Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Радівецька єпархія (Радівецький церковний округ, Радівецьке єпископство, рум. Episcopia Rădăuţilor) — єпархія Молдовської митрополії на території Буковини.
| Радівецька єпархія | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Свято-Миколаївський кафедральний храм в Радівцях | ||||
| Засновники | Олександр Добрий | |||
| Дата заснування | 1401 | |||
| Дата ліквідації | 1782 | |||
| Причина ліквідації | створено Чернівецько-Буковинську єпархію | |||
| Перший предстоятель | єпископ Лаврентій (Радівецький) | |||
| Останній предстоятель | єпископ Досифей (Херескул) | |||
| Центр | Радівці | |||
| Основна юрисдикція | Буковина північна частина Молдовського князівства | |||
| Літургічна мова | церковнослов'янська з 1630 | |||
| Церковний календар | Юліанський | |||
Християнізація Буковини
Процес християнізації земель Буковини, більшу частину яких охоплювала Радівецька єпархія, сягає апостольських часів. Апостол Андрій проповідував у землях Скіфії, у межах яких знаходилась і Буковина. Окремі джерела вказують, що в І ст. християнство населенню Прикарпаття та Подністров'я проповідував Апостол Павло.
За часів імператора Траяна, між жителями східних провінцій Римської імперії та представниками сусідніх племінних об'єднань виникли не тільки торгово-економічні, але й релігійно-культурні відносини. Християнські місіонери проникали не тільки в завойовані Римом землі, але і на суміжні території.
Остаточно християнство закріпилось на Буковині у часи Рівноапостольного Володимира Великого, завдяки якому буковинські землі увійшли до складу Київської Руси, де християнство стало державною релігією. Більш, ніж 300 років (988–1303) місцеві парафії підпорядковувались Київській митрополії.
Із створенням Галицької митрополії (1303) Буковина (Шипинська земля), як складова Галицького князівства, знаходилась під її юрисдикцією.
Після монголо-татарської навали зв'язки з Галицькою Руссю були розірвані, а Галицько-Волинська держава припинила існування. Як наслідок, буковинські землі з 1367 року увійшли до складу новоствореного Молдовського князівства. Але й тоді місцеві парафії продовжували залишатись у складі Галицької митрополії.
Перші єпископи молдовської церкви були рукоположеними (1371–1394) галицьким митрополитом Антонієм.
Заснування Радівецької єпархії
1401-го молдовському господарю Олександру Доброму вдалося добитися визнання Молдовської митрополії під зверхністю Константинопольського патріархату. Першим Митрополитом став єпископ з Білгороду Дністровського , за сприяння якого 1402-го року до Сучави були перевезені мощі покровителя Буковини — Іоана Нового (Сучавського).
Відразу, після створення (визнання) митрополії молдовський господар поділив землі воєводства на три (єпархії) округи: Радівецький, Сучавський, Романівський. Парафії та монастирі північної частини Молдавії були об'єднані в Радівецьку єпархію з єпископською кафедрою в Радівцях. Кафедральним храмом було визначено церкву Св. Миколая, навколо якої пізніше сформувався Богданівський монастир.
Першим архієреєм Радівецької єпархії став Святитель Леонтій, останнім був Досифей (Херескул).
Господарською грамотою від 15.03.1490 Штефан Великий підтвердив володіння єпархією 44 селами з цинуту Сучави.
Богослужбовою та діловою мовою була церковнослов'янська. Тільки з перенесенням кафедри молдовських митрополитів до Ясс почали впроваджувати . Розпочалася тотальна румунізація православної церкви, яку проводили призначені Османською імперією фанаріоти.
Ліквідація
Після того, як в 1774–1775 рр. частина Буковини була приєднана до Габсбурзької монархії, Радівецька єпархія Молдовської митрополії припинила існування. З її «австрійської частини» було утворено Чернівецько-Буковинську єпархію Карловацької митрополії. Ті парафії та монастирі, що залишились після розділення Буковини у Молдовській державі, утворили Хотинську єпархію Молдовської митрополії.
Пізніше Радівецька єпархія була відновлена у складі Буковинської митрополії (1873).
Джерела
- Радовецкая епархия
- Буковина: її минуле і сучасне. За ред. Д. Квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського. — Париж — Філядельфія — Дітройт: Зелена Буковина, 1956. — С. 725—726
- Буковинська Православна Церква
- Становление Митрополии Молдовы
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radivecka yeparhiya Radiveckij cerkovnij okrug Radivecke yepiskopstvo rum Episcopia Rădăuţilor yeparhiya Moldovskoyi mitropoliyi na teritoriyi Bukovini Radivecka yeparhiya Svyato Mikolayivskij kafedralnij hram v RadivcyahZasnovniki Oleksandr DobrijData zasnuvannya 1401Data likvidaciyi 1782Prichina likvidaciyi stvoreno Chernivecko Bukovinsku yeparhiyuPershij predstoyatel yepiskop Lavrentij Radiveckij Ostannij predstoyatel yepiskop Dosifej Hereskul Centr RadivciOsnovna yurisdikciya Bukovina pivnichna chastina Moldovskogo knyazivstvaLiturgichna mova cerkovnoslov yanska z 1630Cerkovnij kalendar YulianskijHristiyanizaciya BukoviniProces hristiyanizaciyi zemel Bukovini bilshu chastinu yakih ohoplyuvala Radivecka yeparhiya syagaye apostolskih chasiv Apostol Andrij propoviduvav u zemlyah Skifiyi u mezhah yakih znahodilas i Bukovina Okremi dzherela vkazuyut sho v I st hristiyanstvo naselennyu Prikarpattya ta Podnistrov ya propoviduvav Apostol Pavlo Za chasiv imperatora Trayana mizh zhitelyami shidnih provincij Rimskoyi imperiyi ta predstavnikami susidnih pleminnih ob yednan vinikli ne tilki torgovo ekonomichni ale j religijno kulturni vidnosini Hristiyanski misioneri pronikali ne tilki v zavojovani Rimom zemli ale i na sumizhni teritoriyi Ostatochno hristiyanstvo zakripilos na Bukovini u chasi Rivnoapostolnogo Volodimira Velikogo zavdyaki yakomu bukovinski zemli uvijshli do skladu Kiyivskoyi Rusi de hristiyanstvo stalo derzhavnoyu religiyeyu Bilsh nizh 300 rokiv 988 1303 miscevi parafiyi pidporyadkovuvalis Kiyivskij mitropoliyi Iz stvorennyam Galickoyi mitropoliyi 1303 Bukovina Shipinska zemlya yak skladova Galickogo knyazivstva znahodilas pid yiyi yurisdikciyeyu Pislya mongolo tatarskoyi navali zv yazki z Galickoyu Russyu buli rozirvani a Galicko Volinska derzhava pripinila isnuvannya Yak naslidok bukovinski zemli z 1367 roku uvijshli do skladu novostvorenogo Moldovskogo knyazivstva Ale j todi miscevi parafiyi prodovzhuvali zalishatis u skladi Galickoyi mitropoliyi Pershi yepiskopi moldovskoyi cerkvi buli rukopolozhenimi 1371 1394 galickim mitropolitom Antoniyem Zasnuvannya Radiveckoyi yeparhiyi1401 go moldovskomu gospodaryu Oleksandru Dobromu vdalosya dobitisya viznannya Moldovskoyi mitropoliyi pid zverhnistyu Konstantinopolskogo patriarhatu Pershim Mitropolitom stav yepiskop z Bilgorodu Dnistrovskogo za spriyannya yakogo 1402 go roku do Suchavi buli perevezeni moshi pokrovitelya Bukovini Ioana Novogo Suchavskogo Vidrazu pislya stvorennya viznannya mitropoliyi moldovskij gospodar podiliv zemli voyevodstva na tri yeparhiyi okrugi Radiveckij Suchavskij Romanivskij Parafiyi ta monastiri pivnichnoyi chastini Moldaviyi buli ob yednani v Radivecku yeparhiyu z yepiskopskoyu kafedroyu v Radivcyah Kafedralnim hramom bulo viznacheno cerkvu Sv Mikolaya navkolo yakoyi piznishe sformuvavsya Bogdanivskij monastir Pershim arhiyereyem Radiveckoyi yeparhiyi stav Svyatitel Leontij ostannim buv Dosifej Hereskul Dokladnishe Yepiskop Radiveckij Gospodarskoyu gramotoyu vid 15 03 1490 Shtefan Velikij pidtverdiv volodinnya yeparhiyeyu 44 selami z cinutu Suchavi Bogosluzhbovoyu ta dilovoyu movoyu bula cerkovnoslov yanska Tilki z perenesennyam kafedri moldovskih mitropolitiv do Yass pochali vprovadzhuvati Rozpochalasya totalna rumunizaciya pravoslavnoyi cerkvi yaku provodili priznacheni Osmanskoyu imperiyeyu fanarioti LikvidaciyaPislya togo yak v 1774 1775 rr chastina Bukovini bula priyednana do Gabsburzkoyi monarhiyi Radivecka yeparhiya Moldovskoyi mitropoliyi pripinila isnuvannya Z yiyi avstrijskoyi chastini bulo utvoreno Chernivecko Bukovinsku yeparhiyu Karlovackoyi mitropoliyi Ti parafiyi ta monastiri sho zalishilis pislya rozdilennya Bukovini u Moldovskij derzhavi utvorili Hotinsku yeparhiyu Moldovskoyi mitropoliyi Piznishe Radivecka yeparhiya bula vidnovlena u skladi Bukovinskoyi mitropoliyi 1873 DzherelaRadoveckaya eparhiya Bukovina yiyi minule i suchasne Za red D Kvitkovskogo T Brindzana A Zhukovskogo Parizh Filyadelfiya Ditrojt Zelena Bukovina 1956 S 725 726 Bukovinska Pravoslavna Cerkva Stanovlenie Mitropolii Moldovy