Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мікаел Лазаревич Налбандян вірм Միքայել Նալբանդյան 2 14 листопада 1829 31 березня 12 квітня 1866 вірменський письменник

Налбандян Мікаел Лазарович

Налбандян Мікаел Лазарович

Мікаел Лазаревич Налбандян (вірм. Միքայել Նալբանդյան; 2 [14] листопада 1829 — 31 березня [12 квітня] 1866) — вірменський письменник, поет, літературознавець, критик, публіцист, філософ, революційний демократ.

Налбандян Мікаел Лазарович
вірм. Միքայել Նալբանդյան
image
 
Народження: 2 (14) листопада 1829[1]
Нахічевань-на-Дону, Область Війська Донського, Російська імперія[1]
Смерть: 31 березня (12 квітня) 1866[1] (36 років)
Камишин, Саратовська губернія, Російська імперія[1]
Причина смерті: туберкульоз
Поховання: Q120661424?[1]
Національність: вірмени[1]
Країна: Російська імперія
Освіта: d (1858)[1]
Автограф: image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Налбандян народився в Новому Нахічевані (на сьогодні мікрорайон міста Ростов-на-Дону) в родині ремісника.

Багато займався самоосвітою, він хотів стати священником, але незабаром залишив цю ідею і поступив у [ru], де вивчав медицину (1854-1858). Пізніше разом зі Степаном Назаряном заснував впливовий журнал «Північне сяйво» («Հիւսիսափայլ», Hiusisap'ayl).

В роки першої революційної ситуації в Росії (1859-1861), Налбандян був одним з перших вірменських письменників, які стояли на позиціях революційної демократії і сприйняли ідейну пропаганду журналів «Дзвін» і «Сучасник». Він об'їздив всю Європу: побував у Варшаві, Берліні, Парижі, Лондоні і Константинополі, також відвідав Індію. У Константинополі Налбандян створив на базі вірменського журналу «Мегу» («Бджола») таємне революційне товариство під назвою «Партія молоді». У Лондоні він знайомиться з Герценом, Огарьовим, Бакуніним, [ru] та іншими російськими емігрантами, бере участь в обговоренні програми майбутньої російської революційної організації «Земля і Воля». У Памфлеті «Два рядки» (1861) він визначив своє політичне кредо — присвятити життя справі народного визволення. У своїй головній праці «Землеробство як вірний шлях» (1862) він піддав нищівній критиці реформу 1861 року з позицій народницького соціалізму. Він вважав селянську революцію єдино правильним рішенням проблем пореформеної Росії.

Після повернення в Росію царський уряд заарештував Налбандяна у липні 1862 року. Він був поміщений в Олексіївський равелін Петропавлівської фортеці. Налбандяна звинуватили в антиурядовій пропаганді і поширенні забороненої літератури і в 1865 році заслали в Камишин в Саратовській губернії. Через рік він помер у в'язниці від туберкульозу. В Росії було заборонено зберігати зображення Налбандяна. Однак його портрети, як і поема «Свобода», розповсюджувалися нелегально.

Ідейна спадщина

Лейтмотив літературної спадщини Налбандяна — оновлення, свобода. Його творчість перебувала під впливом сучасної йому європейської культури. Налбандян публікував роботи з філософії, економіки, лінгвістики, педагогіки. Він сповідував ідеї матеріалізму Людвіга Фейєрбаха і Миколи Чернишевського, невпинно займався пропагандою досягнень природничих наук.

Творчість Налбандяна є важливим етапом в історії вірменської громадської думки. Що стосується революційної діяльності, він намагався об'єднати зусилля демократичних сил Вірменії з російським визвольним рухом. Налбандян, крім усього іншого, основоположник критичного реалізму у вірменській літературі.

У «Путівнику по сучасній вірменській літературі» професор вірменської мови та літератури пише: «Налбандян — чесний публіцист, чий живий і сміливий стиль, а часом — навіть грубий і зарозумілий, був незмінно іронічним. І як письменник, і як журналіст Налбандян завжди виступав захисником ідеалів свободи і рівності, безстрашним борцем з деспотизмом, імперіалізмом і рабством; у розумінні людського життя він стояв на позиціях суворого матеріалізму; невтомний пропагандист досягнень науки, він вважав сільське господарство найважливішим джерелом досягнення незалежності й добробуту...». Його поема «Пісня італійської дівчини» принесла Налбандяну посмертну славу. Згідно з Бардаркяном, ця поема — з деякими змінами — стала гімном сучасної вірменської держави. Налбандян боровся за введення нової вірменської літературної мови () замість давньовірменської (грабар), за що зазнав нападок з боку клерикалів і реакціонерів.

Похований Налбандян у монастирі Сурб Хач (Святого хреста) в Новому Нахічевані.

Пам'ять

  • [ru] був встановлений в Єревані в 1965 році (скульптор [ru] і архітектор [ru]).
  • Ім'я Налбандяна з 1921 року носить [ru] Єревана.
  • Ім'я Налбандяна носить вулиця в Пролетарському районі (колишній Нахічевань-на-Дону) міста Ростова-на-Дону, де йому встановлена інформаційна табличка.
  • Ім'я носив [ru].
  • У 2005 році було випущено поштову марку Вірменії, присвячену Налбандяну.

В кінематографі

Рік Країна Назва Режисер
1955 image СРСР «Мікаел Налбандян» Я. Кочарян
1968 image СРСР «Мікаел Налбандян» Ерванд Манарян
1975 image СРСР «Мікаел Налбандян / Легенда палкого серця» А. Шахбазян
1983 image СРСР «Вогонь, що мерехтить в ночі / Мікаел Налбандян» Рубен Геворкянц, Георгій Кеворков
  • image
    Пам'ятник в Єревані
  • image
    Поштова марка Вірменії, 2005 рік

Твори

  • Налбандян М. Л. Избранные философские и общественно-политические произведения. — М., 1954.

Література

  • Хачатурян А. Б. М. Л. Налбандян. — М.: Мысль, 1983.- 144 с.
  • Карэн А. Симонян. Микаэл Налбандян. — М., 1984.
  • Гаспарян Н. М. К философским взглядам М. Налбандяна // Научные труды Ереванского государственного университета. — 1959. — № 62.
  • Карапетян А. Критика М. Налбандяном гегелевской философии // Советская литература. — 1956. — № 9.
  • Саркисян Х. Микаел Налбандян — критик некоторых реакционных сторон гегелевской философии // Известия АН Арм. ССР. Общественные науки. — 1949. — № 9.

Примітки

  1. Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 8 — Т. 8. — С. 150–152.
    d:Track:Q2657718d:Track:Q124737635

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikael Lazarevich Nalbandyan virm Միքայել Նալբանդյան 2 14 listopada 1829 31 bereznya 12 kvitnya 1866 virmenskij pismennik poet literaturoznavec kritik publicist filosof revolyucijnij demokrat Nalbandyan Mikael Lazarovich virm Միքայել Նալբանդյան Narodzhennya 2 14 listopada 1829 1 Nahichevan na Donu Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiya 1 Smert 31 bereznya 12 kvitnya 1866 1 36 rokiv Kamishin Saratovska guberniya Rosijska imperiya 1 Prichina smerti tuberkulozPohovannya Q120661424 1 Nacionalnist virmeni 1 Krayina Rosijska imperiyaOsvita d 1858 1 Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNalbandyan narodivsya v Novomu Nahichevani na sogodni mikrorajon mista Rostov na Donu v rodini remisnika Bagato zajmavsya samoosvitoyu vin hotiv stati svyashennikom ale nezabarom zalishiv cyu ideyu i postupiv u ru de vivchav medicinu 1854 1858 Piznishe razom zi Stepanom Nazaryanom zasnuvav vplivovij zhurnal Pivnichne syajvo Հիւսիսափայլ Hiusisap ayl V roki pershoyi revolyucijnoyi situaciyi v Rosiyi 1859 1861 Nalbandyan buv odnim z pershih virmenskih pismennikiv yaki stoyali na poziciyah revolyucijnoyi demokratiyi i sprijnyali idejnu propagandu zhurnaliv Dzvin i Suchasnik Vin ob yizdiv vsyu Yevropu pobuvav u Varshavi Berlini Parizhi Londoni i Konstantinopoli takozh vidvidav Indiyu U Konstantinopoli Nalbandyan stvoriv na bazi virmenskogo zhurnalu Megu Bdzhola tayemne revolyucijne tovaristvo pid nazvoyu Partiya molodi U Londoni vin znajomitsya z Gercenom Ogarovim Bakuninim ru ta inshimi rosijskimi emigrantami bere uchast v obgovorenni programi majbutnoyi rosijskoyi revolyucijnoyi organizaciyi Zemlya i Volya U Pamfleti Dva ryadki 1861 vin viznachiv svoye politichne kredo prisvyatiti zhittya spravi narodnogo vizvolennya U svoyij golovnij praci Zemlerobstvo yak virnij shlyah 1862 vin piddav nishivnij kritici reformu 1861 roku z pozicij narodnickogo socializmu Vin vvazhav selyansku revolyuciyu yedino pravilnim rishennyam problem poreformenoyi Rosiyi Pislya povernennya v Rosiyu carskij uryad zaareshtuvav Nalbandyana u lipni 1862 roku Vin buv pomishenij v Oleksiyivskij ravelin Petropavlivskoyi forteci Nalbandyana zvinuvatili v antiuryadovij propagandi i poshirenni zaboronenoyi literaturi i v 1865 roci zaslali v Kamishin v Saratovskij guberniyi Cherez rik vin pomer u v yaznici vid tuberkulozu V Rosiyi bulo zaboroneno zberigati zobrazhennya Nalbandyana Odnak jogo portreti yak i poema Svoboda rozpovsyudzhuvalisya nelegalno Idejna spadshinaLejtmotiv literaturnoyi spadshini Nalbandyana onovlennya svoboda Jogo tvorchist perebuvala pid vplivom suchasnoyi jomu yevropejskoyi kulturi Nalbandyan publikuvav roboti z filosofiyi ekonomiki lingvistiki pedagogiki Vin spoviduvav ideyi materializmu Lyudviga Fejyerbaha i Mikoli Chernishevskogo nevpinno zajmavsya propagandoyu dosyagnen prirodnichih nauk Tvorchist Nalbandyana ye vazhlivim etapom v istoriyi virmenskoyi gromadskoyi dumki Sho stosuyetsya revolyucijnoyi diyalnosti vin namagavsya ob yednati zusillya demokratichnih sil Virmeniyi z rosijskim vizvolnim ruhom Nalbandyan krim usogo inshogo osnovopolozhnik kritichnogo realizmu u virmenskij literaturi U Putivniku po suchasnij virmenskij literaturi profesor virmenskoyi movi ta literaturi pishe Nalbandyan chesnij publicist chij zhivij i smilivij stil a chasom navit grubij i zarozumilij buv nezminno ironichnim I yak pismennik i yak zhurnalist Nalbandyan zavzhdi vistupav zahisnikom idealiv svobodi i rivnosti bezstrashnim borcem z despotizmom imperializmom i rabstvom u rozuminni lyudskogo zhittya vin stoyav na poziciyah suvorogo materializmu nevtomnij propagandist dosyagnen nauki vin vvazhav silske gospodarstvo najvazhlivishim dzherelom dosyagnennya nezalezhnosti j dobrobutu Jogo poema Pisnya italijskoyi divchini prinesla Nalbandyanu posmertnu slavu Zgidno z Bardarkyanom cya poema z deyakimi zminami stala gimnom suchasnoyi virmenskoyi derzhavi Nalbandyan borovsya za vvedennya novoyi virmenskoyi literaturnoyi movi zamist davnovirmenskoyi grabar za sho zaznav napadok z boku klerikaliv i reakcioneriv Pohovanij Nalbandyan u monastiri Surb Hach Svyatogo hresta v Novomu Nahichevani Pam yat ru buv vstanovlenij v Yerevani v 1965 roci skulptor ru i arhitektor ru Im ya Nalbandyana z 1921 roku nosit ru Yerevana Im ya Nalbandyana nosit vulicya v Proletarskomu rajoni kolishnij Nahichevan na Donu mista Rostova na Donu de jomu vstanovlena informacijna tablichka Im ya nosiv ru U 2005 roci bulo vipusheno poshtovu marku Virmeniyi prisvyachenu Nalbandyanu V kinematografi Rik Krayina Nazva Rezhiser 1955 SRSR Mikael Nalbandyan Ya Kocharyan 1968 SRSR Mikael Nalbandyan Ervand Manaryan 1975 SRSR Mikael Nalbandyan Legenda palkogo sercya A Shahbazyan 1983 SRSR Vogon sho merehtit v nochi Mikael Nalbandyan Ruben Gevorkyanc Georgij Kevorkov Pam yatnik v Yerevani Poshtova marka Virmeniyi 2005 rikTvoriNalbandyan M L Izbrannye filosofskie i obshestvenno politicheskie proizvedeniya M 1954 LiteraturaHachaturyan A B M L Nalbandyan M Mysl 1983 144 s Karen A Simonyan Mikael Nalbandyan M 1984 Gasparyan N M K filosofskim vzglyadam M Nalbandyana Nauchnye trudy Erevanskogo gosudarstvennogo universiteta 1959 62 Karapetyan A Kritika M Nalbandyanom gegelevskoj filosofii Sovetskaya literatura 1956 9 Sarkisyan H Mikael Nalbandyan kritik nekotoryh reakcionnyh storon gegelevskoj filosofii Izvestiya AN Arm SSR Obshestvennye nauki 1949 9 PrimitkiArmenian Soviet Encyclopedia vol 8 T 8 S 150 152 d Track Q2657718d Track Q124737635Posilannya Vogon merehtlivij v nochi film Mikael Nalbandyan na sajti Poeziya Moskovskogo Universitetu vid Lomonosova i do Nalbandyan Mikael Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Mikael Lazarovich Nalbandyan Aforizmi

Дата публікації:
Топ