Судан — північноафриканська країна, що знаходиться у східній частині континенту . Загальна площа країни 1 861 484 км² (16-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 94,8 %, а на поверхню внутрішніх вод — 5,2 %. Площа країни втричі більша за площу території України. До відділення Південного Судану 2011 року був найбільшою країною на континенті.
Географія Судану | |
---|---|
Географічне положення Судану | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Північна Африка |
Координати | 15°00′ пн. ш. 30°00′ сх. д. / 15.000° пн. ш. 30.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 1 861 484 км² (16-те) |
• суходіл | 94,8 % |
• води | 5,2 % |
Морське узбережжя | 853 км |
Державний кордон | 6819 км |
Рельєф | |
Тип | рівнинний |
Найвища точка | гора Джебель-Марра (3071 м) |
Найнижча точка | Червоне море (0 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний, субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Ніл (6 650 км км) |
Найбільше озеро | Насера (5 250 км² км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, залізні руди, руди кольорових металів, слюда, срібло, золото, гідроенергія |
Стихійні лиха | пилові бурі, посухи |
Екологічні проблеми | дефіцит прісної води, браконьєрство, спустелювання |
Назва
Офіційна назва — Республіка Судан, Судан (араб. السودان — Джумухір'ят ес-Судан). Назва країни походить від топоніму Білад ас-Судан (араб. البلاد السودان), що буквально означає Країну чорних. Спочатку застосовувався до сахельського регіону, північної частини Центральної Африки. Колишня колоніальна назва: Англо-Єгипетський Судан.
Історія дослідження території
Географічне положення
Судан — північноафриканська країна, що межує з сімома іншими країнами: на півночі — з Єгиптом (спільний кордон — 1276 км), на сході — з Еритреєю (682 км) і Ефіопією (744 км), на півдні — з Південним Суданом (2158 км згідно з розмежуванням 1956 року, остаточні делімітація і демаркація кордонів — питання майбутніх домовленостей), на заході — з ЦАР (174 км), Чадом (1403 км) і Лівією (382 км). Загальна довжина державного кордону — 6819 км. Судан на сході омивається водами Червоного моря Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 853 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 18 морських миль (33,3 км). Континентальний шельф — до глибин 200 м.
Крайні пункти
Час
Геологія
Корисні копалини
Надра Судану багаті на ряд корисних копалин: нафту, залізну руду, мідь, хром, цинк, вольфрам, слюди, срібло, золото.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 568 м; найнижча точка — рівень вод Червоного моря (0 м); найвища точка — згаслий вулкан Джебель-Марра (3071 м).
- Рельєф Судану
- Гіпсометрична карта Судану
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Джебель-Марра
- Піщані дюни східної частини країни
Узбережжя
Острови
Клімат
Північ Судану лежить у тропічному кліматичному поясі, південь — у субекваторіальному. На півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. На півдні влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні.Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження нестійке, влітку чітко простежується сухий сезон, часті посухи.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Судану (за Кеппеном)
Судан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 64,5 км³.
- Гідрографічна мережа Судану
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 18,9 тис. км² зрошуваних земель.
Річки
Річки країни належать басейну Середземного моря Атлантичного океану — басейн Нілу. На заході безстічні області пустелі Сахара. На східному узбережжі тимчасові потоки (ваді) несуть свої води до Червоного моря Індійського океану.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Судану (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 100 %,
- орні землі — 15,7 %,
- багаторічні насадження — 0,2 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 84,2 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 0 %;
- інше — 0 %.
Тваринний світ
Зоогеографічно північна частина території країни належить до Середземноморської підобласті Голарктичної області, південні області — до .
Охорона природи
Судан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: пилові бурі і періодичні посухи.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- недостатні запаси питної води;
- широко поширене неконтрольоване полювання на диких звірів;
- ерозію ґрунтів;
- спустелювання;
- періодичні посухи.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Судану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Sudan, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 8 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Судан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Судан // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Судан // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Судан // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Судану |
- Вікісховище : Атлас Судану.
- Карти Судану : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Sudan : ( )[англ.] : [арх. 14 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 8 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Судан : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sudan pivnichnoafrikanska krayina sho znahoditsya u shidnij chastini kontinentu Zagalna plosha krayini 1 861 484 km 16 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 94 8 a na poverhnyu vnutrishnih vod 5 2 Plosha krayini vtrichi bilsha za ploshu teritoriyi Ukrayini Do viddilennya Pivdennogo Sudanu 2011 roku buv najbilshoyu krayinoyu na kontinenti Geografiya SudanuGeografichne polozhennya SudanuGeografichne polozhennyaKontinentAfrikaRegionPivnichna AfrikaKoordinati15 00 pn sh 30 00 sh d 15 000 pn sh 30 000 sh d 15 000 30 000TeritoriyaPlosha1 861 484 km 16 te suhodil94 8 vodi5 2 Morske uzberezhzhya853 kmDerzhavnij kordon6819 kmRelyefTiprivninnijNajvisha tochkagora Dzhebel Marra 3071 m Najnizhcha tochkaChervone more 0 m KlimatTiptropichnij subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaNil 6 650 km km Najbilshe ozeroNasera 5 250 km km InshePrirodni resursivuglevodni zalizni rudi rudi kolorovih metaliv slyuda sriblo zoloto gidroenergiyaStihijni lihapilovi buri posuhiEkologichni problemideficit prisnoyi vodi brakonyerstvo spustelyuvannyaNazvaOficijna nazva Respublika Sudan Sudan arab السودان Dzhumuhir yat es Sudan Nazva krayini pohodit vid toponimu Bilad as Sudan arab البلاد السودان sho bukvalno oznachaye Krayinu chornih Spochatku zastosovuvavsya do sahelskogo regionu pivnichnoyi chastini Centralnoyi Afriki Kolishnya kolonialna nazva Anglo Yegipetskij Sudan Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKarta Sudanu vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Sudanu ta SShA Sudan pivnichnoafrikanska krayina sho mezhuye z simoma inshimi krayinami na pivnochi z Yegiptom spilnij kordon 1276 km na shodi z Eritreyeyu 682 km i Efiopiyeyu 744 km na pivdni z Pivdennim Sudanom 2158 km zgidno z rozmezhuvannyam 1956 roku ostatochni delimitaciya i demarkaciya kordoniv pitannya majbutnih domovlenostej na zahodi z CAR 174 km Chadom 1403 km i Liviyeyu 382 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 6819 km Sudan na shodi omivayetsya vodami Chervonogo morya Indijskogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 853 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 18 morskih mil 33 3 km Kontinentalnij shelf do glibin 200 m Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 3 1 godina riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Nadra Sudanu bagati na ryad korisnih kopalin naftu zaliznu rudu mid hrom cink volfram slyudi sriblo zoloto Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 568 m najnizhcha tochka riven vod Chervonogo morya 0 m najvisha tochka zgaslij vulkan Dzhebel Marra 3071 m Relyef Sudanu Gipsometrichna karta Sudanu Suputnikovij znimok poverhni krayini Dzhebel Marra Pishani dyuni shidnoyi chastini krayini Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Pivnich Sudanu lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi pivden u subekvatorialnomu Na pivnochi uves rik panuyut tropichni povitryani masi Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi Perevazhayut shidni pasatni vitri Na pivdni vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij Zvolozhennya nestijke vlitku chitko prostezhuyetsya suhij sezon chasti posuhi Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Sudanu za Keppenom Sudan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 64 5 km Gidrografichna merezha Sudanu Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 18 9 tis km zroshuvanih zemel Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Seredzemnogo morya Atlantichnogo okeanu basejn Nilu Na zahodi bezstichni oblasti pusteli Sahara Na shidnomu uzberezhzhi timchasovi potoki vadi nesut svoyi vodi do Chervonogo morya Indijskogo okeanu Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Sudanu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 100 orni zemli 15 7 bagatorichni nasadzhennya 0 2 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 84 2 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 0 inshe 0 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno pivnichna chastina teritoriyi krayini nalezhit do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti pivdenni oblasti do Div takozh Ptahi Sudanu taOhorona prirodiDokladnishe Sudan ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha pilovi buri i periodichni posuhi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti nedostatni zapasi pitnoyi vodi shiroko poshirene nekontrolovane polyuvannya na dikih zviriv eroziyu gruntiv spustelyuvannya periodichni posuhi Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Sudanu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhPivnichna Afrika Sudan region PrimitkiSudan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 8 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Sudan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Sudan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Sudan Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 671 s ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Sudan Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya SudanuVikishovishe Atlas Sudanu Karti Sudanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Sudan angl arh 14 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 8 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Sudan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku