Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́рдишів — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Вілія, на сході району.
| село Кордишів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Кременецький район | ||||
| Громада | Шумська міська громада | ||||
| Облікова картка | Кордишів | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1443 | ||||
| Населення | 485 | ||||
| Територія | 29.840 км² | ||||
| Поштовий індекс | 47131 | ||||
| Телефонний код | +380 3558 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°05′27″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д. / 50.09083° пн. ш. 26.05722° сх. д.Координати: 50°05′27″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д. / 50.09083° пн. ш. 26.05722° сх. д. | ||||
| Водойми | Вілія | ||||
| Відстань до районного центру | 6 км | ||||
| Найближча залізнична станція | 23 | ||||
| Відстань до залізничної станції | Лепесівка км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59 | ||||
| Карта | |||||
  Кордишів | |||||
 Кордишів | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Населення — 485 осіб (2016).
Історія
Історія населеного пункту бере початок із часів пізнього палеоліту, підтвердженням цього є археологічні стоянки Кордишів IV та Кордишів V, які датовані 10 тисяч років тому. Територія села була заселена в період бронзової та залізної доби та представлена племенами тшинецько-комарівської культури, що є характерною для Волині в цей період. Наприкінці ІХ-початку VII століть до н. е. на територію села поширилась культура могилянської групи скіфського періоду, для якої було характерними житла землянкового типу у вигляді квадрату із вогнищем або пічкою. Асортимент посуду представлений керамічними горщиками із монументальним орнаментом та простими мисками. Жителі займалися землеробством та осілим скотарством. Влітку 2014 року тернопільські археологи знайшли давні поховання під час археологічних розкопок поблизу села.
У період становлення Київської Русі на території сучасного Кордишева проживали племена волинян, які вели осілий спосіб життя та брали активну участь військових походах князя Олега у 907 році на Візантію. В період роздробленості Русі-України територія села входила до складу окремого Шумського князівства до 1157 року До сьогодні збереглися археологічні знахідки невеличкого городища русичів в урочищі Замчище, яке було укріплена частоколом та підсилене природними перепонами — річками Вілія та Шупінька, що протікають через село. Близькість до Шумська сприяла активному розвитку села, яке знаходилось на перетині торговельних шляхів. У Шумську формувалися торговельні каравани із товарами, що рухались в Європу та на Схід. Населення у ХІІ ст. окрім землеробства активно займалося ремеслом, бортництвом, оскільки виконувало замовлення князівсько-боярської групи та дружинників шумського князя. У 1227 році територія села входить до складу удільного князівства Святослава Шумського. В період Галицько-Волинської держави місцевість навколо села, як і вся Шумщина, належать князю Інгварду Ярославовичу, який є найвідомішим правителем Погорини.
Негативно позначилась на розвитку населеного пункту монголо-татарська навала першої половини ХІІІ ст., яка спричинила занепад торговельно-економічних зв'язків та послабила політичні позиції шумських князів. Звільнення від монгольського панування литовським князем Ольгердом у 1362 році нормалізувало життя в регіоні, однак у XIV ст. Шумське князівство втрачає самостійність, переходить у власність Любарта Гедиміновича — луцького князя. У 1452 р. Волинь остаточно входить до складу Великого князівства Литовського.
Перша письмова згадка про село датована 1443 або 1447 роком у «Записках земельних дач польського короля Казимира», що входило до складу Борецької волості Кременецького повіту.
У 1513 році село переходить у особисту власність Богуша Боговитинського підскарбія та писаря Литовського, дружиною якого була шляхтинка Федора з магнатського роду Сангушків, що володіли значними угіддями на Волині та Поділлі.
У 1527 року Шумськ із Кордишевом переходять у власність синів Боговитин. У 1563 року власником землі навколо села був князь Григорій Подгорський.
Протягом XVI-XVII ст. територія села неодноразово ставала ареною турецько-татарських набігів, зокрема у 1577 році татари пройшли через Кордишів у напрямку Польщі та спалили Мізюринці, Шумськ та Іловицю.
5 січня 1596 року власник містечка Рохманів Вацлав Боговитин-Шумбарський в борговій угоді передає село разом із іншими населеними пунктами громади своїй дружині Софії Чарторийській, які після її смерті перейшли до її племінників Єжи та Міхала Чарторийських, які передали згодом їх у власність князеві Михаїлу Вишнивецькому у 1605 році.
У 1613 році населений пункт згадується у архівних джерелах Луцького Домініканського монастиря в якості заставленого майна.
Після смерті Михаїла Вишнівецького територія перейшла у власність їх сина Яреми Вишнивецького, воєводи Руського. Управителем навколишніх сіл став дідич Александр Ушак-Куліковський.
У 1648 році в період національно-визвольної війни територією села ймовірно проходили козацькі війська під проводом Максима Кривоноса, а в 1675 та 1676 роках її спустошили турки й татари.
У 1725 році землі села разом із значними спадковими територіями переходять у власність Михаїла Казиміра Радзивіла, одного із найвпливовіших литовських магнатів Речі Посполитої.
Після третього поділу Речі Посполитої 1795 року територія Шумщини разом з усіма прилеглими селами входить до складу Волинської губернії Російської імперії. Повітовим центром стає місто Кременець.
У 1799 році в документах зазначається, що у селі знаходилось 84 дими (будинки). У 1822—1834 роках власником села був пан Раєвський, який продав його полковнику Павлу Ситнікову.
Згідно Першого загального перепису населення у 1897 році кількість жителів становила 786 осіб. У селі знаходився православний храм, млин та школа. Пожежа 1904 року знищила частину дворів та водяний млин і завдала значних збитків мешканцям села.
У ніч з 24 на 25 серпня 1908 року було пограбовано сільський храм на суму 10000 рублів.
У 1911 році мешканцями Кордишева було отримано дозвіл Волинської Духовної Консисторії на будівництво нової Покровської церкви, якою опікувався священник Андроник Рудецький.
З 1914 року в селі існувало Кредитне товариство, як свідчення активного розвитку кооперативного руху в регіоні.
Після Першої світової війни село перейшло до складу Речі Посполитої в складі Шумської гмінни Кременецького повіту. Згідно результатів Першого польського перепису у 1921 р. населення Кордишева становило 855 осіб. У результаті політики «осадництва» кращі землі на території села були відведені для польських колоністів.
Перед початком Другої світової війни в селі функціонував магазин та діяла однокласна школа, було відкрите товариство «Просвіта» та кооператив «Каса споживча», у приміщені якого сьогодні знаходиться сільська рада. Згідно пакту Молотова-Рібентропа Кордишів входив до складу новоутвореного Шумського району. У 1940 році примусово був утворений колгосп «Червона зірка».
3 липня 1941 році у село увійшли німецькі гарнізони. Нацистська окупація супроводжувалась терором та свавіллям зі сторони загарбників. Багатьох юнаків та дівчат було вивезено на примусові роботи у Німеччину. Кордишівські євреї були переселені у шумське гетто та незабаром розстріляні у 1942 році. На радянсько-німецькому фронті воювало 89 односельчан, 41 із них загинув або зник безвісти.
Багато односельчан воювало в складі ОУН та «УПА-Південь» в складі гарнізону «Крука». Кілька боїв упівців з німцями відбулося влітку 1943 році в «П'яній долині», поблизу села. Восени 1943 року угорський загін провів каральну акцію проти мирного населення на хуторах поблизу Кордишева та Кругольця. У 1944 році на територію населеного пункту увійшла «радянська влада». 13 травня 1944 року свій останній бій курінний «Кропива» Василь Процюк (уродженець Львівщини) провів із військами НКВС. 1945 року почалась післявоєнна відбудова, яка супроводжувалась репресіями та насильною колективізацією.
У 1948 році відновив свою роботу колгосп «Червона зірка», який до 1978 року нарощував виробничу потужність та покращував свій автопарк.
1944 року продовжила свою роботу чотирирічна школа, а у 1948—1949 роках була реорганізована у семирічну. 1 вересня 1975 року було здано в експлуатацію приміщення нового навчального закладу, який 2004 року було реорганізовано у Кордишівський навчально-виховний комплекс.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 553 | 99.64% |
| румунська | 1 | 0.18% |
| інші/не вказали | 1 | 0.18% |
| Усього | 555 | 100% |
Символіка
Символіка затверджена 3 квітня 2013 року рішенням № 206 XVIII сесії сільської ради VI скликання.
Автор — С. Ткачов.
Герб
На лазуровому полі срібна десниця Іоанна Хрестителя в стовп. На червоній главі, відділеній срібною вигнутою нитяною балкою, що закінчується стрілами, два срібних уширених хрести в кутках. Щит розміщений на золотому картуші, верхня половина якого еклектична, а нижня утворена з колосків, унизу якого на золотій стрічці чорними літерами — «Кордишів», під стрічкою чорні цифри 1513. Щит увінчаний золотою сільською короною.
Балка з стрілками — не лише стилізована частина герба Кордишів, а й річка Вілія, і шлях з минулого в майбутнє. Десниця — знак чудотворної ікони Іоана Хрестителя, яка зберігається у місцевій церкві. Уширені хрести — символ Волині.
Прапор
У центрі білого квадратного полотнища синій квадрат (1/2 від довжини прапора), на квадраті біла десниця Іоана Хрестителя. Від кутів синього квадрата до вершин прапора йдуть червоні квадрати з білими уширеними хрестами.
Пам'ятки
Соціальна сфера
Працюють Православна Церква України — храм Покрови Пресвятої Богородиці, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.], клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Відомі люди
Народилися
- професорка, поетка М. Братасюк-Патей,
- діяч культури і мистецтв Григорій Шергей,
- громадський діяч М. Шергей.
Померли
- Процюк Василь Яронович (псевдо: «Кропива») — (* 1913, с. Городиловичі, Сокальський район, Львівщина — 13 червня 1944, с. Кордишів, Шумський район, Тернопільщина) — керівник штабу куреня «Крука» (Климишин Іван) (1943), організатор і керівник старшинської та підстаршинської шкіл на Шумщині, командир сотні, куреня, начальник штабу групи УПА-Південь (1943—1944).
-
![image]()
Знак на в'їзді в село -
![image]()
Дорожній знак -
![image]()
Ікона вирізьблена в дереві біля церкви в селі -
![image]()
Краєвид з подвір'я церкви
Примітки
- Євгенія Цебрій. Тернопільські археологи знайшли давні поховання [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2016. — 15 липня.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
Література
- В. Гончаренко, В. Уніят. Кордишів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 170–171. — .
- І.Фарина, І. Федечко. Кордишів // Тернопільщина: Історія міст і сіл: у 3 т. / редкол.: В. Хомінець та ін. — Тернопіль: ТзОВ «Тернограф», 2014. — Т. 3 : С. 559—560. — .
Посилання
- 4. Липня 9 — Реляція возного «єнерала» Волинського воєводства Івана Палинського про вручення позовів кн. Костянтину Корибуту Вишневецькому про захоплення с. Кордишів та майна у дворянина Данієля Єла Малинського [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Отець Юрій відправив панахиду і освятив хрест та пам'ятний знак. [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko rdishiv selo v Ukrayini u Shumskij miskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Viliya na shodi rajonu selo KordishivGerb Kordisheva Prapor KordishevaKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Kremeneckij rajonGromada Shumska miska gromadaOblikova kartka Kordishiv Osnovni daniZasnovane 1443Naselennya 485Teritoriya 29 840 km Poshtovij indeks 47131Telefonnij kod 380 3558Geografichni daniGeografichni koordinati 50 05 27 pn sh 26 03 26 sh d 50 09083 pn sh 26 05722 sh d 50 09083 26 05722 Koordinati 50 05 27 pn sh 26 03 26 sh d 50 09083 pn sh 26 05722 sh d 50 09083 26 05722Vodojmi ViliyaVidstan do rajonnogo centru 6 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya 23Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi Lepesivka kmMisceva vladaAdresa radi 47100 Ternopilska obl Kremeneckij r n m Shumsk vul Ukrayinska 59KartaKordishivKordishivMapa Kordishiv u Vikishovishi Naselennya 485 osib 2016 IstoriyaIstoriya naselenogo punktu bere pochatok iz chasiv piznogo paleolitu pidtverdzhennyam cogo ye arheologichni stoyanki Kordishiv IV ta Kordishiv V yaki datovani 10 tisyach rokiv tomu Teritoriya sela bula zaselena v period bronzovoyi ta zaliznoyi dobi ta predstavlena plemenami tshinecko komarivskoyi kulturi sho ye harakternoyu dlya Volini v cej period Naprikinci IH pochatku VII stolit do n e na teritoriyu sela poshirilas kultura mogilyanskoyi grupi skifskogo periodu dlya yakoyi bulo harakternimi zhitla zemlyankovogo tipu u viglyadi kvadratu iz vognishem abo pichkoyu Asortiment posudu predstavlenij keramichnimi gorshikami iz monumentalnim ornamentom ta prostimi miskami Zhiteli zajmalisya zemlerobstvom ta osilim skotarstvom Vlitku 2014 roku ternopilski arheologi znajshli davni pohovannya pid chas arheologichnih rozkopok poblizu sela U period stanovlennya Kiyivskoyi Rusi na teritoriyi suchasnogo Kordisheva prozhivali plemena volinyan yaki veli osilij sposib zhittya ta brali aktivnu uchast vijskovih pohodah knyazya Olega u 907 roci na Vizantiyu V period rozdroblenosti Rusi Ukrayini teritoriya sela vhodila do skladu okremogo Shumskogo knyazivstva do 1157 roku Do sogodni zbereglisya arheologichni znahidki nevelichkogo gorodisha rusichiv v urochishi Zamchishe yake bulo ukriplena chastokolom ta pidsilene prirodnimi pereponami richkami Viliya ta Shupinka sho protikayut cherez selo Blizkist do Shumska spriyala aktivnomu rozvitku sela yake znahodilos na peretini torgovelnih shlyahiv U Shumsku formuvalisya torgovelni karavani iz tovarami sho ruhalis v Yevropu ta na Shid Naselennya u HII st okrim zemlerobstva aktivno zajmalosya remeslom bortnictvom oskilki vikonuvalo zamovlennya knyazivsko boyarskoyi grupi ta druzhinnikiv shumskogo knyazya U 1227 roci teritoriya sela vhodit do skladu udilnogo knyazivstva Svyatoslava Shumskogo V period Galicko Volinskoyi derzhavi miscevist navkolo sela yak i vsya Shumshina nalezhat knyazyu Ingvardu Yaroslavovichu yakij ye najvidomishim pravitelem Pogorini Negativno poznachilas na rozvitku naselenogo punktu mongolo tatarska navala pershoyi polovini HIII st yaka sprichinila zanepad torgovelno ekonomichnih zv yazkiv ta poslabila politichni poziciyi shumskih knyaziv Zvilnennya vid mongolskogo panuvannya litovskim knyazem Olgerdom u 1362 roci normalizuvalo zhittya v regioni odnak u XIV st Shumske knyazivstvo vtrachaye samostijnist perehodit u vlasnist Lyubarta Gediminovicha luckogo knyazya U 1452 r Volin ostatochno vhodit do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Persha pismova zgadka pro selo datovana 1443 abo 1447 rokom u Zapiskah zemelnih dach polskogo korolya Kazimira sho vhodilo do skladu Boreckoyi volosti Kremeneckogo povitu U 1513 roci selo perehodit u osobistu vlasnist Bogusha Bogovitinskogo pidskarbiya ta pisarya Litovskogo druzhinoyu yakogo bula shlyahtinka Fedora z magnatskogo rodu Sangushkiv sho volodili znachnimi ugiddyami na Volini ta Podilli U 1527 roku Shumsk iz Kordishevom perehodyat u vlasnist siniv Bogovitin U 1563 roku vlasnikom zemli navkolo sela buv knyaz Grigorij Podgorskij Protyagom XVI XVII st teritoriya sela neodnorazovo stavala arenoyu turecko tatarskih nabigiv zokrema u 1577 roci tatari projshli cherez Kordishiv u napryamku Polshi ta spalili Mizyurinci Shumsk ta Ilovicyu 5 sichnya 1596 roku vlasnik mistechka Rohmaniv Vaclav Bogovitin Shumbarskij v borgovij ugodi peredaye selo razom iz inshimi naselenimi punktami gromadi svoyij druzhini Sofiyi Chartorijskij yaki pislya yiyi smerti perejshli do yiyi pleminnikiv Yezhi ta Mihala Chartorijskih yaki peredali zgodom yih u vlasnist knyazevi Mihayilu Vishniveckomu u 1605 roci U 1613 roci naselenij punkt zgaduyetsya u arhivnih dzherelah Luckogo Dominikanskogo monastirya v yakosti zastavlenogo majna Pislya smerti Mihayila Vishniveckogo teritoriya perejshla u vlasnist yih sina Yaremi Vishniveckogo voyevodi Ruskogo Upravitelem navkolishnih sil stav didich Aleksandr Ushak Kulikovskij U 1648 roci v period nacionalno vizvolnoyi vijni teritoriyeyu sela jmovirno prohodili kozacki vijska pid provodom Maksima Krivonosa a v 1675 ta 1676 rokah yiyi spustoshili turki j tatari U 1725 roci zemli sela razom iz znachnimi spadkovimi teritoriyami perehodyat u vlasnist Mihayila Kazimira Radzivila odnogo iz najvplivovishih litovskih magnativ Rechi Pospolitoyi Pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi 1795 roku teritoriya Shumshini razom z usima prileglimi selami vhodit do skladu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Povitovim centrom staye misto Kremenec U 1799 roci v dokumentah zaznachayetsya sho u seli znahodilos 84 dimi budinki U 1822 1834 rokah vlasnikom sela buv pan Rayevskij yakij prodav jogo polkovniku Pavlu Sitnikovu Zgidno Pershogo zagalnogo perepisu naselennya u 1897 roci kilkist zhiteliv stanovila 786 osib U seli znahodivsya pravoslavnij hram mlin ta shkola Pozhezha 1904 roku znishila chastinu dvoriv ta vodyanij mlin i zavdala znachnih zbitkiv meshkancyam sela U nich z 24 na 25 serpnya 1908 roku bulo pograbovano silskij hram na sumu 10000 rubliv U 1911 roci meshkancyami Kordisheva bulo otrimano dozvil Volinskoyi Duhovnoyi Konsistoriyi na budivnictvo novoyi Pokrovskoyi cerkvi yakoyu opikuvavsya svyashennik Andronik Rudeckij Z 1914 roku v seli isnuvalo Kreditne tovaristvo yak svidchennya aktivnogo rozvitku kooperativnogo ruhu v regioni Pislya Pershoyi svitovoyi vijni selo perejshlo do skladu Rechi Pospolitoyi v skladi Shumskoyi gminni Kremeneckogo povitu Zgidno rezultativ Pershogo polskogo perepisu u 1921 r naselennya Kordisheva stanovilo 855 osib U rezultati politiki osadnictva krashi zemli na teritoriyi sela buli vidvedeni dlya polskih kolonistiv Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni v seli funkcionuvav magazin ta diyala odnoklasna shkola bulo vidkrite tovaristvo Prosvita ta kooperativ Kasa spozhivcha u primisheni yakogo sogodni znahoditsya silska rada Zgidno paktu Molotova Ribentropa Kordishiv vhodiv do skladu novoutvorenogo Shumskogo rajonu U 1940 roci primusovo buv utvorenij kolgosp Chervona zirka 3 lipnya 1941 roci u selo uvijshli nimecki garnizoni Nacistska okupaciya suprovodzhuvalas terorom ta svavillyam zi storoni zagarbnikiv Bagatoh yunakiv ta divchat bulo vivezeno na primusovi roboti u Nimechchinu Kordishivski yevreyi buli pereseleni u shumske getto ta nezabarom rozstrilyani u 1942 roci Na radyansko nimeckomu fronti voyuvalo 89 odnoselchan 41 iz nih zaginuv abo znik bezvisti Bagato odnoselchan voyuvalo v skladi OUN ta UPA Pivden v skladi garnizonu Kruka Kilka boyiv upivciv z nimcyami vidbulosya vlitku 1943 roci v P yanij dolini poblizu sela Voseni 1943 roku ugorskij zagin proviv karalnu akciyu proti mirnogo naselennya na hutorah poblizu Kordisheva ta Krugolcya U 1944 roci na teritoriyu naselenogo punktu uvijshla radyanska vlada 13 travnya 1944 roku svij ostannij bij kurinnij Kropiva Vasil Procyuk urodzhenec Lvivshini proviv iz vijskami NKVS 1945 roku pochalas pislyavoyenna vidbudova yaka suprovodzhuvalas represiyami ta nasilnoyu kolektivizaciyeyu U 1948 roci vidnoviv svoyu robotu kolgosp Chervona zirka yakij do 1978 roku naroshuvav virobnichu potuzhnist ta pokrashuvav svij avtopark 1944 roku prodovzhila svoyu robotu chotiririchna shkola a u 1948 1949 rokah bula reorganizovana u semirichnu 1 veresnya 1975 roku bulo zdano v ekspluataciyu primishennya novogo navchalnogo zakladu yakij 2004 roku bulo reorganizovano u Kordishivskij navchalno vihovnij kompleks 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Shumskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Shumskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kremeneckogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 553 99 64 rumunska 1 0 18 inshi ne vkazali 1 0 18 Usogo 555 100 SimvolikaSimvolika zatverdzhena 3 kvitnya 2013 roku rishennyam 206 XVIII sesiyi silskoyi radi VI sklikannya Avtor S Tkachov Gerb Na lazurovomu poli sribna desnicya Ioanna Hrestitelya v stovp Na chervonij glavi viddilenij sribnoyu vignutoyu nityanoyu balkoyu sho zakinchuyetsya strilami dva sribnih ushirenih hresti v kutkah Shit rozmishenij na zolotomu kartushi verhnya polovina yakogo eklektichna a nizhnya utvorena z koloskiv unizu yakogo na zolotij strichci chornimi literami Kordishiv pid strichkoyu chorni cifri 1513 Shit uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Balka z strilkami ne lishe stilizovana chastina gerba Kordishiv a j richka Viliya i shlyah z minulogo v majbutnye Desnicya znak chudotvornoyi ikoni Ioana Hrestitelya yaka zberigayetsya u miscevij cerkvi Ushireni hresti simvol Volini Prapor U centri bilogo kvadratnogo polotnisha sinij kvadrat 1 2 vid dovzhini prapora na kvadrati bila desnicya Ioana Hrestitelya Vid kutiv sinogo kvadrata do vershin prapora jdut chervoni kvadrati z bilimi ushirenimi hrestami Pam yatkiDerev yana cerkvaCerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici iz chudotvornoyu ikonoyu Ioana Hrestitelya 1913 pri cerkvi ye dzvinicya 1730 Vstanovleno 3 kozacki hresti Sporudzheno pam yatnik poleglim u nimecko radyanskij vijni voyinam odnoselcyam 1973 Socialna sferaPracyuyut Pravoslavna Cerkva Ukrayini hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine klub biblioteka FAP viddilennya zv yazku torgovelnij zaklad Dzvinicya Pokrovskoyi cerkvi der Vidomi lyudiNarodilisya profesorka poetka M Bratasyuk Patej diyach kulturi i mistectv Grigorij Shergej gromadskij diyach M Shergej Pomerli Procyuk Vasil Yaronovich psevdo Kropiva 1913 s Gorodilovichi Sokalskij rajon Lvivshina 13 chervnya 1944 s Kordishiv Shumskij rajon Ternopilshina kerivnik shtabu kurenya Kruka Klimishin Ivan 1943 organizator i kerivnik starshinskoyi ta pidstarshinskoyi shkil na Shumshini komandir sotni kurenya nachalnik shtabu grupi UPA Pivden 1943 1944 Znak na v yizdi v selo Dorozhnij znak Ikona virizblena v derevi bilya cerkvi v seli Krayevid z podvir ya cerkviPrimitkiYevgeniya Cebrij Ternopilski arheologi znajshli davni pohovannya 21 serpnya 2016 u Wayback Machine 20 hvilin Ternopil 2016 15 lipnya www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 9 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 28 sichnya 2019 LiteraturaV Goncharenko V Uniyat Kordishiv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 170 171 ISBN 966 528 199 2 I Farina I Fedechko Kordishiv Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t redkol V Hominec ta in Ternopil TzOV Ternograf 2014 T 3 S 559 560 ISBN 978 966 457 246 7 PosilannyaPortal Ternopilshina 4 Lipnya 9 Relyaciya voznogo yenerala Volinskogo voyevodstva Ivana Palinskogo pro vruchennya pozoviv kn Kostyantinu Koributu Vishneveckomu pro zahoplennya s Kordishiv ta majna u dvoryanina Daniyelya Yela Malinskogo 25 veresnya 2020 u Wayback Machine Otec Yurij vidpraviv panahidu i osvyativ hrest ta pam yatnij znak 14 veresnya 2016 u Wayback Machine