Костел і монастир бернардинів | |
---|---|
49°50′21″ пн. ш. 24°02′04″ сх. д. / 49.83944444002777630° пн. ш. 24.034722220027777695° сх. д.Координати: 49°50′21″ пн. ш. 24°02′04″ сх. д. / 49.83944444002777630° пн. ш. 24.034722220027777695° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Львів |
Тип | церква |
Стиль | Відродження |
Архітектор | Павло Римлянин |
Дата заснування | 15 століття |
Костел і монастир бернардинів Костел і монастир бернардинів (Україна) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Костел і монастир бернарди́нів у Львові — культовий комплекс ченців Бернардинів (прийнята в Речі Посполитій назва францисканців-обсервантів (Ordo Fratrum Minorum Regularis Observantiae)), зведений в першій половині XVII ст., в стилі італійсько-голландського маньєризму. Початки францисканців пов'язані з діяльністю Франциска Ассізького (1181—1226). До Львова Бернардини вперше прибули в 1460 році на запрошення Андрія Одровонжа, воєводи руського. Історико-архітектурна пам'ятка XVII ст. у Львові на площі Соборній (колишня Бернардинська площа).
Приміщення монастиря нині належить Центральному державному історичному архіву у Львові, а храм святого Андрія Первозваного використовує Українська греко-католицька церква. Парафію при храмі обслуговують священники Василіянського Чину.
Оборонний монастир
Внаслідок входження Галичини до складу Польського королівства, з другої половини XIV ст. на Галичині набуває поширення католицьких чернечих орденів та розбудова мережі їхніх монастирів. На місці сучасної споруди вже у XV столітті було збудовано дерев'яний монастир. Згадку про перший, дерев'яний, бернардинський храм знаходимо у 1460 році. Гроші на початок будівництва пожертвував львівський староста Андрій Одровонж зі Спрови (виділено земельну ділянку біля Галицької брами, споруджено невеликий дерев'яний монастир з каплицею святого Андрія). В 1464 році, після чуми (вижив один з 5 монахів) міщани спалили дерев'яний монастир з каплицею. 1465 року фундатор А. Одровонж виділив кошти на спорудження значно більших дерев'яних костелу та монастиря. У 1470–1484 рр. в цьому монастирі проживав відомий францисканський чернець Ян з Дуклі.
1511 р. дерев'яний монастир згорів під час облоги Львова молдавським господарем Богданом III Сліпим. Був відбудований 1514 р. пруським муром (тобто фахверкової конструкції) — з дерева і цегли.
У 1601 році розширили земельну ділянку, почали зведення нового монастиря без королівського дозволу. Міська влада протидіяла через розташування монастиря за межами міських укріплень. Король Сигізмунд III Ваза створив спеціальну комісію для розгляду цього питання (зокрема, увійшли Станіслав Жолкевський, львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський, львівський староста Єжи Мнішек) — на підставі її висновків в 1603 р. король дозволив будувати з умовою, що монастир матиме власні укріплення, які увійдуть до загальноміської системи оборони. Справу також розглядав королівський інженер Фрідріх Ґеткант. Основні кошти виділили Сиґізмунд III та Єжи Мнішек. Пізніше фінансували будівництво також Станіслав Жолкевський та Ян Замойський.
1600–1630-ті рр. разом із будовою церкви святого Андрія поставали келії монастиря — зводили на північ від церкви, старий дерев'яний храм залишився на півдні. Монастир оточили кам'яними стінами з бійницями і баштою; до них прибудовані господарські будівлі — кузня, стайня та інші. Навколо монастиря колись також знаходилося кладовище (зокрема, 1484 року там було поховано святого Яна з Дуклі). Мурований корпус келій звели впритул до північної стіни храму; має складний план з квадратним клуатром і коридорною системою розпланування. Приміщення перекриті склепіннями; будівля загалом 3-поверхова, з окремими 4-поверховими частинами. В 1600 р. Димітр Соліковський дав кошти для будівництва монастиря, освятив його наріжний камінь.
Монастир бернардинів довгий час був зовнішнім форпостом системи укріплень Львова. Виконувати цю оборонну функцію йому дозволяли власні системи укріплень і, в разі потреби, він захищав фланговим вогнем східні кордони міста. У цій системі міських фортифікацій, до якої він входив, був розташований Галицькою брамою та . На сьогоднішній час зберіглася тільки східна стіна укріплень та Глинянська вежа — з боку Митної площі. У 1618 році у вежі пробили ворота, але з огляду на безпеку міста їх заклали у 1620 р. Відновили прохід тільки у XX столітті.
Під стінами монастиря з боку вулиці Валової у 2000-х роках виник так званий «Бернарденгарден» — сад бернардинів. У ньому, та на території вулиці, «Музей Ідей» та інші організації проводять мистецькі акції. Найвідомішими заходами є літній «Кінолев» та зимово-весняно-осінній «Львів — столиця ремесел». Сам «Музей ідей» оселився у частині підвалів монастиря, де тепер проводить різноманітні виставки та презентації.
27 грудня 2007 року, у приміщенні однієї з келій знайдено фрески орієнтовно кінця XVII — початку XVIII століть. За висновками фахівців, фрески мають іконографічну та історичну цінність. Сама келія є єдиною відомою на території Західної України келією з розписом. У січні 2008 року розпочалися підготовчі роботи з відновлення фрески. Передбачають кілька етапів робіт — розчищення, реставрацію, консервування і тоді аж експонування розпису.
2012 року проведено міжнародний конкурс проектів реконструкції подвір'я монастиря. На розгляд журі надійшло 160 проектів. Перемогу здобув проект угорських архітекторів Петера Сабо, Єви Дері-Папп, Андраша Газдага, Тамаша Карачоного. Протягом 3-х тижнів проекти експонувалися на площі Ринок, 10.
Архів
1784 року Австрійська влада заснувала у келіях монастиря «Архів гродських і земських актів міста Львова». Архів містить документи періоду Галицько-Волинського князівства, фонди центральних установ і організацій старопольського періоду (XIV–XVII ст.), австро-угорського (1772–1918) та російського (1914–1915) панування в Галичині, Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки (1917–1918), Польщі міжвоєнного періоду (1918–1939), а також невеликі групи документів радянського періоду (1939—1941) та німецької окупації (1941—1944).
Найдавніші документи архіву представлені колекцією пергаментних грамот 1176–1800 років. Серед цих пергаментних документів — міждержавні угоди (зокрема, Берестейська унія 1596 року), папські булли, привілеї королів, князів, воєвод та старост, які були надані містам, селам, церквам, костелам, монастирям, синагогам і цехам, а також маєткові угоди. У колекції знаходяться й грамоти, що стосуються Франції, Італії, Молдови, Валахії, Німеччини, Угорщини та інших держав — усього тринадцятьма мовами.
Сучасний Центральний державний історичний архів у Львові є одним з найбільших архівів Центрально-Східної Європи та найбільшим в Україні.
Храм святого Андрія
Храм-базиліку зводили з 1600 (16 вересня 1600 р., не чекаючи дозволу короля, було закладено й освячено наріжний камінь) по 1630-ті роки на місці її дерев'яного та цегляно-дерев'яного попередників з XV ст. традиційним тоді на Русі способом — стару фахверкову церкву не розбирали, ззовні будували нові муровані стіни. Після перекриття нового храму склепіннями старий розібрали, рештки вивезли в 1614 р.).
Автором плану будівництва був монах Бернард Авелідес (Авеллід). Архітектором був італієць Павло Римлянин — на фасаді церкви чітко прослідковується творчий почерк — звичний для нього ренесанс.
Храм споруджено з тесаного каменю (на видобуток цього каменю король Сиґізмунд ІІІ видав спеціальний дозвіл у 1602 році) у вигляді тринавової базиліки з видовженими хорами та гранованою апсидою. Довжина храму 57,5 м, а висота 22 м. Головний фасад має два яруси, вирішені різними архітекторами в дещо відмінній стилістиці. Нижній ярус — в традиціях італійського ренесансу, характерного для творчої манери Павла Римлянина. Членування нижнього ярусу фасаду спареними пілястрами чітко виявляє тринавову композицію храму, в суворих і чітких формах вирішено бічні фасади.
З цим контрастують ускладнені обриси й пластика фронтону — горішнього ярусу головного фасаду, виконаного Андреасом Бемером в стилістиці північного німецько-фламандського ренесансу (маньєризму).
Павлу Римлянину не вдалося довести до кінця будівництво — він помер у 1618 році. Кажуть, що польському королеві Сиґізмунду ІІІ, який оглядав будівництво, задум Павла Римлянина здався занадто скромним. Тому учень й наступник видатного архітектора швейцарець (або італієць, керував будовою в 1613–1617 рр.) архітектор Амвросій Прихильний будував споруду інакше. Йому належить щит-фронтон ускладненої і вигадливої форми. Саму споруду Амброзій Прихильний будував у стилі німецько-нідерландського маньєризму.
Третій ярус надбудовував Андреас Бемер — вроцлавський скульптор і архітектор; під його керівництвом завершили оздоблення храму в 1630 р. Швидше за все, йому ж належить і 38-метрова вежа церкви. На ній в 1753 році був встановлений годинник з боєм, для котрого майстер Андрій Франк відлив спеціального дзвона. Силует вежі порізаний, складний, характерно бароковий, витончений і дуже гармонійний.
Дзвіницю, що знаходиться обабіч церкви, звели у 1734 році, проте скромність і простота цієї двоповерхової, квадратної у плані споруди з шатровим накриттям, ріднять її із ренесансною архітектурою. Тривалий час на дзвіниці висів дзвін, відлитий у Львові у 1588 році. У 1917 році його перенесли до Музею імені Яна ІІІ, чим врятували від переплавки для військових потреб Австро-Угорщини у Першій світовій війні.
Використовувалась для спостереження за місцевістю (якось вартовий з башти першим побачив вороже військо і попередив городян. В пам'ять хід годинника виставили так, що чергова година відбивалась на 5 хв. швидше за інші міські годинники).
Перша Служба Божа відбулася у 1611 році — 13 грудня (або 30 листопада (дата тодішня) 1609 р.) у день святого Андрія. Завдяки цьому храм і отримав свою назву.
На фасаді можна побачити статуї святих Ордену бернардинів, а в нішах другого ярусу — скульптурні зображення Матері Божої і апостолів Петра та Андрія.
Інтер'єр храму був розписаний в 1738–1740 роках Венедиктом Мазуркевичем — ченцем-бернардином, котрий навчався в Болоньї у італійського художника Джузеппе Карло Педретті. Збереглися сімнадцять дерев'яних вівтарів, виконаних у 1730—1740-х роках майстрами з Ярослава Томасом Гуттером і Конрадом Кученрайтером. Відновлені на початку ХХ століття різьблені лави в пресвітерії виконав у 1640–1644 роках майстер Павло з Бидґоща.
Підлога храму спочатку була з тесаного каменю, а 1738 року укладена мармуром. Металеві двері виконані в найкращих традиціях XVII століття українськими ковалями. Костел має орга́н у 1700 труб та 32 регістри, створений у XVIII столітті майстром Каспаріні з лужицьких німців.
Церква святого Андрія користувалась великою шаною у шляхти. Військові походи завжди починались богослужінням у храмі з освяченням зброї. Так було, наприклад, і в 1604 році, коли Лжедмитрій I почав зі Львова похід на Москву. Перед цим походом Лжедмитрій І взяв у храмі шлюб з Мариною Мнішек (ще в старій фахверковій церкві).
Під час проведення реставраційних робіт 1976–1977 років була реставрована і повністю відкрита стіна монастиря разом з Глинянською вежею і воротами зі сторони площі Митної. «Культурні нашарування» підняли місто вище і при реставрації довелось стіну відкопувати, тому що нижній шар із великих сірих каменів був у землі. Вздовж стіни зробили канал — імітацію фортечного рову, котрий влітку часом заповнюється водою. Тоді ж відкрили ворота на Глинянській вежі, закладені ще з середини XVII століття. Зараз до них веде одне з відгалужень підземного переходу під площею Митною.
У 1960-х роках під оборонним муром колишнього монастиря, неподалік Глинянської брами був годинник, зроблений із квітів, що показував досить точний, як на свою специфічну будову, час. На початку 2010-х років, із зовнішнього боку оборонних мурів монастиря, було встановлено новий «квітковий» годинник, що функціонує дотепер.
Криниця
Криниця споруджена 1620 року і розташована праворуч від головного входу у церкву, чи на південь від споруди загалом, у глибині подвір'я. З цією криницею пов'язано декілька легенд та переказів.
Ротонда над криницею, споруджена 1761 року, виконана у вигляді відкритої аркової альтанки, увінчаної куполом зі скульптурою. У куполі зберігся розпис на тему чудес святого Яна з Дуклі. Сама пам'ятка була реставрована у 1970-х роках, а також триває реставрація ротонди розпочата у 2022 році.
З початком повномасштабного вторгнення РФ скульптуру святого Яна з Дуклі зняли з купола ротонди у Бернардинському дворику. Її перевезли в майстерню львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики на реставрацію. Там перед початком реставраційних робіт провели ґрунтовні дослідження скульптури та виявили сліди позолоти, яку реставратори відновили. Над відновленням скульптури працював львівський реставратор Тарас Олещук. 5 лютого 2024 року завершена реставрації скульптури. Повернуть скульптуру святого Яна з Дуклі та чотири кам'яні вази на купол після завершення всіх реставраційних робіт самої ротонди Реставраційні роботи профінансувало Міністерство культури на національної спадщини Республіки Польща через Інститут «Полоніка». Відреставровану скульптуру святого Яна з Дуклі повернули на купол ротонди наприкінці березня 2024 року.
Колона
Наприкінці XVII століття на честь Яна з Дуклі і в пам'ять про порятунок Львова від облоги військами Б. Хмельницького поставили дерев'яну колону.
1736 року з фундушу крайчого коронного Міхала Юзефа Жевуського була споруджена кам'яна колона, котра зберіглася до наших часів. Зробив колону Томас Гуттер або Фабіан Фесінґер. Також деякі дослідники стверджували, що вона була виготовлена за проєктом Михайла Северина Жевуського.
Раніше на колоні стояла скульптура святого — святий Ян стояв навколішки з руками, складеними у молитві. Позаяк скульптура зникла безвісти після 1944 року, тепер колону увінчує декоративна ваза.
У самому храмі зараз міститься каплиця з надгробком (його вирізьбили у 1608 році) святого Яна з Дуклі, а в боковому вівтарі — його ікона, що постала тут «від високого релігійного почуття графині Софії Фредро» — матері митрополита Андрея Шептицького.
Ілюмінація
З 2008 року елементи фасаду церкви та бічна стіна почали підсвічуватися різнокольоровим світлом — червоного, синього, білого, жовтого та зеленого кольору, що почергово мінялося. За декілька днів світився, однак «статично», вже увесь фасад, включаючи скульптури святих на першому рівні, Божої матері та апостолів Петра і Андрія на другому, а також центральний вітраж. Ще за деякий час підсвітили криницю та ротонду, дзвіницю та вежу.
Епітафії, пам'ятні таблиці, цитати, усипальниця
На стіні храму вирізьблений рельєф з вояком, котрий стоїть на колінах і молиться. Під зображенням — напис латинською: «Тут лежить шляхетний Станіслав з Вижиць Вижицький, хорунжий київський, вонвельницький, тимбарківський староста, полковник святої королівської величності, колись відважний воїн, нині смрад і черв. Прожив 66 років. Відійшов року Божого 1680 5 дня місяця червня».
У інтер'єрі (на стінах презбітерію) храму збереглися кільканадцять образів з історіями про чудесні оздоровлення завдяки молитовному звертанню до святого Йоана (Івана) з Дуклі. Кожна з них коментована латинською мовою:
- «Донечка світлої пані Балабанової, старостини теребовельської, потонувши в ріці й переставши дихати, виплила і силою молитви ожила. 1551»;
- «Аґнеса, жона львівського громадянина, славетного Матея Стемберка, звільнюється від епілепсії»;
- «Синові белзького громадянина, Матія Спунофф Георгієві, який через гарячку онімів, повертається здоров'я і дар мови»;
- «Ґабрієль, син вельможного Вольфганга Бернарда Вольборнетта, львівського райці, прохворівши, впродовж двох років, одужав. 1505»;
- «Вдова Анна, львів'янка, через хворобу маючи надмірну щелепу і помутніле око, зцілюється. 1506».
Цитати богословів (їх тримають у руках ангели):
- «Хто розкаянням спокутував гріхи, здобуде вічний уділ ангельського щастя. Св. Августин в «Монологах»;
- «Але оскільки Господь терплячий, покаймося у цьому і слізно просім його прощення. Юдити 8,14»;
- «Чиніть плоди, достойні покаяння. Євангеліє від Луки 3,8»;
- «Нехай вас не відстрашує від розкаяння суворість , адже що більше було гріхів, то більше милосердя буде [до вас]. ;
- «Покайтеся ж та наверніться, щоб він змилувався над вашими гріхами. Діяння апостолів 3,19»;
- «Хвали і хвалу повторюй, бо найтоншими засувами і незламними замками замкнені ворота. Жоден ворог не входить, жоден друг не виходить. Св. Бернар».
Є пам'ятні таблиці Станіславу Пілату, польському поету Корнелю Уєйському.
Були поховані: Станіслав Вижицький — син Станіслава, дід Миколая, хорунжий київський, існував його пишний надгробок, Ян Фридерик Сапіга
Легенди та цікавинки
- Протягом 1650–1945 років комплекс був розташований, варіюючи у різних мовах, на площі Бернардинській.
- З місця, де у 1484 році поховали святого Яна з Дуклі, за рік вдарило цілюще джерело. Це було розцінено як чудо, св.Яна перепоховали, а на місці джерела викопали криницю.
- 8 вересня 1604 року на місці поховання святого Яна з Дуклі (покровителя Львова та патрона військової шляхти) у джерельній воді посвятили шаблі приватні князівські та магнатські війська, які 20 червня 1605 року захопило Москву.
- При будівництві на початку XVII ст. старий храм не зносили, а новий будували над ним, зводячи неначе шатро. Стару церкву розібрали тільки після того, як завершили будівництво.
- 1641 року у Львові сталася незвичайна подія — кримінальний суд звинуватив у богохульстві ченця Альберта Віроземського, який, уклавши з дияволом угоду, віддав йому свою душу разом із тілом. У матеріалах судової справи говорилося, що це «найганебніший людський вчинок за всю історію міста». Почалося все з того, що Віроземський, маючи намір стати ченцем, викрав у настоятеля монастиря печатку і підробив документ, нібито він є священиком ордену і може давати шлюб, сповідати, причащати і хрестити дітей. Фальшивий священнослужитель почав їздити селами навколо Львова, правити служби і, звичайно, заробляти собі гроші. Коли шахрая викрили, він одразу втік із монастиря, але ченцям-бернардинам вдалося його схопити й посадити до монастирського підземелля. Лавничий суд мав засудити його до страти. Бажання жити у Альберта було настільки сильним, що він вирішив укласти цирограф, тобто контракт із дияволом про продаж своєї душі. Контракт був написаний на стіні в'язничної камери кров'ю: «Я своєю кров'ю ставлю підпис і піддаюся під владу князя Люцифера. Взамін за це прошу двадцять років життя, після чого він має право взяти мене з душею і тілом. Згідно з цим контрактом зрікаюсь Бога і Матері Божої і віддаюсь під владу усім дияволам, зобов'язуюся їм служити та їх прославляти, а вони повинні мені давати усе, що я потребую. Прошу звільнити мене з в'язниці цієї ж ночі. Цей контракт підписую з Вегліком, який винесе мене з в'язниці». Згодом на одному із судових засідань Віроземський докладно описав цього таємничого Вегліка, посередника нечистого, який мав вигляд молодого привабливого хлопця і приходив до нього просто крізь стіну камери. Віроземського оглянули і зафіксували на його пальці ранку, з якої той виточував кров для писання. Після тривалого вивчення цієї справи суд визнав Альберта Віроземського винним у підробці документів та богохульстві. Вирок був однозначний — спалення, отже сподівання грішника на диявола виявилися марними.
- Згідно з однією з легенд 1648 року, під час облоги Львова військами Богдана Хмельницького, група русинів змовилася відкрити гетьманові ворота міста. Про це дізналися монахи. Змовників запросили на обід до монастиря. Під час застілля їх по одному почали викликати у двір. Там підводили до криниці і пропонували зазирнути у неї. Коли людина нахилялася, її били сокирою по голові і кидали в криницю (пізніше розповідали, що вона була завалена трупами до самого верху). У тих, хто ще сидів за столом, закралася підозра. Вони вийшли у двір і стали свідками жахливої розправи. Виходу не було, довелося рятуватися втечею — через міські стіни до табору козаків. Загалом легенда є досить сумнівною, особливо враховуючи те, що криниця вважалася священною
- Під час облоги міста військами Богдана Хмельницького в 1648 році святий Йоан з Дуклі своєю появою в небі врятував місто від захоплення козаками.
- У експозиції архіву представлено так звану «грамоту Дракули», написану кров'ю.
- Годинник на вежі завжди спішив на п'ять хвилин. Це зроблено у пам'ять про монаха, котрий побачив з вежі турків, що підкрадалися до міста й вже були майже під мурами. Не маючи часу бігти й когось попереджати, монах перевів годинник уперед — до часу закриття міських брам. Таким чином місто було врятоване.
- Під час Другої світової війни протягом 1943–1944 років у каналізаційних тунелях під церквою переховувалася велика група євреїв. Рештки їхніх побутових речей було віднайдено на початку 2000-х років під час ремонтних робіт.
Світлини
- Загальний вигляд здалеку
- Один із вівтарів храму
- Скульптура святого на даху костелу
-
- Годинникова вежа
- Дзвіниця
- Вигляд з боку вулиці Валової
- Скульптура Ісуса Христа на фронтоні
- Вигляд храму з південної сторони
-
-
- Залишки стін, реконструкція укріплень бернардинів
- Барельєф на фронтоні
- Охоронна дошка
Примітки
- Вечерський В. Українські монастирі… — С. 332—333.
- Вечерський В. Українські монастирі… — С. 333.
- Похід на Москву / П. Блавацький. — Київ: Видавець Корбуш, 2020. — 208 с.
- Вечерський В. Українські монастирі… — С. 337.
- Kotarski E., Kumor B. Solikowski Jan Dymitr herbu Bończa (1539—1603) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2000. — T. XL/2, zeszyt 165. — S. 287. (пол.)
- zaxid.net [ 6 січня 2008 у Wayback Machine.] — У колишньому монастирі Бернардинів у Львові виявлено унікальний стінопис.
- Гал-info[недоступне посилання з липня 2019] — У львівському монастирі Бернардинів розпочали підготовчі роботи з відновлення стінопису.
- Деркач М. Бернардинський дворик розбудовуватимуть угорські архітектори // Високий замок. — 29 жовтня 2012. — № 201 (4825). — С. 6.
- Історичний архів Львова [ 27 січня 2012 у Wayback Machine.].
- Вечерський В. Українські монастирі… — C. 333—334.
- Вечерський В. Українські монастирі… — C. 334—335.
- Вечерський В. Українські монастирі… — C. 334.
- Нині у цьому приміщенні діє Львівський історичний музей.
- Вечерський В. Українські монастирі… — С. 335—337.
- Бобровський О. Пізньобарокові та рококові амвони Східної Галичини [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Мистецтво і дослідження. — С. 50.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
- Пресслужба ЛМР (5 лютого 2024). . city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 10 лютого 2024. Процитовано 21 квітня 2024.
- Пресслужба ЛМР (18 березня 2024). . city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 19 березня 2024. Процитовано 21 квітня 2024.
- Kubala L. Oblężenie Lwowa w roku 1648 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — Warszawa 1930. — S. 21. [dostęp: 2010-09-07].
- Betlej A. Kościół p.w. św. Andrzeja Apostoła i klasztor OO. Bernardynów // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków, 2012. — T. 20. — S. 20. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). (пол.)
- за іншими даними та його дружини Антоніни з Потоцьких → Див. Madejski J. «Lwów — miasto otwarte» — wystawa w Muzeum im. Jacka Malczewskiego w Radomiu [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 212.
- свого часу Тадеуш Маньковський стверджував, що її фундатором був → Mańkowski T. Fesinger Sebastian // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Nakładem Polskiej Akademii Umiejętnjśći, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 424. (пол.)
- Madejski J. «Lwów — miasto otwarte» — wystawa w Muzeum im. Jacka Malczewskiego w Radomiu [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 212. (пол.)
- ą
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 18 березня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 621—622. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… [ 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 35.
- Мельник Б. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII — XX століття. — Львів: Світ, 2001. — 128 с., укр., лат., пол. та нім. мови.
- Козицький А., Білостоцький С. Кримінальний світ старого Львова. — Львів: Афіша, 2001. — 230 с.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2012. Процитовано 14 жовтня 2012.
Джерела та література
- Вечерський В. Українські монастирі. — К., Харків : ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008. — 400 с.: іл. — (Невідома Україна). — , .
- Козицький А., Білостоцький С. Кримінальний світ старого Львова. — Львів : Афіша, 2001. — 230 с.
- Качор І., Качор Л. , електронне видання, 2017. — 78 с.:
- Лильо І., Лильо-Откович З. Прогулянка Львовом. Путівник. — К. : Балтія Друк, 2005. — 224 с.: іл.
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. — Вид. 2-ге, зі змінами. — Львів : Світ, 2002. — 272 с.: іл.
- Мельник Б. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII — XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с.
- Шубарт П. Бароко та його розвиток в архітектурі міст Східної Галичини. — Одеса, 2012. — С. 122—125. — .
- Яремак К. Церква святого Андрія у Львові. — Львів, 2005.
- Островский Г. Львов. Изд. 2-е, переработ. и доп. — Ленинград : Искусство, 1975. — 208 с. (рос.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 95—101. (пол.)
- Strojny A. Lwów — miasto wschodu і zachodu. — Kraków : Bezdroża, 2001. (пол.)
Посилання
- Віртуальна мандрівка храмом Святого Андрія Первозваного [ 1 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Innocenty Rusecki, OFM. Bernardyni Lwowscy [ 3 січня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
- Віртуальний 3D тур
- Костел св. Андрія та монастир бернардинів у Львові на фільмі з дрона (2018) [ 7 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
pam yatka arhitekturi Kostel i monastir bernardiniv49 50 21 pn sh 24 02 04 sh d 49 83944444002777630 pn sh 24 034722220027777695 sh d 49 83944444002777630 24 034722220027777695 Koordinati 49 50 21 pn sh 24 02 04 sh d 49 83944444002777630 pn sh 24 034722220027777695 sh d 49 83944444002777630 24 034722220027777695Krayina UkrayinaRoztashuvannyaLvivTipcerkvaStilVidrodzhennyaArhitektorPavlo RimlyaninData zasnuvannya15 stolittyaKostel i monastir bernardinivKostel i monastir bernardiniv Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Kostel i monastir bernardi niv u Lvovi kultovij kompleks chenciv Bernardiniv prijnyata v Rechi Pospolitij nazva franciskanciv observantiv Ordo Fratrum Minorum Regularis Observantiae zvedenij v pershij polovini XVII st v stili italijsko gollandskogo manyerizmu Pochatki franciskanciv pov yazani z diyalnistyu Franciska Assizkogo 1181 1226 Do Lvova Bernardini vpershe pribuli v 1460 roci na zaproshennya Andriya Odrovonzha voyevodi ruskogo Istoriko arhitekturna pam yatka XVII st u Lvovi na ploshi Sobornij kolishnya Bernardinska plosha Primishennya monastirya nini nalezhit Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivu u Lvovi a hram svyatogo Andriya Pervozvanogo vikoristovuye Ukrayinska greko katolicka cerkva Parafiyu pri hrami obslugovuyut svyashenniki Vasiliyanskogo Chinu Oboronnij monastirGravyura kompleksu Karla Auera 1830 1840 vi roki XIX st Vnaslidok vhodzhennya Galichini do skladu Polskogo korolivstva z drugoyi polovini XIV st na Galichini nabuvaye poshirennya katolickih chernechih ordeniv ta rozbudova merezhi yihnih monastiriv Na misci suchasnoyi sporudi vzhe u XV stolitti bulo zbudovano derev yanij monastir Zgadku pro pershij derev yanij bernardinskij hram znahodimo u 1460 roci Groshi na pochatok budivnictva pozhertvuvav lvivskij starosta Andrij Odrovonzh zi Sprovi vidileno zemelnu dilyanku bilya Galickoyi brami sporudzheno nevelikij derev yanij monastir z kapliceyu svyatogo Andriya V 1464 roci pislya chumi vizhiv odin z 5 monahiv mishani spalili derev yanij monastir z kapliceyu 1465 roku fundator A Odrovonzh vidiliv koshti na sporudzhennya znachno bilshih derev yanih kostelu ta monastirya U 1470 1484 rr v comu monastiri prozhivav vidomij franciskanskij chernec Yan z Dukli 1511 r derev yanij monastir zgoriv pid chas oblogi Lvova moldavskim gospodarem Bogdanom III Slipim Buv vidbudovanij 1514 r pruskim murom tobto fahverkovoyi konstrukciyi z dereva i cegli U 1601 roci rozshirili zemelnu dilyanku pochali zvedennya novogo monastirya bez korolivskogo dozvolu Miska vlada protidiyala cherez roztashuvannya monastirya za mezhami miskih ukriplen Korol Sigizmund III Vaza stvoriv specialnu komisiyu dlya rozglyadu cogo pitannya zokrema uvijshli Stanislav Zholkevskij lvivskij latinskij arhiyepiskop Yan Dimitr Solikovskij lvivskij starosta Yezhi Mnishek na pidstavi yiyi visnovkiv v 1603 r korol dozvoliv buduvati z umovoyu sho monastir matime vlasni ukriplennya yaki uvijdut do zagalnomiskoyi sistemi oboroni Spravu takozh rozglyadav korolivskij inzhener Fridrih Getkant Osnovni koshti vidilili Sigizmund III ta Yezhi Mnishek Piznishe finansuvali budivnictvo takozh Stanislav Zholkevskij ta Yan Zamojskij 1600 1630 ti rr razom iz budovoyu cerkvi svyatogo Andriya postavali keliyi monastirya zvodili na pivnich vid cerkvi starij derev yanij hram zalishivsya na pivdni Monastir otochili kam yanimi stinami z bijnicyami i bashtoyu do nih pribudovani gospodarski budivli kuznya stajnya ta inshi Navkolo monastirya kolis takozh znahodilosya kladovishe zokrema 1484 roku tam bulo pohovano svyatogo Yana z Dukli Murovanij korpus kelij zveli vpritul do pivnichnoyi stini hramu maye skladnij plan z kvadratnim kluatrom i koridornoyu sistemoyu rozplanuvannya Primishennya perekriti sklepinnyami budivlya zagalom 3 poverhova z okremimi 4 poverhovimi chastinami V 1600 r Dimitr Solikovskij dav koshti dlya budivnictva monastirya osvyativ jogo narizhnij kamin Monastir bernardiniv dovgij chas buv zovnishnim forpostom sistemi ukriplen Lvova Vikonuvati cyu oboronnu funkciyu jomu dozvolyali vlasni sistemi ukriplen i v razi potrebi vin zahishav flangovim vognem shidni kordoni mista U cij sistemi miskih fortifikacij do yakoyi vin vhodiv buv roztashovanij Galickoyu bramoyu ta Na sogodnishnij chas zberiglasya tilki shidna stina ukriplen ta Glinyanska vezha z boku Mitnoyi ploshi U 1618 roci u vezhi probili vorota ale z oglyadu na bezpeku mista yih zaklali u 1620 r Vidnovili prohid tilki u XX stolitti Monastir Bernardiniv na listivci 1908 roku Pid stinami monastirya z boku vulici Valovoyi u 2000 h rokah vinik tak zvanij Bernardengarden sad bernardiniv U nomu ta na teritoriyi vulici Muzej Idej ta inshi organizaciyi provodyat mistecki akciyi Najvidomishimi zahodami ye litnij Kinolev ta zimovo vesnyano osinnij Lviv stolicya remesel Sam Muzej idej oselivsya u chastini pidvaliv monastirya de teper provodit riznomanitni vistavki ta prezentaciyi 27 grudnya 2007 roku u primishenni odniyeyi z kelij znajdeno freski oriyentovno kincya XVII pochatku XVIII stolit Za visnovkami fahivciv freski mayut ikonografichnu ta istorichnu cinnist Sama keliya ye yedinoyu vidomoyu na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini keliyeyu z rozpisom U sichni 2008 roku rozpochalisya pidgotovchi roboti z vidnovlennya freski Peredbachayut kilka etapiv robit rozchishennya restavraciyu konservuvannya i todi azh eksponuvannya rozpisu 2012 roku provedeno mizhnarodnij konkurs proektiv rekonstrukciyi podvir ya monastirya Na rozglyad zhuri nadijshlo 160 proektiv Peremogu zdobuv proekt ugorskih arhitektoriv Petera Sabo Yevi Deri Papp Andrasha Gazdaga Tamasha Karachonogo Protyagom 3 h tizhniv proekti eksponuvalisya na ploshi Rinok 10 Arhiv Vhid do arhivu ta chastina sporudi 1784 roku Avstrijska vlada zasnuvala u keliyah monastirya Arhiv grodskih i zemskih aktiv mista Lvova Arhiv mistit dokumenti periodu Galicko Volinskogo knyazivstva fondi centralnih ustanov i organizacij staropolskogo periodu XIV XVII st avstro ugorskogo 1772 1918 ta rosijskogo 1914 1915 panuvannya v Galichini Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki i Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1918 Polshi mizhvoyennogo periodu 1918 1939 a takozh neveliki grupi dokumentiv radyanskogo periodu 1939 1941 ta nimeckoyi okupaciyi 1941 1944 Najdavnishi dokumenti arhivu predstavleni kolekciyeyu pergamentnih gramot 1176 1800 rokiv Sered cih pergamentnih dokumentiv mizhderzhavni ugodi zokrema Berestejska uniya 1596 roku papski bulli privileyi koroliv knyaziv voyevod ta starost yaki buli nadani mistam selam cerkvam kostelam monastiryam sinagogam i ceham a takozh mayetkovi ugodi U kolekciyi znahodyatsya j gramoti sho stosuyutsya Franciyi Italiyi Moldovi Valahiyi Nimechchini Ugorshini ta inshih derzhav usogo trinadcyatma movami Suchasnij Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv u Lvovi ye odnim z najbilshih arhiviv Centralno Shidnoyi Yevropi ta najbilshim v Ukrayini Hram svyatogo AndriyaShit fronton kostelu Inter yer hramu u 2011 roci Hram baziliku zvodili z 1600 16 veresnya 1600 r ne chekayuchi dozvolu korolya bulo zakladeno j osvyacheno narizhnij kamin po 1630 ti roki na misci yiyi derev yanogo ta ceglyano derev yanogo poperednikiv z XV st tradicijnim todi na Rusi sposobom staru fahverkovu cerkvu ne rozbirali zzovni buduvali novi murovani stini Pislya perekrittya novogo hramu sklepinnyami starij rozibrali reshtki vivezli v 1614 r Avtorom planu budivnictva buv monah Bernard Avelides Avellid Arhitektorom buv italiyec Pavlo Rimlyanin na fasadi cerkvi chitko proslidkovuyetsya tvorchij pocherk zvichnij dlya nogo renesans Hram sporudzheno z tesanogo kamenyu na vidobutok cogo kamenyu korol Sigizmund III vidav specialnij dozvil u 1602 roci u viglyadi trinavovoyi baziliki z vidovzhenimi horami ta granovanoyu apsidoyu Dovzhina hramu 57 5 m a visota 22 m Golovnij fasad maye dva yarusi virisheni riznimi arhitektorami v desho vidminnij stilistici Nizhnij yarus v tradiciyah italijskogo renesansu harakternogo dlya tvorchoyi maneri Pavla Rimlyanina Chlenuvannya nizhnogo yarusu fasadu sparenimi pilyastrami chitko viyavlyaye trinavovu kompoziciyu hramu v suvorih i chitkih formah virisheno bichni fasadi Z cim kontrastuyut uskladneni obrisi j plastika frontonu gorishnogo yarusu golovnogo fasadu vikonanogo Andreasom Bemerom v stilistici pivnichnogo nimecko flamandskogo renesansu manyerizmu Pavlu Rimlyaninu ne vdalosya dovesti do kincya budivnictvo vin pomer u 1618 roci Kazhut sho polskomu korolevi Sigizmundu III yakij oglyadav budivnictvo zadum Pavla Rimlyanina zdavsya zanadto skromnim Tomu uchen j nastupnik vidatnogo arhitektora shvejcarec abo italiyec keruvav budovoyu v 1613 1617 rr arhitektor Amvrosij Prihilnij buduvav sporudu inakshe Jomu nalezhit shit fronton uskladnenoyi i vigadlivoyi formi Samu sporudu Ambrozij Prihilnij buduvav u stili nimecko niderlandskogo manyerizmu Tretij yarus nadbudovuvav Andreas Bemer vroclavskij skulptor i arhitektor pid jogo kerivnictvom zavershili ozdoblennya hramu v 1630 r Shvidshe za vse jomu zh nalezhit i 38 metrova vezha cerkvi Na nij v 1753 roci buv vstanovlenij godinnik z boyem dlya kotrogo majster Andrij Frank vidliv specialnogo dzvona Siluet vezhi porizanij skladnij harakterno barokovij vitonchenij i duzhe garmonijnij Dzvinicyu sho znahoditsya obabich cerkvi zveli u 1734 roci prote skromnist i prostota ciyeyi dvopoverhovoyi kvadratnoyi u plani sporudi z shatrovim nakrittyam ridnyat yiyi iz renesansnoyu arhitekturoyu Trivalij chas na dzvinici visiv dzvin vidlitij u Lvovi u 1588 roci U 1917 roci jogo perenesli do Muzeyu imeni Yana III chim vryatuvali vid pereplavki dlya vijskovih potreb Avstro Ugorshini u Pershij svitovij vijni Vnutrishnij inter yer hramu veresen 2022 Vikoristovuvalas dlya sposterezhennya za miscevistyu yakos vartovij z bashti pershim pobachiv vorozhe vijsko i poperediv gorodyan V pam yat hid godinnika vistavili tak sho chergova godina vidbivalas na 5 hv shvidshe za inshi miski godinniki Persha Sluzhba Bozha vidbulasya u 1611 roci 13 grudnya abo 30 listopada data todishnya 1609 r u den svyatogo Andriya Zavdyaki comu hram i otrimav svoyu nazvu Na fasadi mozhna pobachiti statuyi svyatih Ordenu bernardiniv a v nishah drugogo yarusu skulpturni zobrazhennya Materi Bozhoyi i apostoliv Petra ta Andriya Viglyad kompleksu Bernardiniv z Ratushi Inter yer hramu buv rozpisanij v 1738 1740 rokah Venediktom Mazurkevichem chencem bernardinom kotrij navchavsya v Bolonyi u italijskogo hudozhnika Dzhuzeppe Karlo Pedretti Zbereglisya simnadcyat derev yanih vivtariv vikonanih u 1730 1740 h rokah majstrami z Yaroslava Tomasom Gutterom i Konradom Kuchenrajterom Vidnovleni na pochatku HH stolittya rizbleni lavi v presviteriyi vikonav u 1640 1644 rokah majster Pavlo z Bidgosha Pidloga hramu spochatku bula z tesanogo kamenyu a 1738 roku ukladena marmurom Metalevi dveri vikonani v najkrashih tradiciyah XVII stolittya ukrayinskimi kovalyami Kostel maye orga n u 1700 trub ta 32 registri stvorenij u XVIII stolitti majstrom Kasparini z luzhickih nimciv Cerkva svyatogo Andriya koristuvalas velikoyu shanoyu u shlyahti Vijskovi pohodi zavzhdi pochinalis bogosluzhinnyam u hrami z osvyachennyam zbroyi Tak bulo napriklad i v 1604 roci koli Lzhedmitrij I pochav zi Lvova pohid na Moskvu Pered cim pohodom Lzhedmitrij I vzyav u hrami shlyub z Marinoyu Mnishek she v starij fahverkovij cerkvi Pid chas provedennya restavracijnih robit 1976 1977 rokiv bula restavrovana i povnistyu vidkrita stina monastirya razom z Glinyanskoyu vezheyu i vorotami zi storoni ploshi Mitnoyi Kulturni nasharuvannya pidnyali misto vishe i pri restavraciyi dovelos stinu vidkopuvati tomu sho nizhnij shar iz velikih sirih kameniv buv u zemli Vzdovzh stini zrobili kanal imitaciyu fortechnogo rovu kotrij vlitku chasom zapovnyuyetsya vodoyu Todi zh vidkrili vorota na Glinyanskij vezhi zakladeni she z seredini XVII stolittya Zaraz do nih vede odne z vidgaluzhen pidzemnogo perehodu pid plosheyu Mitnoyu U 1960 h rokah pid oboronnim murom kolishnogo monastirya nepodalik Glinyanskoyi brami buv godinnik zroblenij iz kvitiv sho pokazuvav dosit tochnij yak na svoyu specifichnu budovu chas Na pochatku 2010 h rokiv iz zovnishnogo boku oboronnih muriv monastirya bulo vstanovleno novij kvitkovij godinnik sho funkcionuye doteper KrinicyaKrinicya Krinicya sporudzhena 1620 roku i roztashovana pravoruch vid golovnogo vhodu u cerkvu chi na pivden vid sporudi zagalom u glibini podvir ya Z ciyeyu kriniceyu pov yazano dekilka legend ta perekaziv Rotonda nad kriniceyu sporudzhena 1761 roku vikonana u viglyadi vidkritoyi arkovoyi altanki uvinchanoyi kupolom zi skulpturoyu U kupoli zberigsya rozpis na temu chudes svyatogo Yana z Dukli Sama pam yatka bula restavrovana u 1970 h rokah a takozh trivaye restavraciya rotondi rozpochata u 2022 roci Z pochatkom povnomasshtabnogo vtorgnennya RF skulpturu svyatogo Yana z Dukli znyali z kupola rotondi u Bernardinskomu dvoriku Yiyi perevezli v majsternyu lvivskoyi eksperimentalnoyi keramiko skulpturnoyi fabriki na restavraciyu Tam pered pochatkom restavracijnih robit proveli gruntovni doslidzhennya skulpturi ta viyavili slidi pozoloti yaku restavratori vidnovili Nad vidnovlennyam skulpturi pracyuvav lvivskij restavrator Taras Oleshuk 5 lyutogo 2024 roku zavershena restavraciyi skulpturi Povernut skulpturu svyatogo Yana z Dukli ta chotiri kam yani vazi na kupol pislya zavershennya vsih restavracijnih robit samoyi rotondi Restavracijni roboti profinansuvalo Ministerstvo kulturi na nacionalnoyi spadshini Respubliki Polsha cherez Institut Polonika Vidrestavrovanu skulpturu svyatogo Yana z Dukli povernuli na kupol rotondi naprikinci bereznya 2024 roku KolonaViglyad koloni 2008 roku Naprikinci XVII stolittya na chest Yana z Dukli i v pam yat pro poryatunok Lvova vid oblogi vijskami B Hmelnickogo postavili derev yanu kolonu 1736 roku z fundushu krajchogo koronnogo Mihala Yuzefa Zhevuskogo bula sporudzhena kam yana kolona kotra zberiglasya do nashih chasiv Zrobiv kolonu Tomas Gutter abo Fabian Fesinger Takozh deyaki doslidniki stverdzhuvali sho vona bula vigotovlena za proyektom Mihajla Severina Zhevuskogo Ranishe na koloni stoyala skulptura svyatogo svyatij Yan stoyav navkolishki z rukami skladenimi u molitvi Pozayak skulptura znikla bezvisti pislya 1944 roku teper kolonu uvinchuye dekorativna vaza U samomu hrami zaraz mistitsya kaplicya z nadgrobkom jogo virizbili u 1608 roci svyatogo Yana z Dukli a v bokovomu vivtari jogo ikona sho postala tut vid visokogo religijnogo pochuttya grafini Sofiyi Fredro materi mitropolita Andreya Sheptickogo IlyuminaciyaZ 2008 roku elementi fasadu cerkvi ta bichna stina pochali pidsvichuvatisya riznokolorovim svitlom chervonogo sinogo bilogo zhovtogo ta zelenogo koloru sho pochergovo minyalosya Za dekilka dniv svitivsya odnak statichno vzhe uves fasad vklyuchayuchi skulpturi svyatih na pershomu rivni Bozhoyi materi ta apostoliv Petra i Andriya na drugomu a takozh centralnij vitrazh She za deyakij chas pidsvitili krinicyu ta rotondu dzvinicyu ta vezhu Epitafiyi pam yatni tablici citati usipalnicyaNa stini hramu virizblenij relyef z voyakom kotrij stoyit na kolinah i molitsya Pid zobrazhennyam napis latinskoyu Tut lezhit shlyahetnij Stanislav z Vizhic Vizhickij horunzhij kiyivskij vonvelnickij timbarkivskij starosta polkovnik svyatoyi korolivskoyi velichnosti kolis vidvazhnij voyin nini smrad i cherv Prozhiv 66 rokiv Vidijshov roku Bozhogo 1680 5 dnya misyacya chervnya U inter yeri na stinah prezbiteriyu hramu zbereglisya kilkanadcyat obraziv z istoriyami pro chudesni ozdorovlennya zavdyaki molitovnomu zvertannyu do svyatogo Joana Ivana z Dukli Kozhna z nih komentovana latinskoyu movoyu Donechka svitloyi pani Balabanovoyi starostini terebovelskoyi potonuvshi v rici j perestavshi dihati viplila i siloyu molitvi ozhila 1551 Agnesa zhona lvivskogo gromadyanina slavetnogo Mateya Stemberka zvilnyuyetsya vid epilepsiyi Sinovi belzkogo gromadyanina Matiya Spunoff Georgiyevi yakij cherez garyachku onimiv povertayetsya zdorov ya i dar movi Gabriyel sin velmozhnogo Volfganga Bernarda Volbornetta lvivskogo rajci prohvorivshi vprodovzh dvoh rokiv oduzhav 1505 Vdova Anna lviv yanka cherez hvorobu mayuchi nadmirnu shelepu i pomutnile oko zcilyuyetsya 1506 Citati bogosloviv yih trimayut u rukah angeli Hto rozkayannyam spokutuvav grihi zdobude vichnij udil angelskogo shastya Sv Avgustin v Monologah Ale oskilki Gospod terplyachij pokajmosya u comu i slizno prosim jogo proshennya Yuditi 8 14 Chinit plodi dostojni pokayannya Yevangeliye vid Luki 3 8 Nehaj vas ne vidstrashuye vid rozkayannya suvorist adzhe sho bilshe bulo grihiv to bilshe miloserdya bude do vas Pokajtesya zh ta navernitsya shob vin zmiluvavsya nad vashimi grihami Diyannya apostoliv 3 19 Hvali i hvalu povtoryuj bo najtonshimi zasuvami i nezlamnimi zamkami zamkneni vorota Zhoden vorog ne vhodit zhoden drug ne vihodit Sv Bernar Ye pam yatni tablici Stanislavu Pilatu polskomu poetu Kornelyu Uyejskomu Buli pohovani Stanislav Vizhickij sin Stanislava did Mikolaya horunzhij kiyivskij isnuvav jogo pishnij nadgrobok Yan Friderik SapigaLegendi ta cikavinkiBernardini v promenyah soncya sho zahodit Bernardengarden Mistecka akciya Vistavka tanuchih skulptur Foto vezhi monastirya ta rozibranih ukriplen Viglyad z boku suchasnoyi ploshi Mitnoyi Pochatok HH st Protyagom 1650 1945 rokiv kompleks buv roztashovanij variyuyuchi u riznih movah na ploshi Bernardinskij Z miscya de u 1484 roci pohovali svyatogo Yana z Dukli za rik vdarilo cilyushe dzherelo Ce bulo rozcineno yak chudo sv Yana perepohovali a na misci dzherela vikopali krinicyu 8 veresnya 1604 roku na misci pohovannya svyatogo Yana z Dukli pokrovitelya Lvova ta patrona vijskovoyi shlyahti u dzherelnij vodi posvyatili shabli privatni knyazivski ta magnatski vijska yaki 20 chervnya 1605 roku zahopilo Moskvu Pri budivnictvi na pochatku XVII st starij hram ne znosili a novij buduvali nad nim zvodyachi nenache shatro Staru cerkvu rozibrali tilki pislya togo yak zavershili budivnictvo 1641 roku u Lvovi stalasya nezvichajna podiya kriminalnij sud zvinuvativ u bogohulstvi chencya Alberta Virozemskogo yakij uklavshi z diyavolom ugodu viddav jomu svoyu dushu razom iz tilom U materialah sudovoyi spravi govorilosya sho ce najganebnishij lyudskij vchinok za vsyu istoriyu mista Pochalosya vse z togo sho Virozemskij mayuchi namir stati chencem vikrav u nastoyatelya monastirya pechatku i pidrobiv dokument nibito vin ye svyashenikom ordenu i mozhe davati shlyub spovidati prichashati i hrestiti ditej Falshivij svyashennosluzhitel pochav yizditi selami navkolo Lvova praviti sluzhbi i zvichajno zaroblyati sobi groshi Koli shahraya vikrili vin odrazu vtik iz monastirya ale chencyam bernardinam vdalosya jogo shopiti j posaditi do monastirskogo pidzemellya Lavnichij sud mav zasuditi jogo do strati Bazhannya zhiti u Alberta bulo nastilki silnim sho vin virishiv uklasti cirograf tobto kontrakt iz diyavolom pro prodazh svoyeyi dushi Kontrakt buv napisanij na stini v yaznichnoyi kameri krov yu Ya svoyeyu krov yu stavlyu pidpis i piddayusya pid vladu knyazya Lyucifera Vzamin za ce proshu dvadcyat rokiv zhittya pislya chogo vin maye pravo vzyati mene z dusheyu i tilom Zgidno z cim kontraktom zrikayus Boga i Materi Bozhoyi i viddayus pid vladu usim diyavolam zobov yazuyusya yim sluzhiti ta yih proslavlyati a voni povinni meni davati use sho ya potrebuyu Proshu zvilniti mene z v yaznici ciyeyi zh nochi Cej kontrakt pidpisuyu z Veglikom yakij vinese mene z v yaznici Zgodom na odnomu iz sudovih zasidan Virozemskij dokladno opisav cogo tayemnichogo Veglika poserednika nechistogo yakij mav viglyad molodogo privablivogo hlopcya i prihodiv do nogo prosto kriz stinu kameri Virozemskogo oglyanuli i zafiksuvali na jogo palci ranku z yakoyi toj vitochuvav krov dlya pisannya Pislya trivalogo vivchennya ciyeyi spravi sud viznav Alberta Virozemskogo vinnim u pidrobci dokumentiv ta bogohulstvi Virok buv odnoznachnij spalennya otzhe spodivannya grishnika na diyavola viyavilisya marnimi Zgidno z odniyeyu z legend 1648 roku pid chas oblogi Lvova vijskami Bogdana Hmelnickogo grupa rusiniv zmovilasya vidkriti getmanovi vorota mista Pro ce diznalisya monahi Zmovnikiv zaprosili na obid do monastirya Pid chas zastillya yih po odnomu pochali viklikati u dvir Tam pidvodili do krinici i proponuvali zazirnuti u neyi Koli lyudina nahilyalasya yiyi bili sokiroyu po golovi i kidali v krinicyu piznishe rozpovidali sho vona bula zavalena trupami do samogo verhu U tih hto she sidiv za stolom zakralasya pidozra Voni vijshli u dvir i stali svidkami zhahlivoyi rozpravi Vihodu ne bulo dovelosya ryatuvatisya vtecheyu cherez miski stini do taboru kozakiv Zagalom legenda ye dosit sumnivnoyu osoblivo vrahovuyuchi te sho krinicya vvazhalasya svyashennoyu Pid chas oblogi mista vijskami Bogdana Hmelnickogo v 1648 roci svyatij Joan z Dukli svoyeyu poyavoyu v nebi vryatuvav misto vid zahoplennya kozakami U ekspoziciyi arhivu predstavleno tak zvanu gramotu Drakuli napisanu krov yu Godinnik na vezhi zavzhdi spishiv na p yat hvilin Ce zrobleno u pam yat pro monaha kotrij pobachiv z vezhi turkiv sho pidkradalisya do mista j vzhe buli majzhe pid murami Ne mayuchi chasu bigti j kogos poperedzhati monah pereviv godinnik upered do chasu zakrittya miskih bram Takim chinom misto bulo vryatovane Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni protyagom 1943 1944 rokiv u kanalizacijnih tunelyah pid cerkvoyu perehovuvalasya velika grupa yevreyiv Reshtki yihnih pobutovih rechej bulo vidnajdeno na pochatku 2000 h rokiv pid chas remontnih robit SvitliniZagalnij viglyad zdaleku Odin iz vivtariv hramu Skulptura svyatogo na dahu kostelu Skulpturi svyatogo Petra Materi Bozhoyi ta svyatogo Andriya Godinnikova vezha Dzvinicya Viglyad z boku vulici Valovoyi Skulptura Isusa Hrista na frontoni Viglyad hramu z pivdennoyi storoni Glinyanska vezha Baba Zalishki stin rekonstrukciya ukriplen bernardiniv Barelyef na frontoni Ohoronna doshkaPrimitkiVecherskij V Ukrayinski monastiri S 332 333 Vecherskij V Ukrayinski monastiri S 333 Pohid na Moskvu P Blavackij Kiyiv Vidavec Korbush 2020 208 s ISBN 978 966 2955 49 1 Vecherskij V Ukrayinski monastiri S 337 Kotarski E Kumor B Solikowski Jan Dymitr herbu Boncza 1539 1603 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 2000 T XL 2 zeszyt 165 S 287 pol zaxid net 6 sichnya 2008 u Wayback Machine U kolishnomu monastiri Bernardiniv u Lvovi viyavleno unikalnij stinopis Gal info nedostupne posilannya z lipnya 2019 U lvivskomu monastiri Bernardiniv rozpochali pidgotovchi roboti z vidnovlennya stinopisu Derkach M Bernardinskij dvorik rozbudovuvatimut ugorski arhitektori Visokij zamok 29 zhovtnya 2012 201 4825 S 6 Istorichnij arhiv Lvova 27 sichnya 2012 u Wayback Machine Vecherskij V Ukrayinski monastiri C 333 334 Vecherskij V Ukrayinski monastiri C 334 335 Vecherskij V Ukrayinski monastiri C 334 Nini u comu primishenni diye Lvivskij istorichnij muzej Vecherskij V Ukrayinski monastiri S 335 337 Bobrovskij O Piznobarokovi ta rokokovi amvoni Shidnoyi Galichini 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Mistectvo i doslidzhennya S 50 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 16 lyutogo 2016 Pressluzhba LMR 5 lyutogo 2024 city adm lviv ua Lvivska miska rada Arhiv originalu za 10 lyutogo 2024 Procitovano 21 kvitnya 2024 Pressluzhba LMR 18 bereznya 2024 city adm lviv ua Lvivska miska rada Arhiv originalu za 19 bereznya 2024 Procitovano 21 kvitnya 2024 Kubala L Oblezenie Lwowa w roku 1648 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Warszawa 1930 S 21 dostep 2010 09 07 Betlej A Kosciol p w sw Andrzeja Apostola i klasztor OO Bernardynow Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow 2012 T 20 S 20 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I pol za inshimi danimi ta jogo druzhini Antonini z Potockih Div Madejski J Lwow miasto otwarte wystawa w Muzeum im Jacka Malczewskiego w Radomiu 10 zhovtnya 2016 u Wayback Machine S 212 svogo chasu Tadeush Mankovskij stverdzhuvav sho yiyi fundatorom buv Mankowski T Fesinger Sebastian Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnjsci 1948 T VI 5 zeszyt 30 S 424 pol Madejski J Lwow miasto otwarte wystawa w Muzeum im Jacka Malczewskiego w Radomiu 10 zhovtnya 2016 u Wayback Machine S 212 pol a Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 18 bereznya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 S 621 622 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci 4 grudnya 2014 u Wayback Machine T 4 S 35 Melnik B Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 128 s ukr lat pol ta nim movi Kozickij A Bilostockij S Kriminalnij svit starogo Lvova Lviv Afisha 2001 230 s Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2012 Dzherela ta literaturaKompleks monastirya ta cerkvi Bernardiniv u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Kompleks monastirya ta cerkvi Bernardiniv u Vikishovishi Vecherskij V Ukrayinski monastiri K Harkiv TzOV Informacijno analitichna agenciya Nash chas VAT Harkivska knizhkova fabrika Globus 2008 400 s il Nevidoma Ukrayina ISBN 978 966 1530 06 4 ISBN 966 8174 12 7 Kozickij A Bilostockij S Kriminalnij svit starogo Lvova Lviv Afisha 2001 230 s Kachor I Kachor L elektronne vidannya 2017 78 s Lilo I Lilo Otkovich Z Progulyanka Lvovom Putivnik K Baltiya Druk 2005 224 s il Melnik B Vulicyami starovinnogo Lvova Vid 2 ge zi zminami Lviv Svit 2002 272 s il Melnik B Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 128 s Shubart P Baroko ta jogo rozvitok v arhitekturi mist Shidnoyi Galichini Odesa 2012 S 122 125 ISBN 978 966 413 321 7 Yaremak K Cerkva svyatogo Andriya u Lvovi Lviv 2005 Ostrovskij G Lvov Izd 2 e pererabot i dop Leningrad Iskusstvo 1975 208 s ros Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 276 s S 95 101 pol Strojny A Lwow miasto wschodu i zachodu Krakow Bezdroza 2001 pol PosilannyaVirtualna mandrivka hramom Svyatogo Andriya Pervozvanogo 1 listopada 2014 u Wayback Machine Innocenty Rusecki OFM Bernardyni Lwowscy 3 sichnya 2012 u Wayback Machine pol Virtualnij 3D tur Kostel sv Andriya ta monastir bernardiniv u Lvovi na filmi z drona 2018 7 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi