Маньчжурія (спрощ.: 满洲里; піньїнь: Mǎnzhōulǐ; рос. Маньчжу́рия; монг. Манжуур хот; ᠮᠠᠨᠵᠤᠤᠷ ᠬᠣᠲᠠ) — міський повіт міського округу Хулунбуїр автономного району Внутрішня Монголія. Знаходиться за 4 км від кордону з Росією та за 6 км від Забайкальську; є найбільшим сухопутним прикордонним пунктом на китайсько-російському кордоні і початковим пунктом китайської автомагістралі загальнонаціонального значення Китайське національне шосе 301.
Маньчжурія спр. китайська: 满洲里市 монг. ᠮᠠᠨᠵᠤᠤᠷ ᠬᠣᠲᠠ | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
49°35′17″ пн. ш. 117°27′09″ сх. д. / 49.58805555558377165° пн. ш. 117.45250000002778279° сх. д.Координати: 49°35′17″ пн. ш. 117°27′09″ сх. д. / 49.58805555558377165° пн. ш. 117.45250000002778279° сх. д. | ||||
Країна | Китай | |||
Регіон | Внутрішня Монголія | |||
Поділ | | |||
Площа | 734,56 км² | |||
Населення | 249 472 осіб (2010) | |||
Міста-побратими | Ціцікар (29 квітня 1992)[1], Чита, Улан-Уде (1993)[2] | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 2035836 | |||
OSM | r161724 ·R | |||
Поштові індекси | 021400 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | mgl.manzhouli.gov.cn | |||
Мапа | ||||
Маньчжурія Маньчжурія (Китайська Народна Республіка) | ||||
Маньчжурія (місто) Маньчжурія (місто) (Внутрішня Монголія) | ||||
| ||||
| ||||
Маньчжурія у Вікісховищі |
Адміністративно-територіальний статус
Хоча відповідно до офіційної трирівневої схеми адміністративно-територіального поділу КНР Маньчжурія і є міським повітом (县级市), спеціально для неї урядом Внутрішньої Монголії введено [en], відсутній в загальнокитайській системі: 准地级市 — «рівний по статусу міському округу».
Історія
У різні епохи з найдавніших часів сьогоденний терен міста було заселено різноманітними племена. У їх числі хунну, , чжурчжені, кидані, сяньбі, монголи тощо. З часів імперії Цін річка Аргунь стала кордоном Росії та Китаю.
В 1901 році відповідно до Російсько-Китайським договором було закінчено будівництво Китайсько-Східної залізниці, яка зв'язала автономну область Маньчжурія з Сибіром та Далеким Сходом. Біля кордону виникла станція Маньчжурія, яка згодом виросла у місто.
В 1909 році на цій території був офіційно утворений повіт Лубінь (胪 滨 县) провінції Хейлунцзян. Зростання населення на цій території викликало необхідність уточнення проведення кордону; 1911 року залишив ці землі за Китаєм. Після Синьхайської революції повіт Лубінь було скасовано.
В 1923 році повіт Лубінь було утворено знову. В 1931 році почалася окупація китайського Північного Сходу японцями, які в 1932 році створили маріонеткову державу Маньчжоу-го. В 1933 році влада Маньчжоу-го скасували повіт Лубіна. В 1941 році Маньчжурія отримала статус міста, безпосередньо підлеглого уряду провінції Сін'ань.
Після утворення в 1949 році автономного району Внутрішня Монголія місто Маньчжурія виявилася в складі аймака Хуна (呼 纳 盟). В 1953 році схід Внутрішньої Монголії був виділений в особливу адміністративну одиницю, а Маньчжурія була підпорядкована безпосередньо уряду автономного району. В 1954 році місто увійшло до складу аймака Хулунбуїр, в 1969 році разом з аймаком увійшло до складу провінції Хейлунцзян, в 1979 році разом з аймаку повернулося до складу Внутрішньої Монголії.
В 1992 році Маньчжурія стає містом відкритої торгівлі. Через це, в 1992—1997 роках в будівництво міста було інвестовано 2 мільярди доларів.
- Майдан Століття
- Європейська архітектура Маньчжурії
Фізико-географічна характеристика
Місто Маньчжурія розташовано в західній частині міської округи Хулунбуїра за 190 км від його адміністративного центру. На півночі межує з Росією, а на заході, півдні та сході — з іншими частинами округу.
За 30 км на південь від міста розташоване озеро Далайнор.
Клімат
Клімат Маньчжурія | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | −0,6 | 8,1 | 18,4 | 30,0 | 34,3 | 37,8 | 37,9 | 36,6 | 32,9 | 25,6 | 11,0 | 1,2 | |
Середня температура, °C | −23,3 | −19,4 | −9,9 | 1,8 | 10,9 | 17,4 | 19,6 | 16,9 | 9,6 | −0,1 | −12 | −20,3 | −0,63 |
Абсолютний мінімум, °C | −40,5 | −40,5 | −33,1 | −21,6 | −11,6 | −2,4 | 2,5 | 0,8 | −9,5 | −23,8 | −34 | −39,4 | |
Норма опадів, мм | 0.8 | 0.8 | 2.4 | 6.7 | 16.3 | 59.0 | 98.5 | 76.7 | 32.6 | 6.0 | 1.9 | 1.7 | |
Кількість | 186 | 198 | 248 | 270 | 279 | 300 | 279 | 279 | 240 | 217 | 180 | 155 | |
Кількість днів з опадами | 1,8 | 1,7 | 2,7 | 3,5 | 5,3 | 10,8 | 13,9 | 12,1 | 8,1 | 3,6 | 2,8 | 3,6
| |
Джерело: Weather China, World Climate Guide (сонце) |
Адміністративно-територіальний поділ
Міський повіт Маньчжурія має поділ на 1 район міського підпорядкування, та 11 підрайонів.
Економіка
Економіка Маньчжурії головним чином базується на та вихідному туризмі. Тут зосереджена велика кількість приватних бутиків, крамниць, великих торгових центрів і готелів. Також широкий вибір дозвілля.
Через міський повіт проходить близько 60 % всього експорту Китаю, який прямує до Росії та інші країни Східної Європи.
Транспорт
Залізниця
Оскільки Маньчжурія є прикордонним і митним пунктом, тут знаходяться великий вантажний залізничний термінал та пасажирський вокзал. Перехід Маньчжурія — Забайкальськ сполучає з Забайкальської залізницею.
Через Маньчжурію проходять вантажні та пасажирські потяги далекого прямування Пекін — Москва тощо. Також популярні туристичні маршрути: — Чита, Маньчжурія — Іркутськ, Маньчжурія — Улан-Уде.
Автомобільний транспорт
У Маньчжурії бере початок автомагістраль загальнонаціонального значення та траса S203.
Повітряний транспорт
В 2004 році в Маньчжурії був побудований аеропорт з однією злітно-посадковою смугою, який знаходиться за 9 км від центру повіту. Це дозволяє дістатися до центру Маньчжурії всього за 10 хвилин. Поїздка на таксі обійдеться приблизно в 30 юанів.
В 2009 році аеропорту присвоїли статус міжнародного. Тому в Маньчжурію були відкриті регулярні рейси з Іркутська, Чити, Красноярська та Улан-Уде.
Див. також
Примітки
- http://english.qqhr.gov.cn/youhaochengshi.php
- http://м.улан-удэ.рф/industry/econom_biznes/vneshn/goroda/manjuriya.php
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manchzhuriya sprosh 满洲里 pinyin Mǎnzhōulǐ ros Manchzhu riya mong Manzhuur hot ᠮᠠᠨᠵᠤᠤᠷ ᠬᠣᠲᠠ miskij povit miskogo okrugu Hulunbuyir avtonomnogo rajonu Vnutrishnya Mongoliya Znahoditsya za 4 km vid kordonu z Rosiyeyu ta za 6 km vid Zabajkalsku ye najbilshim suhoputnim prikordonnim punktom na kitajsko rosijskomu kordoni i pochatkovim punktom kitajskoyi avtomagistrali zagalnonacionalnogo znachennya Kitajske nacionalne shose 301 Manchzhuriya spr kitajska 满洲里市 mong ᠮᠠᠨᠵᠤᠤᠷ ᠬᠣᠲᠠ Osnovni dani49 35 17 pn sh 117 27 09 sh d 49 58805555558377165 pn sh 117 45250000002778279 sh d 49 58805555558377165 117 45250000002778279 Koordinati 49 35 17 pn sh 117 27 09 sh d 49 58805555558377165 pn sh 117 45250000002778279 sh d 49 58805555558377165 117 45250000002778279 Krayina KitajRegion Vnutrishnya MongoliyaPodil d d d d d d d d d dPlosha 734 56 km Naselennya 249 472 osib 2010 Mista pobratimi Cicikar 29 kvitnya 1992 1 Chita Ulan Ude 1993 2 Chasovij poyas UTC 8GeoNames 2035836OSM r161724 RPoshtovi indeksi 021400 Miska vlada Vebsajt mgl manzhouli gov cn Mapa ManchzhuriyaManchzhuriya Kitajska Narodna Respublika Manchzhuriya misto Manchzhuriya misto Vnutrishnya Mongoliya Manchzhuriya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Manchzhuriya znachennya Administrativno teritorialnij statusVid na misto z visoti ptashinogo polotu Hocha vidpovidno do oficijnoyi tririvnevoyi shemi administrativno teritorialnogo podilu KNR Manchzhuriya i ye miskim povitom 县级市 specialno dlya neyi uryadom Vnutrishnoyi Mongoliyi vvedeno en vidsutnij v zagalnokitajskij sistemi 准地级市 rivnij po statusu miskomu okrugu IstoriyaU rizni epohi z najdavnishih chasiv sogodennij teren mista bulo zaseleno riznomanitnimi plemena U yih chisli hunnu chzhurchzheni kidani syanbi mongoli tosho Z chasiv imperiyi Cin richka Argun stala kordonom Rosiyi ta Kitayu V 1901 roci vidpovidno do Rosijsko Kitajskim dogovorom bulo zakincheno budivnictvo Kitajsko Shidnoyi zaliznici yaka zv yazala avtonomnu oblast Manchzhuriya z Sibirom ta Dalekim Shodom Bilya kordonu vinikla stanciya Manchzhuriya yaka zgodom virosla u misto V 1909 roci na cij teritoriyi buv oficijno utvorenij povit Lubin 胪 滨 县 provinciyi Hejlunczyan Zrostannya naselennya na cij teritoriyi viklikalo neobhidnist utochnennya provedennya kordonu 1911 roku zalishiv ci zemli za Kitayem Pislya Sinhajskoyi revolyuciyi povit Lubin bulo skasovano V 1923 roci povit Lubin bulo utvoreno znovu V 1931 roci pochalasya okupaciya kitajskogo Pivnichnogo Shodu yaponcyami yaki v 1932 roci stvorili marionetkovu derzhavu Manchzhou go V 1933 roci vlada Manchzhou go skasuvali povit Lubina V 1941 roci Manchzhuriya otrimala status mista bezposeredno pidleglogo uryadu provinciyi Sin an Pislya utvorennya v 1949 roci avtonomnogo rajonu Vnutrishnya Mongoliya misto Manchzhuriya viyavilasya v skladi ajmaka Huna 呼 纳 盟 V 1953 roci shid Vnutrishnoyi Mongoliyi buv vidilenij v osoblivu administrativnu odinicyu a Manchzhuriya bula pidporyadkovana bezposeredno uryadu avtonomnogo rajonu V 1954 roci misto uvijshlo do skladu ajmaka Hulunbuyir v 1969 roci razom z ajmakom uvijshlo do skladu provinciyi Hejlunczyan v 1979 roci razom z ajmaku povernulosya do skladu Vnutrishnoyi Mongoliyi V 1992 roci Manchzhuriya staye mistom vidkritoyi torgivli Cherez ce v 1992 1997 rokah v budivnictvo mista bulo investovano 2 milyardi dolariv Majdan Stolittya Yevropejska arhitektura ManchzhuriyiFiziko geografichna harakteristikaMisto Manchzhuriya roztashovano v zahidnij chastini miskoyi okrugi Hulunbuyira za 190 km vid jogo administrativnogo centru Na pivnochi mezhuye z Rosiyeyu a na zahodi pivdni ta shodi z inshimi chastinami okrugu Za 30 km na pivden vid mista roztashovane ozero Dalajnor Klimat Klimat Manchzhuriya Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 0 6 8 1 18 4 30 0 34 3 37 8 37 9 36 6 32 9 25 6 11 0 1 2 Serednya temperatura C 23 3 19 4 9 9 1 8 10 9 17 4 19 6 16 9 9 6 0 1 12 20 3 0 63 Absolyutnij minimum C 40 5 40 5 33 1 21 6 11 6 2 4 2 5 0 8 9 5 23 8 34 39 4 Norma opadiv mm 0 8 0 8 2 4 6 7 16 3 59 0 98 5 76 7 32 6 6 0 1 9 1 7 Kilkist 186 198 248 270 279 300 279 279 240 217 180 155 Kilkist dniv z opadami 1 8 1 7 2 7 3 5 5 3 10 8 13 9 12 1 8 1 3 6 2 8 3 6 Dzherelo Weather China World Climate Guide sonce Administrativno teritorialnij podilMiskij povit Manchzhuriya maye podil na 1 rajon miskogo pidporyadkuvannya ta 11 pidrajoniv EkonomikaEkonomika Manchzhuriyi golovnim chinom bazuyetsya na ta vihidnomu turizmi Tut zoseredzhena velika kilkist privatnih butikiv kramnic velikih torgovih centriv i goteliv Takozh shirokij vibir dozvillya Cherez miskij povit prohodit blizko 60 vsogo eksportu Kitayu yakij pryamuye do Rosiyi ta inshi krayini Shidnoyi Yevropi TransportZaliznichnij vokzal mista Zaliznicya Oskilki Manchzhuriya ye prikordonnim i mitnim punktom tut znahodyatsya velikij vantazhnij zaliznichnij terminal ta pasazhirskij vokzal Perehid Manchzhuriya Zabajkalsk spoluchaye z Zabajkalskoyi zalizniceyu Cherez Manchzhuriyu prohodyat vantazhni ta pasazhirski potyagi dalekogo pryamuvannya Pekin Moskva tosho Takozh populyarni turistichni marshruti Chita Manchzhuriya Irkutsk Manchzhuriya Ulan Ude Avtomobilnij transport U Manchzhuriyi bere pochatok avtomagistral zagalnonacionalnogo znachennya ta trasa S203 Povitryanij transport Dokladnishe Siczyao aeroport V 2004 roci v Manchzhuriyi buv pobudovanij aeroport z odniyeyu zlitno posadkovoyu smugoyu yakij znahoditsya za 9 km vid centru povitu Ce dozvolyaye distatisya do centru Manchzhuriyi vsogo za 10 hvilin Poyizdka na taksi obijdetsya priblizno v 30 yuaniv V 2009 roci aeroportu prisvoyili status mizhnarodnogo Tomu v Manchzhuriyu buli vidkriti regulyarni rejsi z Irkutska Chiti Krasnoyarska ta Ulan Ude Div takozhAbagajtujPrimitkihttp english qqhr gov cn youhaochengshi php http m ulan ude rf industry econom biznes vneshn goroda manjuriya phpPosilannya