Республіка Конго центральноафриканська країна що знаходиться у західно центральній частині континенту Загальна площа кра

Республіка Конго — центральноафриканська країна, що знаходиться у західно-центральній частині континенту . Загальна площа країни 342 000 км² (64-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 341 500 км², а на поверхню внутрішніх вод — 500 км². Площа країни вдвічі менша за площу території України.

Географія Республіки Конго
Географічне положення Республіки Конго
Географічне положення
Континент	Африка
Регіон	Центральна Африка
Координати	1°00′ пд. ш. 15°00′ сх. д. / 1.000° пд. ш. 15.000° сх. д. / -1.000; 15.000
Територія
Площа	342 000 км² ^(64-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	169 км
Державний кордон	5008 км
Рельєф
Тип	височинний
Найвища точка	гора (903 м)
Найнижча точка	Атлантичний океан (0 м)
Клімат
Тип	екваторіальний, субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка	Конго ( км)
Найбільше озеро	[[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси	вуглеводні, деревина, поташ, руди кольорових металів, уранові руди, фосфати, золото, вуглеводні, гідроенергія
Стихійні лиха	повені
Екологічні проблеми	забруднення повітря, забруднення вод, знеліснення

Назва

Офіційна назва — Республіка Конго, Конго (Браззавіль) (фр. Republique du Congo, Congo). Назва країни походить від назви колишнього королівства Конго, що, в свою чергу, отримало назву від народу баконго — «мисливці». Колишні назви країни: Французьке Конго, Народна Республіка Конго.

Історія дослідження території

Географічне положення

Республіка Конго — центральноафриканська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на півночі — з Камеруном (спільний кордон — 494 км), ЦАР (487 км), на півдні — з Анголою (231 км), на сході — з ДР Конго (1229 км), на заході — з Габоном (2567 км). Загальна довжина державного кордону — 5008 км. Республіка Конго на заході омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 169 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше: Час у Республіці Конго

Час у Республіці Конго: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше: Геологія Республіки Конго

Територія країни розташована на правому березі нижньої течії річки Конго, в області западини Конго та піднять навколо неї.

Див. також: Гідрогеологія Республіки Конго

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Республіки Конго

Надра Республіки Конго багаті на ряд корисних копалин: нафту, калійні солі, свинець, цинк, уранові руди, мідь, фосфати, золото, магній, природний газ.

Сейсмічність

Докладніше:

Вулканізм

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 430 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора (903 м). На південному заході, уздовж берега Атлантичного океану, простягається вузька (40-50 км) смуга низовин, на схід від яких паралельно берегу розташовані гори (висотою до 930 м) та Кришталеві, які крутими схилами (50-60 м) обриваються до приморської низовини. Розташована на схід від них тектонічна западина Конго характеризується переважно грядово-погорбованим рельєфом. Найбільш знижена частина западини (менше 200 м) являє собою вапнякову долину з широким розвитком карсту.

На північному сході западина обмежена відрогами гір , на південному сході розташоване плато Катаракт. Центральна частина країни займає плато з погорбованим рельєфом (висотою до 650—850 м), на якому виділяються окремі плато (, , , Кукуя) висотою до 1 040 м (гора — найвища точка країни). На північному заході розташовані цокольні рівнини з островними горами (гора Набемба, 1 000 м). Весь північний захід займають пласкі, більшою частиною заболочені алювіальні рівнини западини Конго.

Рельєф Республіки Конго
Гіпсометрична карта Республіки Конго
Рельєф Республіки Конго
Супутниковий знімок поверхні країни

Узбережжя

Береги Атлантичного океану в основному пласкі, прямолінійні. За невисоким піщаним валом розташовані озера-лагуни та ін. Бухт, придатних для заходу суден, мало.

Острови

Докладніше:

Клімат

Докладніше:

Північ Республіки Конго лежить у екваторіальному кліматичному поясі, центр — у субекваторіальному, антлантичне узбережжя — у тропічному. На півночі цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами. На півдні влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, але влітку може відмічатись посушливий сезон. На узбережжі спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з океану можуть надходити шторми.

Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Республіки Конго (за Кеппеном)

Республіка Конго є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 832 км³.

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 20 км² зрошуваних земель.

Конго між Кіншасою і Браззавілем
Малебо (Стенлі-Пул) з космосу
На озері Кайо, 1900 рік

Річки

Докладніше:

Річки країни належать басейну Гвінейської затоки Атлантичного океану.

Озера

Докладніше:

Болота

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Республіки Конго (оцінка 2011 року):

придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 31,1 %,
- орні землі — 1,6 %,
- багаторічні насадження — 0,2 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 29,3 %;
землі, зайняті лісами і чагарниками — 65,6 %;
інше — 3,3 %.

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

Ззоогеографічно територія країни належить до .

Див. також: , Птахи Республіки Конго та

Охорона природи

Докладніше:

Республіка Конго є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
Конвенції з міжнародного морського права,
Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
(MARPOL),
1983 і 1994 років,
Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сезонні повіні на річках.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

забруднення повітря транспортними засобами;
забруднення вод побутовими стоками;
питна вода не відповідає санітарним нормам;
знеліснення.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Республіки Конго можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

Центральна Африка

Примітки

Republic of the Congo, Geography. Factbook.
Котляков В. М., 2006.
Поспелов Е. М., 2005.
Атлас світу, 2005.
Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
Республіка Конго // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
ФГАМ, 1964.
Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
Республіка Конго // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

(рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
(рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
(рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
(рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Конго // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К-Я. — 671 с.
(рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
(рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
(рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
(рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
(рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
(рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
(рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
(рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
(рос.) Республика Конго // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Республіки Конго

Вікісховище : Атлас Республіки Конго.
Карти Республіки Конго : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
the Republic of the Congo : ( )[англ.] : [арх. 17 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
Добірка публікацій про Республіку Конго : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.

[FOOTNOTERepublic_of_the_CongoGeography._Factbook-1] Republic of the Congo, Geography. Factbook.

[FOOTNOTEКотляков_В._М.2006-2] Котляков В. М., 2006.

[FOOTNOTEПоспелов_Е._М.2005-3] Поспелов Е. М., 2005.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-4] Атлас світу, 2005.

[unclos-5] Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[unclos7-6] Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[thetimenow-7] Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.

[ГЕС3-8] Республіка Конго // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .

[FOOTNOTEАтлас._Географія_материків_і_океанів2014-9] Атлас. Географія материків і океанів, 2014.

[FOOTNOTEФГАМ1964-10] ФГАМ, 1964.

[WMO-members-11] Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

[ramsar-12] Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.