Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Культура Вірменії Література Архітектура Музика Театр Килимарство Мініатюра Міфологія Філософія Кулінарія Театр Вірменії

Вірменський театр

Вірменський театр
image
Культура Вірменії
Література
Архітектура
Музика
Театр
Килимарство
Мініатюра
Міфологія
Філософія
Кулінарія

Театр Вірменії — поряд із і римським, один з найдавніших театрів світу європейського типу.

Стародавній вірменський театр

Див. також: Велика Вірменія

У 1 тис. до н. е., за часів рабовласницького строю, з культу пращурів, пов'язаного із возвеличенням подвигів героїв, із поховальними церемоніями, обрядами, присвяченими богу Гісане-Арі Прекрасному, який помирає та воскресає, виник вірменський трагедійний театр «дзайнарку-гусанів» та «вохбергаків». Із культом Гісане-Ари, зі святкуванням повернення весни й вакханаліями на честь богині родючості Анахіт також пов'язано стародавньовірменський комедійний театр, акторами якого були «катакергаки» й «катака-гусани». Вірменський професійний театр виник за вірменських елліністичних монархій з поганської містеріальної трагедії та народної комедії.

За свідченням грецького історика Плутарха 69 до н. е. цар Тигран II Великий (95—55 до н. е.) збудував у південній столиці Великої Вірменії будівлю за типом елліністичних амфітеатрів Сирії, де ставились вистави.

Відомо також, що син Тиграна цар Артавазд II (56—34 до н. е.), автор трагедій, створив у північній столиці Вірменії Арташаті (який римляни йменували «Карфагеном Вірменії») театр елліністичного типу. Відповідно до відомостей історичних джерел там виступала трупа на чолі з трагіком Язоном, та, зокрема, 53 року до н. е. була розіграна трагедія Еврипіда «Вакханки».

Починаючи з I століття до н. е. численні історичні факти підтверджують безперервність існування різноманітного за жанрами та видами вірменського професійного театру. Наприклад в Армавірі — столиці стародавньої Вірменії, було виявлено написи грецькою мовою з уривками з трагедій грецьких авторів чи, можливо, вірменського царя Артавазда II.

У давньовірменському театрі набула розвитку пантоміма. З II століття відома вірменська (акторка-пантомімістка) . У II–III століттях «дзайнарку-гусани» та «вохбергу-гусани» — вірменські актори трагедії виконували грецькі та вірменські п'єси, а в середині IV століття вистави давались при дворі царя Аршака II.

Вірменський середньовічний театр IV—XV століть

image
Актриса вірменського театру гусанів-мімосів

Починаючи з 301 року, після прийняття християнства як державної релігії, а також зміцнення феодального строю, відзначалась протидія церкви театральному мистецтву. Відомі, наприклад, проповіді та промови католикоса (V століття), спрямовані проти театрального мистецтва.

Незважаючи на це, давались вистави античної драматургії (твори Менандра, Еврипіда), а також твори вірменських комедіографів, трагіків і мімографів. За типом античних амфітеатрів існували спеціальні театральні будівлі з окремими місцями для жінок, про що повідомляє Іван Мандакуні. Саме популярність театральних вистав спонукала духовенство запроваджувати театралізовані елементи до церковних обрядів. Так, наприклад, з літургійної драми виник християнський містеріальний театр, що вважається характерним породженням культури доби феодалізму.

Аналіз праць вірменських вчених-філософів VI–VII століть демонструє, що театр посідав значне місце у вірменському суспільному житті тих часів. Вже за доби пізнього середньовіччя відома поширеність театральних вистав у Васпураканському князівстві, в Анійському царстві й вірменській державі у Кілікії. Існує припущення, що на острові Ахтамар також виступали трупи акторів-гусанів та актрис-вардзак. На горельєфах стін Ахтамарського храму першої чверті X століття зображено маски вірменського театру у двох його різновидах — побутової комедії (спорідненої з драматургією Менандра) а також сатиричного майданного театру «гусанів-мімосів» та «цахрацу». У XII столітті утворився вірменський театр у королівстві Кілікії, який поступово став одним із центрів вірменської культури.

До того ж часу належать перші твори вірменської драматургії, що збереглись донині: драматична поема Ованнеса Ерзнкаці Плуза й містеріальна драма «Адамова книга» Аракела Сюнеці.

Вірменський театр XV—XVIII століть

image
у масці птаха. Фрагмент середньовічної мініатюри

Наприкінці XIV століття, після падіння Кілікійського царства, вірменський народ втратив свою незалежність. Іноземне ярмо позначилось і на мистецтві. У XV—XVIII століттях у Вірменії спостерігався процес поступового відмирання стародавнього театрального мистецтва. Новий вірменський театр виник вже у XVII—XVIII століттях. Французький мандрівник Жан Шарден повідомляє про постановку комедії на три дії, яку виконували вірменські гусани, та за якою він спостерігав 1664 року на міському майдані Єревана.

Новий вірменський театр розвивався серед вірменів-емігрантів. Відомі вірменські шкільні театри (церковні та світські), що існували з 1668 року в низці міст, де існували вірменські громади (Львів, Венеція, Відень, Константинополь, Мадрас, Калькутта, Тбілісі, Москва, Ростов-на-Дону). Ці театри, будучи класичними за напрямом, висловлювали ідеї, породжені національно-визвольним рухом. Дотепер збереглась трагедія «Мучеництво святої (пролог, епілог та інтермедії польською), яку було поставлено 1668 року у вірменській школі Львова.

Вірменський театр XIX століття

Східна Вірменія

Приєднання Східної Вірменії до Росії 1827 року відіграло ключову роль у розвитку театру нового часу, зокрема театрального мистецтва серед східного вірменства, діячі якого отримали можливість більш близько знайомитись із російською культурою. Примітно, що перша постановка твору Олександра Грибоєдова «Горе від розуму», на якій був присутній автор, відбулась в у грудні 1827 року. Вже у 1820-х роках було створено перші вірменські аматорські шкільні спектаклі у Тіфліській вірменській семінарії Аламдаряна та в Карасубазарі (нині ). Важливою подією було створення 1836 року Шермазаняном театру в Тіфлісі під назвою «Шермазанян дарбас», де 1842 року було поставлено його комедію «Опис деяких оборудок єпископа Карапета», що критикувала духовенство, купців і чиновників.

1859 року видатний вірменський письменник і демократ Мікаел Налбандян у рецензії на спектаклі вірменських студентів Москви (історична трагедія Ванандеці «Арістакес» і побутова комедія Аладатяна «Пропали мої п'ятдесят червонців»), виклав свої погляди щодо ролі та значення театрального мистецтва, що також стало теоретичною базою для подальшого розвитку вірменського демократичного театру.

У 1850—1860-х роках з'явились побутові комедії Патканяна, Пугіняна, Тер-Григоряна, Гургенбекяна та інших драматургів. 1863 року під керівництвом Чмшкяна у Тіфлісі було створено вірменський театр. 1865 року в Єревані було поставлено перші вірменські спектаклі, а вже 1873 року створено театральний колектив під керівництвом драматурга, актора й режисера Тер-Григоряна.

Західна Вірменія

Вже 1810 року в Константинополі, що вважався центром духовної культури західних вірменів (які жили чи походили з Західної Вірменії), було поставлено перші вірменські спектаклі під керівництвом Бжишкяна. Важливе історичне значення мав театр «Арамян татрон» Гаспаряна, що існував упродовж 1846–1866 років, зберігаючи також традиції давньовірменсого театру. У той же час, 1850-х роках у Константинополі діяли також вірменські любительські трупи. Поет-драматург 1856 року заснував вірменський національний театр. Не менш важливою подією став вихід 1857 року театрального журналу «Музи Арарату».

У 1860-х любительські вірменські театральні трупи в Константинополі й Тіфлісі розвинулись до рівня професійних постійних театрів. Важливою історичною подією стало заснування театру «Аревелян татрон» («Східний театр») 1861 року. 1869 він же організував у Константинополі «Вардовян татерахумб» (трупа Вардовяна), яка діяла до 1877 року — початку російсько-турецької війни. 1873 року було засновано театральний колектив, яким керував драматург, актор і режисер Тер-Григорян.

Значний внесок до переходу вірменського театру від класицистичної манірності й пихатості виконання до реалізму образів та гри зробили Чмшкян, Мандінян, Амрікян.

Вже від кінця 1870-х років турецький уряд почав гоніння вірменських театрів у Константинополі. У ті ж роки з Константинополя до Закавказзя переїхали багато визначних вірменських акторів, серед яких Петрос Адамян, , Астхік, Рачья Азнів, Мнакян та інші. 24 квітня 1915 року актор Єновк Шаген і театральний режисер Ерванд Толаян були затримані та депортовані з міста в межах початкового етапу геноциду вірменів; Шагена було вбито.

Закавказзя

Тривалий час Тифліс — столиця Грузії був культурним центром Закавказзя. З ним багато в чому пов'язані традиції вірменського народу.

У Тбілісі, починаючи з 1824 року, у вірменській Нерсесянівській школі ставились спектаклі вірменською, а у подальшому грались на різних сценах міста. І вже 1856 року було засновано професійний вірменський театр із професійною акторською трупою на чолі з Геворком Чмшкяном. Під його керівництвом у театрі зросло перше покоління акторів: Амрікян, Сукіасян, Мандінян, Матінян, Арамян, Мірагян, Шагінян, Сатеник та інші. У той період з театром співпрацювали драматурги: Алададян, Пугінян, Тер-Григорян і, звичайно, основоположник вірменської реалістичної драматургії . Тбілісі був не тільки театральним центром тбіліських вірменських акторів, він також сприяв появі талановитих вірменських акторів, які проживали в західній Вірменії, таких як: Петрос Адамян, Сірануйш, Азнів Грачя, Турян.

У 1870-х роках вірменські театри в Константинополі зазнали гонінь з боку оттоманського уряду. У ті часи з Константинополя до Закавказзя переїхали багато видатних вірменських акторів: , , , тощо.

Видатну роль у розвитку театру у 1880-х роках відіграв найвидатніший трагік , який у своїй творчості висловив протест проти соціального та національного ярма. Адамян створив чудові реалістичні сценічні образи у п'єсах Сундукяна та в перекладеному репертуарі, насичені натхненою романтикою.

Подальший розвиток театру пов'язаний із драматургією , який створив яскраві сатиричні комедії «Дядько Багдасар», «Східний дантист», «Підлабузник», та , автора видатних реалістичних психологічних драм «Через честь», «Намус», «Злий дух», «На руїнах». Широко увійшли до репертуару вірменських театрів драми та комедії «Під маскою доброчинності», «Жертва притиснення». Романтичні тенденції має творчість Мурацана — історична драма «Рузан».

Реалістичні напрямки у вірменському театрі посилювали актори:

Вірменський театр у 1900 -1920-х роках

У 1905–1907 роках вірменський театр пережив значний творчий підйом. Ще у 1890-х — 1900-х роках у робітничих районах крупних міст (Баку, Тифліс) ставились вірменські любительські спектаклі. Пізніше створювались народні театри, у спектаклях яких брали участь як любителі, так і професіонали.

У Тифлісі було створено загальнодоступні театри:

  • Авчальська аудиторія (1901),
  • театр Мурашко (1902),
  • театр (1903),
  • театр Зібрання (1903),
  • вірменська драматична секція Народного будинку Зубалова (1909).

В Баку при народних будинках робітників околиць існували вірменські драмгуртки. Загальнодоступні спектаклі давались вірменськими любительськими трупами в Ерівані, Олександрополі (Ленінакані), Батумі, Шуші, Єлизаветполі (Кіровабаді). Спектаклі цих театрів і гуртків були розраховані на широкий загал, вони ставили класичну та сучасну драматургію, ціни на білети були загальнодоступними. Деякі з цих театрів працювали до Першої світової війни (1914).

У діяльності народних театрів брали участь актори й режисери: , , , Гаврош, Галстян, та інші.

У 1910-х роках з'явились нові актори, які стали майстрами сцени: , Аліханян, , , , , , пізніше — Восканян, Папазян, .

Нові драматурги: Папазян, .

Політичне безправ'я, національний гніт гальмували розвиток національного театру. Відсутність матеріальної та організаційної підтримки, цензурні утиски заважали розвиткові сценічного мистецтва.

Найглибша криза спіткала театр за часів панування дашнаків (1918–1920).

Вірменський радянський театр 1920-ті -1991 роки

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2013)

1940 року в Єревані збудовано новий

Сучасний вірменський театр

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2013)

Література

  • Георг Гоян 2000 років вірменському театру. Том 1: Театр стародавньої Вірменії [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — Москва: Державне видавництво «Искусство», 1952.
  • Георг Гоян 2000 років вірменському театру. Том 2: Театр середньовічної Вірменії [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — Москва: Державне видавництво «Искусство», 1952.
  • Степанян Г., «Петрос Адамян» (Єреван, (1956)
  • Меліксетян С., «Шлях нашого театру» (Єреван, (1941)
  • , «Вірменсько-російські театральні зв'язки» (Єреван, (1956)
  • , «Вірменський музичний театр» (Єреван, (1956)

Примітки

  1. Г. Гоян. 2000 років вірменському театру. Театр стародавньої Вірменії. — М. : Искусство, 1952. — Т. I. — С. 86.
  2. Nishan Parlakian, S. Peter Cowe Modern Armenian drama: an anthology, page ix-x, 2001, Columbia University Press,
  3. Театральна Енциклопедія. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. I.
  4. Історія Стародавнього світу. — 2-е вид. — М., 1983. — Т. 2. Розквіт стародавніх суспільств. — С. 399-414.
  5. Плутарх. Порівняльні життєписи, Лукулл, 29 [ 15 травня 2012 у Wayback Machine.]
  6. К. В. Тревер. Нариси з історії культури стародавньої Вірменії (II ст. до н. е. — IV ст. н. е.). — М., Л., 1953. — С. 122-128.
  7. Յովհաննու Մանդակունիոյ, Հայոց հայրապետի ճառք,. «Վասն աղօթից», էջ 42, «Վասն քահանայից», էջ 87, «Վասն անօրէն թատերաց դիւականաց», Վենետիկ, 1860, էջ 131–137
  8. Stanley Hochman. McGraw-Hill encyclopedia of world drama. — 2-е вид. — VNR AG, 1984. — Т. 1. — С. 205.
  9. . Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 19 березня 2013.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kultura Virmeniyi Literatura Arhitektura Muzika Teatr Kilimarstvo Miniatyura Mifologiya Filosofiya Kulinariya Teatr Virmeniyi poryad iz i rimskim odin z najdavnishih teatriv svitu yevropejskogo tipu Starodavnij virmenskij teatrDiv takozh Velika Virmeniya U 1 tis do n e za chasiv rabovlasnickogo stroyu z kultu prashuriv pov yazanogo iz vozvelichennyam podvigiv geroyiv iz pohovalnimi ceremoniyami obryadami prisvyachenimi bogu Gisane Ari Prekrasnomu yakij pomiraye ta voskresaye vinik virmenskij tragedijnij teatr dzajnarku gusaniv ta vohbergakiv Iz kultom Gisane Ari zi svyatkuvannyam povernennya vesni j vakhanaliyami na chest bogini rodyuchosti Anahit takozh pov yazano starodavnovirmenskij komedijnij teatr aktorami yakogo buli katakergaki j kataka gusani Virmenskij profesijnij teatr vinik za virmenskih ellinistichnih monarhij z poganskoyi misterialnoyi tragediyi ta narodnoyi komediyi Za svidchennyam greckogo istorika Plutarha 69 do n e car Tigran II Velikij 95 55 do n e zbuduvav u pivdennij stolici Velikoyi Virmeniyi budivlyu za tipom ellinistichnih amfiteatriv Siriyi de stavilis vistavi Vidomo takozh sho sin Tigrana car Artavazd II 56 34 do n e avtor tragedij stvoriv u pivnichnij stolici Virmeniyi Artashati yakij rimlyani jmenuvali Karfagenom Virmeniyi teatr ellinistichnogo tipu Vidpovidno do vidomostej istorichnih dzherel tam vistupala trupa na choli z tragikom Yazonom ta zokrema 53 roku do n e bula rozigrana tragediya Evripida Vakhanki Pochinayuchi z I stolittya do n e chislenni istorichni fakti pidtverdzhuyut bezperervnist isnuvannya riznomanitnogo za zhanrami ta vidami virmenskogo profesijnogo teatru Napriklad v Armaviri stolici starodavnoyi Virmeniyi bulo viyavleno napisi greckoyu movoyu z urivkami z tragedij greckih avtoriv chi mozhlivo virmenskogo carya Artavazda II U davnovirmenskomu teatri nabula rozvitku pantomima Z II stolittya vidoma virmenska aktorka pantomimistka U II III stolittyah dzajnarku gusani ta vohbergu gusani virmenski aktori tragediyi vikonuvali grecki ta virmenski p yesi a v seredini IV stolittya vistavi davalis pri dvori carya Arshaka II Virmenskij serednovichnij teatr IV XV stolitAktrisa virmenskogo teatru gusaniv mimosiv Pochinayuchi z 301 roku pislya prijnyattya hristiyanstva yak derzhavnoyi religiyi a takozh zmicnennya feodalnogo stroyu vidznachalas protidiya cerkvi teatralnomu mistectvu Vidomi napriklad propovidi ta promovi katolikosa V stolittya spryamovani proti teatralnogo mistectva Nezvazhayuchi na ce davalis vistavi antichnoyi dramaturgiyi tvori Menandra Evripida a takozh tvori virmenskih komediografiv tragikiv i mimografiv Za tipom antichnih amfiteatriv isnuvali specialni teatralni budivli z okremimi miscyami dlya zhinok pro sho povidomlyaye Ivan Mandakuni Same populyarnist teatralnih vistav sponukala duhovenstvo zaprovadzhuvati teatralizovani elementi do cerkovnih obryadiv Tak napriklad z liturgijnoyi drami vinik hristiyanskij misterialnij teatr sho vvazhayetsya harakternim porodzhennyam kulturi dobi feodalizmu Analiz prac virmenskih vchenih filosofiv VI VII stolit demonstruye sho teatr posidav znachne misce u virmenskomu suspilnomu zhitti tih chasiv Vzhe za dobi piznogo serednovichchya vidoma poshirenist teatralnih vistav u Vaspurakanskomu knyazivstvi v Anijskomu carstvi j virmenskij derzhavi u Kilikiyi Isnuye pripushennya sho na ostrovi Ahtamar takozh vistupali trupi aktoriv gusaniv ta aktris vardzak Na gorelyefah stin Ahtamarskogo hramu pershoyi chverti X stolittya zobrazheno maski virmenskogo teatru u dvoh jogo riznovidah pobutovoyi komediyi sporidnenoyi z dramaturgiyeyu Menandra a takozh satirichnogo majdannogo teatru gusaniv mimosiv ta cahracu U XII stolitti utvorivsya virmenskij teatr u korolivstvi Kilikiyi yakij postupovo stav odnim iz centriv virmenskoyi kulturi Do togo zh chasu nalezhat pershi tvori virmenskoyi dramaturgiyi sho zbereglis donini dramatichna poema Ovannesa Erznkaci Pluza j misterialna drama Adamova kniga Arakela Syuneci Virmenskij teatr XV XVIII stolitu masci ptaha Fragment serednovichnoyi miniatyuri Naprikinci XIV stolittya pislya padinnya Kilikijskogo carstva virmenskij narod vtrativ svoyu nezalezhnist Inozemne yarmo poznachilos i na mistectvi U XV XVIII stolittyah u Virmeniyi sposterigavsya proces postupovogo vidmirannya starodavnogo teatralnogo mistectva Novij virmenskij teatr vinik vzhe u XVII XVIII stolittyah Francuzkij mandrivnik Zhan Sharden povidomlyaye pro postanovku komediyi na tri diyi yaku vikonuvali virmenski gusani ta za yakoyu vin sposterigav 1664 roku na miskomu majdani Yerevana Novij virmenskij teatr rozvivavsya sered virmeniv emigrantiv Vidomi virmenski shkilni teatri cerkovni ta svitski sho isnuvali z 1668 roku v nizci mist de isnuvali virmenski gromadi Lviv Veneciya Viden Konstantinopol Madras Kalkutta Tbilisi Moskva Rostov na Donu Ci teatri buduchi klasichnimi za napryamom vislovlyuvali ideyi porodzheni nacionalno vizvolnim ruhom Doteper zbereglas tragediya Muchenictvo svyatoyi prolog epilog ta intermediyi polskoyu yaku bulo postavleno 1668 roku u virmenskij shkoli Lvova Virmenskij teatr XIX stolittyaShidna Virmeniya Priyednannya Shidnoyi Virmeniyi do Rosiyi 1827 roku vidigralo klyuchovu rol u rozvitku teatru novogo chasu zokrema teatralnogo mistectva sered shidnogo virmenstva diyachi yakogo otrimali mozhlivist bilsh blizko znajomitis iz rosijskoyu kulturoyu Primitno sho persha postanovka tvoru Oleksandra Griboyedova Gore vid rozumu na yakij buv prisutnij avtor vidbulas v u grudni 1827 roku Vzhe u 1820 h rokah bulo stvoreno pershi virmenski amatorski shkilni spektakli u Tifliskij virmenskij seminariyi Alamdaryana ta v Karasubazari nini Vazhlivoyu podiyeyu bulo stvorennya 1836 roku Shermazanyanom teatru v Tiflisi pid nazvoyu Shermazanyan darbas de 1842 roku bulo postavleno jogo komediyu Opis deyakih oborudok yepiskopa Karapeta sho kritikuvala duhovenstvo kupciv i chinovnikiv 1859 roku vidatnij virmenskij pismennik i demokrat Mikael Nalbandyan u recenziyi na spektakli virmenskih studentiv Moskvi istorichna tragediya Vanandeci Aristakes i pobutova komediya Aladatyana Propali moyi p yatdesyat chervonciv viklav svoyi poglyadi shodo roli ta znachennya teatralnogo mistectva sho takozh stalo teoretichnoyu bazoyu dlya podalshogo rozvitku virmenskogo demokratichnogo teatru U 1850 1860 h rokah z yavilis pobutovi komediyi Patkanyana Puginyana Ter Grigoryana Gurgenbekyana ta inshih dramaturgiv 1863 roku pid kerivnictvom Chmshkyana u Tiflisi bulo stvoreno virmenskij teatr 1865 roku v Yerevani bulo postavleno pershi virmenski spektakli a vzhe 1873 roku stvoreno teatralnij kolektiv pid kerivnictvom dramaturga aktora j rezhisera Ter Grigoryana Zahidna Virmeniya Vzhe 1810 roku v Konstantinopoli sho vvazhavsya centrom duhovnoyi kulturi zahidnih virmeniv yaki zhili chi pohodili z Zahidnoyi Virmeniyi bulo postavleno pershi virmenski spektakli pid kerivnictvom Bzhishkyana Vazhlive istorichne znachennya mav teatr Aramyan tatron Gasparyana sho isnuvav uprodovzh 1846 1866 rokiv zberigayuchi takozh tradiciyi davnovirmensogo teatru U toj zhe chas 1850 h rokah u Konstantinopoli diyali takozh virmenski lyubitelski trupi Poet dramaturg 1856 roku zasnuvav virmenskij nacionalnij teatr Ne mensh vazhlivoyu podiyeyu stav vihid 1857 roku teatralnogo zhurnalu Muzi Araratu U 1860 h lyubitelski virmenski teatralni trupi v Konstantinopoli j Tiflisi rozvinulis do rivnya profesijnih postijnih teatriv Vazhlivoyu istorichnoyu podiyeyu stalo zasnuvannya teatru Arevelyan tatron Shidnij teatr 1861 roku 1869 vin zhe organizuvav u Konstantinopoli Vardovyan taterahumb trupa Vardovyana yaka diyala do 1877 roku pochatku rosijsko tureckoyi vijni 1873 roku bulo zasnovano teatralnij kolektiv yakim keruvav dramaturg aktor i rezhiser Ter Grigoryan Znachnij vnesok do perehodu virmenskogo teatru vid klasicistichnoyi manirnosti j pihatosti vikonannya do realizmu obraziv ta gri zrobili Chmshkyan Mandinyan Amrikyan Vzhe vid kincya 1870 h rokiv tureckij uryad pochav goninnya virmenskih teatriv u Konstantinopoli U ti zh roki z Konstantinopolya do Zakavkazzya pereyihali bagato viznachnih virmenskih aktoriv sered yakih Petros Adamyan Asthik Rachya Azniv Mnakyan ta inshi 24 kvitnya 1915 roku aktor Yenovk Shagen i teatralnij rezhiser Ervand Tolayan buli zatrimani ta deportovani z mista v mezhah pochatkovogo etapu genocidu virmeniv Shagena bulo vbito Zakavkazzya Trivalij chas Tiflis stolicya Gruziyi buv kulturnim centrom Zakavkazzya Z nim bagato v chomu pov yazani tradiciyi virmenskogo narodu U Tbilisi pochinayuchi z 1824 roku u virmenskij Nersesyanivskij shkoli stavilis spektakli virmenskoyu a u podalshomu gralis na riznih scenah mista I vzhe 1856 roku bulo zasnovano profesijnij virmenskij teatr iz profesijnoyu aktorskoyu trupoyu na choli z Gevorkom Chmshkyanom Pid jogo kerivnictvom u teatri zroslo pershe pokolinnya aktoriv Amrikyan Sukiasyan Mandinyan Matinyan Aramyan Miragyan Shaginyan Satenik ta inshi U toj period z teatrom spivpracyuvali dramaturgi Aladadyan Puginyan Ter Grigoryan i zvichajno osnovopolozhnik virmenskoyi realistichnoyi dramaturgiyi Tbilisi buv ne tilki teatralnim centrom tbiliskih virmenskih aktoriv vin takozh spriyav poyavi talanovitih virmenskih aktoriv yaki prozhivali v zahidnij Virmeniyi takih yak Petros Adamyan Siranujsh Azniv Grachya Turyan U 1870 h rokah virmenski teatri v Konstantinopoli zaznali gonin z boku ottomanskogo uryadu U ti chasi z Konstantinopolya do Zakavkazzya pereyihali bagato vidatnih virmenskih aktoriv tosho Vidatnu rol u rozvitku teatru u 1880 h rokah vidigrav najvidatnishij tragik yakij u svoyij tvorchosti visloviv protest proti socialnogo ta nacionalnogo yarma Adamyan stvoriv chudovi realistichni scenichni obrazi u p yesah Sundukyana ta v perekladenomu repertuari nasicheni nathnenoyu romantikoyu Podalshij rozvitok teatru pov yazanij iz dramaturgiyeyu yakij stvoriv yaskravi satirichni komediyi Dyadko Bagdasar Shidnij dantist Pidlabuznik ta avtora vidatnih realistichnih psihologichnih dram Cherez chest Namus Zlij duh Na ruyinah Shiroko uvijshli do repertuaru virmenskih teatriv drami ta komediyi Pid maskoyu dobrochinnosti Zhertva pritisnennya Romantichni tendenciyi maye tvorchist Muracana istorichna drama Ruzan Realistichni napryamki u virmenskomu teatri posilyuvali aktori Arutyunyan Petrosyan Zabel yaki grali u Tiflisi Baku ta inshih mistah Virmenskij teatr u 1900 1920 h rokahU 1905 1907 rokah virmenskij teatr perezhiv znachnij tvorchij pidjom She u 1890 h 1900 h rokah u robitnichih rajonah krupnih mist Baku Tiflis stavilis virmenski lyubitelski spektakli Piznishe stvoryuvalis narodni teatri u spektaklyah yakih brali uchast yak lyubiteli tak i profesionali U Tiflisi bulo stvoreno zagalnodostupni teatri Avchalska auditoriya 1901 teatr Murashko 1902 teatr 1903 teatr Zibrannya 1903 virmenska dramatichna sekciya Narodnogo budinku Zubalova 1909 V Baku pri narodnih budinkah robitnikiv okolic isnuvali virmenski dramgurtki Zagalnodostupni spektakli davalis virmenskimi lyubitelskimi trupami v Erivani Oleksandropoli Leninakani Batumi Shushi Yelizavetpoli Kirovabadi Spektakli cih teatriv i gurtkiv buli rozrahovani na shirokij zagal voni stavili klasichnu ta suchasnu dramaturgiyu cini na bileti buli zagalnodostupnimi Deyaki z cih teatriv pracyuvali do Pershoyi svitovoyi vijni 1914 U diyalnosti narodnih teatriv brali uchast aktori j rezhiseri Gavrosh Galstyan ta inshi U 1910 h rokah z yavilis novi aktori yaki stali majstrami sceni Alihanyan piznishe Voskanyan Papazyan Novi dramaturgi Papazyan Politichne bezprav ya nacionalnij gnit galmuvali rozvitok nacionalnogo teatru Vidsutnist materialnoyi ta organizacijnoyi pidtrimki cenzurni utiski zavazhali rozvitkovi scenichnogo mistectva Najglibsha kriza spitkala teatr za chasiv panuvannya dashnakiv 1918 1920 Virmenskij radyanskij teatr 1920 ti 1991 rokiCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2013 1940 roku v Yerevani zbudovano novijSuchasnij virmenskij teatrCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2013 LiteraturaGeorg Goyan 2000 rokiv virmenskomu teatru Tom 1 Teatr starodavnoyi Virmeniyi 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Moskva Derzhavne vidavnictvo Iskusstvo 1952 Georg Goyan 2000 rokiv virmenskomu teatru Tom 2 Teatr serednovichnoyi Virmeniyi 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Moskva Derzhavne vidavnictvo Iskusstvo 1952 Stepanyan G Petros Adamyan Yerevan 1956 Meliksetyan S Shlyah nashogo teatru Yerevan 1941 Virmensko rosijski teatralni zv yazki Yerevan 1956 Virmenskij muzichnij teatr Yerevan 1956 PrimitkiG Goyan 2000 rokiv virmenskomu teatru Teatr starodavnoyi Virmeniyi M Iskusstvo 1952 T I S 86 Nishan Parlakian S Peter Cowe Modern Armenian drama an anthology page ix x 2001 Columbia University Press ISBN 978 0 231 11630 5 Teatralna Enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1961 T I Istoriya Starodavnogo svitu 2 e vid M 1983 T 2 Rozkvit starodavnih suspilstv S 399 414 Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Lukull 29 15 travnya 2012 u Wayback Machine K V Trever Narisi z istoriyi kulturi starodavnoyi Virmeniyi II st do n e IV st n e M L 1953 S 122 128 Յովհաննու Մանդակունիոյ Հայոց հայրապետի ճառք Վասն աղօթից էջ 42 Վասն քահանայից էջ 87 Վասն անօրէն թատերաց դիւականաց Վենետիկ 1860 էջ 131 137 Stanley Hochman McGraw Hill encyclopedia of world drama 2 e vid VNR AG 1984 T 1 S 205 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2016 Procitovano 19 bereznya 2013

Дата публікації:
Топ