Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Аполлон-8» — пілотований космічний корабель серії Аполлон, який вперше доставив людей на орбіту Місяця.
| Аполлон-8 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Космічний корабель | Аполлон-8 | ||||
| Ракета-носій | «Сатурн V AS-503» | ||||
| Місце запуску | мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 39А | ||||
| Дата запуску | 21 грудня 1968 12:51:00 UTC | ||||
| Дата посадки | 27 грудня 1968 15:51:00 UTC | ||||
| Тривалість польоту | 6 діб 3 години 0 хвилин 42 секунди | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Політ ознаменував початок нової ери в дослідженнях космічного простору і в історії людства. У ході нього люди вперше покинули навколоземний простір і побачили свою планету здалеку, вперше залишили гравітаційне поле Землі і опинилися в гравітаційному полі її супутника, вперше зазнали впливу сонячної радіації за межами магнітного поля Землі, вперше на власні очі побачили зворотний бік Місяця і схід Землі над місячним горизонтом, вперше тимчасово опинялися (перебуваючи за місячним диском) в стані, коли із Землею не було ніякого контакту, і вперше увійшли в атмосферу Землі зі швидкістю повернення від Місяця.
Старт «Аполлона-8» з астронавтами Френком Борманом, Джеймсом Ловелом і Вільямом Андерсом на борту відбувся 21 грудня 1968 року. Це був перший пілотований старт триступеневої ракети-носія «Сатурн V». Політ до Місяця продовжувався менше трьох діб — 66 год 16 хв 21,79 с. Корабель вийшов на навколомісячну орбіту в різдвяний святвечір, 24 грудня, і залишався на ній протягом 20 год 10 хв 13 с, зробивши 10 обертів навколо Місяця.
Астронавти перевіряли роботу систем корабля в умовах навколомісячного простору, уперше фотографували поверхню Місяця з близької відстані, приділяючи першорядну увагу місцям майбутніх місячних посадок, вели телетрансляції та відстежували навігаційні орієнтири.
Найбільш ризикованим маневром під час експедиції вважався зворотний старт до Землі. У разі відмови маршового двигуна екіпаж не зміг би повернутися. Однак двигун відпрацював бездоганно, і через дві з лишком доби (57 год 23 хв 32,5 с), 27 грудня, корабель увійшов в щільні шари атмосфери Землі і незабаром після цього приводнився в Тихому океані. Експедиція тривала 6 діб 3 години 00 хвилин і 42 секунди. Під час неї були встановлені рекорди швидкості корабля, 11 040 м/с, і максимального віддалення від Землі — 377 349 км. За оцінкою фахівців, за час польоту «Аполлон-8» пролетів 933 419 км.
Екіпаж
- Командир — Френк Борман
- Пілот командного модуля — Джеймс Ловелл
- Пілот місячного модуля — Вільям Андерс
Опис
Апарат складався з триступеневої ракети-носія «Сатурн V» (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, макету місячного модуля (LTA-B), корабля «Аполлон-8» («Блок II» № 103) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.
Задачі польоту
Льотні випробовування модифікованої ракети-носія, перевірка можливості третього ступеня ракети-носія забезпечити переведення корабля з геоцентричної орбіти на траєкторію польоту до Місяця, випробовування вузлів та агрегатів командного модуля в умовах польоту на Місяць, телевізійні передачі з борту, фотографування поверхні Місяця.
Старт
Передстартова підготовка і старт корабля відбулися без значних проблем. Корабель «Аполлон-8» стартував 21 грудня 1968 о 12 годині 51 хвилині за Грінвічем на 65 мс пізніше розрахункового часу старту. Корабель вийшов на близьку до розрахункової геоцентричну орбіту.
Політ до Місяця
Після виходу останнього ступеня ракети-носія з кораблем на початкову геоцентричну орбіту наземні служби та екіпаж протягом двох годин перевіряли бортові системи.
Двигун останнього ступеня ракети-носія було включено для переводу корабля на траєкторію польоту до Місяця о 2:50:31 польотного часу. Двигун пропрацював 317 секунд. Факел двигуна візуально спостерігали на Гавайських островах.
Після виходу на траєкторію польоту до Місяця Борман розвернув ступінь з кораблем так, щоб корабель передньою частиною був повернутий до Сонця, що забезпечувало необхідне освітлення при фотографуванні. О 3:21 польотного часу корабель відокремився від ступеня, розвернувся на 180 градусів і протягом деякого часу виконував груповий політ. Астронавти фотографували ступінь і встановлений на ньому макет місячного модуля.
Завершивши груповий політ, астронавти запустили допоміжні двигуни корабля для забезпечення віддалення від ступеня. Після цього та інших, на жаль, не зовсім вдалих маніпуляцій, ступінь на відстані близько 300 м рухався практично спільною орбітою з кораблем. Оскільки це було небезпечно о 4:45 польотного часу додаткові двигуни корабля були ще раз запущені, що забезпечило віддалення корабля від ступеня на безпечну відстань.
На 11-й годині польоту на відстані 96 000 км від Землі була виконана перша корекція траєкторії польоту корабля.
На 19-й годині польоту Борману стало зле, він відчув біль у шлунку. Дискомфорт відчували й інші члени екіпажу. Усі прийняли по таблетці проти порушення роботи вестибулярного апарату та скріплюючі засоби.
На 32-й годині польоту, коли корабель перебував на відстані 255 000 км від Землі, почався перший сеанс телевізійного зв'язку із Землею. Якість «картинки» з борта корабля була задовільною, але зняти Землю не вдалося. На 62-й годині польоту під час другого сеансу телезв'язку підбором фільтрів одержали задовільну «картинку» і під час зйомки Землі, яка була показана з відстані 330 000 км.
О 55:38 польотного часу корабель вийшов із зони переважної дії сили тяжіння Землі й увійшов у зону тяжіння Місяця. На 62-й годині польоту було виконано другу й останню корекцію траєкторії корабля на трасі Земля — Місяць.
Перехід на орбіту Місяця
Дозвіл на перехід на селеноцентричну орбіту астронавти одержали о 68:04 польотного часу. Через годину корабель зайшов за Місяць, на відстані 126 км від нього було увімкнено двигун, який пропрацював 246,5 с і перевів корабель на еліптичну орбіту селеноцентричну орбіту з висотою периселенію 113 км, апоселенію — 312 км і періодом обертання 2 год. 10 хв. Пульс Бормана в період роботи двигуна піднявся до 130 ударів на хвилину.
На орбіті Місяця
У період обертання за еліптичною орбітою астронавти виконували фотозйомку поверхні Місяця (зокрема, було зроблено відоме фото «Схід Землі»), здійснювали візуальне спостереження та виконували навігаційні експерименти.
На 72-й годині польоту відбувся третій телевізійний сеанс. Астронавти показували Місяць.
О 73:35, здійснивши два оберти еліптичною селеноцентричною орбітою, астронавти ввмікнути основний двигун корабля, який перевів його за 9 секунд на майже колову орбіту з висотою периселенію 112,1 км, висотою апоселенію 112,7 км і періодом обертання приблизно 2 годин.
Під час польоту коловою орбітою астронавти продовжували фотографувати Місяць, Землю та виконували навігаційні експерименти.
О 85:40 польотного часу відбувся четвертий телевізійний сеанс, який тривав 25 хвилин. Астронавти показували Місяць і коментували. Борман сказав, що у них є послання для жителів Землі. Кожний член екіпажу прочитав уривок із Біблії.
Старт до Землі
На десятому оберті, в період відсутності радіоконтакту, о 89:19 польотного часу було ввімкнено основний двигун для забезпечення переходу на траєкторію польоту до Землі.
Після відновлення радіоконтакту (що сталося на 6 хвилин пізніше запланованого часу і дещо налякало всіх залучених до проєкту) астронавти жартома пов'язували це з Різдвом.
Повернення на Землю
На трасі Місяць — Земля астронавти багато відпочивали.
На траєкторії польоту до Землі відбулася одна корекція — на 105-й годині польотного часу, коли корабель був за 310 000 км від Землі. Після цього відбувся ще один телесеанс із Землею.
Загальна тривалість телесеансів з борта космічного корабля становила 2 години.
О 146:31 польотного часу відсік екіпажу відокремився від відсіку двигуна й увійшов в атмосферу. Гальмівні парашути відкрилися о 146:54 польотного часу.
Приводнення відсіку екіпажу відбулося в точці з координатами 4° 56′ с. ш. 165° 15′ з. д. / 4,933333° с. ш. 165,25° з. д. за п'ять км від авіаносця «Йорктаун». Політ тривав 147 годин 00 хвилин 11 секунд.
Астронавти відкрили люк, були підняті на борт вертольота, який одразу після приводнення опинився на місці посадки, і доставлені на авіаносець через 1 годину 16 хвилин після приводнення. Невдовзі й відсік екіпажу підняли на борт авіаносця.
Результати польоту
Агенція НАСА оголосила про винятковий успіх польоту. Основними досягненнями були: проведення детальної розвідки місячної поверхні, що важливо для планування висадки астронавтів на Місяць; демонстрація здатності командного модуля здійснювати складні космічні польоти на великому віддаленні від Землі; демонстрація безпеки екіпажу під час таких польотів; одержання великого обсягу інформації, необхідної для польотів на Місяць.
Джерела
- Программа «Аполлон». Часть II. Обзор по материалам открытой иностранной печати. Составитель: Гольдовский Д. Ю. ГОНТИ—1. Июль 1971. Тираж 650 экз. Экз.№ 0016.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аполлон-8 |
Посилання
- Аполлон-8 [ 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.] на сайті «Космічні польоти»(англ.)
- (англ.)
- «Аполлон-8» [ 3 травня 2010 у Wayback Machine.] на сайті «Факти програми „Аполлон“»(рос.)
- Apollo 8 [Архівовано 4 лютого 2012 у WebCite] в Encyclopedia Astronautica(англ.)
- Каманін. Щоденники [ 26 червня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- GeoHack - Аполлон-8. geohack.toolforge.org. Процитовано 12 березня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apollon 8 pilotovanij kosmichnij korabel seriyi Apollon yakij vpershe dostaviv lyudej na orbitu Misyacya Apollon 8Kosmichnij korabel Apollon 8Raketa nosij Saturn V AS 503 Misce zapusku mis Kennedi Florida startovij kompleks 39AData zapusku 21 grudnya 1968 12 51 00 UTCData posadki 27 grudnya 1968 15 51 00 UTCTrivalist polotu 6 dib 3 godini 0 hvilin 42 sekundiPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiya Apollon 7 Apollon 9 Polit oznamenuvav pochatok novoyi eri v doslidzhennyah kosmichnogo prostoru i v istoriyi lyudstva U hodi nogo lyudi vpershe pokinuli navkolozemnij prostir i pobachili svoyu planetu zdaleku vpershe zalishili gravitacijne pole Zemli i opinilisya v gravitacijnomu poli yiyi suputnika vpershe zaznali vplivu sonyachnoyi radiaciyi za mezhami magnitnogo polya Zemli vpershe na vlasni ochi pobachili zvorotnij bik Misyacya i shid Zemli nad misyachnim gorizontom vpershe timchasovo opinyalisya perebuvayuchi za misyachnim diskom v stani koli iz Zemleyu ne bulo niyakogo kontaktu i vpershe uvijshli v atmosferu Zemli zi shvidkistyu povernennya vid Misyacya Start Apollona 8 z astronavtami Frenkom Bormanom Dzhejmsom Lovelom i Vilyamom Andersom na bortu vidbuvsya 21 grudnya 1968 roku Ce buv pershij pilotovanij start tristupenevoyi raketi nosiya Saturn V Polit do Misyacya prodovzhuvavsya menshe troh dib 66 god 16 hv 21 79 s Korabel vijshov na navkolomisyachnu orbitu v rizdvyanij svyatvechir 24 grudnya i zalishavsya na nij protyagom 20 god 10 hv 13 s zrobivshi 10 obertiv navkolo Misyacya Astronavti pereviryali robotu sistem korablya v umovah navkolomisyachnogo prostoru upershe fotografuvali poverhnyu Misyacya z blizkoyi vidstani pridilyayuchi pershoryadnu uvagu miscyam majbutnih misyachnih posadok veli teletranslyaciyi ta vidstezhuvali navigacijni oriyentiri Najbilsh rizikovanim manevrom pid chas ekspediciyi vvazhavsya zvorotnij start do Zemli U razi vidmovi marshovogo dviguna ekipazh ne zmig bi povernutisya Odnak dvigun vidpracyuvav bezdoganno i cherez dvi z lishkom dobi 57 god 23 hv 32 5 s 27 grudnya korabel uvijshov v shilni shari atmosferi Zemli i nezabarom pislya cogo privodnivsya v Tihomu okeani Ekspediciya trivala 6 dib 3 godini 00 hvilin i 42 sekundi Pid chas neyi buli vstanovleni rekordi shvidkosti korablya 11 040 m s i maksimalnogo viddalennya vid Zemli 377 349 km Za ocinkoyu fahivciv za chas polotu Apollon 8 proletiv 933 419 km EkipazhZliva napravo Dzhejms Lovell Vilyam Elison Anders Frenk Borman Komandir Frenk Borman Pilot komandnogo modulya Dzhejms Lovell Pilot misyachnogo modulya Vilyam AndersOpisAparat skladavsya z tristupenevoyi raketi nosiya Saturn V stupeni S 1C S II i S IVB vidsiku priladiv maketu misyachnogo modulya LTA B korablya Apollon 8 Blok II 103 u skladi komandnogo i sluzhbovogo vidsikiv sistemi avarijnogo poryatunku na starti Raketa Apollon 8 Saturn V SA 503 9 zhovtnya 1968 r Zadachi polotuLotni viprobovuvannya modifikovanoyi raketi nosiya perevirka mozhlivosti tretogo stupenya raketi nosiya zabezpechiti perevedennya korablya z geocentrichnoyi orbiti na trayektoriyu polotu do Misyacya viprobovuvannya vuzliv ta agregativ komandnogo modulya v umovah polotu na Misyac televizijni peredachi z bortu fotografuvannya poverhni Misyacya StartPeredstartova pidgotovka i start korablya vidbulisya bez znachnih problem Korabel Apollon 8 startuvav 21 grudnya 1968 o 12 godini 51 hvilini za Grinvichem na 65 ms piznishe rozrahunkovogo chasu startu Korabel vijshov na blizku do rozrahunkovoyi geocentrichnu orbitu Polit do MisyacyaPislya vihodu ostannogo stupenya raketi nosiya z korablem na pochatkovu geocentrichnu orbitu nazemni sluzhbi ta ekipazh protyagom dvoh godin pereviryali bortovi sistemi Tretij stupin RN Saturn V z maketom misyachnogo modulya foto ekipazhu Apollona 8 Dvigun ostannogo stupenya raketi nosiya bulo vklyucheno dlya perevodu korablya na trayektoriyu polotu do Misyacya o 2 50 31 polotnogo chasu Dvigun propracyuvav 317 sekund Fakel dviguna vizualno sposterigali na Gavajskih ostrovah Pislya vihodu na trayektoriyu polotu do Misyacya Borman rozvernuv stupin z korablem tak shob korabel perednoyu chastinoyu buv povernutij do Soncya sho zabezpechuvalo neobhidne osvitlennya pri fotografuvanni O 3 21 polotnogo chasu korabel vidokremivsya vid stupenya rozvernuvsya na 180 gradusiv i protyagom deyakogo chasu vikonuvav grupovij polit Astronavti fotografuvali stupin i vstanovlenij na nomu maket misyachnogo modulya Odne z pershih povnih fotografichnih zobrazhen planeti Zemlya avtorom yakogo ye lyudina Najimovirnishe Vilyam Anders Zavershivshi grupovij polit astronavti zapustili dopomizhni dviguni korablya dlya zabezpechennya viddalennya vid stupenya Pislya cogo ta inshih na zhal ne zovsim vdalih manipulyacij stupin na vidstani blizko 300 m ruhavsya praktichno spilnoyu orbitoyu z korablem Oskilki ce bulo nebezpechno o 4 45 polotnogo chasu dodatkovi dviguni korablya buli she raz zapusheni sho zabezpechilo viddalennya korablya vid stupenya na bezpechnu vidstan Na 11 j godini polotu na vidstani 96 000 km vid Zemli bula vikonana persha korekciya trayektoriyi polotu korablya Na 19 j godini polotu Bormanu stalo zle vin vidchuv bil u shlunku Diskomfort vidchuvali j inshi chleni ekipazhu Usi prijnyali po tabletci proti porushennya roboti vestibulyarnogo aparatu ta skriplyuyuchi zasobi Na 32 j godini polotu koli korabel perebuvav na vidstani 255 000 km vid Zemli pochavsya pershij seans televizijnogo zv yazku iz Zemleyu Yakist kartinki z borta korablya bula zadovilnoyu ale znyati Zemlyu ne vdalosya Na 62 j godini polotu pid chas drugogo seansu telezv yazku pidborom filtriv oderzhali zadovilnu kartinku i pid chas zjomki Zemli yaka bula pokazana z vidstani 330 000 km O 55 38 polotnogo chasu korabel vijshov iz zoni perevazhnoyi diyi sili tyazhinnya Zemli j uvijshov u zonu tyazhinnya Misyacya Na 62 j godini polotu bulo vikonano drugu j ostannyu korekciyu trayektoriyi korablya na trasi Zemlya Misyac Perehid na orbitu MisyacyaDozvil na perehid na selenocentrichnu orbitu astronavti oderzhali o 68 04 polotnogo chasu Cherez godinu korabel zajshov za Misyac na vidstani 126 km vid nogo bulo uvimkneno dvigun yakij propracyuvav 246 5 s i pereviv korabel na eliptichnu orbitu selenocentrichnu orbitu z visotoyu periseleniyu 113 km aposeleniyu 312 km i periodom obertannya 2 god 10 hv Puls Bormana v period roboti dviguna pidnyavsya do 130 udariv na hvilinu Misyachna poverhnya Svitlina ekipazhu Apollona 8 Na perednomu plani krater Goklenij diametrom 60 km Shid Zemli nad misyachnim gorizontom Svitlina ekipazhu Apollona 8 Zobrazhennya vidtvorene na poshtovij marci u SShA yaka vipushena z nagodi polotu do Misyacya Na orbiti MisyacyaU period obertannya za eliptichnoyu orbitoyu astronavti vikonuvali fotozjomku poverhni Misyacya zokrema bulo zrobleno vidome foto Shid Zemli zdijsnyuvali vizualne sposterezhennya ta vikonuvali navigacijni eksperimenti Na 72 j godini polotu vidbuvsya tretij televizijnij seans Astronavti pokazuvali Misyac O 73 35 zdijsnivshi dva oberti eliptichnoyu selenocentrichnoyu orbitoyu astronavti vvmiknuti osnovnij dvigun korablya yakij pereviv jogo za 9 sekund na majzhe kolovu orbitu z visotoyu periseleniyu 112 1 km visotoyu aposeleniyu 112 7 km i periodom obertannya priblizno 2 godin Pid chas polotu kolovoyu orbitoyu astronavti prodovzhuvali fotografuvati Misyac Zemlyu ta vikonuvali navigacijni eksperimenti O 85 40 polotnogo chasu vidbuvsya chetvertij televizijnij seans yakij trivav 25 hvilin Astronavti pokazuvali Misyac i komentuvali Borman skazav sho u nih ye poslannya dlya zhiteliv Zemli Kozhnij chlen ekipazhu prochitav urivok iz Bibliyi Start do ZemliNa desyatomu oberti v period vidsutnosti radiokontaktu o 89 19 polotnogo chasu bulo vvimkneno osnovnij dvigun dlya zabezpechennya perehodu na trayektoriyu polotu do Zemli Pislya vidnovlennya radiokontaktu sho stalosya na 6 hvilin piznishe zaplanovanogo chasu i desho nalyakalo vsih zaluchenih do proyektu astronavti zhartoma pov yazuvali ce z Rizdvom Povernennya na ZemlyuNa trasi Misyac Zemlya astronavti bagato vidpochivali Na trayektoriyi polotu do Zemli vidbulasya odna korekciya na 105 j godini polotnogo chasu koli korabel buv za 310 000 km vid Zemli Pislya cogo vidbuvsya she odin teleseans iz Zemleyu Zagalna trivalist teleseansiv z borta kosmichnogo korablya stanovila 2 godini Vidsik ekipazha korablya Apollon 8 na palubi avianoscya Jorktaun O 146 31 polotnogo chasu vidsik ekipazhu vidokremivsya vid vidsiku dviguna j uvijshov v atmosferu Galmivni parashuti vidkrilisya o 146 54 polotnogo chasu Privodnennya vidsiku ekipazhu vidbulosya v tochci z koordinatami 4 56 s sh 165 15 z d 4 933333 s sh 165 25 z d za p yat km vid avianoscya Jorktaun Polit trivav 147 godin 00 hvilin 11 sekund Astronavti vidkrili lyuk buli pidnyati na bort vertolota yakij odrazu pislya privodnennya opinivsya na misci posadki i dostavleni na avianosec cherez 1 godinu 16 hvilin pislya privodnennya Nevdovzi j vidsik ekipazhu pidnyali na bort avianoscya Rezultati polotuAgenciya NASA ogolosila pro vinyatkovij uspih polotu Osnovnimi dosyagnennyami buli provedennya detalnoyi rozvidki misyachnoyi poverhni sho vazhlivo dlya planuvannya visadki astronavtiv na Misyac demonstraciya zdatnosti komandnogo modulya zdijsnyuvati skladni kosmichni poloti na velikomu viddalenni vid Zemli demonstraciya bezpeki ekipazhu pid chas takih polotiv oderzhannya velikogo obsyagu informaciyi neobhidnoyi dlya polotiv na Misyac DzherelaProgramma Apollon Chast II Obzor po materialam otkrytoj inostrannoj pechati Sostavitel Goldovskij D Yu GONTI 1 Iyul 1971 Tirazh 650 ekz Ekz 0016 Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Apollon 8 Kosmichna programa Apollon Apollon kosmichnij korabel Trayektoriya vilnogo povernennyaPosilannyaApollon 8 5 zhovtnya 2008 u Wayback Machine na sajti Kosmichni poloti angl angl Apollon 8 3 travnya 2010 u Wayback Machine na sajti Fakti programi Apollon ros Apollo 8 Arhivovano 4 lyutogo 2012 u WebCite v Encyclopedia Astronautica angl Kamanin Shodenniki 26 chervnya 2010 u Wayback Machine ros GeoHack Apollon 8 geohack toolforge org Procitovano 12 bereznya 2023