Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аму рський округ рос Амурский округ адміністративно територіальна одиниця у Далекосхідному краю РРФСР утворена 1926 року

Амурський округ

Амурський округ

Аму́рський округ (рос. Амурский округ) — адміністративно-територіальна одиниця у Далекосхідному краю РРФСР, утворена 1926 року на місці колишньої Амурської губернії та ліквідована 1930-го. Центр — місто Благовіщенськ. 25 % населення округу складали українці.

Амурський округ

Амурский округ

image
Річка Амур. У центрі — Благовєщенськ і Амурський округ
Річка Амур. У центрі — Благовєщенськ і Амурський округ
Адм. центр Благовіщенськ
Країна СРСР
Регіон Далекосхідний край
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 386 700 чол. (1926)
Площа
 - повна 236,4 тис. км²
Дата заснування 4 січня 1926
Дата ліквідації 22 серпня 1930
 - раніше відомий як Амурська губернія

Історія

Амурський округ утворений 4 січня 1926 року, коли постановою Всеросійського центрального виконавчого комітету (ВЦВК) Далекосхідну область перетворили на Далекосхідний край у складі 9 округів. Амурський та Зейсько-Алданський округи створили на території колишньої Амурської губернії (з і частин та ). Відповідно до цих змін влада перебудувала партійні органи: замість губернських та повітових комітетів утворили окружний, міські та районні комітети Комуністичної партії Радянського Союзу. Центром округу обрали місто Благовіщенськ.

1928 року поселення, що знаходилися на берегах річок Зея та Амур, затопив паводок, зокрема постраждали міста Благовіщенськ та Зея. 1929 року Амурська військова флотилія брала участь у конфлікті на Китайсько-Східній залізниці.

У серпні 1929 року зі складу Амурського до передали три райони: Мазановський, Свободненський та Селемджино-Буреїнський — та, відповідно, три партійні організації.

Ґрунтуючись на рішенні Центрального комітету компартії СРСР від 15 липня 1930 року «Про скасування округів», 23 липня 1930 року ВЦВК прийняв постанову про ліквідацію окружних комітетів компартії. 17 липня 1930 року бюро Далекосхідного комітету ВКП(б) ухвалило рішення про ліквідацію окружних комітетів від 15 вересня. 22 серпня 1930 року Амурський окружком ліквідували. Міські та районні комітети компартії стали підкорятися безпосередньо Далекосхідному комітету ВКП(б).

20 жовтня 1932 року територія ліквідованої Амурського округу увійшла до новоутвореної Амурської області у складі Хабаровського краю.

Географія

Амурський округ межував на північному заході з , на півночі — з Якутською Республікою, на сході — з Хабарівською округою та на півдні — з Китаєм, від якого відмежовувалася річкою Амур. Займав площу 236 400 км², при цьому лише від 17,8 до 23 % його території вважали придатними для життя (близько 54 020 км²). Після передачі Зейському округу трьох районів (Мазановського, Свободненського та ) 1929 року площа округу зменшилася до 234 645 км².

Округ переважно складався з , високі гори лежали тільки на північному кордоні з Якутією. Гірські хребти оперізували округ і затримували рух мусонів, що створювало загальну континентальність клімату. Східну частину округу прорізав з півночі на південь Буреїнський хребет. Поміж горами лежали узгір'я, прорізані низовинами, по яких текло багато рік, річок та струмків. Головна ріка округу — Амур, що простягалася по його території на 906 км та на всьому цьому просторі була судноплавна. Ґрунти підзолисті та болотні; ліс покривав більшу частину площі (55 %). Територія округу мала багаті поклади золота, кам'яного і бурого вугілля, графіту, залізної, стибієвої та вольфрамової руди.

Адміністративний поділ

image
Адміністративний поділ Амурського округу, 1929

До складу Амурського округу входили місто Благовіщенськ та 11 районів:

У серпні 1929 року зі складу Амурської до передали Мазановський, Свободненський та Селемджано-Буреїнський райони.

Населення

Округ був другим у Далекосхідному краю за кількістю населення, яке складало 21 % від загального населення краю. У порівнянні з 1897 роком кількість населення Амурського округу зросла на 281,4 %. Щільність населення складала 1,7 особи на км², територію округи освоїли на 2,12 %.

Згідно перепису СРСР 1926 року, в окрузі проживало 395 783 особи, серед яких 204 950 чоловіків (52 %) та 190 833 жінок (48 %). До міського населення належали 97 484 особи, серед яких 79 492 росіян (82 %) та 7437 українців (8 %). Сільське населення проживало у 1068 населених пунктах та складало 298 299 осіб, серед яких 177 726 росіян (60 %) та 93 063 українців (31 %). Лише 16 населених пунктів мали понад дві тисячі мешканців. Найбільші села: Піщаноозерка (3361 особа), Тамбовка (3113), Івановка (2964), Поярково (2617), Константиновка (2988), Козьмодем'янівка (2722), Райчиха (2610), Єрковці (2517).

Національний склад населення округу:

Українські переселенці

Радянська влада заохочувала переселятися українців на Далекий Схід задля засвоєння земель. Так, 1928 року Відділ переселення видав порадник «Далекий схід. Порадник для ходаків та переселенців», у якому описали округи, зокрема Амурський, та райони, куди можна переселятися з України, їхні географію, клімат та сільське господарство. У пораднику зазначено, що на 1928 рік заплановано переселити з України на Далекий Схід 21 тисячу дворів або 150 тисяч душ, а в перспективі 10 років — 2 млн населення.

Протягом 1927—1928 років на Далекий Схід з України переселилися 2017 дворів або 11 195 осіб. Серед усіх переселенців з УРСР 56,8 % оселилися в Амурському окрузі.

Освіта та культура

В Амурському окрузі надавали освіту 5 технікумів: промисловий, лісний, сільськогосподарський, сполучення водних шляхів та педагогічний, — три , одна дев'ятирічна, 19 семирічних, 435 шкіл I ступеню та 11 інших. Загальна кількість учнів станом на 1929 рік складала 44 665 осіб. Діяли 225 лікнеп-пунктів, 59 шкіл для малоосвічених, 218 хат-читалень, 98 бібліотек та музей. Рівень писемності населення складав 45,8 %: 55,9 % у чоловіків та 34,8 % у жінок.

Видавали місцеву газету .

Економіка

image
Етикетка сірників благовіщенської сірникової фабрики «Іскра»

Економіка Амурського округу виділялася на Далекому Сході лісозаготівлею, чому сприяли величезні лісові масиви, та видобувною промисловістю: видобутком золота та кам'яного вугілля. Так, з Ківдінської копальні щорічно видобували близько 80 тисяч тонн кам'яного вугілля. Важливими галузями для округу були млинарство, винокурення, маслоробка, лісопильна та сірникова галузі (зокрема працювала націоналізована комуністами сірникова фабрика «Іскра»). Станом на 1927 рік налічувалося 64 підприємства з 2235 робочими, які займалися цими промислами. Для економіки велике значення мала система річки Амур: протяжність судноплавних шляхів складала 3448 км (річки Амур, Зея, Селемджа, Бурея, ), умовно судноплавних — 1428 км (Ольдей, , , Деп, Нюра, Німан, Тирма), сплавних — 6420 км (їх налічували до 15).

image
Перші робочі колгоспу «Питомник» у селі Куропатине, 1929

Сільськогосподарська продукція займала 60 % зайнятості населення станом на 1929 рік. Її великою мірою складали вирощування пшениці (42,5 % посівної площі), вівса (29,8 %), жита (10,9 %) та гречки (2,6 %). Колгосп «Питомник», створений 1929 року в селі Куропатине, працює станом і на 2021 рік як компанія «Амур».

Тваринництво та птахівництво не були поширені та грали роль підсобної галузі. В окрузі налічували 590 тисяч голів скота, серед яких 144 тисячі овець, 142 тисячі коней, 128 тисяч свиней, 67 тисяч корів та 1505 кіз. Крім того, частина населення займалася бджільництвом, здебільшого в Хінгано-Архаринському та Завітінському районах: кількість вуликів сягала 25 тисяч. Розвивали розведення соняшника та бобових для вивезення на ринки Маньчжурії.

Мисливським промислом займалися евенки, якути, та в Хінгано-Архаринському, Селемджано-Буреїнському та у північних частинах Мазановського, Завітінського та Свободненського районів.

Інфраструктура

Протяжність ґрунтових шляхів складала 4892 км, частина доріг були транзитними та з'єднували Амурський округ із та Якутською Республікою. , прокладена 1917 року та простягнута округом на 700 км, ще не була налагоджена.

Поштову мережу округу складали 1 , 27 , 1 поштове відділення, 3 поштові та 13 поштово-телеграфних агентств. Округ мав 38 , 30 з них — у Благовіщенську. До деяких районів провели телефонний зв'язок. Діяли 10 метеорологічних станцій[19].

Медичну інфраструктуру складали 24 амбулаторні й стаціонарні лікарні з 509 койками та 37 фельдшерських пунктів. Діяли дім відпочинку та санаторій ім. Мухіна та Кульдурське термомінеральне сірнисто-натрове джерело. Ветеринарні послуги надавали 8 врачів та 28 фельдшерів.

Галерея

  • image
    Паводок у Благовіщенську, 1928
  • image
    Паводок у Благовіщенську, 1928
  • image
    На скотобійні у Благовіщенську

Див. також

Примітки

  1. Ємельянов, 2020, с. 20.
  2. Сибірська Радянська енциклопедія, 1929, с. 104.
  3. . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= ()
  4. . ampravda.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  5. Советская историческая энциклопедия / Е. М. Жуков. — Советская энциклопедия, 1971. — Т. 13. — С. 155.
  6. Ємельянов, 2020, с. 30.
  7. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  8. Відділ переселення, 1928, с. 13.
  9. Сибірська Радянська енциклопедія, 1929, с. 105.
  10. Відділ переселення, 1928, с. 14.
  11. Ткачьова, 1999, с. 5.
  12. Ткачьова, 1999, с. 6.
  13. Ткачьова, 1999, с. 8.
  14. Ткачьова, 1999, с. 9.
  15. (російською) . Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  16. Відділ переселення, 1928, с. 4.
  17. Літвінов, 2005, с. 200.
  18. Літвінов, 2005, с. 199.
  19. Сибірська Радянська енциклопедія, 1929, с. 106.
  20. . portamur.ru. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  21. . ampravda.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.

Джерела

  • В. В. Ємельянов. Путеводитель по фондам ГБУ «Государственный архив Амурской области». — Державний архів Амурської області, 2020. — Т. 2. — 254 с. з джерела 30 січня 2022
  • Відділ переселення. Далекий схід. Порадник для ходаків та переселенців. — Харків : Народний комісаріат з земельних справ УРСР, 1928. — 48 с. — 7000 прим. з джерела 10 травня 2021
  • Ткачева Г. А. Демографическая ситуация в середине 20-х годов // Россия и АТР. — Владивосток, 1999. — Вип. 1. — С. 5—14. з джерела 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  • Літвінов, Віталій (2005). (PDF) (Дипломна робота). Дніпровський національний університет. с. 228. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 10-05-2021.
  • М. К. Азадовський, А. А. Ансон, М. М. Басов та ін. Сибирская Советская энциклопедия. — Новосибірськ : Сибірське Крайове видавництво, 1929. — Т. 1. — С. 105—106.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Amu rskij okrug ros Amurskij okrug administrativno teritorialna odinicya u Dalekoshidnomu krayu RRFSR utvorena 1926 roku na misci kolishnoyi Amurskoyi guberniyi ta likvidovana 1930 go Centr misto Blagovishensk 25 naselennya okrugu skladali ukrayinci Amurskij okrug Amurskij okrug Richka Amur U centri Blagovyeshensk i Amurskij okrug Richka Amur U centri Blagovyeshensk i Amurskij okrug Adm centr Blagovishensk Krayina SRSR Region Dalekoshidnij kraj Oficijna mova rosijska Naselennya povne 386 700 chol 1926 Plosha povna 236 4 tis km Data zasnuvannya 4 sichnya 1926 Data likvidaciyi 22 serpnya 1930 ranishe vidomij yak Amurska guberniyaIstoriyaAmurskij okrug utvorenij 4 sichnya 1926 roku koli postanovoyu Vserosijskogo centralnogo vikonavchogo komitetu VCVK Dalekoshidnu oblast peretvorili na Dalekoshidnij kraj u skladi 9 okrugiv Amurskij ta Zejsko Aldanskij okrugi stvorili na teritoriyi kolishnoyi Amurskoyi guberniyi z i chastin ta Vidpovidno do cih zmin vlada perebuduvala partijni organi zamist gubernskih ta povitovih komitetiv utvorili okruzhnij miski ta rajonni komiteti Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu Centrom okrugu obrali misto Blagovishensk 1928 roku poselennya sho znahodilisya na beregah richok Zeya ta Amur zatopiv pavodok zokrema postrazhdali mista Blagovishensk ta Zeya 1929 roku Amurska vijskova flotiliya brala uchast u konflikti na Kitajsko Shidnij zaliznici U serpni 1929 roku zi skladu Amurskogo do peredali tri rajoni Mazanovskij Svobodnenskij ta Selemdzhino Bureyinskij ta vidpovidno tri partijni organizaciyi Gruntuyuchis na rishenni Centralnogo komitetu kompartiyi SRSR vid 15 lipnya 1930 roku Pro skasuvannya okrugiv 23 lipnya 1930 roku VCVK prijnyav postanovu pro likvidaciyu okruzhnih komitetiv kompartiyi 17 lipnya 1930 roku byuro Dalekoshidnogo komitetu VKP b uhvalilo rishennya pro likvidaciyu okruzhnih komitetiv vid 15 veresnya 22 serpnya 1930 roku Amurskij okruzhkom likviduvali Miski ta rajonni komiteti kompartiyi stali pidkoryatisya bezposeredno Dalekoshidnomu komitetu VKP b 20 zhovtnya 1932 roku teritoriya likvidovanoyi Amurskogo okrugu uvijshla do novoutvorenoyi Amurskoyi oblasti u skladi Habarovskogo krayu GeografiyaAmurskij okrug mezhuvav na pivnichnomu zahodi z na pivnochi z Yakutskoyu Respublikoyu na shodi z Habarivskoyu okrugoyu ta na pivdni z Kitayem vid yakogo vidmezhovuvalasya richkoyu Amur Zajmav ploshu 236 400 km pri comu lishe vid 17 8 do 23 jogo teritoriyi vvazhali pridatnimi dlya zhittya blizko 54 020 km Pislya peredachi Zejskomu okrugu troh rajoniv Mazanovskogo Svobodnenskogo ta 1929 roku plosha okrugu zmenshilasya do 234 645 km Okrug perevazhno skladavsya z visoki gori lezhali tilki na pivnichnomu kordoni z Yakutiyeyu Girski hrebti operizuvali okrug i zatrimuvali ruh musoniv sho stvoryuvalo zagalnu kontinentalnist klimatu Shidnu chastinu okrugu prorizav z pivnochi na pivden Bureyinskij hrebet Pomizh gorami lezhali uzgir ya prorizani nizovinami po yakih teklo bagato rik richok ta strumkiv Golovna rika okrugu Amur sho prostyagalasya po jogo teritoriyi na 906 km ta na vsomu comu prostori bula sudnoplavna Grunti pidzolisti ta bolotni lis pokrivav bilshu chastinu ploshi 55 Teritoriya okrugu mala bagati pokladi zolota kam yanogo i burogo vugillya grafitu zaliznoyi stibiyevoyi ta volframovoyi rudi Administrativnij podilAdministrativnij podil Amurskogo okrugu 1929 Do skladu Amurskogo okrugu vhodili misto Blagovishensk ta 11 rajoniv Oleksandrivskij Amuro Zejskij Yekaterininsko Nikolskij Zavitinskij Ivanovskij Mazanovskij Mihajlivskij Svobodnenskij Selemdzhano Bureyinskij Tambovskij Hingano Arharinskij U serpni 1929 roku zi skladu Amurskoyi do peredali Mazanovskij Svobodnenskij ta Selemdzhano Bureyinskij rajoni NaselennyaOkrug buv drugim u Dalekoshidnomu krayu za kilkistyu naselennya yake skladalo 21 vid zagalnogo naselennya krayu U porivnyanni z 1897 rokom kilkist naselennya Amurskogo okrugu zrosla na 281 4 Shilnist naselennya skladala 1 7 osobi na km teritoriyu okrugi osvoyili na 2 12 Zgidno perepisu SRSR 1926 roku v okruzi prozhivalo 395 783 osobi sered yakih 204 950 cholovikiv 52 ta 190 833 zhinok 48 Do miskogo naselennya nalezhali 97 484 osobi sered yakih 79 492 rosiyan 82 ta 7437 ukrayinciv 8 Silske naselennya prozhivalo u 1068 naselenih punktah ta skladalo 298 299 osib sered yakih 177 726 rosiyan 60 ta 93 063 ukrayinciv 31 Lishe 16 naselenih punktiv mali ponad dvi tisyachi meshkanciv Najbilshi sela Pishanoozerka 3361 osoba Tambovka 3113 Ivanovka 2964 Poyarkovo 2617 Konstantinovka 2988 Kozmodem yanivka 2722 Rajchiha 2610 Yerkovci 2517 Nacionalnij sklad naselennya okrugu rosiyani 257 218 65 ukrayinci 100 500 25 bilorusi 14 972 3 8 korejci 3811 0 9 inshi 19 282 5 3 Ukrayinski pereselenci Radyanska vlada zaohochuvala pereselyatisya ukrayinciv na Dalekij Shid zadlya zasvoyennya zemel Tak 1928 roku Viddil pereselennya vidav poradnik Dalekij shid Poradnik dlya hodakiv ta pereselenciv u yakomu opisali okrugi zokrema Amurskij ta rajoni kudi mozhna pereselyatisya z Ukrayini yihni geografiyu klimat ta silske gospodarstvo U poradniku zaznacheno sho na 1928 rik zaplanovano pereseliti z Ukrayini na Dalekij Shid 21 tisyachu dvoriv abo 150 tisyach dush a v perspektivi 10 rokiv 2 mln naselennya Protyagom 1927 1928 rokiv na Dalekij Shid z Ukrayini pereselilisya 2017 dvoriv abo 11 195 osib Sered usih pereselenciv z URSR 56 8 oselilisya v Amurskomu okruzi Osvita ta kulturaV Amurskomu okruzi nadavali osvitu 5 tehnikumiv promislovij lisnij silskogospodarskij spoluchennya vodnih shlyahiv ta pedagogichnij tri odna dev yatirichna 19 semirichnih 435 shkil I stupenyu ta 11 inshih Zagalna kilkist uchniv stanom na 1929 rik skladala 44 665 osib Diyali 225 liknep punktiv 59 shkil dlya maloosvichenih 218 hat chitalen 98 bibliotek ta muzej Riven pisemnosti naselennya skladav 45 8 55 9 u cholovikiv ta 34 8 u zhinok Vidavali miscevu gazetu EkonomikaEtiketka sirnikiv blagovishenskoyi sirnikovoyi fabriki Iskra Ekonomika Amurskogo okrugu vidilyalasya na Dalekomu Shodi lisozagotivleyu chomu spriyali velichezni lisovi masivi ta vidobuvnoyu promislovistyu vidobutkom zolota ta kam yanogo vugillya Tak z Kivdinskoyi kopalni shorichno vidobuvali blizko 80 tisyach tonn kam yanogo vugillya Vazhlivimi galuzyami dlya okrugu buli mlinarstvo vinokurennya maslorobka lisopilna ta sirnikova galuzi zokrema pracyuvala nacionalizovana komunistami sirnikova fabrika Iskra Stanom na 1927 rik nalichuvalosya 64 pidpriyemstva z 2235 robochimi yaki zajmalisya cimi promislami Dlya ekonomiki velike znachennya mala sistema richki Amur protyazhnist sudnoplavnih shlyahiv skladala 3448 km richki Amur Zeya Selemdzha Bureya umovno sudnoplavnih 1428 km Oldej Dep Nyura Niman Tirma splavnih 6420 km yih nalichuvali do 15 Pershi robochi kolgospu Pitomnik u seli Kuropatine 1929 Silskogospodarska produkciya zajmala 60 zajnyatosti naselennya stanom na 1929 rik Yiyi velikoyu miroyu skladali viroshuvannya pshenici 42 5 posivnoyi ploshi vivsa 29 8 zhita 10 9 ta grechki 2 6 Kolgosp Pitomnik stvorenij 1929 roku v seli Kuropatine pracyuye stanom i na 2021 rik yak kompaniya Amur Tvarinnictvo ta ptahivnictvo ne buli poshireni ta grali rol pidsobnoyi galuzi V okruzi nalichuvali 590 tisyach goliv skota sered yakih 144 tisyachi ovec 142 tisyachi konej 128 tisyach svinej 67 tisyach koriv ta 1505 kiz Krim togo chastina naselennya zajmalasya bdzhilnictvom zdebilshogo v Hingano Arharinskomu ta Zavitinskomu rajonah kilkist vulikiv syagala 25 tisyach Rozvivali rozvedennya sonyashnika ta bobovih dlya vivezennya na rinki Manchzhuriyi Mislivskim promislom zajmalisya evenki yakuti ta v Hingano Arharinskomu Selemdzhano Bureyinskomu ta u pivnichnih chastinah Mazanovskogo Zavitinskogo ta Svobodnenskogo rajoniv InfrastrukturaProtyazhnist gruntovih shlyahiv skladala 4892 km chastina dorig buli tranzitnimi ta z yednuvali Amurskij okrug iz ta Yakutskoyu Respublikoyu prokladena 1917 roku ta prostyagnuta okrugom na 700 km she ne bula nalagodzhena Poshtovu merezhu okrugu skladali 1 27 1 poshtove viddilennya 3 poshtovi ta 13 poshtovo telegrafnih agentstv Okrug mav 38 30 z nih u Blagovishensku Do deyakih rajoniv proveli telefonnij zv yazok Diyali 10 meteorologichnih stancij 19 Medichnu infrastrukturu skladali 24 ambulatorni j stacionarni likarni z 509 kojkami ta 37 feldsherskih punktiv Diyali dim vidpochinku ta sanatorij im Muhina ta Kuldurske termomineralne sirnisto natrove dzherelo Veterinarni poslugi nadavali 8 vrachiv ta 28 feldsheriv GalereyaPavodok u Blagovishensku 1928 Pavodok u Blagovishensku 1928 Na skotobijni u BlagovishenskuDiv takozhSpisok naselenih punktiv na Dalekomu Shodi pov yazanih z UkrayinoyuPrimitkiYemelyanov 2020 s 20 Sibirska Radyanska enciklopediya 1929 s 104 Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 10 travnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 3 dovidka ampravda ru ros Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 10 travnya 2021 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya E M Zhukov Sovetskaya enciklopediya 1971 T 13 S 155 Yemelyanov 2020 s 30 esu com ua Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 10 travnya 2021 Viddil pereselennya 1928 s 13 Sibirska Radyanska enciklopediya 1929 s 105 Viddil pereselennya 1928 s 14 Tkachova 1999 s 5 Tkachova 1999 s 6 Tkachova 1999 s 8 Tkachova 1999 s 9 rosijskoyu Demoskop Weekly Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 10 travnya 2021 Viddil pereselennya 1928 s 4 Litvinov 2005 s 200 Litvinov 2005 s 199 Sibirska Radyanska enciklopediya 1929 s 106 portamur ru Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 10 travnya 2021 ampravda ru ros Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 10 travnya 2021 DzherelaV V Yemelyanov Putevoditel po fondam GBU Gosudarstvennyj arhiv Amurskoj oblasti Derzhavnij arhiv Amurskoyi oblasti 2020 T 2 254 s z dzherela 30 sichnya 2022 Viddil pereselennya Dalekij shid Poradnik dlya hodakiv ta pereselenciv Harkiv Narodnij komisariat z zemelnih sprav URSR 1928 48 s 7000 prim z dzherela 10 travnya 2021 Tkacheva G A Demograficheskaya situaciya v seredine 20 h godov Rossiya i ATR Vladivostok 1999 Vip 1 S 5 14 z dzherela 10 travnya 2021 Procitovano 10 travnya 2021 Litvinov Vitalij 2005 PDF Diplomna robota Dniprovskij nacionalnij universitet s 228 Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 10 05 2021 M K Azadovskij A A Anson M M Basov ta in Sibirskaya Sovetskaya enciklopediya Novosibirsk Sibirske Krajove vidavnictvo 1929 T 1 S 105 106

Дата публікації:
Топ