Залізничний вокзал (Тернопіль)

Залізничний вокзал — двірець головної станції Тернопільської дирекції Львівської залізниці. Розташований у середмісті Тернополя. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 13.

lon_sec = lat_dir = region = Категорія на Вікісховищі = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Залізничний вокзал Двірець
Вокзал Тернополя у 2020 р. Вокзал Тернополя у 2020 р.
49°33′14″ пн. ш. 25°36′02″ сх. д. / 49.55389° пн. ш. 25.60056° сх. д. / 49.55389; 25.60056Координати: 49°33′14″ пн. ш. 25°36′02″ сх. д. / 49.55389° пн. ш. 25.60056° сх. д. / 49.55389; 25.60056
Країна	Україна
Розташування	Тернопіль^[1]
Тип	залізничний вокзал
Дата заснування	1870
Статус	Пам'ятка архітектури місцевого значення
Залізничний вокзал Залізничний вокзал (Україна)
Медіафайли у Вікісховищі

Не плутати зі станцією Тернопіль — об'єктом залізничної інфраструктури.

Історія

Перша будівля виникла 1870 року з відкриттям 28 грудня 1870 року залізничної колії Золочів — Тернопіль. Восени 1903 почали будівництво нового приміщення вокзалу. Проєкт розробило технічне бюро у Відні (нині Австрія). Сучасний вигляд вокзалу — це те, що вдалося побудувати згідно плану в 1952 році.

Навесні 1905 закінчено спорудження правого крила, у серпні 1906 новий вокзал ввели у дію.

Фронтон було прикрашено дзеркальним коло-вікном площею 65 м². На вокзалі були водогін, центральне опалення, освітлення від власної динамомашини. Вартість будівництва — 300 тисяч крон.

Зруйнований під час Першої світової війни, згодом відбудований.

У вересні 1920 в салоні Залізничного вокзалу розміщувався штаб Головного отамана Армії УНР Симона Петлюри.

1944 — знову зруйновано. Відновлений 1952 року в зміненому вигляді.

Останні опоряджувальні роботи в 1999—2000  виконала фірма «Марс» під керівництвом А. Мусійчука (архітектор Данило Чепіль).

Транспортне сполучення

До залізничного вокзалу можливо дістатися:

• автобусними маршрутами № 3, 4, 6, 6А, 8, 14, 15, 16, 19, 20, 20А, 22, 22А, 27, 35, 36;
• тролейбусними маршрутами № 3, 5, 7, 8, 9, 11.

Світлини

• Вокзал у 1914 р.
• Двірець вокзалу в 1918 р.
• Вигляд залізичного вокзалу з пішохідного моста, осінь 2017 р.

Примітки

1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
   d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
2. Тернопіль радянський: основні напрямки розвитку архітектури у складі СРСР - ternopil-future.com.ua (укр.). 18 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.

Джерела

• Дуда І. Тернопіль // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 402–406. — .
• Загородний Р. Перша залізниця Галицького Поділля // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 82–90. — .

Посилання