Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гарая́зький запові́дник, повна офіційна назва Гарая́зький держа́вний приро́дний запові́дник (азерб. Qarayazı Dövlət Təbiət Qoruğu) — природний заповідник, розташований на північному заході Азербайджану. Заснований 2 березня 1978 року. Площа охоронюваної території становить 9 568 га. Заповідник створений задля комплексної охорони тугайних лісів долини Кури. Ці ліси дуже цінні як у флористичному, так і в екосистемному відношенні. В останні десятиліття вони стрімко деградують і щезають по всьому Закавказзю. Фауна Гараязького заповідника включає ссавців 16 видів, птахів — понад 70, плазунів — 10, земноводних — 6, риб — понад 10 видів. Троє мешканців заповідника — видра кавказького підвиду, дрохва та закавказький полоз — занесені до Червоної книги Азербайджану.
| 41°19′18″ пн. ш. 45°09′33″ сх. д. / 41.32166667002777416° пн. ш. 45.15944444002777658° сх. д.Координати: 41°19′18″ пн. ш. 45°09′33″ сх. д. / 41.32166667002777416° пн. ш. 45.15944444002777658° сх. д. | |
| Країна |  Азербайджан |
|---|---|
| Розташування | Азербайджан |
| Найближче місто | Газах |
| Водні об'єкти | річка Кура |
| Площа | 9 568 га |
| Засновано | 2 березня 1978 |
  Гараязький заповідник (Азербайджан) | |
Історія
Гараязький заповідник розташований у річковій долині, яка здавна приваблювала людей своїми родючими землями. Тугаї, що природно розвивались тут протягом тисячоліть, з часом почали інтенсивно вирубувати. Звільнені після вирубування ділянки і прилеглі до них степові простори розорювали і перетворювали на лани. Попри нищівний характер такої діяльності околиці заповідника довгий час не охоронялися взагалі.
Лише у другій половині XIX століття Гараязькі ліси були передані Тбіліському відділу Російської спілки мисливців задля охорони дичини, яка у них мешкала. Тоді були взяті під охорону три лісових масиви: Гараязький, Союгбулазький і Боюк-Кесіцький. У 1922 році при створенні Закавказької СФРР заповідні землі перерозподілили між різними адміністративними утвореннями: Гараязький масив опинився на теренах Грузії, а Союгбулазький і Боюк-Кесіцький залишились на території Азербайджану. Це деякою мірою перешкодило охоронним цілям, тому задля дієвішої охорони популяцій звичайного фазана та благородного оленя в 1923 році на азербайджанських теренах створили Гараязо-Агстафинський заказник площею 15 000 га. В 1929 році з грузинського боку був створений аналогічний Гараязький заказник.
Не зважаючи на енергійні природоохоронні заходи, тугаї в долині Кури продовжували деградувати. Під час Другої світової війни на цих землях охоронний режим був скасований взагалі. Лише у 1957 році в Гараязькому лісі на території Грузії створили Гардабанське лісомисливське господарство, а в 1964 відновив роботу азербайджанський Гараязо-Агстафинський заказник, площа якого на той час склала 17 873 га. Охоронний режим заказника виявився не надто ефективним, тому 2 березня 1978 року на його теренах створили Гараязький заповідник. Враховуючи високий охоронний статус цієї установи, для неї вдалося вивільнити лише 5 900 га земель. Однак і з такою невеликою площею заповідник перешкоджав економічній діяльності навколишніх власників (ними були державні підприємства). Цей конфлікт призвів до того, що вже у 1979 році 1 136 га заповідних земель було відчужено на користь сусіднього радгоспу. Після цього територія заповідника склала 4 855 га. Розрахунки біологів показали, що така площа замала для ефективного відтворення популяцій великих копитних і хижаків, певною мірою вона не сприяє і збереженню корінних лісів. За порадами вчених у 2003 році площу заповідника збільшили до 9 568 га.
Клімат
Гараязький природний заповідник розташований у субтропічному кліматичному поясі, в зоні помірно теплих напівпустель і сухих степів Закавказзя. Його теренам притаманна м'яка зима і сухе спекотне літо. Середньорічна температура повітря в цій місцевості становить 12,2 °C. Найхолодніший місяць — січень, чия середня температура складає -0,1 °C. Середня температура найтеплішого місяця, липня, дорівнює 24,3 °C. Попри загальну м'якість клімату на заповідних теренах трапляються екстремальні пониження температури, зокрема, найнижча зафіксована тут температура склала -26 °C. Максимальні температурні екстремуми відносно менші: найвища температура в Гараязьких лісах зафіксована на рівні 40 °C. Безморозний період із температурами вищими за 5 °C триває в середньому з 1 квітня по 12 листопада. Річна сума температур вищих за 10 °C складає 3900°C.
Щороку над Гараязькими лісами випадає в середньому 402 мм опадів, причому значна їхня частина припадає на весну і початок літа. Загалом у теплу пору року випадає 253 мм опадів, тобто 64 % від річної кількості. Серед різних видів опадів переважають дощі, які йдуть близько 100 днів на рік. Натомість сніговий покрив тримається в середньому лише 16 днів, а його висота не перевищує 10 см. Відносна вологість повітря складає в середньому 71 %. Випаровування становить 930 мм.
Географія та гідрологія
Гараязький заповідник розташований на крайньому північному заході Азербайджану, неподалік від державного кордону з Грузією. Його терени цілком лежать в межах Агстафинського району. Упритул із північним кордоном заповідника межує село , на відстані кількох кілометрів розташовані села , , , та . Найближче місто — Газах, адміністрація природоохоронної установи розташована у місті Агстафа (за кілька кілометрів від Газаха). Неподалік від північного кордону заповідника проходить автомобільна дорога R24 і залізнична колія міжнародного сполучення Баку — Тбілісі.
Географічно заповідник розташований на лівому березі Кури — найбільшої водної артерії Закавказзя. Його територія включає як заплаву річки, так і прилеглу до неї . Охоронювана зона витягнута у напрямку з північного заходу на південний схід. Увесь південний кордон заповідника прилягає до річища Кури, а західний обмежений її притокою — Храмі. На теренах заповідника переважають тугаї (71,4 % його площі), серед інших типів ландшафтів тут описані піски (9,8 %), річки й озера (7,8 %), болота (7,5 %), луки (1,1 %).
Геологія та ґрунти
В геологічному відношенні територія заповідника являє собою частину рівнини, яку в четвертинний період утворили акумулятивні наноси. Загалом пологий рельєф охоронюваної зони має слабкий похил у бік Кури.
Карта ґрунтового покриву заповідника деякою мірою збігається з просторовим розподілом його ландшафтів. Найбільш розмаїтий ґрунтовий покрив розвинувся під тугаями і луками. На цих ділянках виділяють алювіальні лучно-лісові, , та лучні каштанові ґрунти. Перший тип субстрату утворився власне під тугайними лісами. Алювіальні лучно-лісові ґрунти незасолені, вирізняються високим вмістом гумусу (7,5 % біля поверхні і 1,5—2 % в глибині) і характерними супіщаними, суглинистими та глинистими прошарками. Алювіальні болотяні ґрунти приурочені до притерасних понижень рельєфу, вони сформувались під очеретяно-осоковими заростями і лучно-болотним різнотрав'ям. Алювіальні лучні ґрунти притаманні власне заплаві Кури та її низьким надзаплавним терасам. Лучні каштанові ґрунти трапляються лише у північній частині надзаплавних терас, де рівень ґрунтових вод дуже низький.
Флора
Рослинність Гараязького заповідника має яскраво виражену поясність. Перший пояс прилягає безпосередньо до урізу води. Він являє собою вузьку смугу чагарникових заростей, утворених різноманітними низькорослими вербами, ожиною, обліпихою звичайною, тамарисками тощо.
Відразу за ним починається смуга тугаїв. Це типові ліси, в яких височіють тополі чорна та біла, осика, шовковиця біла і найвищі види верб. Під ними густо ростуть чагарники: тамариски, ожина, різні види глоду, гранат звичайний, свидина, бирючина звичайна. Дерева і кущі утворюють тут суцільну стіну завдяки ліанам. Виткі стебла , обвійника грецького, ломиноса виткого та обплітають стовбури і гілля, унеможливлюючи пересування такими заростями. У трав'яному покриві зростають морква дика, кропива дводомна, підмаренник чіпкий, глуха кропива біла, різні види журавців і костриці тощо. Інколи тугаї являють собою чисті насадження тополь, а на окремих ділянках, навпаки, добре виражена ярусність. В останньому випадку перший ярус заввишки 20—25 м утворюють тополі, другий заввишки 12—15 м — верба та шовковиця, а третій заввишки 7—8 м складений берестом, каспійським підвидом маслинки вузьколистої та нижчими особинами шовковиці.
Вище тугаїв лежить пояс справжніх лісів. У Гараязькому заповіднику виділяють кілька їхніх типів: діброви (850 га), топольники (560 га), вторинні ліси, утворені здичавілою робінією звичайною (390 га), в'язини (167 га), осичники (13 га) і вербові ліси (5 га). Діброви складені , фісташкою туполистою і шовковицею білою. Середній вік дубів у дібровах 120 років, приріст у них слабкий, а поновлення деревостану незадовільне. У підліску дібров окрім звичних для тугаїв глодів і гранату багато та ягідних чагарників: мушмули звичайної, шипшини, барбарису, дерену звичайного тощо. Трав'яний покрив в них розвинутий добре, в ньому панують конюшина лучна, подорожник великий, свинорий пальчастий. У топольниках виділяють кілька рослинних асоціацій, з яких найпоширенішими є в'язово-тополеві ліси з чагарниковим підліском та вологі топольники з ліанами. Загалом у топольниках приріст добрий, особливо це помітно в останньому підтипі лісу, де трапляються дерева-велетні заввишки 35—40 м і завтовшки до 2,5 м. Разом з тим поновлення деревостану у топольниках погане, а на окремих ділянках відсутнє взагалі. Трав'яний покрив у таких лісах бідніший, ніж в дібровах.
Ділянки лучної рослинності вкриті злаками, серед гарних рослин на них виділяються куртини високих півників болотяних. Ця звична для України рослина, так само як і виноград лісовий, занесена до Червоної книги Азербайджану.
 |  |  |  |  | ||||||
Типові рослини Гараязького заповідника (зліва направо): 1) ; 2) тополя чорна; 3) шовковиця біла; 4) ; 5) . | ||||||||||
Фауна
Хоча Гараязький заповідник був створений для охорони дичини, що мешкає у тугаях, його фауна радше вивчена у загальних рисах, ніж достеменно. Це можна пояснити невеликою площею охоронюваної території, яка не сприяє створенню щільних популяцій тварин у цій місцевості. За роки спостережень у Гараязьких лісах виявлено 16 видів ссавців, понад 70 видів птахів, 10 видів плазунів, 6 видів земноводних, у водоймах заповідника відмічено понад 10 видів риб.
З поміж ссавців основним об'єктом охорони виступає олень благородний. В минулому він належав до улюблених видів кавказької дичини і саме для захисту виду від повного винищення у Гараязьких лісах і був створений спочатку заказник, а потім заповідник. Наразі терени заповідника залишаються єдиним місцем в Азербайджані, де мешкає цей звір. З великих ссавців, окрім оленя, на охоронюваній території помічали свиню дику та хижаків: вовка, шакала звичайного, лисицю звичайну, кота лісового, борсука європейського. У водоймах заповідника полює видра річкова кавказького підвиду, занесена до Червоної книги Азербайджану. Перелік хижих звірів завершують дрібніші куниця кам'яна та ласиця.
Інші ряди ссавців представлені комахоїдними, зайцеподібними і гризунами. З числа комахоїдних поширені кріт європейський, їжак європейський і білозубка Crocidura russula, а з числа зайцеподібних на охоронюваній території спостерігали тільки зайця сірого. Гризуни також не вирізняються різноманіттям, однак доволі поширені. У заповідних лісах мешкають вивірка кавказька і соня лісова, а у водоймах спостерігали нутрій. Ці гризуни не є автохтонними мешканцями Кавказу, в Азербайджані вони були акліматизовані.
В орнітофауні гараязьких лісів панують дрібні птахи. Найбільш різноманітні горобцеподібні (близько 50 видів), серед яких своїми голосами привертають увагу чисельні шпаки звичайні та дрозди. Крім них в тугаях багато голубів-синяків, припутнів, дятлів. Найцінніший мешканець лісів — фазан звичайний, на якого в минулому часто полювали. На берегах охоронюваних водойм відмічали гніздування качок та пастушкових птахів. Особливу цінність становить занесена до Червоної книги Азербайджану дрохва, однак цей птах у заповіднику нечисельний.
Як і повсюди на Кавказі в Гараязькому заповіднику різноманітні плазуни, серед яких переважають змії. Особливий інтерес для науковців становить закавказький полоз, занесений до національної Червоної книги. Для заповідних водойм також характерні європейські болотяні черепахи. Разом з ними тут мешкають земноводні, представлені здебільшого жабами, серед яких особливо помітна жаба озерна.
У водах Кури поблизу кордонів заповідника мешкають сом звичайний, , товстолобик, короп звичайний, пструг, щука звичайна, марена, верховодка звичайна, бистрянка звичайна тощо. Цей перелік показує, що іхтіофауна заповідних водойм складається з риб двох екологічних груп: космополітичних мешканців різнотипних прісних водойм і видів, притаманних типово гірським річкам. Фауна безхребетних у Гарязьких лісах не досліджена.
Стан екосистем
Тугаї належать до вразливих природних екосистем, що обумовлено їхньою специфікою. Ці ліси розвиваються у вузькій прирічковій смузі, тому сильно залежать від режиму водної артерії. Значна витягнутість тугаїв уздовж річища і невелика протяжність у ширину спричинює сильний вплив на них прилеглих територій.
Оскільки Гараязький ліс з давніх часів знаходиться в зоні інтенсивного землеробства, його екосистеми виявилися під найбільшою загрозою. Більша частина тугаїв на заході Азербайджану була вирубана ще в позаминулі століття. Знеліснення цього регіону викликало дефіцит деревини і підвищений попит на дичину, таким чином загроза браконьєрства у Гараязькому лісі тільки зросла. Про неефективність природоохоронних заходів свідчить передісторія заповідника. Ситуація з азербайджанськими тугаями значно погіршилась у другій половині XX століття, коли масове будівництво гідроелектростанцій та, відповідно, утворення декількох водосховищ (Єнікендського, Шамхорського, Мінгечаурського, Варварського тощо) призвело до затоплення 35 000 га тугайних лісів. В цей же період на незатоплених ділянках заплави Кури в лісгоспах площа тугаїв зменшилась на 25—40 %. З одного боку, це стало поштовхом для заповідання Гараязького лісу — одного з останніх островів тугайної рослинності в країні. З іншого боку, хиже незбалансоване господарювання на навколишніх землях не сприяло розвиткові екологічної культури населення.
Введення суворого охоронного режиму показало неоднозначні результати. Після заповідання тугайні ліси почали відновлюватись, однак цей процес триває дуже повільно. Що ж стосується фауни заповідника, то стан популяцій рідкісних і цінних видів протягом десятиліть існування природоохоронної установи практично не змінився. Дослідження біологів показали, що головна перешкода до відновлення тваринного і рослинного світу заповідника — систематичне порушення охоронного режиму. Цьому сприяв цілий ряд чинників, як то: невелика початкова площа заповідника, наближеність до його кордонів населених пунктів і зон інтенсивного землеробства, маленький штат працівників. Навіть збільшення площі Гараязького заповідника в 2003 році не вирішило проблем. Більш того, колектив природоохоронної установи заявив про фактичний саботаж охоронного режиму з боку свого очільника — Сахіба Абдулкеримли. Директора заповідника звинуватили у тому, що він не має профільної освіти (за фахом — режисер) і створив корупційну схему, за якою він дозволяв місцевим мешканцям випасати худобу на заповідній території в обмін на гроші. Орієнтовно в Гараязькому лісі випасали 500 голів великої рогатої худоби і близько 1000 голів дрібної.
Наукова діяльність
До створення Гараязького заповідника місцеві ліси досліджував професор разом із видатними азербайджанськими ботаніками і М. Ю. Халіловим. Ґрунти Гараязької низовини досліджував В. Г. Гасанов. Після створення заповідника вагомий внесок у вивчення його флори і фауни вклали О. І. Мустафаєва, М. Н. Мусаєва та Ф. Г. Мансуров.
Джерела
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1990. — Т. Заповедники Кавказа. — С. 279—282. (рос.)
- [Від Гараязького державного природного заповідника — Сахібу Абдулкеримли]. Siam.az ((азерб.)) . Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Garaya zkij zapovi dnik povna oficijna nazva Garaya zkij derzha vnij priro dnij zapovi dnik azerb Qarayazi Dovlet Tebiet Qorugu prirodnij zapovidnik roztashovanij na pivnichnomu zahodi Azerbajdzhanu Zasnovanij 2 bereznya 1978 roku Plosha ohoronyuvanoyi teritoriyi stanovit 9 568 ga Zapovidnik stvorenij zadlya kompleksnoyi ohoroni tugajnih lisiv dolini Kuri Ci lisi duzhe cinni yak u floristichnomu tak i v ekosistemnomu vidnoshenni V ostanni desyatilittya voni strimko degraduyut i shezayut po vsomu Zakavkazzyu Fauna Garayazkogo zapovidnika vklyuchaye ssavciv 16 vidiv ptahiv ponad 70 plazuniv 10 zemnovodnih 6 rib ponad 10 vidiv Troye meshkanciv zapovidnika vidra kavkazkogo pidvidu drohva ta zakavkazkij poloz zaneseni do Chervonoyi knigi Azerbajdzhanu Garayazkij zapovidnik41 19 18 pn sh 45 09 33 sh d 41 32166667002777416 pn sh 45 15944444002777658 sh d 41 32166667002777416 45 15944444002777658 Koordinati 41 19 18 pn sh 45 09 33 sh d 41 32166667002777416 pn sh 45 15944444002777658 sh d 41 32166667002777416 45 15944444002777658Krayina AzerbajdzhanRoztashuvannyaAzerbajdzhanNajblizhche mistoGazahVodni ob yektirichka KuraPlosha9 568 gaZasnovano2 bereznya 1978Garayazkij zapovidnik Azerbajdzhan IstoriyaBlagorodnij olen najdavnishij ob yekt ohoroni v Garayazkih lisah Garayazkij zapovidnik roztashovanij u richkovij dolini yaka zdavna privablyuvala lyudej svoyimi rodyuchimi zemlyami Tugayi sho prirodno rozvivalis tut protyagom tisyacholit z chasom pochali intensivno virubuvati Zvilneni pislya virubuvannya dilyanki i prilegli do nih stepovi prostori rozoryuvali i peretvoryuvali na lani Popri nishivnij harakter takoyi diyalnosti okolici zapovidnika dovgij chas ne ohoronyalisya vzagali Lishe u drugij polovini XIX stolittya Garayazki lisi buli peredani Tbiliskomu viddilu Rosijskoyi spilki mislivciv zadlya ohoroni dichini yaka u nih meshkala Todi buli vzyati pid ohoronu tri lisovih masivi Garayazkij Soyugbulazkij i Boyuk Kesickij U 1922 roci pri stvorenni Zakavkazkoyi SFRR zapovidni zemli pererozpodilili mizh riznimi administrativnimi utvorennyami Garayazkij masiv opinivsya na terenah Gruziyi a Soyugbulazkij i Boyuk Kesickij zalishilis na teritoriyi Azerbajdzhanu Ce deyakoyu miroyu pereshkodilo ohoronnim cilyam tomu zadlya diyevishoyi ohoroni populyacij zvichajnogo fazana ta blagorodnogo olenya v 1923 roci na azerbajdzhanskih terenah stvorili Garayazo Agstafinskij zakaznik plosheyu 15 000 ga V 1929 roci z gruzinskogo boku buv stvorenij analogichnij Garayazkij zakaznik Ne zvazhayuchi na energijni prirodoohoronni zahodi tugayi v dolini Kuri prodovzhuvali degraduvati Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na cih zemlyah ohoronnij rezhim buv skasovanij vzagali Lishe u 1957 roci v Garayazkomu lisi na teritoriyi Gruziyi stvorili Gardabanske lisomislivske gospodarstvo a v 1964 vidnoviv robotu azerbajdzhanskij Garayazo Agstafinskij zakaznik plosha yakogo na toj chas sklala 17 873 ga Ohoronnij rezhim zakaznika viyavivsya ne nadto efektivnim tomu 2 bereznya 1978 roku na jogo terenah stvorili Garayazkij zapovidnik Vrahovuyuchi visokij ohoronnij status ciyeyi ustanovi dlya neyi vdalosya vivilniti lishe 5 900 ga zemel Odnak i z takoyu nevelikoyu plosheyu zapovidnik pereshkodzhav ekonomichnij diyalnosti navkolishnih vlasnikiv nimi buli derzhavni pidpriyemstva Cej konflikt prizviv do togo sho vzhe u 1979 roci 1 136 ga zapovidnih zemel bulo vidchuzheno na korist susidnogo radgospu Pislya cogo teritoriya zapovidnika sklala 4 855 ga Rozrahunki biologiv pokazali sho taka plosha zamala dlya efektivnogo vidtvorennya populyacij velikih kopitnih i hizhakiv pevnoyu miroyu vona ne spriyaye i zberezhennyu korinnih lisiv Za poradami vchenih u 2003 roci ploshu zapovidnika zbilshili do 9 568 ga KlimatGarayazkij prirodnij zapovidnik roztashovanij u subtropichnomu klimatichnomu poyasi v zoni pomirno teplih napivpustel i suhih stepiv Zakavkazzya Jogo terenam pritamanna m yaka zima i suhe spekotne lito Serednorichna temperatura povitrya v cij miscevosti stanovit 12 2 C Najholodnishij misyac sichen chiya serednya temperatura skladaye 0 1 C Serednya temperatura najteplishogo misyacya lipnya dorivnyuye 24 3 C Popri zagalnu m yakist klimatu na zapovidnih terenah traplyayutsya ekstremalni ponizhennya temperaturi zokrema najnizhcha zafiksovana tut temperatura sklala 26 C Maksimalni temperaturni ekstremumi vidnosno menshi najvisha temperatura v Garayazkih lisah zafiksovana na rivni 40 C Bezmoroznij period iz temperaturami vishimi za 5 C trivaye v serednomu z 1 kvitnya po 12 listopada Richna suma temperatur vishih za 10 C skladaye 3900 C Shoroku nad Garayazkimi lisami vipadaye v serednomu 402 mm opadiv prichomu znachna yihnya chastina pripadaye na vesnu i pochatok lita Zagalom u teplu poru roku vipadaye 253 mm opadiv tobto 64 vid richnoyi kilkosti Sered riznih vidiv opadiv perevazhayut doshi yaki jdut blizko 100 dniv na rik Natomist snigovij pokriv trimayetsya v serednomu lishe 16 dniv a jogo visota ne perevishuye 10 sm Vidnosna vologist povitrya skladaye v serednomu 71 Viparovuvannya stanovit 930 mm Geografiya ta gidrologiyaGarayazkij zapovidnik roztashovanij na krajnomu pivnichnomu zahodi Azerbajdzhanu nepodalik vid derzhavnogo kordonu z Gruziyeyu Jogo tereni cilkom lezhat v mezhah Agstafinskogo rajonu Upritul iz pivnichnim kordonom zapovidnika mezhuye selo na vidstani kilkoh kilometriv roztashovani sela ta Najblizhche misto Gazah administraciya prirodoohoronnoyi ustanovi roztashovana u misti Agstafa za kilka kilometriv vid Gazaha Nepodalik vid pivnichnogo kordonu zapovidnika prohodit avtomobilna doroga R24 i zaliznichna koliya mizhnarodnogo spoluchennya Baku Tbilisi Geografichno zapovidnik roztashovanij na livomu berezi Kuri najbilshoyi vodnoyi arteriyi Zakavkazzya Jogo teritoriya vklyuchaye yak zaplavu richki tak i prileglu do neyi Ohoronyuvana zona vityagnuta u napryamku z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Uves pivdennij kordon zapovidnika prilyagaye do richisha Kuri a zahidnij obmezhenij yiyi pritokoyu Hrami Na terenah zapovidnika perevazhayut tugayi 71 4 jogo ploshi sered inshih tipiv landshaftiv tut opisani piski 9 8 richki j ozera 7 8 bolota 7 5 luki 1 1 Geologiya ta gruntiV geologichnomu vidnoshenni teritoriya zapovidnika yavlyaye soboyu chastinu rivnini yaku v chetvertinnij period utvorili akumulyativni nanosi Zagalom pologij relyef ohoronyuvanoyi zoni maye slabkij pohil u bik Kuri Karta gruntovogo pokrivu zapovidnika deyakoyu miroyu zbigayetsya z prostorovim rozpodilom jogo landshaftiv Najbilsh rozmayitij gruntovij pokriv rozvinuvsya pid tugayami i lukami Na cih dilyankah vidilyayut alyuvialni luchno lisovi ta luchni kashtanovi grunti Pershij tip substratu utvorivsya vlasne pid tugajnimi lisami Alyuvialni luchno lisovi grunti nezasoleni viriznyayutsya visokim vmistom gumusu 7 5 bilya poverhni i 1 5 2 v glibini i harakternimi supishanimi suglinistimi ta glinistimi prosharkami Alyuvialni bolotyani grunti priurocheni do priterasnih ponizhen relyefu voni sformuvalis pid ocheretyano osokovimi zarostyami i luchno bolotnim riznotrav yam Alyuvialni luchni grunti pritamanni vlasne zaplavi Kuri ta yiyi nizkim nadzaplavnim terasam Luchni kashtanovi grunti traplyayutsya lishe u pivnichnij chastini nadzaplavnih teras de riven gruntovih vod duzhe nizkij FloraFistashka tupolista u zapovidniku roste zdebilshogo na uzlissyah Roslinnist Garayazkogo zapovidnika maye yaskravo virazhenu poyasnist Pershij poyas prilyagaye bezposeredno do urizu vodi Vin yavlyaye soboyu vuzku smugu chagarnikovih zarostej utvorenih riznomanitnimi nizkoroslimi verbami ozhinoyu oblipihoyu zvichajnoyu tamariskami tosho Vidrazu za nim pochinayetsya smuga tugayiv Ce tipovi lisi v yakih visochiyut topoli chorna ta bila osika shovkovicya bila i najvishi vidi verb Pid nimi gusto rostut chagarniki tamariski ozhina rizni vidi glodu granat zvichajnij svidina biryuchina zvichajna Dereva i kushi utvoryuyut tut sucilnu stinu zavdyaki lianam Vitki stebla obvijnika greckogo lominosa vitkogo ta obplitayut stovburi i gillya unemozhlivlyuyuchi peresuvannya takimi zarostyami U trav yanomu pokrivi zrostayut morkva dika kropiva dvodomna pidmarennik chipkij gluha kropiva bila rizni vidi zhuravciv i kostrici tosho Inkoli tugayi yavlyayut soboyu chisti nasadzhennya topol a na okremih dilyankah navpaki dobre virazhena yarusnist V ostannomu vipadku pershij yarus zavvishki 20 25 m utvoryuyut topoli drugij zavvishki 12 15 m verba ta shovkovicya a tretij zavvishki 7 8 m skladenij berestom kaspijskim pidvidom maslinki vuzkolistoyi ta nizhchimi osobinami shovkovici Vishe tugayiv lezhit poyas spravzhnih lisiv U Garayazkomu zapovidniku vidilyayut kilka yihnih tipiv dibrovi 850 ga topolniki 560 ga vtorinni lisi utvoreni zdichaviloyu robiniyeyu zvichajnoyu 390 ga v yazini 167 ga osichniki 13 ga i verbovi lisi 5 ga Dibrovi skladeni fistashkoyu tupolistoyu i shovkoviceyu biloyu Serednij vik dubiv u dibrovah 120 rokiv pririst u nih slabkij a ponovlennya derevostanu nezadovilne U pidlisku dibrov okrim zvichnih dlya tugayiv glodiv i granatu bagato ta yagidnih chagarnikiv mushmuli zvichajnoyi shipshini barbarisu derenu zvichajnogo tosho Trav yanij pokriv v nih rozvinutij dobre v nomu panuyut konyushina luchna podorozhnik velikij svinorij palchastij U topolnikah vidilyayut kilka roslinnih asociacij z yakih najposhirenishimi ye v yazovo topolevi lisi z chagarnikovim pidliskom ta vologi topolniki z lianami Zagalom u topolnikah pririst dobrij osoblivo ce pomitno v ostannomu pidtipi lisu de traplyayutsya dereva veletni zavvishki 35 40 m i zavtovshki do 2 5 m Razom z tim ponovlennya derevostanu u topolnikah pogane a na okremih dilyankah vidsutnye vzagali Trav yanij pokriv u takih lisah bidnishij nizh v dibrovah Dilyanki luchnoyi roslinnosti vkriti zlakami sered garnih roslin na nih vidilyayutsya kurtini visokih pivnikiv bolotyanih Cya zvichna dlya Ukrayini roslina tak samo yak i vinograd lisovij zanesena do Chervonoyi knigi Azerbajdzhanu Tipovi roslini Garayazkogo zapovidnika zliva napravo 1 2 topolya chorna 3 shovkovicya bila 4 5 FaunaShakal zvichajnij Samec zvichajnogo fazana Zakavkazkij poloz Hocha Garayazkij zapovidnik buv stvorenij dlya ohoroni dichini sho meshkaye u tugayah jogo fauna radshe vivchena u zagalnih risah nizh dostemenno Ce mozhna poyasniti nevelikoyu plosheyu ohoronyuvanoyi teritoriyi yaka ne spriyaye stvorennyu shilnih populyacij tvarin u cij miscevosti Za roki sposterezhen u Garayazkih lisah viyavleno 16 vidiv ssavciv ponad 70 vidiv ptahiv 10 vidiv plazuniv 6 vidiv zemnovodnih u vodojmah zapovidnika vidmicheno ponad 10 vidiv rib Z pomizh ssavciv osnovnim ob yektom ohoroni vistupaye olen blagorodnij V minulomu vin nalezhav do ulyublenih vidiv kavkazkoyi dichini i same dlya zahistu vidu vid povnogo vinishennya u Garayazkih lisah i buv stvorenij spochatku zakaznik a potim zapovidnik Narazi tereni zapovidnika zalishayutsya yedinim miscem v Azerbajdzhani de meshkaye cej zvir Z velikih ssavciv okrim olenya na ohoronyuvanij teritoriyi pomichali svinyu diku ta hizhakiv vovka shakala zvichajnogo lisicyu zvichajnu kota lisovogo borsuka yevropejskogo U vodojmah zapovidnika polyuye vidra richkova kavkazkogo pidvidu zanesena do Chervonoyi knigi Azerbajdzhanu Perelik hizhih zviriv zavershuyut dribnishi kunicya kam yana ta lasicya Inshi ryadi ssavciv predstavleni komahoyidnimi zajcepodibnimi i grizunami Z chisla komahoyidnih poshireni krit yevropejskij yizhak yevropejskij i bilozubka Crocidura russula a z chisla zajcepodibnih na ohoronyuvanij teritoriyi sposterigali tilki zajcya sirogo Grizuni takozh ne viriznyayutsya riznomanittyam odnak dovoli poshireni U zapovidnih lisah meshkayut vivirka kavkazka i sonya lisova a u vodojmah sposterigali nutrij Ci grizuni ne ye avtohtonnimi meshkancyami Kavkazu v Azerbajdzhani voni buli aklimatizovani V ornitofauni garayazkih lisiv panuyut dribni ptahi Najbilsh riznomanitni gorobcepodibni blizko 50 vidiv sered yakih svoyimi golosami privertayut uvagu chiselni shpaki zvichajni ta drozdi Krim nih v tugayah bagato golubiv sinyakiv priputniv dyatliv Najcinnishij meshkanec lisiv fazan zvichajnij na yakogo v minulomu chasto polyuvali Na beregah ohoronyuvanih vodojm vidmichali gnizduvannya kachok ta pastushkovih ptahiv Osoblivu cinnist stanovit zanesena do Chervonoyi knigi Azerbajdzhanu drohva odnak cej ptah u zapovidniku nechiselnij Yak i povsyudi na Kavkazi v Garayazkomu zapovidniku riznomanitni plazuni sered yakih perevazhayut zmiyi Osoblivij interes dlya naukovciv stanovit zakavkazkij poloz zanesenij do nacionalnoyi Chervonoyi knigi Dlya zapovidnih vodojm takozh harakterni yevropejski bolotyani cherepahi Razom z nimi tut meshkayut zemnovodni predstavleni zdebilshogo zhabami sered yakih osoblivo pomitna zhaba ozerna U vodah Kuri poblizu kordoniv zapovidnika meshkayut som zvichajnij tovstolobik korop zvichajnij pstrug shuka zvichajna marena verhovodka zvichajna bistryanka zvichajna tosho Cej perelik pokazuye sho ihtiofauna zapovidnih vodojm skladayetsya z rib dvoh ekologichnih grup kosmopolitichnih meshkanciv riznotipnih prisnih vodojm i vidiv pritamannih tipovo girskim richkam Fauna bezhrebetnih u Garyazkih lisah ne doslidzhena Stan ekosistemTugayi nalezhat do vrazlivih prirodnih ekosistem sho obumovleno yihnoyu specifikoyu Ci lisi rozvivayutsya u vuzkij pririchkovij smuzi tomu silno zalezhat vid rezhimu vodnoyi arteriyi Znachna vityagnutist tugayiv uzdovzh richisha i nevelika protyazhnist u shirinu sprichinyuye silnij vpliv na nih prileglih teritorij Oskilki Garayazkij lis z davnih chasiv znahoditsya v zoni intensivnogo zemlerobstva jogo ekosistemi viyavilisya pid najbilshoyu zagrozoyu Bilsha chastina tugayiv na zahodi Azerbajdzhanu bula virubana she v pozaminuli stolittya Znelisnennya cogo regionu viklikalo deficit derevini i pidvishenij popit na dichinu takim chinom zagroza brakonyerstva u Garayazkomu lisi tilki zrosla Pro neefektivnist prirodoohoronnih zahodiv svidchit peredistoriya zapovidnika Situaciya z azerbajdzhanskimi tugayami znachno pogirshilas u drugij polovini XX stolittya koli masove budivnictvo gidroelektrostancij ta vidpovidno utvorennya dekilkoh vodoshovish Yenikendskogo Shamhorskogo Mingechaurskogo Varvarskogo tosho prizvelo do zatoplennya 35 000 ga tugajnih lisiv V cej zhe period na nezatoplenih dilyankah zaplavi Kuri v lisgospah plosha tugayiv zmenshilas na 25 40 Z odnogo boku ce stalo poshtovhom dlya zapovidannya Garayazkogo lisu odnogo z ostannih ostroviv tugajnoyi roslinnosti v krayini Z inshogo boku hizhe nezbalansovane gospodaryuvannya na navkolishnih zemlyah ne spriyalo rozvitkovi ekologichnoyi kulturi naselennya Vvedennya suvorogo ohoronnogo rezhimu pokazalo neodnoznachni rezultati Pislya zapovidannya tugajni lisi pochali vidnovlyuvatis odnak cej proces trivaye duzhe povilno Sho zh stosuyetsya fauni zapovidnika to stan populyacij ridkisnih i cinnih vidiv protyagom desyatilit isnuvannya prirodoohoronnoyi ustanovi praktichno ne zminivsya Doslidzhennya biologiv pokazali sho golovna pereshkoda do vidnovlennya tvarinnogo i roslinnogo svitu zapovidnika sistematichne porushennya ohoronnogo rezhimu Comu spriyav cilij ryad chinnikiv yak to nevelika pochatkova plosha zapovidnika nablizhenist do jogo kordoniv naselenih punktiv i zon intensivnogo zemlerobstva malenkij shtat pracivnikiv Navit zbilshennya ploshi Garayazkogo zapovidnika v 2003 roci ne virishilo problem Bilsh togo kolektiv prirodoohoronnoyi ustanovi zayaviv pro faktichnij sabotazh ohoronnogo rezhimu z boku svogo ochilnika Sahiba Abdulkerimli Direktora zapovidnika zvinuvatili u tomu sho vin ne maye profilnoyi osviti za fahom rezhiser i stvoriv korupcijnu shemu za yakoyu vin dozvolyav miscevim meshkancyam vipasati hudobu na zapovidnij teritoriyi v obmin na groshi Oriyentovno v Garayazkomu lisi vipasali 500 goliv velikoyi rogatoyi hudobi i blizko 1000 goliv dribnoyi Naukova diyalnistDo stvorennya Garayazkogo zapovidnika miscevi lisi doslidzhuvav profesor razom iz vidatnimi azerbajdzhanskimi botanikami i M Yu Halilovim Grunti Garayazkoyi nizovini doslidzhuvav V G Gasanov Pislya stvorennya zapovidnika vagomij vnesok u vivchennya jogo flori i fauni vklali O I Mustafayeva M N Musayeva ta F G Mansurov DzherelaZapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1990 T Zapovedniki Kavkaza S 279 282 ros Vid Garayazkogo derzhavnogo prirodnogo zapovidnika Sahibu Abdulkerimli Siam az azerb Arhiv originalu za 23 travnya 2018 Procitovano 17 travnya 2018