Правителі Молдавії правителії Молдавського князівства з часу його заснування в 1352 році Драгошем воєводою з Мармарощини

Правителі Молдавії — правителії Молдавського князівства з часу його заснування в 1352 році Драгошем, воєводою з Мармарощини, до об'єднання з Валахією в єдину державу — Об'єднане князівство Волощини і Молдови, проголошену Александру Іоаном Кузою 24 січня (по старому стилю) 1862 року.

20 листопада (по ст. стилю) 1861 року Висока Порта прийняла «Фірман про адміністративний устрій Молдови і Валахії», який підтвердив об'єднання Молдови і Валахії, як територій, в складі Османської імперії.

11 грудня 1861 року Александру Іоан Куза, що був тоді одночасно правителем Молдови і Валахії, опублікував прокламацію, що заявляла про утворення румунської нації.

Через два дні, 24 січня 1862 року, державні збори Молдови і Валахії, оголосили Бухарест столицею країни.

Сучасна Республіка Молдова знаходиться на території Бессарабії (тобто обіймає лише східну частину колишнього Молдовського князівства, що лежало по обидва боки Прута), приєднаної до Російської імперії ще в 1812 році.

Титул

Воєвода Молдавський (ст.-укр. воевода Молдавскии)

1393: ст.-укр. мы Романь воевода Молдавскии и дѣдичь оусей землѣ Волошскоі.
1395: ст.-укр. Мы Стефанъ воевода землѣ молдавскои.

Воєвода, господар Молдавський

1407, жовтень: ст.-укр. Милостью Божьею, мы Александръ воевода, господарь земли Молдавскои.
1434: ст.-укр. Мл҃стїю бж҃їєю, мы (Стєфанъ) [ІІ] воєвода. господаръ зємли молдавскои.
1471: ст.-укр. Мл҃стию бж҃їєю, мы Стєфан [ІІІ] воєвода гс҃пдръ зємли молдавскои.

Волоська скорочена назва «воєводи» — воде (рум. vodă).

Список

Див. також: (Список правителів Молдовського князівства (за Кантеміром))

Правління	Ім'я	Румунське ім'я	Батьки/Династія
1352 — 1353	Драгош I	Dragoş
1354 — 1358	Сас	Sas
1359	(Балк)	Balc
1359 — 1365	Богдан I	Bogdan I
1365 — 1373	(Лацько)	Laţcu
1373 — 1374	(Костя Мушат)	Costea
1374 — 1375	Юрій Коріатович	Iuga
1375 — 1391	Петру I Мушат	Petru I
1391 — 1394	Роман I Мушат	Roman I
1394 — 1399	Стефан I Мушат	Ştefan I
1399 — 1400	Юга Безногий	Iuga (Ologul)
1400 — 1432	Олександр I Добрий	Alexandru cel Bun
1432 — 1433	Ілля I	Iliaş I
1433 — 1435	(Штефан II)	Ştefan al II-lea
1435 — 1436	Ілля I	Iliaş I
1436 — 1443	Ілля I і (Штефан II)	Iliaş I и Ştefan al II-lea
1443 — 1447	(Штефан II)	Ştefan al II-lea
1447	Петру II	Petru al II-lea
1447 — 1448	(Роман II)	Roman al II-lea
1448 — 1449	Петру II	Petru al II-lea
1449	(Чубер)	Ciubăr Vodă
1450	(Александрел ІІ)	Alexăndrel
1450 — 1451	(Богдан II)	Bogdan al II-lea
1451 — 1452	Петру III Арон	Petru Aron
1452 — 1454	(Александрел)	Alexăndrel
1454 — 1455	Петру III Арон	Petru Aron
1455	(Александрел ІІ)	Alexăndrel
1455 — 1457	Петру III Арон	Petru Aron
1457 — 1504	Штефан III Великий	Ştefan cel Mare
1504 — 1517	(Богдан III Кривий) (Орб)	Bogdan al III-lea cel Orb
1517 — 1527	(Стефан IV Молодий) (Штефаніце)	Ştefan al IV-lea (Ştefăniţă)
1527 — 1538	Петру IV Рареш	Petru Rareş
1538 — 1540	(Стефан V Лакуста)	Ştefan Lăcustă
1540 — 1541	(Олександр ІІІ Корня)	Alexandru Cornea
1541 — 1546	Петру IV Рареш	Petru Rareş
1546 — 1551	(Ілля II Рареш)	Ilias al II-lea Rareş
1551 — 1552	(Стефан VI Рареш)	Ştefan al VI-lea Rareş
1552	(Іоан I Жолдя)	Ioan Joldea
1552 — 1561	Олександр IV Лепушняну	Alexandru Lăpuşneanu
1561 — 1563	(Деспот Воде) (Іоан II Яків Гераклід)	Despot Vodă (Ioan Iacob Heraclid)
1563 — 1564	(Стефан VII Томша)	Ştefan Tomşa
1564 — 1568	Олександр IV Лепушняну	Alexandru Lăpuşneanu
1568 — 1572	Богдан IV Лапушанин	Bogdan Lăpuşneanu
1572 — 1574	(Іоан III Воде Лютий) (Витязул)	Ioan Vodă cel Viteaz (cel Cumplit)
1574 — 1577	Петро VI Кульгавий (Чопул)	Petru Şchiopul
1577	Іоан IV Підкова (Крецул)	Ioan IV Potcoavă
1578 — 1579	(Петру VI Кульгавий) (Чопул)	Petru Şchiopul
1579 — 1582	Янку V Сасул	Iancu Sasul
1582 — 1591	Петро VI Кульгавий (Чопул)	Petru Şchiopul
1591 — 1592	(Арон Тиран)	Aron Tiranul
1592	(Александр V Злий) (Реу)	Alexandru cel Rău
1592	(Петру VII Козак)	Petru Cazacul
1592 — 1595	(Арон Тиран)	Aron Tiranul
1595	(Стефан VIII Разван)	Ştefan Răzvan
1595 — 1600	(Ієремія Мовіле)	Ieremia Movilă
1600	Михайло Хоробрий (Витязул)	Mihai Viteazul
1600 — 1606	(Ієремія Мовіле)	Ieremia Movilă
1606 — 1607	(Симеон Мовіле)	Simion Movilă
1607	(Михайло Мовіле)	Mihail Movilă
1607	(Константин Мовіле)	Constantin Movilă
1607	(Михайло Мовіле)	Mihail Movilă
1607 — 1611	(Константин Мовіле)	Constantin Movilă
1611 — 1615	(Стефан IX Томша)	Ştefan al IX-lea Tomşa
1615 — 1616	(Олександр Мовіле)	Alexandru Movilă
1616 — 1619	(Раду Міхня)	Radu Mihnea
1619 — 1620	Гаспар Граціані	Gaspar Graziani
1620 — 1621	(Олександр IV Ілляш)	Alexandru Ilias
1621 — 1623	(Стефан IX Томша)	Ştefan al IX-lea Tomşa
1623 — 1626	(Раду Міхня)	Radu Mihnea
1626 — 1629	Мирон Барнович-Мовіле		Miron Barnovschi-Movilă
1629 — 1630	(Олександру V Коконул)	Alexandru Coconul
1630 — 1631	(Моисе Мовіле)	Moise Movilă
1631 — 1633	(Олександр IV Ілляш)	Alexandru Ilias
1633	Мирон Барнович-Мовіле	Miron Barnovschi-Movilă
1633 — 1634	(Моісе Мовіле)	Moise Movilă
1634 — 1653	Василь Лупул	Vasile Lupu
1653 — 1658	Георгій Штефан	Gheorghe Ştefan
1658 — 1659	(Ґеорґе Ґіка)	Gheorghe Ghica
1659	(Константин Щербан)	Constantin Şerban Basarab
1659 — 1661	(Стефанице Лупу)	Ştefăniţă Lupu
1661	(Константин Щербан)	Constantin Şerban Basarab
1661	(Стефанице Лупу)	Ştefăniţă Lupu
1661 — 1665	Істрате Добіжа	Eustatie Dabija
1665 — 1666	Георге Дука	Gheorghe Duca
1666 — 1668	(Олександру Ілляш)	Ilias Alexandru
1668 — 1672	Георге Дука	Gheorghe Duca
1672 — 1673	(Штефан Петричейку)	Ştefan Petriceicu
1673	Думитрашку Кантакузіно	Dumitraşcu Cantacuzino
1673 — 1674	(Штефан Петричейку)	Ştefan Petriceicu
1674 — 1675	Думитрашку Кантакузіно	Dumitraşcu Cantacuzino
1675 — 1678	(Антон Росетті)	Antonie Ruset
1678 — 1683	Георге Дука	Gheorghe Duca
1683 — 1684	(Штефан Петричейку)	Ştefan Petriceicu
1684 — 1685	Думитрашку Кантакузіно	Dumitraşcu Cantacuzino
1685 — 1693	Константин Кантемир	Constantin Cantemir
1693	Димитрій Кантемир	Dimitrie Cantemir
1693 — 1695	Константин Дука	Constantin Duca
1695 — 1700	(Антіох Кантемир)	Antioh Cantemir
1700 — 1703	Константин Дука	Constantin Duca
1703 — 1849	господарі призначались турками з числа стамбульських греків-фанаріотів
1703	намісник (Йоан Бухуш)	Logofat Ioan Buhus
1703 — 1705	Міхай Раковіце	Mihai Racovita
1705 — 1707	(Антіох Кантемир)	Antioh Cantemir
1707 — 1709	Міхай Раковіце	Mihai Racovita
1709 — 1710	намісник (Йоан Бухуш)	Logofat Ioan Buhus
1709 — 1710	(Ніколае Маврокордат)	Nicolae Mavrocordat
1710 — 1711	Димитрій Кантемир	Dimitrie Cantemir
1711	каймакам (Лупу Костакі)	Caimacam Lupu Costachi
1711	(Йоан Маврокордат)	Dragoman Ioan Mavrocordat
1711 — 1715	(Ніколае Маврокордат)	Nicolae Mavrocordat
1715 — 1726	Міхай Раковіце	Mihai Racovita
1726 — 1733	(Ґриґоре Ґіка ІІ)	Grigore al II-lea Ghica
1733 — 1735	(Константин Маврокордат)	Constantin Mavrocordat
1735 — 1739	(Ґриґоре Ґіка ІІ)	Grigore al II-lea Ghica
1739	російська воєнна адміністрація
1739 — 1741	(Ґриґоре Ґіка ІІ)	Grigore al II-lea Ghica
1741 — 1743	(Константин Маврокордат)	Constantin Mavrocordat
1743 — 1747		Ioan Mavrocordat
1747 — 1748	(Ґриґоре Ґіка ІІ)	Grigore al II-lea Ghica
1748 — 1749	(Константин Маврокордат)	Constantin Mavrocordat
1749	(Йордаке Ставраки)	Iordache Stavrachi
1749 — 1753	Константин Раковіце	Constantin Racovita
1753 — 1756	(Матей Ґіка)	Matei Ghica
1756 — 1757	Константин Раковіце	Constantin Racovita
1757 — 1758	(Скарлат Ґіка)	Scarlat Ghica
1758 — 1761	(Іоан VII Теодор Каллимаки)	Ioan Teodor Callimachi
1761 — 1764	(Ґриґоре Каллімакі)	Grigore Callimachi
1764 — 1767	(Ґриґоре Олександре Ґіка)	Grigore al III-lea Ghica
1767 — 1769	(Ґриґоре Каллімакі)	Grigore Callimachi
1769	(Константин Маврокордат)	Constantin Mavrocordat
1769 — 1774	російська воєнна адміністрація
1774 — 1777	(Ґриґоре Олександре Ґіка)	Grigore al III-lea Ghica
1777 — 1782	(Константин Морузі)	Constantin Moruzi
1782 — 1785	(Олександру Маврокордат І)	Alexandru I Mavrocordat
1785 — 1786	(Олександру Маврокордат II)	Alexandru II Mavrocordat
1786 — 1788	(Олександру Іпсіланті (старший))	Alexandru Vodă Ipsilanti
1787 — 1791	російсько-австрійська окупація
1788 — 1789	(Еммануіл (Маноле Джіані-Русет))	Emanuel Giani-Ruset
1788 — 1791	російська воєнна адміністрація
1792	(Олександру Морузі)	Alexandru Moruzi
1792 — 1795	(Міхай Суцу)	Mihai Draco Sutu
1795 — 1799	(Олександру Каллімакі)	Alexandru Callimachi
1799 — 1801	(Константин Іпсіланті)	Constantin Ipsilanti
1801 — 1802	(Олександру Суцу)	Alexandru Sutu
1802	(Йордаке Конта) та інші каймаками	Logofat Iordache Conta si alti caimacami
1802 — 1806	(Олександру Морузі)	Alexandru Moruzi
1806	(Скарлат Каллімакі)	Scarlat Callimachi
1806 — 1807	(Олександру Морузі)	Alexandru Moruzi
1806 — 1812	російська воєнна адміністрація
1807	(Олександру Ханґерлі)	Alexandru Hangerli
1807 — 1810	(Скарлат Каллімакі) (фактично не правив)	Scarlat Callimachi
1806	каймакам (Йордаке Русет-Розновану)	Caimacam Iordache Ruset-Roznovanu
1807 — 1812	митрополит Ясс (Веніамін Костакі) та інші каймаками	Mitropolit Veniamin Costache
1812 — 1819	(Скарлат Каллімакі)	Scarlat Callimachi
1819 — 1821	(Міхай Суцу ІІ)	Mihai Sutu
1819	та	Seneschals Manu si Iacovachi Rizos-Nerulos
1821	митрополит Ясс (Веніамін Костакі)	Mitropolit Veniamin Costache
1821	(Олександр Іпсиланти)	Eteria lui Alexandru Ipsilanti
1821 — 1822	(Штефан Воґоріде)	Caimacam Ştefan Vogoride
1821 — 1822	турецька окупація
1822 — 1828	(Іоніце Санду Стурдза)	Ionita Sandu Sturdza
1828 — 1834	російська воєнна адміністрація
1834 — 1849	(Михаїл Стурдза)	Mihail Sturdza
1849 — 1853	(Ґріґоре Олександру Ґіка)	Grigore Alexandru Ghica
1853 — 1854	російська воєнна адміністрація
1854 — 1856	(Ґріґоре Олександру Ґіка)	Grigore Alexandru Ghica
1856	надзвичайна адміністративна рада
1856 — 1857	каймакам (Теодор Балш)	Caimacam Teodor Bals
17 лютого (за ст. стилем) 1857 — жовтня 1858	каймакам (Ніколае Воґоріде)	Caimacam Nicolae Vogoride
жовтень 1858 — 5 січня (за ст. стилем) 1859	три каймаками: (Штефан Катарджиу) (пізніше (Ян Кантакузіно)), (Василе Стурдза) та (Анастасіе Пану)	Caimacamia de trei: Ştefan Catargiu (ii urmeaza I. A. Cantacuzino), Vasile Sturdza, Anastasie Panu
5 січня (за ст. стилем) 1859 — 24 січня (за ст. стилем) 1862	(Олександру Іоан Куза)	Alexandru Ioan Cuza

Див. також

Список господарів Волощини

Примітки

Грамоти XIV ст... 1974:120. № 62. Молдавський воевода Роман присягає на вірність королю Владиславу і його нащадкам.
Грамоти XIV ст... 1974:126. № 66. Стефан, молдавський воєвода, укладає угоду з польським королем Владиславом про боротьбу проти спільних ворогів.
Акты Западной России... СПб., 1846. T. 1., с. 30., документ № 21. Статутна грамота Олександра львівським і подільським купцям про право на вільну торгівлю
Українські грамоти XV ст... 1965:90. № 43. Стефан воєвода віддає циган у підданство Молдовицькому монастиреві (12 липня 1434 року, Дорогунь).
Українські грамоти XV ст... 1965:119. № 59. Стефан воєвода дає грамоту в тому, що він купив у Оани, брата Олекси мечника, за сто двадцять татарських золотих село Балковці і тепер дарує його Путнян-ському монастиреві (10 вересня 1471 року, Сучава).
vodă [ 25 червня 2014 у Wayback Machine.] // Dicționare explicative.

Бібліографія

Джерела

(Грамоти XIV ст.) / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. Київ: Наукова думка, 1974.
(Українські грамоти XV ст.) / Підготовка тексту, вступна стаття і коментарі В. М. Русанівського. Київ: Наукова думка, 1965.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Список правителів Молдавського князівства

Rulers of Moldavia [ 10 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Lista domnitorilor Moldovei (1247—1859) [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]

[1] Грамоти XIV ст... 1974:120. № 62. Молдавський воевода Роман присягає на вірність королю Владиславу і його нащадкам.

[2] Грамоти XIV ст... 1974:126. № 66. Стефан, молдавський воєвода, укладає угоду з польським королем Владиславом про боротьбу проти спільних ворогів.

[3] Акты Западной России... СПб., 1846. T. 1., с. 30., документ № 21. Статутна грамота Олександра львівським і подільським купцям про право на вільну торгівлю

[4] Українські грамоти XV ст... 1965:90. № 43. Стефан воєвода віддає циган у підданство Молдовицькому монастиреві (12 липня 1434 року, Дорогунь).

[5] Українські грамоти XV ст... 1965:119. № 59. Стефан воєвода дає грамоту в тому, що він купив у Оани, брата Олекси мечника, за сто двадцять татарських золотих село Балковці і тепер дарує його Путнян-ському монастиреві (10 вересня 1471 року, Сучава).

[6] vodă [ 25 червня 2014 у Wayback Machine.] // Dicționare explicative.