Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Уоллі Ширра 12 березня 1923 року Хакенсаку штат Нью Джерсі 3 травня 2007 року Сан Дієго Каліфорнія американський військо

Волтер Ширра

Волтер Ширра

Уоллі Ширра (12 березня 1923 року, Хакенсаку, штат Нью-Джерсі — 3 травня 2007 року, Сан-Дієго, Каліфорнія) — американський військово-морський льотчик, льотчик — випробувач і астронавт НАСА. У 1959 році він став одним із перших семи космонавтів, обраних для проєкту «Меркурій», що було першою спробою Сполучених Штатів вивести людей у космос.

Уоллі Ширра
image
Народився12 березня 1923(1923-03-12)[2][3][…]
Гакенсак, Нью-Джерсі, США
Помер3 травня 2007(2007-05-03)[1][2][…] (84 роки)
Ла-Хоя, Сан-Дієґо, Каліфорнія, США
·інфаркт міокарда
Похованняморе
ПідданствоСША
Діяльністькосмонавт
Alma materd, d, Військово-морська Академія США і d
Знання мованглійська
ЗакладНаціональне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору
УчасникКорейська війна і Друга світова війна
ЧленствоНаціональне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору
Військове званняd
Нагороди
image image image image

d

 image

d

d

d

d (1981)

IMDbID 0771989
Сайтwallyschirra.com

Біографія

Ширра народився 12 березня 1923 року в Хакенсаку, штат Нью-Джерсі, у сім'ї авіаторів. Його бабуся та дідусь по батьківській лінії були з Баварії та Швейцарії, і мали сардинське походження (точніше з Гіларци). Батько Ширри, Вальтер М. Ширра-старший, який народився у Філадельфії, під час Першої світової війни приєднався до Королівських ВПС Канади і здійснював бомбардування та розвідувальні місії над Німеччиною. Після війни він виступав на окружних ярмарках у Нью-Джерсі. Мати Ширри, Флоренція Шилліто, їздила на гастролі з чоловіком і виконувала трюки.

Ширра-молодший виріс в Ораделлі, штат Нью-Джерсі, де він відвідував початкову школу і був скаутом. Він закінчив середню школу в Енглвуді, штат Нью-Джерсі, у червні 1940 року та вступив до інженерного коледжу (нині Нью-Джерсійський технологічний інститут, штат Нью-Джерсі), де брав участь у навчальному корпусі офіцерів запасу. У грудні 1941 р. Ширра вирішив подати заявку в академію обслуговування. Батько заохочував його подати документи до Вест-Пойнт, але він вирішив вступити до військово-морської академії США. Ширра отримав ступінь бакалавра наук у 1945 році через три роки замість чотирьох, оскільки Військово-морська академія мала прискорений навчальний план.

Особисте життя

Незабаром після приходу у військовий флот Ширра почав зустрічатися з Джозефіною Кук «Джо» Фрейзер (1924—2015). Ширра і Фрейзер одружилися 23 лютого 1946 року. У них було двоє дітей — Вальтер М. та Сюзанна, 1950 та 1957 р. н. Джо Ширра померла 27 квітня 2015 року у 91 рік. Ширра помер 3 травня 2007 року від серцевого нападу під час лікування раку шлунку в лікарні Скріппс Грін (в даний час Центр серця в Скріппсі) у Сан-Дієго, Каліфорнія. Йому було 84 роки :10–13.

22 травня на Національному кладовищі Форт Роусекранс у Каліфорнії відбулася панахида за Ширрою. Церемонія завершилась салютом із трьома залпами та естакадою трьох (F/A-18). Ширра був кремований, а його прах був розсіяний у морі 2008 року. Церемонія поховання на морі відбулася на борту NimitzНіміца авіаносець USS Рональда Рейгана та його прах звільнив командир Лі Акстелл, CHC, USN, капелан командування на борту.

Військова служба

image
Ширра (2-й справа) та начальник проектування літаків McDonnell, Дейв Льюїс (близько 1958)

Після закінчення Військово-морської академії Ширра був призначений прапорщиком у ВМС США 6 червня 1945 року. Ширра служив в останні місяці Другої світової війни на борту великого крейсера «Аляска». Після капітуляції Японії Ширра повернувся до Америки, де «Аляска» була виведена з експлуатації. Він прибув у Цінтао і поступив на десантний корабель. Після повернення з Китаю Ширра розпочав навчання на військово-морській авіаційній станції Пенсакола, штат Флорида.

Закінчивши навчання, Ширра в 1948 році і приєднався до винищувальної ескадрильї 71 (VF-71) в Квонсет-Пойнт, Род-Айленд. Ширра служив у Середземному морі на борту авіаносця USS перед корейською війною в червні 1950 року. Він подав заявку на програму обміну з ВПС США для набуття бойового досвіду, був обраний для участі в програмі та навчений літати на F-84 Thunderjet. :21–27

Спочатку Ширра був направлений у 154-ту ескадрильєю винищувачів-бомбардувальників на ВПС Ітадзуке в Японії, потім він виконував місію у Південній Кореї. Коли американські війська просувалися на північ, ескадра була переназначена на базу в Тегу. За вісім місяців Ширра здійснив 90 бойових завдань і збив два МіГ-15.

Завершивши тур у Кореї, Ширра став пілотом-випробувачем на морській випробувальній станції бойових дій у штаті Каліфорнія. На озері Чайна він випробував різні системи озброєння, в тому числі став першим пілотом, який літав і стріляв ракетою Sidewinder. Він був призначений на військово-морську авіаційну станцію Мірамар для тестування найновішого реактивного винищувача ВМС — F7U Cutlass. Після дислокації в Азію на борту авіаносця USS Лексінгтон та навчання з авіаційної безпеки в Університеті Південної Каліфорнії, Ширра був прийнятий до американської школи морських пілотів-випробувачів у 1958 р. :33–43

Уоллі Ширра був членом 20 класу в Школі пілотів морських випробувань, разом із майбутніми колегами-астронавтами Джимом Ловеллом та Пітом Конрадом він навчився літати на численних літаках, включаючи F4D Skyray, F11F Tiger та F8U Crusader. Ширра став пілотом-випробувачем на Військово-морській авіаційній станції Patuxent River і навчився літати на F4H Phantom.

Він був першим астронавтом, який тричі виходив у космос, і єдиним астронавтом, який здійснив політ у програмах «Меркурій», «Джеміні» та «Аполлон». Загалом Уоллі Ширра провів у космосі 295 годин 15 хвилин. Після «Аполлона-7» він пішов у відставку як капітан ВМС США, а також НАСА, згодом став консультантом CBS News у висвітленні мережі наступних рейсів «Аполлона».

3 жовтня 1962 року він здійснив політ у рамках шестиорбітальної дев'ятигодинної місії «Меркурій-Атлас 8» на космічному кораблі, який прозвав «Сігма 7». На момент своєї місії Ширра став п'ятим американцем і дев'ятою людиною, котра здійснила вихід у космос. У програмі «Джеміні» з двома людьми він здійснив перше космічне побачення, утримуючи станцію свого космічного корабля « Джеміні-6A» на відстані 1 фут (30 см) сестринського корабля «Джеміні-7» у грудні 1965 року. У жовтні 1968 року він командував « Аполлоном-7» — 11-денним випробуванням на низькому рівні орбіти Землі з використанням (командно-службового модуля «Аполлон») із трьох осіб і першим запуском екіпажу програми «Аполлон»

Кар'єра НАСА

Проєкт Меркурій

image
Ширра (3-й справа) з колегами по Меркурію (1961)

У лютому 1959 р. Ширра був одним із 110 військових льотчиків-випробувачів, обраних командуючими офіцерами кандидатами до новоствореного проєкту «Меркурій» Національної аеронавтики та космосу, першої програми космічних польотів США. Після кількох раундів випробувань Ширра у числі семи космонавтів був відібраний для участі в нолвому проєкті у квітні 1959 р. :46, 57–63 Під час розробки програми сферами відповідальності Ширри були системи життєзабезпечення та льотний костюм під тиском. Крім того Ширра працював разом із Джоном Гленном у розробці капсул. Ширра спочатку був призначений резервним резервуаром Деке Слейтона для другого орбітального польоту «Меркурія», але був замінений Карпентером, коли Слейтон був заземлений. Натомість Ширра був призначений на третій орбітальний політ:65, 75–76.

О 7:15 3 жовтня 1962 р. ранку Ширра піднявся на борт свого польоту «Меркурій», названого «Сигма-7». Після незначного відхилення траєкторії на початку польоту «Сигма-7» досягла орбіти. Потрапивши на орбіту, Ширра продемонстрував маневрування своїм космічним кораблем за допомогою системи управління. Після проблем із навігацією під час місії Карпентера Aurora 7, NASA та Schirra зосередилися на інженерних та людських факторах при ручному керуванні капсулою. Ширра повідомив про підвищення температури костюму, яка досягла найвищої позначки до 32 °C (90 °F), перш ніж він зміг відрегулювати систему охолодження костюма вручну. Закінчивши випробування космічних кораблів Ширра перевірив здатність використовувати елементи керування в середовищі з нульовою гравітацією без зору. Протягом своєї місії Ширра продемонстрував здатність виступати в якості резервної копії автоматичного управління та керувати космічним кораблем вручну. Після повернення Ширри до США його та його сім'ю запросили 16 жовтня до Овального кабінету Білого дому для зустрічі з президентом Кеннеді.

Проєкт «Джеміні»

image
Уоллі Ширра під час симуляції тренувань «Джеміні-6» (1965)

На початку програми «Джеміні» Алану Шепарду було призначено командувати «Джеміні-3» з пілотом Томом Стаффордом, але їх замінила резервна бригада після того, як у Шепарда діагностували хворобу Меньєра — розлад внутрішнього вуха. Ширра та Стаффорд стали резервним екіпажем для нового екіпажу «Джеміні-3», Гуса Гриссома та Джона Янга, а згодом були призначені для первинного екіпажу «Джеміні-6». Спочатку «Джеміні-6» планував здійснити першу орбітальну стиковку з цільовою машиною. Автомобіль «Агена» вибухнув незабаром після зльоту 25 жовтня 1965 року, тоді як Ширра і Стаффорд чекали на своєму космічному кораблі, щоб піднятися. 4 грудня 1965 р. «Джеміні-7» вилетів, щоб розпочати свою двотижневу місію. «Джеміні-6A» готувався до запуску 12 грудня, але його двигуни вимкнулися менше ніж через дві секунди після займання. Незважаючи на протоколи, що вимагають астронавтів викинутися з космічного корабля у разі відключення двигуна, Ширра вирішив не активувати своє катапультне сидіння для ракетних двигунів і Стаффорда, врятувавши їх як від ймовірних травм, так і від подальшої затримки та можливої відміни місії. «Джеміні-6A» вилетів 15 грудня та успішно провів зустріч із «Джеміні-7» після п'яти годин польоту. Два космічні кораблі маневрували з точністю до один від одного і утримували станцію протягом 5 годин.

Програма «Аполлон»

image
Ширра на посаді командира екіпажу «Аполлон-7» (1968)
image
Ширра (сидить 3-й ліворуч), підписуючи пам'ятний документ, зі своїми членами екіпажу «Аполлон-7», екіпажем «Аполлон-8», Чарльзом Ліндбергом, першою леді Бердом Джонсон, президентом Джонсоном, адміністратором НАСА Веббом та віцепрезидентом Хамфрі (1968).

У середині 1966 року Уоллі Ширра був призначений командиром екіпажем «Аполлона» з трьох осіб із Дон Ф. Ейзеле та Р. Уолтером Каннінгемом для проведення другого льотного випробування (командно-службового модуля «Аполлон») із профілем місії, ідентичним Аполлону 1. Ширра виступив проти повторної місії, і його екіпаж став резервним екіпажем Гаса Гриссома, Еда Уайта та Роджера Чаффі. Екіпаж Ширри провів випробування в командному модулі 26 січня 1967 року і був на шляху до Х'юстона наступного дня, коли під час випробувань Гриссом та його екіпаж загинули в пожежі. Екіпаж Ширри став головним екіпажем першого рейсу з екіпажем. Ширра отримав відчуття безпеки завдяки тому, що Гюнтер Вендт, співробітник McDonnell Aircraft, був відповідальним за готовність космічного корабля до запуску. Вендт залишався лідером майданчика для решти програм «Аполлон» і «Скайлаб», і залишився разом із НАСА в програмі «Спейс Шаттл» перед тим, як вийти на пенсію :195.

«Аполлон-7» був запущений 11 жовтня 1968 року, завдяки чому Ширра стала першою людиною, яка тричі літала в космос. До запуску він заперечував через сильний вітер, який міг поранити астронавтів протягом першої хвилини місії. Після виходу на орбіту (МСМ) виконував космічні вправи та стикування із етапом S-4B для імітації отримання Місячного модуля Аполлон. На другий день місії екіпаж провів перші прямі телевізійні знімки, публічно трансльовані зсередини космічного корабля :199–203 .

Під час місії Ширра захворів на застуду в голові, яку передав Ейзеле. Передбачаючи проблеми всередині закритого скафандра, Ширра запропонував Управлінню місії, щоб вони не носили шоломи під час повторного входу. Незважаючи на прохання Кріса Крафта та Діки Слейтон носити шоломи під час повторного входу, Ширра, Ейзеле та Каннінгем відмовились і здійснили повторний вхід без них. «Аполлон-7» висадився на південний схід від Бермудських островів 22 жовтня 1968 р. :206–209

До запуску Аполлона-7 Ширра вирішив піти у відставку після польоту і покинув корпус астронавтів НАСА 1 липня 1969 року. Останнім призначенням Ширри на посаду астронавта було проведення розслідування аварії Місяця для посадки на Місяці Ніла Армстронга, яке він пояснив механічною несправністю. Тоді ж Ширра звільнився з флоту в званні капітана.

Кар'єра після НАСА

Поєднання протизастійного засобу псевдоефедрину та антигістамінного препарату трипролідину було ліками від застуди на борту місій «Аполлон», призначеними льотним хірургом. Роками пізніше, коли це стало доступним у вільному продажі як Actifed, виробники Actifed найняли Ширру як представника телевізійної комерції, ґрунтуючись на популярності його «Аполлон-7» у космосі.

Під час пізніших місій Аполлона він працював консультантом CBS News з 1969 по 1975 рік. Він приєднався до Уолтера Кронкіта, щоб спільно закріпити мережеве висвітлення семи місій посадки на Місяць, починаючи з «Аполлона-11» (до якого приєднався Артур К. Кларк) і включаючи нещасний «Аполлон-13» :221–223.

Після кар'єри в НАСА Ширра став президентом та директором фінансово-лізингової компанії Regency Investors Incorporated. Він залишив Regency Investors для створення екологічної компанії та працював головою та генеральним директором компанії з 1970 по 1973 рік. Компанія об'єдналася з SERNCO Incorporated у 1973 році. Ширра розпочав роботу заступником голови, але пізніше того ж року був обраний головою правління. Він також працював над розробкою нафтопроводу Аляски :218–221 а також був членом дорадчої ради національних парків США в Міністерстві внутрішніх справ з 1973 по 1985 рік.

У січні 1979 року Ширра заснував Schirra Enterprises і працював консультантом до 1980 року. Він працював у консульстві Бельгії в Колорадо та Нью-Мексико з 1971 по 1984 рік і був членом правління кількох корпорацій. Ширра був президентом енергетичної компанії «Прометей» з 1980 по 1981 рік. У 1984 році він був серед астронавтів «Меркурія», які створили Фонд «Меркурій-7», який тепер відомий як Фонд стипендій астронавтів, для присудження стипендій студентам коледжу науки і техніки.

Письменницька кар'єра

Ширра є співавтором книги «Ми сім 1962 року», де детально викладається підготовка та розвиток програми «Меркурій». Разом із Річардом Н. Біллінгсом Ширра випустив свою автобіографію «Космос Ширри» в 1988 році. У 1995 році він у співавторстві підготував книгу Ризиковані. Він описує п'ять десятиліть військово-морської авіації, включаючи розповіді про бойові польоти у Другій світовій війні, Кореї та В'єтнамі. У 2005 році він був співавтором книги «Реальні космічні ковбої» з Едом Бакбі. Книга є розповіддю про астронавтів «Меркурія-7». Ширра також був автором книги 2007 року «У тіні Місяця», яка стала його останньою авторською роботою.

Нагороди та відзнаки

image
USNS Уоллі Ширра (Lewis and Clark -клас суховантаж) було названо на честь Ширри (2010)

Протягом військової кар'єри Ширра мав численні військові нагороди в тому числі три повітряні медалі та три медалі за відзнаку НАСА, включаючи одну посмертно. Перша медаль за визнану службу НАСА була за його політ «Меркурієм», а друга — за рейс «Джеміні-6». Він також був нагороджений медаллю НАСА за виняткову службу, медаллю американської кампанії, медаллю азіатсько-тихоокеанської кампанії, медаллю перемоги Другої світової війни, медаллю окупації ВМС із застібкою «АЗІЯ», медаллю китайської служби та корейською Медаль за службу. Крім того, він отримав декілька міжнародних нагород, включаючи нагороди Президента Кореї, Корейську медаль Організації Об'єднаних Націй та Корейську медаль за службу війни. Ширра також отримав нагороди цивільної авіації, премію AIAA (1963), трофей «Гармон» (1965), премію «Кітті Хоук» та нагороду «Золотий ключик».

Ширра був нагороджений Військово-морською медаллю за відзнаку за те, що він був командиром «Аполлона-7». Він також був нагороджений Поважним Летючим хрестом за супровід бомбардувальників B-29 під час Корейської війни, золотою зіркою для польоту Sigma 7 та другою золотою зіркою за політ на «Джеміні-6». Ширра, співробітник Товариства експериментальних льотчиків-випробувачів (SETP), отримав премію імені К. Кінчелое від товариства в 1963 році разом з іншими шістьма астронавтами «Меркурія». У 1962 році він був нагороджений трофеєм Роберта Дж. Кольєра разом із рештою «Меркурія-7». Нагорода, як правило, присуджувалася інженерам та винахідникам, але цього разу натомість нагороджували авіаторів.

Ширра був масоном 33-го ступеня і входив до складу Американського інституту аеронавтики та космонавтики, а також був членом Американського космонавтичного товариства. Ширра отримав почесний ступінь доктора наук у трьох коледжах та університетах: коледж Лафайєт (для астронавтичної інженерії), Університет Південної Каліфорнії та його alma mater — Інженерний коледж Ньюарка (для астронавтики). Ширра потрапив у кілька залів слави: Міжнародний Зал слави повітряного та космічного простору (1970), Міжнародний зал слави космічного простору (1981), Національний зал слави авіації (1986), Зал слави астронавтів США (1990), та Зал слави Нью-Джерсі. USNS Уоллі Ширра (T-AKE-8), Lewis and ClarkЛьюїса і Кларка суховантажне судно на ім'я Ширра, спущено на воду 8 березня 2009 р. Вулиця та парк названі на честь Ширри у Верхньому Дубліні, штат Пенсільванія, та Ораделлі, штат Нью-Джерсі. На честь Ширри названа початкова школа Уолтера М. Ширри в містечку Олд-Брідж, штат Нью-Джерсі.

У кіно і на телебаченні

Примітки

Література

  1. http://www.cnn.com/2007/TECH/space/05/03/schirra.obit/index.html
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118874098 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  5. Schirra, Wally; Billings, Richard (1988). Schirra's Space. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN .
  6. . Fact sheet. . Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 2 травня 2007.
  7. Gray, Tara (2 листопада 2009). Garber, Steve (ред.). 40th Anniversary of Mercury 7: Walter Marty Schirra, Jr. NASA History. Процитовано 25 серпня 2018.
  8. Burgess, Colin (2011). Selecting the Mercury Seven. New York: Springer. с. 336. ISBN .
  9. Goldstein, Richard (4 травня 2007). Walter M. Schirra Jr., Astronaut, Dies at 84. The New York Times. Процитовано 18 березня 2018.
  10. 080211-N-3659B-085. US Navy. 11 лютого 2008. Процитовано 18 березня 2018.
  11. Walter M. Schirra: NASA Astronauts. U.S. Naval Academy (англ.). Процитовано 25 серпня 2018.
  12. Schirra, Walter (1962). Our Cozy Cocoon. We Seven. New York: Simon and Schuster. с. 142—155. ISBN .
  13. Farmer, Gene; Dora Jane Hamblin (1970). First On the Moon: A Voyage With Neil Armstrong, Michael Collins and Edwin E. Aldrin Jr. Boston: Little, Brown and Co. с. 51–54. ISBN . Library of Congress 76-103950.
  14. Grahn, Sven. The Mercury-Atlas-9 slow-scan TV experiment. Space Radio Notes. Процитовано 18 березня 2018.
  15. An experimental TV transmission had been made during in 1963, but this was not broadcast to the public.
  16. . NASA. 3 травня 2007. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  17. Ex-Astronaut Leaves Firm. Detroit Free Press. 4 листопада 1970. с. 20.
  18. People in Business. The Raleigh Register. Beckley, West Virginia. 22 серпня 1973. с. 20.
  19. Walter M Schirra. NASA. Процитовано 3 грудня 2017.
  20. . Astronaut Scholarship Foundation. 2013. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
  21. U.S. Space Pioneers Speak for Themselves. The Times. Shreveport, Louisiana. 18 листопада 1962. с. 62.
  22. Ridgeway, Karen (25 вересня 1988). Allen, astronauts and an anniversary. Rapid City Journal. Rapid City, South Dakota. с. 82.
  23. Wildcats to Tomcats: the Tailhook Navy. WorldCat. OCLC 34004795.
  24. Schirra's Space. Wally Schirra. Процитовано 3 грудня 2017.
  25. Walter M. Schirra, NASA Astronaut. United States Naval Academy. Процитовано 21 квітня 2018.
  26. Medal Winners. The Palm Beach Post. Palm Beach, Florida. 25 серпня 1966. с. 72.
  27. 4 Gemini Astronauts Agree Man Can Survive in Space. The Tampa Tribune. Tampa, Florida. 31 грудня 1965. с. 3–B.
  28. First Apollo flight crew last to be honored. . 20 жовтня 2008. Процитовано 17 березня 2018.
  29. Walter Marty Schirra. The Hall of Valor Project. Процитовано 22 квітня 2018.
  30. Wolfe, Tom (25 жовтня 1979). Cooper the Cool jockeys Faith 7—between naps. Chicago Tribune. с. 22.
  31. Astronauts Have Their Day at the White House. Chicago Tribune. Chicago, Illinois. 11 жовтня 1963. с. 3.
  32. About Wally. WallySchirra.com. 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  33. Walter "Wally" Marty Schirra, Jr. Naval History and Heritage Command. Процитовано 3 грудня 2017.
  34. Sprekelmeyer, Linda, editor. These We Honor: The International Aerospace Hall of Fame. Donning Co. Publishers, 2006. .
  35. Commanded Apollo 7, first manned Apollo flight; only man to fly Mercury, Gemini, and Apollo spacecraft. New Mexico Museum of Space History. Процитовано 3 жовтня 2016.
  36. Harbert, Nancy (27 вересня 1981). Hall to Induct Seven Space Pioneers. Albuquerque Journal. Albuquerque, New Mexico. с. 53.
  37. . . Архів оригіналу за 3 березня 2015. Процитовано 10 лютого 2011.
  38. Walter M. Schirra. Astronaut Scholarship Foundation. 2013. Процитовано 18 березня 2018.
  39. Mercury Astronauts Dedicate Hall of Fame at Florida Site. Victoria Advocate. Victoria, Texas. Associated Press. 12 травня 1990. с. 38.
  40. Alloway, Kristen (2 травня 2010). Jack Nicholson, Susan Sarandon are among 15 inducted into N.J. Hall of Fame. The Star Ledger. Процитовано 3 травня 2010.
  41. . Government website of the Borough of Oradell, New Jersey. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  42. . www.oldbridgeadmin.org. Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 12 березня 2009.
  43. King, Susan (18 травня 1991). Change of Character for Henriksen. Los Angeles Times (амер.). ISSN 0458-3035. Процитовано 24 серпня 2018.
  44. Richmond, Ray (1 квітня 1998). From the Earth to the Moon. Variety (амер.). Процитовано 24 серпня 2018.
  45. Shattuck, Kathryn (13 серпня 2015). What's On TV Thursday. The New York Times (англ.). Процитовано 24 серпня 2018.

Бібліографія

  • Уоллі Ширра та Річард Н. Біллінгс, «Простір Ширри», 1988 рік
  • Уоллі Ширра, Річард Л. Корм'є та Філіп Р. Вуд з Барреттом Тілманом, Wildcats to Tomcats, Phalanx, 1995.
  • Роберт Годвін, Ред. «Sigma 7: Звіти місії NASA», 2003
  • Роберт Годвін, Ред. «Джеміні-6: Звіти про місію НАСА», 2000 рік
  • Роберт Годвін, Ред. «Аполлон-7: Звіти місії НАСА», 2000 рік
  • Ед Баккі з Уоллі Ширрою, «Справжні космічні ковбої», 2005 рік

Посилання

  • Уоллі Ширра на сайті IMDb (англ.)
  • Walter M. "Wally" Schirra Jr на сайті Find a Grave (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Uolli Shirra 12 bereznya 1923 roku Hakensaku shtat Nyu Dzhersi 3 travnya 2007 roku San Diyego Kaliforniya amerikanskij vijskovo morskij lotchik lotchik viprobuvach i astronavt NASA U 1959 roci vin stav odnim iz pershih semi kosmonavtiv obranih dlya proyektu Merkurij sho bulo pershoyu sproboyu Spoluchenih Shtativ vivesti lyudej u kosmos Uolli ShirraNarodivsya12 bereznya 1923 1923 03 12 2 3 Gakensak Nyu Dzhersi SShAPomer3 travnya 2007 2007 05 03 1 2 84 roki La Hoya San Diyego Kaliforniya SShA infarkt miokardaPohovannyamorePiddanstvoSShADiyalnistkosmonavtAlma materd d Vijskovo morska Akademiya SShA i dZnannya movanglijskaZakladNacionalne upravlinnya z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoruUchasnikKorejska vijna i Druga svitova vijnaChlenstvoNacionalne upravlinnya z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoruVijskove zvannyadNagorodid d d d d 1981 IMDbID 0771989Sajtwallyschirra com Mediafajli u VikishovishiBiografiyaShirra narodivsya 12 bereznya 1923 roku v Hakensaku shtat Nyu Dzhersi u sim yi aviatoriv Jogo babusya ta didus po batkivskij liniyi buli z Bavariyi ta Shvejcariyi i mali sardinske pohodzhennya tochnishe z Gilarci Batko Shirri Valter M Shirra starshij yakij narodivsya u Filadelfiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni priyednavsya do Korolivskih VPS Kanadi i zdijsnyuvav bombarduvannya ta rozviduvalni misiyi nad Nimechchinoyu Pislya vijni vin vistupav na okruzhnih yarmarkah u Nyu Dzhersi Mati Shirri Florenciya Shillito yizdila na gastroli z cholovikom i vikonuvala tryuki Shirra molodshij viris v Oradelli shtat Nyu Dzhersi de vin vidviduvav pochatkovu shkolu i buv skautom Vin zakinchiv serednyu shkolu v Englvudi shtat Nyu Dzhersi u chervni 1940 roku ta vstupiv do inzhenernogo koledzhu nini Nyu Dzhersijskij tehnologichnij institut shtat Nyu Dzhersi de brav uchast u navchalnomu korpusi oficeriv zapasu U grudni 1941 r Shirra virishiv podati zayavku v akademiyu obslugovuvannya Batko zaohochuvav jogo podati dokumenti do Vest Pojnt ale vin virishiv vstupiti do vijskovo morskoyi akademiyi SShA Shirra otrimav stupin bakalavra nauk u 1945 roci cherez tri roki zamist chotiroh oskilki Vijskovo morska akademiya mala priskorenij navchalnij plan Osobiste zhittya Nezabarom pislya prihodu u vijskovij flot Shirra pochav zustrichatisya z Dzhozefinoyu Kuk Dzho Frejzer 1924 2015 Shirra i Frejzer odruzhilisya 23 lyutogo 1946 roku U nih bulo dvoye ditej Valter M ta Syuzanna 1950 ta 1957 r n Dzho Shirra pomerla 27 kvitnya 2015 roku u 91 rik Shirra pomer 3 travnya 2007 roku vid sercevogo napadu pid chas likuvannya raku shlunku v likarni Skripps Grin v danij chas Centr sercya v Skrippsi u San Diyego Kaliforniya Jomu bulo 84 roki 10 13 22 travnya na Nacionalnomu kladovishi Fort Rousekrans u Kaliforniyi vidbulasya panahida za Shirroyu Ceremoniya zavershilas salyutom iz troma zalpami ta estakadoyu troh F A 18 Shirra buv kremovanij a jogo prah buv rozsiyanij u mori 2008 roku Ceremoniya pohovannya na mori vidbulasya na bortu NimitzNimica avianosec USS Ronalda Rejgana ta jogo prah zvilniv komandir Li Akstell CHC USN kapelan komanduvannya na bortu Vijskova sluzhbaShirra 2 j sprava ta nachalnik proektuvannya litakiv McDonnell Dejv Lyuyis blizko 1958 Pislya zakinchennya Vijskovo morskoyi akademiyi Shirra buv priznachenij praporshikom u VMS SShA 6 chervnya 1945 roku Shirra sluzhiv v ostanni misyaci Drugoyi svitovoyi vijni na bortu velikogo krejsera Alyaska Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi Shirra povernuvsya do Ameriki de Alyaska bula vivedena z ekspluataciyi Vin pribuv u Cintao i postupiv na desantnij korabel Pislya povernennya z Kitayu Shirra rozpochav navchannya na vijskovo morskij aviacijnij stanciyi Pensakola shtat Florida Zakinchivshi navchannya Shirra v 1948 roci i priyednavsya do vinishuvalnoyi eskadrilyi 71 VF 71 v Kvonset Pojnt Rod Ajlend Shirra sluzhiv u Seredzemnomu mori na bortu avianoscya USS pered korejskoyu vijnoyu v chervni 1950 roku Vin podav zayavku na programu obminu z VPS SShA dlya nabuttya bojovogo dosvidu buv obranij dlya uchasti v programi ta navchenij litati na F 84 Thunderjet 21 27 Spochatku Shirra buv napravlenij u 154 tu eskadrilyeyu vinishuvachiv bombarduvalnikiv na VPS Itadzuke v Yaponiyi potim vin vikonuvav misiyu u Pivdennij Koreyi Koli amerikanski vijska prosuvalisya na pivnich eskadra bula perenaznachena na bazu v Tegu Za visim misyaciv Shirra zdijsniv 90 bojovih zavdan i zbiv dva MiG 15 Zavershivshi tur u Koreyi Shirra stav pilotom viprobuvachem na morskij viprobuvalnij stanciyi bojovih dij u shtati Kaliforniya Na ozeri Chajna vin viprobuvav rizni sistemi ozbroyennya v tomu chisli stav pershim pilotom yakij litav i strilyav raketoyu Sidewinder Vin buv priznachenij na vijskovo morsku aviacijnu stanciyu Miramar dlya testuvannya najnovishogo reaktivnogo vinishuvacha VMS F7U Cutlass Pislya dislokaciyi v Aziyu na bortu avianoscya USS Leksington ta navchannya z aviacijnoyi bezpeki v Universiteti Pivdennoyi Kaliforniyi Shirra buv prijnyatij do amerikanskoyi shkoli morskih pilotiv viprobuvachiv u 1958 r 33 43 Uolli Shirra buv chlenom 20 klasu v Shkoli pilotiv morskih viprobuvan razom iz majbutnimi kolegami astronavtami Dzhimom Lovellom ta Pitom Konradom vin navchivsya litati na chislennih litakah vklyuchayuchi F4D Skyray F11F Tiger ta F8U Crusader Shirra stav pilotom viprobuvachem na Vijskovo morskij aviacijnij stanciyi Patuxent River i navchivsya litati na F4H Phantom Vin buv pershim astronavtom yakij trichi vihodiv u kosmos i yedinim astronavtom yakij zdijsniv polit u programah Merkurij Dzhemini ta Apollon Zagalom Uolli Shirra proviv u kosmosi 295 godin 15 hvilin Pislya Apollona 7 vin pishov u vidstavku yak kapitan VMS SShA a takozh NASA zgodom stav konsultantom CBS News u visvitlenni merezhi nastupnih rejsiv Apollona 3 zhovtnya 1962 roku vin zdijsniv polit u ramkah shestiorbitalnoyi dev yatigodinnoyi misiyi Merkurij Atlas 8 na kosmichnomu korabli yakij prozvav Sigma 7 Na moment svoyeyi misiyi Shirra stav p yatim amerikancem i dev yatoyu lyudinoyu kotra zdijsnila vihid u kosmos U programi Dzhemini z dvoma lyudmi vin zdijsniv pershe kosmichne pobachennya utrimuyuchi stanciyu svogo kosmichnogo korablya Dzhemini 6A na vidstani 1 fut 30 sm sestrinskogo korablya Dzhemini 7 u grudni 1965 roku U zhovtni 1968 roku vin komanduvav Apollonom 7 11 dennim viprobuvannyam na nizkomu rivni orbiti Zemli z vikoristannyam komandno sluzhbovogo modulya Apollon iz troh osib i pershim zapuskom ekipazhu programi Apollon Kar yera NASAProyekt Merkurij Shirra 3 j sprava z kolegami po Merkuriyu 1961 U lyutomu 1959 r Shirra buv odnim iz 110 vijskovih lotchikiv viprobuvachiv obranih komanduyuchimi oficerami kandidatami do novostvorenogo proyektu Merkurij Nacionalnoyi aeronavtiki ta kosmosu pershoyi programi kosmichnih polotiv SShA Pislya kilkoh raundiv viprobuvan Shirra u chisli semi kosmonavtiv buv vidibranij dlya uchasti v nolvomu proyekti u kvitni 1959 r 46 57 63 Pid chas rozrobki programi sferami vidpovidalnosti Shirri buli sistemi zhittyezabezpechennya ta lotnij kostyum pid tiskom Krim togo Shirra pracyuvav razom iz Dzhonom Glennom u rozrobci kapsul Shirra spochatku buv priznachenij rezervnim rezervuarom Deke Slejtona dlya drugogo orbitalnogo polotu Merkuriya ale buv zaminenij Karpenterom koli Slejton buv zazemlenij Natomist Shirra buv priznachenij na tretij orbitalnij polit 65 75 76 O 7 15 3 zhovtnya 1962 r ranku Shirra pidnyavsya na bort svogo polotu Merkurij nazvanogo Sigma 7 Pislya neznachnogo vidhilennya trayektoriyi na pochatku polotu Sigma 7 dosyagla orbiti Potrapivshi na orbitu Shirra prodemonstruvav manevruvannya svoyim kosmichnim korablem za dopomogoyu sistemi upravlinnya Pislya problem iz navigaciyeyu pid chas misiyi Karpentera Aurora 7 NASA ta Schirra zoseredilisya na inzhenernih ta lyudskih faktorah pri ruchnomu keruvanni kapsuloyu Shirra povidomiv pro pidvishennya temperaturi kostyumu yaka dosyagla najvishoyi poznachki do 32 C 90 F persh nizh vin zmig vidregulyuvati sistemu oholodzhennya kostyuma vruchnu Zakinchivshi viprobuvannya kosmichnih korabliv Shirra pereviriv zdatnist vikoristovuvati elementi keruvannya v seredovishi z nulovoyu gravitaciyeyu bez zoru Protyagom svoyeyi misiyi Shirra prodemonstruvav zdatnist vistupati v yakosti rezervnoyi kopiyi avtomatichnogo upravlinnya ta keruvati kosmichnim korablem vruchnu Pislya povernennya Shirri do SShA jogo ta jogo sim yu zaprosili 16 zhovtnya do Ovalnogo kabinetu Bilogo domu dlya zustrichi z prezidentom Kennedi Proyekt Dzhemini Uolli Shirra pid chas simulyaciyi trenuvan Dzhemini 6 1965 Na pochatku programi Dzhemini Alanu Shepardu bulo priznacheno komanduvati Dzhemini 3 z pilotom Tomom Staffordom ale yih zaminila rezervna brigada pislya togo yak u Sheparda diagnostuvali hvorobu Menyera rozlad vnutrishnogo vuha Shirra ta Stafford stali rezervnim ekipazhem dlya novogo ekipazhu Dzhemini 3 Gusa Grissoma ta Dzhona Yanga a zgodom buli priznacheni dlya pervinnogo ekipazhu Dzhemini 6 Spochatku Dzhemini 6 planuvav zdijsniti pershu orbitalnu stikovku z cilovoyu mashinoyu Avtomobil Agena vibuhnuv nezabarom pislya zlotu 25 zhovtnya 1965 roku todi yak Shirra i Stafford chekali na svoyemu kosmichnomu korabli shob pidnyatisya 4 grudnya 1965 r Dzhemini 7 viletiv shob rozpochati svoyu dvotizhnevu misiyu Dzhemini 6A gotuvavsya do zapusku 12 grudnya ale jogo dviguni vimknulisya menshe nizh cherez dvi sekundi pislya zajmannya Nezvazhayuchi na protokoli sho vimagayut astronavtiv vikinutisya z kosmichnogo korablya u razi vidklyuchennya dviguna Shirra virishiv ne aktivuvati svoye katapultne sidinnya dlya raketnih dviguniv i Stafforda vryatuvavshi yih yak vid jmovirnih travm tak i vid podalshoyi zatrimki ta mozhlivoyi vidmini misiyi Dzhemini 6A viletiv 15 grudnya ta uspishno proviv zustrich iz Dzhemini 7 pislya p yati godin polotu Dva kosmichni korabli manevruvali z tochnistyu do odin vid odnogo i utrimuvali stanciyu protyagom 5 godin Programa Apollon Shirra na posadi komandira ekipazhu Apollon 7 1968 Shirra sidit 3 j livoruch pidpisuyuchi pam yatnij dokument zi svoyimi chlenami ekipazhu Apollon 7 ekipazhem Apollon 8 Charlzom Lindbergom pershoyu ledi Berdom Dzhonson prezidentom Dzhonsonom administratorom NASA Vebbom ta viceprezidentom Hamfri 1968 U seredini 1966 roku Uolli Shirra buv priznachenij komandirom ekipazhem Apollona z troh osib iz Don F Ejzele ta R Uolterom Kanningemom dlya provedennya drugogo lotnogo viprobuvannya komandno sluzhbovogo modulya Apollon iz profilem misiyi identichnim Apollonu 1 Shirra vistupiv proti povtornoyi misiyi i jogo ekipazh stav rezervnim ekipazhem Gasa Grissoma Eda Uajta ta Rodzhera Chaffi Ekipazh Shirri proviv viprobuvannya v komandnomu moduli 26 sichnya 1967 roku i buv na shlyahu do H yustona nastupnogo dnya koli pid chas viprobuvan Grissom ta jogo ekipazh zaginuli v pozhezhi Ekipazh Shirri stav golovnim ekipazhem pershogo rejsu z ekipazhem Shirra otrimav vidchuttya bezpeki zavdyaki tomu sho Gyunter Vendt spivrobitnik McDonnell Aircraft buv vidpovidalnim za gotovnist kosmichnogo korablya do zapusku Vendt zalishavsya liderom majdanchika dlya reshti program Apollon i Skajlab i zalishivsya razom iz NASA v programi Spejs Shattl pered tim yak vijti na pensiyu 195 Apollon 7 buv zapushenij 11 zhovtnya 1968 roku zavdyaki chomu Shirra stala pershoyu lyudinoyu yaka trichi litala v kosmos Do zapusku vin zaperechuvav cherez silnij viter yakij mig poraniti astronavtiv protyagom pershoyi hvilini misiyi Pislya vihodu na orbitu MSM vikonuvav kosmichni vpravi ta stikuvannya iz etapom S 4B dlya imitaciyi otrimannya Misyachnogo modulya Apollon Na drugij den misiyi ekipazh proviv pershi pryami televizijni znimki publichno translovani zseredini kosmichnogo korablya 199 203 Pid chas misiyi Shirra zahvoriv na zastudu v golovi yaku peredav Ejzele Peredbachayuchi problemi vseredini zakritogo skafandra Shirra zaproponuvav Upravlinnyu misiyi shob voni ne nosili sholomi pid chas povtornogo vhodu Nezvazhayuchi na prohannya Krisa Krafta ta Diki Slejton nositi sholomi pid chas povtornogo vhodu Shirra Ejzele ta Kanningem vidmovilis i zdijsnili povtornij vhid bez nih Apollon 7 visadivsya na pivdennij shid vid Bermudskih ostroviv 22 zhovtnya 1968 r 206 209 Do zapusku Apollona 7 Shirra virishiv piti u vidstavku pislya polotu i pokinuv korpus astronavtiv NASA 1 lipnya 1969 roku Ostannim priznachennyam Shirri na posadu astronavta bulo provedennya rozsliduvannya avariyi Misyacya dlya posadki na Misyaci Nila Armstronga yake vin poyasniv mehanichnoyu nespravnistyu Todi zh Shirra zvilnivsya z flotu v zvanni kapitana Kar yera pislya NASAPoyednannya protizastijnogo zasobu psevdoefedrinu ta antigistaminnogo preparatu triprolidinu bulo likami vid zastudi na bortu misij Apollon priznachenimi lotnim hirurgom Rokami piznishe koli ce stalo dostupnim u vilnomu prodazhi yak Actifed virobniki Actifed najnyali Shirru yak predstavnika televizijnoyi komerciyi gruntuyuchis na populyarnosti jogo Apollon 7 u kosmosi Pid chas piznishih misij Apollona vin pracyuvav konsultantom CBS News z 1969 po 1975 rik Vin priyednavsya do Uoltera Kronkita shob spilno zakripiti merezheve visvitlennya semi misij posadki na Misyac pochinayuchi z Apollona 11 do yakogo priyednavsya Artur K Klark i vklyuchayuchi neshasnij Apollon 13 221 223 Pislya kar yeri v NASA Shirra stav prezidentom ta direktorom finansovo lizingovoyi kompaniyi Regency Investors Incorporated Vin zalishiv Regency Investors dlya stvorennya ekologichnoyi kompaniyi ta pracyuvav golovoyu ta generalnim direktorom kompaniyi z 1970 po 1973 rik Kompaniya ob yednalasya z SERNCO Incorporated u 1973 roci Shirra rozpochav robotu zastupnikom golovi ale piznishe togo zh roku buv obranij golovoyu pravlinnya Vin takozh pracyuvav nad rozrobkoyu naftoprovodu Alyaski 218 221 a takozh buv chlenom doradchoyi radi nacionalnih parkiv SShA v Ministerstvi vnutrishnih sprav z 1973 po 1985 rik U sichni 1979 roku Shirra zasnuvav Schirra Enterprises i pracyuvav konsultantom do 1980 roku Vin pracyuvav u konsulstvi Belgiyi v Kolorado ta Nyu Meksiko z 1971 po 1984 rik i buv chlenom pravlinnya kilkoh korporacij Shirra buv prezidentom energetichnoyi kompaniyi Prometej z 1980 po 1981 rik U 1984 roci vin buv sered astronavtiv Merkuriya yaki stvorili Fond Merkurij 7 yakij teper vidomij yak Fond stipendij astronavtiv dlya prisudzhennya stipendij studentam koledzhu nauki i tehniki Pismennicka kar yera Shirra ye spivavtorom knigi Mi sim 1962 roku de detalno vikladayetsya pidgotovka ta rozvitok programi Merkurij Razom iz Richardom N Billingsom Shirra vipustiv svoyu avtobiografiyu Kosmos Shirri v 1988 roci U 1995 roci vin u spivavtorstvi pidgotuvav knigu Rizikovani Vin opisuye p yat desyatilit vijskovo morskoyi aviaciyi vklyuchayuchi rozpovidi pro bojovi poloti u Drugij svitovij vijni Koreyi ta V yetnami U 2005 roci vin buv spivavtorom knigi Realni kosmichni kovboyi z Edom Bakbi Kniga ye rozpoviddyu pro astronavtiv Merkuriya 7 Shirra takozh buv avtorom knigi 2007 roku U tini Misyacya yaka stala jogo ostannoyu avtorskoyu robotoyu Nagorodi ta vidznakiUSNS Uolli Shirra Lewis and Clark klas suhovantazh bulo nazvano na chest Shirri 2010 Protyagom vijskovoyi kar yeri Shirra mav chislenni vijskovi nagorodi v tomu chisli tri povitryani medali ta tri medali za vidznaku NASA vklyuchayuchi odnu posmertno Persha medal za viznanu sluzhbu NASA bula za jogo polit Merkuriyem a druga za rejs Dzhemini 6 Vin takozh buv nagorodzhenij medallyu NASA za vinyatkovu sluzhbu medallyu amerikanskoyi kampaniyi medallyu aziatsko tihookeanskoyi kampaniyi medallyu peremogi Drugoyi svitovoyi vijni medallyu okupaciyi VMS iz zastibkoyu AZIYa medallyu kitajskoyi sluzhbi ta korejskoyu Medal za sluzhbu Krim togo vin otrimav dekilka mizhnarodnih nagorod vklyuchayuchi nagorodi Prezidenta Koreyi Korejsku medal Organizaciyi Ob yednanih Nacij ta Korejsku medal za sluzhbu vijni Shirra takozh otrimav nagorodi civilnoyi aviaciyi premiyu AIAA 1963 trofej Garmon 1965 premiyu Kitti Houk ta nagorodu Zolotij klyuchik Shirra buv nagorodzhenij Vijskovo morskoyu medallyu za vidznaku za te sho vin buv komandirom Apollona 7 Vin takozh buv nagorodzhenij Povazhnim Letyuchim hrestom za suprovid bombarduvalnikiv B 29 pid chas Korejskoyi vijni zolotoyu zirkoyu dlya polotu Sigma 7 ta drugoyu zolotoyu zirkoyu za polit na Dzhemini 6 Shirra spivrobitnik Tovaristva eksperimentalnih lotchikiv viprobuvachiv SETP otrimav premiyu imeni K Kincheloe vid tovaristva v 1963 roci razom z inshimi shistma astronavtami Merkuriya U 1962 roci vin buv nagorodzhenij trofeyem Roberta Dzh Kolyera razom iz reshtoyu Merkuriya 7 Nagoroda yak pravilo prisudzhuvalasya inzheneram ta vinahidnikam ale cogo razu natomist nagorodzhuvali aviatoriv Shirra buv masonom 33 go stupenya i vhodiv do skladu Amerikanskogo institutu aeronavtiki ta kosmonavtiki a takozh buv chlenom Amerikanskogo kosmonavtichnogo tovaristva Shirra otrimav pochesnij stupin doktora nauk u troh koledzhah ta universitetah koledzh Lafajyet dlya astronavtichnoyi inzheneriyi Universitet Pivdennoyi Kaliforniyi ta jogo alma mater Inzhenernij koledzh Nyuarka dlya astronavtiki Shirra potrapiv u kilka zaliv slavi Mizhnarodnij Zal slavi povitryanogo ta kosmichnogo prostoru 1970 Mizhnarodnij zal slavi kosmichnogo prostoru 1981 Nacionalnij zal slavi aviaciyi 1986 Zal slavi astronavtiv SShA 1990 ta Zal slavi Nyu Dzhersi USNS Uolli Shirra T AKE 8 Lewis and ClarkLyuyisa i Klarka suhovantazhne sudno na im ya Shirra spusheno na vodu 8 bereznya 2009 r Vulicya ta park nazvani na chest Shirri u Verhnomu Dublini shtat Pensilvaniya ta Oradelli shtat Nyu Dzhersi Na chest Shirri nazvana pochatkova shkola Uoltera M Shirri v mistechku Old Bridzh shtat Nyu Dzhersi U kino i na telebachenniFilm Pravilni rechi 1983 zigrav Lens Genriksen Miniserial HBO Vid zemli do Misyacya 1998 vikonav Mark Harmon Seriya ABC Klub druzhin kosmonavtiv 2015 vikonav Aaron MakKasker Disnej Mini serial National Geographic The Right Stuff 2020 vikonav Aaron Stejton PrimitkiLiteraturahttp www cnn com 2007 TECH space 05 03 schirra obit index html Deutsche Nationalbibliothek Record 118874098 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Schirra Wally Billings Richard 1988 Schirra s Space Annapolis MD Naval Institute Press ISBN 1 55750 792 9 Fact sheet Arhiv originalu za 14 kvitnya 2009 Procitovano 2 travnya 2007 Gray Tara 2 listopada 2009 Garber Steve red 40th Anniversary of Mercury 7 Walter Marty Schirra Jr NASA History Procitovano 25 serpnya 2018 Burgess Colin 2011 Selecting the Mercury Seven New York Springer s 336 ISBN 978 1 4419 8405 0 Goldstein Richard 4 travnya 2007 Walter M Schirra Jr Astronaut Dies at 84 The New York Times Procitovano 18 bereznya 2018 080211 N 3659B 085 US Navy 11 lyutogo 2008 Procitovano 18 bereznya 2018 Walter M Schirra NASA Astronauts U S Naval Academy angl Procitovano 25 serpnya 2018 Schirra Walter 1962 Our Cozy Cocoon We Seven New York Simon and Schuster s 142 155 ISBN 978 1 4391 8103 4 Farmer Gene Dora Jane Hamblin 1970 First On the Moon A Voyage With Neil Armstrong Michael Collins and Edwin E Aldrin Jr Boston Little Brown and Co s 51 54 ISBN 978 3 550 07660 2 Library of Congress 76 103950 Grahn Sven The Mercury Atlas 9 slow scan TV experiment Space Radio Notes Procitovano 18 bereznya 2018 An experimental TV transmission had been made during in 1963 but this was not broadcast to the public NASA 3 travnya 2007 Arhiv originalu za 5 travnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2017 Ex Astronaut Leaves Firm Detroit Free Press 4 listopada 1970 s 20 People in Business The Raleigh Register Beckley West Virginia 22 serpnya 1973 s 20 Walter M Schirra NASA Procitovano 3 grudnya 2017 Astronaut Scholarship Foundation 2013 Arhiv originalu za 25 serpnya 2018 Procitovano 17 bereznya 2018 U S Space Pioneers Speak for Themselves The Times Shreveport Louisiana 18 listopada 1962 s 62 Ridgeway Karen 25 veresnya 1988 Allen astronauts and an anniversary Rapid City Journal Rapid City South Dakota s 82 Wildcats to Tomcats the Tailhook Navy WorldCat OCLC 34004795 Schirra s Space Wally Schirra Procitovano 3 grudnya 2017 Walter M Schirra NASA Astronaut United States Naval Academy Procitovano 21 kvitnya 2018 Medal Winners The Palm Beach Post Palm Beach Florida 25 serpnya 1966 s 72 4 Gemini Astronauts Agree Man Can Survive in Space The Tampa Tribune Tampa Florida 31 grudnya 1965 s 3 B First Apollo flight crew last to be honored 20 zhovtnya 2008 Procitovano 17 bereznya 2018 Walter Marty Schirra The Hall of Valor Project Procitovano 22 kvitnya 2018 Wolfe Tom 25 zhovtnya 1979 Cooper the Cool jockeys Faith 7 between naps Chicago Tribune s 22 Astronauts Have Their Day at the White House Chicago Tribune Chicago Illinois 11 zhovtnya 1963 s 3 About Wally WallySchirra com 2018 Procitovano 18 bereznya 2018 Walter Wally Marty Schirra Jr Naval History and Heritage Command Procitovano 3 grudnya 2017 Sprekelmeyer Linda editor These We Honor The International Aerospace Hall of Fame Donning Co Publishers 2006 ISBN 978 1 57864 397 4 Commanded Apollo 7 first manned Apollo flight only man to fly Mercury Gemini and Apollo spacecraft New Mexico Museum of Space History Procitovano 3 zhovtnya 2016 Harbert Nancy 27 veresnya 1981 Hall to Induct Seven Space Pioneers Albuquerque Journal Albuquerque New Mexico s 53 Arhiv originalu za 3 bereznya 2015 Procitovano 10 lyutogo 2011 Walter M Schirra Astronaut Scholarship Foundation 2013 Procitovano 18 bereznya 2018 Mercury Astronauts Dedicate Hall of Fame at Florida Site Victoria Advocate Victoria Texas Associated Press 12 travnya 1990 s 38 Alloway Kristen 2 travnya 2010 Jack Nicholson Susan Sarandon are among 15 inducted into N J Hall of Fame The Star Ledger Procitovano 3 travnya 2010 Government website of the Borough of Oradell New Jersey Arhiv originalu za 4 grudnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2017 www oldbridgeadmin org Arhiv originalu za 22 serpnya 2010 Procitovano 12 bereznya 2009 King Susan 18 travnya 1991 Change of Character for Henriksen Los Angeles Times amer ISSN 0458 3035 Procitovano 24 serpnya 2018 Richmond Ray 1 kvitnya 1998 From the Earth to the Moon Variety amer Procitovano 24 serpnya 2018 Shattuck Kathryn 13 serpnya 2015 What s On TV Thursday The New York Times angl Procitovano 24 serpnya 2018 BibliografiyaUolli Shirra ta Richard N Billings Prostir Shirri 1988 rikISBN 1 55750 792 9 Uolli Shirra Richard L Korm ye ta Filip R Vud z Barrettom Tilmanom Wildcats to Tomcats Phalanx 1995 ISBN 1 883809 07 X Robert Godvin Red Sigma 7 Zviti misiyi NASA 2003ISBN 1 894959 01 9 Robert Godvin Red Dzhemini 6 Zviti pro misiyu NASA 2000 rikISBN 1 896522 61 0 Robert Godvin Red Apollon 7 Zviti misiyi NASA 2000 rikISBN 1 896522 64 5 Ed Bakki z Uolli Shirroyu Spravzhni kosmichni kovboyi 2005 rikISBN 1 894959 21 3PosilannyaUolli Shirra na sajti IMDb angl Walter M Wally Schirra Jr na sajti Find a Grave angl

Дата публікації:
Топ