Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вошерія прибережна Vaucheria litorea це вид жовто зелених водоростей інші мови темно зеленого кольору з ниткувато дводом

Вошерія прибережна

Вошерія прибережна

Вошерія прибережна (Vaucheria litorea) — це вид жовто-зелених водоростей ((інші мови)), темно-зеленого кольору з ниткувато-дводомною формою. V. litorea є звичайним приливним видом прибережних солонуватих вод і солончаків Північної Атлантики, уздовж узбережжя Європи, Північної Америки та Нової Зеландії. В Україні занесена до Червоної книги. Встановлено, що ця водорість здатна переносити великий діапазон солоності, що робить її евригалінним видом.

Вошерія прибережна
image
Біологічна класифікація
Домен: Eukaryota
Царство: SAR
Надтип: Stramenopiles
Відділ: (інші мови)
Тип: [en]
Підтип: Ochrophytina
Клас: [en]
Ряд: (інші мови)
Родина: (інші мови)
Рід: [en]
Вид: V. litorea
Біноміальна назва
Vaucheria litorea Hoffm.-Bang. et C.Agardh
Посилання
image EOL: 901426
image ITIS: 2091
image NCBI: 109269
Джерело:

Опис

Темно-зелена дводомна нитчаста водорість формує пухкі переплетені пучки або щільні дернинки, прикріплюючись до субстрату за допомогою розгалужених ризоїдів. Нитки мають товщину 70-95 мкм, дихотомічно розгалужені, без поперечних клітинних перегородок, багатоядерні, з пристінною цитоплазмою і великою центральною вакуолею.

V. litorea належить до Stramenopiles, групи, яка включає червоні водорості з вторинно похідними пластидами . Хлоропласти V. litorea жовто-зелені, дископодібні, дрібні і не містять піреноїдів розташовані в один або кілька рядів у пристінному шарі цитоплазми. Вони також містять фотосинтетичні пігменти: (інші мови), (інші мови), β-каротин і каротиноїд .

Розмножується вегетативно (регенерацією частин нитки), нестатево (великі багатоядерні з численними парами неоднакових джгутиків) та статево (запліднення нерухомої яйцеклітини рухливим різноджгутиковим ). булавоподібної форми, розміщені на верхівках зігнутих гілочок, мають довжину 300-400 мкм та ширину 200 мкм, відокремлені від головної нитки порожньою клітиною. Антеридії циліндричні, розташовані на кінцях гілочок, мають 2-4 короткі вирости на боках і порожню клітину біля основи. майже кулясті, діаметром 180-250 мкм, розташовані у верхній частині .

Червона книга України

Пластидний геном V. litorea

Геном пластид V. litorea не містить повного набору компонентів для жодного з чотирьох багатосубодиничних комплексів електронно-транспортного ланцюга фотосинтезу (включаючи [en] і II (PSII), [en] і АТФ-синтазу) та редуктивного пентозофосфатного шляху (RPPP або цикл Кальвіна-Бенсона). Відсутні важливі гени електронно-транспортного ланцюга, що локалізуються в тилакоїдах, такі як ті, що кодують світлозбирального комплексу PSI та PSII, стабілізувальний білок Mn PSII та редокс-регульовану [en]. Фермент RPPP, закодований у пластиді, обмежується карбоксилуючим ферментом рибулозо-1,5-бісфосфат карбоксилази/оксигенази (RuBisCO). На відміну від рослин та зелених водоростей, у V. litorea обидві субодиниці RuBisCO кодуються пластидним геномом.

Екологія

V. litorea є (інші мови) (фотосинтетичним симбіонтом). Її споживає морський слимак Elysia chlorotica, який частково перетравлює водорість, зберігаючи хлоропласти в процесі клептопластії (утримання пластидів). Ці хлоропласти продовжують фотосинтезувати, забезпечуючи слимаків енергією та сприяючи його незвичайному забарвленню. Кожне покоління слимаків отримує фотосинтетичних симбіонтів з навколишнього середовища, оскільки без них слимак не може завершити метаморфоз та стати дорослим. Отже, личинки слимака потребують ниток V. litorea для метаморфозу, а дорослі особини — для поглинання і збереження хлоропластів у клітинах травного тракту.

Внаслідок вторинної еволюції пластид, Хлоропласти V. litorea оточені чотирма мембранами, але в морському слимаку спостерігаються лише дві внутрішні мембрани. За гіпотезою передбачається, що еволюція клептопластії в E. chlorotica подібна до інших фотосинтетичних організмів, що виникли через ендосимбіоз та потенційне горизонтальне перенесення генів (HGT). Активність клептопластів залишається помітною навіть після десяти місяців без водорості.

(інші мови) (PRK), закодована у пластидах V. litorea, каталізує незворотну реакцію, яка генерує субстрат (RuBP) для фіксації CO2, залежної від RuBisCO, підтримуючи цикл Кальвіна. Щоб підтримувати активність цього ферменту, PRK повинен синтезуватися заново та імпортуватися з цитозолю. PRK викликає інтерес через свої складні регуляторні властивості, регуляція яких охарактеризована лише в декількох Stramenopiles, включаючи діатомові та рафідофіти.

Припускається, що темнова інактивація циклу Кальвіна та PRK у пластидах V. litorea запобігає марному циклу та підтримує біосинтез жирних кислот та інших вуглецевих субстратів. Довгострокова життєздатність симбіотичного зв'язку між V. litorea та E. chlorotica вимагає наявності гена PRK, який, як вважається, може бути отриманий через горизонтальне перенесення генів (HGT). Однак, було показано, що ознаки HGT між V. litorea та E. chlorotica відсутні.

Унікальні позиції трьох з чотирьох інтронів у гені PRK V. litorea, де третій інтрон знаходиться в гомологічній позиції з консервативним інтроном у зелених водоростей та гаптофітів, надають додаткові докази походження цього гена від зелених водоростей у V. litorea та інших хромальвеолатів.

Див. також

Джерела

  1. Yellow-green algae. Wikipedia (англ.). 18 жовтня 2023. Процитовано 11 червня 2024.
  2. Вошерія прибережна Vaucheria litorea Hoffm.–Bang. et C.Agardh. redbook-flora.land.kiev.ua. Процитовано 11 червня 2024.
  3. Червона книга України Вошерія прибережна. redbook-flora.land.kiev.ua. Процитовано 11 червня 2024.
  4. Euryhaline. Wikipedia (англ.). 4 січня 2024. Процитовано 11 червня 2024.
  5. Guiry, M.D.; Guiry, G.M. (2020). "Vaucheria". AlgaeBase.National University of Ireland, Galway. Retrieved 2 June 2020.
  6. Rumpho, Mary E.; Pelletreau, Karen N.; Moustafa, Ahmed; Bhattacharya, Debashish (15 січня 2011). The making of a photosynthetic animal. Journal of Experimental Biology (англ.). Т. 214, № 2. с. 303—311. doi:10.1242/jeb.046540. ISSN 1477-9145. Процитовано 12 червня 2024.
  7. Stace, Clive Anthony (1994). Plant taxonomy and biosystematics (вид. 2. ed., repr). New York: Cambridge Univ. Press. ISBN .
  8. Rumpho, Mary E.; Worful, Jared M.; Lee, Jungho; Kannan, Krishna; Tyler, Mary S.; Bhattacharya, Debashish; Moustafa, Ahmed; Manhart, James R. (18 листопада 2008). Horizontal gene transfer of the algal nuclear gene psbO to the photosynthetic sea slug Elysia chlorotica. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 105, № 46. с. 17867—17871. doi:10.1073/pnas.0804968105. ISSN 0027-8424. Процитовано 12 червня 2024.
  9. Mujer, C V; Andrews, D L; Manhart, J R; Pierce, S K; Rumpho, M E (29 жовтня 1996). Chloroplast genes are expressed during intracellular symbiotic association of Vaucheria litorea plastids with the sea slug Elysia chlorotica. Proceedings of the National Academy of Sciences. Т. 93, № 22. с. 12333—12338. doi:10.1073/pnas.93.22.12333. ISSN 0027-8424. Процитовано 12 червня 2024.
  10. Rumpho, Mary E.; Worful, Jared M.; Lee, Jungho; Kannan, Krishna; Tyler, Mary S.; Bhattacharya, Debashish; Moustafa, Ahmed; Manhart, James R. (18 листопада 2008). Horizontal gene transfer of the algal nuclear gene psbO to the photosynthetic sea slug Elysia chlorotica. Proceedings of the National Academy of Sciences. Т. 105, № 46. с. 17867—17871. doi:10.1073/pnas.0804968105. ISSN 0027-8424. Процитовано 12 червня 2024.
  11. Rumpho, Mary E.; Pochareddy, Sirisha; Worful, Jared M.; Summer, Elizabeth J.; Bhattacharya, Debashish; Pelletreau, Karen N.; Tyler, Mary S.; Lee, Jungho; Manhart, James R. (2009-11). Molecular Characterization of the Calvin Cycle Enzyme Phosphoribulokinase in the Stramenopile Alga Vaucheria litorea and the Plastid Hosting Mollusc Elysia chlorotica. Molecular Plant (англ.). Т. 2, № 6. с. 1384—1396. doi:10.1093/mp/ssp085. Процитовано 12 червня 2024.
  12. Rumpho, Mary E.; Summer, Elizabeth J.; Green, Brian J.; Fox, Theodore C.; Manhart, James R. (2001-01). Mollusc/algal chloroplast symbiosis: how can isolated chloroplasts continue to function for months in the cytosol of a sea slug in the absence of an algal nucleus?. Zoology (англ.). Т. 104, № 3-4. с. 303—312. doi:10.1078/0944-2006-00036. Процитовано 12 червня 2024.
  13. Bhattacharya, Debashish; Pelletreau, Karen N.; Price, Dana C.; Sarver, Kara E.; Rumpho, Mary E. (2013-08). Genome Analysis of Elysia chlorotica Egg DNA Provides No Evidence for Horizontal Gene Transfer into the Germ Line of This Kleptoplastic Mollusc. Molecular Biology and Evolution (англ.). Т. 30, № 8. с. 1843—1852. doi:10.1093/molbev/mst084. ISSN 1537-1719. Процитовано 12 червня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vosheriya priberezhna Vaucheria litorea ce vid zhovto zelenih vodorostej inshi movi temno zelenogo koloru z nitkuvato dvodomnoyu formoyu V litorea ye zvichajnim prilivnim vidom priberezhnih solonuvatih vod i solonchakiv Pivnichnoyi Atlantiki uzdovzh uzberezhzhya Yevropi Pivnichnoyi Ameriki ta Novoyi Zelandiyi V Ukrayini zanesena do Chervonoyi knigi Vstanovleno sho cya vodorist zdatna perenositi velikij diapazon solonosti sho robit yiyi evrigalinnim vidom Vosheriya priberezhnaBiologichna klasifikaciyaDomen EukaryotaCarstvo SARNadtip StramenopilesViddil inshi movi Tip en Pidtip OchrophytinaKlas en Ryad inshi movi Rodina inshi movi Rid en Vid V litoreaBinomialna nazvaVaucheria litorea Hoffm Bang et C AgardhPosilannyaEOL 901426ITIS 2091NCBI 109269Dzherelo OpisTemno zelena dvodomna nitchasta vodorist formuye puhki perepleteni puchki abo shilni derninki prikriplyuyuchis do substratu za dopomogoyu rozgaluzhenih rizoyidiv Nitki mayut tovshinu 70 95 mkm dihotomichno rozgaluzheni bez poperechnih klitinnih peregorodok bagatoyaderni z pristinnoyu citoplazmoyu i velikoyu centralnoyu vakuoleyu V litorea nalezhit do Stramenopiles grupi yaka vklyuchaye chervoni vodorosti z vtorinno pohidnimi plastidami Hloroplasti V litorea zhovto zeleni diskopodibni dribni i ne mistyat pirenoyidiv roztashovani v odin abo kilka ryadiv u pristinnomu shari citoplazmi Voni takozh mistyat fotosintetichni pigmenti inshi movi inshi movi b karotin i karotinoyid Rozmnozhuyetsya vegetativno regeneraciyeyu chastin nitki nestatevo veliki bagatoyaderni z chislennimi parami neodnakovih dzhgutikiv ta statevo zaplidnennya neruhomoyi yajceklitini ruhlivim riznodzhgutikovim bulavopodibnoyi formi rozmisheni na verhivkah zignutih gilochok mayut dovzhinu 300 400 mkm ta shirinu 200 mkm vidokremleni vid golovnoyi nitki porozhnoyu klitinoyu Anteridiyi cilindrichni roztashovani na kincyah gilochok mayut 2 4 korotki virosti na bokah i porozhnyu klitinu bilya osnovi majzhe kulyasti diametrom 180 250 mkm roztashovani u verhnij chastini Chervona kniga UkrayiniNaukove znachennya Borealnij vid iz arealom sho skorochuyetsya Prirodoohoronnij status vidu Ridkisnij Poshirennya v Ukrayini Prichornomorskij lokalitet Odeska obl Tuzlivska grupa limaniv Administrativni regioni Odesa Krim Chiselnist ta struktura populyaciyi Lokalno nevelichkimi derninkami chi v puchkah Prichini zmini chiselnosti Antropogennij vpliv zokrema rekreacijne navantazhennya Umovi zrostannya Traplyayetsya u solonih limanah na litorali morskogo uzberezhzhya maksimalnij rozvitok voseni vzimku ta navesni Rezhim zberezhennya populyacij ta zahodi z ohoroni Zmenshennya rekreacijnogo vplivu u mezhah vodojm de viyavleno vid Gospodarske ta komercijne znachennya Spriyaye zakriplennyu priberezhnih piskiv ta formuvannyu oksamitovogo zhovto zelenogo yih pokrivu Plastidnij genom V litoreaGenom plastid V litorea ne mistit povnogo naboru komponentiv dlya zhodnogo z chotiroh bagatosubodinichnih kompleksiv elektronno transportnogo lancyuga fotosintezu vklyuchayuchi en i II PSII en i ATF sintazu ta reduktivnogo pentozofosfatnogo shlyahu RPPP abo cikl Kalvina Bensona Vidsutni vazhlivi geni elektronno transportnogo lancyuga sho lokalizuyutsya v tilakoyidah taki yak ti sho koduyut svitlozbiralnogo kompleksu PSI ta PSII stabilizuvalnij bilok Mn PSII ta redoks regulovanu en Ferment RPPP zakodovanij u plastidi obmezhuyetsya karboksiluyuchim fermentom ribulozo 1 5 bisfosfat karboksilazi oksigenazi RuBisCO Na vidminu vid roslin ta zelenih vodorostej u V litorea obidvi subodinici RuBisCO koduyutsya plastidnim genomom EkologiyaV litorea ye inshi movi fotosintetichnim simbiontom Yiyi spozhivaye morskij slimak Elysia chlorotica yakij chastkovo peretravlyuye vodorist zberigayuchi hloroplasti v procesi kleptoplastiyi utrimannya plastidiv Ci hloroplasti prodovzhuyut fotosintezuvati zabezpechuyuchi slimakiv energiyeyu ta spriyayuchi jogo nezvichajnomu zabarvlennyu Kozhne pokolinnya slimakiv otrimuye fotosintetichnih simbiontiv z navkolishnogo seredovisha oskilki bez nih slimak ne mozhe zavershiti metamorfoz ta stati doroslim Otzhe lichinki slimaka potrebuyut nitok V litorea dlya metamorfozu a dorosli osobini dlya poglinannya i zberezhennya hloroplastiv u klitinah travnogo traktu Vnaslidok vtorinnoyi evolyuciyi plastid Hloroplasti V litorea otocheni chotirma membranami ale v morskomu slimaku sposterigayutsya lishe dvi vnutrishni membrani Za gipotezoyu peredbachayetsya sho evolyuciya kleptoplastiyi v E chlorotica podibna do inshih fotosintetichnih organizmiv sho vinikli cherez endosimbioz ta potencijne gorizontalne perenesennya geniv HGT Aktivnist kleptoplastiv zalishayetsya pomitnoyu navit pislya desyati misyaciv bez vodorosti inshi movi PRK zakodovana u plastidah V litorea katalizuye nezvorotnu reakciyu yaka generuye substrat RuBP dlya fiksaciyi CO2 zalezhnoyi vid RuBisCO pidtrimuyuchi cikl Kalvina Shob pidtrimuvati aktivnist cogo fermentu PRK povinen sintezuvatisya zanovo ta importuvatisya z citozolyu PRK viklikaye interes cherez svoyi skladni regulyatorni vlastivosti regulyaciya yakih oharakterizovana lishe v dekilkoh Stramenopiles vklyuchayuchi diatomovi ta rafidofiti Pripuskayetsya sho temnova inaktivaciya ciklu Kalvina ta PRK u plastidah V litorea zapobigaye marnomu ciklu ta pidtrimuye biosintez zhirnih kislot ta inshih vuglecevih substrativ Dovgostrokova zhittyezdatnist simbiotichnogo zv yazku mizh V litorea ta E chlorotica vimagaye nayavnosti gena PRK yakij yak vvazhayetsya mozhe buti otrimanij cherez gorizontalne perenesennya geniv HGT Odnak bulo pokazano sho oznaki HGT mizh V litorea ta E chlorotica vidsutni Unikalni poziciyi troh z chotiroh introniv u geni PRK V litorea de tretij intron znahoditsya v gomologichnij poziciyi z konservativnim intronom u zelenih vodorostej ta gaptofitiv nadayut dodatkovi dokazi pohodzhennya cogo gena vid zelenih vodorostej u V litorea ta inshih hromalveolativ Div takozhVodorosti zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini VodorostiDzherelaYellow green algae Wikipedia angl 18 zhovtnya 2023 Procitovano 11 chervnya 2024 Vosheriya priberezhna Vaucheria litorea Hoffm Bang et C Agardh redbook flora land kiev ua Procitovano 11 chervnya 2024 Chervona kniga Ukrayini Vosheriya priberezhna redbook flora land kiev ua Procitovano 11 chervnya 2024 Euryhaline Wikipedia angl 4 sichnya 2024 Procitovano 11 chervnya 2024 Guiry M D Guiry G M 2020 Vaucheria AlgaeBase National University of Ireland Galway Retrieved 2 June 2020 Rumpho Mary E Pelletreau Karen N Moustafa Ahmed Bhattacharya Debashish 15 sichnya 2011 The making of a photosynthetic animal Journal of Experimental Biology angl T 214 2 s 303 311 doi 10 1242 jeb 046540 ISSN 1477 9145 Procitovano 12 chervnya 2024 Stace Clive Anthony 1994 Plant taxonomy and biosystematics vid 2 ed repr New York Cambridge Univ Press ISBN 978 0 521 42785 2 Rumpho Mary E Worful Jared M Lee Jungho Kannan Krishna Tyler Mary S Bhattacharya Debashish Moustafa Ahmed Manhart James R 18 listopada 2008 Horizontal gene transfer of the algal nuclear gene psbO to the photosynthetic sea slug Elysia chlorotica Proceedings of the National Academy of Sciences angl T 105 46 s 17867 17871 doi 10 1073 pnas 0804968105 ISSN 0027 8424 Procitovano 12 chervnya 2024 Mujer C V Andrews D L Manhart J R Pierce S K Rumpho M E 29 zhovtnya 1996 Chloroplast genes are expressed during intracellular symbiotic association of Vaucheria litorea plastids with the sea slug Elysia chlorotica Proceedings of the National Academy of Sciences T 93 22 s 12333 12338 doi 10 1073 pnas 93 22 12333 ISSN 0027 8424 Procitovano 12 chervnya 2024 Rumpho Mary E Worful Jared M Lee Jungho Kannan Krishna Tyler Mary S Bhattacharya Debashish Moustafa Ahmed Manhart James R 18 listopada 2008 Horizontal gene transfer of the algal nuclear gene psbO to the photosynthetic sea slug Elysia chlorotica Proceedings of the National Academy of Sciences T 105 46 s 17867 17871 doi 10 1073 pnas 0804968105 ISSN 0027 8424 Procitovano 12 chervnya 2024 Rumpho Mary E Pochareddy Sirisha Worful Jared M Summer Elizabeth J Bhattacharya Debashish Pelletreau Karen N Tyler Mary S Lee Jungho Manhart James R 2009 11 Molecular Characterization of the Calvin Cycle Enzyme Phosphoribulokinase in the Stramenopile Alga Vaucheria litorea and the Plastid Hosting Mollusc Elysia chlorotica Molecular Plant angl T 2 6 s 1384 1396 doi 10 1093 mp ssp085 Procitovano 12 chervnya 2024 Rumpho Mary E Summer Elizabeth J Green Brian J Fox Theodore C Manhart James R 2001 01 Mollusc algal chloroplast symbiosis how can isolated chloroplasts continue to function for months in the cytosol of a sea slug in the absence of an algal nucleus Zoology angl T 104 3 4 s 303 312 doi 10 1078 0944 2006 00036 Procitovano 12 chervnya 2024 Bhattacharya Debashish Pelletreau Karen N Price Dana C Sarver Kara E Rumpho Mary E 2013 08 Genome Analysis of Elysia chlorotica Egg DNA Provides No Evidence for Horizontal Gene Transfer into the Germ Line of This Kleptoplastic Mollusc Molecular Biology and Evolution angl T 30 8 s 1843 1852 doi 10 1093 molbev mst084 ISSN 1537 1719 Procitovano 12 chervnya 2024

Дата публікації:
Топ