Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вишня (Cerasus) — підрід рослин із підродини мигдалеві. Більшість плодів видів з цього підроду їстівні.
| Вишня | |
|---|---|
 | |
| Вишня звичайна (Prunus cerasus) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Слива (Prunus) |
| Підрід: | Вишня (Prunus subg. Cerasus) (Mill.) A.Gray, 1856 |
| Види | |
| Див.текст | |
 Вікісховище: Prunus subg. Cerasus | |
Етимологія
Українське «вишня» є похідним від прасл. *višьnja, з якого також походять дав.-рус. вишьня, біл. і рос. вишня, пол. wiśnia, чеськ. višně (плід) та višeň («вишневе дерево»), словац. višňa, в.-луж. wišeń, н.-луж. wišńa, серб. ви̏шња/višnja, хорв. višnja, словен. vîšnja. Праслов'янське *višьnja вважають спорідненим з давн.в-нім. wihsila, сер-в.-нім. wihsel, сер.-н.-нім. wissel («черешня»), нім. Weichsel («вишня звичайна», «антипка»), лат. viscum (, пор. «віскоза»), грец. ιξός («пташиний клей», «омела»). Всі ці слова виводять з пра-і.є. *uiksinja, утвореного з *uiks («омела або інша рослина, що виділяє клей») та пов'язують з тим, що смола вишні віддавна слугувала для приготування клею. Інші версії порівнюють праслов'янське *višьnja з грец. βύσσινος («темно-червоний»), або з лит. vìnkšna («в'яз»).
У турецькій мові є схоже слово — vişne, проте, його пояснюють запозиченням з новогрецької мови, у якій слова βισινιά («вишневе дерево»), βίσινο («плід»), βύσσινον («черешня») вважають слов'янізмами, як і латис. vìksna та прус. wisnaytos.
Промислове значення
Вишня є одним із найпоширеніших плодів, які використовують при приготуванні окремих солодощів. Сушені вишні часто використовуються при приготуванні цукерок з алкогольними напоями всередині.
У періоди кінця травня та майже всього червня, можливо ще частини липня, у Європі вишня — ягідний продукт, що вживають сирим. Черешня — один із видів з підроду вишні — вважається одним із найсмачніших видів.
Ядра кісточок вишень містять 36 % олії
Медонос
Як культурні дерева вишні, так і дикорослі є гарними весняними медоносами. Зацвітає в кінці квітня — на початку травня, цвіте 6-8 днів. Бджоли збирають як нектар, так і пилок, який дуже необхідний для весняного нарощування бджолиного розплоду. вишні до 35 кг на 1 га насаджень. У місцях промислового вирощування ягід можна одержувати і товарний мед.
Види
- Prunus apetala
- Черешня (Prunus avium)
- Prunus campanulata
- Prunus canescens
- Вишня звичайна (Prunus cerasus)
- Prunus concinna
- Prunus conradinae
- Prunus dielsiana
- Prunus emarginata
- Prunus fruticosa
- Prunus incisa
- Prunus litigiosa
- Prunus mahaleb
- Prunus maximowiczii
- Prunus nipponica
- Prunus pensylvanica
- Prunus pilosiuscula
- Prunus rufa
- Prunus sargentii
- Prunus serrula
- Вишня японська (Prunus serrulata)
- Prunus speciosa
- Prunus subhirtella
- Prunus sunhangii
- Вишня повстиста (Prunus tomentosa)
- Вишня Йосіно (Prunus x yedoensis)
Сорти
Сорти вишні розрізняються за силою росту рослин (кущоподібні і деревоподібні форми), типу плодоношення (перші плодоносить на букетних гілочках, другі — змішаних і плодових), строками дозрівання плодів (червень — серпень), забарвленням плодів (аморелі світлозабарвлені, морелі (гріоти) — темно забарвлені плоди), частина сортів самоплідні, інші вимагають перехресного запилення. Найпоширеніші в Україні наступні сорти:
Підбельська. Районована на всій території України, за винятком Чернігівської, Сумської, Житомирської областей. Один з найкращих сортів. Плоди великі, темно-червоні, смачні, з приємним поєднанням органічних кислот і цукру, дозрівають протягом липня і довго тримаються на дереві, кісточка середнього розміру, легко відділяється від м'якоті. Дерева середньорослі, високоврожайні, зимостійкі. У районі Києва в суворі зими підмерзають плодові бруньки. Сорт середньостійкий до моніліозу і коккомікозу, частково самоплідний. Для кращого запилення квіток поруч повинні бути дерева інших сортів вишні чи черешні з одночасним цвітінням.
Шпанка рання. Місцевий сорт, районований в багатьох областях України. Плоди великі, рожеві, соковиті, приємного кислосолодкого смаку, дозрівають в кінці червня — початку липня. Дерева великі, з негустою кроною, зимостійкі, відносно стійкі до грибних захворювань. Сорт самобезплідний.
Гріот остгеймський. Сорт іспанського походження. Завезений з Іспанії Клінггамером в м. Остгейм в період з 1701 по 1713 рр., вперше описаний Сиклером у 1796 р. Районований в багатьох областях України. Дерева невеликих розмірів, зимостійкі, скороплідні, щорічно рясно плодоносять, але сильно загущуються тонкими, пониклими гілками. Плоди середніх розмірів, Темні, соковиті, приємні на смак, дозрівають у перших двох декадах липня. Сорт вимагає перехресного запилення.
Гріот український. Місцевий сорт, особливо поширений у лісостеповій і поліській зонах України. Крім щеплень, легко розмножується порослю і насінням. Тому існує багато клонів, різних за цінністю. Необхідно розмножувати тільки високоврожайні, зимостійкі клони. Плоди середніх розмірів, темні, кисло-солодкі, дозрівають у другій половині липня. Гілки на деревах тонкі, після плодоношення оголюються і звисають. Сорт частково самоплідний, добре запилюється Шпанкою ранньою і Гріотом остгеймським.
Заслуговують уваги і розповсюдження сорту вишні Мелітопольська десертна, Чернокірка, Любська, Самсонівка, Лотівка та ін.
Культурне значення
Вишня — символ світового дерева, життя; символ України, рідної землі; матері; дівчини нареченої. За віруваннями українців, дерево взаємної любові, весни, краси, мужності. В українському фольклорі вишня символізує красу убогої дівчини, її молодість. З вишневих гілок українські предки варили ритуальний напій, який неодмінно вживали на Новий рік, Зелені Свята, Купала тощо. В українському народі складено багато фольклорних та авторських пісень, в яких оспівуються вишні, вишневі садки.
Шкідники
Шкідниками вишні є вишнева муха та вишнева попелиця, які можуть завдавати значної шкоди пагону та плодам, а також довгоносик-трубковерт вишневий, листокрутка вишнева.
Комерційне виробництво
Щорічне світове виробництво (станом на 2007) культурних вишневих плодів сягає близько двох мільйонів тонн. Близько 40 % світового виробництва відбувається в Європі і близько 13 % в Сполучених Штатах.
| Топ країн-виробників вишні — 2007 (в тис. тонн) | |
|---|---|
 Туреччина | 398.1 |
 США | 260.7 |
 Іран | 225.0 |
 Італія | 145.1 |
 Росія | 100.0 |
 Сирія | 75.0 |
 Іспанія | 72.6 |
 Україна | 68.2 |
 Румунія | 65.2 |
 Греція | 62.8 |
| Всього у світі | 2,033.1 |
| Джерело: Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй | |
Українські звичаї
На день святої Варвари (17 грудня) дівчата заготовляли гілочки з вишень і ставили у воду. Якщо вони розквітали на Різдво, то це віщувало швидкий шлюб.
Посилання
- Вишня, сакура (Cerasus) // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 116. — .
- Вишня [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 161. — 1000 екз.
- ВИШНЯ [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- ВИШНЯ [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]//УРЕ
- Додаток 5 до Правил складання та подання заявки на сорт рослин [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Вишня // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 83.
- Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985. — с.664, ил.
- Виділення зразків генофонду з цінними ознаками з колекції генетичних ресурсів вишні на Артемівській дослідній станції розсадництва / В. В. Ярушников // Генетичні ресурси рослин. — 2013. — № 12. — С. 73-83. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/grr_2013_12_10
- В. П. Коцура (ред.) та інш. Енциклопедичний словник символів культури України. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М. [ 14 грудня 2018 у Wayback Machine.], 2015. — С. 117.
- Faostat. Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 15 серпня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vishnya znachennya Vishnya Cerasus pidrid roslin iz pidrodini migdalevi Bilshist plodiv vidiv z cogo pidrodu yistivni VishnyaVishnya zvichajna Prunus cerasus Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Troyandovi Rosaceae Rid Sliva Prunus Pidrid Vishnya Prunus subg Cerasus Mill A Gray 1856VidiDiv tekstVikishovishe Prunus subg CerasusEtimologiyaUkrayinske vishnya ye pohidnim vid prasl visnja z yakogo takozh pohodyat dav rus vishnya bil i ros vishnya pol wisnia chesk visne plid ta visen vishneve derevo slovac visna v luzh wisen n luzh wisna serb vi shњa visnja horv visnja sloven visnja Praslov yanske visnja vvazhayut sporidnenim z davn v nim wihsila ser v nim wihsel ser n nim wissel chereshnya nim Weichsel vishnya zvichajna antipka lat viscum por viskoza grec i3os ptashinij klej omela Vsi ci slova vivodyat z pra i ye uiksinja utvorenogo z uiks omela abo insha roslina sho vidilyaye klej ta pov yazuyut z tim sho smola vishni viddavna sluguvala dlya prigotuvannya kleyu Inshi versiyi porivnyuyut praslov yanske visnja z grec byssinos temno chervonij abo z lit vinksna v yaz U tureckij movi ye shozhe slovo visne prote jogo poyasnyuyut zapozichennyam z novogreckoyi movi u yakij slova bisinia vishneve derevo bisino plid byssinon chereshnya vvazhayut slov yanizmami yak i latis viksna ta prus wisnaytos Promislove znachennyaVishnya ye odnim iz najposhirenishih plodiv yaki vikoristovuyut pri prigotuvanni okremih solodoshiv Susheni vishni chasto vikoristovuyutsya pri prigotuvanni cukerok z alkogolnimi napoyami vseredini U periodi kincya travnya ta majzhe vsogo chervnya mozhlivo she chastini lipnya u Yevropi vishnya yagidnij produkt sho vzhivayut sirim Chereshnya odin iz vidiv z pidrodu vishni vvazhayetsya odnim iz najsmachnishih vidiv Yadra kistochok vishen mistyat 36 oliyi Kviti vishniStigli vishniMedonos Yak kulturni dereva vishni tak i dikorosli ye garnimi vesnyanimi medonosami Zacvitaye v kinci kvitnya na pochatku travnya cvite 6 8 dniv Bdzholi zbirayut yak nektar tak i pilok yakij duzhe neobhidnij dlya vesnyanogo naroshuvannya bdzholinogo rozplodu vishni do 35 kg na 1 ga nasadzhen U miscyah promislovogo viroshuvannya yagid mozhna oderzhuvati i tovarnij med VidiPrunus apetala Chereshnya Prunus avium Prunus campanulata Prunus canescens Vishnya zvichajna Prunus cerasus Prunus concinna Prunus conradinae Prunus dielsiana Prunus emarginata Prunus fruticosa Prunus incisa Prunus litigiosa Prunus mahaleb Prunus maximowiczii Prunus nipponica Prunus pensylvanica Prunus pilosiuscula Prunus rufa Prunus sargentii Prunus serrula Vishnya yaponska Prunus serrulata Prunus speciosa Prunus subhirtella Prunus sunhangii Vishnya povstista Prunus tomentosa Vishnya Josino Prunus x yedoensis SortiVishnya v centri yaku pobachiv v Novomu Sviti Hristofor Kolumb Muzej Kolumba Valyadolid Sorti vishni rozriznyayutsya za siloyu rostu roslin kushopodibni i derevopodibni formi tipu plodonoshennya pershi plodonosit na buketnih gilochkah drugi zmishanih i plodovih strokami dozrivannya plodiv cherven serpen zabarvlennyam plodiv amoreli svitlozabarvleni moreli grioti temno zabarvleni plodi chastina sortiv samoplidni inshi vimagayut perehresnogo zapilennya Najposhirenishi v Ukrayini nastupni sorti Vishnya na polyah Sumshini Pidbelska Rajonovana na vsij teritoriyi Ukrayini za vinyatkom Chernigivskoyi Sumskoyi Zhitomirskoyi oblastej Odin z najkrashih sortiv Plodi veliki temno chervoni smachni z priyemnim poyednannyam organichnih kislot i cukru dozrivayut protyagom lipnya i dovgo trimayutsya na derevi kistochka serednogo rozmiru legko viddilyayetsya vid m yakoti Dereva serednorosli visokovrozhajni zimostijki U rajoni Kiyeva v suvori zimi pidmerzayut plodovi brunki Sort serednostijkij do moniliozu i kokkomikozu chastkovo samoplidnij Dlya krashogo zapilennya kvitok poruch povinni buti dereva inshih sortiv vishni chi chereshni z odnochasnim cvitinnyam Shpanka rannya Miscevij sort rajonovanij v bagatoh oblastyah Ukrayini Plodi veliki rozhevi sokoviti priyemnogo kislosolodkogo smaku dozrivayut v kinci chervnya pochatku lipnya Dereva veliki z negustoyu kronoyu zimostijki vidnosno stijki do gribnih zahvoryuvan Sort samobezplidnij Griot ostgejmskij Sort ispanskogo pohodzhennya Zavezenij z Ispaniyi Klinggamerom v m Ostgejm v period z 1701 po 1713 rr vpershe opisanij Siklerom u 1796 r Rajonovanij v bagatoh oblastyah Ukrayini Dereva nevelikih rozmiriv zimostijki skoroplidni shorichno ryasno plodonosyat ale silno zagushuyutsya tonkimi poniklimi gilkami Plodi serednih rozmiriv Temni sokoviti priyemni na smak dozrivayut u pershih dvoh dekadah lipnya Sort vimagaye perehresnogo zapilennya Griot ukrayinskij Miscevij sort osoblivo poshirenij u lisostepovij i poliskij zonah Ukrayini Krim sheplen legko rozmnozhuyetsya poroslyu i nasinnyam Tomu isnuye bagato kloniv riznih za cinnistyu Neobhidno rozmnozhuvati tilki visokovrozhajni zimostijki kloni Plodi serednih rozmiriv temni kislo solodki dozrivayut u drugij polovini lipnya Gilki na derevah tonki pislya plodonoshennya ogolyuyutsya i zvisayut Sort chastkovo samoplidnij dobre zapilyuyetsya Shpankoyu rannoyu i Griotom ostgejmskim Ukrayinska vishnya v kvitni 2024 r Zaslugovuyut uvagi i rozpovsyudzhennya sortu vishni Melitopolska desertna Chernokirka Lyubska Samsonivka Lotivka ta in Kulturne znachennyaPlid vishni Vishnya simvol svitovogo dereva zhittya simvol Ukrayini ridnoyi zemli materi divchini narechenoyi Za viruvannyami ukrayinciv derevo vzayemnoyi lyubovi vesni krasi muzhnosti V ukrayinskomu folklori vishnya simvolizuye krasu ubogoyi divchini yiyi molodist Z vishnevih gilok ukrayinski predki varili ritualnij napij yakij neodminno vzhivali na Novij rik Zeleni Svyata Kupala tosho V ukrayinskomu narodi skladeno bagato folklornih ta avtorskih pisen v yakih ospivuyutsya vishni vishnevi sadki ShkidnikiShkidnikami vishni ye vishneva muha ta vishneva popelicya yaki mozhut zavdavati znachnoyi shkodi pagonu ta plodam a takozh dovgonosik trubkovert vishnevij listokrutka vishneva Komercijne virobnictvoDokladnishe Vishnya plid VirobnictvoVihid svitovoyi vishni Shorichne svitove virobnictvo stanom na 2007 kulturnih vishnevih plodiv syagaye blizko dvoh miljoniv tonn Blizko 40 svitovogo virobnictva vidbuvayetsya v Yevropi i blizko 13 v Spoluchenih Shtatah Top krayin virobnikiv vishni 2007 v tis tonn Turechchina 398 1 SShA 260 7 Iran 225 0 Italiya 145 1 Rosiya 100 0 Siriya 75 0 Ispaniya 72 6 Ukrayina 68 2 Rumuniya 65 2 Greciya 62 8Vsogo u sviti 2 033 1Dzherelo Prodovolcha i silskogospodarska organizaciya Ob yednanih NacijUkrayinski zvichayiNa den svyatoyi Varvari 17 grudnya divchata zagotovlyali gilochki z vishen i stavili u vodu Yaksho voni rozkvitali na Rizdvo to ce vishuvalo shvidkij shlyub PosilannyaVishnya sakura Cerasus Sadovi dekorativni roslini O M Olyejnikova Harkiv Vesta 2010 S 116 ISBN 978 966 08 4940 2 Vishnya 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 161 1000 ekz VIShNYa 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya VIShNYa 4 lyutogo 2015 u Wayback Machine URE Dodatok 5 do Pravil skladannya ta podannya zayavki na sort roslin 4 lyutogo 2015 u Wayback Machine PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Vishnya Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros ros Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira L Detskaya literatura 1964 576s Aleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M 1966 Kuzmina M F Radko M K red Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva ukrayinskoyu Kiyiv Urozhaj s 83 Sovety po vedeniyu priusadebnogo hozyajstva F Ya Popovich B K Gaponenko N M Koval i dr Pod red F Ya Popovicha Kiev Urozhaj 1985 s 664 il Vidilennya zrazkiv genofondu z cinnimi oznakami z kolekciyi genetichnih resursiv vishni na Artemivskij doslidnij stanciyi rozsadnictva V V Yarushnikov Genetichni resursi roslin 2013 12 S 73 83 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN grr 2013 12 10 V P Kocura red ta insh Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 14 grudnya 2018 u Wayback Machine 2015 S 117 ISBN 978 966 2464 48 1 Faostat Prodovolcha i silskogospodarska organizaciya Ob yednanih Nacij Arhiv originalu za 23 chervnya 2012 Procitovano 15 serpnya 2011