Адміністративний устрій Андру́шівського району — Андрушівський район Житомирської області поділяється на 1 селищну громаду, 1 міську і 22 сільські ради, які об'єднують 41 населений пункт та підпорядковані Андрушівській районній раді. Адміністративний центр — місто Андрушівка.
Список громад Андрушівського району
№ | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), осіб | Місце за населенням |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Червоненська селищна громада | смт Червоне | с. Великі Мошківці с. Глинівці с. Забара с. Котівка с. Крилівка с. Малі Мошківці смт Червоне | 6453 |
Список рад Андрушівського району
Список рад Андрушівського району до початку реформи
* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село, с-ще — селище
Історія
Район утворено 7 березня 1923 року у складі Житомирської округи з Андрушівської, Гальчинської, Гардишівської, Котівської, Крилівської, Міньківської, Нехворощської, Павелківської сільських рад Андрушівської волості та Антопіль-Боярської, Волосівської, Іванківської, Івницької, Ліщинської, Ново-Котелянської, Руднє-Грабівської, Старо-Котелянської, Тулинської, Туровецької сільських рад Котелянської волості Житомирського повіту.
В 1925 році до складу Левківського району було передано Антопіль-Боярську, Волосівську, Іванківську, Івницьку, Ліщинську, Ново-Котелянську, Руднє-Грабівську, Старо-Котелянську, Тулинську, Туровецьку сільські ради, приєднано Велико-Мошківецьку, Ляховецьку, Мало-Мошківецьку, Волицьку, Зарубинецьку, Корчмищенську, Степківську, Яроповицьку, Війтовецьку та Городищенську сільські ради.
В 1925-26 роках в складі району утворено Гарапівську (з центром у с. Гарапівка), Забарську (з центром у с. Забара) та Лісівську (з центром у с. Лісівка) сільські ради.
15 вересня 1930 року до складу району включено селищну та Антопільську, Волосівську, Іванківську, Івницьку, Ново-Котелянську, Старо-Котелянську, Старосільську сільські ради розформованого Іванківського району.
20 травня 1934 року до складу району із суміжних районів передано Лебединцівську, 28 листопада 1957 року — Городківську, Каменівську та Малоп'ятигірську, 20 березня 1959 року — Бровківську сільські ради.
В 1941-43 роках територія району входила до гебітскомісаріату Бердичів Генеральної округи Житомир та складалась з Жерделівської та Тарасівської сільських управ.
Під час укрупнення сільських рад в районі ліквідовано: 8 червня 1953 року — Жерделівську, 11 серпня 1954 — Гарапівську, Корчмищенську, Котівську, Старосільську, Гардишівську, Городищенську, 5 березня 1959 року — Лісівську, Малоп'ятигірську, Новокотельнянську сільські ради.
3 квітня 1967 року у складі району відновлено Малоп'ятигірську, 29 червня 2004 року утворено Новоівницьку, з центром у селищі Новоівницьке, сільські ради.
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили 1 міська, 1 селищна та 28 сільських рад.
14 серпня 2015 року в складі району було утворено Червоненську селищну територіальну громаду, до складу котрої увійшли розформовані Червоненська селищна та Великомошковецька, Глиновецька, Забарська, Крилівська, Маломошковецька сільські ради Андрушівського району.
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, до його складу входили селищна територіальна громада, міська та 22 сільські ради.
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 15. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 29 серпня 2020.
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 617. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 6 вересня 2020.
- . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 30 серпня 2020.
- . https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 30 серпня 2020.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 вересня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro rajon div Andrushivskij rajon Administrativnij ustrij Andru shivskogo rajonu Andrushivskij rajon Zhitomirskoyi oblasti podilyayetsya na 1 selishnu gromadu 1 misku i 22 silski radi yaki ob yednuyut 41 naselenij punkt ta pidporyadkovani Andrushivskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Andrushivka Spisok gromad Andrushivskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 osib Misce za naselennyam 1 Chervonenska selishna gromada smt Chervone s Veliki Moshkivci s Glinivci s Zabara s Kotivka s Krilivka s Mali Moshkivci smt Chervone 6453Spisok rad Andrushivskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 osib Misce za naselennyam 1 Andrushivska miska rada m Andrushivka m Andrushivka 2 Antopilska silska rada s Antopil s Antopil 3 Brovkivska silska rada s Brovki Pershi s Brovki Pershi s Yareshki 4 Volicka silska rada s Volicya s Volicya 5 Volosivska silska rada s Volosiv s Volosiv s Grada 6 Galchinska silska rada s Galchin s Galchin 7 Gorodkivska silska rada s Gorodkivka s Gorodkivka 8 Zarubinecka silska rada s Zarubinci s Zarubinci s Lisivka s Tarasivka 9 Ivankivska silska rada s Ivankiv s Ivankiv 10 Ivnicka silska rada s Ivnicya s Borok s Ivnicya 11 Kamenivska silska rada s Kameni s Brovki Drugi s Zherdeli s Kameni 12 Lebedinecka silska rada s Lebedinci s Lebedinci 13 Lyubimivska silska rada s Lyubimivka s Lyubimivka 14 Malop yatigirska silska rada s Mala P yatigirka s Mala P yatigirka 15 Minkovecka silska rada s Minkivci s Gorodishe s Minkivci 16 Mostivska silska rada s Mostove s Mostove 17 Nehvoroshanska silska rada s Nehvorosh s Nehvorosh 18 Novoivnicka silska rada s she Novoivnicke s she Novoivnicke 19 Novokotelnyanska silska rada s Nova Kotelnya s Nova Kotelnya 20 Pavelkivska silska rada s Pavelki s Garapivka s Pavelki 21 Starokotelnyanska silska rada s Stara Kotelnya s Stara Kotelnya s Starosillya 22 Stepkivska silska rada s Korchmishe s Stepok s Stepok 23 Yaropovicka silska rada s Yaropovichi s YaropovichiSpisok rad Andrushivskogo rajonu do pochatku reformi Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Andrushivska miska rada m Andrushivka m Andrushivka 2 Chervonenska selishna rada smt Chervone smt Chervone 3 Antopilska silska rada s Antopil s Antopil 4 Brovkivska silska rada s Brovki Pershi s Brovki Pershi s Yareshki 5 Velikomoshkovecka silska rada s Veliki Moshkivci s Veliki Moshkivci 6 Volicka silska rada s Volicya s Volicya 7 Volosivska silska rada s Volosiv s Volosiv s Grada 8 Galchinska silska rada s Galchin s Galchin 9 Glinovecka silska rada s Glinivci s Glinivci 10 Gorodkivska silska rada s Gorodkivka s Gorodkivka 11 Zabarska silska rada s Zabara s Zabara s Kotivka 12 Zarubinecka silska rada s Zarubinci s Zarubinci s Lisivka s Tarasivka 13 Ivankivska silska rada s Ivankiv s Ivankiv 14 Ivnicka silska rada s Ivnicya s Ivnicya s Borok 15 Kamenivska silska rada s Kameni s Kameni s Brovki Drugi s Zherdeli 16 Krilivska silska rada s Krilivka s Krilivka 17 Lebedinecka silska rada s Lebedinci s Lebedinci 18 Lyubimivska silska rada s Lyubimivka s Lyubimivka 19 Malomoshkovecka silska rada s Mali Moshkivci s Mali Moshkivci 20 Malop yatigirska silska rada s Mala P yatigirka s Mala P yatigirka 21 Minkovecka silska rada s Minkivci s Minkivci s Gorodishe 22 Mostivska silska rada s Mostove s Mostove 23 Nehvoroshanska silska rada s Nehvorosh s Nehvorosh 24 Novoivnicka silska rada s she Novoivnicke s she Novoivnicke 25 Novokotelnyanska silska rada s Nova Kotelnya s Nova Kotelnya 26 Pavelkivska silska rada s Pavelki s Pavelki s Garapivka 27 Starokotelnyanska silska rada s Stara Kotelnya s Stara Kotelnya s Starosillya 28 Stepkivska silska rada s Stepok s Stepok s Korchmishe 29 Yaropovicka silska rada s Yaropovichi s Yaropovichi Primitki m misto smt selishe miskogo tipu s selo s she selisheIstoriyaRajon utvoreno 7 bereznya 1923 roku u skladi Zhitomirskoyi okrugi z Andrushivskoyi Galchinskoyi Gardishivskoyi Kotivskoyi Krilivskoyi Minkivskoyi Nehvoroshskoyi Pavelkivskoyi silskih rad Andrushivskoyi volosti ta Antopil Boyarskoyi Volosivskoyi Ivankivskoyi Ivnickoyi Lishinskoyi Novo Kotelyanskoyi Rudnye Grabivskoyi Staro Kotelyanskoyi Tulinskoyi Turoveckoyi silskih rad Kotelyanskoyi volosti Zhitomirskogo povitu V 1925 roci do skladu Levkivskogo rajonu bulo peredano Antopil Boyarsku Volosivsku Ivankivsku Ivnicku Lishinsku Novo Kotelyansku Rudnye Grabivsku Staro Kotelyansku Tulinsku Turovecku silski radi priyednano Veliko Moshkivecku Lyahovecku Malo Moshkivecku Volicku Zarubinecku Korchmishensku Stepkivsku Yaropovicku Vijtovecku ta Gorodishensku silski radi V 1925 26 rokah v skladi rajonu utvoreno Garapivsku z centrom u s Garapivka Zabarsku z centrom u s Zabara ta Lisivsku z centrom u s Lisivka silski radi 15 veresnya 1930 roku do skladu rajonu vklyucheno selishnu ta Antopilsku Volosivsku Ivankivsku Ivnicku Novo Kotelyansku Staro Kotelyansku Starosilsku silski radi rozformovanogo Ivankivskogo rajonu 20 travnya 1934 roku do skladu rajonu iz sumizhnih rajoniv peredano Lebedincivsku 28 listopada 1957 roku Gorodkivsku Kamenivsku ta Malop yatigirsku 20 bereznya 1959 roku Brovkivsku silski radi V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do gebitskomisariatu Berdichiv Generalnoyi okrugi Zhitomir ta skladalas z Zherdelivskoyi ta Tarasivskoyi silskih uprav Pid chas ukrupnennya silskih rad v rajoni likvidovano 8 chervnya 1953 roku Zherdelivsku 11 serpnya 1954 Garapivsku Korchmishensku Kotivsku Starosilsku Gardishivsku Gorodishensku 5 bereznya 1959 roku Lisivsku Malop yatigirsku Novokotelnyansku silski radi 3 kvitnya 1967 roku u skladi rajonu vidnovleno Malop yatigirsku 29 chervnya 2004 roku utvoreno Novoivnicku z centrom u selishi Novoivnicke silski radi Do pochatku administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini stanom na pochatok 2015 roku do skladu rajonu vhodili 1 miska 1 selishna ta 28 silskih rad 14 serpnya 2015 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Chervonensku selishnu teritorialnu gromadu do skladu kotroyi uvijshli rozformovani Chervonenska selishna ta Velikomoshkovecka Glinovecka Zabarska Krilivska Malomoshkovecka silski radi Andrushivskogo rajonu Na chas likvidaciyi rajonu vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku do jogo skladu vhodili selishna teritorialna gromada miska ta 22 silski radi PrimitkiAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirskoyi oblasti 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF http www archive zt gov ua s 15 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 29 serpnya 2020 PDF http www archive zt gov ua s 617 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 6 veresnya 2020 Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 30 serpnya 2020 https decentralization gov ua Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 30 serpnya 2020 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 6 veresnya 2020