Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Нігеру
Загальна характеристика
Найбільше значення з корисних копалин в Нігері мають уранові руди, фосфорити і залізні руди (табл.), відомі також родовища кам'яного вугілля, руд міді, вольфраму, молібдену, олова, літію, марганцю, хрому, титану, нікелю, свинцю, цинку, золота, бариту, соди, гіпсу (табл.).
Таблиця. Основні корисні копалини Нігера станом на 1999 р.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Залізні руди, млн т | 200 | 1200 | 50 (Fe) | 0,1 |
Золото, т | 16 | 55 | 0,8–2,3 г/т |
|
Молібден, тис. т | 10 | 10 | 0,06 (Мо) | 0,1 |
Олово, тис. т | 1 | 3 | 0,5 |
|
Вугілля, млн т | 69 | 1506 |
|
|
Фосфорити, млн т | 55 | 134 | 27,5 (Р2О5) | 1,1 |
Уран, тис. т | 70 | 71,2* | 0,2 | 2,8 |
- за іншими даними – 160 тис. т.
Окремі види корисних копалин
Вуглеводні. На заході і сході країни, де фундамент перекритий товщею осадових порід, виявлені могутні нафтоносні шари, які розробляються в районі Тумма.
Вугілля. Численні вияви кам'яного вугілля локалізовані в верхньовізейських сірокольорових теригенних відкладах. Єдине промислова родовище Ану-Арарен представлене пластами низькокалорійного вугілля потужністю 0,3–0,5 м (рідко до 4 м), що залягають на глибині до 200 м.
Уран. Н. займає 10-е місце у світі за запасами урану (на 2000 р. 69 тис. т, частка у світі 2,1 %). Найбільші родовища уранових руд приурочені до верхньовізейських сірокольорових г.п.: осадові родовища Акута (82,5 тис. т U3O8, вміст оксиду 0,4 %), Імурарен (70 тис. т, 0,2 %), Арні, сильно вироблене родовище Арлі. Окремі гідротермальні родовища локалізовані в зонах великих розломів у мезозойських відкладах (Азелік, 12 тис. т U3O8 і інші).
Залізо. Родовища осадових залізних руд району Ніамей (Сай, запаси 600 млн т, 51–53 % Fe) приурочені до неогенових континентальних червонокольорових відкладів. Інші осадові залізні руди — з червоноколірними пісковиками верхнього протерозою і нижнього палеозою (Гурма, на півночі Буем-Атакорської зони). Метаморфізовані залізні руди пов'язані із залізистими кварцитами архею (родовище Аїр).
Марганцеві руди відомі в зеленокам’яних серіях нижнього протерозою (масив Ліптако), вміст Mn в первинних (силікатних) рудах 10–17 %, в окиснених 32–39 %. Найбільше родовище Тера (52 тис. т руди; за іншими оцінками, до 1 млн т).
Золото. У районі масиву Ліптако (бас. р. Сірба) є невеликі розсипи золота, вміст Au 0,5–5,8 г/м³. Корінні рудопрояви золота представлені гідротермальними сульфідно-кварцовими жилами в гранітах і зеленокам’яних породах нижнього протерозою.
Мідь і молібден. Родовище мідно-молібденових руд міднопорфірового типу Куркі (запаси 200 млн т руди, 0,039 % Мо і 0,053 % Cu) є в масиві Ліптако — трубне тіло в протерозойських гранітах. Гідротермальні рудопрояви міді є у відкладах крейди західного обрамлення масиву Аїр, міді і молібдену — в фундаменті масиву Ліптако.
Олово. Родовища олов'яних руд (каситериту) пов'язані з кільцевими комплексами палеозойського віку в Аїрі. Корінне зруденіння представлене штокверками, жилами в екзо- і ендоконтактах гранітів. Каситерит асоціює з вольфрамітом, колумбітом і халькопіритом. З руйнуванням гранітів пов'язане утворення пролювіально-делювіальних розсипів (родовища Тарауаджі, Адрар-ель-Меккі та інші).
Вияви поліметалічних руд є в Аїрі (гідротермальні кварцово-сульфідні жили в гнейсах архею) і в складчастій зоні Гурма (до 1,1 % Pb і 0,95 % Zn при потужності зони до декількох сотень м).
Літій. Родовище літієвих руд Ліптако, або Тера (запаси 350 тис. т руди з 1,4–3,0 % LiO) вміщені в масиві Ліптако. Рудні мінерали — лепідоліт і сподумен.
Фосфорити. Основні запаси фосфоритів пов'язані з вендськими відкладами північного закінчення Буем-Атакорської зони (родовище Тапоа). Крім того, фосфорити виявлені в палеогенових відкладах району Тахуа.
Кам'яна сіль. Є родовища кам'яної солі, пов'язані з розсолами (Тегіддан-Тесум, оаза Фаші, Більма).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Nigeru Geologichna rozvidka 2008 Zagalna harakteristikaNajbilshe znachennya z korisnih kopalin v Nigeri mayut uranovi rudi fosforiti i zalizni rudi tabl vidomi takozh rodovisha kam yanogo vugillya rud midi volframu molibdenu olova litiyu margancyu hromu titanu nikelyu svincyu cinku zolota baritu sodi gipsu tabl Tablicya Osnovni korisni kopalini Nigera stanom na 1999 r Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Zalizni rudi mln t 200 1200 50 Fe 0 1 Zoloto t 16 55 0 8 2 3 g t Molibden tis t 10 10 0 06 Mo 0 1 Olovo tis t 1 3 0 5 Vugillya mln t 69 1506 Fosforiti mln t 55 134 27 5 R2O5 1 1 Uran tis t 70 71 2 0 2 2 8 za inshimi danimi 160 tis t Okremi vidi korisnih kopalinVuglevodni Na zahodi i shodi krayini de fundament perekritij tovsheyu osadovih porid viyavleni mogutni naftonosni shari yaki rozroblyayutsya v rajoni Tumma Vugillya Chislenni viyavi kam yanogo vugillya lokalizovani v verhnovizejskih sirokolorovih terigennih vidkladah Yedine promislova rodovishe Anu Araren predstavlene plastami nizkokalorijnogo vugillya potuzhnistyu 0 3 0 5 m ridko do 4 m sho zalyagayut na glibini do 200 m Uran N zajmaye 10 e misce u sviti za zapasami uranu na 2000 r 69 tis t chastka u sviti 2 1 Najbilshi rodovisha uranovih rud priurocheni do verhnovizejskih sirokolorovih g p osadovi rodovisha Akuta 82 5 tis t U3O8 vmist oksidu 0 4 Imuraren 70 tis t 0 2 Arni silno viroblene rodovishe Arli Okremi gidrotermalni rodovisha lokalizovani v zonah velikih rozlomiv u mezozojskih vidkladah Azelik 12 tis t U3O8 i inshi Zalizo Rodovisha osadovih zaliznih rud rajonu Niamej Saj zapasi 600 mln t 51 53 Fe priurocheni do neogenovih kontinentalnih chervonokolorovih vidkladiv Inshi osadovi zalizni rudi z chervonokolirnimi piskovikami verhnogo proterozoyu i nizhnogo paleozoyu Gurma na pivnochi Buem Atakorskoyi zoni Metamorfizovani zalizni rudi pov yazani iz zalizistimi kvarcitami arheyu rodovishe Ayir Margancevi rudi vidomi v zelenokam yanih seriyah nizhnogo proterozoyu masiv Liptako vmist Mn v pervinnih silikatnih rudah 10 17 v okisnenih 32 39 Najbilshe rodovishe Tera 52 tis t rudi za inshimi ocinkami do 1 mln t Zoloto U rajoni masivu Liptako bas r Sirba ye neveliki rozsipi zolota vmist Au 0 5 5 8 g m Korinni rudoproyavi zolota predstavleni gidrotermalnimi sulfidno kvarcovimi zhilami v granitah i zelenokam yanih porodah nizhnogo proterozoyu Mid i molibden Rodovishe midno molibdenovih rud midnoporfirovogo tipu Kurki zapasi 200 mln t rudi 0 039 Mo i 0 053 Cu ye v masivi Liptako trubne tilo v proterozojskih granitah Gidrotermalni rudoproyavi midi ye u vidkladah krejdi zahidnogo obramlennya masivu Ayir midi i molibdenu v fundamenti masivu Liptako Olovo Rodovisha olov yanih rud kasiteritu pov yazani z kilcevimi kompleksami paleozojskogo viku v Ayiri Korinne zrudeninnya predstavlene shtokverkami zhilami v ekzo i endokontaktah granitiv Kasiterit asociyuye z volframitom kolumbitom i halkopiritom Z rujnuvannyam granitiv pov yazane utvorennya prolyuvialno delyuvialnih rozsipiv rodovisha Tarauadzhi Adrar el Mekki ta inshi Viyavi polimetalichnih rud ye v Ayiri gidrotermalni kvarcovo sulfidni zhili v gnejsah arheyu i v skladchastij zoni Gurma do 1 1 Pb i 0 95 Zn pri potuzhnosti zoni do dekilkoh soten m Litij Rodovishe litiyevih rud Liptako abo Tera zapasi 350 tis t rudi z 1 4 3 0 LiO vmisheni v masivi Liptako Rudni minerali lepidolit i spodumen Fosforiti Osnovni zapasi fosforitiv pov yazani z vendskimi vidkladami pivnichnogo zakinchennya Buem Atakorskoyi zoni rodovishe Tapoa Krim togo fosforiti viyavleni v paleogenovih vidkladah rajonu Tahua Kam yana sil Ye rodovisha kam yanoyi soli pov yazani z rozsolami Tegiddan Tesum oaza Fashi Bilma Div takozhGirnicha promislovist Nigeru Ekonomika Nigeru Priroda Nigeru Geologiya Nigeru Gidrogeologiya NigeruDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s