Андрушівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Житомирського повіту Волинської губернії з центром у селі Андрушівка.
Андрушівська волость | ||||
Центр | Андрушівка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 22 355 (1885) | |||
Населення | 9056 осіб (1885) | |||
Густота | 37.1 осіб / км² | |||
Наступники | Андрушівський район | |||
Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 12 сільських громад. Населення — 9056 осіб (4471 чоловічої статі та 4585 — жіночої), 1233 дворових господарств.
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 9410 | 6649 |
Приватної власності | 11369 | 4922 |
Казенної власності | 1169 | 20 |
Іншої власності | 407 | 238 |
Загалом | 22355 | 11829 |
Основні поселення волості:
- Андрушівка — колишнє власницьке село при річці Гуйві за 40 верст від повітового міста, 1579 осіб, 192 двори, православна церква, католицька каплиця, лікарня, постоялий двір, постоялий будинок, чайний завод, торгова баня, 8 лавок, 2 водяних млини, цегельний і бурякоцукровий завод.
- Гальчин — колишнє власницьке село при річках Гуйві та Пустосі, 860 осіб, 146 двори, православна церква (згоріла 1875 року), постоялий будинок, 2 лавки, водяний млин.
- Гарапівка — колишнє власницьке село при річці Гуйві, 454 особи, 54 двори, постоялий будинок, лавка, водяний млин.
- Гордишівка — колишнє власницьке село при річці Гуйві, 269 осіб, 38 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка.
- Жерделі — колишнє власницьке село при річці Гуйві, 226 осіб, 44 двори, каплиця, постоялий будинок.
- Крилівка — колишнє власницьке село, 992 особи, 192 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 лавки.
- Міньківці — колишнє власницьке село при річці Тетерів, 573 особи, 81 двір, православна церква, постоялий будинок.
- Нехворощ — колишнє власницьке містечко при річці Пустосі, 1650 осіб, 327 дворів, 2 православні церкви, постоялий будинок, 3 лавки, 2 водяних млини.
- Павелки — колишнє власницьке село при річці Гуйві, 669 осіб, 67 дворів, православна церква, постоялий будинок.
До 1913 року кількість населених пунктів не змінилась, кількість дворових господарств зросла до 2840, населення зросло до 16 349 осіб, волосним старшиною був Г. Мельник.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Andruszówka (4) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 28. (пол.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.138)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Andrushivska volost Andrushivska volost istorichna administrativno teritorialna odinicya Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi z centrom u seli Andrushivka Andrushivska volostCentr AndrushivkaPlosha 22 355 1885 Naselennya 9056 osib 1885 Gustota 37 1 osib km Nastupniki Andrushivskij rajon Stanom na 1885 rik skladalasya z 14 poselen 12 silskih gromad Naselennya 9056 osib 4471 cholovichoyi stati ta 4585 zhinochoyi 1233 dvorovih gospodarstv Zemlya volosti Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi des Silskih gromad 9410 6649 Privatnoyi vlasnosti 11369 4922 Kazennoyi vlasnosti 1169 20 Inshoyi vlasnosti 407 238 Zagalom 22355 11829 Osnovni poselennya volosti Andrushivka kolishnye vlasnicke selo pri richci Gujvi za 40 verst vid povitovogo mista 1579 osib 192 dvori pravoslavna cerkva katolicka kaplicya likarnya postoyalij dvir postoyalij budinok chajnij zavod torgova banya 8 lavok 2 vodyanih mlini cegelnij i buryakocukrovij zavod Galchin kolishnye vlasnicke selo pri richkah Gujvi ta Pustosi 860 osib 146 dvori pravoslavna cerkva zgorila 1875 roku postoyalij budinok 2 lavki vodyanij mlin Garapivka kolishnye vlasnicke selo pri richci Gujvi 454 osobi 54 dvori postoyalij budinok lavka vodyanij mlin Gordishivka kolishnye vlasnicke selo pri richci Gujvi 269 osib 38 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok lavka Zherdeli kolishnye vlasnicke selo pri richci Gujvi 226 osib 44 dvori kaplicya postoyalij budinok Krilivka kolishnye vlasnicke selo 992 osobi 192 dvori pravoslavna cerkva postoyalij budinok 2 lavki Minkivci kolishnye vlasnicke selo pri richci Teteriv 573 osobi 81 dvir pravoslavna cerkva postoyalij budinok Nehvorosh kolishnye vlasnicke mistechko pri richci Pustosi 1650 osib 327 dvoriv 2 pravoslavni cerkvi postoyalij budinok 3 lavki 2 vodyanih mlini Pavelki kolishnye vlasnicke selo pri richci Gujvi 669 osib 67 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Do 1913 roku kilkist naselenih punktiv ne zminilas kilkist dvorovih gospodarstv zrosla do 2840 naselennya zroslo do 16 349 osib volosnim starshinoyu buv G Melnik DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Andruszowka 4 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 28 pol PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref ros doref Pamyatnaya knizhka Volynskoj gubernii na 1913 godѣ Izdanie Volynskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Zhitomir Volynskaya Gubernskaya Tipografiya 1913 stor 138 Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi