi mizhnarodnogo prava Turechchina yaka vzhe rozshirila svoyi teritorialni vodi do 12 mil zaperechuye i pogrozhuye Greciyi vijnoyu u vipadku odnostoronnoyi sprobi rozshiriti smugu dovzhina nacionalnogo povitryanogo prostoru Greciya stverdzhuye sho v nash chas koli kontrolyuye 10 mil a Turechchina tilki 6 mil delimitaciya kontinentalnogo shelfu yake dast krayinam vinyatkovi prava na jogo ekonomichnu ekspluataciyu pravo Greciyi zdijsnyuvati vijskovi navchannya v povitri v ramkah mizhnarodnoyi chastini Egejskogo morya chomu pereshkodzhayut superechlivi tlumachennya pravil Rajoniv polotnoyi informaciyi FIR vstanovlenih IKAO pitannya pro suverenitet nad deyakimi malimi nezaselenimi ostrovami z 1996 roku golovnim chinom ostriv Nevirishene pitannya pro mozhlivist zdijsnennya povitryanih vijskovih navchan neodnorazovo prizvodiv do taktichnih vijskovih provokacij z boku Turechchini Turecki litaki chasto zalitayut u zonu pidkontrolnu Greciyi v toj chas yak grecki litaki mayut yih postijno perehoplyuvati Povitryani vijska oboh storin postijno vidpracovuyut povitryanij bij na vipadok viniknennya realnoyi zagorozi Vse ce staye prichinoyu lyudskih vtrat z oboh storin Zokrema greckij lotchik Nikolaos Sialmas rozbivsya poblizu ostrova Ajos Efstratios perehoplyuyuchi tureckij litak F 16 tureckij pilot Neil Erdogan zaginuv zbitij greckim litakom Mirazh 2000 u 1996 roci i Kostas Ilikias yakij rozbivsya pislya zitknennya z tureckim F 16 v rajoni ostrova Karpatos Ostanni rokiV ostanni roki oficijni vidnosini mizh Greciyeyu ta Turechchinoyu pokrashilisya perevazhno zavdyaki politici uryadu Greciyi z pidtrimki yevropejskoyi perspektivi Turechchini popri nizku nevirishenih pitan yaki i donini zalishayutsya postijnim dzherelom konfliktu Sprobi zblizhennya sho otrimala nazvu Davoskogo procesu buli zdijsneni she 1988 roku Vidstavka uryadu prem yer ministra Greciyi Andreasa Papandreu spriyala comu poteplinnyu 1999 roku obidvi derzhavi zaznali serjoznih ushkodzhen vnaslidok potuzhnogo Izmitskogo zemletrusu ale j odnochasno zemletrus pospriyav pokrashennyu vidnosin mizh derzhavami sho zdivuvalo bagatoh inozemnih sposterigachiv div Greko turecka diplomatiya zemletrusiv Jogo sin Jorgos Papandreu ministr zakordonnih sprav Greciyi a nini chinnij prem yer ministr Greciyi dosyag znachnogo progresu v polipshenni vidnosin u peregovorah iz ministrom zakordonnih sprav Turechchini Ismayilom Dzhemom a potim prem yer ministrom Turechchini Redzhepom Erdoganom Odnak opituvannya provedeni 2005 roku pokazali sho tilki 25 grekiv vvazhayut Turechchina maye uvijti do Yevropejskogo Soyuzu 2010 rik 2010 roku prem yer ministr Turechchini Redzhep Erdogan iz kilkoma ministrami vidvidav z oficijnim vizitom Afini Provedeni peregovori na dumku analitikiv stali proyavom pevnogo poteplinnya u vidnosinah mizh derzhavami a golova MZS Turechchini Ahmet Davutoglu zayaviv sho tureckij uryad pracyuye nad stvorennyam atmosferi psihologichnih zmin u vidnosinah mizh dvoma krayinami Mizh tim za danimi Greckoyi policiyi 2010 roku znachno zrosla chastka tureckih nelegalnih immigrantiv kilkist yih areshtiv zokrema u prikordonnomu nomi Evros zrosla do 371 94 u porivnyanni iz 2009 rokom V zhovtni 2010 roku Ministerstvo gromadyanskogo zahistu Greciyi zvernulosya z prohannyam do YeS nadislati prikordonnij patrul dlya ohoroni grecko tureckogo kordonu vid nelegalnih migrantiv 2 listopada 2010 roku zagin zi 175 specialistiv Frontex rozmistivsya v misti Orestiada poblizu greko tureckogo kordonu 30 listopada 2010 roku Wikileaks oprilyudnila dopovid posla SShA v Ankari Dzhejmsa Dzheffri yakij napolyagaye sho Turechchina planuye sprovokuvati vijskovu krizu abi vtorgnutisya v Evros SShA pidtverdili pidgotovku takoyi ataki v 2003 roci ale proti planu vistupiv tureckij general Dogan Div takozhGreki v TurechchiniPrimitki Arhiv originalu za 14 bereznya 2011 Procitovano 30 listopada 2010 Arhiv originalu za 5 bereznya 2021 Procitovano 30 listopada 2010 United Nations document E CN 4 1998 NGO 24 18 sichnya 2016 u Wayback Machine page 3 acknowledging receipt of a letter by the International League for the Rights and Liberation of Peoples titled A people in continued exodus i e Pontian Greeks and putting the letter into internal circulation Dated 1998 02 24 If above link doesn t work search United Nations documents 8 lyutogo 2010 u Wayback Machine for A people in continued exodus Peterson Merrill D 2004 Starving Armenians America and the Armenian Genocide 1915 1930 and After Charlottesville University of Virginia Press Valavanis G K 1925 Contemporary General History of Pontus Sygxronos Genikh Istoria toy Pontoy Athens p 24 Hatzidimitriou Constantine G American Accounts Documenting the Destruction of Smyrna by the Kemalist Turkish Forces September 1922 New Rochelle New York Caratzas 2005 p 2 Bierstadt Edward Hale 1924 The Great Betrayal A Survey of the Near East Problem New York R M McBride amp Co Turks Proclaim Banishment Edict to 1 000 000 Greeks The New York Times 2 December 1922 p 1 Greek Genocide 1914 23 Arhiv originalu za 17 grudnya 2012 Procitovano 30 listopada 2010 Arhiv originalu za 17 lipnya 2011 Procitovano 30 listopada 2010 David R Stone The Balkan Pact and American Policy 1950 1955 East European Quarterly 28 3 September 1994 pp 393 407 Today s Zaman 15 grudnya 2008 Arhiv originalu za 1 travnya 2010 Procitovano 15 grudnya 2008 Arhiv originalu za 7 lipnya 2006 Procitovano 30 listopada 2010 According to the United Nations Security Council Resolutions 550 and 541 Un org Arhiv originalu za 24 travnya 2012 Procitovano 27 bereznya 2009 The incident was first described as an accident In 2004 a Greek newspaper published claims that the Turkish plane had unintentionally been shot down by the Greek one The shootdown was confirmed by the Turkish government but denied by the Greek one Povidomlennya 18 chervnya 2018 u Wayback Machine Katimerini The Greek defence minister E Meimarakis stated at the Greek National Television and the morning programme Proti Grammi that it was a a Turkish spying operation against the Greek island Crete Povidomlennya 17 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Katimerini Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 30 listopada 2010 Premer ministr Turcii priletel v Afiny Arhiv originalu za 31 serpnya 2012 Procitovano 30 listopada 2010 https web archive org web 20170110015415 http ru euronews com 2010 05 15 greece and turkey look at mutual interests Arhivovano2017 01 10 u Wayback Machine Ankara i Afiny idut navstrechu drug drugu euronews Vizit premer ministra Turcii v Greciyu ocenivaetsya kak istoricheskij nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ankara podderzhit kurs na uregulirovanie kiprskoj problemy Arhiv originalu za 31 serpnya 2012 Procitovano 30 listopada 2010 https web archive org web 20170924045021 http www ana mpa gr anaweb user showplain maindoc 9218179 amp maindocimg 7698582 amp service 102 Arhivovano24 veresnya 2017 u Wayback Machine Police data on illegal migrants ana mpa Arhiv originalu za 9 listopada 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 Arhiv originalu za 20 sichnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2010 Tekst dokumentu 9 lipnya 2021 u Wayback Machine The plan which has been denied by both the military and retired General Dogan involved false flag bombing of mosques and efforts to provoke a military crisis with Greece in order to create the conditions for a military intervention Kai polemo Elladas Toyrkias eide to WikiLeaks nedostupne posilannya Arhiv originalu za 3 grudnya 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 PosilannyaPM details bilateral problems prospects in Erzurum address ana mpa Turkish PM on landmark Greek trip Greece s Shifting Position on Turkish Accession to the EU Before and After Helsinki 1999 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine Turkish Ministry of Foreign Affairs about the relations with Greece

Дата публікації:
Топ