Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конфлікт на Китайсько-Східній залізниці (спрощ.: 中东路事件, рос. Конфликт на Китайско-Восточной железной дороге) — прикордонний збройний конфлікт між СРСР та китайським мілітаристом [en] за контроль над Китайсько-Східною залізницею (КСЗ).
| Китайсько-Радянський конфлікт (1929) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бійці РСЧА з захопленими гоміньдановськими прапорами | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Республіка Китай |  ССРР | ||||||
| Командувачі | |||||||
| | Василь Блюхер | ||||||
| Військові формування | |||||||
| Військові сили | |||||||
| 100,000 | 40,000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 7 кораблів потоплено 2,000 вбито 1,000 поранено 8,550 полонено | 187 вбито 665 поранено | ||||||
Передмова
25 липня 1919 помічник комісара закордонних справ Радянського уряду Карахан Лев Михайлович, телеграфував китайському уряду обіцяючи, серед іншого, передати КСЗ під китайську оруду безкоштовно 26 серпня 1919 року Радянська преса опублікувала [en], але в документі не було нічого про передачу КСЗ Республіці Китай без компенсації — тим самим СРСР заклав передумови конфлікту з Китаєм
Проте телеграма 25 липня була використана для задоволення дипломатичних вимог китайського уряду, а маніфест 26 серпня — з пропагандистськими цілями всередині Радянського Союзу.
З 1924 року дипломати СРСР розпочали робити певні кроки, щоб взяти КСЗ під оруду Москви.
Перший значний крок у збільшенні напруги між країнами починається з таємного протоколу від 14 березня 1924 року та таємної угоди від 20 вересня 1924 року. Таємний протокол від 14 березня 1924 року проголошував про ануляцію всіх конвенцій, договорів, протоколів, контрактів та будь-яких інших документів між СРСР та Республікою Китай, до проведення конференції. Таким чином, всі взаємовідносини між двома країнами залежали від майбутньої конференції. Це, у свою чергу, дало СРСР час звернутися до мілітариста Чжан Сюеляна, він контролював уряд у Мукдені (сьогоденний Шеньян). СРСР першими запропонували кондомініум Республіці Китай, проте єдиним реальним представником Китаю у Маньчжурії був Чжан Сюелян, тому СРСР вирішили укласти угоду з Чжаном.
Сили сторін
Мукденська армія під командуванням Чжан Сюеляна налічувала 300 000 осіб, крім того, в прикордонному районі перебували до 70 тис. білогвардійців і 11 кораблів Сунгарійської річкової флотилії. Основні війська були зосереджені в такий спосіб:
- На Забайкальському напрямку (в районі станція Маньчжурія — Хайлар — Цицикар) — 54 тис. осіб, 107 кулеметів, 70 гармат, 100 , 2 бронепоїзди, 3 літаки .
- На Благовєщенському напрямку — до 5 тис. осіб
- На Сунгарійському напрямку — понад 5,5 тис. осіб, 26 кулеметів, 20 гармат та 16 бомбометів
- На Приморському напрямку — 63 тис. осіб, 200 кулеметів, 120 гармат та 110 бомбометів
Радянські війська налічували лише 16 481 осіб та 9 танків, проте були краще озброєні та підготовлені.
Бойові дії
Сунгарійська наступальна операція
12 жовтня розпочалася Сунгарійська наступальна операція. Під вогнем артилерії Далекосхідної військової флотилії (командувач - ) були знищені китайські берегові батареї, а радянська авіація завдала удару по кораблях Сунгарійської річкової флотилії. В результаті авіанальоту, 5 з 11 китайських кораблів були знищені, а інші відступили вгору за течією. Після цього з кораблів Далекосхідної військової флотилії був висаджений десант. За підтримки артилерії, червоноармійці 2-ї стрілецької дивізії оволоділи містом, а потім повернулися на радянську територію.
Фугдинська операція
30 жовтня — 3 листопада за 60 км вище за течією Сунгарі проведено другий етап Сунгарійської операції — Фугдинська операція.
30 жовтня 1929 року в гирло річки Сунгарі увійшли 8 кораблів Далекосхідної військової флотилії з десантом, які знищили кораблі китайської Сунгарійської флотилії, що знаходилися тут, потім два полки 2-ї стрілецької дивізії зайняли місто Фуцзінь (Фугдин), який утримували до 2 листопада 1929 року, а потім повернулися на радянську територію.
Маньчжурсько-Чжалайнорська операція
Радянський наступ було направлено на два укріплених регіону з центрами в (Manzhouli) і Чжалайнор (Zhalainuoer). У цих районах китайці прорили багато кілометрів протитанкових ровів і побудували укріплення.
Наступ в ході Мішаньфуської операції розпочався в ніч на 17 листопада. Мороз стояв біля -20 ° C. Щоб забезпечити ефект раптовості, було вжито всіх заходів до належного маскування. Оперативна група під командуванням Д. С. Фролова перейшла державний кордон, подолала вал Чингісхана і, пройшовши непоміченою понад 30 км, захопила рудник Бєляєв за 8 км на південь від міста Маньчжурія, а потім перекрила дороги і зайняла панівні висоти південніше і на захід від міста; одночасно з півночі до міста підійшла група Стрельцова. Кільце оточення замкнули підійшовший зі сходу 106-й стрілецький полк і Бурятський кавалерійський дивізіон. Слідом за цим шість радянських літаків завдали удару по військових об'єктах у місті (були розбиті казарми і виведена з ладу радіостанція), а три літаки скинули бомби на фортецю Любенсянь, викликавши тут пожежі. Скориставшись розгубленістю противника, одна з стрілецьких рот групи Стрельцова під прикриттям вогню артилерії і кулеметів увірвалася в китайські окопи на північній околиці міста.
Оскільки радянська кавалерія перерізала залізницю у Чжалайнор, китайські війська не могли ні відступити по ній, ні отримати підкріплення.
В ніч з 17 на 18 листопада 1929 противник зробив спробу прориву з міста на південь, в результаті Бурятський кавалерійський дивізіон залишив висоту 444.88 і відступив до роз'їзду Абагайтуй. З метою виправити становище, командир 21-ї стрілецької дивізії П. І. Ашахманов на 4 вантажівках спішно перекинув в район Бєляєв підкріплення які прибули з Чити: одну роту 61-го Осинського стрілецького полку і команду піших розвідників, які контратакували і відкинули супротивника.
18 листопада, перейшовши замерзлу річку Аргунь, наступ на Чжалайнор розпочала 5-та Кубанська кавалерійська бригада (командир - К. К. Рокоссовський), яка спільно з підрозділами 36-ї Забайкальської стрілецької дивізії запобігла другій спробі прориву гарнізону з оточення.
В цей же день, бійці 35-ї та 36-ї стрілецьких дивізій РСЧА за підтримки танків МС-1 зуміли зломити опір супротивника перш ніж помічені з повітря підкріплення встигли підійти. Місто Чжалайнор було захоплено, попри інженерні укріплення і запеклий опір китайських військ.
19 листопада Червона армія повернула на Маньчжоулі; китайські укріплення південніше і на південний захід від Чжалайнор були взяті через півтори години.
Вранці 20 листопада сили С. С. Вострецова оточили Маньчжоулі та пред'явили китайській владі ультиматум. В цей же день місто було захоплено.
У боях за Чжалайнор і Маньчжоулі РСЧА втратила 123 військовослужбовців убитими і 605 пораненими. Китайські війська зазнали значних втрат — близько 1500 вбитими та понад 8000 полоненими, були розгромлені 15-а та 17-а змішані бригади, трофеями радянської армії стали артилерійські гармати, два бронепоїзди, велика кількість військового майна, разом зі штабом в полон здалися командувач Північно–Західним фронтом генерал Лян Чжу-цзян і близько 250 офіцерів Мукденської армії.
Примітки
- Krivosheev, G. F. (1997). "Soviet Casualties and Combat Losses in the Twentieth Century". Page 370, Table 111.
- Elleman; Bruce A.; The Soviet Union's Secret Diplomacy Concerning the Chinese Eastern Railway, 1924–1925; Journal of Asian Studies, Vol. 53 (1994), S. 461
- Elleman; 468
- Elleman; 471
- Советско-китайский конфликт 1929 // Советская историческая энциклопедия / редколл., гл. ред. Е. М. Жуков. том 13. М., государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1971. стр.155
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konflikt na Kitajsko Shidnij zaliznici sprosh 中东路事件 ros Konflikt na Kitajsko Vostochnoj zheleznoj doroge prikordonnij zbrojnij konflikt mizh SRSR ta kitajskim militaristom en za kontrol nad Kitajsko Shidnoyu zalizniceyu KSZ Kitajsko Radyanskij konflikt 1929 Bijci RSChA z zahoplenimi gomindanovskimi praporami Bijci RSChA z zahoplenimi gomindanovskimi praporami Data 22 lipnya 9 veresnya 1929 Misce Rezultat Peremoga SRSR Pidpisannya Storoni Respublika Kitaj SSRR Komanduvachi Vasil Blyuher Vijskovi formuvannya Vijskovi sili 100 000 40 000 Vtrati 7 korabliv potopleno 2 000 vbito 1 000 poraneno 8 550 poloneno 187 vbito 665 poraneno Kitajski vijska v okopah KSZ 1929 rikPeredmova25 lipnya 1919 pomichnik komisara zakordonnih sprav Radyanskogo uryadu Karahan Lev Mihajlovich telegrafuvav kitajskomu uryadu obicyayuchi sered inshogo peredati KSZ pid kitajsku orudu bezkoshtovno 26 serpnya 1919 roku Radyanska presa opublikuvala en ale v dokumenti ne bulo nichogo pro peredachu KSZ Respublici Kitaj bez kompensaciyi tim samim SRSR zaklav peredumovi konfliktu z Kitayem Prote telegrama 25 lipnya bula vikoristana dlya zadovolennya diplomatichnih vimog kitajskogo uryadu a manifest 26 serpnya z propagandistskimi cilyami vseredini Radyanskogo Soyuzu Z 1924 roku diplomati SRSR rozpochali robiti pevni kroki shob vzyati KSZ pid orudu Moskvi Pershij znachnij krok u zbilshenni naprugi mizh krayinami pochinayetsya z tayemnogo protokolu vid 14 bereznya 1924 roku ta tayemnoyi ugodi vid 20 veresnya 1924 roku Tayemnij protokol vid 14 bereznya 1924 roku progoloshuvav pro anulyaciyu vsih konvencij dogovoriv protokoliv kontraktiv ta bud yakih inshih dokumentiv mizh SRSR ta Respublikoyu Kitaj do provedennya konferenciyi Takim chinom vsi vzayemovidnosini mizh dvoma krayinami zalezhali vid majbutnoyi konferenciyi Ce u svoyu chergu dalo SRSR chas zvernutisya do militarista Chzhan Syuelyana vin kontrolyuvav uryad u Mukdeni sogodennij Shenyan SRSR pershimi zaproponuvali kondominium Respublici Kitaj prote yedinim realnim predstavnikom Kitayu u Manchzhuriyi buv Chzhan Syuelyan tomu SRSR virishili uklasti ugodu z Chzhanom Sili storinMukdenska armiya pid komanduvannyam Chzhan Syuelyana nalichuvala 300 000 osib krim togo v prikordonnomu rajoni perebuvali do 70 tis bilogvardijciv i 11 korabliv Sungarijskoyi richkovoyi flotiliyi Osnovni vijska buli zoseredzheni v takij sposib Na Zabajkalskomu napryamku v rajoni stanciya Manchzhuriya Hajlar Cicikar 54 tis osib 107 kulemetiv 70 garmat 100 2 bronepoyizdi 3 litaki Na Blagovyeshenskomu napryamku do 5 tis osib Na Sungarijskomu napryamku ponad 5 5 tis osib 26 kulemetiv 20 garmat ta 16 bombometiv Na Primorskomu napryamku 63 tis osib 200 kulemetiv 120 garmat ta 110 bombometiv Radyanski vijska nalichuvali lishe 16 481 osib ta 9 tankiv prote buli krashe ozbroyeni ta pidgotovleni Bojovi diyiSungarijska nastupalna operaciya 12 zhovtnya rozpochalasya Sungarijska nastupalna operaciya Pid vognem artileriyi Dalekoshidnoyi vijskovoyi flotiliyi komanduvach buli znisheni kitajski beregovi batareyi a radyanska aviaciya zavdala udaru po korablyah Sungarijskoyi richkovoyi flotiliyi V rezultati avianalotu 5 z 11 kitajskih korabliv buli znisheni a inshi vidstupili vgoru za techiyeyu Pislya cogo z korabliv Dalekoshidnoyi vijskovoyi flotiliyi buv visadzhenij desant Za pidtrimki artileriyi chervonoarmijci 2 yi strileckoyi diviziyi ovolodili mistom a potim povernulisya na radyansku teritoriyu Fugdinska operaciya 30 zhovtnya 3 listopada za 60 km vishe za techiyeyu Sungari provedeno drugij etap Sungarijskoyi operaciyi Fugdinska operaciya 30 zhovtnya 1929 roku v girlo richki Sungari uvijshli 8 korabliv Dalekoshidnoyi vijskovoyi flotiliyi z desantom yaki znishili korabli kitajskoyi Sungarijskoyi flotiliyi sho znahodilisya tut potim dva polki 2 yi strileckoyi diviziyi zajnyali misto Fuczin Fugdin yakij utrimuvali do 2 listopada 1929 roku a potim povernulisya na radyansku teritoriyu Manchzhursko Chzhalajnorska operaciya Radyanskij nastup bulo napravleno na dva ukriplenih regionu z centrami v Manzhouli i Chzhalajnor Zhalainuoer U cih rajonah kitajci prorili bagato kilometriv protitankovih roviv i pobuduvali ukriplennya Nastup v hodi Mishanfuskoyi operaciyi rozpochavsya v nich na 17 listopada Moroz stoyav bilya 20 C Shob zabezpechiti efekt raptovosti bulo vzhito vsih zahodiv do nalezhnogo maskuvannya Operativna grupa pid komanduvannyam D S Frolova perejshla derzhavnij kordon podolala val Chingishana i projshovshi nepomichenoyu ponad 30 km zahopila rudnik Byelyayev za 8 km na pivden vid mista Manchzhuriya a potim perekrila dorogi i zajnyala panivni visoti pivdennishe i na zahid vid mista odnochasno z pivnochi do mista pidijshla grupa Strelcova Kilce otochennya zamknuli pidijshovshij zi shodu 106 j strileckij polk i Buryatskij kavalerijskij divizion Slidom za cim shist radyanskih litakiv zavdali udaru po vijskovih ob yektah u misti buli rozbiti kazarmi i vivedena z ladu radiostanciya a tri litaki skinuli bombi na fortecyu Lyubensyan viklikavshi tut pozhezhi Skoristavshis rozgublenistyu protivnika odna z strileckih rot grupi Strelcova pid prikrittyam vognyu artileriyi i kulemetiv uvirvalasya v kitajski okopi na pivnichnij okolici mista Oskilki radyanska kavaleriya pererizala zaliznicyu u Chzhalajnor kitajski vijska ne mogli ni vidstupiti po nij ni otrimati pidkriplennya V nich z 17 na 18 listopada 1929 protivnik zrobiv sprobu prorivu z mista na pivden v rezultati Buryatskij kavalerijskij divizion zalishiv visotu 444 88 i vidstupiv do roz yizdu Abagajtuj Z metoyu vipraviti stanovishe komandir 21 yi strileckoyi diviziyi P I Ashahmanov na 4 vantazhivkah spishno perekinuv v rajon Byelyayev pidkriplennya yaki pribuli z Chiti odnu rotu 61 go Osinskogo strileckogo polku i komandu pishih rozvidnikiv yaki kontratakuvali i vidkinuli suprotivnika 18 listopada perejshovshi zamerzlu richku Argun nastup na Chzhalajnor rozpochala 5 ta Kubanska kavalerijska brigada komandir K K Rokossovskij yaka spilno z pidrozdilami 36 yi Zabajkalskoyi strileckoyi diviziyi zapobigla drugij sprobi prorivu garnizonu z otochennya V cej zhe den bijci 35 yi ta 36 yi strileckih divizij RSChA za pidtrimki tankiv MS 1 zumili zlomiti opir suprotivnika persh nizh pomicheni z povitrya pidkriplennya vstigli pidijti Misto Chzhalajnor bulo zahopleno popri inzhenerni ukriplennya i zapeklij opir kitajskih vijsk 19 listopada Chervona armiya povernula na Manchzhouli kitajski ukriplennya pivdennishe i na pivdennij zahid vid Chzhalajnor buli vzyati cherez pivtori godini Vranci 20 listopada sili S S Vostrecova otochili Manchzhouli ta pred yavili kitajskij vladi ultimatum V cej zhe den misto bulo zahopleno U boyah za Chzhalajnor i Manchzhouli RSChA vtratila 123 vijskovosluzhbovciv ubitimi i 605 poranenimi Kitajski vijska zaznali znachnih vtrat blizko 1500 vbitimi ta ponad 8000 polonenimi buli rozgromleni 15 a ta 17 a zmishani brigadi trofeyami radyanskoyi armiyi stali artilerijski garmati dva bronepoyizdi velika kilkist vijskovogo majna razom zi shtabom v polon zdalisya komanduvach Pivnichno Zahidnim frontom general Lyan Chzhu czyan i blizko 250 oficeriv Mukdenskoyi armiyi PrimitkiKrivosheev G F 1997 Soviet Casualties and Combat Losses in the Twentieth Century Page 370 Table 111 Elleman Bruce A The Soviet Union s Secret Diplomacy Concerning the Chinese Eastern Railway 1924 1925 Journal of Asian Studies Vol 53 1994 S 461 Elleman 468 Elleman 471 Sovetsko kitajskij konflikt 1929 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya redkoll gl red E M Zhukov tom 13 M gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Sovetskaya enciklopediya 1971 str 155