Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
 |
| Культура Вірменії |
|---|
| Література |
| Архітектура |
| Музика |
| Театр |
| Килимарство |
| Мініатюра |
| Міфологія |
| Філософія |
| Кулінарія |
Вірменська філософія (вірм. Հայ փիլիսոփայություն) — сукупність філософської спадщини вірменських мислителів.
Історія
Середньовічна вірменська філософія
Середньовічна вірменська філософія представлена основними творами: «Спростування лжевчень» Єзніка Кохбаці (V століття), «Визначення філософії» і «Аналіз Порфирія»
Давида Анахта (V—VI століття), який є видатним представником елліністичної школи у філософії.
У науковий обіг Середньовіччя увійшли [ru] представників античної культури. Це твори Арістотеля, Платона, Філона Александрійського, Порфирія, Томи Аквінського та інших. В Середні віки з'являються коментарі вірменських авторів до багатьох пам'яток еллінських і ранньосередньовічних вірменських авторів. Так, Григор Татеваці (XIV століття) коментує твори Арістотеля, Порфирія; Ованес Воротнеці (XIV століття) коментує твори Арістотеля, Порфирія, Філона; Аракел Сюнеці (XV століття) досліджує тлумачення праць Давида Анахта. Філософські твори містяться в 497 рукописах Матенадарана, в їх числі роботи [ru] (VII століття), Степаноса Сюнеці (VIII століття), Ованеса Імастасера (XI—XII століття), що відзначає першорядну роль досвіду в пізнанні світу; Ованеса Ерзнкаці (XIII століття), який вважає, що «все, що тримається під небом — рухливе і мінливе»; [ru] (XIII століття), [ru] (XVII століття) та інших.
Філософія нового часу
З XVII століття починається формування нової філософії. На першу половину цього століття припадає діяльність [ru] і його учнів — [ru] і . Трохи пізніше набуває популярності філософ і богослов Симеон Джугаєці, автор «Книги логіки» та коментарів до «Елементів теології» Прокла. У XVIII столітті протікає діяльність [ru].
Філософська думка у Вірменії в XX столітті
Значний розвиток отримала філософська думка у Вірменії в ХХ столітті. Проблеми, пов'язані зі специфікою філософського знання, розробляв Г. А. Брутян, філософські аспекти семіотики — Л. А. Абрамян. У цей час у ряді робіт була досліджена, починаючи з давнини, вірменська філософська думка. У цій галузі плідно працювали такі історики філософії як [ru], Г. Г. Габріелян, С. С. Аревшатян, Г. Т. Хрлопян, Г. О. Григорян. Значний внесок у вивчення логічного вчення Давида Непереможного вніс Г. А. Брутян. Філософські питання природознавства порушував у своїх творах В. А. Амбарцумян.Питання, що зачіпають різні аспекти філософської аргументації, досліджували Г. Г. Шакарян, П. Ц. Агаян, Е. Б. Маркирян, М. В. Асатрян, Г. П. Григорян та інші. В 1984 році в Єревані відбулася конференція «Філософські проблеми аргументації».
Література
- История армянской философии (древний и средневековый период). — Ереван : Сарвард, 2008. — 368 с. — 200 екз. — .
- Чалоян В. К. Развитие философской мысли в Армении (древний и средневековый период). М., 1974.-293.
- Чалоян В. К. Армянский Ренессанс. М., 1963
- Чалоян В. К. К вопросу об оценке феодального направления армянской философии XVII—XVIII вв. // Историко-филологический журнал АН АрмССР. — 1958. — № 1. — С. 135—153.
- Чалоян В. К. Древнеармянская интерпретация логики Аристотеля.// Известия АН АрмССР", общественные науки, 1946.№ 4.
- Давид Анахт и его роль в развитии древнеармянской философии. В кн.: Давид Анахт. Соч. М., 1980. С.5-28.
- Аревшатян С. С. Пути становления древнеармянской философии // Вопросы философии, 1972. № 10.
- Аревшатян С. С. Платон в древнеармянских переводах. // Платон и его эпоха. М., 1979. С. 269—277.
- Аревшатян С. С. Номинализм в средневековой армянской философии // XXV Международный конгресс востоковедов, доклады делегации СССР. М., 1960.
- Мирзоян Г. К. Давид Непобедимый и армянская философская мысль XVII века // Философия Давида Непобедимого М., 1984.
- Тевосян А. М. Кант и армянская философия XIX века // Вопросы философии.1981. № 12. С. 109—114.
- Калашян Л. Х., Карапетян Л. М. Философская наука в Советской Армении // Вопросы философии. 1980.№ 11.
- Товмасян С. С. Философская мысль в Советской Армении // Вопросы философии.1972.№ 10.
- Хачатурян А. Б. История прогрессивной армянской философской и общественно-политической мысли конца XVIII — середины XIX века. М., 1973.
- Геворгян Г. А., Харатян Г. С. Философия и этнография в Армении: история и современность // Научная мысль Кавказа. 2004.№ 3. С.83-90.
- Мкртчян А. Т. Логика и её обучение в средневековой Армении // Актуальные проблемы обучения физико-математическим и естественнонаучным дисциплинам в школе и вузе VI Межрегиональная научно-практическая конференция учителей, посвященная 75-летию Педагогического института имени В. Г. Белинского. под общей редакцией М. А. Родионова. 2015. С. 128—132.
- Габриельян Г. Г. История армянской философской мысли. В четырех томах. Ереван, 1956—1965. (вірм.)
- Казанчян Т. Т. Отголоски геометрического учения об элементах в натурфилософии у армян // Известия Академии наук Армянской ССР. Общественные науки, 1945, № 3-4, с. 83-90. (вірм.)
Примітки
- отв. ред. Л. М. Варданян, Г. Г. Саркисян, А. Е. Тер-Саркисянц. Армяне. — Ин-т этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая РАН; Ин-т археологии и этнографии НАН РА. — М. : Наука, 2012. — С. 469. — 600 прим. — .
- Філософські праці у вірменських рукописах Матенадаране (короткий бібліографічний покажчик) // Вісник Матенадарана, Єреван, 1956. № 3. с. 387—457
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kultura Virmeniyi Literatura Arhitektura Muzika Teatr Kilimarstvo Miniatyura Mifologiya Filosofiya Kulinariya Virmenska filosofiya virm Հայ փիլիսոփայություն sukupnist filosofskoyi spadshini virmenskih misliteliv IstoriyaSerednovichna virmenska filosofiya Serednovichna virmenska filosofiya predstavlena osnovnimi tvorami Sprostuvannya lzhevchen Yeznika Kohbaci V stolittya Viznachennya filosofiyi i Analiz Porfiriya David Anaht virmenskij filosof neoplatonik V VI stolit predstavnik Oleksandrijskoyi shkoli neoplatonizmu Davida Anahta V VI stolittya yakij ye vidatnim predstavnikom ellinistichnoyi shkoli u filosofiyi Rukopis Ovana Vorotneci XIV stolittya U naukovij obig Serednovichchya uvijshli ru predstavnikiv antichnoyi kulturi Ce tvori Aristotelya Platona Filona Aleksandrijskogo Porfiriya Tomi Akvinskogo ta inshih V Seredni viki z yavlyayutsya komentari virmenskih avtoriv do bagatoh pam yatok ellinskih i rannoserednovichnih virmenskih avtoriv Tak Grigor Tatevaci XIV stolittya komentuye tvori Aristotelya Porfiriya Ovanes Vorotneci XIV stolittya komentuye tvori Aristotelya Porfiriya Filona Arakel Syuneci XV stolittya doslidzhuye tlumachennya prac Davida Anahta Filosofski tvori mistyatsya v 497 rukopisah Matenadarana v yih chisli roboti ru VII stolittya Stepanosa Syuneci VIII stolittya Ovanesa Imastasera XI XII stolittya sho vidznachaye pershoryadnu rol dosvidu v piznanni svitu Ovanesa Erznkaci XIII stolittya yakij vvazhaye sho vse sho trimayetsya pid nebom ruhlive i minlive ru XIII stolittya ru XVII stolittya ta inshih Filosofiya novogo chasu Z XVII stolittya pochinayetsya formuvannya novoyi filosofiyi Na pershu polovinu cogo stolittya pripadaye diyalnist ru i jogo uchniv ru i Trohi piznishe nabuvaye populyarnosti filosof i bogoslov Simeon Dzhugayeci avtor Knigi logiki ta komentariv do Elementiv teologiyi Prokla U XVIII stolitti protikaye diyalnist ru Filosofska dumka u Virmeniyi v XX stolitti Znachnij rozvitok otrimala filosofska dumka u Virmeniyi v HH stolitti Problemi pov yazani zi specifikoyu filosofskogo znannya rozroblyav G A Brutyan filosofski aspekti semiotiki L A Abramyan U cej chas u ryadi robit bula doslidzhena pochinayuchi z davnini virmenska filosofska dumka U cij galuzi plidno pracyuvali taki istoriki filosofiyi yak ru G G Gabrielyan S S Arevshatyan G T Hrlopyan G O Grigoryan Znachnij vnesok u vivchennya logichnogo vchennya Davida Neperemozhnogo vnis G A Brutyan Filosofski pitannya prirodoznavstva porushuvav u svoyih tvorah V A Ambarcumyan Pitannya sho zachipayut rizni aspekti filosofskoyi argumentaciyi doslidzhuvali G G Shakaryan P C Agayan E B Markiryan M V Asatryan G P Grigoryan ta inshi V 1984 roci v Yerevani vidbulasya konferenciya Filosofski problemi argumentaciyi LiteraturaIstoriya armyanskoj filosofii drevnij i srednevekovyj period Erevan Sarvard 2008 368 s 200 ekz ISBN 978 99941 999 8 3 Chaloyan V K Razvitie filosofskoj mysli v Armenii drevnij i srednevekovyj period M 1974 293 Chaloyan V K Armyanskij Renessans M 1963 Chaloyan V K K voprosu ob ocenke feodalnogo napravleniya armyanskoj filosofii XVII XVIII vv Istoriko filologicheskij zhurnal AN ArmSSR 1958 1 S 135 153 Chaloyan V K Drevnearmyanskaya interpretaciya logiki Aristotelya Izvestiya AN ArmSSR obshestvennye nauki 1946 4 David Anaht i ego rol v razvitii drevnearmyanskoj filosofii V kn David Anaht Soch M 1980 S 5 28 Arevshatyan S S Puti stanovleniya drevnearmyanskoj filosofii Voprosy filosofii 1972 10 Arevshatyan S S Platon v drevnearmyanskih perevodah Platon i ego epoha M 1979 S 269 277 Arevshatyan S S Nominalizm v srednevekovoj armyanskoj filosofii XXV Mezhdunarodnyj kongress vostokovedov doklady delegacii SSSR M 1960 Mirzoyan G K David Nepobedimyj i armyanskaya filosofskaya mysl XVII veka Filosofiya Davida Nepobedimogo M 1984 Tevosyan A M Kant i armyanskaya filosofiya XIX veka Voprosy filosofii 1981 12 S 109 114 Kalashyan L H Karapetyan L M Filosofskaya nauka v Sovetskoj Armenii Voprosy filosofii 1980 11 Tovmasyan S S Filosofskaya mysl v Sovetskoj Armenii Voprosy filosofii 1972 10 Hachaturyan A B Istoriya progressivnoj armyanskoj filosofskoj i obshestvenno politicheskoj mysli konca XVIII serediny XIX veka M 1973 Gevorgyan G A Haratyan G S Filosofiya i etnografiya v Armenii istoriya i sovremennost Nauchnaya mysl Kavkaza 2004 3 S 83 90 Mkrtchyan A T Logika i eyo obuchenie v srednevekovoj Armenii Aktualnye problemy obucheniya fiziko matematicheskim i estestvennonauchnym disciplinam v shkole i vuze VI Mezhregionalnaya nauchno prakticheskaya konferenciya uchitelej posvyashennaya 75 letiyu Pedagogicheskogo instituta imeni V G Belinskogo pod obshej redakciej M A Rodionova 2015 S 128 132 Gabrielyan G G Istoriya armyanskoj filosofskoj mysli V chetyreh tomah Erevan 1956 1965 virm Kazanchyan T T Otgoloski geometricheskogo ucheniya ob elementah v naturfilosofii u armyan Izvestiya Akademii nauk Armyanskoj SSR Obshestvennye nauki 1945 3 4 s 83 90 virm Primitkiotv red L M Vardanyan G G Sarkisyan A E Ter Sarkisyanc Armyane In t etnologii i antropologii im N N Mikluho Maklaya RAN In t arheologii i etnografii NAN RA M Nauka 2012 S 469 600 prim ISBN 978 5 02 037563 5 Filosofski praci u virmenskih rukopisah Matenadarane korotkij bibliografichnij pokazhchik Visnik Matenadarana Yerevan 1956 3 s 387 457