Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воркутинське повстання — відбулося 19 липня — 1 серпня 1953 у таборі «Річлаг» (в архів. документах — Особливо режимний табір № 6 МВС СРСР, Комі АРСР, РФ).
| Воркутинське повстання в'язнів | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Ув'язнені |  МВС | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Голови комітетів: 2 т/в Ф. Ф. Кендзерський | Голова комісії МВС І.І. Масленников | ||||||
| Сили | |||||||
| 15 604 в'язнів | немає даних | ||||||
| Втрати | |||||||
| Урядова оцінка: 53 вбитих, | немає даних | ||||||
Причини
Приводом стало опублікування Указу Президії ВР СРСР про амністію, дія якої на політичних в'язнів цього табору не поширювалася. «Річлаг» складався із 17 відділень, де перебувало 38 589 ув'язнених, зокрема 16 812 так званих «націоналістів»: 10 495 українських, 2 935 литовських, 1 521 естонських, 1 075 латвійських, 510 польських.
Після переведення до «Річлагу» політв'язнів із таборів «Камишлаг» і «Пєсчанлаг» у Воркуті поширилися відомості про вияви непокори у цих таборах: відмову виходити на роботу, страйки, сутички із табірною адміністрацією і кримінальними злочинцями. В'язні «Річлагу» вирішили підтримати цю ініціативу й розпочали підготовку до масових акцій протесту. Повстання виникало поступово, із низки страйків, що майже кожного дня спалахували у різних табірних відділеннях.
Вимоги
17 липня на шахті «Капітальна» під час чергової відмови виходити на роботу в'язні побили десятника Єдинобика, який закликав припинити саботаж. Решта десятників спускатися у шахту відмовилися, внаслідок чого робочий день було зірвано. 19 липня 350 в'язнів, яких привезли зі «Степлагу», відмовилися вийти на роботу. Страйкарі заявили адміністрації про своє бажання провести переговори із прокурором і начальником управління концтаборів.
Прибулим у табірне відділення заступнику начальника «Річлагу» та начальнику відділу режиму й оперативної роботи в'язні повідомили, що із загальними питаннями хочуть звернутися до представника ЦК КПРС, а відтак вимагають його приїзду до концтабору. Учасники страйку організували свої штаби, завданням яких було стежити за діями агентури, оперативного складу й адміністрації табору, не виходячи на роботу. Представники різних націй створювали свої керівні штаби, зокрема в бараку № 42 розміщувався штаб українських націоналістів.
Власні штаби мали також литовці, латвійці й естонці. Осередок членів ОУН-УПА у таборі № 1 очолював П. Михайлик, до нього входили М. Бугера, М. Воргас, І. Ульмир, М. Мосієвич, М. Полтава, О. Мартинюк, Н. Дедерчук, П. Сом, В. Шмайко. У табірному відділенні № 2 діяв потужний повстанський штаб поляків на чолі з колишнім капітаном польської армії Кендзерським.
Розвиток подій
21 липня у листівках в'язні висунули адміністрації вимоги:
- ліквідувати режимні особливі табори МВС,
- скасувати каторгу,
- максимально зменшити строки покарання за 58 статтею, а також висловили прохання до приїзду представника ЦК КПРС не переводити їх до інших місць та не змушувати працювати.
Цю заяву підтримало близько 150-ти в'язнів. 22 липня у табірному відділенні № 2 1.500 осіб відмовилися виходити на роботу до приїзду представника ЦК КПРС, а наступного дня кількість страйкарів у цьому відділенні зросла до 3-х тис. осіб. Телеграмою від 19 липня про ситуацію в «Річлагу» повідомили Міністра внутрішніх справ СРСР Круглова, який підписав наказ про встановлення для ув'язнених «Річлагу»:
- дев'ятигодинного робочого дня;
- зняття з їхнього одягу номерів (тобто повернення звертання до в'язнів за ім'ям і прізвищем);
- дозвіл писати один лист на місяць замість одного листа на рік;
- переводити зароблені гроші сім'ям, а також знімати з рахунку до 300 карбованців щомісяця;
- дозволив побачення з рідними.
24 липня з метою погасити страйк про це було повідомлено в усіх табірних відділеннях, однак українські націоналісти розгорнули широку пропаганду проти виходу на роботу і закликали боротися за звільнення та виконання усіх вимог страйкувальників. Завдяки агітації націоналістів ув'язнені табірних відділень № 2, 3, 16 відреагували на пільги негативно, і 8.700 осіб відмовилися виходити на роботу, внаслідок чого роботу шахт № 7, 12, 14, 16 і будівництво ТЕЦ-2 було припинено.
23 липня у бараках і загальних їдальнях в'язні провели мітинги. 26 липня у таборі № 10 було ізольовано 52-х в'язнів, які проходили за справами як активні учасники повстанських організацій, а всі колючо-ріжучі предмети та бензин вивезені за межі зони. У відповідь на ці каральні заходи ув'язнені табірного відділення № 3 здійснили напад на штрафний ізолятор і звільнили 77 активних учасників повстання. Під час операції охорона застосувала зброю, внаслідок чого двоє в'язнів загинуло і двоє дістали поранення.
27 липня біля штабу управління табірного керівництва зібралося 1000—1500 ув'язнених, від імені яких поляк Едвард Буца висунув вимоги:
- звільнити й повернути до табірного відділення вивезених на етап 52-х ув'язнених або віддати їхні трупи;
- повернути в'язнів, залишених адміністрацією у шахті;
- не вивозити із табору продукти і видавати їх згідно з установленою нормою;
- не допускати приходу в зону оперативного складу;
- викликати на переговори представника ЦК КПРС.
Розширення повстання
Зранку 28 липня до повсталих приєдналися в'язні табірного відділення № 13 (шахта № 30), внаслідок чого 29 липня не вийшли на роботу близько 12-ти тисяч в'язнів табірних відділень № 2, 3, 10, 13 і 16. Керівництво повстанням здійснював конспіративний центр, до складу якого входили переважно українські та балтійські націоналісти. Серед українців до найактивніших учасників повстання належали Ю. Левандо, Ф. Волков, члени ОУН–УПА С. Колесников, В. Григорчук, Й. Ріпецький, В. Заяць, П. Собчишин, В. Малюшенко. Також активним учасником повстання був поляк Е. Буца.
Оскільки ізоляція повстанців-активістів виявилась безрезультатною, адміністрація погодилась із вимогою про зустріч із представником ЦК КПРС. 29 липня до табору прибула комісія на чолі із заступником міністра МВС СРСР Масленниковим. Під час зустрічі з ув'язненими члени комісії закликали їх вийти на роботу і нагадали про пільги, оголошені 24 липня, проте в'язні відповіли відмовою.
Придушення
План дій
Комісія МВС СРСР розробила план придушення повстання у найактивніших табірних відділеннях: у відділ. № 2 проведення операції було призначено на 31 липня, у відділенні № 10 — на 1 серпня 1953. План ліквідації повстання у табір. відділ. № 10, де страйкувало 2860 в'язнів і перебувало найбільше членів ОУН(б), розроблявся у трьох варіантах на випадок непередбачених обставин.
31 липня 1953 через трансляційну мережу місцевого радіо у табірному відділенні № 2 прозвучала вимога негайно припинити повстання та вийти із зони через центральний вихід. В'язні опинились у посиленому оточенні озброєної охорони, тому не змогли вчинити опору, і групами по 100 осіб були виведені за межі зони. Керівників повстання заарештували, а найактивніших учасників — ізолювали від інших в'язнів.
Розстріли
1 серпня почалася операція з ліквідації повстання у найстійкішому табірному відділенні № 10. Генпрокурор СРСР Руденко, який приїхав до табору, щоб ознайомитися із подіями на місці, перед строєм ув'язнених шахти № 29 особисто застрелив одного з організаторів — поляка Ігнатовича, після чого охорона почала розстрілювати людей. У ході збройної сутички ув'язнені намагались пробитися за межі зони, однак біля прохідних воріт офіцерський склад і озброєна охорона вступили у бій із повстанцями.
Унаслідок цих подій загинули 53 особи (з них 30 українців), 138 дістали поранення. За неофіційними підрахунками, кількість жертв сягнула 130 загиблих та 300—400 поранених. Після закінчення операції у табірному відділенні № 10 було заарештовано 11 осіб, 40 — засуджено на каторгу, 206 — вивезено за межі зони. Загалом під час цих двох операцій як активних учасників повстання ізолювали 1122 в'язнів, з них 15 заарештували відразу, а 14 — дещо пізніше, 250 осіб оформили для подальшого перебування в тюрмах особливого режиму терміном на один рік. Убитих поховали у районі терикону шахти № 29. На місці поховання 1 серпня 1995 відкрито пам'ятний знак.
Після розправи із повстанцями у табірних відділеннях № 2 і 10, у відділеннях № 3, 4, 13, 16 оперативно-військові операції не проводились. Там в'язням зачитали наказ № 105 від 30 липня 1953-го, згідно з яким дозволялося цілодобово тримати бараки відкритими, зняти з вікон ґрати, на ув'язнених «Річлагу» поширили заліки робочих днів. Крім того, їм пообіцяли переглянути всі скарги і заяви комісії МВС. З огляду на ці обіцянки та гіркий досвід боротьби у відділеннях № 2 і 10, в'язні вийшли на роботу. До цього спонукала також інформація про масові розстріли повстанців, що надходила з інших таборів.
Діяльність конспіративного націоналістичного центру організації національно-визвольних змагань у радянських концтаборах тривала. Згодом ці збори стали ґрунтом для нового повстання, що відбулось у травні-червні 1954-го у Кенгірі.
Загиблі та засуджені
За даними МВС СРСР вбито 53 ув'язнених. Серед них 30 українців, 10 литовців, 4 естонці, а також латвійці, німці, поляки (по 2 вбитих), австрієць, білорус і росіянин. За свідченнями очевидців, кількість жертв у архівних документах МВС була значно занижена.
Результати
- За наказом комісії МВС 300 страйкарів було розстріляно на шахті «Капітальна»;
- на шахті № 29 спочатку стратили 40 в'язнів за відмову виходити на роботу, а згодом, за наказом начальника управління «Річлагу», розстріляли ще 82 особи;
- з робітників шахти № 7 відібрали 150 в'язнів і вивезли у невідомому напрямку. Ті організатори повстання, які вціліли, були заарештовані і 25 грудня 1953 засуджені на нові строки.
Примітки
- Рислаккі, 2015, с. 300-307..
- . territoryterror.org.ua. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 20 травня 2017.
Література
- Юкка Рислаккі. Воркута! Повстання у виправно-трудовому таборі / переклад з фінської Юрія Зуба. — Львів: Ліпопис, 2015. — 370 с.
- Лесь Бондарук. Історія Воркутинського повстання // Краєзнавство. — № 1. — 2000. — С. 75.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vorkutinske povstannya vidbulosya 19 lipnya 1 serpnya 1953 u tabori Richlag v arhiv dokumentah Osoblivo rezhimnij tabir 6 MVS SRSR Komi ARSR RF Vorkutinske povstannya v yaznivData22 chervnya 1 serpnya 1953MisceRichlag Komi ARSR Rosijska RFSR SRSRRezultatPridushennya povstannyaStoroniUv yazneniMVSKomanduvachiGolovi komitetiv 2 t v F F Kendzerskij 3 t v V D Kolesnikov 4 t v nemaye danih 6 t v nemaye danih 10 t v E A Buca 13 t v nemaye danih 16 t v A M IvanovGolova komisiyi MVS I I MaslennikovSili15 604 v yaznivnemaye danihVtratiUryadova ocinka 53 vbitih 123 poranenih Ocinka uv yaznenih ponad 130 zagiblih 300 400 poranenihnemaye danihPrichiniPrivodom stalo opublikuvannya Ukazu Prezidiyi VR SRSR pro amnistiyu diya yakoyi na politichnih v yazniv cogo taboru ne poshiryuvalasya Richlag skladavsya iz 17 viddilen de perebuvalo 38 589 uv yaznenih zokrema 16 812 tak zvanih nacionalistiv 10 495 ukrayinskih 2 935 litovskih 1 521 estonskih 1 075 latvijskih 510 polskih Pislya perevedennya do Richlagu politv yazniv iz taboriv Kamishlag i Pyeschanlag u Vorkuti poshirilisya vidomosti pro viyavi nepokori u cih taborah vidmovu vihoditi na robotu strajki sutichki iz tabirnoyu administraciyeyu i kriminalnimi zlochincyami V yazni Richlagu virishili pidtrimati cyu iniciativu j rozpochali pidgotovku do masovih akcij protestu Povstannya vinikalo postupovo iz nizki strajkiv sho majzhe kozhnogo dnya spalahuvali u riznih tabirnih viddilennyah Vimogi 17 lipnya na shahti Kapitalna pid chas chergovoyi vidmovi vihoditi na robotu v yazni pobili desyatnika Yedinobika yakij zaklikav pripiniti sabotazh Reshta desyatnikiv spuskatisya u shahtu vidmovilisya vnaslidok chogo robochij den bulo zirvano 19 lipnya 350 v yazniv yakih privezli zi Steplagu vidmovilisya vijti na robotu Strajkari zayavili administraciyi pro svoye bazhannya provesti peregovori iz prokurorom i nachalnikom upravlinnya konctaboriv Pribulim u tabirne viddilennya zastupniku nachalnika Richlagu ta nachalniku viddilu rezhimu j operativnoyi roboti v yazni povidomili sho iz zagalnimi pitannyami hochut zvernutisya do predstavnika CK KPRS a vidtak vimagayut jogo priyizdu do konctaboru Uchasniki strajku organizuvali svoyi shtabi zavdannyam yakih bulo stezhiti za diyami agenturi operativnogo skladu j administraciyi taboru ne vihodyachi na robotu Predstavniki riznih nacij stvoryuvali svoyi kerivni shtabi zokrema v baraku 42 rozmishuvavsya shtab ukrayinskih nacionalistiv Vlasni shtabi mali takozh litovci latvijci j estonci Oseredok chleniv OUN UPA u tabori 1 ocholyuvav P Mihajlik do nogo vhodili M Bugera M Vorgas I Ulmir M Mosiyevich M Poltava O Martinyuk N Dederchuk P Som V Shmajko U tabirnomu viddilenni 2 diyav potuzhnij povstanskij shtab polyakiv na choli z kolishnim kapitanom polskoyi armiyi Kendzerskim Rozvitok podij21 lipnya u listivkah v yazni visunuli administraciyi vimogi likviduvati rezhimni osoblivi tabori MVS skasuvati katorgu maksimalno zmenshiti stroki pokarannya za 58 statteyu a takozh vislovili prohannya do priyizdu predstavnika CK KPRS ne perevoditi yih do inshih misc ta ne zmushuvati pracyuvati Cyu zayavu pidtrimalo blizko 150 ti v yazniv 22 lipnya u tabirnomu viddilenni 2 1 500 osib vidmovilisya vihoditi na robotu do priyizdu predstavnika CK KPRS a nastupnogo dnya kilkist strajkariv u comu viddilenni zrosla do 3 h tis osib Telegramoyu vid 19 lipnya pro situaciyu v Richlagu povidomili Ministra vnutrishnih sprav SRSR Kruglova yakij pidpisav nakaz pro vstanovlennya dlya uv yaznenih Richlagu dev yatigodinnogo robochogo dnya znyattya z yihnogo odyagu nomeriv tobto povernennya zvertannya do v yazniv za im yam i prizvishem dozvil pisati odin list na misyac zamist odnogo lista na rik perevoditi zarobleni groshi sim yam a takozh znimati z rahunku do 300 karbovanciv shomisyacya dozvoliv pobachennya z ridnimi 24 lipnya z metoyu pogasiti strajk pro ce bulo povidomleno v usih tabirnih viddilennyah odnak ukrayinski nacionalisti rozgornuli shiroku propagandu proti vihodu na robotu i zaklikali borotisya za zvilnennya ta vikonannya usih vimog strajkuvalnikiv Zavdyaki agitaciyi nacionalistiv uv yazneni tabirnih viddilen 2 3 16 vidreaguvali na pilgi negativno i 8 700 osib vidmovilisya vihoditi na robotu vnaslidok chogo robotu shaht 7 12 14 16 i budivnictvo TEC 2 bulo pripineno 23 lipnya u barakah i zagalnih yidalnyah v yazni proveli mitingi 26 lipnya u tabori 10 bulo izolovano 52 h v yazniv yaki prohodili za spravami yak aktivni uchasniki povstanskih organizacij a vsi kolyucho rizhuchi predmeti ta benzin vivezeni za mezhi zoni U vidpovid na ci karalni zahodi uv yazneni tabirnogo viddilennya 3 zdijsnili napad na shtrafnij izolyator i zvilnili 77 aktivnih uchasnikiv povstannya Pid chas operaciyi ohorona zastosuvala zbroyu vnaslidok chogo dvoye v yazniv zaginulo i dvoye distali poranennya 27 lipnya bilya shtabu upravlinnya tabirnogo kerivnictva zibralosya 1000 1500 uv yaznenih vid imeni yakih polyak Edvard Buca visunuv vimogi zvilniti j povernuti do tabirnogo viddilennya vivezenih na etap 52 h uv yaznenih abo viddati yihni trupi povernuti v yazniv zalishenih administraciyeyu u shahti ne vivoziti iz taboru produkti i vidavati yih zgidno z ustanovlenoyu normoyu ne dopuskati prihodu v zonu operativnogo skladu viklikati na peregovori predstavnika CK KPRS Rozshirennya povstannya Zranku 28 lipnya do povstalih priyednalisya v yazni tabirnogo viddilennya 13 shahta 30 vnaslidok chogo 29 lipnya ne vijshli na robotu blizko 12 ti tisyach v yazniv tabirnih viddilen 2 3 10 13 i 16 Kerivnictvo povstannyam zdijsnyuvav konspirativnij centr do skladu yakogo vhodili perevazhno ukrayinski ta baltijski nacionalisti Sered ukrayinciv do najaktivnishih uchasnikiv povstannya nalezhali Yu Levando F Volkov chleni OUN UPA S Kolesnikov V Grigorchuk J Ripeckij V Zayac P Sobchishin V Malyushenko Takozh aktivnim uchasnikom povstannya buv polyak E Buca Oskilki izolyaciya povstanciv aktivistiv viyavilas bezrezultatnoyu administraciya pogodilas iz vimogoyu pro zustrich iz predstavnikom CK KPRS 29 lipnya do taboru pribula komisiya na choli iz zastupnikom ministra MVS SRSR Maslennikovim Pid chas zustrichi z uv yaznenimi chleni komisiyi zaklikali yih vijti na robotu i nagadali pro pilgi ogolosheni 24 lipnya prote v yazni vidpovili vidmovoyu PridushennyaPlan dij Komisiya MVS SRSR rozrobila plan pridushennya povstannya u najaktivnishih tabirnih viddilennyah u viddil 2 provedennya operaciyi bulo priznacheno na 31 lipnya u viddilenni 10 na 1 serpnya 1953 Plan likvidaciyi povstannya u tabir viddil 10 de strajkuvalo 2860 v yazniv i perebuvalo najbilshe chleniv OUN b rozroblyavsya u troh variantah na vipadok neperedbachenih obstavin 31 lipnya 1953 cherez translyacijnu merezhu miscevogo radio u tabirnomu viddilenni 2 prozvuchala vimoga negajno pripiniti povstannya ta vijti iz zoni cherez centralnij vihid V yazni opinilis u posilenomu otochenni ozbroyenoyi ohoroni tomu ne zmogli vchiniti oporu i grupami po 100 osib buli vivedeni za mezhi zoni Kerivnikiv povstannya zaareshtuvali a najaktivnishih uchasnikiv izolyuvali vid inshih v yazniv Rozstrili 1 serpnya pochalasya operaciya z likvidaciyi povstannya u najstijkishomu tabirnomu viddilenni 10 Genprokuror SRSR Rudenko yakij priyihav do taboru shob oznajomitisya iz podiyami na misci pered stroyem uv yaznenih shahti 29 osobisto zastreliv odnogo z organizatoriv polyaka Ignatovicha pislya chogo ohorona pochala rozstrilyuvati lyudej U hodi zbrojnoyi sutichki uv yazneni namagalis probitisya za mezhi zoni odnak bilya prohidnih vorit oficerskij sklad i ozbroyena ohorona vstupili u bij iz povstancyami Unaslidok cih podij zaginuli 53 osobi z nih 30 ukrayinciv 138 distali poranennya Za neoficijnimi pidrahunkami kilkist zhertv syagnula 130 zagiblih ta 300 400 poranenih Pislya zakinchennya operaciyi u tabirnomu viddilenni 10 bulo zaareshtovano 11 osib 40 zasudzheno na katorgu 206 vivezeno za mezhi zoni Zagalom pid chas cih dvoh operacij yak aktivnih uchasnikiv povstannya izolyuvali 1122 v yazniv z nih 15 zaareshtuvali vidrazu a 14 desho piznishe 250 osib oformili dlya podalshogo perebuvannya v tyurmah osoblivogo rezhimu terminom na odin rik Ubitih pohovali u rajoni terikonu shahti 29 Na misci pohovannya 1 serpnya 1995 vidkrito pam yatnij znak Pislya rozpravi iz povstancyami u tabirnih viddilennyah 2 i 10 u viddilennyah 3 4 13 16 operativno vijskovi operaciyi ne provodilis Tam v yaznyam zachitali nakaz 105 vid 30 lipnya 1953 go zgidno z yakim dozvolyalosya cilodobovo trimati baraki vidkritimi znyati z vikon grati na uv yaznenih Richlagu poshirili zaliki robochih dniv Krim togo yim poobicyali pereglyanuti vsi skargi i zayavi komisiyi MVS Z oglyadu na ci obicyanki ta girkij dosvid borotbi u viddilennyah 2 i 10 v yazni vijshli na robotu Do cogo sponukala takozh informaciya pro masovi rozstrili povstanciv sho nadhodila z inshih taboriv Diyalnist konspirativnogo nacionalistichnogo centru organizaciyi nacionalno vizvolnih zmagan u radyanskih konctaborah trivala Zgodom ci zbori stali gruntom dlya novogo povstannya sho vidbulos u travni chervni 1954 go u Kengiri Zagibli ta zasudzheniKilkist i nacionalnist zagiblih u povstanni oficijni dani SRSR Za danimi MVS SRSR vbito 53 uv yaznenih Sered nih 30 ukrayinciv 10 litovciv 4 estonci a takozh latvijci nimci polyaki po 2 vbitih avstriyec bilorus i rosiyanin Za svidchennyami ochevidciv kilkist zhertv u arhivnih dokumentah MVS bula znachno zanizhena Rezultati Za nakazom komisiyi MVS 300 strajkariv bulo rozstrilyano na shahti Kapitalna na shahti 29 spochatku stratili 40 v yazniv za vidmovu vihoditi na robotu a zgodom za nakazom nachalnika upravlinnya Richlagu rozstrilyali she 82 osobi z robitnikiv shahti 7 vidibrali 150 v yazniv i vivezli u nevidomomu napryamku Ti organizatori povstannya yaki vcilili buli zaareshtovani i 25 grudnya 1953 zasudzheni na novi stroki PrimitkiRislakki 2015 s 300 307 territoryterror org ua Arhiv originalu za 13 chervnya 2017 Procitovano 20 travnya 2017 LiteraturaYukka Rislakki Vorkuta Povstannya u vipravno trudovomu tabori pereklad z finskoyi Yuriya Zuba Lviv Lipopis 2015 370 s Les Bondaruk Istoriya Vorkutinskogo povstannya Krayeznavstvo 1 2000 S 75