Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чернівецько Буковинська єпархія Чернівецька єпархія Буковинська єпархія єпархія Карловацького патріархату на території Б

Чернівецько-Буковинська єпархія (1781-1873)

Чернівецько-Буковинська єпархія (1781-1873)

Чернівецько-Буковинська єпархія (Чернівецька єпархія; Буковинська єпархія) — єпархія Карловацького патріархату на території Буковини.

Чернівецько-Буковинська єпархія

image
єпископська резиденція в Чернівцях
Засновники Йосиф II
Дата заснування 1781
Дата ліквідації 1873
Причина ліквідації створена Буковинська митрополія
Перший предстоятель єпископ Досифей (Херескул)
Останній предстоятель єпископ Євгеній (Гакман)
Центр Чернівці
Основна юрисдикція Герцогство Буковина
(до 1849-Буковинський округ)
Літургічна мова церковнослов'янська,
Церковний календар Юліанський

Християнізація Буковини

X-XIV ст. ст. — місцеві парафії належали до Київської митрополії.

XIV-XV ст. ст. — парафії належали до Галицької митрополії.

XV-XVIII ст.ст. — більша частина сьогоднішньої Чернівецько-Буковинської єпархії належала до складу Радівецької єпархії Молдовської митрополії.

Богослужбовою та діловою мовою — була староукраїнська. Владики дбали про розвиток місцевих парафій, засновували манастирі, замовляли зі Львова та Києва церковно-богослужбові книги, або й самі переписували їх. З стародавнього молдовського роду Могил в Радівцях вийшло два єпископи — Феофан (1520—1535) і Юрій (1579—1586). Останній був дядьком Київського митрополита Петра Могили і після архієрейського служіння в Радівцях займав кафедру митрополита Сучавського і Молдовського. Більше того, Сучавська митрополія опікувалася слабкою, на той час, православною церквою у Галичині. З перенесенням митрополичої кафедри у Ясси, місцеві парафії відповідно були перепідпорядковані Яському митрополиту. З того часу було запроваджено у богослужіння румунську мову. Розпочався процес тотальної румунізації.

Буковинська єпархія

У 1774-1775 р.р. західна частина Буковини відійшла Габсбурзькій монархії. Практично відразу приступили до реорганізації церковного устрою у краї. У результаті переговорів 24 квітня 1781 року Ясський митрополит відмовився від своєї юрисдикції над Радівецькою єпархією й тими парафіями Буковини, які раніше належали безпосередньо до його єпархії. У відповідь Радівецький єпископ Дсифей (Херескул) відмовився від своєї духовної влади над парафіями, які залишилися в Молдовському князівстві. Того ж року, Цісар Йосиф II своїм патентом (указом) об'єднав всі парафії та манастирі в межах австрійської Буковини в одну — Чернівецьку єпархію. 12 лютого 1782 року відбулася інтронізація Досифея (Херескула) як єпископа Чернівецького й Буковинського. Згодом у Чернівцях було збудовано митрополичу резиденцію й засновано Консисторію. Відповідно до цісарського патенту від 4 липня 1783 року Буковинську єпархію було включено до складу Карловацької митрополії, яка об'єднувала всі православні парафії імперії.
Того ж року австрійським урядом було створено Релігійний фонд Буковини. За рахунок цього фонду підтримувався матеріальний рівень духовенства, чернецтва, а також — утримувались манастирі, школи, церкви, духовні установи, такі як «Богословський інститут у Чернівцях» (1824), «Богословський факультет» при Чернівецькому університеті (1875), будувався Свято-Духівський кафедральний собор (1860 р.) в Чернівцях тощо. Православну паству Буковини головним чином утворювали русини та волохи.

У внутрішньому управлінні місцева єпархія була самостійною й керувалася своїм статутом — «Духовним регламентом» від 29 квітня 1786 року, затвердженим цісарем. Відповідно до регламенту Буковинська єпархія управлялася правлячим архієреєм та консисторією, що діяла під його керівництвом. Спочатку консисторія складалася з 6 осіб, а з 1869 року — з 9. Право обрання й призначення членів консисторії, за узгодженням з місцевою державною владою мав архієрей, але іноді ці функції виконувало Міністерство віросповідань та освіти Австрійської імперії.

Першим українцем, який зайняв чернівецьку єпископську кафедру (1835 р.) став Євгеній (Гакман). Своєю ініціативністю, дієвістю та наполегливістю у справі розбудови православної церкви на Буковині, архієрей заробив заслужений авторитет у краї та далеко за його межами. Владика Євгеній доклав чимало зусиль для подолання дискримінації русинів, зрівняння їх в правах із румунськими духовними братами. Українська мова отримала в єпархії статус офіційної на рівні з румунською, викладання у духовних навчальних закладах почали вести двома мовами, у духовенстві дотримувався паритет між представниками двох етнічних груп. При цьому, архієрей відстоював права українців не тільки у церковній, а й у суспільно-політичній сферах.

Така діяльність владики Євгенія наштовхнулася на шалений спротив консервативної румунської боярської верхівки. Архієрея почали цькувати як в місцевих румуномовних ЗМІ, так і за межами краю. Крім того, після «Весни народів», що докотилася й до Буковини, значно активізувалися «румунські автономісти». Досягнувши мети щодо відокремлення краю від Галичини й створення окремого коронного краю Герцогство Буковина, було розпочато кампанію з його приєднання до «румунської» Трансільванії. Крім того, лобіювалось питання приєднання Буковинської єпархії до новоствореної Семигородської (румунської) митрополії.
Не допустив реалізації цих намірів владика Євгеній, який усвідомлював можливі наслідки для буковинських українців і був категоричним противником подібних планів. Завдяки особистому авторитету архієрея та його впливовим зв'язкам «автономістів» було нейтралізовано, і розпочато роботу із створення самостійної Буковинської митрополії.

Архієреї єпархії

Галерея

  • image
    Владика Євгеній (Гакман) - 1849

Джерела

  • О. Юрій Федорів. Історія Церкви в Україні. — Л.: Свічадо, 2007
  • Буковинська православна церква [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • 12 грудня — день заснування Чернівецької єпархії [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Гусар Ю. Архієпископ Буковини: [про Нектарія Котлярчука] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2010. — 3 лютого (№ 8). — С. 4.
  • Буковинська Православна Церква [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chernivecko Bukovinska yeparhiya Chernivecka yeparhiya Bukovinska yeparhiya yeparhiya Karlovackogo patriarhatu na teritoriyi Bukovini Chernivecko Bukovinska yeparhiyayepiskopska rezidenciya v ChernivcyahZasnovniki Josif IIData zasnuvannya 1781Data likvidaciyi 1873Prichina likvidaciyi stvorena Bukovinska mitropoliyaPershij predstoyatel yepiskop Dosifej Hereskul Ostannij predstoyatel yepiskop Yevgenij Gakman Centr ChernivciOsnovna yurisdikciya Gercogstvo Bukovina do 1849 Bukovinskij okrug Liturgichna mova cerkovnoslov yanska Cerkovnij kalendar YulianskijHristiyanizaciya BukoviniX XIV st st miscevi parafiyi nalezhali do Kiyivskoyi mitropoliyi XIV XV st st parafiyi nalezhali do Galickoyi mitropoliyi XV XVIII st st bilsha chastina sogodnishnoyi Chernivecko Bukovinskoyi yeparhiyi nalezhala do skladu Radiveckoyi yeparhiyi Moldovskoyi mitropoliyi Bogosluzhbovoyu ta dilovoyu movoyu bula staroukrayinska Vladiki dbali pro rozvitok miscevih parafij zasnovuvali manastiri zamovlyali zi Lvova ta Kiyeva cerkovno bogosluzhbovi knigi abo j sami perepisuvali yih Z starodavnogo moldovskogo rodu Mogil v Radivcyah vijshlo dva yepiskopi Feofan 1520 1535 i Yurij 1579 1586 Ostannij buv dyadkom Kiyivskogo mitropolita Petra Mogili i pislya arhiyerejskogo sluzhinnya v Radivcyah zajmav kafedru mitropolita Suchavskogo i Moldovskogo Bilshe togo Suchavska mitropoliya opikuvalasya slabkoyu na toj chas pravoslavnoyu cerkvoyu u Galichini Z perenesennyam mitropolichoyi kafedri u Yassi miscevi parafiyi vidpovidno buli perepidporyadkovani Yaskomu mitropolitu Z togo chasu bulo zaprovadzheno u bogosluzhinnya rumunsku movu Rozpochavsya proces totalnoyi rumunizaciyi Bukovinska yeparhiyaU 1774 1775 r r zahidna chastina Bukovini vidijshla Gabsburzkij monarhiyi Praktichno vidrazu pristupili do reorganizaciyi cerkovnogo ustroyu u krayi U rezultati peregovoriv 24 kvitnya 1781 roku Yasskij mitropolit vidmovivsya vid svoyeyi yurisdikciyi nad Radiveckoyu yeparhiyeyu j timi parafiyami Bukovini yaki ranishe nalezhali bezposeredno do jogo yeparhiyi U vidpovid Radiveckij yepiskop Dsifej Hereskul vidmovivsya vid svoyeyi duhovnoyi vladi nad parafiyami yaki zalishilisya v Moldovskomu knyazivstvi Togo zh roku Cisar Josif II svoyim patentom ukazom ob yednav vsi parafiyi ta manastiri v mezhah avstrijskoyi Bukovini v odnu Chernivecku yeparhiyu 12 lyutogo 1782 roku vidbulasya intronizaciya Dosifeya Hereskula yak yepiskopa Cherniveckogo j Bukovinskogo Zgodom u Chernivcyah bulo zbudovano mitropolichu rezidenciyu j zasnovano Konsistoriyu Vidpovidno do cisarskogo patentu vid 4 lipnya 1783 roku Bukovinsku yeparhiyu bulo vklyucheno do skladu Karlovackoyi mitropoliyi yaka ob yednuvala vsi pravoslavni parafiyi imperiyi Togo zh roku avstrijskim uryadom bulo stvoreno Religijnij fond Bukovini Za rahunok cogo fondu pidtrimuvavsya materialnij riven duhovenstva chernectva a takozh utrimuvalis manastiri shkoli cerkvi duhovni ustanovi taki yak Bogoslovskij institut u Chernivcyah 1824 Bogoslovskij fakultet pri Cherniveckomu universiteti 1875 buduvavsya Svyato Duhivskij kafedralnij sobor 1860 r v Chernivcyah tosho Pravoslavnu pastvu Bukovini golovnim chinom utvoryuvali rusini ta volohi U vnutrishnomu upravlinni misceva yeparhiya bula samostijnoyu j keruvalasya svoyim statutom Duhovnim reglamentom vid 29 kvitnya 1786 roku zatverdzhenim cisarem Vidpovidno do reglamentu Bukovinska yeparhiya upravlyalasya pravlyachim arhiyereyem ta konsistoriyeyu sho diyala pid jogo kerivnictvom Spochatku konsistoriya skladalasya z 6 osib a z 1869 roku z 9 Pravo obrannya j priznachennya chleniv konsistoriyi za uzgodzhennyam z miscevoyu derzhavnoyu vladoyu mav arhiyerej ale inodi ci funkciyi vikonuvalo Ministerstvo virospovidan ta osviti Avstrijskoyi imperiyi Pershim ukrayincem yakij zajnyav chernivecku yepiskopsku kafedru 1835 r stav Yevgenij Gakman Svoyeyu iniciativnistyu diyevistyu ta napoleglivistyu u spravi rozbudovi pravoslavnoyi cerkvi na Bukovini arhiyerej zarobiv zasluzhenij avtoritet u krayi ta daleko za jogo mezhami Vladika Yevgenij doklav chimalo zusil dlya podolannya diskriminaciyi rusiniv zrivnyannya yih v pravah iz rumunskimi duhovnimi bratami Ukrayinska mova otrimala v yeparhiyi status oficijnoyi na rivni z rumunskoyu vikladannya u duhovnih navchalnih zakladah pochali vesti dvoma movami u duhovenstvi dotrimuvavsya paritet mizh predstavnikami dvoh etnichnih grup Pri comu arhiyerej vidstoyuvav prava ukrayinciv ne tilki u cerkovnij a j u suspilno politichnij sferah Taka diyalnist vladiki Yevgeniya nashtovhnulasya na shalenij sprotiv konservativnoyi rumunskoyi boyarskoyi verhivki Arhiyereya pochali ckuvati yak v miscevih rumunomovnih ZMI tak i za mezhami krayu Krim togo pislya Vesni narodiv sho dokotilasya j do Bukovini znachno aktivizuvalisya rumunski avtonomisti Dosyagnuvshi meti shodo vidokremlennya krayu vid Galichini j stvorennya okremogo koronnogo krayu Gercogstvo Bukovina bulo rozpochato kampaniyu z jogo priyednannya do rumunskoyi Transilvaniyi Krim togo lobiyuvalos pitannya priyednannya Bukovinskoyi yeparhiyi do novostvorenoyi Semigorodskoyi rumunskoyi mitropoliyi Ne dopustiv realizaciyi cih namiriv vladika Yevgenij yakij usvidomlyuvav mozhlivi naslidki dlya bukovinskih ukrayinciv i buv kategorichnim protivnikom podibnih planiv Zavdyaki osobistomu avtoritetu arhiyereya ta jogo vplivovim zv yazkam avtonomistiv bulo nejtralizovano i rozpochato robotu iz stvorennya samostijnoyi Bukovinskoyi mitropoliyi Arhiyereyi yeparhiyiYepiskop Dosifej Hereskul 13 02 1782 02 02 1789 Yepiskop Daniyil Vlahovich 23 03 1789 20 08 1822 Yepiskop Isaya Balosheskul 29 07 1823 26 09 1834 Yepiskop Yevgenij Gakman 08 05 1835 23 01 1873GalereyaVladika Yevgenij Gakman 1849DzherelaO Yurij Fedoriv Istoriya Cerkvi v Ukrayini L Svichado 2007 Bukovinska pravoslavna cerkva 5 bereznya 2016 u Wayback Machine 12 grudnya den zasnuvannya Cherniveckoyi yeparhiyi 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Gusar Yu Arhiyepiskop Bukovini pro Nektariya Kotlyarchuka Yuhim Gusar Bukovinske viche 2010 3 lyutogo 8 S 4 Bukovinska Pravoslavna Cerkva 6 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ