Хрущовська відлига — поширена, але неформальна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Йосипа Сталіна (друга половина 1950-х рр. — початок 1960-х рр.). Його характерними рисами були певний відхід від жорсткої сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя.
Вислів «хрущовська відлига» пов'язаний з назвою повісті Іллі Еренбурга «Відлига». Пізніше Микита Хрущов прокоментував цю назву так: «Поняття про якусь „відлигу“ — це спритно цей шахрай підкинув, Еренбург».
Ознаки часу
Початок відлиги пов'язують зі смертю Сталіна 1953 р. До періоду «відлиги» також відносять нетривалий період, коли фактичним керівником країни був Георгій Малєнков. Саме він на першому ж закритому засіданні Президії ЦК КПРС висловився про необхідність припинення політики культу особистості і переходу до колективного керівництва країною.
Із відлигою пов'язують перш за все засудження «культу особи» Сталіна. На ХХ з'їзді КПРС Микита Хрущов засудив сталінські репресії.
Багато політичних ув'язнених в СРСР і країнах соціалістичного табору звільнили й реабілітували. Дозволено повернення на батьківщину для багатьох народів, репресованих у 1930-х — 1940-х роках. Додому відправили десятки тисяч німецьких і японських військовополонених. У деяких країнах до влади прийшли порівняно ліберальні керівники, такі як Імре Надь в Угорщині. Досягнуто домовленості з західними державами про державний нейтралітет Австрії й виведення звідти всіх окупаційних військ. 1955 року Хрущов зустрівся в Женеві з президентом США Дуайтом Ейзенхауером і головами урядів Великої Британії та Франції. У зовнішній політиці проголосили курс на «мирне співіснування» з капіталістичним світом.
Помітно послабили цензуру, перш за все в літературі, кіно, інших видах мистецтв.
Але межі дозволеного виявилися досить чіткими. Придушення радянськими військами Угорської революції 1956 року, засудження Бориса Пастернака, якого 1958 року нагороджено Нобелівською премією з літератури, придушення заворушень серед населення (зокрема, у Грозному 1958 року, Новочеркаську 1962) тощо.
Остаточним завершенням відлиги вважають відсторонення Хрущова і прихід до влади Брежнєва (1964). Десталінізацію зупинили, а у зв'язку зі святкуванням 20-ї річниці перемоги у німецько-радянській війні почалося звеличення ролі Сталіна як організатора перемоги радянського народу.
Лібералізація суспільно-політичного життя
5 березня 1953 року помер Йосип Сталін. Після його смерті розпочався новий період радянської історії. Гостро постало питання про нового голову держави. Спочатку провідні позиції обійняв Георгій Маленков, якого призначили головою Ради Міністрів СРСР. Однак до влади рвався керівник органів безпеки Лаврентій Берія. Вирішальним аргументом у сутичці за владу була військова сила. Військові на чолі з маршалом Георгієм Жуковим, який після смерті Сталіна одразу повернувся до Москви, заарештували Берію. Його звинуватили у спробі заколоту, шпигунстві та інших, зокрема, і надуманих злочинах і розстріляли. Після цього на провідні позиції у керівній верхівці висунувся Микита Хрущов. У вересні 1953 року він став першим секретарем ЦК КПРС. На початку 1955 року Георгія Маленкова усунули з посади голови уряду й замінили Миколою Булганіним, який не претендував на головну роль у керівництві.
Наступники Сталіна розуміли, що продовження політики «закручування гайок», терору й репресій безперспективне й приховує небезпеку могутніх соціальних вибухів. Попереджувальним дзвінком стали повстання в'язнів Воркути (1953) та інших таборів ГУЛАГу. Нове керівництво згодилося на деяку лібералізацію суспільно-політичного життя. Почався період хрущовської відлиги.
Після смерті Сталіна нові радянські лідери оголосили амністію ув'язненим на термін до п'яти років. На волю вийшли здебільшого кримінальні злочинці, оскільки політичні в'язні мали триваліші терміни ув'язнення. Це спровокувало вибух злочинності в країні. реорганізовувалися в колонії, скасовувались одіозні укази, серед них . Після арешту Л. Берії розпочався перегляд справ політв'язнів. Десятки тисяч виправданих потягнулися з сибірських таборів, несучи правду про ГУЛАГ. Ухвалено рішення про реабілітацію народів, репресованих у роки війни, та відновлення їхньої національно-територіальної автономії. Повернулися до рідних місць чеченці, інгуші, карачаївці, балкарці, калмики. Однак у праві на реабілітацію відмовлено поволзьким німцям, кримським татарам та деяким іншим народам.
Кульмінацією «відлиги» став XX з'їзд КПРС у лютому 1956 року. У доповіді на закритому засіданні М. Хрущов уперше розкрив страхітливі злочини, скоєні Сталіним та його оточенням. Однак нове партійно-державне керівництво, розвінчуючи «культ особи», прагнуло переконати, що сталінські злочини були лише «деформацією» соціалізму. М. Хрущов закликав відкинути сталінізм і повернутися до ідей Леніна, замовчуючи при цьому, що перший практик комуністичного будівництва започаткував масовий терор проти мирних людей, що саме за його наказом створено перші табори та організовано ЧК — інструмент для придушення всякого інакодумства і невдоволення режимом.
Переважна більшість радянського суспільства вітала критику сталінізму, незважаючи на її обмеженість і непослідовність. Натомість, консервативні кола, а також чимало людей, запаморочених багаторічною більшовицькою пропагандою, розвінчання «великого вождя» сприйняли вороже. У жовтні 1956 р. у Тбілісі відбулася демонстрація протесту проти нового керівництва СРСР на захист Сталіна, яку війська МВС розстріляли. Антисталінський курс М. Хрущова зустрів опір більшості Президії ЦК КПРС. Георгій Маленков, В'ячеслав Молотов, Лазар Каганович, та інші сталіністи вступили у змову, щоб позбавити М. Хрущова посади. У вирішальний момент М. Хрущову вдалося скликати партійний пленум (червень 1957 р.). На ньому більшістю голосів схвалено пропозицію М. Хрущова про виведення зі складу ЦК «антипартійної групи» (так названо вищезгаданих змовників). На відміну від часів Сталіна, опозиціонерів не розстріляли; їм дозволили працювати на керівних посадах у нижчих ланках управління. Це стало помітною прикметою пом'якшення комуністичного режиму.
Перемога на пленумі зміцнила позиції М. Хрущова. У березні 1958 р. він обійняв ще й посаду голови Ради Міністрів. Зосередження влади й перетворення її на особисту, не рятували від свавілля нового вождя і підлеглого йому апарату. М. Хрущов, як і попередні вожді, прагнув ощасливити народ, крокуючи чимдуж до комунізму. На початку 60-х років він проголосив курс на будівництво комуністичного суспільства першочерговим завданням, розрахованим на двадцятирічний період. У дусі цього рішення склали й ухвалили нову програму партії (XXII з'їзд КПРС 1961 р.), у якій проголошувалося: «Нинішнє покоління радянських людей житиме за комунізму».
Економічні реформи
Спроба економічних та суспільних реформ була спрямована на виконання завдання у короткий строк наздогнати та перегнати найрозвиненіші західні країни за виробництвом продукції на особу. Один із авторів програми «Наздогнати й перегнати Америку» професор О. Алексєєв згадував: «Розрахунок показав, що наш тогочасний рівень життя становив 50–60 % від американського. А оскільки, за нашою статистикою, ми розвивалися у декілька разів швидше, то висновок напрошувався сам собою: розрив з кожним роком буде скорочуватися… Для мене прозріння настало лише через три роки після XXII з'їзду. Я зрозумів, що статистичні дані, якими ми послуговувалися, нічого спільного не мають зі справжнім станом справ».
Для того, щоб прискорити темпи економічного розвитку, робилися спроби часткової реорганізації управління господарством. Вони, однак, не зачіпали основ командно-адміністративної системи. Так, організовано територіальні органи управління — (раднаргоспи), які об'єднували одну або декілька областей. Створення раднаргоспів спочатку дало позитивний ефект. Скоротилися бездумні зустрічні перевезення вантажів з одного кінця країни в інший, з'явилися додаткові стимули розвитку для підприємств місцевого підпорядкування, зросла ініціатива на місцях. Реформа прискорила технічну реконструкцію багатьох підприємств: за 1956—1960 рр. стало до ладу втричі більше нових типів машин, агрегатів, установок, ніж за попередню п'ятирічку. З іншого боку, реорганізація збила ритм виконання п'ятирічних завдань. Щоб приховати ці збої, керівництво країни змінило п'ятирічний термін виконання господарських планів і запровадило на 1959—1965 рр. новий доопрацьований семирічний план. У ньому значна увага відводилася подальшому піднесенню .
Реформи військово-промислового комплексу
Уже з перших повоєнних років, великих зусиль доклали для розбудови військово-промислового комплексу, зокрема для виробництва нових видів зброї. 1953 року Радянський Союз вперше випробував водневу зброю. Головним конструктором термоядерної зброї в СРСР був академік Андрій Сахаров, який згодом збагнув усю небезпеку виникнення термоядерної війни й став активним борцем за мир.
Організатором дослідницької роботи в галузі ядерної науки та техніки у СРСР був академік Ігор Курчатов. Під його керівництвом 1954 року вперше в світі збудовано атомну електростанцію в Обнінську (Калузька область РРСФР).
Разючих успіхів досягнуто в дослідженні та освоєнні космосу. 4 жовтня 1957 р. Радянський Союз вперше у світі здійснив запуск штучного супутника Землі. 12 квітня 1961 р. у космос полетіла радянська людина — Юрій Гагарін.
Освоюючи виробництво найновішого озброєння та випробовуючи нові технології, урядовці не зважали на головне — як все це позначається на довкіллі, а отже, — на здоров'ї людини і всього живого. Так ядерна зброя стала джерелом отруєння радіонуклідами територій навколо полігонів. Аварія, що трапилася 1957 року на ядерному військовому об'єкті поблизу Челябінська, спричинила масові радіоактивні ураження населення, екологічне забруднення. Цю катастрофу й її шкідливі наслідки приховано від громадськості, люди продовжували мешкати в небезпечній зоні. 1960 року під час випробувань вибухнула міжконтинентальна балістична ракета. Загинуло багато військовиків. Незважаючи на окремі невдачі, набирав сил. М. Хрущов похвалявся, що ракети виходять із заводів, як «ковбаси з автоматів». Майже на кожному великому підприємстві створювали таємні цехи для випуску військової продукції[].
Аграрні реформи
Далекою від розв'язання залишалася проблема забезпечення продуктами харчування, що спонукало кремлівське керівництво приділяти значну увагу сільському господарству. Вишукувалися різні способи швидкого збільшення виробництва, особливо зернових культур. 1954 року розпочалося освоєння цілинних земель у Казахстані, на Сибіру, Уралі та Північному Кавказі. Цілинна кампанія стала загальнонародною. За два роки на цілинні землі прибуло понад 360 тисяч поселенців. Завдяки освоєнню цілини, площа орних земель у країні зросла на 27 %. 1955 року валовий збір зерна становив майже 104 млн т (проти 81 млн т 1950 року). Однак згодом далися взнаки непередбачені негативні наслідки суто екстенсивного розвитку сільського господарства, зокрема, ерозія ґрунтів, яка призвела до зменшення врожайності зернових культур.
1959 року ухвалено рішення про ліквідацію машинно-тракторних станцій (МТС). Їхній машинний парк передали колгоспам, сподіваючись на ефективніше використання. Однак відсутність у колгоспах гаражів, ремонтної бази, фахівців негативно позначилася на використанні й збереженні техніки. Наступною ідеєю, якою захопився М. Хрущов, було широке впровадження посівів кукурудзи. За його задумом, це мало значно підвищити ефективність сільського господарства, насамперед тваринництва. За наказом М. Хрущова в усій країні, навіть на півночі, за рахунок скорочення посівів інших культур почали висівати кукурудзу. Цю культуру оголосили «королевою полів». Керівник радгоспу чи колгоспу, який відмовлявся впроваджувати її, ризикував своєю посадою.
Однак і кукурудза не дала очікуваних результатів. Партійна верхівка звинуватила селянство у недостатньо відданій праці на колгоспних ланах і взяла курс на ліквідацію особистих присадибних господарств. Мовляв, коли селян позбавити власного господарства, то у вивільнений час вони сумлінніше працюватимуть у колгоспах. Посилився податковий тиск на селян, знову вдалися до обтинання городів, обмеження кількості худоби. З 1958 по 1962 р. поголів'я корів на селянських подвір'ях скоротилося з 22 до 10 млн голів. Утиски селянських господарств, відверта експлуатація праці колгоспників призвели до масової втечі селян до міст. Дешеві робочі руки потрібні були для розширення промислового виробництва, будівельного комплексу.
О. Лук'яненко визначив наступні періоди так званої «аграризації» побуту та світогляду громадян країни, досліджуючи повсякдення освітян УРСР часів «відлиги»:
- початковий (кризовий) (1953—1954 рр.).
- основний (формівний) (1955—1957 рр.).
- пристосувальний (оновлювальний) (1958—1964 рр.).
У початковий (кризовий) період (1953—1954) перебіг процесу «аграризацію» повсякдення визначали:
- відсутність реакції педагогів на сільськогосподарську політику уряду Г. Маленкова, що було властиве селянам, сільським учителям, охарактеризованих М. Брегедою.
- першими формами зближення освіти з аграрним сектором було встановлення шефства вишів над колгоспами
- відзначене часом насильницьке залучення молоді до роботи у ботанічних садах, які перебували у стані післявоєнної кризи.
Їх характеризувала низька урожайність та майже нульова рентабельність дослідних ділянок;
- траплялися випадки спекуляції урожаєм
- надання переваги теоретичним дослідженням проблем сільського господарства та промисловості, а не практичному застосуванням розробок.
Основний (формуючий) період аграрних реформ (1955–57 рр.) зрушив багато справ з мертвої точки:
- поліпшення матеріально-технічної бази сільськогосподарського навчання.
- залучення працівників АПК до навчального процесу,
- кампанія з самообслуговування у вишах,
- вихід інститутської науки з кабінетів на поля,
- частими у роботі освітян стали звернення до закордонного досвіду ведення сільського господарства, що втілювалось у практиці створених на базі ботанічних садів агробіостанцій.
- активний творчий підйом у колективах у зв'язку з реформами Хрущова.
- непоодинокими були випадки суперечливості якісних та кількісних показників сільськогосподарської діяльності.
Пристосувальний (оновлювальний) період (1958—1964 рр.) позначено:
- посилення матеріального стимулу роботи на землі,
- зростанням ініціативи молоді у вивченні та популяризації аграрної політики держави,
- виїздом на цілину студентів вишів
- накопиченням позитивного професійного досвіду молоді на агробіостанціях
- отриманням перших високих показників наукових експериментів викладачів та студентів на полях областей.
- кампанією озеленення міст та передмість республіки.
- повною угодницькою позицією щодо дій влади, яка помітна хоча б у відсутності реакції на скорочення присадибних ділянок та в підтримці «кукурудзяного буму» в практиці та побуті.
Вголос заговорили про порушення балансу між навчанням та сільськогосподарською діяльністю лише в останній рік «відлиги».
Освітні реформи
За часів «відлиги» розпочато не одну реформу освітнього простору. У потугах до змін зачіпалися різні сфери життя дитсадків, шкіл та вищих і середніх навчальних закладів країни. Проте, з усіх реформ найбільш вагомою була політехнізація навчання. Ця проблема залишила по собі найбільшу кількість відгуків, вона викликала більше змін у навчальному процесі, ніж будь-яка інша інновація уряду. Тому її вважають основоположною освітньою реформою тієї доби, яка знайшла своє відображення у року.
З метою наблизити навчання до виробництва 1958 року розпочато реформу середньої школи. Термін навчання збільшився з 10 до 11 років. Починаючи з 9-го класу, учні два дні на тиждень мали опановувати виробничі спеціальності безпосередньо на фабриках, заводах, у радгоспах. Реформу проводили нашвидкуруч, без глибокого вивчення справи, без достатнього фінансування. Своєї мети — підняти престиж робітничих професій та збільшити кількість кваліфікованих робітників — вона не досягла.
Окреме місце у переліку освітніх реформ мало питання «мовної реформи» часів Хрущова. Згідно з історичними розвідками О. Лук'яненка, процес «українізації» часів десталінізації пройшов декілька періодів:
- початковий (кризовий) період акумуляції проблеми (січень — червень 1953 р.).
- основний (формівний) (1953—1957 рр.), що мав два підперіоди: період шукань (червень 1953 — грудень 1955) та період відродження (1956 — вересень 1958 р.)
- період спротиву (вересень 1957—1964 рр.).
Під час першого періоду розвитку проблеми (січень — червень 1953 р.) мали місце:
- зниження мовної грамотності як студентів, так і співробітників вишів не стільки як результат русифікаторської політики, скільки як складова загальної неграмотності.
- властиві часті явища «перемикання мовного коду»: вживання суржику та переходу на мову співбесідника.
- політика подвійних стандартів із боку центральної влади, яка одночасно визнавала засміченість української мови та просувала .
- Освітяни ставали активними пропагандистами значущості російської мови у лекційних курсах, пропагандистській роботі та у публікаціях у пресі.
- у вищій школі траплялись періодичні спалахи занепокоєння статусом української мови у школах республіки.
- якщо якась «боротьба» за мову і була, то вона була скоріше демагогічною: починання залишалися лише на папері чи у коментарях, до активних дій справа так і не доходила.
У наступний період (червень 1953 — грудень 1954 рр.) помічені:
- наявність у державі та у колективі педагогів вишів двох орієнтирів: до розширення вжитку української мови та до збереження позицій російської у повсякденному спілкуванні.
- Посиленню інтересу до рідної мови сприяло залучення викладачів до загальнодержавних проєктів вивчення та відродження діалектів, говорів української мови.
- запровадження єдиного мовного режиму у вишах з часом агресивною апробацією технологій подібної українізації колективів.
- поява перших центрів спротиву українізації навчального процесу.
- конфлікт ентузіазму «українізаторів» і матеріально-методична незабезпеченість української школи.
Період «відродження» (1956 — вересень 1958 рр.) позначено:
- початком відкритого висловлювання позиції з приводу українізації вищої школи.
- розширенням простору мовного конфлікту: мовна проблема вийшла з мікрорівня (рівня замкненої групи, колективів педінститутів) на мезорівень (рівень міст та областей).
- появою так званої «просторово-часової відчуженості» російськомовних (вони не створювали проблеми, допоки не створювали проблем їм самим).
- Стійкість «українізації» забезпечувалась наявністю міністерського контролю за процесом та створенням паритетності української та російської мов без ескалації їх протистояння як на рівні вишів, так і у владних колах.
Останній період (вересень 1958—1964 рр.) попри помітні плоди українізації вищої школи у підвищенні рівня української мови фізико-математичних, природничих та ідеологічних дисциплін, розпочався з реверсним ходом держави у мовній сфері:
- почалася прихована русифікація освіти,
- переростання державної політики «єдиного мовного режиму» у політику «єдиної перспективної мови».
- відновлення проблеми україномовних шкіл та класів міст для баз практики студентів.
- мав місце процес апробації на міцність «мовної стійкості» українців. Йому були властиві виступи педагогів проти ініціатив уряду зі зросійщення школи, прилаштування педагогічними колективами державних ініціатив з політехнізації навчання для поширення ідеї української вищої школи.
- поява «мовного екстремізму» до російськомовних текстів у підручниках та лекціях з боку частини викладачів вишів
- поодинокі акції демонстрації протидії українській вищій школі з боку молоді.
Культурні реформи
Під час періоду десталінізації помітно ослабла цензура, насамперед у літературі, кіно й інших видах мистецтва, де стало можливим критичніше висвітлення дійсності. «Першим поетичним бестселером» відлиги стала збірка віршів Леоніда Мартинова (Стіхі. М., Молода гвардія, 1955). Головною платформою прихильників «відлиги» став літературний журнал «Новий світ». Деякі твори цього періоду отримали популярність і за кордоном, у тому числі роман «Не хлібом єдиним» і повість Олександра Солженіцина «Один день Івана Денисовича». Іншими значущими представниками періоду відлиги були письменники й поети: Віктор Астаф'єв, , Белла Ахмадуліна, Роберт Рождественський, Андрій Вознесенський, Євген Євтушенко. Різко збільшено виробництво фільмів. Основні кінорежисери відлиги — Марлен Хуцієв, Михайло Ромм, Георгій Данелія, Ельдар Рязанов, Леонід Гайдай. Важливою культурною подією стали фільми — «Карнавальна ніч», «Застава Ілліча», «Весна на Зарічній вулиці», «Ідіот», «Я крокую по Москві», «Людина-амфібія», «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено». У 1955—1964 роках на більшій частині країни запроваджено телетрансляцію. Телестудії відкрито в усіх столицях союзних республік і в багатьох обласних центрах.
1957 році в Москві відбувся VI Всесвітній фестиваль молоді та студентів.
1962 року, коли М. Хрущов відвідав і гостро розкритикував виставку художників-авангардистів у московському Манежі, розпочалися гоніння на абстракціоністів, модерністів, а далі — і на кінорежисерів, поетів, музикантів, представників інших творчих професій, чиї твори виходили за вузькі рамки загальнообов'язкового «соціалістичного реалізму». Брутальним нападкам влади піддано поетів Євгена Євтушенка, Андрія Вознесенського, Беллу Ахмадуліну, прозаїка Іллю Еренбурга, скульптора Ернста Неізвєстного, кінорежисера Марлена Хуцієва та багатьох інших. Ернст Неізвєстний згодом став автором надгробку на могилі М. Хрущова, у якому досить влучно відобразив суть правління покійного лідера, склавши рівновеликі брили білого та чорного мармуру, контрастність яких символізує суперечливість особи М. Хрущова та його правління — боротьба зі сталінізмом і ствердження власного авторитаризму, непослідовність у спробах лібералізації радянського режиму.
У ті самі роки почалися цькування й гоніння творчої інтелігенції. Перший ідеологічний «залп» спрямували проти відомого поета й письменника Бориса Пастернака, який 1957 року видав за кордоном головний твір свого життя — роман «Доктор Живаго». Письменник намагався опублікувати свій твір у СРСР, однак це виявилося неможливим через цензуру. У романі описано події громадянської війни в Росії з погляду інтелігента, глибоко гуманної людини, яку обурює будь-яке кровопролиття. 1958 року Бориса Пастернака нагороджено Нобелівською премією. Публікація роману за кордоном без відома влади обурила її верхівку. Комуністична пропаганда розпочала кампанію грубого цькування письменника, звинувачуючи його мало не в зраді Батьківщині. Преса СРСР постійно публікувала добірки «листів трудящих» з осудом поета. В умовах постійного гоніння, грубих образ Б. Пастернак змушений був відмовитися від отримання найпочеснішої міжнародної нагороди. 30 травня 1960 р. поета не стало.
Б. Пастернак був не єдиним представником творчої інтелігенції, який зазнав ідеологічних переслідувань. 1961 року КДБ вилучило у письменника Василя Гроссмана рукопис його роману «Життя і доля», у якому без прикрас змальовано увесь трагізм початкового періоду німецько-радянської війни. Головний ідеолог партії Михайло Суслов заявив, що така книга може бути видана не раніше, ніж через двісті років.
Повсякдення часів відлиги
В останні роки все більший інтерес викликає відтворення повсякденного життя українців різних епох. Побут громадян доби «відлиги» у різний час досліджували Р. Фельдмессер, О. Ісайкіна, В. Вовк.
Міграція до міст загострила і без того серйозну житлову проблему. М. Хрущов намагався її розв'язати шляхом механізації будівельних робіт та широкого будівництва малогабаритних «п'ятиповерхівок», які за низьку якість архітектурного планування та будівництва у народі назвали «хрущобами».
Однак мільйони недавніх мешканців «комуналок» та бараків уперше отримали власні окремі квартири. Порівняно зі сталінським періодом удвічі зросла заробітна плата робітників, у крамницях з'явилися телевізори, холодильники, пральні машини. У вільному продажу були автомобілі «Волга» та «Москвич». Звичайно, ці товари коштували дуже дорого, як на середній рівень зарплати, і мало хто міг їх придбати.
Грошова реформа 1961 р. викликала деякі інфляційні тенденції й негативно вплинула на життєвий рівень населення. Формально її метою була зміна масштабу цін і зарплат (зменшення у 10 разів). М. Хрущов обіцяв, що за новою копійкою почнуть нахилятися перехожі на вулицях. Фактично ж реформа призвела до деякого підвищення роздрібних цін на продукти і товари широкого вжитку (у новому масштабі)[]. Разом з тим, розуміючи важливість заохочення виробників сільгосппродукції (а нестача продуктів харчування відчувалася дедалі більше), керівництво вирішило підвищити закупівельні ціни. Це дещо полегшило життя колгоспників — найзнедоленішої верстви населення — однак відчутно вдарило по бюджету робітників та службовців, оскільки підвищення закупівельних цін примусило 1962 року підвищити й роздрібні ціни: на масло — на 50 %, на м'ясо — на 25—40 %. Неврожай 1963 р. викликав розлад у постачанні населення продуктами, особливо хлібом. Його випікали з домішкою горохового борошна, знову з'явилися довгі черги. Радянський Союз уперше змушений був закупити продовольче та фуражне зерно за кордоном, надалі така практика стала звичною.
О. Лук'яненко визначив наступні періоди зміни умов побуту громадян країни, акцентуючи увагу на повсякденні освітян УРСР доби «відлиги»,:
- початковий (кризовий) (1953—1955 рр.).
- основний (формуючий) (1956—1958 рр.).
- пристосувальний (оновлювальний) (1959—1964 рр.).
У початковий (кризовий) період (1953—1955) повсякдення населення визначали:
- аварійність навчальних приміщень та тривала відбудова навчальних корпусів.
- економічна криза вишів та їхня фінансово-господарська залежність від центру.
- соціальні негаразди збільшувала невідповідність навантаження та рівня заробітної плати викладачів, що особливо помітно на фоні стабільно «дорогого життя», попри систематичні зниження цін.
- проблемою залишалось розв'язання житлового питання студентів та викладачів у післявоєнній країні.
- Матеріальні статки молоді часто були незначними, що змушувало молодь шукати підробітку як на стороні, так і в інституті.
- Навчально-виховний процес характеризували бюрократизм та засилля ідеологічних кампаній.
- Дозвілля включало санкціоновані владою вечори відпочинку, заняття у студентських наукових товариствах та у гуртках художньої самодіяльності.
- яскравим прикладом тоталітарного контролю був наступ на релігійність студентів та викладачів та боротьба за моральність колективу.
- Тиск влади та умов життя штовхав людей до прояву девіацій (алкоголізм, крадіжки тощо).
Основний (формуючий) період реформ (1956—1958 рр.) приніс зміни:
- перехід інститутів на самообслуговування студентів та часті фінансово-господарські ревізії вишів Міносвіти.
- значно покращується і персональний добробут освітян.
- відзначено високі заробітки професорсько-викладацького складу вишів,
- розвантаження робочого часу (затвердження шестигодинного робочого дня).
- молодь в умовах лібералізації життя зазнала емоційно-інтелектуального виснаження пропагандистською роботою, що викликало апатію до суспільно-політичних проблем тогочасності.
- керівництво вишів та партійних осередків продовжило сувору фільтрацію естетичних смаків молоді в музиці та літературі, посилило активне втручання в особисте життя співробітників та студентів під приводом боротьби за соціалістичну законність та моральність.
- влада визнала наявність тютюнової та алкогольної залежностей у педколективах, розпочавши кампанію по оздоровленню як у робочий час (обов'язкові зарядки, профілактика, теоретичні лекції), так і під час відпочинку (спортивно-оздоровчі табори, профілакторії вишів тощо).
Пристосувальний (оновлювальний) період (1959—1964 рр.) ознаменували:
- значне покращення матеріально-технічної бази вишів за рахунок самообслуговування.
- виші руками молоді не лише відновили колишню міць, але й зробили крок уперед по оновленню приміщень навчальних корпусів, гуртожитків, по упорядкуванню території та спортивних ділянок.
- вища школу знову зіткнулась з проблемою нестачі приміщень, породженою не розрухою, а збільшенням контингенту студентів.
- р. не вплинула істотно на добробут освітян: загальне співвідношення заробітних плат до купівельної спроможності не змінилося, як не змінилась і різниця зарплат у вишах.
- з'явилась міністерська заборона працевлаштування студентів у вишах та почалася практика економії стипендіального фонду за рахунок заборони виплати стипендій молоді під час виробничих практик.
- в останній період постала проблема обмеженості вакансій для випускників педінститутів у школах регіонів.
Посилення тиску на релігійні об'єднання
1956 року почалася активізація антирелігійної боротьби, яку Олександр Лисенко влучно охрестив політикою «загвинчування гайок». Таємна постанова ЦК КПРС «Про записку відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС по союзних республіках», «Про недоліки науково-атеїстичної пропаганди» від 4 жовтня 1958 зобов'язувала партійні, комсомольські та громадські організації розгорнути пропагандистський наступ на «релігійні пережитки»; державним установам пропонувалося здійснити заходи адміністративного характеру, спрямовані на жорсткість умов існування релігійних громад. 16 жовтня 1958 Рада Міністрів СРСР ухвалила Постанови «Про монастирі в СРСР» і «Про підвищення податків на доходи єпархіальних підприємств і монастирів».
21 квітня 1960 призначений у лютому того ж року новий голова Ради у справах РПЦ Куроєдов у своїй доповіді на Всесоюзній нараді уповноважених Ради так характеризував роботу колишнього його керівництва: «Головна помилка Ради у справах православної церкви полягала в тому, що вона непослідовно проводила лінію партії й держави щодо церкви і найчастіше скочувалася на позиції обслуговування церковних організацій. Займаючи захисні позиції щодо церкви, Рада вела лінію не на боротьбу з порушеннями духовенством законодавства про культи, а на захист церковних інтересів».
Таємна інструкція із застосування законодавства про культи в березні 1961 року звертала особливу увагу на те, що служителі культу не мають права втручатися в розпорядчу та фінансово-господарську діяльність релігійних громад. В інструкції вперше визначено, що не підлягають реєстрації «секти, віровчення й характер діяльності яких має антидержавний і бузувірський характер: єговісти, п'ятидесятники, адвентисти-реформісти». У масовій свідомості зберігся приписуваний Хрущову виступ того періоду, в якому він обіцяє показати останнього попа по телевізору 1980 року.
Одними з найзапекліших борців із релігією були освітяни УРСР. Привілей визначення ролі релігії та релігійних у розвитку країни належав кафедрам марксизму-ленінізму та історії. Згідно з дослідженнями О. Лук'яненка У час «фізичної» амністії релігійних діячів з усього переліку християнських деномінацій в УРСР найбільшого «інтелектуального» переслідування полтавців довелось пізнати греко-католикам. Духовний лідер уніатів, Андрій Шептицький, поставав у лекціях освітян як запеклий шпигун і загарбник зі Святогорської гори у Львові, галицький князь церкви, хижак, який утримував інкубатор диверсантів і терористів. Подібної думки про зв'язок націоналістів з греко-католицькою церквою кафедри марксизму-ленінізму дотримувалися тривалий час. У лекційні курси включали оповіді про те, як націоналісти разом із католицькою церквою виступали проти радянізації краю. Православ'я також не уникнуло участі бути ошельмованим, щоправда, з більшою часткою лояльності.
Народні протести
Низький рівень життя, часті перебої в постачанні, відсутність елементарних громадянських прав і політичних свобод, свавілля влади спричиняли спалахи народного протесту. Навесні 1962 р. у СРСР відбулися масові народні виступи, антиурядові демонстрації, зокрема у містах Темиртау (Казахстан), Александрові (Владимирська область Росії), Кривому Розі (Україна), Грозному (Чечено-Інгушетія). Найгостріші страйки й демонстрації відбулися у травні 1962 року у Новочеркаську (Ростовська область Росії). За наказом М. Хрущова проти демонстрантів кинули війська. Під час розгону демонстрації десятки людей убито, сотні поранено. У «антирадянській діяльності» звинуватили і розстріляли кількох робітничих активістів. Як і завжди, засоби масової інформації СРСР, які старанно замовчували факти спротиву комуністичному режимові, зберігали мовчанку про новочеркаські події. Новочеркаський розстріл продемонстрував несприйняття робітниками політики непослідовних економічних перетворень М. Хрущова.
Опора комуністичного режиму — — сприйняла спроби лібералізації суспільного життя з глухим ремствуванням, вбачаючи в них відхід від головних засад марксистське-ленінської доктрини і замах на свої кастові інтереси. Реформаторська діяльність М. Хрущова не оминула й апарат КПРС, який 1962 року поділили на дві структури: промислову й аграрну. Створювались паралельні крайкоми та обкоми партії: сільські та промислові, що загострювало суперництво в апараті.
Відчутним ударом по партноменклатурі стало рішення про систематичне оновлення складу парторганів. Передбачалося, що керівні посади в КПРС функціонери обійматимуть не більше, ніж двічі по чотири роки. Страх втратити «теплі» місця згуртував в опозицію до М. Хрущова впливову партійно-державну номенклатуру.
Невдоволеною правлінням М. Хрущова була і значна частина військових. У країні відбувалося значне скорочення збройних сил.
Відсутність соціальних гарантій офіцерам, нестача житла, складність із працевлаштуванням звільнених у запас та відставку сприяли критиці керівництва з боку військовослужбовців. Свої претензії до М. Хрущова мали й працівники КДБ, які за його правління втратили певну самостійність і підлягали пильному контролю партійних органів.
Зміни у зовнішній політиці СРСР
У зовнішній політиці також відбився суперечливий характер керівництва М. Хрущова. Після смерті Сталіна, радянський лідер розпочав ліберальні реформи не лише у своїй країні, а й чинив тиск на керівників країн Східного блоку, щоб ті наслідували приклад Москви. Для того, щоб «соціалістична система» трималася купи і піддавалася управлінню, вона мала діяти за єдиними правилами.
Кремль поводився у країнах-сателітах як господар. Коли у червні 1958 р. вибухнуло народне повстання у НДР і східнонімецька влада виявилися неспроможною придушити виступи робітничого класу, за наказом Москви група радянських військ, дислокована в НДР, власноруч навела «порядок». Радянський Союз використав вступ ФРН до НАТО як привід для створення у травні 1955 р. військово-політичного блоку — Організації Варшавського Договору під власним керівництвом. До нього увійшли всі комуністичні країни , за винятком Югославії. Восени 1956 року радянські війська втопили в крові революцію в Угорщині.
Критику сталінізму в СРСР схвально зустрів комуністичний лідер Югославії Йосип Броз Тіто, який намагався побудувати у своїй країні соціалізм за власним планом. Відносини між СРСР і Югославією, розірвані за часів Сталіна через небажання маршала Тіто виконувати накази з Москви, починаючи з 1954–55 рр. нормалізувалися. Однак нові спроби Москви втягнути Югославію до комуністичного табору призвели до нової напруженості між країнами. справило болісне враження на керівників Китаю та Албанії. Мао Цзедун та Енвер Ходжа у цей період створювали власні культи. Мао претендував на вивільнене місце лідера у , яке традиційно належало керівникові Кремля. Відносини між СРСР, з одного боку, та Китаєм і Албанією, з іншого, погіршувалися. У результаті обидві країни опинилися поза радянським блоком.
У відносинах СРСР з країнами Сходу окреслилася тенденція вважати своїми союзниками всіх, хто виступав з «антиімперіалістичних» позицій. Москва безумовно підтримала арабські країни у близькосхідному конфлікті. Радянсько-арабська дружба знайшла вияв, зокрема, у нагородженні лідерів Єгипту та Алжиру зірками Героїв Радянського Союзу.
СРСР активно підтримувало зброєю, безвідплатною допомогою «національно-визвольні рухи» й нові режими, створювані на руїнах колоніальних імперій. Умовою підтримки було проголошення керівництвом нових держав курсу «соціалістичної орієнтації». Насправді ж часто далі розмов про соціалізм там справа не йшла, і радянські лідери, заколисані революційною риторикою азійських та африканських диктаторів, викидали на вітер сотні мільйонів доларів.
Основою зовнішньополітичної діяльності СРСР декларував боротьбу за мир і роззброєння. Саме з цим була пов'язана спроба М. Хрущова розпочати конструктивний діалог із країнами Заходу. 1955 року СРСР, США, Велика Британія й Франція підписали угоду щодо Австрії, за якою з цієї країни виводилися війська держав-переможниць, а сама Австрія набувала постійного статусу нейтральної держави. Того ж року Москву відвідала урядова делегація ФРН на чолі з канцлером Конрадом Аденауером. Між СРСР і ФРН встановлено дипломатичні відносини.
Наступного, 1956 року, підписано декларацію про відновлення дипломатичних відносин між СРСР і Японією. М. Хрущов ладен був віддати найпівденніші Курильські острови — та Шикотан, на які претендувала Японія, в обмін на мирний договір. Однак після підписання японсько-американського договору безпеки радянський уряд відмовився від своєї пропозиції.
Напруженим моментом у міжнародних повоєнних відносинах стала Карибська криза 1962 року. Світ уперше постав перед загрозою ядерної війни. Карибська криза та її подолання дали поштовх процесу роззброєння. СРСР, США та Велика Британія 5 серпня 1963 року підписали в Москві договір про заборону випробувань ядерної зброї у трьох середовищах: в атмосфері, у космосі та під водою.
Зовнішня політика СРСР була досить динамічною. Уперше кремлівський лідер побував з дружніми візитами у багатьох державах світу, зокрема, у США (1959 р., 1960 р.). Усі закордонні подорожі М. Хрущова широко висвітлювали засоби масової інформації. До певної міри вони сприяли розвінчанню міфу про «імперіалістичних хижаків» Заходу, які силою зброї хочуть знищити країни соціалізму.
Див. також
Виноски
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2009.
- Неизвестные подробности кремлевского заговора [ 11 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Лук'яненко О. В. Періодизація впливу аграрних реформ доби «відлиги» на повсякдення педінститутів УРСР / Лук'яненко Олександр Вікторович // Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Europejska nauka XXI owieką — 2012» Volume 16. Historia. Muzyka i życie.: Przemyśl. Nauka i studia — str.3-6.
- Брегеда, М. В. Ставлення селянства Радянської України до курсу на соціальну переорієнтацію економіки держави (1953 рік) / Микола Володимирович Брегеда / / Український селянин: Зб. наук. праць [за ред. А. Г. Морозова]. — Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2008. — Вип. 11. — С. 142—145.
- Лук'яненко О. В. Полтавський педагогічний на шляху до аграрних перемог / / Навколишнє середовище і здоров'я людини. Матеріали V Всеукраїнського науково-практичного семінару. — Полтава: Скайтек, 2012. — С. 62—64.
- Лук'яненко О. В. Умови залучення освітян УРСР до аграрних повсякденних практик часів «відлиги» / Лук'яненко Олександр Вікторович // Материали за 8-а международна научна практична конференция, «Ключови въпроси в съвременната наука», — 2012. Том 22. История. Музика и живот. София. «Бял ГРАД-БГ», ООД. — P.3-6.
- Лук'яненко О. В. Технології «аграризації» повсякденного світогляду освітян УРСР доби «відлиги» / Лук'яненко Олександр Вікторович // Materiály VIII ezinárodní vědecko — praktická konference «Efektivní nástroje moderních věd — 2012». — Díl 16. Historie: Praha. Publishing House «Education and Science» s.r.o. — P.3-5.
- Лук'яненко О. В. Освітяни Полтавщини: на межі сільської практики та господарської теорії (1956—1957 рр.) / Олександр Вікторович Лук'яненко / / Український селянин: зб. наук праць [за ред. А. Г. Морозова]. — Черкаси: Черкаський національний педагогічний університет імені Б. Хмельницького, 2010. — Вип. 12 — С. 65—67.
- Лук'яненко О. В Політехнізація вищої педагогічної школи доби «відлиги» / Олександр Вікторович Лук'яненко // Придніпровські соціально-гуманітарні читання: Матеріали Запорізької сесії І Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 11 квітня 2012 р): у 4-х частинах. — Д.: ТОВ «Інновація», 2012. — Ч.1. — С. 71—74.
- Лук'яненко О. В. Мовне питання у педінститутах УРСР часів «відлиги»: проблеми, межі та критерії / Лук'яненко Олександр Вікторович // Материали за 8-а международна научна практична конференция, «Динамиката на съвременната наука», — 2012. Том 5. Закон. История. София. «Бял ГРАД-БГ» ООД. — P.59-61.
- Лук'яненко О. В. Перехрестя «мови» та «языка»: мовне питання у педінститутах УРСР часів "відлиги / Лук'яненко Олександр Вікторович // Materiály VIII mezinárodní vědecko — praktická konference «Aplikované vědecké novinky — 2012». — Díl 4. Právní vědy. Historie: Praha. Publishing House «Education and Science» s.r.o. — S.64-67.
- Лук'яненко О. В. «МОВНЕ ПИТАННЯ» У СЕРЕДОВИЩІ ОСВІТЯН УРСР ЧАСІВ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ / Лук'яненко Олександр Вікторович // Сумська старовина. — 2012.
- Feldmesser R. A. Equality and Inequality under Khrushchev / Robert A. Feldmesser / / Russia under Khrushchev: an anthology of problems of communism [ed. by Abraham Brumberg] — New York: Frederick A Praeger, 1962. — P.223-239.
- Ісайкіна О. Житлові умови міського населення в повоєнний період (1945—1955 рр.) / Ольга Ісайкіна / / Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2005. — Вип. 8. — С. 207—212.
- Вовк В. М. Побут міського населення Наддніпрянської України в 1950—80-х рр. ХХ ст. / Віталій Миколайович Вовк / / Наукові записки. Серія: Історія. — Вінниця, 2005. — Вип. 9. — С. 206—212.
- Лук'яненко О. В. «Без мами й тата й неубрана хата»: побут студентів педінститутів УРСР часів «відлиги» / Лук'яненко Олександр Вікторович // Наука України. Перспективи та потенціал: Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної заочної конференції «Наука України. Перспективи та потенціал» (м. Одеса, 30—31 травня 2012 р.). — Одеса, 2012, — С. 41—44.
- Лук'яненко О. В. Музика й література у площині дозвілля педколективів УРСР часів десталінізації / Лук'яненко Олександр Вікторович // Сучасна освіта і наука в Україні: традиції та інновації. Матеріали ХІІІ Всеукраїнської науково-практичної заочної конференції. 26—28 квітня 2012 р. — Запоріжжя, 2012. — С. 108—111.
- Лук'яненко О. В. Ціна життя полтавських освітян часів десталінізації / Олександр Вікторович Лук'яненко // Сумський історико-архівний журнал. — 2011. — № XIV—XV. — С. 154—160.
- Лисенко О. Є. Чи була «відлига» у стосунках між владою і церквою? / Олександр Євгенович Лисенко // Україна. ХХ століття: культура, ідеологія, політика. Зб. статей. Вип. 10 : Хрущовська «відлига»: передумови, реалії, наслідки. Матеріали «круглого столу» / Відп. ред. В. М. Даниленко. — К.: Ніка-Центр, 2006. — С. 136—144.
- Лук'яненко О. В. «Релігійні війни» освітян часів десталінізації як наступ на національну самоідетифікацію / Лук'яненко Олександр Вікторович / / Правове регулювання релігійного життя: історія, сучасність, перспективи. Матеріали IV міжнародного круглого столу. Харків, 16 грудня 2011 року. — Х.: Вид-во «Корецька Л. О.», 2011. — С. 112—115.
Сталінізм | «Відлига» Хрущова 5 березня 1953 — 14 жовтня 1964 | «Застій» Брежнєва |
Джерела
- XX съезд Коммунистической Партии Советского Союза. 14-25 февраля 1956 года. Стенографический отчет. I. — М.: Политиздат, 1956. — 640 c.
- XX съезд Коммунистической Партии Советского Союза. 14-25 февраля 1956 года. Стенографический отчет. II. — М.: Политиздат, 1956. — 560 c.
- Козлов В. А. Неизвестный СССР. Противостояние народа и власти 1953—1985 гг. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2006. — 448 с. (Архив)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vidliga znachennya Hrushovska vidliga poshirena ale neformalna nazva periodu istoriyi SRSR sho rozpochavsya pislya smerti Josipa Stalina druga polovina 1950 h rr pochatok 1960 h rr Jogo harakternimi risami buli pevnij vidhid vid zhorstkoyi stalinskoyi totalitarnoyi sistemi sprobi yiyi reformuvannya v napryamku liberalizaciyi vidnosna demokratizaciya gumanizaciya politichnogo ta gromadskogo zhittya Visliv hrushovska vidliga pov yazanij z nazvoyu povisti Illi Erenburga Vidliga Piznishe Mikita Hrushov prokomentuvav cyu nazvu tak Ponyattya pro yakus vidligu ce spritno cej shahraj pidkinuv Erenburg Oznaki chasuPochatok vidligi pov yazuyut zi smertyu Stalina 1953 r Do periodu vidligi takozh vidnosyat netrivalij period koli faktichnim kerivnikom krayini buv Georgij Malyenkov Same vin na pershomu zh zakritomu zasidanni Prezidiyi CK KPRS vislovivsya pro neobhidnist pripinennya politiki kultu osobistosti i perehodu do kolektivnogo kerivnictva krayinoyu Iz vidligoyu pov yazuyut persh za vse zasudzhennya kultu osobi Stalina Na HH z yizdi KPRS Mikita Hrushov zasudiv stalinski represiyi Bagato politichnih uv yaznenih v SRSR i krayinah socialistichnogo taboru zvilnili j reabilituvali Dozvoleno povernennya na batkivshinu dlya bagatoh narodiv represovanih u 1930 h 1940 h rokah Dodomu vidpravili desyatki tisyach nimeckih i yaponskih vijskovopolonenih U deyakih krayinah do vladi prijshli porivnyano liberalni kerivniki taki yak Imre Nad v Ugorshini Dosyagnuto domovlenosti z zahidnimi derzhavami pro derzhavnij nejtralitet Avstriyi j vivedennya zvidti vsih okupacijnih vijsk 1955 roku Hrushov zustrivsya v Zhenevi z prezidentom SShA Duajtom Ejzenhauerom i golovami uryadiv Velikoyi Britaniyi ta Franciyi U zovnishnij politici progolosili kurs na mirne spivisnuvannya z kapitalistichnim svitom Pomitno poslabili cenzuru persh za vse v literaturi kino inshih vidah mistectv Ale mezhi dozvolenogo viyavilisya dosit chitkimi Pridushennya radyanskimi vijskami Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku zasudzhennya Borisa Pasternaka yakogo 1958 roku nagorodzheno Nobelivskoyu premiyeyu z literaturi pridushennya zavorushen sered naselennya zokrema u Groznomu 1958 roku Novocherkasku 1962 tosho Ostatochnim zavershennyam vidligi vvazhayut vidstoronennya Hrushova i prihid do vladi Brezhnyeva 1964 Destalinizaciyu zupinili a u zv yazku zi svyatkuvannyam 20 yi richnici peremogi u nimecko radyanskij vijni pochalosya zvelichennya roli Stalina yak organizatora peremogi radyanskogo narodu Liberalizaciya suspilno politichnogo zhittya5 bereznya 1953 roku pomer Josip Stalin Pislya jogo smerti rozpochavsya novij period radyanskoyi istoriyi Gostro postalo pitannya pro novogo golovu derzhavi Spochatku providni poziciyi obijnyav Georgij Malenkov yakogo priznachili golovoyu Radi Ministriv SRSR Odnak do vladi rvavsya kerivnik organiv bezpeki Lavrentij Beriya Virishalnim argumentom u sutichci za vladu bula vijskova sila Vijskovi na choli z marshalom Georgiyem Zhukovim yakij pislya smerti Stalina odrazu povernuvsya do Moskvi zaareshtuvali Beriyu Jogo zvinuvatili u sprobi zakolotu shpigunstvi ta inshih zokrema i nadumanih zlochinah i rozstrilyali Pislya cogo na providni poziciyi u kerivnij verhivci visunuvsya Mikita Hrushov U veresni 1953 roku vin stav pershim sekretarem CK KPRS Na pochatku 1955 roku Georgiya Malenkova usunuli z posadi golovi uryadu j zaminili Mikoloyu Bulganinim yakij ne pretenduvav na golovnu rol u kerivnictvi Nastupniki Stalina rozumili sho prodovzhennya politiki zakruchuvannya gajok teroru j represij bezperspektivne j prihovuye nebezpeku mogutnih socialnih vibuhiv Poperedzhuvalnim dzvinkom stali povstannya v yazniv Vorkuti 1953 ta inshih taboriv GULAGu Nove kerivnictvo zgodilosya na deyaku liberalizaciyu suspilno politichnogo zhittya Pochavsya period hrushovskoyi vidligi Pislya smerti Stalina novi radyanski lideri ogolosili amnistiyu uv yaznenim na termin do p yati rokiv Na volyu vijshli zdebilshogo kriminalni zlochinci oskilki politichni v yazni mali trivalishi termini uv yaznennya Ce sprovokuvalo vibuh zlochinnosti v krayini reorganizovuvalisya v koloniyi skasovuvalis odiozni ukazi sered nih Pislya areshtu L Beriyi rozpochavsya pereglyad sprav politv yazniv Desyatki tisyach vipravdanih potyagnulisya z sibirskih taboriv nesuchi pravdu pro GULAG Uhvaleno rishennya pro reabilitaciyu narodiv represovanih u roki vijni ta vidnovlennya yihnoyi nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi Povernulisya do ridnih misc chechenci ingushi karachayivci balkarci kalmiki Odnak u pravi na reabilitaciyu vidmovleno povolzkim nimcyam krimskim tataram ta deyakim inshim narodam Kulminaciyeyu vidligi stav XX z yizd KPRS u lyutomu 1956 roku U dopovidi na zakritomu zasidanni M Hrushov upershe rozkriv strahitlivi zlochini skoyeni Stalinim ta jogo otochennyam Odnak nove partijno derzhavne kerivnictvo rozvinchuyuchi kult osobi pragnulo perekonati sho stalinski zlochini buli lishe deformaciyeyu socializmu M Hrushov zaklikav vidkinuti stalinizm i povernutisya do idej Lenina zamovchuyuchi pri comu sho pershij praktik komunistichnogo budivnictva zapochatkuvav masovij teror proti mirnih lyudej sho same za jogo nakazom stvoreno pershi tabori ta organizovano ChK instrument dlya pridushennya vsyakogo inakodumstva i nevdovolennya rezhimom Perevazhna bilshist radyanskogo suspilstva vitala kritiku stalinizmu nezvazhayuchi na yiyi obmezhenist i neposlidovnist Natomist konservativni kola a takozh chimalo lyudej zapamorochenih bagatorichnoyu bilshovickoyu propagandoyu rozvinchannya velikogo vozhdya sprijnyali vorozhe U zhovtni 1956 r u Tbilisi vidbulasya demonstraciya protestu proti novogo kerivnictva SRSR na zahist Stalina yaku vijska MVS rozstrilyali Antistalinskij kurs M Hrushova zustriv opir bilshosti Prezidiyi CK KPRS Georgij Malenkov V yacheslav Molotov Lazar Kaganovich ta inshi stalinisti vstupili u zmovu shob pozbaviti M Hrushova posadi U virishalnij moment M Hrushovu vdalosya sklikati partijnij plenum cherven 1957 r Na nomu bilshistyu golosiv shvaleno propoziciyu M Hrushova pro vivedennya zi skladu CK antipartijnoyi grupi tak nazvano vishezgadanih zmovnikiv Na vidminu vid chasiv Stalina opozicioneriv ne rozstrilyali yim dozvolili pracyuvati na kerivnih posadah u nizhchih lankah upravlinnya Ce stalo pomitnoyu prikmetoyu pom yakshennya komunistichnogo rezhimu Peremoga na plenumi zmicnila poziciyi M Hrushova U berezni 1958 r vin obijnyav she j posadu golovi Radi Ministriv Zoseredzhennya vladi j peretvorennya yiyi na osobistu ne ryatuvali vid svavillya novogo vozhdya i pidleglogo jomu aparatu M Hrushov yak i poperedni vozhdi pragnuv oshasliviti narod krokuyuchi chimduzh do komunizmu Na pochatku 60 h rokiv vin progolosiv kurs na budivnictvo komunistichnogo suspilstva pershochergovim zavdannyam rozrahovanim na dvadcyatirichnij period U dusi cogo rishennya sklali j uhvalili novu programu partiyi XXII z yizd KPRS 1961 r u yakij progoloshuvalosya Ninishnye pokolinnya radyanskih lyudej zhitime za komunizmu Ekonomichni reformiSproba ekonomichnih ta suspilnih reform bula spryamovana na vikonannya zavdannya u korotkij strok nazdognati ta peregnati najrozvinenishi zahidni krayini za virobnictvom produkciyi na osobu Odin iz avtoriv programi Nazdognati j peregnati Ameriku profesor O Aleksyeyev zgaduvav Rozrahunok pokazav sho nash togochasnij riven zhittya stanoviv 50 60 vid amerikanskogo A oskilki za nashoyu statistikoyu mi rozvivalisya u dekilka raziv shvidshe to visnovok naproshuvavsya sam soboyu rozriv z kozhnim rokom bude skorochuvatisya Dlya mene prozrinnya nastalo lishe cherez tri roki pislya XXII z yizdu Ya zrozumiv sho statistichni dani yakimi mi poslugovuvalisya nichogo spilnogo ne mayut zi spravzhnim stanom sprav Dlya togo shob priskoriti tempi ekonomichnogo rozvitku robilisya sprobi chastkovoyi reorganizaciyi upravlinnya gospodarstvom Voni odnak ne zachipali osnov komandno administrativnoyi sistemi Tak organizovano teritorialni organi upravlinnya radnargospi yaki ob yednuvali odnu abo dekilka oblastej Stvorennya radnargospiv spochatku dalo pozitivnij efekt Skorotilisya bezdumni zustrichni perevezennya vantazhiv z odnogo kincya krayini v inshij z yavilisya dodatkovi stimuli rozvitku dlya pidpriyemstv miscevogo pidporyadkuvannya zrosla iniciativa na miscyah Reforma priskorila tehnichnu rekonstrukciyu bagatoh pidpriyemstv za 1956 1960 rr stalo do ladu vtrichi bilshe novih tipiv mashin agregativ ustanovok nizh za poperednyu p yatirichku Z inshogo boku reorganizaciya zbila ritm vikonannya p yatirichnih zavdan Shob prihovati ci zboyi kerivnictvo krayini zminilo p yatirichnij termin vikonannya gospodarskih planiv i zaprovadilo na 1959 1965 rr novij doopracovanij semirichnij plan U nomu znachna uvaga vidvodilasya podalshomu pidnesennyu Reformi vijskovo promislovogo kompleksuUzhe z pershih povoyennih rokiv velikih zusil doklali dlya rozbudovi vijskovo promislovogo kompleksu zokrema dlya virobnictva novih vidiv zbroyi 1953 roku Radyanskij Soyuz vpershe viprobuvav vodnevu zbroyu Golovnim konstruktorom termoyadernoyi zbroyi v SRSR buv akademik Andrij Saharov yakij zgodom zbagnuv usyu nebezpeku viniknennya termoyadernoyi vijni j stav aktivnim borcem za mir Organizatorom doslidnickoyi roboti v galuzi yadernoyi nauki ta tehniki u SRSR buv akademik Igor Kurchatov Pid jogo kerivnictvom 1954 roku vpershe v sviti zbudovano atomnu elektrostanciyu v Obninsku Kaluzka oblast RRSFR Razyuchih uspihiv dosyagnuto v doslidzhenni ta osvoyenni kosmosu 4 zhovtnya 1957 r Radyanskij Soyuz vpershe u sviti zdijsniv zapusk shtuchnogo suputnika Zemli 12 kvitnya 1961 r u kosmos poletila radyanska lyudina Yurij Gagarin Osvoyuyuchi virobnictvo najnovishogo ozbroyennya ta viprobovuyuchi novi tehnologiyi uryadovci ne zvazhali na golovne yak vse ce poznachayetsya na dovkilli a otzhe na zdorov yi lyudini i vsogo zhivogo Tak yaderna zbroya stala dzherelom otruyennya radionuklidami teritorij navkolo poligoniv Avariya sho trapilasya 1957 roku na yadernomu vijskovomu ob yekti poblizu Chelyabinska sprichinila masovi radioaktivni urazhennya naselennya ekologichne zabrudnennya Cyu katastrofu j yiyi shkidlivi naslidki prihovano vid gromadskosti lyudi prodovzhuvali meshkati v nebezpechnij zoni 1960 roku pid chas viprobuvan vibuhnula mizhkontinentalna balistichna raketa Zaginulo bagato vijskovikiv Nezvazhayuchi na okremi nevdachi nabirav sil M Hrushov pohvalyavsya sho raketi vihodyat iz zavodiv yak kovbasi z avtomativ Majzhe na kozhnomu velikomu pidpriyemstvi stvoryuvali tayemni cehi dlya vipusku vijskovoyi produkciyi dzherelo Agrarni reformiDalekoyu vid rozv yazannya zalishalasya problema zabezpechennya produktami harchuvannya sho sponukalo kremlivske kerivnictvo pridilyati znachnu uvagu silskomu gospodarstvu Vishukuvalisya rizni sposobi shvidkogo zbilshennya virobnictva osoblivo zernovih kultur 1954 roku rozpochalosya osvoyennya cilinnih zemel u Kazahstani na Sibiru Urali ta Pivnichnomu Kavkazi Cilinna kampaniya stala zagalnonarodnoyu Za dva roki na cilinni zemli pribulo ponad 360 tisyach poselenciv Zavdyaki osvoyennyu cilini plosha ornih zemel u krayini zrosla na 27 1955 roku valovij zbir zerna stanoviv majzhe 104 mln t proti 81 mln t 1950 roku Odnak zgodom dalisya vznaki neperedbacheni negativni naslidki suto ekstensivnogo rozvitku silskogo gospodarstva zokrema eroziya gruntiv yaka prizvela do zmenshennya vrozhajnosti zernovih kultur 1959 roku uhvaleno rishennya pro likvidaciyu mashinno traktornih stancij MTS Yihnij mashinnij park peredali kolgospam spodivayuchis na efektivnishe vikoristannya Odnak vidsutnist u kolgospah garazhiv remontnoyi bazi fahivciv negativno poznachilasya na vikoristanni j zberezhenni tehniki Nastupnoyu ideyeyu yakoyu zahopivsya M Hrushov bulo shiroke vprovadzhennya posiviv kukurudzi Za jogo zadumom ce malo znachno pidvishiti efektivnist silskogo gospodarstva nasampered tvarinnictva Za nakazom M Hrushova v usij krayini navit na pivnochi za rahunok skorochennya posiviv inshih kultur pochali visivati kukurudzu Cyu kulturu ogolosili korolevoyu poliv Kerivnik radgospu chi kolgospu yakij vidmovlyavsya vprovadzhuvati yiyi rizikuvav svoyeyu posadoyu Odnak i kukurudza ne dala ochikuvanih rezultativ Partijna verhivka zvinuvatila selyanstvo u nedostatno viddanij praci na kolgospnih lanah i vzyala kurs na likvidaciyu osobistih prisadibnih gospodarstv Movlyav koli selyan pozbaviti vlasnogo gospodarstva to u vivilnenij chas voni sumlinnishe pracyuvatimut u kolgospah Posilivsya podatkovij tisk na selyan znovu vdalisya do obtinannya gorodiv obmezhennya kilkosti hudobi Z 1958 po 1962 r pogoliv ya koriv na selyanskih podvir yah skorotilosya z 22 do 10 mln goliv Utiski selyanskih gospodarstv vidverta ekspluataciya praci kolgospnikiv prizveli do masovoyi vtechi selyan do mist Deshevi robochi ruki potribni buli dlya rozshirennya promislovogo virobnictva budivelnogo kompleksu O Luk yanenko viznachiv nastupni periodi tak zvanoyi agrarizaciyi pobutu ta svitoglyadu gromadyan krayini doslidzhuyuchi povsyakdennya osvityan URSR chasiv vidligi pochatkovij krizovij 1953 1954 rr osnovnij formivnij 1955 1957 rr pristosuvalnij onovlyuvalnij 1958 1964 rr U pochatkovij krizovij period 1953 1954 perebig procesu agrarizaciyu povsyakdennya viznachali vidsutnist reakciyi pedagogiv na silskogospodarsku politiku uryadu G Malenkova sho bulo vlastive selyanam silskim uchitelyam oharakterizovanih M Bregedoyu pershimi formami zblizhennya osviti z agrarnim sektorom bulo vstanovlennya shefstva vishiv nad kolgospami vidznachene chasom nasilnicke zaluchennya molodi do roboti u botanichnih sadah yaki perebuvali u stani pislyavoyennoyi krizi Yih harakterizuvala nizka urozhajnist ta majzhe nulova rentabelnist doslidnih dilyanok traplyalisya vipadki spekulyaciyi urozhayem nadannya perevagi teoretichnim doslidzhennyam problem silskogo gospodarstva ta promislovosti a ne praktichnomu zastosuvannyam rozrobok Osnovnij formuyuchij period agrarnih reform 1955 57 rr zrushiv bagato sprav z mertvoyi tochki polipshennya materialno tehnichnoyi bazi silskogospodarskogo navchannya zaluchennya pracivnikiv APK do navchalnogo procesu kampaniya z samoobslugovuvannya u vishah vihid institutskoyi nauki z kabinetiv na polya chastimi u roboti osvityan stali zvernennya do zakordonnogo dosvidu vedennya silskogo gospodarstva sho vtilyuvalos u praktici stvorenih na bazi botanichnih sadiv agrobiostancij aktivnij tvorchij pidjom u kolektivah u zv yazku z reformami Hrushova nepoodinokimi buli vipadki superechlivosti yakisnih ta kilkisnih pokaznikiv silskogospodarskoyi diyalnosti Pristosuvalnij onovlyuvalnij period 1958 1964 rr poznacheno posilennya materialnogo stimulu roboti na zemli zrostannyam iniciativi molodi u vivchenni ta populyarizaciyi agrarnoyi politiki derzhavi viyizdom na cilinu studentiv vishiv nakopichennyam pozitivnogo profesijnogo dosvidu molodi na agrobiostanciyah otrimannyam pershih visokih pokaznikiv naukovih eksperimentiv vikladachiv ta studentiv na polyah oblastej kampaniyeyu ozelenennya mist ta peredmist respubliki povnoyu ugodnickoyu poziciyeyu shodo dij vladi yaka pomitna hocha b u vidsutnosti reakciyi na skorochennya prisadibnih dilyanok ta v pidtrimci kukurudzyanogo bumu v praktici ta pobuti Vgolos zagovorili pro porushennya balansu mizh navchannyam ta silskogospodarskoyu diyalnistyu lishe v ostannij rik vidligi Osvitni reformiDokladnishe Politehnichne navchannya Za chasiv vidligi rozpochato ne odnu reformu osvitnogo prostoru U potugah do zmin zachipalisya rizni sferi zhittya ditsadkiv shkil ta vishih i serednih navchalnih zakladiv krayini Prote z usih reform najbilsh vagomoyu bula politehnizaciya navchannya Cya problema zalishila po sobi najbilshu kilkist vidgukiv vona viklikala bilshe zmin u navchalnomu procesi nizh bud yaka insha innovaciya uryadu Tomu yiyi vvazhayut osnovopolozhnoyu osvitnoyu reformoyu tiyeyi dobi yaka znajshla svoye vidobrazhennya u roku Z metoyu nabliziti navchannya do virobnictva 1958 roku rozpochato reformu serednoyi shkoli Termin navchannya zbilshivsya z 10 do 11 rokiv Pochinayuchi z 9 go klasu uchni dva dni na tizhden mali opanovuvati virobnichi specialnosti bezposeredno na fabrikah zavodah u radgospah Reformu provodili nashvidkuruch bez glibokogo vivchennya spravi bez dostatnogo finansuvannya Svoyeyi meti pidnyati prestizh robitnichih profesij ta zbilshiti kilkist kvalifikovanih robitnikiv vona ne dosyagla Okreme misce u pereliku osvitnih reform malo pitannya movnoyi reformi chasiv Hrushova Zgidno z istorichnimi rozvidkami O Luk yanenka proces ukrayinizaciyi chasiv destalinizaciyi projshov dekilka periodiv pochatkovij krizovij period akumulyaciyi problemi sichen cherven 1953 r osnovnij formivnij 1953 1957 rr sho mav dva pidperiodi period shukan cherven 1953 gruden 1955 ta period vidrodzhennya 1956 veresen 1958 r period sprotivu veresen 1957 1964 rr Pid chas pershogo periodu rozvitku problemi sichen cherven 1953 r mali misce znizhennya movnoyi gramotnosti yak studentiv tak i spivrobitnikiv vishiv ne stilki yak rezultat rusifikatorskoyi politiki skilki yak skladova zagalnoyi negramotnosti vlastivi chasti yavisha peremikannya movnogo kodu vzhivannya surzhiku ta perehodu na movu spivbesidnika politika podvijnih standartiv iz boku centralnoyi vladi yaka odnochasno viznavala zasmichenist ukrayinskoyi movi ta prosuvala Osvityani stavali aktivnimi propagandistami znachushosti rosijskoyi movi u lekcijnih kursah propagandistskij roboti ta u publikaciyah u presi u vishij shkoli traplyalis periodichni spalahi zanepokoyennya statusom ukrayinskoyi movi u shkolah respubliki yaksho yakas borotba za movu i bula to vona bula skorishe demagogichnoyu pochinannya zalishalisya lishe na paperi chi u komentaryah do aktivnih dij sprava tak i ne dohodila U nastupnij period cherven 1953 gruden 1954 rr pomicheni nayavnist u derzhavi ta u kolektivi pedagogiv vishiv dvoh oriyentiriv do rozshirennya vzhitku ukrayinskoyi movi ta do zberezhennya pozicij rosijskoyi u povsyakdennomu spilkuvanni Posilennyu interesu do ridnoyi movi spriyalo zaluchennya vikladachiv do zagalnoderzhavnih proyektiv vivchennya ta vidrodzhennya dialektiv govoriv ukrayinskoyi movi zaprovadzhennya yedinogo movnogo rezhimu u vishah z chasom agresivnoyu aprobaciyeyu tehnologij podibnoyi ukrayinizaciyi kolektiviv poyava pershih centriv sprotivu ukrayinizaciyi navchalnogo procesu konflikt entuziazmu ukrayinizatoriv i materialno metodichna nezabezpechenist ukrayinskoyi shkoli Period vidrodzhennya 1956 veresen 1958 rr poznacheno pochatkom vidkritogo vislovlyuvannya poziciyi z privodu ukrayinizaciyi vishoyi shkoli rozshirennyam prostoru movnogo konfliktu movna problema vijshla z mikrorivnya rivnya zamknenoyi grupi kolektiviv pedinstitutiv na mezoriven riven mist ta oblastej poyavoyu tak zvanoyi prostorovo chasovoyi vidchuzhenosti rosijskomovnih voni ne stvoryuvali problemi dopoki ne stvoryuvali problem yim samim Stijkist ukrayinizaciyi zabezpechuvalas nayavnistyu ministerskogo kontrolyu za procesom ta stvorennyam paritetnosti ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov bez eskalaciyi yih protistoyannya yak na rivni vishiv tak i u vladnih kolah Ostannij period veresen 1958 1964 rr popri pomitni plodi ukrayinizaciyi vishoyi shkoli u pidvishenni rivnya ukrayinskoyi movi fiziko matematichnih prirodnichih ta ideologichnih disciplin rozpochavsya z reversnim hodom derzhavi u movnij sferi pochalasya prihovana rusifikaciya osviti pererostannya derzhavnoyi politiki yedinogo movnogo rezhimu u politiku yedinoyi perspektivnoyi movi vidnovlennya problemi ukrayinomovnih shkil ta klasiv mist dlya baz praktiki studentiv mav misce proces aprobaciyi na micnist movnoyi stijkosti ukrayinciv Jomu buli vlastivi vistupi pedagogiv proti iniciativ uryadu zi zrosijshennya shkoli prilashtuvannya pedagogichnimi kolektivami derzhavnih iniciativ z politehnizaciyi navchannya dlya poshirennya ideyi ukrayinskoyi vishoyi shkoli poyava movnogo ekstremizmu do rosijskomovnih tekstiv u pidruchnikah ta lekciyah z boku chastini vikladachiv vishiv poodinoki akciyi demonstraciyi protidiyi ukrayinskij vishij shkoli z boku molodi Kulturni reformiPid chas periodu destalinizaciyi pomitno oslabla cenzura nasampered u literaturi kino j inshih vidah mistectva de stalo mozhlivim kritichnishe visvitlennya dijsnosti Pershim poetichnim bestselerom vidligi stala zbirka virshiv Leonida Martinova Stihi M Moloda gvardiya 1955 Golovnoyu platformoyu prihilnikiv vidligi stav literaturnij zhurnal Novij svit Deyaki tvori cogo periodu otrimali populyarnist i za kordonom u tomu chisli roman Ne hlibom yedinim i povist Oleksandra Solzhenicina Odin den Ivana Denisovicha Inshimi znachushimi predstavnikami periodu vidligi buli pismenniki j poeti Viktor Astaf yev Bella Ahmadulina Robert Rozhdestvenskij Andrij Voznesenskij Yevgen Yevtushenko Rizko zbilsheno virobnictvo filmiv Osnovni kinorezhiseri vidligi Marlen Huciyev Mihajlo Romm Georgij Daneliya Eldar Ryazanov Leonid Gajdaj Vazhlivoyu kulturnoyu podiyeyu stali filmi Karnavalna nich Zastava Illicha Vesna na Zarichnij vulici Idiot Ya krokuyu po Moskvi Lyudina amfibiya Laskavo prosimo abo Storonnim vhid zaboroneno U 1955 1964 rokah na bilshij chastini krayini zaprovadzheno teletranslyaciyu Telestudiyi vidkrito v usih stolicyah soyuznih respublik i v bagatoh oblasnih centrah 1957 roci v Moskvi vidbuvsya VI Vsesvitnij festival molodi ta studentiv 1962 roku koli M Hrushov vidvidav i gostro rozkritikuvav vistavku hudozhnikiv avangardistiv u moskovskomu Manezhi rozpochalisya goninnya na abstrakcionistiv modernistiv a dali i na kinorezhiseriv poetiv muzikantiv predstavnikiv inshih tvorchih profesij chiyi tvori vihodili za vuzki ramki zagalnoobov yazkovogo socialistichnogo realizmu Brutalnim napadkam vladi piddano poetiv Yevgena Yevtushenka Andriya Voznesenskogo Bellu Ahmadulinu prozayika Illyu Erenburga skulptora Ernsta Neizvyestnogo kinorezhisera Marlena Huciyeva ta bagatoh inshih Ernst Neizvyestnij zgodom stav avtorom nadgrobku na mogili M Hrushova u yakomu dosit vluchno vidobraziv sut pravlinnya pokijnogo lidera sklavshi rivnoveliki brili bilogo ta chornogo marmuru kontrastnist yakih simvolizuye superechlivist osobi M Hrushova ta jogo pravlinnya borotba zi stalinizmom i stverdzhennya vlasnogo avtoritarizmu neposlidovnist u sprobah liberalizaciyi radyanskogo rezhimu U ti sami roki pochalisya ckuvannya j goninnya tvorchoyi inteligenciyi Pershij ideologichnij zalp spryamuvali proti vidomogo poeta j pismennika Borisa Pasternaka yakij 1957 roku vidav za kordonom golovnij tvir svogo zhittya roman Doktor Zhivago Pismennik namagavsya opublikuvati svij tvir u SRSR odnak ce viyavilosya nemozhlivim cherez cenzuru U romani opisano podiyi gromadyanskoyi vijni v Rosiyi z poglyadu inteligenta gliboko gumannoyi lyudini yaku oburyuye bud yake krovoprolittya 1958 roku Borisa Pasternaka nagorodzheno Nobelivskoyu premiyeyu Publikaciya romanu za kordonom bez vidoma vladi oburila yiyi verhivku Komunistichna propaganda rozpochala kampaniyu grubogo ckuvannya pismennika zvinuvachuyuchi jogo malo ne v zradi Batkivshini Presa SRSR postijno publikuvala dobirki listiv trudyashih z osudom poeta V umovah postijnogo goninnya grubih obraz B Pasternak zmushenij buv vidmovitisya vid otrimannya najpochesnishoyi mizhnarodnoyi nagorodi 30 travnya 1960 r poeta ne stalo B Pasternak buv ne yedinim predstavnikom tvorchoyi inteligenciyi yakij zaznav ideologichnih peresliduvan 1961 roku KDB viluchilo u pismennika Vasilya Grossmana rukopis jogo romanu Zhittya i dolya u yakomu bez prikras zmalovano uves tragizm pochatkovogo periodu nimecko radyanskoyi vijni Golovnij ideolog partiyi Mihajlo Suslov zayaviv sho taka kniga mozhe buti vidana ne ranishe nizh cherez dvisti rokiv Povsyakdennya chasiv vidligiV ostanni roki vse bilshij interes viklikaye vidtvorennya povsyakdennogo zhittya ukrayinciv riznih epoh Pobut gromadyan dobi vidligi u riznij chas doslidzhuvali R Feldmesser O Isajkina V Vovk Tipovi hrushovki v Kazani Migraciya do mist zagostrila i bez togo serjoznu zhitlovu problemu M Hrushov namagavsya yiyi rozv yazati shlyahom mehanizaciyi budivelnih robit ta shirokogo budivnictva malogabaritnih p yatipoverhivok yaki za nizku yakist arhitekturnogo planuvannya ta budivnictva u narodi nazvali hrushobami Odnak miljoni nedavnih meshkanciv komunalok ta barakiv upershe otrimali vlasni okremi kvartiri Porivnyano zi stalinskim periodom udvichi zrosla zarobitna plata robitnikiv u kramnicyah z yavilisya televizori holodilniki pralni mashini U vilnomu prodazhu buli avtomobili Volga ta Moskvich Zvichajno ci tovari koshtuvali duzhe dorogo yak na serednij riven zarplati i malo hto mig yih pridbati Groshova reforma 1961 r viklikala deyaki inflyacijni tendenciyi j negativno vplinula na zhittyevij riven naselennya Formalno yiyi metoyu bula zmina masshtabu cin i zarplat zmenshennya u 10 raziv M Hrushov obicyav sho za novoyu kopijkoyu pochnut nahilyatisya perehozhi na vulicyah Faktichno zh reforma prizvela do deyakogo pidvishennya rozdribnih cin na produkti i tovari shirokogo vzhitku u novomu masshtabi dzherelo Razom z tim rozumiyuchi vazhlivist zaohochennya virobnikiv silgospprodukciyi a nestacha produktiv harchuvannya vidchuvalasya dedali bilshe kerivnictvo virishilo pidvishiti zakupivelni cini Ce desho polegshilo zhittya kolgospnikiv najznedolenishoyi verstvi naselennya odnak vidchutno vdarilo po byudzhetu robitnikiv ta sluzhbovciv oskilki pidvishennya zakupivelnih cin primusilo 1962 roku pidvishiti j rozdribni cini na maslo na 50 na m yaso na 25 40 Nevrozhaj 1963 r viklikav rozlad u postachanni naselennya produktami osoblivo hlibom Jogo vipikali z domishkoyu gorohovogo boroshna znovu z yavilisya dovgi chergi Radyanskij Soyuz upershe zmushenij buv zakupiti prodovolche ta furazhne zerno za kordonom nadali taka praktika stala zvichnoyu Pislyareformennij rubl 1961 roku O Luk yanenko viznachiv nastupni periodi zmini umov pobutu gromadyan krayini akcentuyuchi uvagu na povsyakdenni osvityan URSR dobi vidligi pochatkovij krizovij 1953 1955 rr osnovnij formuyuchij 1956 1958 rr pristosuvalnij onovlyuvalnij 1959 1964 rr U pochatkovij krizovij period 1953 1955 povsyakdennya naselennya viznachali avarijnist navchalnih primishen ta trivala vidbudova navchalnih korpusiv ekonomichna kriza vishiv ta yihnya finansovo gospodarska zalezhnist vid centru socialni negarazdi zbilshuvala nevidpovidnist navantazhennya ta rivnya zarobitnoyi plati vikladachiv sho osoblivo pomitno na foni stabilno dorogogo zhittya popri sistematichni znizhennya cin problemoyu zalishalos rozv yazannya zhitlovogo pitannya studentiv ta vikladachiv u pislyavoyennij krayini Materialni statki molodi chasto buli neznachnimi sho zmushuvalo molod shukati pidrobitku yak na storoni tak i v instituti Navchalno vihovnij proces harakterizuvali byurokratizm ta zasillya ideologichnih kampanij Dozvillya vklyuchalo sankcionovani vladoyu vechori vidpochinku zanyattya u studentskih naukovih tovaristvah ta u gurtkah hudozhnoyi samodiyalnosti yaskravim prikladom totalitarnogo kontrolyu buv nastup na religijnist studentiv ta vikladachiv ta borotba za moralnist kolektivu Tisk vladi ta umov zhittya shtovhav lyudej do proyavu deviacij alkogolizm kradizhki tosho Osnovnij formuyuchij period reform 1956 1958 rr prinis zmini perehid institutiv na samoobslugovuvannya studentiv ta chasti finansovo gospodarski reviziyi vishiv Minosviti znachno pokrashuyetsya i personalnij dobrobut osvityan vidznacheno visoki zarobitki profesorsko vikladackogo skladu vishiv rozvantazhennya robochogo chasu zatverdzhennya shestigodinnogo robochogo dnya molod v umovah liberalizaciyi zhittya zaznala emocijno intelektualnogo visnazhennya propagandistskoyu robotoyu sho viklikalo apatiyu do suspilno politichnih problem togochasnosti kerivnictvo vishiv ta partijnih oseredkiv prodovzhilo suvoru filtraciyu estetichnih smakiv molodi v muzici ta literaturi posililo aktivne vtruchannya v osobiste zhittya spivrobitnikiv ta studentiv pid privodom borotbi za socialistichnu zakonnist ta moralnist vlada viznala nayavnist tyutyunovoyi ta alkogolnoyi zalezhnostej u pedkolektivah rozpochavshi kampaniyu po ozdorovlennyu yak u robochij chas obov yazkovi zaryadki profilaktika teoretichni lekciyi tak i pid chas vidpochinku sportivno ozdorovchi tabori profilaktoriyi vishiv tosho Pristosuvalnij onovlyuvalnij period 1959 1964 rr oznamenuvali znachne pokrashennya materialno tehnichnoyi bazi vishiv za rahunok samoobslugovuvannya vishi rukami molodi ne lishe vidnovili kolishnyu mic ale j zrobili krok upered po onovlennyu primishen navchalnih korpusiv gurtozhitkiv po uporyadkuvannyu teritoriyi ta sportivnih dilyanok visha shkolu znovu zitknulas z problemoyu nestachi primishen porodzhenoyu ne rozruhoyu a zbilshennyam kontingentu studentiv r ne vplinula istotno na dobrobut osvityan zagalne spivvidnoshennya zarobitnih plat do kupivelnoyi spromozhnosti ne zminilosya yak ne zminilas i riznicya zarplat u vishah z yavilas ministerska zaborona pracevlashtuvannya studentiv u vishah ta pochalasya praktika ekonomiyi stipendialnogo fondu za rahunok zaboroni viplati stipendij molodi pid chas virobnichih praktik v ostannij period postala problema obmezhenosti vakansij dlya vipusknikiv pedinstitutiv u shkolah regioniv Posilennya tisku na religijni ob yednannya1956 roku pochalasya aktivizaciya antireligijnoyi borotbi yaku Oleksandr Lisenko vluchno ohrestiv politikoyu zagvinchuvannya gajok Tayemna postanova CK KPRS Pro zapisku viddilu propagandi i agitaciyi CK KPRS po soyuznih respublikah Pro nedoliki naukovo ateyistichnoyi propagandi vid 4 zhovtnya 1958 zobov yazuvala partijni komsomolski ta gromadski organizaciyi rozgornuti propagandistskij nastup na religijni perezhitki derzhavnim ustanovam proponuvalosya zdijsniti zahodi administrativnogo harakteru spryamovani na zhorstkist umov isnuvannya religijnih gromad 16 zhovtnya 1958 Rada Ministriv SRSR uhvalila Postanovi Pro monastiri v SRSR i Pro pidvishennya podatkiv na dohodi yeparhialnih pidpriyemstv i monastiriv 21 kvitnya 1960 priznachenij u lyutomu togo zh roku novij golova Radi u spravah RPC Kuroyedov u svoyij dopovidi na Vsesoyuznij naradi upovnovazhenih Radi tak harakterizuvav robotu kolishnogo jogo kerivnictva Golovna pomilka Radi u spravah pravoslavnoyi cerkvi polyagala v tomu sho vona neposlidovno provodila liniyu partiyi j derzhavi shodo cerkvi i najchastishe skochuvalasya na poziciyi obslugovuvannya cerkovnih organizacij Zajmayuchi zahisni poziciyi shodo cerkvi Rada vela liniyu ne na borotbu z porushennyami duhovenstvom zakonodavstva pro kulti a na zahist cerkovnih interesiv Tayemna instrukciya iz zastosuvannya zakonodavstva pro kulti v berezni 1961 roku zvertala osoblivu uvagu na te sho sluzhiteli kultu ne mayut prava vtruchatisya v rozporyadchu ta finansovo gospodarsku diyalnist religijnih gromad V instrukciyi vpershe viznacheno sho ne pidlyagayut reyestraciyi sekti virovchennya j harakter diyalnosti yakih maye antiderzhavnij i buzuvirskij harakter yegovisti p yatidesyatniki adventisti reformisti U masovij svidomosti zberigsya pripisuvanij Hrushovu vistup togo periodu v yakomu vin obicyaye pokazati ostannogo popa po televizoru 1980 roku Odnimi z najzapeklishih borciv iz religiyeyu buli osvityani URSR Privilej viznachennya roli religiyi ta religijnih u rozvitku krayini nalezhav kafedram marksizmu leninizmu ta istoriyi Zgidno z doslidzhennyami O Luk yanenka U chas fizichnoyi amnistiyi religijnih diyachiv z usogo pereliku hristiyanskih denominacij v URSR najbilshogo intelektualnogo peresliduvannya poltavciv dovelos piznati greko katolikam Duhovnij lider uniativ Andrij Sheptickij postavav u lekciyah osvityan yak zapeklij shpigun i zagarbnik zi Svyatogorskoyi gori u Lvovi galickij knyaz cerkvi hizhak yakij utrimuvav inkubator diversantiv i teroristiv Podibnoyi dumki pro zv yazok nacionalistiv z greko katolickoyu cerkvoyu kafedri marksizmu leninizmu dotrimuvalisya trivalij chas U lekcijni kursi vklyuchali opovidi pro te yak nacionalisti razom iz katolickoyu cerkvoyu vistupali proti radyanizaciyi krayu Pravoslav ya takozh ne uniknulo uchasti buti oshelmovanim shopravda z bilshoyu chastkoyu loyalnosti Narodni protestiNizkij riven zhittya chasti pereboyi v postachanni vidsutnist elementarnih gromadyanskih prav i politichnih svobod svavillya vladi sprichinyali spalahi narodnogo protestu Navesni 1962 r u SRSR vidbulisya masovi narodni vistupi antiuryadovi demonstraciyi zokrema u mistah Temirtau Kazahstan Aleksandrovi Vladimirska oblast Rosiyi Krivomu Rozi Ukrayina Groznomu Checheno Ingushetiya Najgostrishi strajki j demonstraciyi vidbulisya u travni 1962 roku u Novocherkasku Rostovska oblast Rosiyi Za nakazom M Hrushova proti demonstrantiv kinuli vijska Pid chas rozgonu demonstraciyi desyatki lyudej ubito sotni poraneno U antiradyanskij diyalnosti zvinuvatili i rozstrilyali kilkoh robitnichih aktivistiv Yak i zavzhdi zasobi masovoyi informaciyi SRSR yaki staranno zamovchuvali fakti sprotivu komunistichnomu rezhimovi zberigali movchanku pro novocherkaski podiyi Novocherkaskij rozstril prodemonstruvav nesprijnyattya robitnikami politiki neposlidovnih ekonomichnih peretvoren M Hrushova Opora komunistichnogo rezhimu sprijnyala sprobi liberalizaciyi suspilnogo zhittya z gluhim remstvuvannyam vbachayuchi v nih vidhid vid golovnih zasad marksistske leninskoyi doktrini i zamah na svoyi kastovi interesi Reformatorska diyalnist M Hrushova ne ominula j aparat KPRS yakij 1962 roku podilili na dvi strukturi promislovu j agrarnu Stvoryuvalis paralelni krajkomi ta obkomi partiyi silski ta promislovi sho zagostryuvalo supernictvo v aparati Vidchutnim udarom po partnomenklaturi stalo rishennya pro sistematichne onovlennya skladu partorganiv Peredbachalosya sho kerivni posadi v KPRS funkcioneri obijmatimut ne bilshe nizh dvichi po chotiri roki Strah vtratiti tepli miscya zgurtuvav v opoziciyu do M Hrushova vplivovu partijno derzhavnu nomenklaturu Nevdovolenoyu pravlinnyam M Hrushova bula i znachna chastina vijskovih U krayini vidbuvalosya znachne skorochennya zbrojnih sil Vidsutnist socialnih garantij oficeram nestacha zhitla skladnist iz pracevlashtuvannyam zvilnenih u zapas ta vidstavku spriyali kritici kerivnictva z boku vijskovosluzhbovciv Svoyi pretenziyi do M Hrushova mali j pracivniki KDB yaki za jogo pravlinnya vtratili pevnu samostijnist i pidlyagali pilnomu kontrolyu partijnih organiv Zmini u zovnishnij politici SRSRU zovnishnij politici takozh vidbivsya superechlivij harakter kerivnictva M Hrushova Pislya smerti Stalina radyanskij lider rozpochav liberalni reformi ne lishe u svoyij krayini a j chiniv tisk na kerivnikiv krayin Shidnogo bloku shob ti nasliduvali priklad Moskvi Dlya togo shob socialistichna sistema trimalasya kupi i piddavalasya upravlinnyu vona mala diyati za yedinimi pravilami Kreml povodivsya u krayinah satelitah yak gospodar Koli u chervni 1958 r vibuhnulo narodne povstannya u NDR i shidnonimecka vlada viyavilisya nespromozhnoyu pridushiti vistupi robitnichogo klasu za nakazom Moskvi grupa radyanskih vijsk dislokovana v NDR vlasnoruch navela poryadok Radyanskij Soyuz vikoristav vstup FRN do NATO yak privid dlya stvorennya u travni 1955 r vijskovo politichnogo bloku Organizaciyi Varshavskogo Dogovoru pid vlasnim kerivnictvom Do nogo uvijshli vsi komunistichni krayini za vinyatkom Yugoslaviyi Voseni 1956 roku radyanski vijska vtopili v krovi revolyuciyu v Ugorshini Kritiku stalinizmu v SRSR shvalno zustriv komunistichnij lider Yugoslaviyi Josip Broz Tito yakij namagavsya pobuduvati u svoyij krayini socializm za vlasnim planom Vidnosini mizh SRSR i Yugoslaviyeyu rozirvani za chasiv Stalina cherez nebazhannya marshala Tito vikonuvati nakazi z Moskvi pochinayuchi z 1954 55 rr normalizuvalisya Odnak novi sprobi Moskvi vtyagnuti Yugoslaviyu do komunistichnogo taboru prizveli do novoyi napruzhenosti mizh krayinami spravilo bolisne vrazhennya na kerivnikiv Kitayu ta Albaniyi Mao Czedun ta Enver Hodzha u cej period stvoryuvali vlasni kulti Mao pretenduvav na vivilnene misce lidera u yake tradicijno nalezhalo kerivnikovi Kremlya Vidnosini mizh SRSR z odnogo boku ta Kitayem i Albaniyeyu z inshogo pogirshuvalisya U rezultati obidvi krayini opinilisya poza radyanskim blokom U vidnosinah SRSR z krayinami Shodu okreslilasya tendenciya vvazhati svoyimi soyuznikami vsih hto vistupav z antiimperialistichnih pozicij Moskva bezumovno pidtrimala arabski krayini u blizkoshidnomu konflikti Radyansko arabska druzhba znajshla viyav zokrema u nagorodzhenni lideriv Yegiptu ta Alzhiru zirkami Geroyiv Radyanskogo Soyuzu SRSR aktivno pidtrimuvalo zbroyeyu bezvidplatnoyu dopomogoyu nacionalno vizvolni ruhi j novi rezhimi stvoryuvani na ruyinah kolonialnih imperij Umovoyu pidtrimki bulo progoloshennya kerivnictvom novih derzhav kursu socialistichnoyi oriyentaciyi Naspravdi zh chasto dali rozmov pro socializm tam sprava ne jshla i radyanski lideri zakolisani revolyucijnoyu ritorikoyu azijskih ta afrikanskih diktatoriv vikidali na viter sotni miljoniv dolariv Osnovoyu zovnishnopolitichnoyi diyalnosti SRSR deklaruvav borotbu za mir i rozzbroyennya Same z cim bula pov yazana sproba M Hrushova rozpochati konstruktivnij dialog iz krayinami Zahodu 1955 roku SRSR SShA Velika Britaniya j Franciya pidpisali ugodu shodo Avstriyi za yakoyu z ciyeyi krayini vivodilisya vijska derzhav peremozhnic a sama Avstriya nabuvala postijnogo statusu nejtralnoyi derzhavi Togo zh roku Moskvu vidvidala uryadova delegaciya FRN na choli z kanclerom Konradom Adenauerom Mizh SRSR i FRN vstanovleno diplomatichni vidnosini Nastupnogo 1956 roku pidpisano deklaraciyu pro vidnovlennya diplomatichnih vidnosin mizh SRSR i Yaponiyeyu M Hrushov laden buv viddati najpivdennishi Kurilski ostrovi ta Shikotan na yaki pretenduvala Yaponiya v obmin na mirnij dogovir Odnak pislya pidpisannya yaponsko amerikanskogo dogovoru bezpeki radyanskij uryad vidmovivsya vid svoyeyi propoziciyi Napruzhenim momentom u mizhnarodnih povoyennih vidnosinah stala Karibska kriza 1962 roku Svit upershe postav pered zagrozoyu yadernoyi vijni Karibska kriza ta yiyi podolannya dali poshtovh procesu rozzbroyennya SRSR SShA ta Velika Britaniya 5 serpnya 1963 roku pidpisali v Moskvi dogovir pro zaboronu viprobuvan yadernoyi zbroyi u troh seredovishah v atmosferi u kosmosi ta pid vodoyu Zovnishnya politika SRSR bula dosit dinamichnoyu Upershe kremlivskij lider pobuvav z druzhnimi vizitami u bagatoh derzhavah svitu zokrema u SShA 1959 r 1960 r Usi zakordonni podorozhi M Hrushova shiroko visvitlyuvali zasobi masovoyi informaciyi Do pevnoyi miri voni spriyali rozvinchannyu mifu pro imperialistichnih hizhakiv Zahodu yaki siloyu zbroyi hochut znishiti krayini socializmu Div takozhIstoriya SRSR 1953 1964 Vinoski Arhiv originalu za 11 kvitnya 2009 Procitovano 4 serpnya 2009 Neizvestnye podrobnosti kremlevskogo zagovora 11 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros Luk yanenko O V Periodizaciya vplivu agrarnih reform dobi vidligi na povsyakdennya pedinstitutiv URSR Luk yanenko Oleksandr Viktorovich Materialy VIII Miedzynarodowej naukowi praktycznej konferencji Europejska nauka XXI owieka 2012 Volume 16 Historia Muzyka i zycie Przemysl Nauka i studia str 3 6 Bregeda M V Stavlennya selyanstva Radyanskoyi Ukrayini do kursu na socialnu pereoriyentaciyu ekonomiki derzhavi 1953 rik Mikola Volodimirovich Bregeda Ukrayinskij selyanin Zb nauk prac za red A G Morozova Cherkasi Cherkaskij nacionalnij universitet im B Hmelnickogo 2008 Vip 11 S 142 145 Luk yanenko O V Poltavskij pedagogichnij na shlyahu do agrarnih peremog Navkolishnye seredovishe i zdorov ya lyudini Materiali V Vseukrayinskogo naukovo praktichnogo seminaru Poltava Skajtek 2012 S 62 64 Luk yanenko O V Umovi zaluchennya osvityan URSR do agrarnih povsyakdennih praktik chasiv vidligi Luk yanenko Oleksandr Viktorovich Materiali za 8 a mezhdunarodna nauchna praktichna konferenciya Klyuchovi vprosi v svremennata nauka 2012 Tom 22 Istoriya Muzika i zhivot Sofiya Byal GRAD BG OOD P 3 6 Luk yanenko O V Tehnologiyi agrarizaciyi povsyakdennogo svitoglyadu osvityan URSR dobi vidligi Luk yanenko Oleksandr Viktorovich Materialy VIII ezinarodni vedecko prakticka konference Efektivni nastroje modernich ved 2012 Dil 16 Historie Praha Publishing House Education and Science s r o P 3 5 Luk yanenko O V Osvityani Poltavshini na mezhi silskoyi praktiki ta gospodarskoyi teoriyi 1956 1957 rr Oleksandr Viktorovich Luk yanenko Ukrayinskij selyanin zb nauk prac za red A G Morozova Cherkasi Cherkaskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni B Hmelnickogo 2010 Vip 12 S 65 67 Luk yanenko O V Politehnizaciya vishoyi pedagogichnoyi shkoli dobi vidligi Oleksandr Viktorovich Luk yanenko Pridniprovski socialno gumanitarni chitannya Materiali Zaporizkoyi sesiyi I Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi m Zaporizhzhya 11 kvitnya 2012 r u 4 h chastinah D TOV Innovaciya 2012 Ch 1 S 71 74 Luk yanenko O V Movne pitannya u pedinstitutah URSR chasiv vidligi problemi mezhi ta kriteriyi Luk yanenko Oleksandr Viktorovich Materiali za 8 a mezhdunarodna nauchna praktichna konferenciya Dinamikata na svremennata nauka 2012 Tom 5 Zakon Istoriya Sofiya Byal GRAD BG OOD P 59 61 Luk yanenko O V Perehrestya movi ta yazyka movne pitannya u pedinstitutah URSR chasiv vidligi Luk yanenko Oleksandr Viktorovich Materialy VIII mezinarodni vedecko prakticka konference Aplikovane vedecke novinky 2012 Dil 4 Pravni vedy Historie Praha Publishing House Education and Science s r o S 64 67 Luk yanenko O V MOVNE PITANNYa U SEREDOVIShI OSVITYaN URSR ChASIV DESTALINIZACIYi Luk yanenko Oleksandr Viktorovich Sumska starovina 2012 Feldmesser R A Equality and Inequality under Khrushchev Robert A Feldmesser Russia under Khrushchev an anthology of problems of communism ed by Abraham Brumberg New York Frederick A Praeger 1962 P 223 239 Isajkina O Zhitlovi umovi miskogo naselennya v povoyennij period 1945 1955 rr Olga Isajkina Ukrayina HH st kultura ideologiya politika Zb st K 2005 Vip 8 S 207 212 Vovk V M Pobut miskogo naselennya Naddnipryanskoyi Ukrayini v 1950 80 h rr HH st Vitalij Mikolajovich Vovk Naukovi zapiski Seriya Istoriya Vinnicya 2005 Vip 9 S 206 212 Luk yanenko O V Bez mami j tata j neubrana hata pobut studentiv pedinstitutiv URSR chasiv vidligi Luk yanenko Oleksandr Viktorovich Nauka Ukrayini Perspektivi ta potencial Materiali IV Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi zaochnoyi konferenciyi Nauka Ukrayini Perspektivi ta potencial m Odesa 30 31 travnya 2012 r Odesa 2012 S 41 44 Luk yanenko O V Muzika j literatura u ploshini dozvillya pedkolektiviv URSR chasiv destalinizaciyi Luk yanenko Oleksandr Viktorovich Suchasna osvita i nauka v Ukrayini tradiciyi ta innovaciyi Materiali HIII Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi zaochnoyi konferenciyi 26 28 kvitnya 2012 r Zaporizhzhya 2012 S 108 111 Luk yanenko O V Cina zhittya poltavskih osvityan chasiv destalinizaciyi Oleksandr Viktorovich Luk yanenko Sumskij istoriko arhivnij zhurnal 2011 XIV XV S 154 160 Lisenko O Ye Chi bula vidliga u stosunkah mizh vladoyu i cerkvoyu Oleksandr Yevgenovich Lisenko Ukrayina HH stolittya kultura ideologiya politika Zb statej Vip 10 Hrushovska vidliga peredumovi realiyi naslidki Materiali kruglogo stolu Vidp red V M Danilenko K Nika Centr 2006 S 136 144 Luk yanenko O V Religijni vijni osvityan chasiv destalinizaciyi yak nastup na nacionalnu samoidetifikaciyu Luk yanenko Oleksandr Viktorovich Pravove regulyuvannya religijnogo zhittya istoriya suchasnist perspektivi Materiali IV mizhnarodnogo kruglogo stolu Harkiv 16 grudnya 2011 roku H Vid vo Korecka L O 2011 S 112 115 Stalinizm Vidliga Hrushova 5 bereznya 1953 14 zhovtnya 1964 Zastij BrezhnyevaDzherelaXX sezd Kommunisticheskoj Partii Sovetskogo Soyuza 14 25 fevralya 1956 goda Stenograficheskij otchet I M Politizdat 1956 640 c XX sezd Kommunisticheskoj Partii Sovetskogo Soyuza 14 25 fevralya 1956 goda Stenograficheskij otchet II M Politizdat 1956 560 c Kozlov V A Neizvestnyj SSSR Protivostoyanie naroda i vlasti 1953 1985 gg M OLMA PRESS 2006 448 s Arhiv ISBN 5 224 05357 9