Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корости́шівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Малинській і Волинській округах, УСРР, Київській і Житомирській областях УРСР та України з адміністративним центром у місті районного значення Коростишів. Населення становить 40 850 осіб (на 1.08.2013). Площа — 973.9 км². Утворено 1923 року.
| Коростишівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Малинська округа Волинська округа УСРР Київська область Житомирська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР Україна | ||||
| Область: | Малинська округа Волинська округа УСРР Київська область Житомирська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1822500000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▼ 40233 (на 1.01.2018) | ||||
| Площа: | 973.9 км² | ||||
| Густота: | 41,3 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4130 | ||||
| Поштові індекси: | 12500—12571 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: |  Коростишів | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 22 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 60 | ||||
| Селища: | 4 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Бондарчук Сергій Володимирович | ||||
| Голова РДА: | Денисовець Юрій Миколайович | ||||
| Вебсторінка: | Коростишівська РДА Коростишівська райрада | ||||
| Адреса: | вул. Дарбіняна, 11, м. Коростишів, Коростишівський р-н, Житомирська обл., 12505 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Коростишівський район розташований у південно-східній частині Житомирської області. На півночі він межує з Радомишльським районом, на заході — з Черняхівським та Житомирським, на сході з Брусилівським.
Територія району займає площу 973,9 м², або 3,3 % території області. Загальна чисельність населення Коростишівського району становить 42038 чоловік. Із них міське населення — 25922 чоловік, сільське — 16116 чоловік.
Адміністративний центр району — місто Коростишів розташований на відстані 29 км від Житомира.
За адміністративним поділом до складу району входить м. Коростишів — районний центр та 63 населені пункти. У районі діють районна і міська ради, 22 сільські ради.
Корисні копалини: буре вугілля, торф, граніт, лабрадорит, габро.
Населення
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 51 928 осіб, з них українців — 42 735, росіян — 2 407, німців — 648, євреїв — 2 253, поляків — 3 215, інших — 670.
Історія
Район створений 7 березня 1923 році в складі Малинської округи Київської губернії.
13 березня 1925 року район приєднано до складу Житомирської округи Волинської губернії.
З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру. Від 9 лютого 1932 року район включено до складу новоствореної Київської області.
22 вересня 1937 року район увійшов до складу новоствореної Житомирської області.
Територіальний устрій району зазнавав постійних змін через утворення та ліквідацію сусідніх районів — Ставищенського, Іванківського, Ходорківського, Житомирського та Брусилівського.
Ліквідований 19 липня 2020 року, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на міську та 2 сільські територіальні громади, які об'єднують 56 населених пунктів та підпорядковані Коростишівській районній раді. Ще 6 населених пунктів формально входять до складу району, але адміністративно підпорядковуються до Глибочицької сільської громади Житомирського району. Адміністративний центр — місто Коростишів.
Промисловість
Розвинуті галузі промисловості: лісова, легка, будівельних матеріалів. Рослинництво зерно-картофельного, тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Особливими умовами роботи міськрайвідділу є наявність на території обслуговування автодороги E40М06 (Київ-Чоп).
Промисловість у Коростишеві: паперова, бавовняно-паперова фабрики, заводи «Електроприлад», залізобетонних виробів та продуктових товарів. Гранітний, льонопереробний, цегельний, спиртовий, комбікормовий, молочний та будівельний комбінат. Мальовнича природа околиць міста сприяє розвиткові рекреаційного господарства. Тут функціонує відомий санаторій «Тетерів».
Охорона здоров'я
Мережа закладів охорони здоров'я району включає центральну районну лікарню, райполіклініку, стоматологічну поліклініку, 8 сільських лікарських амбулаторій, 2 фельдшерсько-акушерські та 23 фельдшерські пункти.
Центральна районна лікарня була створена на базі земської ще на початку 20-х років. Було в ній тоді лише 24 ліжка. Керував нею в той час лікар-хірург Дмитро Іванович Потєхін, який працював тут до 1954 року. Допомагав йому фельдшер Шишкін. У 1924—1925 рр. відкриваються амбулаторії в с. Старосільці, Студениці, а на початку 30-х років — фельдшерські пункти в с. Березівка (нині Садове), Кам'яний Брід, Гуменники, Слобідка, Кошарища, Смолівка та ін.
У передвоєнний період у лікарні працювало 5 лікарів: Д. І. Потєхін, К. Ф. Шліомпек, П. Муравйов, Іскра, Зельцман. У 1945 році в районі вже 95 ліжок приймало хворих, працювало 7 лікарів, 56 середніх медпрацівників. Заклади охорони здоров'я було відновлено народним методом, одним з ініціаторів якого виступив Коростишівській район.
Подальшого розвитку охорона здоров'я набула в повоєнний час. За плідну працю Дмитро Іванович був нагороджений орденом Леніна. У 1959 році ліжковий фонд нараховував 265 ліжок. У 1964 році було побудовано приміщення триповерхового стаціонарного корпусу, в 1969 році — райполіклініки, в 1975 році — чотириповерхового стаціонару (новий корпус). Ліжковий фонд райлікарні сягнув в 1985 році 540 ліжок, району — 740 ліжок. Відкрито спеціалізовані відділення: кардіологічне, травматологічне, урологічне, офтальмологічне.
У поліклініці району було створено спеціалізовані кабінети: підлітковий, психіатричний, травматологічний, наркологічний, ендоскопічний та інші. У цей час у районі працювало 120 лікарів, 420 середніх медпрацівників.
У 70-х роках лікарня стала базою передового досвіду Всесвітньої Організації охорони здоров'я. Її відвідували міністр охорони здоров'я Петровський В. та численні міжнародні делегації. В розвиток охорони здоров'я та зміцнення її матеріально-технічної бази значний вклад внесли головні лікарі, які очолювали лікарню після Дмитра Івановича Потєхіна: Беспалов, Пасічник, В. А. Пєшко, Й. Л. Добровольський, В. С. Федосєєв, С. В. Кобилінський, О. П. Зубрій.,В. А. Гречко. Бондарчук С. В. Татура В. Є. Лукашенко І. В. Зараз лікарнею керує Олександр Борисович Веселовський.
За роки незалежності України в районі проведена реорганізація мережі лікувально-профілактичних закладів. Ліжковий фонд районної лікарні зменшено до 230 ліжок, що є оптимальною потребою на даний час. Інтенсифіковано лікувальний процес, упроваджено стаціонарно-змінні форми медичного забезпечення населення.
Студеницьку та Старосілецьку дільничні лікарні реорганізовано в лікарські амбулаторії. Відкрито лікарські амбулаторії на базі фельдшерсько-акушерських пунктів у селах Більковці, Стрижівка, Шахворостівка.
Зараз у лікарні працюють 88 лікарів та 248 середніх медпрацівників; 15 лікарів та 17 середніх медпрацівників мають вищу кваліфікаційну категорію, відповідно — 18 та 36 — першу, 13 та 57 — другу кваліфікаційну категорію.
У закладах первинної медико-санітарної допомоги району працюють 8 лікарів та 52 середні медичні працівники.
Колектив медпрацівників ЦРЛ невтомно працює над подальшим удосконаленням медичної допомоги населенню, впровадженням сімейної медицини та нових методів діагностики і лікування, зокрема: ультразвукового обстеження, комп'ютерної техніки тощо.
Колектив лікарні бере активну участь у суспільному житті міста і району. Проводиться значна санітарно-освітня робота. Медпрацівники представлені в обласній, районній та місцевих радах значним депутатським корпусом.
Хор районної лікарні носить звання «народного». Спортсмени лікарні неодноразово завойовували призові місця в змаганнях районного та обласного рівнів. 12 травня 2010 року лікарня реорганізована в Комунальне підприємство «Коростишівська ЦРЛ ім. Д. І. Потєхіна» Коростишівської районної ради.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Коростишівського району було створено 46 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 68,48 % (проголосували 22 026 із 32 163 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,49 % (14 425 виборців); Юлія Тимошенко — 11,83 % (2 612 виборців), Олег Ляшко — 9,45 % (2 081 виборців), Анатолій Гриценко — 3,28 % (723 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,83 %.
Персоналії
- Густав Олізар (1798 — †1865)
- Кудрицький Євген Михайлович (1894 — †1976) — український мовознавець.
- Римар Петро Олексійович (1939 —2010) — український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, член (Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць), почесний член , член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК).
- Садовський Йосип Антонович (1929 —2008) — український скульптор, член Національної спілки художників України, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979), багаторічний голова Львівської організації Спілки художників у 1980-х роках, один з отців-засновників Львівського палацу мистецтв, професор Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв), професор сакрального мистецтва у Львівській Духовній Семінарії УАПЦ та Львівській православній богословській академії УПЦ КП.
- Марчинський Йосип Йосипович (1953) — український скульптор, член Національної спілки художників України, Заслужений художник АР Крим.
- Березняк Саватій Іванович — член Української Центральної Ради.
Пам'ятки
Примітки
- Розпорядження Президента України від 5 грудня 2019 року № 452/2019-рп «Про призначення Ю.Денисовця головою Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області»
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 16 березня 2023.
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 21, 533, 540. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 27 вересня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
- Адміністративно-територіальний устрій Амвросіївського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 березня 2016.
Посилання
- Сайт міста, новини, історія, форум, чат, дошка оголошень [ 29 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Історія міста Коростишів [ 17 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Коростишівський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
| Черняхівський район | Радомишльський район | Радомишльський район |
| Житомирський район |  | Брусилівський район |
| Андрушівський район | Попільнянський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korosti shivskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya u Malinskij i Volinskij okrugah USRR Kiyivskij i Zhitomirskij oblastyah URSR ta Ukrayini z administrativnim centrom u misti rajonnogo znachennya Korostishiv Naselennya stanovit 40 850 osib na 1 08 2013 Plosha 973 9 km Utvoreno 1923 roku Korostishivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Malinska okruga Volinska okruga USRR Kiyivska oblast Zhitomirska oblastOsnovni daniKrayina SRSR UkrayinaOblast Malinska okruga Volinska okruga USRR Kiyivska oblast Zhitomirska oblastKod KOATUU 1822500000Utvorenij 7 bereznya 1923 rokuLikvidovanij 19 lipnya 2020 rokuNaselennya 40233 na 1 01 2018 Plosha 973 9 km Gustota 41 3 osib km Tel kod 380 4130Poshtovi indeksi 12500 12571Naseleni punkti ta radiRajonnij centr KorostishivMiski radi 1Silski radi 22Mista 1Sela 60Selisha 4Rajonna vladaGolova radi Bondarchuk Sergij VolodimirovichGolova RDA Denisovec Yurij MikolajovichVebstorinka Korostishivska RDA Korostishivska rajradaAdresa vul Darbinyana 11 m Korostishiv Korostishivskij r n Zhitomirska obl 12505MapaKorostishivskij rajon u VikishovishiGeografiyaKorostishivskij rajon roztashovanij u pivdenno shidnij chastini Zhitomirskoyi oblasti Na pivnochi vin mezhuye z Radomishlskim rajonom na zahodi z Chernyahivskim ta Zhitomirskim na shodi z Brusilivskim Teritoriya rajonu zajmaye ploshu 973 9 m abo 3 3 teritoriyi oblasti Zagalna chiselnist naselennya Korostishivskogo rajonu stanovit 42038 cholovik Iz nih miske naselennya 25922 cholovik silske 16116 cholovik Administrativnij centr rajonu misto Korostishiv roztashovanij na vidstani 29 km vid Zhitomira Za administrativnim podilom do skladu rajonu vhodit m Korostishiv rajonnij centr ta 63 naseleni punkti U rajoni diyut rajonna i miska radi 22 silski radi Korisni kopalini bure vugillya torf granit labradorit gabro NaselennyaZa danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 51 928 osib z nih ukrayinciv 42 735 rosiyan 2 407 nimciv 648 yevreyiv 2 253 polyakiv 3 215 inshih 670 IstoriyaRajon stvorenij 7 bereznya 1923 roci v skladi Malinskoyi okrugi Kiyivskoyi guberniyi 13 bereznya 1925 roku rajon priyednano do skladu Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi Z 15 veresnya 1930 roku cherez skasuvannya okrug rajon perejshov u pryame pidporyadkuvannya do respublikanskogo centru Vid 9 lyutogo 1932 roku rajon vklyucheno do skladu novostvorenoyi Kiyivskoyi oblasti 22 veresnya 1937 roku rajon uvijshov do skladu novostvorenoyi Zhitomirskoyi oblasti Teritorialnij ustrij rajonu zaznavav postijnih zmin cherez utvorennya ta likvidaciyu susidnih rajoniv Stavishenskogo Ivankivskogo Hodorkivskogo Zhitomirskogo ta Brusilivskogo Likvidovanij 19 lipnya 2020 roku vidpovidno do postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Korostishivskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na misku ta 2 silski teritorialni gromadi yaki ob yednuyut 56 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Korostishivskij rajonnij radi She 6 naselenih punktiv formalno vhodyat do skladu rajonu ale administrativno pidporyadkovuyutsya do Glibochickoyi silskoyi gromadi Zhitomirskogo rajonu Administrativnij centr misto Korostishiv PromislovistRozvinuti galuzi promislovosti lisova legka budivelnih materialiv Roslinnictvo zerno kartofelnogo tvarinnictvo m yaso molochnogo napryamku Osoblivimi umovami roboti miskrajviddilu ye nayavnist na teritoriyi obslugovuvannya avtodorogi E40M06 Kiyiv Chop Promislovist u Korostishevi paperova bavovnyano paperova fabriki zavodi Elektroprilad zalizobetonnih virobiv ta produktovih tovariv Granitnij lonopererobnij cegelnij spirtovij kombikormovij molochnij ta budivelnij kombinat Malovnicha priroda okolic mista spriyaye rozvitkovi rekreacijnogo gospodarstva Tut funkcionuye vidomij sanatorij Teteriv Ohorona zdorov yaMerezha zakladiv ohoroni zdorov ya rajonu vklyuchaye centralnu rajonnu likarnyu rajpolikliniku stomatologichnu polikliniku 8 silskih likarskih ambulatorij 2 feldshersko akusherski ta 23 feldsherski punkti Centralna rajonna likarnya bula stvorena na bazi zemskoyi she na pochatku 20 h rokiv Bulo v nij todi lishe 24 lizhka Keruvav neyu v toj chas likar hirurg Dmitro Ivanovich Potyehin yakij pracyuvav tut do 1954 roku Dopomagav jomu feldsher Shishkin U 1924 1925 rr vidkrivayutsya ambulatoriyi v s Starosilci Studenici a na pochatku 30 h rokiv feldsherski punkti v s Berezivka nini Sadove Kam yanij Brid Gumenniki Slobidka Kosharisha Smolivka ta in U peredvoyennij period u likarni pracyuvalo 5 likariv D I Potyehin K F Shliompek P Muravjov Iskra Zelcman U 1945 roci v rajoni vzhe 95 lizhok prijmalo hvorih pracyuvalo 7 likariv 56 serednih medpracivnikiv Zakladi ohoroni zdorov ya bulo vidnovleno narodnim metodom odnim z iniciatoriv yakogo vistupiv Korostishivskij rajon Podalshogo rozvitku ohorona zdorov ya nabula v povoyennij chas Za plidnu pracyu Dmitro Ivanovich buv nagorodzhenij ordenom Lenina U 1959 roci lizhkovij fond narahovuvav 265 lizhok U 1964 roci bulo pobudovano primishennya tripoverhovogo stacionarnogo korpusu v 1969 roci rajpolikliniki v 1975 roci chotiripoverhovogo stacionaru novij korpus Lizhkovij fond rajlikarni syagnuv v 1985 roci 540 lizhok rajonu 740 lizhok Vidkrito specializovani viddilennya kardiologichne travmatologichne urologichne oftalmologichne U poliklinici rajonu bulo stvoreno specializovani kabineti pidlitkovij psihiatrichnij travmatologichnij narkologichnij endoskopichnij ta inshi U cej chas u rajoni pracyuvalo 120 likariv 420 serednih medpracivnikiv U 70 h rokah likarnya stala bazoyu peredovogo dosvidu Vsesvitnoyi Organizaciyi ohoroni zdorov ya Yiyi vidviduvali ministr ohoroni zdorov ya Petrovskij V ta chislenni mizhnarodni delegaciyi V rozvitok ohoroni zdorov ya ta zmicnennya yiyi materialno tehnichnoyi bazi znachnij vklad vnesli golovni likari yaki ocholyuvali likarnyu pislya Dmitra Ivanovicha Potyehina Bespalov Pasichnik V A Pyeshko J L Dobrovolskij V S Fedosyeyev S V Kobilinskij O P Zubrij V A Grechko Bondarchuk S V Tatura V Ye Lukashenko I V Zaraz likarneyu keruye Oleksandr Borisovich Veselovskij Za roki nezalezhnosti Ukrayini v rajoni provedena reorganizaciya merezhi likuvalno profilaktichnih zakladiv Lizhkovij fond rajonnoyi likarni zmensheno do 230 lizhok sho ye optimalnoyu potreboyu na danij chas Intensifikovano likuvalnij proces uprovadzheno stacionarno zminni formi medichnogo zabezpechennya naselennya Studenicku ta Starosilecku dilnichni likarni reorganizovano v likarski ambulatoriyi Vidkrito likarski ambulatoriyi na bazi feldshersko akusherskih punktiv u selah Bilkovci Strizhivka Shahvorostivka Zaraz u likarni pracyuyut 88 likariv ta 248 serednih medpracivnikiv 15 likariv ta 17 serednih medpracivnikiv mayut vishu kvalifikacijnu kategoriyu vidpovidno 18 ta 36 pershu 13 ta 57 drugu kvalifikacijnu kategoriyu U zakladah pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi rajonu pracyuyut 8 likariv ta 52 seredni medichni pracivniki Kolektiv medpracivnikiv CRL nevtomno pracyuye nad podalshim udoskonalennyam medichnoyi dopomogi naselennyu vprovadzhennyam simejnoyi medicini ta novih metodiv diagnostiki i likuvannya zokrema ultrazvukovogo obstezhennya komp yuternoyi tehniki tosho Kolektiv likarni bere aktivnu uchast u suspilnomu zhitti mista i rajonu Provoditsya znachna sanitarno osvitnya robota Medpracivniki predstavleni v oblasnij rajonnij ta miscevih radah znachnim deputatskim korpusom Hor rajonnoyi likarni nosit zvannya narodnogo Sportsmeni likarni neodnorazovo zavojovuvali prizovi miscya v zmagannyah rajonnogo ta oblasnogo rivniv 12 travnya 2010 roku likarnya reorganizovana v Komunalne pidpriyemstvo Korostishivska CRL im D I Potyehina Korostishivskoyi rajonnoyi radi Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Korostishivskogo rajonu bulo stvoreno 46 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 68 48 progolosuvali 22 026 iz 32 163 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 65 49 14 425 viborciv Yuliya Timoshenko 11 83 2 612 viborciv Oleg Lyashko 9 45 2 081 viborciv Anatolij Gricenko 3 28 723 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 83 PersonaliyiGustav Olizar 1798 1865 Kudrickij Yevgen Mihajlovich 1894 1976 ukrayinskij movoznavec Rimar Petro Oleksijovich 1939 2010 ukrayinskij arhitektor chlen Nacionalnoyi spilki arhitektoriv Ukrayini chlen Mizhnarodnoyi radi z pitan pam yatok i viznachnih misc pochesnij chlen chlen Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi UTOPIK Sadovskij Josip Antonovich 1929 2008 ukrayinskij skulptor chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1979 bagatorichnij golova Lvivskoyi organizaciyi Spilki hudozhnikiv u 1980 h rokah odin z otciv zasnovnikiv Lvivskogo palacu mistectv profesor Lvivskogo institutu prikladnogo i dekorativnogo mistectva nini Lvivska akademiya mistectv profesor sakralnogo mistectva u Lvivskij Duhovnij Seminariyi UAPC ta Lvivskij pravoslavnij bogoslovskij akademiyi UPC KP Marchinskij Josip Josipovich 1953 ukrayinskij skulptor chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Zasluzhenij hudozhnik AR Krim Bereznyak Savatij Ivanovich chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Pam yatkiPam yatki istoriyi Korostishivskogo rajonu Pam yatki monumentalnogo mistectva Korostishivskogo rajonuPrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 5 grudnya 2019 roku 452 2019 rp Pro priznachennya Yu Denisovcya golovoyu Korostishivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zhitomirskoyi oblasti Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 16 bereznya 2023 PDF http www archive zt gov ua s 21 533 540 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 27 veresnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 2 sichnya 2021 Administrativno teritorialnij ustrij Amvrosiyivskogo rajonu 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 17 bereznya 2016 PosilannyaSajt mista novini istoriya forum chat doshka ogoloshen 29 travnya 2022 u Wayback Machine Istoriya mista Korostishiv 17 serpnya 2010 u Wayback Machine Korostishivskij rajon Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s Chernyahivskij rajon Radomishlskij rajon Radomishlskij rajonZhitomirskij rajon Brusilivskij rajonAndrushivskij rajon Popilnyanskij rajon