«Аполлон-7» (англ. Apollo 7) — перший пілотований космічний корабель серії Аполлон. Перший американський екіпаж з трьох осіб.
Аполлон-7 | |||||
---|---|---|---|---|---|
Космічний корабель | Аполлон-7 | ||||
Ракета-носій | «Сатурн IB AS-205» | ||||
Місце запуску | мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 34 | ||||
Дата запуску | 11 жовтня 1968, 15:02:45 UTC | ||||
Місце посадки | Атлантичний океан, 27°32′ пн. ш. 64°04′ зх. д. / 27.533° пн. ш. 64.067° зх. д. | ||||
Дата посадки | 22 жовтня 1968, 11:11:48 UTC | ||||
Тривалість польоту | 10 діб 20 годин 9 хвилин 3 секунди | ||||
Кількість обертів | 163 | ||||
Пов'язані місії | |||||
|
Метою польоту були комплексні випробування командного модуля на геоцентричній орбіті, а також випробовування командно-вимірювального комплексу.
Впродовж семи сеансів загальною тривалістю 90 хвилин астронавти показували внутрішню будову корабля, пульт управління, скеровували камеру на себе, а також на ілюмінатори корабля, виконували зйомку окремих ділянок Землі.
Опис
Апарат складався з двоступеневої ракети-носія Сатурн-1Бі (ступені S-1B і S-IVB), відсіку приладів, корабля Аполлон № 101 («Блок II») у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.
Екіпаж
Основний
- Командир — Уоллі Ширра
- Пілот командного модуля — Донн Ейсел
- Пілот місячного модуля — Волтер Каннінгем
Дублерний
- Командир — Томас Стаффорд
- Пілот командного модуля — Джон Янг
- Пілот місячного модуля — Юджин Сернан
Запасний
- Командир — Роналд Еванс
- Пілот командного модуля — Вільям Поуг
- Пілот місячного модуля — Джон Свайгерт
Задачі польоту
- орієнтація другого ступеня ракети-носія з пристикованим до неї кораблем за допомогою двигунів системи орієнтації ступеня — за участю безпосередньо астронавтів. При цьому мала імітуватися орієнтація ступеня з кораблем для забезпечення переходу на траєкторію польоту до Місяця.
- причалювання корабля до другого ступеня ракети-носія до відстані 1-2 метра. При цьому мало імітуватися причалювання командного модуля до місячного модуля при підготовці польоту до Місяця.
- візуальні спостереження, фотографування і навігація з використанням зоряного неба та земних орієнтирів з геоцентричної орбіти.
- випробовування обладнання корабля.
- телепередачі з борту — вперше в практиці американських пілотованих польотів.
- випробовування 14 наземних та 3 корабельних станцій спостереження.
Програма польоту була повністю виконана.
Передстартова підготовка
Передстартова підготовка в основному відбувалася за графіком. За 2 години до розрахункового моменту старту астронавти зайняли свої місця на кораблі. Було закорковано люк. За півгодини до старту зламався і застряг на висоті 66 м аварійний підйомник вежі обслуговування. Попри це передстартова підготовка тривала.
За 7 хвилин до старту підготовку припинили, оскільки надійшов сигнал про незавершення охолодження одного з двигунів другого ступеня ракети-носія. Встановили, що сигнал помилковий.
Запуск
Корабель «Аполлон-7» стартував 11 жовтня 1968 о 15:02:45 GMT, за розрахунковим часом.
Ракета-носій вивела корабель на геоцентричну орбіту з початковим періодом обертання 89,7 хвилин.
Політ
Перша доба
Через півтори години польоту залишки палива другого ступеня повністю стравили, внаслідок чого ступінь з кораблем дістав прискорення. Потім астронавти за допомогою ручної системи управління кораблем запустили допоміжний двигун ступеня і виконали кілька поворотів системи «ступінь-корабель» за трьома напрямками.
Наприкінці 3-ї години польоту астронавти включили систему розділення ступеня і корабля, а потім чотири допоміжні двигуни корабля. В результаті корабель віддалився від ступеня на 15 метрів.
Ширра розвернув корабель на 180 градусів за тангажем і на 60 градусів за рисканням, щоб астронавти могли здійснити причалювання корабля до ступеня та фотографування ступеня і перехідника, який на ньому залишився.
Під час спільного польоту, який тривав 15 хвилин, Ширра підводив корабель до ступеня на 1,2 метра.
По закінченні спільного польоту були включені додаткові двигуни, і корабель перейшов на орбіту, яка дещо відрізнялася від орбіти ступеня.
На 4-й годині польоту орбіту корабля було скореговано за допомогою допоміжних двигунів для забезпечення наступної доби експерименту по зближенню зі ступенем з відстані близько 150 км.
На 15-й годині польоту на основі траєкторних змін було встановлено, що збурення орбіти ступеня аеродинамічним гальмуванням, відрізняється від розрахункового, і для проведення експерименту зі зближення орбіту корабля знову відкоригували.
Друга доба
Через 26 годин після початку польоту розпочався експеримент зі зближенню корабля із другим ступенем ракети-носія, що літав на орбіті самостійно. Корабель підійшов до ступеня на приблизно 20 м і впродовж 20 хвилин здійснював спільний політ зі ступенем. Потім корабель за допомогою допоміжних двигунів вийшов на іншу орбіту з висотою перигею 226 кілометров та висотою апогею приблизно 300 км. Астронавти вели спостереження за ступенем за допомогою секстанта на відстані понад 550 км.
На 45-й годині польоту всі астронавти зняли скафандри й одягли легкі комбінезони.
Третя-десята доба
13 жовтня астронавти виконували різні експерименти та спостереження за програмою польоту. Починаючи з цього дня встановився добовий цикл — 16 годин роботи, 8 годин відпочинку.
На 4-у добу польоту (14 жовтня) відбувся перший телесеанс з борту корабля. Він, як і наступні сеанси, тривав 10 хвилин.
У цей день вимкнулася електрична шина, яка забезпечувала живлення змінним струмом. Каннінгем ручним перемикачем швидко увімкнув її і цим запобіг виходу з ладу перетворювача постійного струму у змінний. Керівники польоту, побоюючись нового вимкнення шини, вирішили перевести корабель на орбіту з нижчим перигеєм — аби гальмівний імпульс для виходу з орбіти міг бути забезпечений допоміжними двигунами (в разі вимкнення шини неможливе регулювання вектора тяги основного двигуна). Корабель за допомогою основного двигуна, який пропрацював 9 секунд, було виведено на орбіту з висотою перигею 167 км висотою апогею 295 км.
15 жовтня відбувся короткий телесеанс. З'явилися симптоми застуди у астронавтів. Астронавти відзначили забруднення ілюмінаторів, яке заважало нормальним спостереженням. Увімкненням основного двигуна висоту апогею знизили до 290 км. При цьому включенні імітувалася корекція траєкторії на трасі «Земля-Місяць».
На 6-7 добу польоту відбулися телесеанси з борту корабля. Астронавти спостерігали ураган «Гледіс».
18 жовтня увімкнули основний двигун для опробування ручної системи управління вектором тяги, яка використовується при відмові автоматики. Двигун пропрацював 66 секунд, а висота апогею орбіти корабля збільшилася до 450 км.
19 жовтня відбувся 5-й сеанс телезв'язку з Землею. Астронавти стали дратівливими — вони виконали практично всю програму польоту і були мало зайняті роботою. Порада Землі — збільшити тривалість сну.
20 жовтня увімкнули основний двигун — висота апогею знизилась до 435 км. При цьому увімкненні імітували корекцію траєкторії на трасі «Місяць-Земля». Відбувся 6й сеанс телезв'язку з Землею. Астронавтам запропонували виконати кілька додаткових експериментів, не передбачених програмою.
21 жовтня увімкнули основний двигун для забезпечення посадки у визначеному районі. Відбувся останній — 7-й сеанс телезв'язку з Землею.
Повернення на Землю
22 жовтня корабель за програмою повернувся на Землю. У астронавтів внаслідок нежиттю були закладені дихальні шляхи і вони побоювалися, що при приземленні це може вплинути на барабанні перетинки. У зв'язку з цим було вирішено не одягати шоломи, аби мати безперешкодну можливість здійснювати ковтальні рухи. Існувала також загроза приводнення у районі урагану «Гледіс», але той минув осторонь.
На 164-му оберті (260-та година польоту) увімкнули основний двигун для сходження з орбіти, розпочали цикл операцій з відокремлення відсіку екіпажу від відсіку двигуна.
Відсік екіпажу увійшов до атмосфери на висоті 120 км над штатом Техас. Приводнення відсіку відбулося 22 жовтня 1968, 11:11:48 UTC. Відсік приводнився за 12 км від авіаносця «Ессекс». Похибка приводнення становила 5 км.
Екіпаж підняли на борт гвинтокрилу й доставили на авіаносець через 56 хвилин після приводнення. Відсік екіпажу підняли на борт за годину. Телевізійний репортаж про операцію з підняття екіпажу й відсіку наживо через супутник йшов у США та Європі.
Основні результати польоту
Успішно випробувано основний блок, який затвердили для польоту на Місяць.
Одержано медико-біологічні дані, які, у сукупності з даними, одержаними під час польотів кораблів серії «Джеміні», стали основою для планування місячних експедицій.
Керівники NASA висловили надію, що успішний політ Аполлон-7 відновив довіру до космічної програми.
В результаті польоту програма «Аполлон» знову увійшла в графік, який передбачав висадку на Місяць астронавтів до 1970 року.
Галерея
- Старт Аполлона-7
- Старт Аполлона-7
- Apollo 7 SIV-B rocket stage
- відсік «Аполлон-7» виставлений у музеї «Межі Польоту» (The Frontiers of Flight Museum)
Джерело
- Программа «Аполлон». Часть II. Обзор по материалам открытой иностранной печати.
Составитель: Гольдовский Д. Ю. ГОНТИ—1. Июль 1971. Тираж 650 экз. Экз.№ 0016
Див. також
Примітки
- Аполлон-7 [ 29 серпня 2015 у Wayback Machine.] на сайті НАСА(англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Apollo 7 |
- Розділ про політ «Аполлона-7» на сайті NASA [ 26 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- пілотована космонавтика у цифрах і фактах(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apollon 7 angl Apollo 7 pershij pilotovanij kosmichnij korabel seriyi Apollon Pershij amerikanskij ekipazh z troh osib Apollon 7Kosmichnij korabelApollon 7Raketa nosij Saturn IB AS 205 Misce zapuskumis Kennedi Florida startovij kompleks 34Data zapusku11 zhovtnya 1968 15 02 45 UTCMisce posadkiAtlantichnij okean 27 32 pn sh 64 04 zh d 27 533 pn sh 64 067 zh d 27 533 64 067Data posadki22 zhovtnya 1968 11 11 48 UTCTrivalist polotu10 dib 20 godin 9 hvilin 3 sekundiKilkist obertiv163Pov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaApollon 6 Apollon 8 Metoyu polotu buli kompleksni viprobuvannya komandnogo modulya na geocentrichnij orbiti a takozh viprobovuvannya komandno vimiryuvalnogo kompleksu Vprodovzh semi seansiv zagalnoyu trivalistyu 90 hvilin astronavti pokazuvali vnutrishnyu budovu korablya pult upravlinnya skerovuvali kameru na sebe a takozh na ilyuminatori korablya vikonuvali zjomku okremih dilyanok Zemli OpisAparat skladavsya z dvostupenevoyi raketi nosiya Saturn 1Bi stupeni S 1B i S IVB vidsiku priladiv korablya Apollon 101 Blok II u skladi komandnogo i sluzhbovogo vidsikiv sistemi avarijnogo poryatunku na starti Ekipazh Apollona 7 Donn Ejsel livoruch Volter Shirra v centri Volter Kanningem pravoruch EkipazhOsnovnij Komandir Uolli Shirra Pilot komandnogo modulya Donn Ejsel Pilot misyachnogo modulya Volter Kanningem Dublernij Komandir Tomas Stafford Pilot komandnogo modulya Dzhon Yang Pilot misyachnogo modulya Yudzhin Sernan Zapasnij Komandir Ronald Evans Pilot komandnogo modulya Vilyam Poug Pilot misyachnogo modulya Dzhon SvajgertZadachi polotuoriyentaciya drugogo stupenya raketi nosiya z pristikovanim do neyi korablem za dopomogoyu dviguniv sistemi oriyentaciyi stupenya za uchastyu bezposeredno astronavtiv Pri comu mala imituvatisya oriyentaciya stupenya z korablem dlya zabezpechennya perehodu na trayektoriyu polotu do Misyacya prichalyuvannya korablya do drugogo stupenya raketi nosiya do vidstani 1 2 metra Pri comu malo imituvatisya prichalyuvannya komandnogo modulya do misyachnogo modulya pri pidgotovci polotu do Misyacya vizualni sposterezhennya fotografuvannya i navigaciya z vikoristannyam zoryanogo neba ta zemnih oriyentiriv z geocentrichnoyi orbiti viprobovuvannya obladnannya korablya teleperedachi z bortu vpershe v praktici amerikanskih pilotovanih polotiv viprobovuvannya 14 nazemnih ta 3 korabelnih stancij sposterezhennya Programa polotu bula povnistyu vikonana Peredstartova pidgotovkaStart korablya Apollon 7 Peredstartova pidgotovka v osnovnomu vidbuvalasya za grafikom Za 2 godini do rozrahunkovogo momentu startu astronavti zajnyali svoyi miscya na korabli Bulo zakorkovano lyuk Za pivgodini do startu zlamavsya i zastryag na visoti 66 m avarijnij pidjomnik vezhi obslugovuvannya Popri ce peredstartova pidgotovka trivala Za 7 hvilin do startu pidgotovku pripinili oskilki nadijshov signal pro nezavershennya oholodzhennya odnogo z dviguniv drugogo stupenya raketi nosiya Vstanovili sho signal pomilkovij ZapuskKorabel Apollon 7 startuvav 11 zhovtnya 1968 o 15 02 45 GMT za rozrahunkovim chasom Raketa nosij vivela korabel na geocentrichnu orbitu z pochatkovim periodom obertannya 89 7 hvilin PolitPersha doba Drugij stupin raketi nosiya z perehidnikom Foto astronavtiv Apollon 7 Cherez pivtori godini polotu zalishki paliva drugogo stupenya povnistyu stravili vnaslidok chogo stupin z korablem distav priskorennya Potim astronavti za dopomogoyu ruchnoyi sistemi upravlinnya korablem zapustili dopomizhnij dvigun stupenya i vikonali kilka povorotiv sistemi stupin korabel za troma napryamkami Naprikinci 3 yi godini polotu astronavti vklyuchili sistemu rozdilennya stupenya i korablya a potim chotiri dopomizhni dviguni korablya V rezultati korabel viddalivsya vid stupenya na 15 metriv Shirra rozvernuv korabel na 180 gradusiv za tangazhem i na 60 gradusiv za riskannyam shob astronavti mogli zdijsniti prichalyuvannya korablya do stupenya ta fotografuvannya stupenya i perehidnika yakij na nomu zalishivsya Pid chas spilnogo polotu yakij trivav 15 hvilin Shirra pidvodiv korabel do stupenya na 1 2 metra Po zakinchenni spilnogo polotu buli vklyucheni dodatkovi dviguni i korabel perejshov na orbitu yaka desho vidriznyalasya vid orbiti stupenya Na 4 j godini polotu orbitu korablya bulo skoregovano za dopomogoyu dopomizhnih dviguniv dlya zabezpechennya nastupnoyi dobi eksperimentu po zblizhennyu zi stupenem z vidstani blizko 150 km Na 15 j godini polotu na osnovi trayektornih zmin bulo vstanovleno sho zburennya orbiti stupenya aerodinamichnim galmuvannyam vidriznyayetsya vid rozrahunkovogo i dlya provedennya eksperimentu zi zblizhennya orbitu korablya znovu vidkoriguvali Uolli Shirra divitsya v ilyuminator na 9 tij den misiyi Druga doba Cherez 26 godin pislya pochatku polotu rozpochavsya eksperiment zi zblizhennyu korablya iz drugim stupenem raketi nosiya sho litav na orbiti samostijno Korabel pidijshov do stupenya na priblizno 20 m i vprodovzh 20 hvilin zdijsnyuvav spilnij polit zi stupenem Potim korabel za dopomogoyu dopomizhnih dviguniv vijshov na inshu orbitu z visotoyu perigeyu 226 kilometrov ta visotoyu apogeyu priblizno 300 km Astronavti veli sposterezhennya za stupenem za dopomogoyu sekstanta na vidstani ponad 550 km Na 45 j godini polotu vsi astronavti znyali skafandri j odyagli legki kombinezoni Tretya desyata doba 13 zhovtnya astronavti vikonuvali rizni eksperimenti ta sposterezhennya za programoyu polotu Pochinayuchi z cogo dnya vstanovivsya dobovij cikl 16 godin roboti 8 godin vidpochinku Na 4 u dobu polotu 14 zhovtnya vidbuvsya pershij teleseans z bortu korablya Vin yak i nastupni seansi trivav 10 hvilin U cej den vimknulasya elektrichna shina yaka zabezpechuvala zhivlennya zminnim strumom Kanningem ruchnim peremikachem shvidko uvimknuv yiyi i cim zapobig vihodu z ladu peretvoryuvacha postijnogo strumu u zminnij Kerivniki polotu poboyuyuchis novogo vimknennya shini virishili perevesti korabel na orbitu z nizhchim perigeyem abi galmivnij impuls dlya vihodu z orbiti mig buti zabezpechenij dopomizhnimi dvigunami v razi vimknennya shini nemozhlive regulyuvannya vektora tyagi osnovnogo dviguna Korabel za dopomogoyu osnovnogo dviguna yakij propracyuvav 9 sekund bulo vivedeno na orbitu z visotoyu perigeyu 167 km visotoyu apogeyu 295 km 15 zhovtnya vidbuvsya korotkij teleseans Z yavilisya simptomi zastudi u astronavtiv Astronavti vidznachili zabrudnennya ilyuminatoriv yake zavazhalo normalnim sposterezhennyam Uvimknennyam osnovnogo dviguna visotu apogeyu znizili do 290 km Pri comu vklyuchenni imituvalasya korekciya trayektoriyi na trasi Zemlya Misyac Na 6 7 dobu polotu vidbulisya teleseansi z bortu korablya Astronavti sposterigali uragan Gledis 18 zhovtnya uvimknuli osnovnij dvigun dlya oprobuvannya ruchnoyi sistemi upravlinnya vektorom tyagi yaka vikoristovuyetsya pri vidmovi avtomatiki Dvigun propracyuvav 66 sekund a visota apogeyu orbiti korablya zbilshilasya do 450 km 19 zhovtnya vidbuvsya 5 j seans telezv yazku z Zemleyu Astronavti stali drativlivimi voni vikonali praktichno vsyu programu polotu i buli malo zajnyati robotoyu Porada Zemli zbilshiti trivalist snu 20 zhovtnya uvimknuli osnovnij dvigun visota apogeyu znizilas do 435 km Pri comu uvimknenni imituvali korekciyu trayektoriyi na trasi Misyac Zemlya Vidbuvsya 6j seans telezv yazku z Zemleyu Astronavtam zaproponuvali vikonati kilka dodatkovih eksperimentiv ne peredbachenih programoyu 21 zhovtnya uvimknuli osnovnij dvigun dlya zabezpechennya posadki u viznachenomu rajoni Vidbuvsya ostannij 7 j seans telezv yazku z Zemleyu Povernennya na Zemlyu 22 zhovtnya korabel za programoyu povernuvsya na Zemlyu U astronavtiv vnaslidok nezhittyu buli zakladeni dihalni shlyahi i voni poboyuvalisya sho pri prizemlenni ce mozhe vplinuti na barabanni peretinki U zv yazku z cim bulo virisheno ne odyagati sholomi abi mati bezpereshkodnu mozhlivist zdijsnyuvati kovtalni ruhi Isnuvala takozh zagroza privodnennya u rajoni uraganu Gledis ale toj minuv ostoron Na 164 mu oberti 260 ta godina polotu uvimknuli osnovnij dvigun dlya shodzhennya z orbiti rozpochali cikl operacij z vidokremlennya vidsiku ekipazhu vid vidsiku dviguna Vidsik ekipazhu uvijshov do atmosferi na visoti 120 km nad shtatom Tehas Privodnennya vidsiku vidbulosya 22 zhovtnya 1968 11 11 48 UTC Vidsik privodnivsya za 12 km vid avianoscya Esseks Pohibka privodnennya stanovila 5 km Ekipazh pidnyali na bort gvintokrilu j dostavili na avianosec cherez 56 hvilin pislya privodnennya Vidsik ekipazhu pidnyali na bort za godinu Televizijnij reportazh pro operaciyu z pidnyattya ekipazhu j vidsiku nazhivo cherez suputnik jshov u SShA ta Yevropi Osnovni rezultati polotuUspishno viprobuvano osnovnij blok yakij zatverdili dlya polotu na Misyac Oderzhano mediko biologichni dani yaki u sukupnosti z danimi oderzhanimi pid chas polotiv korabliv seriyi Dzhemini stali osnovoyu dlya planuvannya misyachnih ekspedicij Kerivniki NASA vislovili nadiyu sho uspishnij polit Apollon 7 vidnoviv doviru do kosmichnoyi programi V rezultati polotu programa Apollon znovu uvijshla v grafik yakij peredbachav visadku na Misyac astronavtiv do 1970 roku GalereyaStart Apollona 7 Start Apollona 7 Apollo 7 SIV B rocket stage vidsik Apollon 7 vistavlenij u muzeyi Mezhi Polotu The Frontiers of Flight Museum DzhereloProgramma Apollon Chast II Obzor po materialam otkrytoj inostrannoj pechati Sostavitel Goldovskij D Yu GONTI 1 Iyul 1971 Tirazh 650 ekz Ekz 0016Div takozhApollon kosmichnij korabel PrimitkiApollon 7 29 serpnya 2015 u Wayback Machine na sajti NASA angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Apollo 7 Rozdil pro polit Apollona 7 na sajti NASA 26 veresnya 2008 u Wayback Machine pilotovana kosmonavtika u cifrah i faktah ros