Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Букови нська митропо лія рум Mitropolia Bucovinei сербохорв Буковинска митрополија Bukovinska mitropolija або Букови нсь

Буковинська православна митрополія (1873)

Буковинська православна митрополія (1873)

Букови́нська митропо́лія (рум. Mitropolia Bucovinei; сербохорв. Буковинска митрополија, Bukovinska mitropolija), або Букови́нсько-Далма́тинська митропо́лія (рум. Mitropolia Bucovinei și Dalmației; сербохорв. Буковинско-далматинска митрополија, Bukovinsko-dalmatinska mitropolija) — історична східно-православна де-факто автокефальна помісна церква в Австро-Угорській імперії. Одна з трьох автономних (де-факто автокефальних) православних церковних областей на землях імперії (поряд з Германштадською митрополією і Карловацьким патріархатом). Засновано владою Австро-Угорщини в 1873 році шляхом виділення зі складу Карловацького патріархату — для земель Цислейтанії (тобто земель, що управлялися безпосередньо з Відня). Припинила існування внаслідок розпаду Австро-Угорщини (кінець 1918 року) і з входженням Буковини в склад Румунського королівства.

Буковинсько-Далматинська митрополія
рум. Mitropolia Bucovinei și Dalmației
сербохорв. Буковинско-далматинска митрополија
Bukovinsko-dalmatinska mitropolija

image
резиденція митрополитів Буковини і Далмації
Засновники Франц Йосиф I
Дата заснування 1873
Статус де-факто автокефальний
У складі Східної православної церкви
Дата ліквідації 1919
Причина ліквідації приєднано до Румунського патріархату
Перший предстоятель Євгеній Митрополит Буковини та Далмації
Останній предстоятель Володимир Архиєпископ Чернівецький, митрополит Буковинсько-Далматинський
Центр Чернівці
Основна юрисдикція image Герцогство Буковина
image Королівство Далмація
Літургічна мова церковнослов'янська,
Музична традиція візантійська
Церковний календар юліанський

Християнізація Буковини

Процес християнізації земель Буковини сягає апостольських часів. Апостол Андрій проповідував у землях Скіфії, в межах яких розміщувалась і Буковина. Окремі джерела вказують, що в І ст. християнство населенню Прикарпаття та Подністров'я проповідував Апостол Павло.
За часів імператора Траяна, між жителями східних провінцій Римської імперії та представниками сусідніх племінних об'єднань виникли не тільки торгово-економічні, але й релігійно-культурні відносини. Християнські місіонери проникали не тільки в завойовані Римом землі, але і на суміжні території.
Остаточно християнство закріпилось на Буковині у часи Рівноапостольного Володимира Великого, завдяки якому буковинські землі ввійшли до складу Київської Руси, де християнство стало державною релігією. Більш ніж 300 років (988-1303) місцеві парафії підпорядковувались Київській митрополії.
Із створенням Галицької митрополії (1303) Буковина (Шипинська земля), як складова Галицького князівства, перебувала під її юрисдикцією.
Після монголо-татарської навали зв'язки з Галицькою Руссю були розірвані, а Галицько-Волинська держава припинила існування. Як наслідок буковинські землі з 1367 року ввійшли до складу новоствореного Молдовського воєводства. Але й тоді місцеві парафії залишались у складі Галицької митрополії.
Перших єпископів молдовської церкви висвятив (1371-1394) галицький митрополит Антоній. Тільки в 1401 році молдовському воєводі Олександру Доброму вдалося добитися визнання під зверхністю Константинопольського патріархату. Першим Митрополитом став єпископ з Білгороду Дністровського , за сприяння якого 1402-го року до Сучави були перевезені мощі покровителя Буковини — Іоана Нового (Сучавського). До 1630 року буковинські землі належали до Сучавської митрополії, а богослужбовою та діловою мовою — була староукраїнська. Владики сучавські дбали про розвиток місцевих парафій, засновували манастирі, замовляли зі Львова та Києва церковно-богослужбові книги, або й самі переписували їх. Зі стародавнього молдовського роду Могил в Радівцях вийшло два єпископи — Феофан (1520—1535) і Юрій (1579—1586). Останній був дядьком Київського митрополита Петра Могили і після архієрейського служіння в Радівцях займав кафедру митрополита Сучавського і Молдовського. Навіть більше, Сучавська митрополія опікувалася слабкою, на ту пору, православною церквою в Галичині. З перенесенням митрополичої кафедри у Ясси, місцеві парафії відповідно були перепідпорядковані Яському митрополиту. Відтоді було запроваджено в богослужіння румунську мову. Розпочався процес тотальної румунізації.

Після приєднання (1774-1775) Буковини до Габсбурзької монархії, місцеві парафії та монастирі були об'єднані в Чернівецько-Буковинську єпархію Карловацької митрополії.

Буковинська митрополія

Створення митрополії

Першим українцем, який зайняв чернівецьку єпископську кафедру (1835) став Євгеній (Гакман). Своєю ініціативністю, дієвістю та наполегливістю у справі розбудови православної церкви на Буковині, архієрей здобув заслужений авторитет у краї та далеко за його межами. Водночас, владика Євгеній доклав чимало зусиль для подолання дискримінації русинів, і зрівняння їх у правах із румунськими духовними братами. Українська мова дістала в єпархії статус офіційної на рівні з румунською, викладання у духовних навчальних закладах почали вести двома мовами, у духовенстві дотримувався паритет між представниками двох етнічних груп. До того ж, архієрей відстоював права українців не тільки у церковній, а й у суспільно-політичній сферах.
Така діяльність владики Євгенія наштовхнулася на шалений опір консервативної румунської боярської верхівки. Архієрея почали цькувати як у місцевих румуномовних ЗМІ, так і за межами краю. Крім того, після «Весни народів», що докотилася й до Буковини, значно активізувалися «румунські автономісти». Досягнувши мети щодо відокремлення краю від Галичини й створення окремого коронного краю Герцогство Буковина, було розпочато кампанію з його приєднання до «румунської» Трансільванії. Крім того, лобіювалось питання приєднання Буковинської єпархії до новоствореної Семигородської (румунської) митрополії.
Не допустив реалізації цих намірів владика Євгеній, який усвідомлював можливі наслідки для буковинських українців і був категоричним противником подібних планів. Завдяки особистому авторитету архієрея та його впливовим зв'язкам «автономістів» було нейтралізовано, і розпочато роботу із створення самостійної Буковинської митрополії.
1870-го р. Чернівецький архієрей дістав титул архієпископа. А 23 січня 1873 року вийшов імператорський декрет, відповідно до якого була утворена незалежна Буковинська митрополія, а владиці Євгенію було надано титул — архієпископ Чернівецький, митрополит Буковини й Далмації.
Колишні цькування не минулись безслідно. У митрополита різко погіршився стан здоров'я, і 12 квітня 1873 року він приставився.

Діяльність митрополії

За період керування Чернівецькою кафедрою його наступниками Феофілом (Бенделою) (1873-1875) та Феоктистом (Блажевичем) (1875-1879) усі позитивні починання владики Євгенія далі втілювались у життя. 1875-го року (вже після смерті митрополита Євгенія (Гакмана)) було реалізовано ще один проект його життя — відкрито Чернівецький університет (з богословським факультетом).
З 1880-х р.р. у митрополії була своя друкарня, що розмістилась у митрополичій резиденції. Видавалося багато православної релігійно-духовної і богословської літератури: двомовний єпархіальний журнал «Світильник» («Candela»), збірники церковних проповідей, церковні календарі, книги й брошури повчального характеру для мирян.
З приходом на митрополичу кафедру Сильвестра (Мораря-Андрієвича) (1880-1895) розпочався період випробувань для митрополії, а надто для української пастви. Будучи етнічним українцем (зрумунізованим), митрополит Сильвестр намагався знищити всі здобутки своїх попередників, і відновив практику тотальної румунізації.
Митрополит Аркадій (Чуперкович) (1896-1902) проводив більш виважену політику, та навіть уклав катехізис і підручник релігії українською мовою. На початку ХХ ст, за сприяння митрополита Володимира (Репти), у Чернівцях було засновано . У вирі Першої світової війни, коли Буковину зайняли російські війська, Володимир (Репта) видав указ духовенству молитися за російського імператора й перемогу російських військ. За що був у пізніше усунутий з посади австрійським урядом.
Буковинська митрополія перебувала у стані церковної автокефалії до розпаду Австро-угорської імперії (1918).

Предстоятелі Буковинської церкви

Подальша доля

Міжвоєнний період

Після розпаду Австро-Угорської імперії, Румунське королівство приєднало Південну Буковину, та всупереч волі місцевого населення — окупувала Північну Буковину (1918-1919). Буковинську митрополію було приєднано до РумПЦ 23 квітня 1919 року. На чолі Чернівецької кафедри був відновлений (опальний в австрійські часи) Володимир (Репта).

1925-го р. було прийнято закон «Про організацію Румунської Православної Церкви». Сама Церква дістала статус патріархії й складалася з 5 митрополій, кожна з яких об'єднувала кілька єпархій. Чернівецький архієрей одержав митрополичий титул, і в його підпорядкування перейшла, крім Буковинської, ще й Хотинська єпархія з центром у місті Бєльці. До цього духівництво Хотинщини (північно-західної Бесарабії) перебувало під юрисдикцією Кишинівського архієрея. Чернівецький владика Нектарій (Котлярчук) у 1925 році був інтронізований з титулом — митрополит Буковини й Хотина.

1935-го р. новим Чернівецьким архієреєм став [en], який був інтронізований з титулом митрополита Буковини, Хотина й Мармарощини, оскільки в його підпорядкування перейшла ще Мармароська єпархія.

Негативним моментом цього періоду було проведення всеосяжної і тотальної румунізації, що спричинило невдоволення й опір українського населення. Вкрай негативно було сприйнято календарну реформу, коли з 1 січня 1928 року Румунська патріархія перейшла на григоріанський календар. 29 червня 1940 року в результаті Прутського походу територія Північної Буковини (практично без жодного пострілу) була зайнята Червоною армією. З місцевих парафій та монастирів було утворено Чернівецьку єпархію РПЦ на чолі з єпископом Дамаскіним (Малютою).

Під час нацистсько-румунської окупації (1941-1944 р.) буковинські парафії тимчасово знову очолювались румунським архієпископом.

Післявоєнний період

У березні 1944 року Північну Буковину було остаточно зайнято Червоною Армією і на її землях утворено Чернівецьку область УРСР. Відновлено Чернівецьку єпархію РПЦ.
У червні 1944 року Священним Синодом РПЦ у Чернівецьку єпархію був направлений протоієрей Євфимій (Ковернинський), який став єпархіальним благочинним і настоятелем кафедрального собору в Чернівцях. На початку 1945 року він прийняв чернечий постриг з ім'ям Феодосій і був призначений єпископом Чернівецьким і Буковинським.
Протягом 1944-1945 р.р. духівництво єпархії перейшло під юрисдикцію Московського патріархату. Юридичні питання було вирішено в результаті переговорів між керівництвом Радянського Союзу та СРР.
Чернівецька єпархія в повоєнні роки налічувала близько 370 парафій, 200 священиків, мала 2 монастирі — Свято-Іоанно-Богословський чоловічий «Хрещатик» і .
У кінці 1950-их — початку 1960-их р.р. в СРСР відбувалася антицерковна кампанія. Було закрито близько 100 храмів і 2 монастирі.
Кардинальним чином ситуація змінилась у другій половині 1980-их р.р. під час перебудови, особливо після святкувань .

Становище православної церкви у південній частині колишньої Буковинської митрополії (Австро-Угорська імперія) було не набагато кращим, ніж у північних сусідів. Звісно, в СРР релігія не переслідувалась так, як на певних етапах у СРСР, але все одно ситуація не була бездоганною.
«Південні» парафії були об'єднані в межах Радівського-Сучавського єпископства Ясської митрополії РумПЦ.
На чолі стояв єпископ Сучавський та Радівський.

Сучасний період

Північна частина

З 1991 року північна частина Буковинської митрополії (австрійського періоду) є складовою Чернівецької області в Україні.
У регіоні функціонують дві православні конфесії.

Православна Церква України

Російська Православна Церква в Україні

Південна частина

Південна частина Буковинської митрополії (австрійського періоду) формує Сучавський повіт в Румунії.

Парафії та монастирі повіту утворюють [ro] Молдовсько-Буковинської митрополії РумПЦ. Архієрей: Архієпископ [ro]. До складу архієпископства входять — 380 парафій та 12 монастирів.

Галерея

  • Свято-Духівський кафедральний собор в Чернівцях
  • image
    Владика Євгеній (Гакман) - (портрет)
  • Пам'ятник Митрополиту Євгенію (Гакману) в Чернівцях
  • Митрополит Феофіл (Бенделла)
  • image
    Митрополит Сильвестр (Морар-Андрієвич)
  • image
    Митрополит Аркадій (Чуперкович)
  • image
    Митрополит Володимир (Репта)

Див. також

Джерела

Посилання

  • Буковинська православна церква // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bukovi nska mitropo liya rum Mitropolia Bucovinei serbohorv Bukovinska mitropoliјa Bukovinska mitropolija abo Bukovi nsko Dalma tinska mitropo liya rum Mitropolia Bucovinei și Dalmației serbohorv Bukovinsko dalmatinska mitropoliјa Bukovinsko dalmatinska mitropolija istorichna shidno pravoslavna de fakto avtokefalna pomisna cerkva v Avstro Ugorskij imperiyi Odna z troh avtonomnih de fakto avtokefalnih pravoslavnih cerkovnih oblastej na zemlyah imperiyi poryad z Germanshtadskoyu mitropoliyeyu i Karlovackim patriarhatom Zasnovano vladoyu Avstro Ugorshini v 1873 roci shlyahom vidilennya zi skladu Karlovackogo patriarhatu dlya zemel Cislejtaniyi tobto zemel sho upravlyalisya bezposeredno z Vidnya Pripinila isnuvannya vnaslidok rozpadu Avstro Ugorshini kinec 1918 roku i z vhodzhennyam Bukovini v sklad Rumunskogo korolivstva Bukovinsko Dalmatinska mitropoliya rum Mitropolia Bucovinei și Dalmației serbohorv Bukovinsko dalmatinska mitropoliјa Bukovinsko dalmatinska mitropolija rezidenciya mitropolitiv Bukovini i DalmaciyiZasnovniki Franc Josif IData zasnuvannya 1873Status de fakto avtokefalnijU skladi Shidnoyi pravoslavnoyi cerkviData likvidaciyi 1919Prichina likvidaciyi priyednano do Rumunskogo patriarhatuPershij predstoyatel Yevgenij Mitropolit Bukovini ta DalmaciyiOstannij predstoyatel Volodimir Arhiyepiskop Cherniveckij mitropolit Bukovinsko DalmatinskijCentr ChernivciOsnovna yurisdikciya Gercogstvo Bukovina Korolivstvo DalmaciyaLiturgichna mova cerkovnoslov yanska Muzichna tradiciya vizantijskaCerkovnij kalendar yulianskijHristiyanizaciya BukoviniProces hristiyanizaciyi zemel Bukovini syagaye apostolskih chasiv Apostol Andrij propoviduvav u zemlyah Skifiyi v mezhah yakih rozmishuvalas i Bukovina Okremi dzherela vkazuyut sho v I st hristiyanstvo naselennyu Prikarpattya ta Podnistrov ya propoviduvav Apostol Pavlo Za chasiv imperatora Trayana mizh zhitelyami shidnih provincij Rimskoyi imperiyi ta predstavnikami susidnih pleminnih ob yednan vinikli ne tilki torgovo ekonomichni ale j religijno kulturni vidnosini Hristiyanski misioneri pronikali ne tilki v zavojovani Rimom zemli ale i na sumizhni teritoriyi Ostatochno hristiyanstvo zakripilos na Bukovini u chasi Rivnoapostolnogo Volodimira Velikogo zavdyaki yakomu bukovinski zemli vvijshli do skladu Kiyivskoyi Rusi de hristiyanstvo stalo derzhavnoyu religiyeyu Bilsh nizh 300 rokiv 988 1303 miscevi parafiyi pidporyadkovuvalis Kiyivskij mitropoliyi Iz stvorennyam Galickoyi mitropoliyi 1303 Bukovina Shipinska zemlya yak skladova Galickogo knyazivstva perebuvala pid yiyi yurisdikciyeyu Pislya mongolo tatarskoyi navali zv yazki z Galickoyu Russyu buli rozirvani a Galicko Volinska derzhava pripinila isnuvannya Yak naslidok bukovinski zemli z 1367 roku vvijshli do skladu novostvorenogo Moldovskogo voyevodstva Ale j todi miscevi parafiyi zalishalis u skladi Galickoyi mitropoliyi Pershih yepiskopiv moldovskoyi cerkvi visvyativ 1371 1394 galickij mitropolit Antonij Tilki v 1401 roci moldovskomu voyevodi Oleksandru Dobromu vdalosya dobitisya viznannya pid zverhnistyu Konstantinopolskogo patriarhatu Pershim Mitropolitom stav yepiskop z Bilgorodu Dnistrovskogo za spriyannya yakogo 1402 go roku do Suchavi buli perevezeni moshi pokrovitelya Bukovini Ioana Novogo Suchavskogo Do 1630 roku bukovinski zemli nalezhali do Suchavskoyi mitropoliyi a bogosluzhbovoyu ta dilovoyu movoyu bula staroukrayinska Vladiki suchavski dbali pro rozvitok miscevih parafij zasnovuvali manastiri zamovlyali zi Lvova ta Kiyeva cerkovno bogosluzhbovi knigi abo j sami perepisuvali yih Zi starodavnogo moldovskogo rodu Mogil v Radivcyah vijshlo dva yepiskopi Feofan 1520 1535 i Yurij 1579 1586 Ostannij buv dyadkom Kiyivskogo mitropolita Petra Mogili i pislya arhiyerejskogo sluzhinnya v Radivcyah zajmav kafedru mitropolita Suchavskogo i Moldovskogo Navit bilshe Suchavska mitropoliya opikuvalasya slabkoyu na tu poru pravoslavnoyu cerkvoyu v Galichini Z perenesennyam mitropolichoyi kafedri u Yassi miscevi parafiyi vidpovidno buli perepidporyadkovani Yaskomu mitropolitu Vidtodi bulo zaprovadzheno v bogosluzhinnya rumunsku movu Rozpochavsya proces totalnoyi rumunizaciyi Pislya priyednannya 1774 1775 Bukovini do Gabsburzkoyi monarhiyi miscevi parafiyi ta monastiri buli ob yednani v Chernivecko Bukovinsku yeparhiyu Karlovackoyi mitropoliyi Bukovinska mitropoliyaStvorennya mitropoliyi Pershim ukrayincem yakij zajnyav chernivecku yepiskopsku kafedru 1835 stav Yevgenij Gakman Svoyeyu iniciativnistyu diyevistyu ta napoleglivistyu u spravi rozbudovi pravoslavnoyi cerkvi na Bukovini arhiyerej zdobuv zasluzhenij avtoritet u krayi ta daleko za jogo mezhami Vodnochas vladika Yevgenij doklav chimalo zusil dlya podolannya diskriminaciyi rusiniv i zrivnyannya yih u pravah iz rumunskimi duhovnimi bratami Ukrayinska mova distala v yeparhiyi status oficijnoyi na rivni z rumunskoyu vikladannya u duhovnih navchalnih zakladah pochali vesti dvoma movami u duhovenstvi dotrimuvavsya paritet mizh predstavnikami dvoh etnichnih grup Do togo zh arhiyerej vidstoyuvav prava ukrayinciv ne tilki u cerkovnij a j u suspilno politichnij sferah Taka diyalnist vladiki Yevgeniya nashtovhnulasya na shalenij opir konservativnoyi rumunskoyi boyarskoyi verhivki Arhiyereya pochali ckuvati yak u miscevih rumunomovnih ZMI tak i za mezhami krayu Krim togo pislya Vesni narodiv sho dokotilasya j do Bukovini znachno aktivizuvalisya rumunski avtonomisti Dosyagnuvshi meti shodo vidokremlennya krayu vid Galichini j stvorennya okremogo koronnogo krayu Gercogstvo Bukovina bulo rozpochato kampaniyu z jogo priyednannya do rumunskoyi Transilvaniyi Krim togo lobiyuvalos pitannya priyednannya Bukovinskoyi yeparhiyi do novostvorenoyi Semigorodskoyi rumunskoyi mitropoliyi Ne dopustiv realizaciyi cih namiriv vladika Yevgenij yakij usvidomlyuvav mozhlivi naslidki dlya bukovinskih ukrayinciv i buv kategorichnim protivnikom podibnih planiv Zavdyaki osobistomu avtoritetu arhiyereya ta jogo vplivovim zv yazkam avtonomistiv bulo nejtralizovano i rozpochato robotu iz stvorennya samostijnoyi Bukovinskoyi mitropoliyi 1870 go r Cherniveckij arhiyerej distav titul arhiyepiskopa A 23 sichnya 1873 roku vijshov imperatorskij dekret vidpovidno do yakogo bula utvorena nezalezhna Bukovinska mitropoliya a vladici Yevgeniyu bulo nadano titul arhiyepiskop Cherniveckij mitropolit Bukovini j Dalmaciyi Kolishni ckuvannya ne minulis bezslidno U mitropolita rizko pogirshivsya stan zdorov ya i 12 kvitnya 1873 roku vin pristavivsya Diyalnist mitropoliyi Za period keruvannya Cherniveckoyu kafedroyu jogo nastupnikami Feofilom Bendeloyu 1873 1875 ta Feoktistom Blazhevichem 1875 1879 usi pozitivni pochinannya vladiki Yevgeniya dali vtilyuvalis u zhittya 1875 go roku vzhe pislya smerti mitropolita Yevgeniya Gakmana bulo realizovano she odin proekt jogo zhittya vidkrito Cherniveckij universitet z bogoslovskim fakultetom Z 1880 h r r u mitropoliyi bula svoya drukarnya sho rozmistilas u mitropolichij rezidenciyi Vidavalosya bagato pravoslavnoyi religijno duhovnoyi i bogoslovskoyi literaturi dvomovnij yeparhialnij zhurnal Svitilnik Candela zbirniki cerkovnih propovidej cerkovni kalendari knigi j broshuri povchalnogo harakteru dlya miryan Z prihodom na mitropolichu kafedru Silvestra Morarya Andriyevicha 1880 1895 rozpochavsya period viprobuvan dlya mitropoliyi a nadto dlya ukrayinskoyi pastvi Buduchi etnichnim ukrayincem zrumunizovanim mitropolit Silvestr namagavsya znishiti vsi zdobutki svoyih poperednikiv i vidnoviv praktiku totalnoyi rumunizaciyi Mitropolit Arkadij Chuperkovich 1896 1902 provodiv bilsh vivazhenu politiku ta navit uklav katehizis i pidruchnik religiyi ukrayinskoyu movoyu Na pochatku HH st za spriyannya mitropolita Volodimira Repti u Chernivcyah bulo zasnovano U viri Pershoyi svitovoyi vijni koli Bukovinu zajnyali rosijski vijska Volodimir Repta vidav ukaz duhovenstvu molitisya za rosijskogo imperatora j peremogu rosijskih vijsk Za sho buv u piznishe usunutij z posadi avstrijskim uryadom Bukovinska mitropoliya perebuvala u stani cerkovnoyi avtokefaliyi do rozpadu Avstro ugorskoyi imperiyi 1918 Predstoyateli Bukovinskoyi cerkvi Mitropolit Yevgenij Gakman 23 01 1873 12 04 1873 Mitropolit Feofil Bendella 13 11 1873 21 07 1875 Mitropolit Feoktist Blazhevich 22 03 1877 27 06 1879 Mitropolit Silvestr Morar Andriyevich 12 03 1880 03 04 1895 Mitropolit Arkadij Chuperkovich 16 02 1896 05 03 1902 Mitropolit Volodimir Repta 04 10 1902 23 04 1919 Podalsha dolyaMizhvoyennij period Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi Rumunske korolivstvo priyednalo Pivdennu Bukovinu ta vsuperech voli miscevogo naselennya okupuvala Pivnichnu Bukovinu 1918 1919 Bukovinsku mitropoliyu bulo priyednano do RumPC 23 kvitnya 1919 roku Na choli Cherniveckoyi kafedri buv vidnovlenij opalnij v avstrijski chasi Volodimir Repta 1925 go r bulo prijnyato zakon Pro organizaciyu Rumunskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Sama Cerkva distala status patriarhiyi j skladalasya z 5 mitropolij kozhna z yakih ob yednuvala kilka yeparhij Cherniveckij arhiyerej oderzhav mitropolichij titul i v jogo pidporyadkuvannya perejshla krim Bukovinskoyi she j Hotinska yeparhiya z centrom u misti Byelci Do cogo duhivnictvo Hotinshini pivnichno zahidnoyi Besarabiyi perebuvalo pid yurisdikciyeyu Kishinivskogo arhiyereya Cherniveckij vladika Nektarij Kotlyarchuk u 1925 roci buv intronizovanij z titulom mitropolit Bukovini j Hotina 1935 go r novim Cherniveckim arhiyereyem stav en yakij buv intronizovanij z titulom mitropolita Bukovini Hotina j Marmaroshini oskilki v jogo pidporyadkuvannya perejshla she Marmaroska yeparhiya Negativnim momentom cogo periodu bulo provedennya vseosyazhnoyi i totalnoyi rumunizaciyi sho sprichinilo nevdovolennya j opir ukrayinskogo naselennya Vkraj negativno bulo sprijnyato kalendarnu reformu koli z 1 sichnya 1928 roku Rumunska patriarhiya perejshla na grigorianskij kalendar 29 chervnya 1940 roku v rezultati Prutskogo pohodu teritoriya Pivnichnoyi Bukovini praktichno bez zhodnogo postrilu bula zajnyata Chervonoyu armiyeyu Z miscevih parafij ta monastiriv bulo utvoreno Chernivecku yeparhiyu RPC na choli z yepiskopom Damaskinim Malyutoyu Pid chas nacistsko rumunskoyi okupaciyi 1941 1944 r bukovinski parafiyi timchasovo znovu ocholyuvalis rumunskim arhiyepiskopom Pislyavoyennij period U berezni 1944 roku Pivnichnu Bukovinu bulo ostatochno zajnyato Chervonoyu Armiyeyu i na yiyi zemlyah utvoreno Chernivecku oblast URSR Vidnovleno Chernivecku yeparhiyu RPC U chervni 1944 roku Svyashennim Sinodom RPC u Chernivecku yeparhiyu buv napravlenij protoiyerej Yevfimij Koverninskij yakij stav yeparhialnim blagochinnim i nastoyatelem kafedralnogo soboru v Chernivcyah Na pochatku 1945 roku vin prijnyav chernechij postrig z im yam Feodosij i buv priznachenij yepiskopom Cherniveckim i Bukovinskim Protyagom 1944 1945 r r duhivnictvo yeparhiyi perejshlo pid yurisdikciyu Moskovskogo patriarhatu Yuridichni pitannya bulo virisheno v rezultati peregovoriv mizh kerivnictvom Radyanskogo Soyuzu ta SRR Chernivecka yeparhiya v povoyenni roki nalichuvala blizko 370 parafij 200 svyashenikiv mala 2 monastiri Svyato Ioanno Bogoslovskij cholovichij Hreshatik i U kinci 1950 ih pochatku 1960 ih r r v SRSR vidbuvalasya anticerkovna kampaniya Bulo zakrito blizko 100 hramiv i 2 monastiri Kardinalnim chinom situaciya zminilas u drugij polovini 1980 ih r r pid chas perebudovi osoblivo pislya svyatkuvan Stanovishe pravoslavnoyi cerkvi u pivdennij chastini kolishnoyi Bukovinskoyi mitropoliyi Avstro Ugorska imperiya bulo ne nabagato krashim nizh u pivnichnih susidiv Zvisno v SRR religiya ne peresliduvalas tak yak na pevnih etapah u SRSR ale vse odno situaciya ne bula bezdogannoyu Pivdenni parafiyi buli ob yednani v mezhah Radivskogo Suchavskogo yepiskopstva Yasskoyi mitropoliyi RumPC Na choli stoyav yepiskop Suchavskij ta Radivskij Suchasnij periodPivnichna chastina Z 1991 roku pivnichna chastina Bukovinskoyi mitropoliyi avstrijskogo periodu ye skladovoyu Cherniveckoyi oblasti v Ukrayini U regioni funkcionuyut dvi pravoslavni konfesiyi Pravoslavna Cerkva Ukrayini Chernivecka yeparhiya arhiyerej mitropolit Cherniveckij i Bukovinskij Danilo Kovalchuk Do skladu yeparhiyi vhodit 127 parafij ta 2 monastiri Chernivecko Kicmanska yeparhiya arhiyerej arhiyepiskop Cherniveckij i Kicmanskij Onufrij Havruk Do skladu yeparhiyi vhodit blizko 30 parafij Chernivecko Hotinska yeparhiya arhiyerej yepiskop Cherniveckij i Hotinskij German Semanchuk Do skladu yeparhiyi vhodit blizko 10 parafij Rosijska Pravoslavna Cerkva v Ukrayini Chernivecko Bukovinska yeparhiya arhiyerej mitropolit Cherniveckij i Bukovinskij Meletij Yegorenko Do skladu yeparhiyi vhodit 382 parafiyi ta 12 monastiriv Pivdenna chastina Pivdenna chastina Bukovinskoyi mitropoliyi avstrijskogo periodu formuye Suchavskij povit v Rumuniyi Parafiyi ta monastiri povitu utvoryuyut ro Moldovsko Bukovinskoyi mitropoliyi RumPC Arhiyerej Arhiyepiskop ro Do skladu arhiyepiskopstva vhodyat 380 parafij ta 12 monastiriv GalereyaSvyato Duhivskij kafedralnij sobor v Chernivcyah Vladika Yevgenij Gakman portret Pam yatnik Mitropolitu Yevgeniyu Gakmanu v Chernivcyah Mitropolit Feofil Bendella Mitropolit Silvestr Morar Andriyevich Mitropolit Arkadij Chuperkovich Mitropolit Volodimir Repta Div takozhBukovinski mitropolitiDzherelaIstoriya Cerkvi v Ukrayini o Yurij Fedoriv Rik vidannya 2007 Vidavnictvo Svichado M I Gajkovskij Bukovinska pravoslavna cerkva 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 398 ISBN 966 00 0734 5 12 grudnya den zasnuvannya Cherniveckoyi yeparhiyi 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Gusar Yu Arhiyepiskop Bukovini pro Nektariya Kotlyarchuka Yuhim Gusar Bukovinske viche 2010 3 lyutogo 8 S 4 PosilannyaBukovinska pravoslavna cerkva Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya

Дата публікації:
Топ