Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архітектура Тернопільської області
Тернопільська область за потенціалом і величиною архітектурної спадщини — один із найбагатших регіонів України. Нині тут на державному обліку — майже 1,5 тис. пам'яток архітектури, з них — 34 фортеці (третина всіх українських замків) і залишки близько 300 давньоруських городищ.
Найдавніші пам'ятки
Найдавніші відомі пам'ятки архітектури краю є в Борщівському районі:
- Траянів вал (Тернопільська область) уздовж річки Збруч від с. Гермаківка до р. Дністер,
- давньослов'янський дохристиянський печерний храм біля села Міжгір'я (нині Монастирок),
- Церква перенесення мощей святого Миколая (Миколаївська) кінця 13 ст., с. Збручанське.
Городища
Городища споруджувалися на місцях, найвигідніших для оборони. Вперше укріплені валами та ровами поселення постали на території сучасної Тернопільщини на рубежі пізньої бронзи — раннього заліза, в період культури фракійського гальштату (6-7 ст. до н. е.; локальний варіант — Гава-Голігради (Голіградська культура). Масово будували городища в ранньозалізному віці. Характерні вони і для слов'янських та давньоруських пам'яток (1 тис. н. е).
Давньоруські літописи повідомляють про міста, що розвинулися з городищ, — центри князівств або окремих земель. На Тернопільщині відомі літописні міста 12-13 ст.: Збараж, Кременець, Теребовля, Микулин (нині Микулинці Теребовлянського району), Шумськ, а також такі, що тепер не існують, — Биковен, Вигошев, Моклеков, Данилів, Стіжок. Польські джерела стверджують про існування Бучача у XII столітті.
Для більшості городищ літописи не подають назв (Галицько-Волинський літопис згадує про 150 безіменних городищ). Сучасні дослідники поділяють їх за місцем розташування на мисові та острівні, за плануванням — на круглі й складні. За функціональними особливостями виділяють кілька типів давньоруських городищ: князівські (держ.) фортеці, общинні центри, феодальні замки, сховища, святилища, міста — центри уділ. князівств. На території більшості давніх городищ проводять археологічні розкопки.
14-17 століття
Пам'ятки архітектури 14-17 ст. можна поділити на два основні типи: замки і культові споруди. Перші будували для оборони від зовнішнього ворога і як житлові приміщення княжі роди: Бучацьких, Вишневецьких, Збаразьких, Калиновських, Коріятовичів, Сапєгів, Сенявських, Потоцьких, Язловецьких та ін. Українські, литовські та польські магнати будували замки-фортеці, а біля них виростали міста-центри торгівлі та промислу, які також мали оборонні укріплення (Теребовля, Бучач, Кременець, Бережани, Язловець).
Замки
Теребовлянський замок часів Київської Русі був спочатку дерев'яний, у 14 ст. став кам'яним. Його подвір'я оточували товсті стіни з велетенською вежею на краю гори. Замкові споруди ніби продовжували гору, утворюючи єдине ціле.
Язловецький і Бучацький замки технікою мурування та формою бійниць нагадують Теребовлянський, але архітектурою відрізняються від нього. Кременець відомий оборонними спорудами ще з часів короля Данила (ХІІІ ст.).
Замок готичного стилю в Крем'янці (14 ст.) після 6-тижневої облоги 1648 взяв штурмом і зруйнував козацький загін Максима Кривоноса.
Бережанський замок розташований на одному з островів річки Золота Липа. Належить до перехідного типу, будівля — велична. Нерегулярний у плані двір, утворений палацом і житловими корпусами, розташований вздовж нього.
Сидорівський замок розташований на високому пагорбі, що омивається з трьох боків річкою; розміри — 30 на 178 метри.
Дерев'яні храми
Найдавніші церкви збереглись у селах Щепанів Козівського, Урмань Бережанського, Оліїв Зборівського районів.
Дерев'яні дзвіниці церков Миколаївської в Бережанах, в Чорткові та в с. Волиця Гусятинського району відокремлені від них і служили інколи як сторожові вежі. Такі дзвіниці збереглися при кам'яних церквах у селах Озеряни Борщівського і Білявинці Бучацького районів.
Дерев'яні церкви споруджувалися без жодного цвяха, трималися тільки на зарубках і тиблях. Ззовні й усередині їх прикрашали мистецькою різьбою та настінними малюнками, що надавали особливої краси. Різьбили передовсім іконостаси. Орнамент нагадував рослини, гілки і грона винограду. В ньому простежувався вплив візантійського мистецтва, яке на українському ґрунті набрало національних форм. Іконостаси трималися на зарубках і піднімалися кількома ярусами до купола. Пам'ятки такого типу — церкви:
- у с. Скорики
- у с. Козярі Підволочиського району,
- Покрови Пресвятої Богородиці у с. Деренівка Теребовлянського району
- в с. Нагірянка Чортківського району.
Церква св. Миколая (1777) у с. Сапогів Борщівського району разом із дерев'яною дзвіницею, загорожею та різьбленими воротами творить цілісний архітектурний комплекс.
Згодом архітектурний стиль тридільної церкви перенесли у будівництво кам'яних храмів.
Кам'яні храми
Окремим типом кам'яним споруд є церкви-фортеці та монастирі. Звичай захищатися від ворога у церкві дуже давній. Твердинями були Миколаївська церква в Теребовлі, Успенська в Підгайцях, Миколаївська в Бучачі, в с. Залужжя біля Збаража тощо.
Монастирями-фортецями були Угорницький Василіянський, , та Почаївський (від 1833 — лавра).
Будівлі Угорницького монастиря, що збереглися, належать до 16—17 ст. Церква була пристосована для оборони, повторює класичні типи українських дерев'них церков із прямокутним бабинцем і гранчастою апсидою. У північній стіні бабинця розташовані східці на горище та вежу, що мала бійниці для вогнепальної зброї. Кутові оборонні башти, перекриті високими наметовими дахами, разом зі стінами, зведеними з червоного і сірого теребовлян. каменю й комплексом житлових, господарських та культових споруд становили не тільки міцний вузол оборони, а й цікавий архітектрний ансамбль.
Архітектура 17—18 століть
Кам'яні споруди
До пам'яток бароко на Тернопільщині належать костели — Домініканський у Тернополі, Троїцький у Микулинцях і св. Станіслава у Заліщиках, Троїцький собор у Бережанах, комплекс єзуїтської колегії у Кременці, монастир ЧСВВ і ратуша в Бучачі, палац у с. Язловець.
У Бучацькій ратуші (арх. Бернард Меретин, скульптор Пінзель) переважають численні вертикальні членування, зроблені з великим художнім тактом. Витонченим світлотіньовим рисунком вони надають споруді легкості, стрункості й динамічності. Скульптура ратуші, яку виконав І.-Г. Пінзель, органічно злита з архітектурою. Як приклад планування, оригінального синтезу мистецтв, ця будівля не має аналогів в архітектурі XVIII ст. в Україні.
У будівлі архітектор Готфрід Гофман майстерно використав скелясті тераси гори і перетворив її на масивний стилобат, що піднімається, немов велетенська піраміда. Завершує терасу величний золотоверхий храм, усе це надає комплексу врочистої монументальності.
Дерев'яні споруди
Тоді ж традиційно розвивалася дерев'яна архітектура, прикладом якої є церкви у селах Сапогів та Висічка Борщівського району, Козина і Крогулець — Гусятинського, Конюхи — Козівського, Старий Почаїв — Кременецького, Скорики та Козярі — Підволочиського, Деренівка і Довге Теребовлянського, Новостав і Кордишів — Шумського, .
Дерев'яні житлові будинки 18 ст. збереглися тільки у Кременці. Вони переважно одноповерхові з мансардою або світлицею, влаштованою на рівні високого двосхилого даху, перекритого червоною дахівкою чи гонтом. Конструкція стін закрита глиняною обмазкою і побілкою. У місті зберігся ще один тип дерев'яних будівель-заїздів, що поєднували функції житла, готелю, корчми і закритої стоянки для коней та екіпажів.
Синагоги
Елементи бароко мають синагоги, нерідко з розкішним аттиком та прикрасами, де використані східні мотиви у зображенні левів, птахів тощо. Такі споруди збережені у , Гусятині, , Підгайцях, . Втрачені — у Тернополі, Бучачі, перебудована — у Кременці (діюча автостанція).
Класицизм
Напрямок класицизму, як реакція проти бурхливого, напруженого стилю бароко, започаткований у краї ще в серед. 18 ст. У спокійних і навіть суворих класичних формах зведено палац у смт Вишнівець (див. ). Пам'ятка відображає важливий період у розвитку садибної архітектури — трансформацію оборонного замку в палац.
19 століття
Архітектуру 2-ї половини ХІХ ст. характеризує поєднання різних стилів, так званий еклектизм, породжений розпадом класицизму як стилю і як методу архітектурної творчості. Відроджуються європейські і національні архітектурні традиції (неоготика, неоренесанс, необароко, неокласицизм). Цікавий приклад цього періоду — палац Бадені (Коропець) у смт Коропець Монастириського району: основна будівля у стилі класицизму, а завершення куполів та дахів має необарокові елементи.
Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. активно розвивали будівництво, наука і техніка, використовували нові матеріали і конструкції (метал, цемент, залізобетон, скло, кераміка). Постали нові, досі незнані типи споруд: багатоповерхові житлові будинки, залізничні вокзали, криті торговельні пасажі, спортзали тощо.
Одними з найкращих є залізничний вокзал у Тернополі (1870, перебудований 1906), кінний манеж і спортзал у Теребовлі, у Бучачі, ратуша в Чорткові.
Із розвитком Галицької залізниці наприкінці 19 століття почали будувати великопрольотні мости (металевий у Тернополі та Чорткові, кам'яний у селах Буцнів, нині Тернопільського району, Кровинка і Плебанівка Теребовлянського району, через річку Дністер біля Заліщиків, залізничний тунель у Бучачі.
Стилістичний напрямок неоготики найкраще представляють культові будівлі:
- парафіяльний костел (1904–1908, зруйнований 1954); архітектор Т.-М. Тальовський),
- перебудований костьол у Чорткові, арх. Ян Сас-Зубрицький
- новозбудований костел у с. Лосяч Борщівського району
- костел у с. Озеряни Борщівського району.
Модерн
На межі ХІХ — початку ХХ ст. на Тернопільщині поширився стиль модерн; школа модерну розвинулася переважно під впливом віденських та львівських архітекторів. Для споруд цього стилю характерні витонченість деталей, декоративне литво й ковані ґрати, різьблення на дереві та камені тощо.
Спорудами модерну були забудовані в основному центри Тернополя, Бучача, Заліщиків, Підгайців, Скалата.
В архітектурі початку ХХ ст. спостерігаємо синтез мистецтв. Численні громадські й культові споруди декоровані скульптурою, розписами та мозаїкою. (1914, арх. О. Щусєв) з трьох боків прикрашений мозаїками М. Реріха, щоправда, він зіпсував барокове обличчя архітектури монастиря.
Тоталітарний період
Для архітектури періоду радянської відбудови міст і сіл після 2-ї світової війни характерне використання різних класичних форм і прийомів. При відбудові майже повністю зруйнованого Тернополя створено нові квартали, міський центр зі скверами, бульварами, вулицями та мальовничим ставом на річці Серет (1945, архітектори В. Новиков, Н. Панчук).
Постали перші, сповнені суворої простоти і лаконізму меморіальні комплекси на честь воїнів, які загинули в боротьбі проти нацизму.
Швидке збільшення міського населення та науково-технічний прогрес 1960—1970-х змінили стилістичну спрямованість архітектури. Для масовового будівництва розроблено типові проекти житлових і громадських споруд, більше уваги приділяють вирішенню технологічних, техніко-економічних та соціальних проблем і менше — архітектурної виразності та комфортності. Набуває поширення напрямок конструктивізму, якому властиве пристосування кожної частини до свого практичого призначення, цілковите усунення декоративних прикрас і непотрібних додатків. Конструктивізм широко послуговується залізобетонними конструкціями, склом та іншими новітніми будівельними матеріалами.
До таких будов можна віднести споруди ТТС, ПК «Березіль», краєзнавчий музей у Тернополі та багато інших.
Період Незалежної України
У 1990–2000-х роках відбувається масове будівництво нових храмів та реставрація і відбудова старих. За 1990-ті роки було споруджено і реставровано близько 200 культових споруд.
У період незалежної України було збудовано комплекс Зарваницького духовного центру.
Списки пам'яток
Див. також
Примітки
- Tomasz Kunzek. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą).— Rzeszów Libra PL, 2013.— 140 s.— S. 40. (пол.)
- Stanisław Sławomir Nicieja, Twierdze kresowe Rzeczypospolitej. — Warszawa: Wydawnictwo «Iskry», 2006. — ss. 35-46. (пол.)
Література
- Пелехатий Я. Архітектура Тернопільщини // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 51–55. — .
- о. Пастух М. Архітектура Тернопільщини сакральна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 55. — .
- Ягодинська М. Городища // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 401. — .
- Українське сакральне мистецтво. — Л., 1994;
- Довганюк І. Архітектура українських церков. — Л., 1997;
- Археологія Прикарпаття, Волині і Закарпаття (ранньослов'янський та давньоруський період). — К.,1990.
- Sadok Barącz. Pamiątki buczackie. — Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhitektura Ternopilskoyi oblasti Ternopilska oblast za potencialom i velichinoyu arhitekturnoyi spadshini odin iz najbagatshih regioniv Ukrayini Nini tut na derzhavnomu obliku majzhe 1 5 tis pam yatok arhitekturi z nih 34 forteci tretina vsih ukrayinskih zamkiv i zalishki blizko 300 davnoruskih gorodish Najdavnishi pam yatkiNajdavnishi vidomi pam yatki arhitekturi krayu ye v Borshivskomu rajoni Trayaniv val Ternopilska oblast uzdovzh richki Zbruch vid s Germakivka do r Dnister davnoslov yanskij dohristiyanskij pechernij hram bilya sela Mizhgir ya nini Monastirok Cerkva perenesennya moshej svyatogo Mikolaya Mikolayivska kincya 13 st s Zbruchanske GorodishaGorodisha sporudzhuvalisya na miscyah najvigidnishih dlya oboroni Vpershe ukripleni valami ta rovami poselennya postali na teritoriyi suchasnoyi Ternopilshini na rubezhi piznoyi bronzi rannogo zaliza v period kulturi frakijskogo galshtatu 6 7 st do n e lokalnij variant Gava Goligradi Goligradska kultura Masovo buduvali gorodisha v rannozaliznomu vici Harakterni voni i dlya slov yanskih ta davnoruskih pam yatok 1 tis n e Davnoruski litopisi povidomlyayut pro mista sho rozvinulisya z gorodish centri knyazivstv abo okremih zemel Na Ternopilshini vidomi litopisni mista 12 13 st Zbarazh Kremenec Terebovlya Mikulin nini Mikulinci Terebovlyanskogo rajonu Shumsk a takozh taki sho teper ne isnuyut Bikoven Vigoshev Moklekov Daniliv Stizhok Polski dzherela stverdzhuyut pro isnuvannya Buchacha u XII stolitti Dlya bilshosti gorodish litopisi ne podayut nazv Galicko Volinskij litopis zgaduye pro 150 bezimennih gorodish Suchasni doslidniki podilyayut yih za miscem roztashuvannya na misovi ta ostrivni za planuvannyam na krugli j skladni Za funkcionalnimi osoblivostyami vidilyayut kilka tipiv davnoruskih gorodish knyazivski derzh forteci obshinni centri feodalni zamki shovisha svyatilisha mista centri udil knyazivstv Na teritoriyi bilshosti davnih gorodish provodyat arheologichni rozkopki 14 17 stolittyaPam yatki arhitekturi 14 17 st mozhna podiliti na dva osnovni tipi zamki i kultovi sporudi Pershi buduvali dlya oboroni vid zovnishnogo voroga i yak zhitlovi primishennya knyazhi rodi Buchackih Vishneveckih Zbarazkih Kalinovskih Koriyatovichiv Sapyegiv Senyavskih Potockih Yazloveckih ta in Ukrayinski litovski ta polski magnati buduvali zamki forteci a bilya nih virostali mista centri torgivli ta promislu yaki takozh mali oboronni ukriplennya Terebovlya Buchach Kremenec Berezhani Yazlovec Zamki Dokladnishe Zamki Ternopilshini Sidorivskij zamok odin z najcikavishih turistichnih ob yektiv Ternopilshini Terebovlyanskij zamok chasiv Kiyivskoyi Rusi buv spochatku derev yanij u 14 st stav kam yanim Jogo podvir ya otochuvali tovsti stini z veletenskoyu vezheyu na krayu gori Zamkovi sporudi nibi prodovzhuvali goru utvoryuyuchi yedine cile Yazloveckij i Buchackij zamki tehnikoyu muruvannya ta formoyu bijnic nagaduyut Terebovlyanskij ale arhitekturoyu vidriznyayutsya vid nogo Kremenec vidomij oboronnimi sporudami she z chasiv korolya Danila HIII st Zamok gotichnogo stilyu v Krem yanci 14 st pislya 6 tizhnevoyi oblogi 1648 vzyav shturmom i zrujnuvav kozackij zagin Maksima Krivonosa Berezhanskij zamok roztashovanij na odnomu z ostroviv richki Zolota Lipa Nalezhit do perehidnogo tipu budivlya velichna Neregulyarnij u plani dvir utvorenij palacom i zhitlovimi korpusami roztashovanij vzdovzh nogo Sidorivskij zamok roztashovanij na visokomu pagorbi sho omivayetsya z troh bokiv richkoyu rozmiri 30 na 178 metri Derev yani hrami Derev yana cerkva Petra i Pavla v Urmani Najdavnishi cerkvi zbereglis u selah Shepaniv Kozivskogo Urman Berezhanskogo Oliyiv Zborivskogo rajoniv Derev yani dzvinici cerkov Mikolayivskoyi v Berezhanah v Chortkovi ta v s Volicya Gusyatinskogo rajonu vidokremleni vid nih i sluzhili inkoli yak storozhovi vezhi Taki dzvinici zbereglisya pri kam yanih cerkvah u selah Ozeryani Borshivskogo i Bilyavinci Buchackogo rajoniv Derev yani cerkvi sporudzhuvalisya bez zhodnogo cvyaha trimalisya tilki na zarubkah i tiblyah Zzovni j useredini yih prikrashali misteckoyu rizboyu ta nastinnimi malyunkami sho nadavali osoblivoyi krasi Rizbili peredovsim ikonostasi Ornament nagaduvav roslini gilki i grona vinogradu V nomu prostezhuvavsya vpliv vizantijskogo mistectva yake na ukrayinskomu grunti nabralo nacionalnih form Ikonostasi trimalisya na zarubkah i pidnimalisya kilkoma yarusami do kupola Pam yatki takogo tipu cerkvi u s Skoriki u s Kozyari Pidvolochiskogo rajonu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici u s Derenivka Terebovlyanskogo rajonu v s Nagiryanka Chortkivskogo rajonu Cerkva sv Mikolaya 1777 u s Sapogiv Borshivskogo rajonu razom iz derev yanoyu dzviniceyu zagorozheyu ta rizblenimi vorotami tvorit cilisnij arhitekturnij kompleks Zgodom arhitekturnij stil tridilnoyi cerkvi perenesli u budivnictvo kam yanih hramiv Kam yani hrami Ugornickij monastir Okremim tipom kam yanim sporud ye cerkvi forteci ta monastiri Zvichaj zahishatisya vid voroga u cerkvi duzhe davnij Tverdinyami buli Mikolayivska cerkva v Terebovli Uspenska v Pidgajcyah Mikolayivska v Buchachi v s Zaluzhzhya bilya Zbarazha tosho Monastiryami fortecyami buli Ugornickij Vasiliyanskij ta Pochayivskij vid 1833 lavra Budivli Ugornickogo monastirya sho zbereglisya nalezhat do 16 17 st Cerkva bula pristosovana dlya oboroni povtoryuye klasichni tipi ukrayinskih derev nih cerkov iz pryamokutnim babincem i granchastoyu apsidoyu U pivnichnij stini babincya roztashovani shidci na gorishe ta vezhu sho mala bijnici dlya vognepalnoyi zbroyi Kutovi oboronni bashti perekriti visokimi nametovimi dahami razom zi stinami zvedenimi z chervonogo i sirogo terebovlyan kamenyu j kompleksom zhitlovih gospodarskih ta kultovih sporud stanovili ne tilki micnij vuzol oboroni a j cikavij arhitektrnij ansambl Arhitektura 17 18 stolitKam yani sporudi Do pam yatok baroko na Ternopilshini nalezhat kosteli Dominikanskij u Ternopoli Troyickij u Mikulincyah i sv Stanislava u Zalishikah Troyickij sobor u Berezhanah kompleks yezuyitskoyi kolegiyi u Kremenci monastir ChSVV i ratusha v Buchachi palac u s Yazlovec Buchacka ratusha U Buchackij ratushi arh Bernard Meretin skulptor Pinzel perevazhayut chislenni vertikalni chlenuvannya zrobleni z velikim hudozhnim taktom Vitonchenim svitlotinovim risunkom voni nadayut sporudi legkosti strunkosti j dinamichnosti Skulptura ratushi yaku vikonav I G Pinzel organichno zlita z arhitekturoyu Yak priklad planuvannya originalnogo sintezu mistectv cya budivlya ne maye analogiv v arhitekturi XVIII st v Ukrayini Pochayivska lavra Najvishi sporudi Uspenskij sobor dzvinicya U budivli arhitektor Gotfrid Gofman majsterno vikoristav skelyasti terasi gori i peretvoriv yiyi na masivnij stilobat sho pidnimayetsya nemov veletenska piramida Zavershuye terasu velichnij zolotoverhij hram use ce nadaye kompleksu vrochistoyi monumentalnosti Derev yani sporudi Todi zh tradicijno rozvivalasya derev yana arhitektura prikladom yakoyi ye cerkvi u selah Sapogiv ta Visichka Borshivskogo rajonu Kozina i Krogulec Gusyatinskogo Konyuhi Kozivskogo Starij Pochayiv Kremeneckogo Skoriki ta Kozyari Pidvolochiskogo Derenivka i Dovge Terebovlyanskogo Novostav i Kordishiv Shumskogo Derev yani zhitlovi budinki 18 st zbereglisya tilki u Kremenci Voni perevazhno odnopoverhovi z mansardoyu abo svitliceyu vlashtovanoyu na rivni visokogo dvoshilogo dahu perekritogo chervonoyu dahivkoyu chi gontom Konstrukciya stin zakrita glinyanoyu obmazkoyu i pobilkoyu U misti zberigsya she odin tip derev yanih budivel zayizdiv sho poyednuvali funkciyi zhitla gotelyu korchmi i zakritoyi stoyanki dlya konej ta ekipazhiv Sinagogi Elementi baroko mayut sinagogi neridko z rozkishnim attikom ta prikrasami de vikoristani shidni motivi u zobrazhenni leviv ptahiv tosho Taki sporudi zberezheni u Gusyatini Pidgajcyah Vtracheni u Ternopoli Buchachi perebudovana u Kremenci diyucha avtostanciya Klasicizm Napryamok klasicizmu yak reakciya proti burhlivogo napruzhenogo stilyu baroko zapochatkovanij u krayi she v sered 18 st U spokijnih i navit suvorih klasichnih formah zvedeno palac u smt Vishnivec div Pam yatka vidobrazhaye vazhlivij period u rozvitku sadibnoyi arhitekturi transformaciyu oboronnogo zamku v palac 19 stolittyaParafiyalnij kostel Ternopil Kostel u Chortkovi pam yatka neogotiki Neogotichnij kostel Sv Anni 1875 r Arhitekturu 2 yi polovini HIH st harakterizuye poyednannya riznih stiliv tak zvanij eklektizm porodzhenij rozpadom klasicizmu yak stilyu i yak metodu arhitekturnoyi tvorchosti Vidrodzhuyutsya yevropejski i nacionalni arhitekturni tradiciyi neogotika neorenesans neobaroko neoklasicizm Cikavij priklad cogo periodu palac Badeni Koropec u smt Koropec Monastiriskogo rajonu osnovna budivlya u stili klasicizmu a zavershennya kupoliv ta dahiv maye neobarokovi elementi Naprikinci HIH na pochatku HH st aktivno rozvivali budivnictvo nauka i tehnika vikoristovuvali novi materiali i konstrukciyi metal cement zalizobeton sklo keramika Postali novi dosi neznani tipi sporud bagatopoverhovi zhitlovi budinki zaliznichni vokzali kriti torgovelni pasazhi sportzali tosho Odnimi z najkrashih ye zaliznichnij vokzal u Ternopoli 1870 perebudovanij 1906 kinnij manezh i sportzal u Terebovli u Buchachi ratusha v Chortkovi Iz rozvitkom Galickoyi zaliznici naprikinci 19 stolittya pochali buduvati velikoprolotni mosti metalevij u Ternopoli ta Chortkovi kam yanij u selah Bucniv nini Ternopilskogo rajonu Krovinka i Plebanivka Terebovlyanskogo rajonu cherez richku Dnister bilya Zalishikiv zaliznichnij tunel u Buchachi Stilistichnij napryamok neogotiki najkrashe predstavlyayut kultovi budivli parafiyalnij kostel 1904 1908 zrujnovanij 1954 arhitektor T M Talovskij perebudovanij kostol u Chortkovi arh Yan Sas Zubrickij novozbudovanij kostel u s Losyach Borshivskogo rajonu kostel u s Ozeryani Borshivskogo rajonu ModernNa mezhi HIH pochatku HH st na Ternopilshini poshirivsya stil modern shkola modernu rozvinulasya perevazhno pid vplivom videnskih ta lvivskih arhitektoriv Dlya sporud cogo stilyu harakterni vitonchenist detalej dekorativne litvo j kovani grati rizblennya na derevi ta kameni tosho Sporudami modernu buli zabudovani v osnovnomu centri Ternopolya Buchacha Zalishikiv Pidgajciv Skalata V arhitekturi pochatku HH st sposterigayemo sintez mistectv Chislenni gromadski j kultovi sporudi dekorovani skulpturoyu rozpisami ta mozayikoyu 1914 arh O Shusyev z troh bokiv prikrashenij mozayikami M Reriha shopravda vin zipsuvav barokove oblichchya arhitekturi monastirya Totalitarnij periodTernopilskij oblasnij krayeznavchij muzej odna z najkrashih sporud vikonanih u stili konstruktivizmu Dlya arhitekturi periodu radyanskoyi vidbudovi mist i sil pislya 2 yi svitovoyi vijni harakterne vikoristannya riznih klasichnih form i prijomiv Pri vidbudovi majzhe povnistyu zrujnovanogo Ternopolya stvoreno novi kvartali miskij centr zi skverami bulvarami vulicyami ta malovnichim stavom na richci Seret 1945 arhitektori V Novikov N Panchuk Postali pershi spovneni suvoroyi prostoti i lakonizmu memorialni kompleksi na chest voyiniv yaki zaginuli v borotbi proti nacizmu Shvidke zbilshennya miskogo naselennya ta naukovo tehnichnij progres 1960 1970 h zminili stilistichnu spryamovanist arhitekturi Dlya masovovogo budivnictva rozrobleno tipovi proekti zhitlovih i gromadskih sporud bilshe uvagi pridilyayut virishennyu tehnologichnih tehniko ekonomichnih ta socialnih problem i menshe arhitekturnoyi viraznosti ta komfortnosti Nabuvaye poshirennya napryamok konstruktivizmu yakomu vlastive pristosuvannya kozhnoyi chastini do svogo praktichogo priznachennya cilkovite usunennya dekorativnih prikras i nepotribnih dodatkiv Konstruktivizm shiroko poslugovuyetsya zalizobetonnimi konstrukciyami sklom ta inshimi novitnimi budivelnimi materialami Do takih budov mozhna vidnesti sporudi TTS PK Berezil krayeznavchij muzej u Ternopoli ta bagato inshih Period Nezalezhnoyi UkrayiniU 1990 2000 h rokah vidbuvayetsya masove budivnictvo novih hramiv ta restavraciya i vidbudova starih Za 1990 ti roki bulo sporudzheno i restavrovano blizko 200 kultovih sporud U period nezalezhnoyi Ukrayini bulo zbudovano kompleks Zarvanickogo duhovnogo centru Spiski pam yatokSpisok derev yanih hramiv Ternopilskoyi oblasti Pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya Ternopilskoyi oblastiDiv takozhArhitektura Ukrayini Pam yatniki Ternopilskoyi oblasti Monastiri Ternopilskoyi oblasti Zamki Ternopilskoyi oblastiPrimitkiTomasz Kunzek Przewodnik po wojewodztwie Tarnopolskim z mapa Rzeszow Libra PL 2013 140 s S 40 pol Stanislaw Slawomir Nicieja Twierdze kresowe Rzeczypospolitej Warszawa Wydawnictwo Iskry 2006 ss 35 46 ISBN 83 244 0024 9 pol LiteraturaPelehatij Ya Arhitektura Ternopilshini Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 51 55 ISBN 966 528 197 6 o Pastuh M Arhitektura Ternopilshini sakralna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 55 ISBN 966 528 197 6 Yagodinska M Gorodisha Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 401 ISBN 966 528 197 6 Ukrayinske sakralne mistectvo L 1994 Dovganyuk I Arhitektura ukrayinskih cerkov L 1997 Arheologiya Prikarpattya Volini i Zakarpattya rannoslov yanskij ta davnoruskij period K 1990 Sadok Baracz Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 168 s pol