Нігер — західноафриканська країна, що знаходиться у центральній частині континенту . Загальна площа країни 1 267 000 км² (22-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 266 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 300 км². Площа країни майже вдвічі більша за площу України.
Географія Нігеру | |
---|---|
Географічне положення Нігеру | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Західна Африка |
Координати | 16°00′ пн. ш. 8°00′ сх. д. / 16.000° пн. ш. 8.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 1,267 млн км² (22-ге) |
• суходіл | 99.8 % |
• води | 0.02 % |
Морське узбережжя | 0 км |
Державний кордон | 5834 км |
Рельєф | |
Тип | височинний |
Найвища точка | гора (2022 м) |
Найнижча точка | Нігер (200 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний, субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Нігер ( км) |
Найбільше озеро | Чад ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | уранові руди, кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, фосфати, золото, гіпс, кам'яна сіль, вуглеводні |
Стихійні лиха | посухи |
Екологічні проблеми | , спустелювання, браконьєрство |
Назва
Офіційна назва — Республіка Нігер, Нігер (фр. Republique du Niger, Niger; гауса Nijar). Назва країни походить від гідроніму Нігер, великої річки що тече територією країни і на античних картах Птолемея була підписана як «Н-Гер». Ця форма близька до сучасної туарезької назви річки — Анеггер. Проте правильність вихідної форми, її значення і метаморфози, що відбувалися з нею остаточно не встановлені. Назву часто помилково пов'язують зі словом лат. niger — чорний, посилаючись на темну шкіру жителів регіону.
Історія дослідження території
Географічне положення
Нігер — західноафриканська країна, що межує з сімома іншими країнами: на півночі — з Алжиром (спільний кордон — 951 км) і Лівією (342 км), на сході — з Чадом (1196 км), на півдні — з Нігерією (1608 км), на півдненному сході — з Беніном (277 км) і Буркіна-Фасо (622 км), на сході — з Малі (838 км). Загальна довжина державного кордону — 5834 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.
Крайні пункти
Час
Час у Нігері: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом).
Геологія
- Трог Бенуе, частина Центральноафриканської рифтової системи
Корисні копалини
Надра Нігеру багаті на ряд корисних копалин: уранові руди, кам'яне вугілля, залізну руду, олово, фосфати, золото, молібден, гіпс, кам'яну сіль, нафту.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 474 м; найнижча точка — уріз вод річки Нігер (200 м); найвища точка — гора (2022 м).
- Рельєф Нігеру
- Гіпсометрична карта Нігеру
- Рельєф Нігеру
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Ескарп Кавар обумовлює утворення оаз в пустелі Тенере
- Піщаний ерг Білма на сході країни
Більша частина території Нігеру розташована в пустелі Сахара, східну частину країни займає піщана пустеля Тенере. У рельєфі виділяється плато висотою 200—500 м і останцеві масиви з висотами до 1900 м в центрі країни — плоскогір'я Аїр. Масив Аїр, що складений древніми кристалічними породами, прорваними вулканічними інтрузіями, поділяє країну на західну і східну частини. Його круті обривисті схили різко виділяються на фоні навколишнього плато. Аїр має загальний нахил на захід, де висоти досягають всього 700—800 м. Тут багато глибоких долин з сухими руслами річок (місцева назва «кору»), що епізодично наповнюються водою під час дощів. У центральній частині масиву середні висоти досягають 1300—1700 м. Тут розташовані найвищі точки країни — гори (1988 м) і (2022 м). На півночі Нігеру знаходяться плато і , розчленовані глибокими каньйонами. Середні висоти плато 800—900 м (найвища точка 1054 м на плато Мангені). У південних районах країни переважають вирівнені плато, складені пісковиками, пісками і суглинками з окремими виходами кристалічних порід. Середні висоти 200—500 м. Монотонність рельєфу порушують сильно розчленоване плато на південний-схід від Тахуа і живописні гранітні горби в околицях Зіндера.
Клімат
Північ Нігеру лежить у тропічному кліматичному поясі, південь — у . На півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. На півдні влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження нестійке, влітку чітко простежується сухий сезон, часті посухи.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Нігеру (за Кеппеном)
Нігер є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 33,65 км³.
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1 тис. км² зрошуваних земель.
- Басейн безстічної області озера Чад
- Басейн річки Нігер
- Нігер поблизу Колікоро
- Нігер з супутника
Річки
Річки країни належать басейну Нігеру, що несе свої води до Гвінейської затоки Атлантичного океану. Більша частина території країни належить до безстічних областей пустелі Сахара. Найбільша річка — Нігер. Вона отримує живлення за рахунок злив, дощів, що випадають у її верхів'ях. Долина Нігера — найважливіший сільськогосподарський район країни, в якому води річки широко використовуються для зрошування.
Озера
Нігеру належить частина акваторії озера Чад, яке часто міняє контури берегів і рівень води. Глибини коливаються від 1 до 4 м в залежності від кількості опадів і об'єму річкового стоку. Озеро багате рибою, але його береги, сильно зарослі травами і чагарником, грузькі й важкодоступні.
- Озеро Чад з космосу, 1968 рік
- Поселення на озері Дебо
- Водойма в оазі Тіміа, плато Аїр
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
- Родючі ґрунти півдня країни
Рослинність
У зоні пустель знаходиться 3/4 території Нігера і лише 1/4 — в зоні саван. На півночі, в пустелі Тенере і на плато Аїр, Джадо і інш. лише після дощів з'являється яскравий килим трав'янистих рослин, який тримається декілька тижнів, а потім засихає. У оазах ростуть пальми.
Земельні ресурси Нігеру (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 35,1 %,
- орні землі — 12,3 %,
- багаторічні насадження — 0,1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 22,7 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 1 %;
- інше — 63,9 %.
- Рослинність оази Білма
- Рослинність оази Тіміа
Тваринний світ
Зоогеографічно більша північна частина території країни належить до Середземноморської підобласті Голарктичної області, південні області в долині Нігеру — до .
- Африканські слони купаються
- Західноафриканські жирафи
- Фіолетовий турако
Охорона природи
Нігер є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сезонні посухи.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- ;
- ерозію ґрунтів;
- знеліснення;
- спустелювання;
- через браконьєрство і руйнування природних біотопів популяція великих африканських звірів (слон, жираф, бегемот, лев) під загрозою знищення.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Нігеру можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Атлас світу, 2005.
- Нігер // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Niger, Geography. Factbook.
- Поспелов Е. М., 2001.
- ГЭС : Географические названия, 1989.
- Котляков В. М., 2006.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Нігер // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- (англ.) Niger — Ramsar Sites Information Service.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Нігер // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
- (англ.) Herrmann L., Stahr K. and Vennemann K. Atlas of Natural and Agronomic Resources of Niger and Benin. — Deutsche Forschungsgemeinschaft, .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Нигер // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К—Я. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Нігеру |
- Географічні карти Нігеру [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.] на Вікісховищі.
- Карти Нігеру [ 25 жовтня 2018 у Wayback Machine.] — Perry–Castañeda Library Map Collection.
- Niger : ( )[англ.] : [арх. 21 лютого 2016 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- (англ.) — карта ґрунтового покрову Нігеру.
- (рос.) Добірка публікацій про Нігер [ 6 березня 2021 у Wayback Machine.] з часопису «Вокруг света».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niger zahidnoafrikanska krayina sho znahoditsya u centralnij chastini kontinentu Zagalna plosha krayini 1 267 000 km 22 ge misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 1 266 700 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 300 km Plosha krayini majzhe vdvichi bilsha za ploshu Ukrayini Geografiya NigeruGeografichne polozhennya NigeruGeografichne polozhennyaKontinentAfrikaRegionZahidna AfrikaKoordinati16 00 pn sh 8 00 sh d 16 000 pn sh 8 000 sh d 16 000 8 000TeritoriyaPlosha1 267 mln km 22 ge suhodil99 8 vodi0 02 Morske uzberezhzhya0 kmDerzhavnij kordon5834 kmRelyefTipvisochinnijNajvisha tochkagora 2022 m Najnizhcha tochkaNiger 200 m KlimatTiptropichnij subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaNiger km Najbilshe ozeroChad km InshePrirodni resursiuranovi rudi kam yane vugillya zalizni rudi rudi kolorovih metaliv fosfati zoloto gips kam yana sil vuglevodniStihijni lihaposuhiEkologichni problemi spustelyuvannya brakonyerstvoNazvaOficijna nazva Respublika Niger Niger fr Republique du Niger Niger gausa Nijar Nazva krayini pohodit vid gidronimu Niger velikoyi richki sho teche teritoriyeyu krayini i na antichnih kartah Ptolemeya bula pidpisana yak N Ger Cya forma blizka do suchasnoyi tuarezkoyi nazvi richki Anegger Prote pravilnist vihidnoyi formi yiyi znachennya i metamorfozi sho vidbuvalisya z neyu ostatochno ne vstanovleni Nazvu chasto pomilkovo pov yazuyut zi slovom lat niger chornij posilayuchis na temnu shkiru zhiteliv regionu Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKarta Nigeru vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Nigeru ta SShA Niger zahidnoafrikanska krayina sho mezhuye z simoma inshimi krayinami na pivnochi z Alzhirom spilnij kordon 951 km i Liviyeyu 342 km na shodi z Chadom 1196 km na pivdni z Nigeriyeyu 1608 km na pivdnennomu shodi z Beninom 277 km i Burkina Faso 622 km na shodi z Mali 838 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 5834 km Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe Chas u Nigeri Chas u Nigeri UTC 1 1 godina riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Nigeru Trog Benue chastina Centralnoafrikanskoyi riftovoyi sistemi Div takozh Gidrogeologiya Nigeru Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Nigeru Nadra Nigeru bagati na ryad korisnih kopalin uranovi rudi kam yane vugillya zaliznu rudu olovo fosfati zoloto molibden gips kam yanu sil naftu Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 474 m najnizhcha tochka uriz vod richki Niger 200 m najvisha tochka gora 2022 m Relyef Nigeru Gipsometrichna karta Nigeru Relyef Nigeru Suputnikovij znimok poverhni krayini Eskarp Kavar obumovlyuye utvorennya oaz v pusteli Tenere Pishanij erg Bilma na shodi krayini Bilsha chastina teritoriyi Nigeru roztashovana v pusteli Sahara shidnu chastinu krayini zajmaye pishana pustelya Tenere U relyefi vidilyayetsya plato visotoyu 200 500 m i ostancevi masivi z visotami do 1900 m v centri krayini ploskogir ya Ayir Masiv Ayir sho skladenij drevnimi kristalichnimi porodami prorvanimi vulkanichnimi intruziyami podilyaye krayinu na zahidnu i shidnu chastini Jogo kruti obrivisti shili rizko vidilyayutsya na foni navkolishnogo plato Ayir maye zagalnij nahil na zahid de visoti dosyagayut vsogo 700 800 m Tut bagato glibokih dolin z suhimi ruslami richok misceva nazva koru sho epizodichno napovnyuyutsya vodoyu pid chas doshiv U centralnij chastini masivu seredni visoti dosyagayut 1300 1700 m Tut roztashovani najvishi tochki krayini gori 1988 m i 2022 m Na pivnochi Nigeru znahodyatsya plato i rozchlenovani glibokimi kanjonami Seredni visoti plato 800 900 m najvisha tochka 1054 m na plato Mangeni U pivdennih rajonah krayini perevazhayut virivneni plato skladeni piskovikami piskami i suglinkami z okremimi vihodami kristalichnih porid Seredni visoti 200 500 m Monotonnist relyefu porushuyut silno rozchlenovane plato na pivdennij shid vid Tahua i zhivopisni granitni gorbi v okolicyah Zindera KlimatDokladnishe Pivnich Nigeru lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi pivden u Na pivnochi uves rik panuyut tropichni povitryani masi Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi Perevazhayut shidni pasatni vitri Na pivdni vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij Zvolozhennya nestijke vlitku chitko prostezhuyetsya suhij sezon chasti posuhi Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Nigeru za Keppenom Niger ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 33 65 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 1 tis km zroshuvanih zemel Basejn bezstichnoyi oblasti ozera Chad Basejn richki Niger Niger poblizu Kolikoro Niger z suputnika Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Nigeru sho nese svoyi vodi do Gvinejskoyi zatoki Atlantichnogo okeanu Bilsha chastina teritoriyi krayini nalezhit do bezstichnih oblastej pusteli Sahara Najbilsha richka Niger Vona otrimuye zhivlennya za rahunok zliv doshiv sho vipadayut u yiyi verhiv yah Dolina Nigera najvazhlivishij silskogospodarskij rajon krayini v yakomu vodi richki shiroko vikoristovuyutsya dlya zroshuvannya Ozera Dokladnishe Nigeru nalezhit chastina akvatoriyi ozera Chad yake chasto minyaye konturi beregiv i riven vodi Glibini kolivayutsya vid 1 do 4 m v zalezhnosti vid kilkosti opadiv i ob yemu richkovogo stoku Ozero bagate riboyu ale jogo beregi silno zarosli travami i chagarnikom gruzki j vazhkodostupni Ozero Chad z kosmosu 1968 rik Poselennya na ozeri Debo Vodojma v oazi Timia plato Ayir Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe Rodyuchi grunti pivdnya krayiniRoslinnistDokladnishe U zoni pustel znahoditsya 3 4 teritoriyi Nigera i lishe 1 4 v zoni savan Na pivnochi v pusteli Tenere i na plato Ayir Dzhado i insh lishe pislya doshiv z yavlyayetsya yaskravij kilim trav yanistih roslin yakij trimayetsya dekilka tizhniv a potim zasihaye U oazah rostut palmi Zemelni resursi Nigeru ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 35 1 orni zemli 12 3 bagatorichni nasadzhennya 0 1 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 22 7 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 1 inshe 63 9 Roslinnist oazi Bilma Roslinnist oazi Timia Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno bilsha pivnichna chastina teritoriyi krayini nalezhit do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti pivdenni oblasti v dolini Nigeru do Afrikanski sloni kupayutsya Zahidnoafrikanski zhirafi Fioletovij turako Div takozh Ptahi Nigeru taOhorona prirodiDokladnishe Niger ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo mizhnarodnogo morskogo prava Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha sezonni posuhi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti eroziyu gruntiv znelisnennya spustelyuvannya cherez brakonyerstvo i rujnuvannya prirodnih biotopiv populyaciya velikih afrikanskih zviriv slon zhiraf begemot lev pid zagrozoyu znishennya Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Nigeru mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhAfrika Zahidna AfrikaPrimitkiAtlas svitu 2005 Niger Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Niger Geography Factbook Pospelov E M 2001 GES Geograficheskie nazvaniya 1989 Kotlyakov V M 2006 Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 1 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Niger Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku angl Niger Ramsar Sites Information Service LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Niger Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 angl Herrmann L Stahr K and Vennemann K Atlas of Natural and Agronomic Resources of Niger and Benin Deutsche Forschungsgemeinschaft Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Niger Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 2 K Ya 671 s ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Nigeru Geografichni karti Nigeru Arhivovano 24 bereznya 2019 u Wayback Machine na Vikishovishi Karti Nigeru 25 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Perry Castaneda Library Map Collection Niger angl arh 21 lyutogo 2016 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 1 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 angl karta gruntovogo pokrovu Nigeru ros Dobirka publikacij pro Niger 6 bereznya 2021 u Wayback Machine z chasopisu Vokrug sveta