Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великі Мо́шківці — село в Україні, у Червоненській селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Чисельність населення становить 534 особи (2001). У 1923—2015 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Великі Мошківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Червоненська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020170020030289 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1593 |
| Населення | 534 (2001) |
| Площа | 23,552 км² |
| Густота населення | 22,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13416 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°01′34″ пн. ш. 28°50′13″ сх. д. / 50.02611° пн. ш. 28.83694° сх. д.Координати: 50°01′34″ пн. ш. 28°50′13″ сх. д. / 50.02611° пн. ш. 28.83694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 234 м |
| Найближча залізнична станція | Кодня |
| Відстань до залізничної станції | 18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Миру, 28, смт Червоне, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13434 |
| Карта | |
  Великі Мошківці | |
 Великі Мошківці | |
| Мапа | |
Загальна інформація
Розташоване за 13 км західніше Андрушівки та за 18 км від залізничної станції Кодня.
Населення
Станом на 1885 рік в селі мешкало 712 осіб, налічувалося 104 дворових господарства.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 304 особи, з них: православних — 1 285, чоловіків — 634, жінок — 670.
Наприкінці 19 століття кількість населення становила 1 503 осіб, дворів — 211.
У 1906 році у селі налічувалося 1 459 мешканців, дворів — 246, у 1923 році — 350 дворів та 1 694 мешканці.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 694 особи, з них 797 чоловіків та 897 жінок; етнічний склад: українців — 1 688, росіян — 4, поляків — 1, інші — 1. Кількість домогосподарств — 406, з них несільського типу — 4.
Станом на 1972 рік кількість населення становила 979 осіб, дворів — 356.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 670 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 534 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,31 % |
| російська | 0,94 % |
| білоруська | 0,37 % |
| молдовська | 0,37 % |
Історія
Відоме з 1593 року. Згадується в акті від 7 жовтня 1593 року під назвою Озерянське Селище, в інвентарі маєтків Тишкевичів-Логойських у Житомирському повіті Київського воєводства, з переліком селян, міщан та їх повинностей. Місцевість ідентифікується в акті за географічним положенням Озерянського Селища — між Коднею, Котельнею та Нехворощем. Перейменування пояснюється заснуванням шляхтичем Мошківським нового поселення у пустому селищі, яке й отримало від нього назву — Мошківці. В акті від 3 липня 1736 року згадується як Мошкове Селище Коднянської волості. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року, належало овруцькому стольникові Бежинському, що сплачував 9 злотих і 1 грош до замку та 36 злотих і 4 гроші до скарбу.
У другій половині 19 століття — село Коднянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Розміщувалося на південний схід від Кодні, за 30 верст від Житомира, за 15 верст від найближчої поштової станції у Реї, за 25 верст від найближчої залізничної станції Бердичів. Церкву збудовано 1744 року за кошти поміщика Бежинського, реконструйована у 1854 році, за кошти вірян та поміщика Рудницького, зокрема піднята на кам'яний підмурівок. Була дерев'яна дзвіниця на кам'яному фундаменті. При церкві землі 49 десятин. Дворів 134, парафіян 1 104 обох статей. Сусідні парафії — Ляхівці (2 версти), Никонівка (4 версти). З 1783 року діяло народне училище. Великий землевласник — Ф. А. Терещенко.
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Коднянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Булм церковна парафія, заїзд.
Наприкінці 19 століття — село Коднянської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 32 версти від Житомира та 15 верст від поштової станції у Реї. Була церква, збудована 1744 року поміщиком Бужинським, від 1873 року діяла народна школа. Власність Терещенків.
У 1906 році — село Коднянської волості (5-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 32 версти, від волосного центру, містечка Кодня — 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Червоному.
Улітку 1919 року в селі відбулося повстання місцевих мешканців проти реквізицій продовольства радянською владою. Виступ селян був придушений зброєю.
У 1923 році включене до складу новоствореної Великомошковецької сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Солотвинського (згодом — Коднянський) району Житомирської округи, адміністративний центр ради. Розміщувалося за 9 верст від районного центру, с. Солотвин. 17 червня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля», село, в складі сільської ради, передане до Андрушівського району Бердичівської округи. Відстань до районного центру, с. Андрушівка — 12 верст, до окружного центру в Бердичеві — 25 верст, до найближчої залізничної станції Кодня — 15 верст.
За свідченнями очевидців від Голодомору 1932—1933 рр. у селі загинуло 140 людей.
На фронтах Німецько-радянської війни воювали 423 селян, з них 130 загинули, 94 нагороджені орденами й медалями. 1960 року на братській могилі на їх честь встановлено пам'ятник.
В радянські часи у селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1 979,9 га угідь, з них 1 606,3 га ріллі. В основному вирощували пшеницю, ячмінь, цукрові буряки. Господарство спеціалізувалося на свинарстві. З допоміжних підприємств були млин, пилорама. 53 колгоспників нагороджено орденами і медалями СРСР, зокрема чабана П. Н. Горностая — орденами Трудового Червоного Прапора та «Знак Пошани».
В селі були середня школа, клуб, бібліотека, дитячий садок, медпункт, ощадна каса, відділення зв'язку, три магазини.
30 грудня 1962 року, разом із сільською радою, включене до складу Бердичівського району, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Андрушівського району Житомирської області.
10 серпня 2015 року увійшло до складу новоствореної Червоненської селищної територіальної громади Андрушівського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Бердичівського району Житомирської області.
Відомі люди
- Гаврилюк Віктор Степанович (1911—1994) — український фізико-географ, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Горностай Василь Прокопович (1938—2005) — композитор, заслужений діяч мистецтв України.
Примітки
- Великі Мошківці // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 141. — 15 000 прим.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 205. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 24. Процитовано 27 червня 2023.
- Moszkowce 1.) Wielkie… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 357. (пол.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 27 червня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 27 червня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 20-21. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 27 червня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 27 червня 2023.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 113-114. Процитовано 26 червня 2023.
- Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 45. Процитовано 27 червня 2023.
- Moszkowce 1.) Wielkie… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 730. (пол.)
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1, стор. 13. — 724 с. — .
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 221, 524. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 27 червня 2023.
- Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 215
- Великомошковецька сільська рада Житомирська область, Андрушівський район , Червоненська селищна територіальна громада. Процитовано 21 травня 2020.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 27 червня 2023.
Посилання
- Погода в селі Великі Мошківці [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veliki Mo shkivci selo v Ukrayini u Chervonenskij selishnij teritorialnij gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 534 osobi 2001 U 1923 2015 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Veliki Moshkivci Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Berdichivskij rajon Gromada Chervonenska selishna gromada Kod KATOTTG UA18020170020030289 Osnovni dani Persha zgadka 1593 Naselennya 534 2001 Plosha 23 552 km Gustota naselennya 22 67 osib km Poshtovij indeks 13416 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 01 34 pn sh 28 50 13 sh d 50 02611 pn sh 28 83694 sh d 50 02611 28 83694 Koordinati 50 01 34 pn sh 28 50 13 sh d 50 02611 pn sh 28 83694 sh d 50 02611 28 83694 Serednya visota nad rivnem morya 234 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Kodnya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 18 km Misceva vlada Adresa radi vul Miru 28 smt Chervone Berdichivskij r n Zhitomirska obl 13434 Karta Veliki Moshkivci Veliki Moshkivci MapaZagalna informaciyaRoztashovane za 13 km zahidnishe Andrushivki ta za 18 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kodnya NaselennyaStanom na 1885 rik v seli meshkalo 712 osib nalichuvalosya 104 dvorovih gospodarstva Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 304 osobi z nih pravoslavnih 1 285 cholovikiv 634 zhinok 670 Naprikinci 19 stolittya kilkist naselennya stanovila 1 503 osib dvoriv 211 U 1906 roci u seli nalichuvalosya 1 459 meshkanciv dvoriv 246 u 1923 roci 350 dvoriv ta 1 694 meshkanci Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 1 694 osobi z nih 797 cholovikiv ta 897 zhinok etnichnij sklad ukrayinciv 1 688 rosiyan 4 polyakiv 1 inshi 1 Kilkist domogospodarstv 406 z nih nesilskogo tipu 4 Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 979 osib dvoriv 356 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 670 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 534 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 31 rosijska 0 94 biloruska 0 37 moldovska 0 37 IstoriyaVidome z 1593 roku Zgaduyetsya v akti vid 7 zhovtnya 1593 roku pid nazvoyu Ozeryanske Selishe v inventari mayetkiv Tishkevichiv Logojskih u Zhitomirskomu poviti Kiyivskogo voyevodstva z perelikom selyan mishan ta yih povinnostej Miscevist identifikuyetsya v akti za geografichnim polozhennyam Ozeryanskogo Selisha mizh Kodneyu Kotelneyu ta Nehvoroshem Perejmenuvannya poyasnyuyetsya zasnuvannyam shlyahtichem Moshkivskim novogo poselennya u pustomu selishi yake j otrimalo vid nogo nazvu Moshkivci V akti vid 3 lipnya 1736 roku zgaduyetsya yak Moshkove Selishe Kodnyanskoyi volosti Zgaduyetsya v lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku nalezhalo ovruckomu stolnikovi Bezhinskomu sho splachuvav 9 zlotih i 1 grosh do zamku ta 36 zlotih i 4 groshi do skarbu U drugij polovini 19 stolittya selo Kodnyanskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rozmishuvalosya na pivdennij shid vid Kodni za 30 verst vid Zhitomira za 15 verst vid najblizhchoyi poshtovoyi stanciyi u Reyi za 25 verst vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Berdichiv Cerkvu zbudovano 1744 roku za koshti pomishika Bezhinskogo rekonstrujovana u 1854 roci za koshti viryan ta pomishika Rudnickogo zokrema pidnyata na kam yanij pidmurivok Bula derev yana dzvinicya na kam yanomu fundamenti Pri cerkvi zemli 49 desyatin Dvoriv 134 parafiyan 1 104 oboh statej Susidni parafiyi Lyahivci 2 versti Nikonivka 4 versti Z 1783 roku diyalo narodne uchilishe Velikij zemlevlasnik F A Tereshenko Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo Kodnyanskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Bulm cerkovna parafiya zayizd Naprikinci 19 stolittya selo Kodnyanskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi za 32 versti vid Zhitomira ta 15 verst vid poshtovoyi stanciyi u Reyi Bula cerkva zbudovana 1744 roku pomishikom Buzhinskim vid 1873 roku diyala narodna shkola Vlasnist Tereshenkiv U 1906 roci selo Kodnyanskoyi volosti 5 go stanu Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do gubernskogo ta povitovogo centru m Zhitomir stanovila 32 versti vid volosnogo centru mistechka Kodnya 12 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya rozmishuvalosya u Chervonomu Ulitku 1919 roku v seli vidbulosya povstannya miscevih meshkanciv proti rekvizicij prodovolstva radyanskoyu vladoyu Vistup selyan buv pridushenij zbroyeyu U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Velikomoshkoveckoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Solotvinskogo zgodom Kodnyanskij rajonu Zhitomirskoyi okrugi administrativnij centr radi Rozmishuvalosya za 9 verst vid rajonnogo centru s Solotvin 17 chervnya 1925 roku vidpovidno do postanovi VUCVK ta RNK USRR Pro administracijno teritoriyalne perekonstruyuvannya Berdichivskoyi j sumizhnih z neyu okrug Kiyivshini Volini j Podillya selo v skladi silskoyi radi peredane do Andrushivskogo rajonu Berdichivskoyi okrugi Vidstan do rajonnogo centru s Andrushivka 12 verst do okruzhnogo centru v Berdichevi 25 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Kodnya 15 verst Za svidchennyami ochevidciv vid Golodomoru 1932 1933 rr u seli zaginulo 140 lyudej Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 423 selyan z nih 130 zaginuli 94 nagorodzheni ordenami j medalyami 1960 roku na bratskij mogili na yih chest vstanovleno pam yatnik V radyanski chasi u seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 1 979 9 ga ugid z nih 1 606 3 ga rilli V osnovnomu viroshuvali pshenicyu yachmin cukrovi buryaki Gospodarstvo specializuvalosya na svinarstvi Z dopomizhnih pidpriyemstv buli mlin pilorama 53 kolgospnikiv nagorodzheno ordenami i medalyami SRSR zokrema chabana P N Gornostaya ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ta Znak Poshani V seli buli serednya shkola klub biblioteka dityachij sadok medpunkt oshadna kasa viddilennya zv yazku tri magazini 30 grudnya 1962 roku razom iz silskoyu radoyu vklyuchene do skladu Berdichivskogo rajonu 4 sichnya 1965 roku povernute do skladu vidnovlenogo Andrushivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 10 serpnya 2015 roku uvijshlo do skladu novostvorenoyi Chervonenskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Andrushivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiGavrilyuk Viktor Stepanovich 1911 1994 ukrayinskij fiziko geograf kandidat geografichnih nauk docent Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Gornostaj Vasil Prokopovich 1938 2005 kompozitor zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini PrimitkiVeliki Moshkivci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 141 15 000 prim Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 205 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 24 Procitovano 27 chervnya 2023 Moszkowce 1 Wielkie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 357 pol PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 s 3 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 161 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Berdichiv 1927 s 20 21 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 27 chervnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 27 chervnya 2023 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 Teodorovich N Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 113 114 Procitovano 26 chervnya 2023 Zhemeneckij K Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 45 Procitovano 27 chervnya 2023 Moszkowce 1 Wielkie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 730 pol Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Zhitomirska oblast U 7 kn Zhitomir Znannya Ukrayini 2006 T 1 stor 13 724 s ISBN 966 655 220 5 Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 221 524 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2023 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Polissya 2008 stor 215 Velikomoshkovecka silska rada Zhitomirska oblast Andrushivskij rajon Chervonenska selishna teritorialna gromada Procitovano 21 travnya 2020 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2023 PosilannyaPogoda v seli Veliki Moshkivci 19 grudnya 2011 u Wayback Machine