Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

І гор Васи льович Курча тов рос Игорь Васильевич Курчатов нар 8 21 січня 1903 19030121 Сім Оренбурзької губернії пом 7 л

Ігор Курчатов

Ігор Курчатов

І́гор Васи́льович Курча́тов (рос. Игорь Васильевич Курчатов; нар. 8 (21) січня 1903(19030121), Сім Оренбурзької губернії — пом. 7 лютого 1960, Москва) — радянський фізик, організатор і керівник робіт в галузі атомної науки і техніки в СРСР, академік АН СРСР (1943).

Курчатов Ігор Васильович
image
Народився8 (21) січня 1903[4] або 30 грудня 1902 (12 січня 1903)
Сім, d, d, Уфимська губернія, Російська імперія[1]
Помер7 лютого 1960(1960-02-07)[1][2][…] (57 років)
Барвиха, d, Московська область, РРФСР, СРСР
ПохованняНекрополь біля Кремлівської стіни
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьфізик, фізик-ядерник, викладач університету, політик
Галузьфізика твердого тіла, ядерна фізика і сегнетоелектрики
Alma materТаврійський національний університет імені В. І. Вернадського (1923), Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого і Гімназія № 1 ім. К.Д.Ушинського у Сімферополі
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Вчене званняакадемік АН СРСР[d]
Науковий керівникЙоффе Абрам Федорович і d
ВчителіЙоффе Абрам Федорович
Відомі учніФедоров Володимир Анатолійович
Знання мовросійська[5]
ЗакладФізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН, Азербайджанська державна нафтова академія, МДУ, Курчатовський інститут, Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого і Q16669689?
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяВКП(б)
Брати, сестриd
Нагороди

Досліджував сегнетоелектрики. Спільно із співробітниками виявив ядерну ізомерію. Під керівництвом Курчатова споруджений перший радянський циклотрон (1939), відкрито спонтанний поділ ядер урану (1940), розроблено протимінний захист кораблів, створено перший в Європі ядерний реактор (1946), першу в СРСР атомну бомбу (1949), перші у світі термоядерну бомбу (1953) і АЕС (1954). Засновник і перший директор Інституту атомної енергії (з 1943, з 1960 — імені Курчатова).

Біографія

Ігор Васильович Курчатов народився 12 січня 1903 року в сім'ї помічника лісничого в Башкирії. У 1909 році родина переїхала до Симбірська. У 1912 році Курчатові перебираються до Сімферополя. Тут хлопчик поступає в перший клас гімназії. У 1920 році він закінчив сімферопольську гімназію із золотою медаллю.

У вересні того ж року Курчатов поступив на перший курс фізико-математичного факультету Кримського університету. У 1923 році він завершив чотирилітній курс за три роки і блискуче захистив дипломну роботу. Молодого випускника направили викладачем фізики в . Через півроку Курчатов виїхав до Петрограда і поступив на третій курс кораблебудівного факультету політехнічного інституту. Навесні 1925 року, коли заняття в Політехнічному інституті закінчилися, Курчатов виїжджає до Ленінграда у фізико-технічний інститут в лабораторію знаменитого фізика Абрама Іоффе.

Прийнятий у 1925 році асистентом, він отримує звання наукового співробітника першого розряду, потім старшого інженера-фізика. Курчатов читав курс фізики діелектриків на фізико-механічному факультеті Ленінградського політехнічного інституту і в Педагогічному інституті.

Першою надрукованою роботою в лабораторії діелектриків виявилося дослідження проходження повільних електронів крізь тонкі металеві плівки.

Талант Ігоря Васильовича особливо виявився при відкритті сегнетоелектрики. Деякі аномалії в діелектричних властивостях сегнетової солі були описані до нього. Разом з Кобеко він виявив, що ці властивості аналогічні магнітним властивостям феромагнетиків, і назвав такі діелектрики сегнетоелектриками. У 1930 році Курчатова призначають завідувачем фізичного відділу Ленінградського фізико-технічного інституту. І в цей час він починає займатися атомною фізикою. Приступивши до вивчення штучної радіоактивності, що виникає при опромінюванні ядер нейтронами, або, як тоді називали, до вивчення , Ігор Васильович вже в квітні 1935 року повідомив про відкрите ним разом з братом Борисом і Л. І. Русиновим нове явище — ізомерію штучних атомних ядер.

Ядерна ізомерія була відкрита при дослідженні штучної радіоактивності брому. Подальші дослідження показали, що багато атомних ядер здатні приймати різні ізомерні стани.

Одночасно з вивченням відкритої ним ізомерії Курчатов веде інші досліди з нейтронами. Разом з Л. А. Арцимовичем він проводить серію досліджень поглинання повільних нейтронів, і вони добиваються фундаментальних результатів. Їм вдається спостерігати захоплення нейтрона протоном з утворенням ядра важкого водню — дейтрону і надійно виміряти переріз цієї реакції.

На початку 1940 року намічена Курчатовим програма наукових робіт була перервана, і замість ядерної фізики він починає займатися розробкою систем розмагнічування бойових кораблів. Створена його співробітниками установка дозволила захистити військові кораблі від німецьких магнітних мін. З 1942 вчений секретар Комісії АН СРСР з науково-технічних військово-морських питань, очолював лабораторію танкової броні у Фізико-технічному інституті.

У 1943 заснував і став першим директором Інституту атомної енергії (ІАЕ) і до кінця життя керував розробкою ядерних проєктів для військових цілей в СРСР. 1945 рік ознаменувався пуском циклотрона, побудованого всього лише за рік. Незабаром був отриманий перший потік швидких протонів. Плани інституту розширюються, сили його швидко ростуть. Проєктуються нові будівлі і для найбільшого циклотрона, і для експериментів зі створення уран-графітового котла, розділенню ізотопів і для проведення інших досліджень. Курчатов сам будує уран-графітовий котел: у себе в Лабораторії № 2 разом з братом Борисом отримує перші вагові порції плутонію, тут же розробляє методи дифузійного і електромагнітного розділення ізотопів урану.

У 1948 вступив у Комуністичну партію. 1949 року колектив під керівництвом Курчатова створив радянську атомну бомбу, покінчивши з монополією США в цій царині. При цьому всі роботи над атомним проєктом проходили під контролем Л. П. Берії і НКВД. З 1950 депутат Верховної Ради СРСР. У 1953 створена перша у світі термоядерна бомба, а в 1954 побудована перша у світі АЕС. Відкриття Курчатова дали можливість Сталіну повністю ігнорувати думку Заходу, розмовляючи з ним з позиції сили. Багато в чому завдяки йому після закінчення Другої Світової війни сталінський режим зберігся в недоторканності.[]

Родовід

  • Дідусь (по батьку) Олексій Костянтинович Курчатов (1836—1895)
  • Бабуся (по батьку) Любов Філаретівна Курчатова (ур. Полушкіна)
  • Дідусь (по матері) Василь Антонович Остроумов
  • Бабуся (по матері) Пелагея Василівна Остроумова (1847—1882).
  • Батько Василь Олексійович Курчатов (1869—1941), помічник лісничого
  • Мати Марія Василівна Остроумова (1875—1942), домашня вчителька
  • Брат [ru]

Нагороди

Тричі Герой Соціалістичної Праці (1949, 1951, 1954). Ленінська премія (1957), Державна премія СРСР (1942, 1949, 1951, 1954).

Резерфордій, 104-й елемент Періодичної системи елементів Менделєєва, отриманий в 1964; пропонувалося назвати на честь Курчатова «Курчатовій».

Імені Курчатова

Курчатов у філателії

image
Науково-дослідне судно і портрет Курчатова на поштовій марці СРСР 1979 р.

Вченому присвячений ряд поштових марок СРСР. Зокрема, його портрет зображений на марці, випущеної у 1963 році на відзначення 60-річчя з дня його народження, а також на марці 1979 року із зображенням науково-дослідного судна

Джерела та література

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Курчатов Ігор Васильович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курчатов Ігор Васильович

Примітки

  1. Курчатов Игорь Васильевич / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Norris R. S., Cochran T. B. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Метрическая запись о рождении академика И.В. Курчатова.
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. . Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 5 квітня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

I gor Vasi lovich Kurcha tov ros Igor Vasilevich Kurchatov nar 8 21 sichnya 1903 19030121 Sim Orenburzkoyi guberniyi pom 7 lyutogo 1960 Moskva radyanskij fizik organizator i kerivnik robit v galuzi atomnoyi nauki i tehniki v SRSR akademik AN SRSR 1943 Kurchatov Igor VasilovichNarodivsya8 21 sichnya 1903 4 abo 30 grudnya 1902 12 sichnya 1903 Sim d d Ufimska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer7 lyutogo 1960 1960 02 07 1 2 57 rokiv Barviha d Moskovska oblast RRFSR SRSRPohovannyaNekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistfizik fizik yadernik vikladach universitetu politikGaluzfizika tverdogo tila yaderna fizika i segnetoelektrikiAlma materTavrijskij nacionalnij universitet imeni V I Vernadskogo 1923 Sankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Petra Velikogo i Gimnaziya 1 im K D Ushinskogo u SimferopoliNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukVchene zvannyaakademik AN SRSR d Naukovij kerivnikJoffe Abram Fedorovich i dVchiteliJoffe Abram FedorovichVidomi uchniFedorov Volodimir AnatolijovichZnannya movrosijska 5 ZakladFiziko tehnichnij institut im A F Ioffe RAN Azerbajdzhanska derzhavna naftova akademiya MDU Kurchatovskij institut Sankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Petra Velikogo i Q16669689 Uchasniknimecko radyanska vijnaChlenstvoAkademiya nauk SRSRPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaVKP b Brati sestridNagorodiZolota medal imeni Leonarda Ejlera 1957 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Doslidzhuvav segnetoelektriki Spilno iz spivrobitnikami viyaviv yadernu izomeriyu Pid kerivnictvom Kurchatova sporudzhenij pershij radyanskij ciklotron 1939 vidkrito spontannij podil yader uranu 1940 rozrobleno protiminnij zahist korabliv stvoreno pershij v Yevropi yadernij reaktor 1946 pershu v SRSR atomnu bombu 1949 pershi u sviti termoyadernu bombu 1953 i AES 1954 Zasnovnik i pershij direktor Institutu atomnoyi energiyi z 1943 z 1960 imeni Kurchatova BiografiyaIgor Vasilovich Kurchatov narodivsya 12 sichnya 1903 roku v sim yi pomichnika lisnichogo v Bashkiriyi U 1909 roci rodina pereyihala do Simbirska U 1912 roci Kurchatovi perebirayutsya do Simferopolya Tut hlopchik postupaye v pershij klas gimnaziyi U 1920 roci vin zakinchiv simferopolsku gimnaziyu iz zolotoyu medallyu U veresni togo zh roku Kurchatov postupiv na pershij kurs fiziko matematichnogo fakultetu Krimskogo universitetu U 1923 roci vin zavershiv chotirilitnij kurs za tri roki i bliskuche zahistiv diplomnu robotu Molodogo vipusknika napravili vikladachem fiziki v Cherez pivroku Kurchatov viyihav do Petrograda i postupiv na tretij kurs korablebudivnogo fakultetu politehnichnogo institutu Navesni 1925 roku koli zanyattya v Politehnichnomu instituti zakinchilisya Kurchatov viyizhdzhaye do Leningrada u fiziko tehnichnij institut v laboratoriyu znamenitogo fizika Abrama Ioffe Prijnyatij u 1925 roci asistentom vin otrimuye zvannya naukovogo spivrobitnika pershogo rozryadu potim starshogo inzhenera fizika Kurchatov chitav kurs fiziki dielektrikiv na fiziko mehanichnomu fakulteti Leningradskogo politehnichnogo institutu i v Pedagogichnomu instituti Pershoyu nadrukovanoyu robotoyu v laboratoriyi dielektrikiv viyavilosya doslidzhennya prohodzhennya povilnih elektroniv kriz tonki metalevi plivki Talant Igorya Vasilovicha osoblivo viyavivsya pri vidkritti segnetoelektriki Deyaki anomaliyi v dielektrichnih vlastivostyah segnetovoyi soli buli opisani do nogo Razom z Kobeko vin viyaviv sho ci vlastivosti analogichni magnitnim vlastivostyam feromagnetikiv i nazvav taki dielektriki segnetoelektrikami U 1930 roci Kurchatova priznachayut zaviduvachem fizichnogo viddilu Leningradskogo fiziko tehnichnogo institutu I v cej chas vin pochinaye zajmatisya atomnoyu fizikoyu Pristupivshi do vivchennya shtuchnoyi radioaktivnosti sho vinikaye pri oprominyuvanni yader nejtronami abo yak todi nazivali do vivchennya Igor Vasilovich vzhe v kvitni 1935 roku povidomiv pro vidkrite nim razom z bratom Borisom i L I Rusinovim nove yavishe izomeriyu shtuchnih atomnih yader Yaderna izomeriya bula vidkrita pri doslidzhenni shtuchnoyi radioaktivnosti bromu Podalshi doslidzhennya pokazali sho bagato atomnih yader zdatni prijmati rizni izomerni stani Odnochasno z vivchennyam vidkritoyi nim izomeriyi Kurchatov vede inshi doslidi z nejtronami Razom z L A Arcimovichem vin provodit seriyu doslidzhen poglinannya povilnih nejtroniv i voni dobivayutsya fundamentalnih rezultativ Yim vdayetsya sposterigati zahoplennya nejtrona protonom z utvorennyam yadra vazhkogo vodnyu dejtronu i nadijno vimiryati pereriz ciyeyi reakciyi Na pochatku 1940 roku namichena Kurchatovim programa naukovih robit bula perervana i zamist yadernoyi fiziki vin pochinaye zajmatisya rozrobkoyu sistem rozmagnichuvannya bojovih korabliv Stvorena jogo spivrobitnikami ustanovka dozvolila zahistiti vijskovi korabli vid nimeckih magnitnih min Z 1942 vchenij sekretar Komisiyi AN SRSR z naukovo tehnichnih vijskovo morskih pitan ocholyuvav laboratoriyu tankovoyi broni u Fiziko tehnichnomu instituti U 1943 zasnuvav i stav pershim direktorom Institutu atomnoyi energiyi IAE i do kincya zhittya keruvav rozrobkoyu yadernih proyektiv dlya vijskovih cilej v SRSR 1945 rik oznamenuvavsya puskom ciklotrona pobudovanogo vsogo lishe za rik Nezabarom buv otrimanij pershij potik shvidkih protoniv Plani institutu rozshiryuyutsya sili jogo shvidko rostut Proyektuyutsya novi budivli i dlya najbilshogo ciklotrona i dlya eksperimentiv zi stvorennya uran grafitovogo kotla rozdilennyu izotopiv i dlya provedennya inshih doslidzhen Kurchatov sam buduye uran grafitovij kotel u sebe v Laboratoriyi 2 razom z bratom Borisom otrimuye pershi vagovi porciyi plutoniyu tut zhe rozroblyaye metodi difuzijnogo i elektromagnitnogo rozdilennya izotopiv uranu U 1948 vstupiv u Komunistichnu partiyu 1949 roku kolektiv pid kerivnictvom Kurchatova stvoriv radyansku atomnu bombu pokinchivshi z monopoliyeyu SShA v cij carini Pri comu vsi roboti nad atomnim proyektom prohodili pid kontrolem L P Beriyi i NKVD Z 1950 deputat Verhovnoyi Radi SRSR U 1953 stvorena persha u sviti termoyaderna bomba a v 1954 pobudovana persha u sviti AES Vidkrittya Kurchatova dali mozhlivist Stalinu povnistyu ignoruvati dumku Zahodu rozmovlyayuchi z nim z poziciyi sili Bagato v chomu zavdyaki jomu pislya zakinchennya Drugoyi Svitovoyi vijni stalinskij rezhim zberigsya v nedotorkannosti dzherelo RodovidDidus po batku Oleksij Kostyantinovich Kurchatov 1836 1895 Babusya po batku Lyubov Filaretivna Kurchatova ur Polushkina Didus po materi Vasil Antonovich Ostroumov Babusya po materi Pelageya Vasilivna Ostroumova 1847 1882 Batko Vasil Oleksijovich Kurchatov 1869 1941 pomichnik lisnichogo Mati Mariya Vasilivna Ostroumova 1875 1942 domashnya vchitelka Brat ru NagorodiTrichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1949 1951 1954 Leninska premiya 1957 Derzhavna premiya SRSR 1942 1949 1951 1954 Rezerfordij 104 j element Periodichnoyi sistemi elementiv Mendelyeyeva otrimanij v 1964 proponuvalosya nazvati na chest Kurchatova Kurchatovij Imeni KurchatovaKurchatovskij institut odna iz vulic Moskvi znahoditsya u Pivnichno Zahidnomu administrativnomu okruzi misto Kurchatov misto u Shidnokazahstanskij oblasti de zhiv i pracyuvav akademik pid chas viprobuvan yadernoyi zbroyi bulo chastinoyu Semipalatinskogo yadernogo poligonu asteroyid 2352 Kurchatov Kabinet Ministriv Ukrayini 27 chervnya 2006 r zasnuvav akademichnu stipendiyu imeni Igorya Kurchatova sho priznachayetsya pochinayuchi z drugogo kursu studentam vishih navchalnih zakladiv IV rivnya akreditaciyi dennoyi formi navchannya yaki zdobuvayut osvitu za specialnostyami Atomna energetika ta Himichna tehnologiya ridkisnih rozsiyanih elementiv ta materialiv na yih osnovi yaki najbilshe vidznachilisya v navchanni ta naukovij diyalnosti zasnovana Kabinetom MinistrivKurchatov u filateliyiNaukovo doslidne sudno i portret Kurchatova na poshtovij marci SRSR 1979 r Vchenomu prisvyachenij ryad poshtovih marok SRSR Zokrema jogo portret zobrazhenij na marci vipushenoyi u 1963 roci na vidznachennya 60 richchya z dnya jogo narodzhennya a takozh na marci 1979 roku iz zobrazhennyam naukovo doslidnogo sudnaDzherela ta literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Kurchatov Igor Vasilovich Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kurchatov Igor Vasilovich Yu O Hramov Kurchatov Igor Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 532 ISBN 978 966 00 0855 4 Yu M Ranyuk Kurchatov Igor Vasilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 16 Kuz Lev 712 s ISBN 978 966 02 7998 8 Igor Vasilevich Kurchatov Hrono ros PrimitkiKurchatov Igor Vasilevich pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Norris R S Cochran T B Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Metricheskaya zapis o rozhdenii akademika I V Kurchatova Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 11 listopada 2017 Procitovano 5 kvitnya 2022

Дата публікації:
Топ