Андрушівський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Житомирській і Бердичівській округах, УСРР, Київській та Житомирській областях УРСР та України.
Андрушівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Житомирська округа Бердичівська округа УСРР Київська область Житомирська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР Україна | ||||
Область: | Житомирська округа Бердичівська округа УСРР Київська область Житомирська область | ||||
Код КОАТУУ: | 1820300000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 32930 (на 1.01.2018) | ||||
Площа: | 960,11 км² | ||||
Густота: | 34.3 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4136 | ||||
Поштові індекси: | 13400—13453 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Андрушівка | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 27 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 38 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Осадчук Олександр Володимирович | ||||
Голова РДА: | Ананченко Людмила Павлівна | ||||
Вебсторінка: | Андрушівська РДА Андрушівська районна рада | ||||
Адреса: | пл. Шевченка, 1, м. Андрушівка, Андрушівський р-н, Житомирська обл., 13401 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Андрушівський район у Вікісховищі |
Існував з 1923 по 2020 рік[⇨]. Площа району — 0,956 тис. км² (3,2 % від території області). Населення — 34,05 тис. осіб, станом на 2013 рік[⇨]. Районний центр — місто Андрушівка. На заході район межує з Бердичівським (28 км), на північному заході — Житомирським (27 км), а півночі — Коростишівським (34 км), на сході — Попільнянським (27 км), на півдні — Ружинським (33 км) районами Житомирської області, на південному заході Козятинським районом (11 км) Вінницької області.
Природа
Район розташований на південному сході Житомирської області України, у межах фізико-географічної провінції. Територія району лежить на Придніпровській височині. Поверхня — пологохвиляста рівнина, розчленована річковими долинами, ярами та балками.
Корисні копалини: родовища гранітів, вапняків, бурого вугілля (), суглинків, піску і торфу.
Пересічна температура січня -5,6 °C, липня +18,7 °C. Період з температурою понад +10 °C становить 156 днів. Середня норма атмосферних опадів — 527 мм на рік. 60 % випадає в теплу половину року. Висота снігового покриву 20—25 см. Район лежить в межах помірно теплої з достатнім зволоженням ґрунту агрокліматичної зони.
Гідрографічна мережа району представлена 11 річками басейну Дніпра: Гуйва, Пустоха, Лебединець, Ів'янка та ін. Для місцевих потреб споруджено 44 стави із загальною площею водної поверхні 525 га.
З ґрунтів найбільш поширені чорноземи глибокі малогумусні (більше половини площі району), є сірі лісові, дерново-підзолисті, , лучні, болотні.
Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень — 7,4 тис. га. Серед деревних порід переважають дубово-грабові ліси (71 %) та ялиново-соснові з домішками в'яза, модрини, берези, вільхи, тополі (20 %).
- Знищення Андрушівського лісу Другого
- 400-річний дуб «Велетень»
- Зчетверенний стовбур липи «Липка»
- Садиба Терещенків
- Червонський парк
Охорона природи
У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені:
- Яроповицький заказник — ландшафтний заказник місцевого значення.
- Андрушівські ліси, Перший і Другий — лісові заказники місцевого значення.
- Нехворощ — лісовий заказник місцевого значення.
- Івницький парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
- Андрушівський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
- Червонський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
- Дуб Велетень — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
- Липка — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
Історія
Район був утворений 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи Волинської губернії, включно із землями, які згодом було надано до складу Попільнянського і Брусилівського районів.
В червні 1925 року район, в неповному складі, було передано до складу Бердичівської округи, 10 сільрад району приєднано до Левківського району.
З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру.
9 лютого 1932 року район було включено до складу новоствореної Київської області.
Андрушівський район у 1932–1933 рр. входив до складу Київської області. За свідченнями очевидців Голодомору 1932–1933 рр., у районі загинуло 2500 чол., імена яких на сьогодні встановлено.
До складу Житомирської області район увійшов 22 вересня 1937 р. У той час район складався із 30 сільських рад, 3 селищних, а загалом із 44 населених пунктів.
За переписом 1939 року, населення району становило 60,7 тис. осіб.
30 грудня 1962 року район було ліквідовано, 4 січня 1965 року — відновлено в колишніх межах.
Ліквідований 19 липня 2020 року, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».
У районі працювали Андрушівський та Червоненський цукрові та спиртові заводи, торфорозробка, молокопереробний завод. Для обслуговування населення працювали цегельні та гончарня. В 1975 р. Андрушівку віднесено до категорії міст.
- Городище літописного Котельнича
- Пагорб, де стояв замок Ярополка
- Садиба баронів де Шодуар
- Погруддя Ніколи Терещенка
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну громаду, 1 міську та 22 сільські ради, які об'єднують 37 населених пунктів та підпорядковані Андрушівській районній раді. Адміністративний центр — смт Андрушівка.
На території району одне місто (Андрушівка), одне селище міського типу (Червоне) та 37 сільських населених пунктів.
- Будівля Андрушівської райадміністрації
- Будівля Андрушівської міськради
- Будівля райсуду
- Будівля райвідділку поліції
- Будівля пожежно-рятувальної частини
Політика
До районної ради обрано 46 депутатів, до міської — 36. Всього депутатів — 492. В районній раді сформовано 5 фракцій, представлених від 6 партій.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Андрушівського району було створено 45 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 68,75 % (проголосували 18 500 із 26 908 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,41 % (11 730 виборців); Юлія Тимошенко — 16,17 % (2 991 виборців), Олег Ляшко — 8,19 % (1 515 виборців), Анатолій Гриценко — 3,55 % (656 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,25 %.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 17 626 | 3444 | 2235 | 5142 | 4371 | 2348 | 86 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 21 142 | 3407 | 2228 | 4879 | 5341 | 4859 | 428 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Населення району становить 35,4 тис. осіб, з них міського 12,1 тис. осіб, сільського 23,3 тис. осіб. В сільській місцевості проживає 10,7 тис. чоловіків, 13,1 тис. жінок, в місті — 5,5 тис. чоловіків та 6,7 тис. жінок. Станом на 1988 рік, населення району становило 42,9 тис. осіб, з якого міського — 16,2 тис. осіб. Природне скорочення в 2009 році склало 279 чоловік. У 2009 році народилось 365 дітей. Смертність становила 644 особи.
У районі проживає 6804 дитини, 5068 осіб — молодь віком до 28 років. Районною державною адміністрацією проведено єдиний облік багатодітних сімей, на якому перебуває 333 сім'ї району, в яких виховується 1155 дітей. У районі функціонують дорадчі органи: координаційна рада з питань сімейної, молодіжної політики, фізичної культури і спорту; щодо організації відпочинку та оздоровлення дітей; громадська рада з питань захисту прав дітей; дорадчий орган по координації роботи щодо соціального супроводу сімей, які опинились у складних життєвих обставинах. В районі проживає 4024 дітей шкільного віку.
У районі нараховується 11,5 тис. пенсіонерів, що до загальної кількості населення становить 32 %. З них 8,9 тис. чол. отримують пенсію за віком, 1,2 тис. чол. — по інвалідності, 0,7 тис. чол. — у випадку втрати годувальника, 150 чол. — за вислугу років, 165 чол. — отримують соціальні пенсії, 342 чол. — інші.
За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним:
- українська — 97,66 %
- російська — 2,03 %
- білоруська — 0,10 %
- молдовська — 0,07 %
- вірменська — 0,05 %
- польська — 0,01 %
За даними перепису населення СРСР 1939 року кількість населення району становила 61 060 осіб, з них українців — 54 565, росіян — 2 042, німців — 203, євреїв — 1 681, поляків — 2 065, інших — 504.
Охорона здоров'я
Станом на 1 січня 2010 року в районі функціонує розгалужена система закладів охорони здоров'я, яка надає медичну допомогу населенню: на _ ліжок, 6 амбулаторій ЗПСМ, 2 сільські амбулаторії, 18 фельдшерсько-акушерських пунктів, 11 фельдшерських пунктів. Кваліфіковану медичну допомогу надають населенню району 62 лікаря, 230 середніх медичних працівників, 118 — молодший медичний персонал. Укомплектованість дільничними лікарями становить близько 57,1 %, середнім медперсоналом 93,7 %.
У районі діє дитячий оздоровчий табір «Чайка». У 2009 році табір працював в три зміни. Всього було оздоровлено 525 дітей (в тому числі з Андрушівського району — 95 дітей).
Відомі люди
- Кучер Василь Степанович (1911, село Вербів — 1967, Київ) — український письменник.
- Ляшенко Ігор Миколайович (6 вересня 1939 — 4 грудня 2015) — вчений-математик, професор Київського національного університету ім. Шевченка.
- Іващенко Юрій Миколайович (1961, Андрушівка) — астроном.
- Герої Радянського Союзу
- Козлов Йосип Дмитрович (Нехворощ);
- Маргулян Лев Маркович (Стара Котельня);
- Мельник Василь Максимович (Іванків);
- Савчук Степан Варфоломійович (Глинівці);
- Федорчук Павло Степанович (Івниця)
- Кавалери трьох орденів Слави
- Броніцький Олексій Васильович (Гардишівка, нині в межах Андрушівки)
- Струтовський Михайло Іванович (Малі Мошківці);
- Красовський Петро Ілліч (Волиця)
Економіка
Як і за радянських часів у господарстві району провідне місце належить сільському господарству.
Сільське господарство
Земельні ресурси району (станом на 1986 рік → 2014 рік):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 72,6 тис. га (75,9 %) → 70,0 тис. га (73,2 %) ▼,
- орні землі — 65,3 тис. га (68,3 %) → 63,5 тис. га (64,2 %) ▼,
- багаторічні насадження — ?,
- землі, що постійно використовуються під пасовища й сіножаті — 6,7 тис. га (7 %);
- землі, зайняті лісами — 7,4 тис. га (7,7 %) → 8,5 тис. га (8,9 %) ▲;
- інше — 15,6 тис. га (16,3 %);
- осушені землі — 8,7 тис. га (9,1 %). Площа водного дзеркала річок, озер, ставків — 1,9 тис. га.
Загальна площа сільськогосподарських угідь по сільгосппідприємствах — 44,8 тис.га, в господарствах населення — 18,4 тис.га. Територія району займає 95,6 тис. га., в тому числі:
- земель державної власності — 34,6 тис. га,
- земель приватної власності — 61,0 тис. га.
- Закинута тваринницька ферма
- Тваринницьке господарство
- Людські городи
У районі налічується 22 сільськогосподарських підприємств різних форм власності. 34 фермерських господарства, які обробляють 5485 га землі. В районі діє 4 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи. В загальній структурі виробництва продукція рослинництва становить — 87 %, тваринництва — 13 %. За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування зернових і технічних культур (пшениця, ячмінь, просо, гречка, цукрові буряки). Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні мя'со-молочної худоби. У 1980-х роках на землях району господарювало 11 колгоспів, 4 радгоспи, працювали птахофабрика, районне об'єднання з відділенням.
Промисловість
За радянських часів основними галузями промисловості виступали: харчовою галуззю (цукрова, спиртова, маслоробна) та виробництво будівельних матеріалів. Найбільшими підприємствами були: Андрушівські цукровий комбінат, сироробний та цегельний заводи, Червоненські цукровий комбінат та завод продовольчих товарів, Івницький завод залізобетонних виробів.
Промисловий комплекс району представляють 7 основних підприємств:
- ДП «Червоненський завод продовольчих товарів» — виробляє органічні розчинники, скломийні рідини на основі технології спиртового виробництва, як сировина використовується меляса (патока) відходи переробки цукрового буряка, можливе використання зерна;
- дільниця № 2 ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» — виробляє спирт етиловий вищої очистки, як сировина використовується меляса (патока), відходи переробки цукрових буряків;
- ВАТ «Червонський цукровик» — виробляє цукор-пісок з цукрових буряків;
- ТОВ «Андрушівський маслосирзавод» — виробляє сири тверді, сухе молоко, масло тваринне та спреди, маргарин;
- дочірнє підприємство «Агросервіс» фірми «Житомирінвест» ВАТ — виробляє м'ясо заморожене. У зв'язку із зміною власника припинило свою діяльність на території району та перереєстроване в Києві;
- ЗАТ Фабрика «Восход» — виробляє спецодяг для працівників різних галузей економіки.
- приватне орендне сільськогосподарське підприємство по птахівництву «Надія» — корми готові для сільськогосподарських тварин.
- Цукровий завод Терещенків
- Водяний млин у Городківці
Промисловими підприємствами району у 2009 році вироблено продукції в порівняльних цінах на суму 238,7 млн грн. Позитивну динаміку у промисловості забезпечує ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», де індекс росту виробництва становить 110 %. У 2009 році вироблено товарів народного споживання в діючих цінах на суму 220,2 млн грн., що на 1,7 % менше до 2008 року. З них вироблено продовольчих товарів на суму 219,0 млн грн. та непродовольчих товарів на 1,2 млн грн. Реалізовано промислової продукції на суму 279,7 млн грн., що на 50,1 млн грн., або 22 % більше до минулого року.
Сфера послуг
Послуги зв'язку в районі надає Житомирська філія ВАТ «Укртелеком» центр технічних послуг № 8, де діє 26 АТС (в тому числі 4 цифрові), обслуговується 6235 стаціонарних телефонних номерів. Поряд з цим активно розвивається ринок IP-послуг. Надаються послуги підключення до Інтернету в режимі dial-up та ADSL. Підключення dial-up надається як за контрактом, так і в режимі вільного доступу.
Трудові ресурси
Кількість населення, зайнятого в усіх галузях економіки — 4,5 тис. осіб, з них у:
- промисловості 1,0 тис. осіб (22,2 %),
- сільському господарстві і фермерство — 0,7 тис. осіб (15,6 %),
- будівництві — 0,1 тис. осіб (2,2 %),
- транспорті — 0,1 тис. осіб (2,2 %),
- торгівлі — 0,1 тис. осіб (2,2 %),
- в інших галузях — 2,5 тис. осіб (55,6 %).
Транспорт
Райцентр Андрушівка розташовується за _ км від обласного центру, міста Житомир. Залізничні станції: Андрушівка, Брівки, Степок.
- Залізнична станція Андрушівка
- Залізнична станція Брівки
- Залізнична станція Степок
- Автостанція в Андрушівці
Автомобільні шляхи району, станом на 2014 рік, складають 346 км, у тому числі з твердим покриттям 250,6 км. Станом на 1990 рік у районі було 566 км автошляхів, з яких із твердим покриттям — 170 км. У районі налічується 13 мостів. Територією району проходять автомобільне сполучення з міжнародним транспортним коридором № 3, МТК Європа-Азія, та залізничні шляхи, які з'єднують район з містами Житомир, Фастів, Київ, Козятин. Транспортний комплекс району представлений відкритим акціонерним товариством «Андрушівське автотранспортне підприємство-11838», Козятинською дирекцією залізничних перевезень та більше ніж 30 приватними підприємцями, які надають послуги з вантажних та пасажирських перевезень.
Культура
У районному центрі XIX століття створено і функціонує 35 клубних установ (за часів УРСР 19 будинків культури та 16 клубів), 36 бібліотек (за часів УРСР 46), за часів УРСР діяло 2 кінотеатри та 47 кіноустановок. Бібліотечний фонд в районі становить понад 346 тис. примірників на суму майже 560 тис. грн. У 2007 році статус державного надано будинку культури військової частини А-1912 в селищі Новоівницьке.
На державному обліку знаходиться 158 пам'яток в тому числі археології — 29, з них 2 національного значення, 88 пам'яток історії, 3 монументального мистецтва, 16 новозбудованих та нововиявлених пам'яток.
- Андрушівський парк
- Садиба Терещенків у Червоному
- Будинок культури Андрушівки
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Андрушівці
Освіта
У районі функціонує розвинена та розгалужена система освіти, працює 58 освітніх закладів
В навчається 261 учень за шести спеціальностями. Навчальний процес здійснюють 25 педагогів та майстрів виробничого навчання.
Серед загальноосвітніх навчальних закладів , 28 загальноосвітніх шкіл, з яких 15 шкіл І-ІІІ ступенів, 10 — І-ІІ ступенів, 3-І ступеня. В цих закладах 554 вчителі навчають 4024 учнів. Потребують підвезення до місця навчання та в зворотному напрямку 261 учень та 103 педагоги. Підвезення шкільним автобусом організовано для 29 учнів до Андрушівської ЗОШ І-ІІ ст., Андрушівської ЗОШ І- III ст. № 1, Андрушівської гімназії. Решта учнів та педагоги доїжджають автотранспортом «АТП 11838», з яким укладено договір. Для забезпечення потреб у підвезенні закуплено за кошти місцевого бюджету ще один автобус. Проводиться робота по соціальному захисту учасників навчально-виховного процесу.
- Андрушівська гімназія
- Андрушівська музична школа
У 26 дошкільних навчальних закладах виховується 843 дитини, працює 84 педагоги.
Позашкільною освітою охоплено 585 школярів. Працює два заклади позашкільної освіти: Андрушівська станція юних техніків та міський центр дитячої творчості.
Наука
У районі споруджено приватну астрономічну обсерваторію поблизу міста Андрушівка.
Релігія
- Костел Святої Клари в Городківці
- Костел Антонія Падуанського у Старій Котельні
- Миколаївська церква у Червоному
- Церква Святої Богородиці в Іванкові
- Свято-Покровська церква
Спорт
У районі рацює ДЮСШ Житомирської обласної ради ВФСТ «Колос», де навчається 251 учень, працює 5 відділень: з волейболу, легкої атлетики, футболу, гирьового спорту, греко-римської боротьби. З місцевого бюджету у 2009 році на школу виділено 156,2 тис.гривень. ДЮСШ має власну спортивну базу: стадіон, спортивний майданчик зі штучним покриттям, волейбольний, баскетбольний, гандбольний майданчики.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 41/2020-рп «Про призначення Л.Ананченко головою Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області»
- ГЕУ, 1989, с. 42.
- Вишневський С. Д. Андрушівський район // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 15, 533. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 9 жовтня 2020.
- Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — 1116 с. Процитовано 16 січня 2023.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.
- Адміністративно-територіальний устрій Андрушівського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 березня 2016.
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2016.
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 15 березня 2023.
Література
- Андрушівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.121-148
- Ярмоленко І. А. Андрушівський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — .
Посилання
- Сайт Андрушівської РДА [ 29 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Блог про Андрушівку та район [ 18 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Андрушівський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
Житомирський район | Коростишівський район | |
Бердичівський район | Попільнянський район | |
Вінницька область (Козятинський район) | Ружинський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andrushivskij rajon kolishnya administrativno teritorialna odinicya u Zhitomirskij i Berdichivskij okrugah USRR Kiyivskij ta Zhitomirskij oblastyah URSR ta Ukrayini Andrushivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Zhitomirska okruga Berdichivska okruga USRR Kiyivska oblast Zhitomirska oblastOsnovni daniKrayina SRSR UkrayinaOblast Zhitomirska okruga Berdichivska okruga USRR Kiyivska oblast Zhitomirska oblastKod KOATUU 1820300000Utvorenij 7 bereznya 1923 rokuLikvidovanij 19 lipnya 2020 rokuNaselennya 32930 na 1 01 2018 Plosha 960 11 km Gustota 34 3 osib km Tel kod 380 4136Poshtovi indeksi 13400 13453Naseleni punkti ta radiRajonnij centr AndrushivkaMiski radi 1Selishni radi 1Silski radi 27Mista 1Smt 1Sela 38Selisha 1Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Osadchuk Oleksandr VolodimirovichGolova RDA Ananchenko Lyudmila PavlivnaVebstorinka Andrushivska RDA Andrushivska rajonna radaAdresa pl Shevchenka 1 m Andrushivka Andrushivskij r n Zhitomirska obl 13401MapaAndrushivskij rajon u Vikishovishi Isnuvav z 1923 po 2020 rik Plosha rajonu 0 956 tis km 3 2 vid teritoriyi oblasti Naselennya 34 05 tis osib stanom na 2013 rik Rajonnij centr misto Andrushivka Na zahodi rajon mezhuye z Berdichivskim 28 km na pivnichnomu zahodi Zhitomirskim 27 km a pivnochi Korostishivskim 34 km na shodi Popilnyanskim 27 km na pivdni Ruzhinskim 33 km rajonami Zhitomirskoyi oblasti na pivdennomu zahodi Kozyatinskim rajonom 11 km Vinnickoyi oblasti PrirodaRajon roztashovanij na pivdennomu shodi Zhitomirskoyi oblasti Ukrayini u mezhah fiziko geografichnoyi provinciyi Teritoriya rajonu lezhit na Pridniprovskij visochini Poverhnya pologohvilyasta rivnina rozchlenovana richkovimi dolinami yarami ta balkami Korisni kopalini rodovisha granitiv vapnyakiv burogo vugillya suglinkiv pisku i torfu Peresichna temperatura sichnya 5 6 C lipnya 18 7 C Period z temperaturoyu ponad 10 C stanovit 156 dniv Serednya norma atmosfernih opadiv 527 mm na rik 60 vipadaye v teplu polovinu roku Visota snigovogo pokrivu 20 25 sm Rajon lezhit v mezhah pomirno teployi z dostatnim zvolozhennyam gruntu agroklimatichnoyi zoni Gidrografichna merezha rajonu predstavlena 11 richkami basejnu Dnipra Gujva Pustoha Lebedinec Iv yanka ta in Dlya miscevih potreb sporudzheno 44 stavi iz zagalnoyu plosheyu vodnoyi poverhni 525 ga Z gruntiv najbilsh poshireni chornozemi gliboki malogumusni bilshe polovini ploshi rajonu ye siri lisovi dernovo pidzolisti luchni bolotni Zagalna plosha prirodnih lisiv i shtuchnih lisovih nasadzhen 7 4 tis ga Sered derevnih porid perevazhayut dubovo grabovi lisi 71 ta yalinovo sosnovi z domishkami v yaza modrini berezi vilhi topoli 20 Znishennya Andrushivskogo lisu Drugogo 400 richnij dub Veleten Zchetverennij stovbur lipi Lipka Sadiba Tereshenkiv Chervonskij park Ohorona prirodi U rajoni zadlya zberezhennya prirodnih landshaftiv ta okremih ob yektiv prirodi stvoreni Yaropovickij zakaznik landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Andrushivski lisi Pershij i Drugij lisovi zakazniki miscevogo znachennya Nehvorosh lisovij zakaznik miscevogo znachennya Ivnickij park pam yatka sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya Andrushivskij park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya Chervonskij park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya Dub Veleten botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Lipka botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya IstoriyaRajon buv utvorenij 7 bereznya 1923 roku v skladi Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi vklyuchno iz zemlyami yaki zgodom bulo nadano do skladu Popilnyanskogo i Brusilivskogo rajoniv V chervni 1925 roku rajon v nepovnomu skladi bulo peredano do skladu Berdichivskoyi okrugi 10 silrad rajonu priyednano do Levkivskogo rajonu Z 15 veresnya 1930 roku cherez skasuvannya okrug rajon perejshov u pryame pidporyadkuvannya do respublikanskogo centru 9 lyutogo 1932 roku rajon bulo vklyucheno do skladu novostvorenoyi Kiyivskoyi oblasti Andrushivskij rajon u 1932 1933 rr vhodiv do skladu Kiyivskoyi oblasti Za svidchennyami ochevidciv Golodomoru 1932 1933 rr u rajoni zaginulo 2500 chol imena yakih na sogodni vstanovleno Do skladu Zhitomirskoyi oblasti rajon uvijshov 22 veresnya 1937 r U toj chas rajon skladavsya iz 30 silskih rad 3 selishnih a zagalom iz 44 naselenih punktiv Za perepisom 1939 roku naselennya rajonu stanovilo 60 7 tis osib 30 grudnya 1962 roku rajon bulo likvidovano 4 sichnya 1965 roku vidnovleno v kolishnih mezhah Likvidovanij 19 lipnya 2020 roku vidpovidno do postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv U rajoni pracyuvali Andrushivskij ta Chervonenskij cukrovi ta spirtovi zavodi torforozrobka molokopererobnij zavod Dlya obslugovuvannya naselennya pracyuvali cegelni ta goncharnya V 1975 r Andrushivku vidneseno do kategoriyi mist Gorodishe litopisnogo Kotelnicha Pagorb de stoyav zamok Yaropolka Sadiba baroniv de Shoduar Pogruddya Nikoli TereshenkaAdministrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Andrushivskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 selishnu gromadu 1 misku ta 22 silski radi yaki ob yednuyut 37 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Andrushivskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Andrushivka Na teritoriyi rajonu odne misto Andrushivka odne selishe miskogo tipu Chervone ta 37 silskih naselenih punktiv Budivlya Andrushivskoyi rajadministraciyi Budivlya Andrushivskoyi miskradi Budivlya rajsudu Budivlya rajviddilku policiyi Budivlya pozhezhno ryatuvalnoyi chastiniPolitikaDo rajonnoyi radi obrano 46 deputativ do miskoyi 36 Vsogo deputativ 492 V rajonnij radi sformovano 5 frakcij predstavlenih vid 6 partij 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Andrushivskogo rajonu bulo stvoreno 45 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 68 75 progolosuvali 18 500 iz 26 908 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 63 41 11 730 viborciv Yuliya Timoshenko 16 17 2 991 viborciv Oleg Lyashko 8 19 1 515 viborciv Anatolij Gricenko 3 55 656 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 25 NaselennyaSelo GradaSelo YareshkiRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 17 626 3444 2235 5142 4371 2348 86Zhinki 21 142 3407 2228 4879 5341 4859 428Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki86 85 428 170 80 84 630 468 75 79 1299 874 70 74 1629 836 65 69 1301 1355 60 64 1947 850 55 59 1050 978 50 54 1096 1188 45 49 1248 1405 40 44 1328 1272 35 39 1191 1250 30 34 1138 1215 25 29 1222 1020 20 24 1062 1215 15 20 1166 1329 10 14 1273 1197 5 9 1184 918 0 4 950 Naselennya rajonu stanovit 35 4 tis osib z nih miskogo 12 1 tis osib silskogo 23 3 tis osib V silskij miscevosti prozhivaye 10 7 tis cholovikiv 13 1 tis zhinok v misti 5 5 tis cholovikiv ta 6 7 tis zhinok Stanom na 1988 rik naselennya rajonu stanovilo 42 9 tis osib z yakogo miskogo 16 2 tis osib Prirodne skorochennya v 2009 roci sklalo 279 cholovik U 2009 roci narodilos 365 ditej Smertnist stanovila 644 osobi U rajoni prozhivaye 6804 ditini 5068 osib molod vikom do 28 rokiv Rajonnoyu derzhavnoyu administraciyeyu provedeno yedinij oblik bagatoditnih simej na yakomu perebuvaye 333 sim yi rajonu v yakih vihovuyetsya 1155 ditej U rajoni funkcionuyut doradchi organi koordinacijna rada z pitan simejnoyi molodizhnoyi politiki fizichnoyi kulturi i sportu shodo organizaciyi vidpochinku ta ozdorovlennya ditej gromadska rada z pitan zahistu prav ditej doradchij organ po koordinaciyi roboti shodo socialnogo suprovodu simej yaki opinilis u skladnih zhittyevih obstavinah V rajoni prozhivaye 4024 ditej shkilnogo viku U rajoni narahovuyetsya 11 5 tis pensioneriv sho do zagalnoyi kilkosti naselennya stanovit 32 Z nih 8 9 tis chol otrimuyut pensiyu za vikom 1 2 tis chol po invalidnosti 0 7 tis chol u vipadku vtrati goduvalnika 150 chol za vislugu rokiv 165 chol otrimuyut socialni pensiyi 342 chol inshi Za perepisom 2001 roku rozpodil meshkanciv rajonu za ridnoyu movoyu buv nastupnim ukrayinska 97 66 rosijska 2 03 biloruska 0 10 moldovska 0 07 virmenska 0 05 polska 0 01 Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku kilkist naselennya rajonu stanovila 61 060 osib z nih ukrayinciv 54 565 rosiyan 2 042 nimciv 203 yevreyiv 1 681 polyakiv 2 065 inshih 504 Ohorona zdorov yaAndrushivska rajonna centralna likarnya Stanom na 1 sichnya 2010 roku v rajoni funkcionuye rozgaluzhena sistema zakladiv ohoroni zdorov ya yaka nadaye medichnu dopomogu naselennyu na lizhok 6 ambulatorij ZPSM 2 silski ambulatoriyi 18 feldshersko akusherskih punktiv 11 feldsherskih punktiv Kvalifikovanu medichnu dopomogu nadayut naselennyu rajonu 62 likarya 230 serednih medichnih pracivnikiv 118 molodshij medichnij personal Ukomplektovanist dilnichnimi likaryami stanovit blizko 57 1 serednim medpersonalom 93 7 U rajoni diye dityachij ozdorovchij tabir Chajka U 2009 roci tabir pracyuvav v tri zmini Vsogo bulo ozdorovleno 525 ditej v tomu chisli z Andrushivskogo rajonu 95 ditej Vidomi lyudiKucher Vasil Stepanovich 1911 selo Verbiv 1967 Kiyiv ukrayinskij pismennik Lyashenko Igor Mikolajovich 6 veresnya 1939 4 grudnya 2015 vchenij matematik profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Shevchenka Ivashenko Yurij Mikolajovich 1961 Andrushivka astronom Geroyi Radyanskogo SoyuzuKozlov Josip Dmitrovich Nehvorosh Margulyan Lev Markovich Stara Kotelnya Melnik Vasil Maksimovich Ivankiv Savchuk Stepan Varfolomijovich Glinivci Fedorchuk Pavlo Stepanovich Ivnicya Kavaleri troh ordeniv SlaviBronickij Oleksij Vasilovich Gardishivka nini v mezhah Andrushivki Strutovskij Mihajlo Ivanovich Mali Moshkivci Krasovskij Petro Illich Volicya Div takozh Kategoriya Personaliyi Andrushivskij rajonEkonomikaYak i za radyanskih chasiv u gospodarstvi rajonu providne misce nalezhit silskomu gospodarstvu Silske gospodarstvo Zemelni resursi rajonu Rillya 69 0 Bagatorichni nasadzhennya i pasovisha 7 0 Lisi i chagarniki 7 7 Inshe 16 3 Zemelni resursi rajonu stanom na 1986 rik 2014 rik pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 72 6 tis ga 75 9 70 0 tis ga 73 2 orni zemli 65 3 tis ga 68 3 63 5 tis ga 64 2 bagatorichni nasadzhennya zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha j sinozhati 6 7 tis ga 7 zemli zajnyati lisami 7 4 tis ga 7 7 8 5 tis ga 8 9 inshe 15 6 tis ga 16 3 osusheni zemli 8 7 tis ga 9 1 Plosha vodnogo dzerkala richok ozer stavkiv 1 9 tis ga Zagalna plosha silskogospodarskih ugid po silgosppidpriyemstvah 44 8 tis ga v gospodarstvah naselennya 18 4 tis ga Teritoriya rajonu zajmaye 95 6 tis ga v tomu chisli zemel derzhavnoyi vlasnosti 34 6 tis ga zemel privatnoyi vlasnosti 61 0 tis ga Zakinuta tvarinnicka ferma Tvarinnicke gospodarstvo Lyudski gorodi U rajoni nalichuyetsya 22 silskogospodarskih pidpriyemstv riznih form vlasnosti 34 fermerskih gospodarstva yaki obroblyayut 5485 ga zemli V rajoni diye 4 silskogospodarskih obslugovuyuchih kooperativi V zagalnij strukturi virobnictva produkciya roslinnictva stanovit 87 tvarinnictva 13 Za radyanskih chasiv specializaciyeyu roslinnickoyi galuzi silskogo gospodarstva rajonu bulo viroshuvannya zernovih i tehnichnih kultur pshenicya yachmin proso grechka cukrovi buryaki Tvarinnicka galuz specializuvalas na viroshuvanni mya so molochnoyi hudobi U 1980 h rokah na zemlyah rajonu gospodaryuvalo 11 kolgospiv 4 radgospi pracyuvali ptahofabrika rajonne ob yednannya z viddilennyam Promislovist Za radyanskih chasiv osnovnimi galuzyami promislovosti vistupali harchovoyu galuzzyu cukrova spirtova maslorobna ta virobnictvo budivelnih materialiv Najbilshimi pidpriyemstvami buli Andrushivski cukrovij kombinat sirorobnij ta cegelnij zavodi Chervonenski cukrovij kombinat ta zavod prodovolchih tovariv Ivnickij zavod zalizobetonnih virobiv Promislovij kompleks rajonu predstavlyayut 7 osnovnih pidpriyemstv DP Chervonenskij zavod prodovolchih tovariv viroblyaye organichni rozchinniki sklomijni ridini na osnovi tehnologiyi spirtovogo virobnictva yak sirovina vikoristovuyetsya melyasa patoka vidhodi pererobki cukrovogo buryaka mozhlive vikoristannya zerna dilnicya 2 DP Korostishivskij spirtovij kombinat viroblyaye spirt etilovij vishoyi ochistki yak sirovina vikoristovuyetsya melyasa patoka vidhodi pererobki cukrovih buryakiv VAT Chervonskij cukrovik viroblyaye cukor pisok z cukrovih buryakiv TOV Andrushivskij maslosirzavod viroblyaye siri tverdi suhe moloko maslo tvarinne ta spredi margarin dochirnye pidpriyemstvo Agroservis firmi Zhitomirinvest VAT viroblyaye m yaso zamorozhene U zv yazku iz zminoyu vlasnika pripinilo svoyu diyalnist na teritoriyi rajonu ta perereyestrovane v Kiyevi ZAT Fabrika Voshod viroblyaye specodyag dlya pracivnikiv riznih galuzej ekonomiki privatne orendne silskogospodarske pidpriyemstvo po ptahivnictvu Nadiya kormi gotovi dlya silskogospodarskih tvarin Cukrovij zavod Tereshenkiv Vodyanij mlin u Gorodkivci Promislovimi pidpriyemstvami rajonu u 2009 roci virobleno produkciyi v porivnyalnih cinah na sumu 238 7 mln grn Pozitivnu dinamiku u promislovosti zabezpechuye TOV Andrushivskij maslosirzavod de indeks rostu virobnictva stanovit 110 U 2009 roci virobleno tovariv narodnogo spozhivannya v diyuchih cinah na sumu 220 2 mln grn sho na 1 7 menshe do 2008 roku Z nih virobleno prodovolchih tovariv na sumu 219 0 mln grn ta neprodovolchih tovariv na 1 2 mln grn Realizovano promislovoyi produkciyi na sumu 279 7 mln grn sho na 50 1 mln grn abo 22 bilshe do minulogo roku Sfera poslug Poslugi zv yazku v rajoni nadaye Zhitomirska filiya VAT Ukrtelekom centr tehnichnih poslug 8 de diye 26 ATS v tomu chisli 4 cifrovi obslugovuyetsya 6235 stacionarnih telefonnih nomeriv Poryad z cim aktivno rozvivayetsya rinok IP poslug Nadayutsya poslugi pidklyuchennya do Internetu v rezhimi dial up ta ADSL Pidklyuchennya dial up nadayetsya yak za kontraktom tak i v rezhimi vilnogo dostupu Trudovi resursi Rozpodil zajnyatogo naselennya rajonu po galuzyah Promislovist 22 2 Silske gospodarstvo 15 6 Budivnictvo 2 2 Transport 2 2 Torgivlya 2 2 Inshe 55 6 Kilkist naselennya zajnyatogo v usih galuzyah ekonomiki 4 5 tis osib z nih u promislovosti 1 0 tis osib 22 2 silskomu gospodarstvi i fermerstvo 0 7 tis osib 15 6 budivnictvi 0 1 tis osib 2 2 transporti 0 1 tis osib 2 2 torgivli 0 1 tis osib 2 2 v inshih galuzyah 2 5 tis osib 55 6 TransportRajcentr Andrushivka roztashovuyetsya za km vid oblasnogo centru mista Zhitomir Zaliznichni stanciyi Andrushivka Brivki Stepok Zaliznichna stanciya Andrushivka Zaliznichna stanciya Brivki Zaliznichna stanciya Stepok Avtostanciya v Andrushivci Avtomobilni shlyahi rajonu stanom na 2014 rik skladayut 346 km u tomu chisli z tverdim pokrittyam 250 6 km Stanom na 1990 rik u rajoni bulo 566 km avtoshlyahiv z yakih iz tverdim pokrittyam 170 km U rajoni nalichuyetsya 13 mostiv Teritoriyeyu rajonu prohodyat avtomobilne spoluchennya z mizhnarodnim transportnim koridorom 3 MTK Yevropa Aziya ta zaliznichni shlyahi yaki z yednuyut rajon z mistami Zhitomir Fastiv Kiyiv Kozyatin Transportnij kompleks rajonu predstavlenij vidkritim akcionernim tovaristvom Andrushivske avtotransportne pidpriyemstvo 11838 Kozyatinskoyu direkciyeyu zaliznichnih perevezen ta bilshe nizh 30 privatnimi pidpriyemcyami yaki nadayut poslugi z vantazhnih ta pasazhirskih perevezen KulturaU rajonnomu centri XIX stolittya stvoreno i funkcionuye 35 klubnih ustanov za chasiv URSR 19 budinkiv kulturi ta 16 klubiv 36 bibliotek za chasiv URSR 46 za chasiv URSR diyalo 2 kinoteatri ta 47 kinoustanovok Bibliotechnij fond v rajoni stanovit ponad 346 tis primirnikiv na sumu majzhe 560 tis grn U 2007 roci status derzhavnogo nadano budinku kulturi vijskovoyi chastini A 1912 v selishi Novoivnicke Na derzhavnomu obliku znahoditsya 158 pam yatok v tomu chisli arheologiyi 29 z nih 2 nacionalnogo znachennya 88 pam yatok istoriyi 3 monumentalnogo mistectva 16 novozbudovanih ta novoviyavlenih pam yatok Andrushivskij park Sadiba Tereshenkiv u Chervonomu Budinok kulturi Andrushivki Pam yatnik Tarasovi Shevchenku v Andrushivci Div takozh Pam yatki istoriyi Andrushivskogo rajonu ta Pam yatki monumentalnogo mistectva Andrushivskogo rajonu Osvita U rajoni funkcionuye rozvinena ta rozgaluzhena sistema osviti pracyuye 58 osvitnih zakladiv V navchayetsya 261 uchen za shesti specialnostyami Navchalnij proces zdijsnyuyut 25 pedagogiv ta majstriv virobnichogo navchannya Sered zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv 28 zagalnoosvitnih shkil z yakih 15 shkil I III stupeniv 10 I II stupeniv 3 I stupenya V cih zakladah 554 vchiteli navchayut 4024 uchniv Potrebuyut pidvezennya do miscya navchannya ta v zvorotnomu napryamku 261 uchen ta 103 pedagogi Pidvezennya shkilnim avtobusom organizovano dlya 29 uchniv do Andrushivskoyi ZOSh I II st Andrushivskoyi ZOSh I III st 1 Andrushivskoyi gimnaziyi Reshta uchniv ta pedagogi doyizhdzhayut avtotransportom ATP 11838 z yakim ukladeno dogovir Dlya zabezpechennya potreb u pidvezenni zakupleno za koshti miscevogo byudzhetu she odin avtobus Provoditsya robota po socialnomu zahistu uchasnikiv navchalno vihovnogo procesu Andrushivska gimnaziya Andrushivska muzichna shkola U 26 doshkilnih navchalnih zakladah vihovuyetsya 843 ditini pracyuye 84 pedagogi Pozashkilnoyu osvitoyu ohopleno 585 shkolyariv Pracyuye dva zakladi pozashkilnoyi osviti Andrushivska stanciya yunih tehnikiv ta miskij centr dityachoyi tvorchosti Nauka Andrushivska astronomichna observatoriya U rajoni sporudzheno privatnu astronomichnu observatoriyu poblizu mista Andrushivka Religiya Kostel Svyatoyi Klari v Gorodkivci Kostel Antoniya Paduanskogo u Starij Kotelni Mikolayivska cerkva u Chervonomu Cerkva Svyatoyi Bogorodici v Ivankovi Svyato Pokrovska cerkva Sport Stadion Kolos Andrushivka U rajoni racyuye DYuSSh Zhitomirskoyi oblasnoyi radi VFST Kolos de navchayetsya 251 uchen pracyuye 5 viddilen z volejbolu legkoyi atletiki futbolu girovogo sportu greko rimskoyi borotbi Z miscevogo byudzhetu u 2009 roci na shkolu vidileno 156 2 tis griven DYuSSh maye vlasnu sportivnu bazu stadion sportivnij majdanchik zi shtuchnim pokrittyam volejbolnij basketbolnij gandbolnij majdanchiki PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 25 sichnya 2020 roku 41 2020 rp Pro priznachennya L Ananchenko golovoyu Andrushivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zhitomirskoyi oblasti GEU 1989 s 42 Vishnevskij S D Andrushivskij rajon Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PDF http www archive zt gov ua s 15 533 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Polissya 2008 1116 s Procitovano 16 sichnya 2023 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 14 sichnya 2021 Administrativno teritorialnij ustrij Andrushivskogo rajonu 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 17 bereznya 2016 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 15 chervnya 2016 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 15 bereznya 2023 LiteraturaAndrushivskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t Tronko P T golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Zhitomirska oblast Chornobrivceva O S golova redkolegiyi tomu 1973 728s S 121 148 Yarmolenko I A Andrushivskij rajon Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1989 T 1 A Zh 416 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 005 0 PosilannyaSajt Andrushivskoyi RDA 29 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Blog pro Andrushivku ta rajon 18 travnya 2013 u Wayback Machine Andrushivskij rajon Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s Zhitomirskij rajon Korostishivskij rajonBerdichivskij rajon Popilnyanskij rajonVinnicka oblast Kozyatinskij rajon Ruzhinskij rajon