Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (листопад 2017) |
Анто́н Па́влович Че́хов (рос. Анто́н Па́влович Че́хов; 17 (29) січня 1860, Таганрог, Катеринославська губернія, Російська імперія — 2 (15) липня 1904, Баденвайлер, Німецька імперія) — російський письменник, прозаїк, драматуг, публіцист, лікар та громадський діяч українського походження.
Чехов Антон Павлович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Чехов Антон Павлович | ||||
Ім'я при народженні | Чехов Антон Павлович | |||
Псевдонім | Антоша Чехонте, Брат мого брата, Людина без селезінки та інші | |||
Народився | 17 (29) січня 1860 Таганрог, Катеринославська губернія, Російська імперія[1][2][…] | |||
Помер | 2 (15) липня 1904 (44 роки) Баденвайлер, Німецька імперія ·туберкульоз | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар[1][4][5] | |||
Громадянство | Російська імперія | |||
Національність | українець | |||
Місце проживання | Садиба Меліхово | |||
Діяльність | літературний профіль: прозаїк, драматург, есеїст* | |||
Сфера роботи | проза, d[6], драма[6] і медицина[6] | |||
Alma mater | d (1884)[1] | |||
Мова творів | російська | |||
Напрямок | реалізм | |||
Жанр | романи, оповідання, драматургія | |||
Magnum opus | «Вишневий сад» | |||
Батько | Чехов Павло Єгорович | |||
Мати | d | |||
Брати, сестри | Чехова Марія Павлівна, Чехов Олександр Павлович, Чехов Микола Павлович і d | |||
У шлюбі з | Кніппер-Чехова Ольга Леонардівна[1] | |||
Автограф | ||||
Нагороди | | |||
| ||||
Чехов Антон Павлович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Класик світової літератури. Лікар за фахом. Почесний академік Імператорської Академії наук з розряду красного письменства (1900—1902). Один із найвідоміших драматургів світу, реформатор театру. Його твори перекладені понад 100 мовами. Його п'єси, а зокрема «Чайка», «Три сестри» та «Вишневий сад», протягом понад 100 років ставляться в багатьох театрах світу.
За 25 років творчості — з моменту випуску з гімназії у 1879 до своєї смерті в 1904, Чехов створив понад 300 різноманітних творів (коротких гумористичних оповідань, серйозних повістей, п'єс), багато з яких стали класикою світової літератури. Серед найбільш відомих: «Степ», «Нудна історія», «Дуель», «Палата № 6», «Стрибуха», «Розповідь невідомої людини», «Мужики» (1897), «Людина в футлярі» (1898), «Аґрус», «Про любов», «Дама з собачкою», «У яру», «Дітвора», «Драма на полюванні»; п'єси: «Іванов», «Чайка» (1895), «Дядя Ваня» (1899), «Три сестри» (1901—1903), «Вишневий сад» (1903—1904).
Окрім діяльності письменника, він також активно займався благотворчою діяльністю, допомагаючи голодуючим людям, дітям, христянам та хворим на туберкульоз. Був Уповноваженним правління Ялтинського благотворчої спільности, організовуючи збори на користь людей та публікував тексти в газетах, присвяченим становищю соціально вразливим групах населення в Російській імперії.
Біографія
Походження
Батько письменника (1823–1898 роки) — Павло Єгорович Чехов — народився у селі Ольховатка Воронезької губернії. Був кріпаком О. Д. Черткова, у дитинстві вчився в сільській школі, добре співав. 1840 року вивчав цукроваріння на Ольховатському цукровому заводі, де його батько — Єгор Михайлович Чехов, дідусь Антона Павловича, став прикажчиком і 1841 року викупив себе та свою родину за 3500 рублів. Його дружиною — бабусею Антона Павловича, була українка Єфросинія Ємельянівна Шимко (1798-1878 роки) з розташованого поряд села Зайцівка, куди згодом всією родиною з Єгором Михайловичем і дітьми переселяється. З часом батько письменника, Павло Єгорович, сам стає конторським прикажчиком у І. Є. Кобиліна, а потім і купцем 2-ї гільдії в Таганрозі, де і народився письменник Антон Павлович Чехов. Мати письменника — Євгенія Яківна Морозова (1835–1919 роки) родом з Моршанська. Навчалася вона вдома, в 12 років втратила батька, що змусило переїхати з мамою та сестрою до Таганрогу, де вже навчається в інституті шляхетних дівчат, а 1854 року в місцевому Успенському соборі вінчається з Павлом Єгоровичем Чеховим.
Антон Чехов був третьою дитиною у родині, в якій було шестеро дітей (ще одна донька померла у раньому віці): п'ятеро синів та одна донька
Письменник визнавав, що є українцем.
Дитинство та юність
Антон Чехов народився (17) 29 січня 1860 в місті Таганрог, Ростовської області у невеличкому саманному будиночку на Полійцейські вулиці (зараз — вулиця Чехова). Дитинство письменника повязано з церковними святами та іменнинами. В будні дні після школи він з братом сторожили лавку батька, а в п'ять годин ранку кожен день ставили співати у церковному хорі. Як казав сам Чехов: "В дитинстві у мене не було дитинства".
Спочатку Антон Чехов вчився у грецькій школі в Таганрозі. Грек, що утримував школу, примушував зазубрювати уроки, бив учнів лінійкою, ставив у куток на коліна на грубу сіль.
У 8 років, після двох років навчання у грецькій школі, Антон вступив до Таганрозької гімназії (нині Гімназія № 2 ім. А. П. Чехова). Чоловіча класична гімназія була найстарішим навчальним закладом на півдні Російської імперії (заснована 1806 року) і давала добрі, як на той час, освіту і виховання. По закінченні восьми класів гімназії молоді люди могли без іспитів вступати до будь-якого російського університету або поїхати навчатися за кордон. У гімназії сформувалося його бачення світу, любов до книг, знань і театру. Тут він отримав свій перший літературний псевдонім «Чехонте», яким його нагородив вчитель Закону Божого Федір Платонович Покровський. Тут почалися його перші літературні та сценічні досліди. Першу драму «Безотцовщина» Антон Чехов написав у 18 років. Особливу роль у формуванні творчості Чехова зіграв Таганрозький драматичний театр, заснований 1827 року. Чехов побував у ньому вперше у 13 років, коли побачив п'єсу Жака Оффенбаха «Прекрасна Єлена». Музика та книга пробуджували у юного Чехова бажання до творчості.
Пізніше, в одному зі своїх листів, Чехов написав: «Театр мені давав колись багато хорошого… Раніше для мене не було більшої насолоди як сидіти в театрі …» Не випадково герої його перших творів, таких як «Трагік», «Комік», «Бенефіс», «Недаремно курка співала», були акторами і актрисами. Антон Чехов брав участь у домашніх спектаклях свого друга по гімназії .
Чехов-гімназист видавав гумористичні журнали, придумував підписи до малюнків, писав гумористичні розповіді, сценки. Свою першу п'єсу "" він написав у 18 років під час навчання у гімназії. Гімназійний період Чехова був важливим періодом дозрівання і формування його особистості, розвитку її духовних основ. Гімназичні роки дали Чехову величезний матеріал для письменницької роботи. Найтиповіші і колоритні постаті з'являться пізніше на сторінках його творів. Можливо, однією з таких фігур був і його вчитель математики — батько майбутнього першого голови ВЧК, Фелікса Дзержинського. 1876 року родина Чехових переїхала до Москви, через те що батько письменника збанкрутував та розпродав майно в Таганрозі, в тому числі свій дім. Однак Чехов залишився до закінчення навчання у Таганрозі, заробляючи собі на життя репетиторством. 1879 року він закінчив гімназію.
Дорослі роки життя
1879 року переїхав до батьків у Москву і вступив на медичний факультет Московського університету, де навчався у відомих професорів: Миколи Скліфосовського, Григорія Захар'їна та інших. Також 1879-го брат Антона Іван отримав місце вчителя в підмосковному місті Воскресенську. Йому виділили простору квартиру, де могла би проживати навіть родина. Чехови жили у Москві тісно, тому приїжджали на літо до Івана у Воскресенськ. Йому виділили велику квартиру, в якій могла розміститися ціла сім'я. Чехови, які жили в Москві близько, приїхали на літо до Івана в Воскресенськ. Там 1881 року Антон Чехов познайомився з доктором П. А. Архангельським, завідувачем Воскресенської лікарні (Чикінської лікарні). З 1882 року, будучи студентом, він уже допомагав лікарям приймати пацієнтів. 1884 року Чехов закінчив курс університету і почав працювати повітовим лікарем у Чикінській лікарні. Як згадував Архангельський:
Антон Павлович брав час у своїй роботі, іноді висловлюючи свої дії як ніби невпевнені; але все, що він робив з увагою і видимою любов'ю до роботи, особливо з любов'ю до пацієнта, який пройшов через його руки. <... > Психічний стан пацієнта завжди привертав особливу увагу Антона Павловича, і разом зі звичайними ліками він надавав великого значення впливу на психіку пацієнта з боку лікаря і навколишнього середовища. |
Потім він працював у Звенигороді, де певний час завідував лікарнею.
У березні 1880 року, будичи студентом першого курсу, у 10 номері журналу «Стрекоза» виходить його перший друкований твір: розповідь "Лист до вченого сусіда" та "Що найчастіше зустрічається у романах, повістей в іншому".
У наступні роки Чехов писав оповідання, фелетони, гумори - «дріб'язкові речі» під псевдонімами «Антоша Чехонте» і «Людина без селезінки» або їх варіанти, або зовсім без підпису - у виданнях «малої преси», переважно гумористичні: московські журнали «Будилинік», «Глядачі» та ін. і в Петербурзі гумористичний тижневик «Осколки», «Бабка». Чехов співпрацював з «Петербурзькою газетою» (з 1884 року, з перервами), з суворінською газетою «Новое время» (1886-1893) і з «Русские ведомости» (1893-1899).
У 1882 році Чехов підготував першу збірку оповідань «Пустощі», але через труднощі цензури він не пішов. У 1884 році вийшла збірка його оповідань «Казки про Мельпомену» (за підписом «А. Чехонте»).
У 1883 році став одним із засновників російського гімнастичного товариства.
З весни 1885 року сім'я Чехових переїхала до помістя неподалік Воскресенська. Тим часом Антон Павлович пише збірки творів «Пестрые рассказы» (1886), «Невинные речи» (1887). Від початку співпраці з редакцією газети Чехов відмовляється від свого псевдоніму і підписується повним прізвищем.
1887 року в театрі поставили першу п'єсу Чехова «Иванов».
У кінці 1880-х років Антон Павлович жив у Москві на [ru] (1886—1890 рр.). Там він знімав невеличкий двоповерховий флігель, який за своєю архітектурою нагадував старомодний комод. Разом із ним проживали його батьки, сестра Марія Павлівна, яка викладала в приватній гімназії Л. Ф. Ржевської, молодший брат [ru] — студент юридичного факультету Московського університету. Інші брати жили окремо: журналіст Олександр Павлович — у Петербурзі, педагог Іван Павлович — в Москві на казенній квартирі при Арбатському училищі, художник Микола Павлович то жив із своєю позашлюбною дружиною А. А. Гольден в «мебльованих кімнатах», то раптом повертався до брата в «будинок-комод», щоб потім знову кудись несподівано подітись.
Влітку 1888 і 1889 рр. сім'я Чехова мешкала у маєтку поміщиків Линтварьових (будиночку з колонами) у селі Лука біля Сум Харківської губернії. Приїхавши з Москви 6 травня 1888 з матір'ю Євгенією Яківною і сестрою Марією, в той же день не втримався і поділився своєю радістю з братом Іваном: «Іване! Ми приїхали! Дача чудова. Місцевість поетична, флігель просторий і чистенький, меблі зручні і в достатку. Ставок величезний, з версту довжиною. Пахне чудно, сад старий-престарий».
Перебування Чехова на Луці супроводжувалося приїздами численних гостей зі світу літератури і мистецтва, виїздами до Полтавської губернії, відвідуванням ярмарків. І звичайно, Чехов займався тут лікарською практикою. Та закінчив написання оповідання «Неприємність», розпочате ще в Москві, та відправив його до Петербурга 23 травня 1888 в газету О. С. Суворіна «Новое время».
У 1889 році тут помер від туберкульозу його брат художник Микола Чехов. Нині у приміщенні флігеля, де мешкала родина Чехових, розташовано Будинок-музей Чехова в Сумах.
1890 року Чехов вирушив до Сибіру, а згодом відвідав Сахалін — місце заслання каторжників.
1892 року Чехов купив помістя в Меліхово. Тут він не лише багато писав у період розквіту його творчості, але й отримав значну медичну практику. 1897 року у Чехова різко загострився туберкульоз. Від цього його здоров'я настільки ослабло, що лікарі прописали йому вирушити на південь. Тому Чехов купив невеличку ділянку землі в Ялті і починає там будувати дачу.
У травні Чехов одружився з Ольгою Кніппер — відомою російською акторкою Московського Художнього театру німецького походження. Дітей у шлюбі не було.
Смерть
Довгий час вважалось, що письменник помер від туберкульозу. В історії хвороби Чехова, яку вів у клініці лікар письменника Максим Маслов, записано, що у гімназичні та студентські роки Чехов хворів на туберкульозне запалення очеревини, але «стискання в груднині» відчував ще в 10-річному віці. З 1884 року Чехов страждав на кровохаркання з правої легені.
Деякі дослідники вважають, що фатальну роль у житті письменника відіграла подорож на Сахалін — там усюди було бездоріжжя, тож тисячі кілометрів довелося їхати на конях, у сирому одязі й наскрізь промоклих валянках (сам Чехов і його близькі пов'язували захворювання на туберкульоз саме з поїздкою). Інші називали причиною загострення туберкульозу часті переїзди з Ялти до Москви у найнесприятливіший для здоров'я час. А також деякі біографи наголошували, що Чехов запустив хворобу і звернувся до лікаря лише у 37-річному віці.
1904 року поставили п'єсу «Вишневий сад» — останній твір Чехова.
(2) 15 липня 1904-го Чехов виїхав на курорт до Німеччини. Через раптове загострення хвороби, яке йому не вдалося побороти, письменник помер 2 (15) липня 1904 р. в м. Баденвайлері, Німеччина. Це сталося в ніч із 1 на 2 липня 1904 року. За свідченням дружини Ольги Леонардівни,
…вночі він прокинувся і вперше у житті сам попросив послати по лікаря. Потім наказав подати шампанського. Антон Павлович сів і якось урочисто, голосно сказав лікареві німецькою (він дуже мало знав по-німецьки): «Ich sterbe». Потім повторив для студента або для мене по-російськи: «Я помираю». Потім узяв келих, повернув до мене обличчя, посміхнувся своєю дивною посмішкою, сказав: «Давно я не пив шампанського…», спокійно випив усе до дна, тихо ліг на лівий бік і незабаром стих назавжди".
Труну з тілом письменника привезли до Москви, де 9 (22) липня 1904 року відбувся похорон. Його відспівували в Успенській церкві Новодівочого монастиря. А поховали за цією ж церквою на монастирському цвинтарі поруч із могилою його батька. На могилі поставили дерев'яний хрест з іконою і ліхтариком для лампадки. У річницю смерті А. П. Чехова 2 (15) липня 1908 року на могилі відкрили новий мармуровий пам'ятник у стилі модерн за проєктом художника Леоніда Браїлівського. У 1933 році, коли закрили цвинтар на території Новодівочого монастиря, на прохання Ольги Кніппер відбулося перепоховання Чехова за південною стіною монастиря. 16 листопада 1933 у присутності нечисленних родичів і близьких знайомих могилу відкрили, і труну на руках перенесли на нове місце. Незабаром сюди перенесли й обидва надгробки — А. П. Чехова та його батька (проте поховання П. І. Чехова залишили на старому місці).
У 2018 році вчені Інституту біологічних наук Куодрама, Норвіч, Великобританія, досліджували хімічний склад зразків, взятих з підписаної Чеховим листівки та його рукописів, а також сорочку з плямою крові на письменнику в момент його смерті. Під час дослідження, окрім протеїнів, які свідчать про наявність мікробактерій туберкульоку, в пробах також були знайдені протеїни, які свідчили про утворення тромба, що призвело до вазоконстрикції і подальшого крововиливу в мозок (інсульту), який вчені вважали безпосередньою причиною смерті письменника.
Творчість
Всю творчість Чехова заведено ділити на два основні періоди: Чехово-Чехонтський і зрілий.
Перший період творчості
У 1880 році, будучи студентом першого курсу, Чехов помістив в журналі «Бабка» розповідь «Лист до вченого сусіда» і гумореску «Що найчастіше зустрічається в романах, повістях тощо». Це був його дебют у пресі.
У наступні роки Чехов писав оповідання, фейлетони, гуморески — «дріб'язок» під псевдонімами Антоша Чехонте і Людина без селезінки або їх варіантами, або зовсім без підпису, у виданнях «малої преси», переважно гумористичних: московських журналах «Будильник», «Глядач» та ін. і в петербурзьких гумористичних тижневиках «Осколки», «Стрекоза». Чехов співпрацював з «Петербурзькою газетою» (з 1884 р., з перервами), з суворінською газетою «Новий час» (1886—1893 рр..) і з «Російськими відомостями» (1893—1899 рр.).
У 1882 Чехов підготував перший збірник оповідань «Витівка», але він не вийшов, можливо, через цензурні труднощі. У 1884 вийшла збірка його оповідань — «Казки Мельпомени» (за підписом «А. Чехонте»).
1885 — 1986 роки — період розквіту Чехова як «белетриста-мініатюриста» — автора коротких, в основному гумористичних оповідань. У той час, за його власним визнанням, він писав по розповіді на день. Сучасники вважали, що він і залишиться в цьому жанрі, але навесні 1886 він отримав лист від відомого російського літератора Д. В. Григоровича, де той критикував Чехова за те, що він витрачає свій талант на «дріб'язок». «Голодувати краще, як ми свого часу голодували, побережіть ваші враження для праці обдуманої (…) Одна така праця буде в сто разів вище оцінена сотні прекрасних оповідань, розкиданих в різний час з газет», — писав Григорович. Згодом до порад Григоровича приєдналися О. С. Суворін, І. Я. Білібін і О. М. Плещеєв.
Чехов прислухався до цих порад. З 1887 року він все менше співпрацював з гумористичними журналами; було перервано співпрацю з «Будильником». Його оповідання ставали все довшими і серйознішими. Про важливі зміни, що відбувалися тоді з Чеховим, говорить ще й нове бажання подорожувати. У тому ж 1887 році він вирушив у подорож на південь, в рідні місця; пізніше він їздив по «гоголівських місцях», в Крим, на Кавказ. Все це пояснювалося тим, що він відчував недолік вражень, невдоволення собою. Поїздка на південь оживила спогади Чехова про проведену там молодість і дала йому матеріал для «Степу», першого його твору в товстому журналі — «Північний вісник». Дебют у такому журналі привернув велику увагу критиків, набагато більше, ніж до якого-небудь попереднього твору Чехова.
Восени 1887 року в листах Чехова з'явилися згадки про роботу над романом «в 1500 рядків». Вона тривала до 1889, коли Чехов, тяжився роботою такого великого розміру, нарешті відмовився від свого задуму. «Я радий, — писав він у січні Суворіну, — що 2-3 роки тому я не слухався Григоровича і не писав роману! Уявляю, скільки б добра я попсував, якби послухався (…) Крім достатку матеріалу й таланту, потрібно ще дещо не менш важливе. Потрібна змужнілість — це раз, по-друге, необхідно почуття особистої свободи, а це почуття стало розгоратися в мені тільки недавно».
Очевидно, саме недоліком цих властивостей був незадоволений Чехов у кінці 1880-х, що й спонукало його до мандрів. Але він залишився незадоволений і після цих поїздок; йому була потрібна нова, велика подорож. Варіантами його були навколосвітня подорож, поїздка в Середню Азію, в Персію, на Сахалін. Врешті-решт він зупинився на останньому варіанті.
Але незважаючи на незадоволеність Чехова собою, його слава зростала. Після виходу «Степу» і «Нудної історії» увагу критиків і читачів була прикута до кожного нового твору. 7 (19) жовтня 1888 року він отримав половинну Пушкінську премію Академії наук за третю збірка — «В сутінках». У відповідній постанові академічної комісії було написано, що «оповідання п. Чехова, хоча і не цілком задовольняють вимогам вищої художньої критики, представляють проте ж видатне явище в нашій сучасній белетристичній літературі».
У кінці 1880-х років в манері Чехова з'явилася особливість, яку одні сучасники вважали перевагою, інші недоліком, — навмисна неупередженість опису, підкреслена відсутність авторської оцінки. Особливо цим виділяються «Спати хочеться», «Баби» і «Княгиня».
Сахалін
В 1889 році помирає його старший брат Микола. Тоді він задумується зайнятись "серйознішою" справою. Рішення поїхати саме до Сахаліну було остаточно ухвалено, очевидно, влітку 1889 року, після обговорення цього наміру з артисткою К. А. Каратигіною, що подорожувала по Сибіру і Сахаліну в кінці 1870-х років. Але Чехов довго приховував цей намір навіть від найближчих; повідомивши про нього Каратигіну, він попросив тримати це в таємниці. Розкрив він цю таємницю тільки в січні 1890-го і це справило велике враження на суспільство. Посилювалося це враження ще й «раптовістю» прийнятого рішення, адже вже навесні 1890-го Чехов вирушив у подорож.
Шлях через Сибір зайняв кілька місяців, за які Чехов написав дев'ять нарисів, об'єднаних під загальною назвою «Із Сибіру». На Сахалін Чехов прибув 11 (23) липня. За кілька місяців перебування на ньому Чехов спілкувався з людьми, дізнавався історії їх життів, причини посилання і набирав багатий матеріал для своїх нотаток. Він провів справжній перепис населення Сахаліну, зібравши кілька тисяч карток про жителів острова. Адміністрація острова суворо заборонила спілкуватися з політичними в'язнями, але він порушував цю заборону.
Повертався Чехов восени і взимку 1890 року з Індійського океану через Суецький канал, відвідавши по дорозі острів Цейлон. 7 (19) грудня рідні зустріли його в Тулі. У наступні 5 років Чехов писав книгу [ru]. Чехов працював у бібліотеці Товариства дослідників Амурської області, збираючи додаткові матеріали для книги про Сахалін. Що стосується художньої творчості, то подорож на Сахалін, за твердженням самого Чехова, справила величезний вплив на всі його подальші твори.
У 2005 на Сахаліні вперше в Росії опубліковані в одному виданні матеріали сахалінського перепису А. П. Чехова «Можливо, стануть в пригоді і мої цифри…» (рос. «Быть может, пригодятся и мои цифры...»). У виданні опубліковано всі 10 тисяч опитувальних карт, заповнених респондентами Чехова під час його подорожі на острів Сахалін 1890 року.
Другий період творчості
З 1890 по 1892 рік, після повернення до Москви з поїздки по Сахаліну, Чехов оселився у невеличкому двоповерховому флігелі на [ru].
Тут він працював над книгою «Острів Сахалін», творами «Стрибуха», «Дуель», «Палата № 6», а також зустрічався з письменниками В. Г. Короленком, Д. В. Григоровичем, , П. Д. Боборикіним, , В. І. Немировичем-Данченком, відомими акторами О. П. Ленським і [ru], художником І. І. Левітаном. Флігель зберігся до нашого часу і відзначений пам'ятною дошкою з барельєфом А. П. Чехова.
З 1892 по 1899 роки Чехов проживав у підмосковному маєтку Меліхово, де зараз міститься один із головних чеховських музеїв. За роки «меліховського сидіння» було написано 42 твори.
Пізніше Чехов багато подорожував по Європі. У 1899 він продав права на свої твори, які були написані і будуть написані протягом двадцяти років, видавцеві Адольфу Марксу за 75 тисяч рублів. Наприкінці 1898 року письменник купив ділянку землі в Ялті, де був побудований сад і будинок за проектом архітектора Л. Н. Шаповалова. Останні роки Чехов, у якого загострився туберкульоз, для поправки здоров'я, постійно живе у своєму будинку під Ялтою, лише зрідка приїжджаючи в Москву, де його дружина (з 1901 р.), артистка Ольга Леонардівна Кніппер, займає одне з провідних місць у відомій трупі московського «Літературно-художнього гуртка» (Станіславського).
6 грудня 1899 указом імператора Миколи II Антон Чехов був нагороджений орденом Святого Станіслава III ступеня, першим «початковим» орденом в ієрархії нагород Російської імперії для державної особи . Як «бомба», він повинен був стати приватним дворянином. Однак звернення до одержувача було сформульовано в імператорському указі так: «Наш спадковий дворянин»... Таким чином, А.П.Чехов придбав права спадкового дворянства і право на включення до 1-ї частини (так званої «грантової, або реальної» знаті) дворянського родоводу Московської губернії, адже саме там була нерухомість. Сам Чехов ніколи не згадував про цю обставину, не відомо жодного іншого документа, в якому він був названий або сам іменувався спадковим дворянином. Оригінал указу Миколи II був випадково виявлений тільки в 1930 році.
У 1900 р., при перших же виборах у Пушкінське відділення академії наук, Чехов був вибраний в число його почесних академіків. У 1902 році Чехов разом з В. Г. Короленком відмовився від звання академіка після розпорядження Миколи II анулювати обрання Максима Горького в почесні академіки.
Псевдоніми Чехова
Як і всякий письменник-гуморист, Чехов користувався десятками різноманітних псевдонімів. Досі вони розкриті далеко не повністю, оскільки і сам Чехов при підготовці зібрання творів для [ru] не міг пригадати приналежності всіх своїх ранніх оповідань. Функція псевдоніма гумориста полягала не стільки в приховуванні справжнього авторства, скільки в зацікавленні читача, бажанні його заінтригувати (звідси варіативність, навмисна заплутаність — читач повинен був спробувати сам вгадати авторство розповіді). Найчастіше псевдонім — необхідний елемент композиції конкретного оповідання, частина літературного фарсу і не може бути правильно розкритий поза його контекстом. У рідкісних випадках підґрунтя того чи того псевдоніма Чехова могло бути відомим лише вузькому колу його знайомих і вимагало додаткової розшифровки. Нижче наводиться список з 43 псевдонімів письменника, відомих до кінця минулого століття:
- А. П.,
- А. П. Ч-в
- Академик Тото
- Акакий Тарантулов
- Антоша,
- Антоша Ч.,
- Антоша Ч.***,
- Антоша Чехонте,
- А-н Ч-те,
- Ан. Ч.,
- Ан. Ч-е,
- Анче,
- Ан. Че-в,
- А. Ч.,
- А. Ч-в,
- А. Ч-х-в
- Антуан Шпонька
- А. Че-в,
- А Чехонте,
- Г. Балдастов,
- Макар Балдастов,
- Бокль
- Н. Н. Борисов
- Брат моего брата,
- Врач без пациентов,
- Вспыльчивый человек,
- Гайка № 6,
- Гайка № 9,
- Грач,
- Гудияди Янос
- Два Аякса
- Дон Антонио Чехонте,
- Дяденька,
- Кисляев,
- М. Ковров,
- Крапива,
- Лаэрт
- Некто
- Нте
- А.Павлов
- Панько
- Полковник Кочкарёв
- Лаэрт,
- Прозаический поэт,
- Рувер,
- Рувер и Ревур,
- Улисс,
- Ц.,
- Ч. Б. С.,
- Ч. без с.,
- Человек без селезёнки,
- Чехонте,
- Ч. Хонте, А.,
- Цынцыннатус
- Шампанский,
- Шиллер Шекспирович Гёте
Чехов і Україна
Життя й творчість письменника були тісно пов'язані з Україною. Навесні 1887 р. він подорожував Донецьким краєм, у 1888—1889 pp. двічі жив під Сумами. У своїх творах «Степ», «Людина у футлярі», «Іменини» А. Чехов відобразив людей та природу України. Він високо цінував діячів українського театру М. Садовського і М. Заньковецьку.
Ще за життя письменника переклади його творів українською друкувалися в газеті «Громадський голос», «Літературно-науковий вісник», видавались збірки оповідань. І в наші дні п'єси А. Чехова незмінно прикрашають репертуар українських театрів.
1902 року, розмовляючи на Білій дачі (в Ялті) з Горьким і Б. Лазаревським, Чехов зізнавався: «Я справжній малорос, я в дитинстві не говорил інакше як по-малоросійському».
Чехов читав у оригіналі твори Шевченка, видання яких у двох томах купив у Львові 1894. Підтримував контакти із вихідцями з України (письменниками П. Сергієнком, Г. Потапенком — уродженцем Херсонської губернії, прототипом Тригоріна із п'єси «Чайка», В. Гіляровським — нащадком запорозьких козаків). Вони надавали йому допомогу у виданні «Повного зібрання творів», залишили яскраві спогади. В оповіданні «Наречена», де відчутний мотив із поезії Т. Шевченка «Оженись на вольній волі / на козацькій долі», наявний український архетип «шукання козацтва», перенесений письменником на російський ґрунт. І в самій назві п'єси «Вишневий сад», як вважають дослідники, також є характерний для ментальності українського народу образ «вишневого саду» як батьківського гнізда, родинної традиції.
Я знайшов собі дачу і вчора відправив завдаток. Місто Суми Харківської губернії, на річці Псьол (притока Дніпра), недалеко від Полтави. Я винайняв флігель в маєтку за сто рублів за літо; флігель з трьох боків оточений садом; близько став і річка. Буду все літо кружляти Україною і на манір Ноздрєва їздить по ярмарках. | ||
— А.П.Чехов |
В Суми на Луку, родина Чехових приїхала на початку травня 1888 року. Лука, де поселилась «мила Чехія», як називав поет О. М. Плещеєв дружню і щиру родину Антона Павловича, одразу сподобалась письменнику. Він поспішає поділитись своїми враженнями з друзями:
Занадто в мене тут хороше! Так хороше, що й описати не можливо! Природа просто пречудова, скрізь файно, багато простору, люди пригожі, повітря тепле, кольори також красовиті… Загалом Ви не розкаєтесь, якщо приїдете.
Зі своїми орендодавцями — Линтварьовими — письменник швидко зблизився. Це була дуже культурна родина, ліберальних поглядів із яскраво вираженими українофільськими симпатіями, за якою навіть наглядала поліція. Їхні матеріальні справи були далекими від благополуччя, втім вони не збирались продавати маєток, а здавали в оренду під квартири три флігелі з чотирьох. В 1888 році в одному з флігелів жив службовець рафінадного заводу Григорій Олександрович Артеменко. Чехов із ним товаришував і разом рибалив. Другий флігель займав мировий суддя Д. В. Деконор. Четвертий — самі господарі.
На березі р. Псел Чехов часто зустрічався з робітниками, які працювали на рафінадному заводі Харитоненка, розмовляв з ними, цікавився їхнім побутом. Своїми враженнями ділився в листах:
Кожен день їзджу лодкою до млина, а ввечері з шаленими риболовами з заводу Харитоненка відправляюсь на острів ловити рибу. Розмови бувають цікаві. Під час Трійці всі шалені будуть ночувати на острові та ловити рибу, і я також. Є типи пречудові.
Згодом ці «типи» втілились в майбутніх творах. Про свою творчу діяльність письменник не розповсюджувався, але про те, що він лікар населення Луки дізналось відразу. Лікар із Москви набув тут неабиякої популярності, до нього приходили хворі не лише місцеві, а й із сусідніх сел: Баранівки, Токарів, Пришибі. Наплив людей був настільки великим, що довелось навіть встановлювати часи прийому.
На Луку гостювати до Чехова приїздили різні відомі постаті. Так в середині травня приїхав О. М. Плещеєв. Зустрічали його урочисто всі Чехови та всі Линтварьови, хоча потяг прибув о першій годині ночі. На той час Плещеєву було 63 роки, Чехову — 28. Різниця у віці значна, втім це не було для них проблемою. Їхня дружба тривала все життя. Згодом, на Луку навідалися письменник , віоленчеліст Великого театру Маріан Ромуальдович Семашко, флейтист . Саме Іваненко підшукав флігель Линтварьових для відпочинку родині Чехових. Антон Чехов гостював у Олександра Іваненка, відвідавши його батьківщину — село Глибне Сумського повіту.
Свою першу подорож по Україні із Луки Чехов втілив у життя після від'їзду Плещеєва. У селі Бакумівка недалеко від Сороченців проживали родичі Линтварьових Смагіни: два брата Олександр і Сергій Івановичі та їхня старша сестра Олена Іванівна. Смагіни доводились внуками Муравьойовим-Апостолам по їх сестрі Аннеті (Анні Іванівні). Маєток Смагіних мав значні розміри, втім був запущений більш ніж Лука. Тут Чехов прожив п'ять днів і звідси відвідав Хомутець, Сорочинці, Миргород, а по дорозі Веприк, Лебедин, Межиріч. У середині липня Чехов вперше поїхав до Криму, провів одинадцять діб на дачі в О. С. Суворіна в Феодосії, познайомився з художником І. К. Айвазовським у його маєтку «Шах-мамай». Своїй сестрі він напише:
Вчора їздив у Шах-мамай, маєток Айвазовського, за 25 верст від Феодосії. Сам Айвазовський, бадьорий старий років 75, являє собою дещо середнє між добродушним вірменином і зажерливим архіреєм; повний власної гідності, руки має м'які та подає їх по генеральські. Недалекий, втім натура складна і гідна уваги. В собі одному він суміщає і генерала, і архірея, і художника, і вірменина, і наївного діда, і Отелло. Одружений на молодій і дуже красивій жінці, яку тримає в їжачках. Знайомий з султанами, шахами та емірами. Писав разом з Глінкою «Руслана і Людмилу». Товаришував із Пушкіним, але його твори не читав. У своєму житті не прочитав ні однієї книжки. Коли йому пропонують прочитати він говорить «Навіщо мені читати, якщо в мене є власна думка?» Маєток розкішний, настільки казковий, таке можна побачити в Персії.
Думки осісти в Україні, придбавши хутір під Миргородом у першу чергу для своїх батьків, не полишали Чехова. Утім, за нього вимагали три тисячі рублів, що на той час було неможливо для «полтавського поміщика, лікаря і літератора Антуана Шпоньки», як він іронізуючи себе називав. Ще чотири роки Антон Павлович буде носитись з ідеєю оселитись в Україні.
Другий приїзд Чехова на Луку в 1889 році був затьмарений хворобою брата Миколи Павловича, який був хворий на сухотку. Перед цим він перехворів на тиф, згодом — на запалення легенів. Чехов як лікар розумів, що йому вже не допоможуть ніякі курорти. Між братами ще з дитинства склались щирі, теплі стосунки, які підкріплювались завдяки спільності інтересів. Після смерті Миколи Павловича 17 червня 1889 р. Антон Павлович полишає Луку і вирушає до Охтирки, по дорозі відвідуючи Тростянець. На початку липня він виїхав до Одеси та Ялти. Письменник повернувся до Сум 11 серпня і повністю занурився в роботу.
У 1892 р. Чехови купили садибу в Меліхово. І тут будинок був завжди наповнений гостями, серед яких Наталія Михайлівна Линтварьова.
У 1894 р. Чехов разом із Г. М. Потапенком навідався на Луку. Але це був короткотривалий приїзд, на один тиждень.
У 1898 р. хвороба Чехова загострилась, і він переїхав до Ялти.
Основні видання творів
- Собрание сочинений: в 12 т.— М. : Правда, 1985—1985.
- Собрание сочинений: в 6 т. — М. : Lexika, 1995.
- Сочинения: в 4 т. — М. : Правда, 1984.
- Избранное: в 2 т. — М. : ТЕРРА, 1997— .
- Избранное. — К. : Вища школа, 1989. — 621 с. — .
- Избранные произведения: в 3 т. — М. : Худож. лит., 1976
- В человеке должно быть все прекрасно…: письма, рассказы, пьесы — М. : Мол. гвардия, 1980. — 431 с.
- Вишневый сад: повести, рассказы, пьесы. — X. : Фолио, 2008. — 538 с.- .
- Дом с мезонином: повести и рассказы. — М.: Правда, 1989. — 445 с.
- Драма на охоте: рассказы / А. П. Чехов. — М. : Правда, 1990. — 461 с. — .
- Драматические произведения: в 2 т. — Л. : Искусство., 1986.
- Из записных книжек А. Чехова. — Л.: Художник РСФСР, 1968. — 103 с.
- Из Сибири; Остров Сахалин: рассказы, письма. — М. : Правда, 1985. — 453 с.
- Ионыч: рассказы. — М. : Совет. Россия, 1985. — 47 с.
- Мужики: повести, и рассказы. — Л. : Худож. лит., Ленингр. отд-ние, 1979. — 254 с.
- Никто не знает настоящей правды…: повести и рассказы, 1889—1903. — М. : Панорама, 1994.— 507 с. — ISBN 5-85220-448-Х.
- О любви: рассказы и повести. — М. : Совет. Россия, 1991. — 381 с.
- Переписка Чехова: в 3 т. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Наследие, 1996. —Т. 1—3. — .
- Повести. Пьесы. — М. : Правда, 1987. — 460 с.
- Пьесы. — М. : Худож. лит., 1982. — 303 с.
- Рассказы. Повести. — Симф. : Таврия, 1985, — 416 с.
- Степь.— К.: Дніпро, 1985, — 288 с., 115 тис.пр. (4 повісті: Степ 5с., Скучна історія 87с., Оповідь невідомої людини 139с., Моє життя 205с.).
- Степь: история одной поездки. — М. : Наука, 1995. — 286 с. — ISBN 5-02-12715-9.
- Цветы запоздалые: рассказы и повести. — М. : Правда, 1986. — 604 с.
- Юмористические рассказы. — Донецк: БАО, 2007. — 255 с. — .
- Полное собрание сочинений и писем в 30 томах (28 книг).— М.,"Наука", 1974—1986 рр., тир.50тис.пр..
Переклади українською
- Вибрані твори: в 3 т. — К.: Держлітвидав, 1954.
- Вибрані твори.— К,: Дніпро, 1981. — 404 с. [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Вбивство: оповідання. — К. : Держлітвидав УРСР, 1960. — 54 с.
- Ведмідь: жарт на одну дію. — К. : Мистецтво, 1954. — 32 с.
- Відьма: оповідання. — К. : Держлітвидав УРСР, 1958. — 38 с.
- Вишневий сад: комедія на 4 дії. — К. : Мистецтво, 1954. — 76 с.
- Гумористичні оповідання. — К. : Держлітвидав, 1953.— 114 с.
- Дядя Ваня: Сцени з сільського життя на 4 дії. — К. : Мистецтво, 1954. — 72 с.
- Людина в футлярі: оповідання. — К. : Держлітвидав, 1952. — 67 с.
- Оповідання. — К. : Держлітвидав, 1937. — 400 с.
- Повісті та оповідання. — К. : Держлітвидав УРСР, i960. — 455 с.
- Степ. — К. : Держлітвидав, 1952, — 123 с.
- Три сестри: драма на 4 дії. — К.: Мистецтво, 1953. — 96 с.
- Хірургія. — К. : Держлітвидав УРСР, 1953. — 20 с.
- Чайка: комедія на 4 дії. — К. : Мистецтво, 1955.— 79 с.
- Ювілей: жарт на 1 дію. — К. : Мистецтво, 1951. — 32 с.
Родина
- Батько — Павло Єгорович Чехов (1825—1898), колишній кріпак, купець третьої і потім другої гільдії.
- Дід по батькові — Єгор Михайлович Чехов (1799—1879), селянин, уродженець села Ольховатка, Воронежської області, Острозького повіту, належав до кріпосного поміщика Івана Дмитровича Черткова, внук якого був близьким однодумцем Лева Толстого. Викупив себе і свою сім'ю із кріпосної залежності ще задовго до скасування кріпосного права, згодом — керуючий маєтком І. М. Платова.
- Прадід — Михайло Омелянович Чех (1798—12.03.1879), усе життя був кріпаком, мав п'ятеро дітей (Іван, Єгор, Артем, Семен та Василь), який він суворо виховував
- Бабуся по батькові — Єфросинія Омелянівна Шимко (Чехова) (1804—1878), селянка, що перебувала в кріпосній залежності до 1841, Українка, з родини конярів.
- Дід по батькові — Єгор Михайлович Чехов (1799—1879), селянин, уродженець села Ольховатка, Воронежської області, Острозького повіту, належав до кріпосного поміщика Івана Дмитровича Черткова, внук якого був близьким однодумцем Лева Толстого. Викупив себе і свою сім'ю із кріпосної залежності ще задовго до скасування кріпосного права, згодом — керуючий маєтком І. М. Платова.
- Мати — Євгенія Яківна Морозова (1835—1919), родом з Моршанська, навчалася вона вдома, після смерті батька переїхала з сестрою до Таганрогу, де вже навчається в інституті шляхетних дівчат, а 1854 року в місцевому Успенському соборі одружується з батьком майбутнього письменника.
- Дід по матері — Яків Герасимович Морозов (1800—1847), родом з селища Фофаново, допомагав своєму батькові з торгівлею у Моршанську. У 1820 одружився на Олександрій Іванівній Кохмаковій. У 1933 відкрив у Ростові магазин сушеної риби. Мав трьох дітей: Івана, Феодосію та Євгенію.
- Прадід — Герасим Микитович Морозов (1764—3.05.1825), водив по Волзі та Окі баржи зі зерном та лісом. Одружився на кріпосній христянці Тетяні Леонтєвій, від якої мав п'ятеро дітей: Олексій, Василь, Марія, Федір та Яків. У віці 53 років викупив себе та сина Якова.
- Прадід — Микита Морозов, кріпосний християнин, прожив у селищі Фофаново, нині Івановська область.Бабуся по матері — Олександра Іванівна Кохмакова (1804—1868), родом з родини майстрів. У родині було багато ікон та предмети зроблені з дерева. Жила з дітьми в Шуї, окремо від батька, який періодично навідувався до родини. У 1847 в результаті сильної пожежі згоріли 88 будинків, залишивши Морозових без майна. В цей же рік померає син Яків від холери.
- Дід по матері — Яків Герасимович Морозов (1800—1847), родом з селища Фофаново, допомагав своєму батькові з торгівлею у Моршанську. У 1820 одружився на Олександрій Іванівній Кохмаковій. У 1933 відкрив у Ростові магазин сушеної риби. Мав трьох дітей: Івана, Феодосію та Євгенію.
- Старший брат — Олександр Павлович Чехов (1855—1913), лікар, публіцист, мемуарист.
- Старший брат — Микола Павлович Чехов (1858—1889), російський художник, помер від туберкульозу у віці 31 року.
- Молодший брат — (1861—1922) , педагог, народний вчитель.
- Молодша сестра — Марія Павлівна Чехова (1863—1957), педагог, художниця, засновниця дому музею Антона Чехова в Ялті.
- Молодший брат — (1865—1936), письменник, театральний критик, біограф Антона Павловича.
- Племінник — Михайло Олександрович Чехов (1891—1955), російський та американський актор, режисер, театральний педагог, засновник акторської «Системи Чехова».
- Дружина племінника — (1897—1980), німецька акторка, сестра Лева Костянтиновича Кніппера.
- Дружина — Ольга Леонардівна Кніппер-Чехова (1868—1959), російська та радянська акторка німецького походження, народна артистка СРСР (1937), тітка радянського композитора Лева Костянтиновича Кніппера. У подружжя дітей не було.
Кінематограф
Дороов письменника постійно привертав увагу кінематографістів (фільми: «Шведський сірник», «Дядя Ваня» (п'єса екранізована більш як 30 разів), «Три сестри», «Дама з собачкою», «Незакінчена п'єса для механічного піаніно», «Очі чорні» та ін.).
На українських кіностудіях за творами А. Чехова знято фільми:
- «Шведський сірник» (1922),
- «Будинок з мезоніном» (1960),
- «Каштанка» (1975),
- «Поцілунок» (1983),
- «Володя великий і Володя маленький» (1985),
- «Тепер ось прослався, сине людський» (1990) та ін.
Образ Чехова в кінематографі
- У місті С. (рос. «В городе С.») (1969), в ролі письменника Андрій Попов
- Сюжет для невеликого оповідання (рос. «Сюжет для небольшого рассказа») (1969) — Микола Гринько
- Я — акторка (рос. «Я — актриса») (1980) — Олег Вавилов
- [ru] (2012) — Кирило Пирогов
- [ru] (2014) — Єгор Корєшков.
Пам'ять
Йому відкрито меморіальні будинки-музеї у Сумах і Ялті, встановлено пам'ятник в Ялті (1953, скульптор Г. Мотовилов).
На його честь названо астероїд 2369 Чехов та кратер [en] на Меркурії.
У місті Одеса встановлена меморіальна дошка про перебування у 1889 році А. П. Чехова в будинку № 12, провулок Чайковського.
Галерея
- Погруддя Антону Чехову у місті Слов'янськ
- Бюст Чехова у Таганрозі
- Пам'ятник у Таганрозі
- Погруддя письменника в Баденвейлері, Німеччині
- Пам'ятна табличка у Баденвейлері, Німеччині
- Статуя в Томську, Росія
Див. також
- Шехтель Федір Осипович
- Сецесія
- Музеї Таганрога
- Художній музей (Таганрог)
- Таганрозький краєзнавчий музей
- Будинок-музей Чехова в Сумах
- Будинок-музей Чехова в Ялті
- Маєток Линтварьових на Луці
- Линтварьови
- Садиба Меліхово
- Чехов у Ялті (комедія)
- Містечко (фільм)
- Чеховська рушниця
Окремі твори А. П. Чехова
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чехов Антон Павлович |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чехов Антон Павлович |
- Паперный З. С. Чехов Антон // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 8.
- Паперный З. С. Чехов Антон Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1978. — Т. 29 : Чаган — Экс-ле-Бен. — С. 138–140.
- С. Венгеров Чехов, Антон Павлович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1903. — Т. XXXVIIIа. — С. 777–781.
- http://web.archive.org/web/20181018063925/https://www.mos-ritual.ru/novodeviche-kladbische
- Find a Grave — 1996.
- Czech National Authority Database
- Быков П. В. Чехов, Александр Павлович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1903. — Т. XXXVIIIа. — С. 777.
- Чехов, Михаил Павлович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1903. — Т. XXXVIIIа. — С. 781.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Musikverkets auktoritetsdatabas — 2017.
- * Чехов як українець. [ 14 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- [1] В листі до Д. В. Григоровича Чехов згадує про своє українське походження: «Правда, в моих жилах течет ленивая хохлацкая кровь»
- [2] В листі до Л. А. Сулержицького Чехов відносить себе до «хохлів»: «Очень рад, что Вы стали Думать иначе о нас, хохлах»
- [3] В листі до Августина Врзала Чехов дає короткі автобіографічні данні, згадуючи, що: «Дед мой был малоросс, крепостной; до освобождения крестьян»
- [4] У своєму листі до О. С. Суворина Чехов підкреслює свою любов до криниць-журавлів та побілених хат, пояснюючи це своєю «хохлацкой кровью»
- [5]У листі до Суворина Чехов пише про свою «хохлацкую логику»
- Володимир Звиняцьковський. ЧÉХОВ Антон Павлович // Шевченківська енциклопедія: В 6 т. — К.: НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т-Я. — С. 761
- Юрий Александрович Бычков. Чеховские корни // Наука и жизнь : журнал. — 2010. — 20 липня.(рос.)
- Андрій Безсмертний-Анзіміров. Чехов як українець. До 155-ї річниці від дня народження письменника // День : газета. — 2015. — 30 січня. з джерела 4 лютого 2016. Процитовано 2016-05-13.
- Гребенникова Елена. 9 февраля 1897: первая перепись в Российской империи // Сегодня : сайт. — 2012. — 9 лютого.(рос.)
- Сапухін П. А. Чехов на Сумщині.: Суми: Ред.-вид. відділ облуправління по пресі, 1993. –7 с.
- Кожевникова, Анна. (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
- . web.archive.org. 22 лютого 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 7 квітня 2024.
- А. П. Чехов, Полное собрание сочинений и писем в тридцати томах. Сочинения в 18-ти томах. Т. 18. Стр. 337—338. М., Наука, 1982 г.
- М.С. Овасапова (сост.). Украина в жизни и творчестве А.П. Чехова. — Харьков : Харьковская областная универсальная научная библиотека, 2010. — С. 13, 14. (рос.)
- Енциклопедія історії України
- А.П.Чехов Н.А. Лєйкіну 29 березня 1888
- . Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
- Сапухін П. А. Чехов на Сумщині.: Суми: Ред.-вид. відділ облуправління по пресі, 1993. — с.12-16
- Сапухін П. А. Чехов на Сумщині.: Суми: Ред.-вид. відділ облуправління по пресі, 1993. — с.22-24
- «А. П. Чехов і село Глибне». «Історія Самотоївки від найдавніших часів» — О.Десятниченко, «Діса плюс», Харків, 2014.
- А. П. Чехов лист М. П. Чеховій, 1888, Феодосія
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Література
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Г. О. Шалюгін. Чехов Антон Павлович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 540. — .
- Сапухін П. А. Чехов на Сумщині.: Суми: Ред.-вид. відділ облуправління по пресі, 1993. –107 с.
- Сумщина в долях трьох геніїв [П. І. Чайковський, А. П. Чехов, С. В. Рахманінов: альбом] / Макарова В. А., Макарова Л. А., Шейко В. К. — Суми ; Київ: Фолігрант, 2014. — с. 101—147
- «А. П. Чехов і село Глибне». «Історія Самотоївки від найдавніших часів» — О. Десятниченко, видавництво «Діса плюс», Харків, 2014.
- Литературный Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 736; (рос.)
- Мистетцво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С. 632—633;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С. 850; (рос.)
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 1492;
- Иллюстрированный Энциклопедический словарь. М., 2000. — С. 1356—1357; (рос.)
- Театр: Энциклопедия. М., 2002. — С. 291—293. (рос.)
- Чехов в воспоминаниях современников. М. 1952 — с. 113—118. (рос.)
- Іван Овечко «Чехов і Україна (Походження Антона Чехова, його зв'язки з Україною й українські елементи в житті і творчості письменника)». Мюнхен, 1973.
- Михаил Павлович Чехов. «Вокруг Чехова. Встречи и впечатления». С-Пб., 2010. (рос.)
- Анри Труайя. «Антон Чехов». М., 2004. (рос.)
Посилання
- Чехов Антон Павлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 761-762.
- Чехов Антон // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2054. — 1000 екз.
- Чехов у фондах ДЗ «НПБ України»[недоступне посилання з серпня 2019]
- Украинец Антон Чехов [ 18 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Чехов і Москвін — дві протилежності [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Антон Павлович Чехов — українець?! [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Чехов, українець, змушений писати російською
- Антон Чехов [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- По ком звонит колокол. Украинские корни Чехова [ 22 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- А Чехов таки українець [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Чехов як українець [ 4 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami listopad 2017 Anto n Pa vlovich Che hov ros Anto n Pa vlovich Che hov 17 29 sichnya 1860 18600129 Taganrog Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 2 15 lipnya 1904 Badenvajler Nimecka imperiya rosijskij pismennik prozayik dramatug publicist likar ta gromadskij diyach ukrayinskogo pohodzhennya Chehov Anton Pavlovichros Chehov Anton PavlovichIm ya pri narodzhenniChehov Anton PavlovichPsevdonimAntosha Chehonte Brat mogo brata Lyudina bez selezinki ta inshiNarodivsya17 29 sichnya 1860 1860 01 29 Taganrog Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 1 2 Pomer2 15 lipnya 1904 1904 07 15 44 roki Badenvajler Nimecka imperiya tuberkulozPohovannyaNovodivichij cvintar 1 4 5 GromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistukrayinecMisce prozhivannyaSadiba MelihovoDiyalnistliteraturnij profil prozayik dramaturg eseyist Sfera robotiproza d 6 drama 6 i medicina 6 Alma materd 1884 1 Mova tvorivrosijskaNapryamokrealizmZhanrromani opovidannya dramaturgiyaMagnum opus Vishnevij sad BatkoChehov Pavlo YegorovichMatidBrati sestriChehova Mariya Pavlivna Chehov Oleksandr Pavlovich Chehov Mikola Pavlovich i dU shlyubi zKnipper Chehova Olga Leonardivna 1 AvtografNagorodiOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Chehov Anton Pavlovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chehov Klasik svitovoyi literaturi Likar za fahom Pochesnij akademik Imperatorskoyi Akademiyi nauk z rozryadu krasnogo pismenstva 1900 1902 Odin iz najvidomishih dramaturgiv svitu reformator teatru Jogo tvori perekladeni ponad 100 movami Jogo p yesi a zokrema Chajka Tri sestri ta Vishnevij sad protyagom ponad 100 rokiv stavlyatsya v bagatoh teatrah svitu Za 25 rokiv tvorchosti z momentu vipusku z gimnaziyi u 1879 do svoyeyi smerti v 1904 Chehov stvoriv ponad 300 riznomanitnih tvoriv korotkih gumoristichnih opovidan serjoznih povistej p yes bagato z yakih stali klasikoyu svitovoyi literaturi Sered najbilsh vidomih Step Nudna istoriya Duel Palata 6 Stribuha Rozpovid nevidomoyi lyudini Muzhiki 1897 Lyudina v futlyari 1898 Agrus Pro lyubov Dama z sobachkoyu U yaru Ditvora Drama na polyuvanni p yesi Ivanov Chajka 1895 Dyadya Vanya 1899 Tri sestri 1901 1903 Vishnevij sad 1903 1904 Okrim diyalnosti pismennika vin takozh aktivno zajmavsya blagotvorchoyu diyalnistyu dopomagayuchi goloduyuchim lyudyam dityam hristyanam ta hvorim na tuberkuloz Buv Upovnovazhennim pravlinnya Yaltinskogo blagotvorchoyi spilnosti organizovuyuchi zbori na korist lyudej ta publikuvav teksti v gazetah prisvyachenim stanovishyu socialno vrazlivim grupah naselennya v Rosijskij imperiyi BiografiyaPohodzhennya Batko pismennika 1823 1898 roki Pavlo Yegorovich Chehov narodivsya u seli Olhovatka Voronezkoyi guberniyi Buv kripakom O D Chertkova u ditinstvi vchivsya v silskij shkoli dobre spivav 1840 roku vivchav cukrovarinnya na Olhovatskomu cukrovomu zavodi de jogo batko Yegor Mihajlovich Chehov didus Antona Pavlovicha stav prikazhchikom i 1841 roku vikupiv sebe ta svoyu rodinu za 3500 rubliv Jogo druzhinoyu babuseyu Antona Pavlovicha bula ukrayinka Yefrosiniya Yemelyanivna Shimko 1798 1878 roki z roztashovanogo poryad sela Zajcivka kudi zgodom vsiyeyu rodinoyu z Yegorom Mihajlovichem i ditmi pereselyayetsya Z chasom batko pismennika Pavlo Yegorovich sam staye kontorskim prikazhchikom u I Ye Kobilina a potim i kupcem 2 yi gildiyi v Taganrozi de i narodivsya pismennik Anton Pavlovich Chehov Mati pismennika Yevgeniya Yakivna Morozova 1835 1919 roki rodom z Morshanska Navchalasya vona vdoma v 12 rokiv vtratila batka sho zmusilo pereyihati z mamoyu ta sestroyu do Taganrogu de vzhe navchayetsya v instituti shlyahetnih divchat a 1854 roku v miscevomu Uspenskomu sobori vinchayetsya z Pavlom Yegorovichem Chehovim Anton Chehov buv tretoyu ditinoyu u rodini v yakij bulo shestero ditej she odna donka pomerla u ranomu vici p yatero siniv ta odna donka Pismennik viznavav sho ye ukrayincem Ditinstvo ta yunist Otchij budinok pismennika u Taganrozi Anton Chehov narodivsya 17 29 sichnya 1860 v misti Taganrog Rostovskoyi oblasti u nevelichkomu samannomu budinochku na Polijcejski vulici zaraz vulicya Chehova Ditinstvo pismennika povyazano z cerkovnimi svyatami ta imenninami V budni dni pislya shkoli vin z bratom storozhili lavku batka a v p yat godin ranku kozhen den stavili spivati u cerkovnomu hori Yak kazav sam Chehov V ditinstvi u mene ne bulo ditinstva Spochatku Anton Chehov vchivsya u greckij shkoli v Taganrozi Grek sho utrimuvav shkolu primushuvav zazubryuvati uroki biv uchniv linijkoyu staviv u kutok na kolina na grubu sil A P Chehov 1898 U 8 rokiv pislya dvoh rokiv navchannya u greckij shkoli Anton vstupiv do Taganrozkoyi gimnaziyi nini Gimnaziya 2 im A P Chehova Cholovicha klasichna gimnaziya bula najstarishim navchalnim zakladom na pivdni Rosijskoyi imperiyi zasnovana 1806 roku i davala dobri yak na toj chas osvitu i vihovannya Po zakinchenni vosmi klasiv gimnaziyi molodi lyudi mogli bez ispitiv vstupati do bud yakogo rosijskogo universitetu abo poyihati navchatisya za kordon U gimnaziyi sformuvalosya jogo bachennya svitu lyubov do knig znan i teatru Tut vin otrimav svij pershij literaturnij psevdonim Chehonte yakim jogo nagorodiv vchitel Zakonu Bozhogo Fedir Platonovich Pokrovskij Tut pochalisya jogo pershi literaturni ta scenichni doslidi Pershu dramu Bezotcovshina Anton Chehov napisav u 18 rokiv Osoblivu rol u formuvanni tvorchosti Chehova zigrav Taganrozkij dramatichnij teatr zasnovanij 1827 roku Chehov pobuvav u nomu vpershe u 13 rokiv koli pobachiv p yesu Zhaka Offenbaha Prekrasna Yelena Muzika ta kniga probudzhuvali u yunogo Chehova bazhannya do tvorchosti Piznishe v odnomu zi svoyih listiv Chehov napisav Teatr meni davav kolis bagato horoshogo Ranishe dlya mene ne bulo bilshoyi nasolodi yak siditi v teatri Ne vipadkovo geroyi jogo pershih tvoriv takih yak Tragik Komik Benefis Nedaremno kurka spivala buli aktorami i aktrisami Anton Chehov brav uchast u domashnih spektaklyah svogo druga po gimnaziyi Chehov gimnazist vidavav gumoristichni zhurnali pridumuvav pidpisi do malyunkiv pisav gumoristichni rozpovidi scenki Svoyu pershu p yesu vin napisav u 18 rokiv pid chas navchannya u gimnaziyi Gimnazijnij period Chehova buv vazhlivim periodom dozrivannya i formuvannya jogo osobistosti rozvitku yiyi duhovnih osnov Gimnazichni roki dali Chehovu velicheznij material dlya pismennickoyi roboti Najtipovishi i koloritni postati z yavlyatsya piznishe na storinkah jogo tvoriv Mozhlivo odniyeyu z takih figur buv i jogo vchitel matematiki batko majbutnogo pershogo golovi VChK Feliksa Dzerzhinskogo 1876 roku rodina Chehovih pereyihala do Moskvi cherez te sho batko pismennika zbankrutuvav ta rozprodav majno v Taganrozi v tomu chisli svij dim Odnak Chehov zalishivsya do zakinchennya navchannya u Taganrozi zaroblyayuchi sobi na zhittya repetitorstvom 1879 roku vin zakinchiv gimnaziyu Dorosli roki zhittya 1879 roku pereyihav do batkiv u Moskvu i vstupiv na medichnij fakultet Moskovskogo universitetu de navchavsya u vidomih profesoriv Mikoli Sklifosovskogo Grigoriya Zahar yina ta inshih Takozh 1879 go brat Antona Ivan otrimav misce vchitelya v pidmoskovnomu misti Voskresensku Jomu vidilili prostoru kvartiru de mogla bi prozhivati navit rodina Chehovi zhili u Moskvi tisno tomu priyizhdzhali na lito do Ivana u Voskresensk Jomu vidilili veliku kvartiru v yakij mogla rozmistitisya cila sim ya Chehovi yaki zhili v Moskvi blizko priyihali na lito do Ivana v Voskresensk Tam 1881 roku Anton Chehov poznajomivsya z doktorom P A Arhangelskim zaviduvachem Voskresenskoyi likarni Chikinskoyi likarni Z 1882 roku buduchi studentom vin uzhe dopomagav likaryam prijmati paciyentiv 1884 roku Chehov zakinchiv kurs universitetu i pochav pracyuvati povitovim likarem u Chikinskij likarni Yak zgaduvav Arhangelskij Anton Pavlovich brav chas u svoyij roboti inodi vislovlyuyuchi svoyi diyi yak nibi nevpevneni ale vse sho vin robiv z uvagoyu i vidimoyu lyubov yu do roboti osoblivo z lyubov yu do paciyenta yakij projshov cherez jogo ruki lt gt Psihichnij stan paciyenta zavzhdi privertav osoblivu uvagu Antona Pavlovicha i razom zi zvichajnimi likami vin nadavav velikogo znachennya vplivu na psihiku paciyenta z boku likarya i navkolishnogo seredovisha Potim vin pracyuvav u Zvenigorodi de pevnij chas zaviduvav likarneyu Budivlya kolishnoyi zvenigorodskoyi likarni de pracyuvav A P Chehov U berezni 1880 roku budichi studentom pershogo kursu u 10 nomeri zhurnalu Strekoza vihodit jogo pershij drukovanij tvir rozpovid List do vchenogo susida ta Sho najchastishe zustrichayetsya u romanah povistej v inshomu U nastupni roki Chehov pisav opovidannya feletoni gumori drib yazkovi rechi pid psevdonimami Antosha Chehonte i Lyudina bez selezinki abo yih varianti abo zovsim bez pidpisu u vidannyah maloyi presi perevazhno gumoristichni moskovski zhurnali Budilinik Glyadachi ta in i v Peterburzi gumoristichnij tizhnevik Oskolki Babka Chehov spivpracyuvav z Peterburzkoyu gazetoyu z 1884 roku z perervami z suvorinskoyu gazetoyu Novoe vremya 1886 1893 i z Russkie vedomosti 1893 1899 U 1882 roci Chehov pidgotuvav pershu zbirku opovidan Pustoshi ale cherez trudnoshi cenzuri vin ne pishov U 1884 roci vijshla zbirka jogo opovidan Kazki pro Melpomenu za pidpisom A Chehonte U 1883 roci stav odnim iz zasnovnikiv rosijskogo gimnastichnogo tovaristva Z vesni 1885 roku sim ya Chehovih pereyihala do pomistya nepodalik Voskresenska Tim chasom Anton Pavlovich pishe zbirki tvoriv Pestrye rasskazy 1886 Nevinnye rechi 1887 Vid pochatku spivpraci z redakciyeyu gazeti Chehov vidmovlyayetsya vid svogo psevdonimu i pidpisuyetsya povnim prizvishem 1887 roku v teatri postavili pershu p yesu Chehova Ivanov U kinci 1880 h rokiv Anton Pavlovich zhiv u Moskvi na ru 1886 1890 rr Tam vin znimav nevelichkij dvopoverhovij fligel yakij za svoyeyu arhitekturoyu nagaduvav staromodnij komod Razom iz nim prozhivali jogo batki sestra Mariya Pavlivna yaka vikladala v privatnij gimnaziyi L F Rzhevskoyi molodshij brat ru student yuridichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu Inshi brati zhili okremo zhurnalist Oleksandr Pavlovich u Peterburzi pedagog Ivan Pavlovich v Moskvi na kazennij kvartiri pri Arbatskomu uchilishi hudozhnik Mikola Pavlovich to zhiv iz svoyeyu pozashlyubnoyu druzhinoyu A A Golden v meblovanih kimnatah to raptom povertavsya do brata v budinok komod shob potim znovu kudis nespodivano poditis Vlitku 1888 i 1889 rr sim ya Chehova meshkala u mayetku pomishikiv Lintvarovih budinochku z kolonami u seli Luka bilya Sum Harkivskoyi guberniyi Priyihavshi z Moskvi 6 travnya 1888 z matir yu Yevgeniyeyu Yakivnoyu i sestroyu Mariyeyu v toj zhe den ne vtrimavsya i podilivsya svoyeyu radistyu z bratom Ivanom Ivane Mi priyihali Dacha chudova Miscevist poetichna fligel prostorij i chistenkij mebli zruchni i v dostatku Stavok velicheznij z verstu dovzhinoyu Pahne chudno sad starij prestarij Perebuvannya Chehova na Luci suprovodzhuvalosya priyizdami chislennih gostej zi svitu literaturi i mistectva viyizdami do Poltavskoyi guberniyi vidviduvannyam yarmarkiv I zvichajno Chehov zajmavsya tut likarskoyu praktikoyu Ta zakinchiv napisannya opovidannya Nepriyemnist rozpochate she v Moskvi ta vidpraviv jogo do Peterburga 23 travnya 1888 v gazetu O S Suvorina Novoe vremya U 1889 roci tut pomer vid tuberkulozu jogo brat hudozhnik Mikola Chehov Nini u primishenni fligelya de meshkala rodina Chehovih roztashovano Budinok muzej Chehova v Sumah 1890 roku Chehov virushiv do Sibiru a zgodom vidvidav Sahalin misce zaslannya katorzhnikiv Anton Chehov ta Olga Knipper 1892 roku Chehov kupiv pomistya v Melihovo Tut vin ne lishe bagato pisav u period rozkvitu jogo tvorchosti ale j otrimav znachnu medichnu praktiku 1897 roku u Chehova rizko zagostrivsya tuberkuloz Vid cogo jogo zdorov ya nastilki oslablo sho likari propisali jomu virushiti na pivden Tomu Chehov kupiv nevelichku dilyanku zemli v Yalti i pochinaye tam buduvati dachu U travni Chehov odruzhivsya z Olgoyu Knipper vidomoyu rosijskoyu aktorkoyu Moskovskogo Hudozhnogo teatru nimeckogo pohodzhennya Ditej u shlyubi ne bulo Smert Dovgij chas vvazhalos sho pismennik pomer vid tuberkulozu V istoriyi hvorobi Chehova yaku viv u klinici likar pismennika Maksim Maslov zapisano sho u gimnazichni ta studentski roki Chehov hvoriv na tuberkulozne zapalennya ocherevini ale stiskannya v grudnini vidchuvav she v 10 richnomu vici Z 1884 roku Chehov strazhdav na krovoharkannya z pravoyi legeni Deyaki doslidniki vvazhayut sho fatalnu rol u zhitti pismennika vidigrala podorozh na Sahalin tam usyudi bulo bezdorizhzhya tozh tisyachi kilometriv dovelosya yihati na konyah u siromu odyazi j naskriz promoklih valyankah sam Chehov i jogo blizki pov yazuvali zahvoryuvannya na tuberkuloz same z poyizdkoyu Inshi nazivali prichinoyu zagostrennya tuberkulozu chasti pereyizdi z Yalti do Moskvi u najnespriyatlivishij dlya zdorov ya chas A takozh deyaki biografi nagoloshuvali sho Chehov zapustiv hvorobu i zvernuvsya do likarya lishe u 37 richnomu vici 1904 roku postavili p yesu Vishnevij sad ostannij tvir Chehova 2 15 lipnya 1904 go Chehov viyihav na kurort do Nimechchini Cherez raptove zagostrennya hvorobi yake jomu ne vdalosya poboroti pismennik pomer 2 15 lipnya 1904 r v m Badenvajleri Nimechchina Ce stalosya v nich iz 1 na 2 lipnya 1904 roku Za svidchennyam druzhini Olgi Leonardivni vnochi vin prokinuvsya i vpershe u zhitti sam poprosiv poslati po likarya Potim nakazav podati shampanskogo Anton Pavlovich siv i yakos urochisto golosno skazav likarevi nimeckoyu vin duzhe malo znav po nimecki Ich sterbe Potim povtoriv dlya studenta abo dlya mene po rosijski Ya pomirayu Potim uzyav kelih povernuv do mene oblichchya posmihnuvsya svoyeyu divnoyu posmishkoyu skazav Davno ya ne piv shampanskogo spokijno vipiv use do dna tiho lig na livij bik i nezabarom stih nazavzhdi Pohoron Antona Chehova Trunu z tilom pismennika privezli do Moskvi de 9 22 lipnya 1904 roku vidbuvsya pohoron Jogo vidspivuvali v Uspenskij cerkvi Novodivochogo monastirya A pohovali za ciyeyu zh cerkvoyu na monastirskomu cvintari poruch iz mogiloyu jogo batka Na mogili postavili derev yanij hrest z ikonoyu i lihtarikom dlya lampadki U richnicyu smerti A P Chehova 2 15 lipnya 1908 roku na mogili vidkrili novij marmurovij pam yatnik u stili modern za proyektom hudozhnika Leonida Brayilivskogo U 1933 roci koli zakrili cvintar na teritoriyi Novodivochogo monastirya na prohannya Olgi Knipper vidbulosya perepohovannya Chehova za pivdennoyu stinoyu monastirya 16 listopada 1933 u prisutnosti nechislennih rodichiv i blizkih znajomih mogilu vidkrili i trunu na rukah perenesli na nove misce Nezabarom syudi perenesli j obidva nadgrobki A P Chehova ta jogo batka prote pohovannya P I Chehova zalishili na staromu misci U 2018 roci vcheni Institutu biologichnih nauk Kuodrama Norvich Velikobritaniya doslidzhuvali himichnij sklad zrazkiv vzyatih z pidpisanoyi Chehovim listivki ta jogo rukopisiv a takozh sorochku z plyamoyu krovi na pismenniku v moment jogo smerti Pid chas doslidzhennya okrim proteyiniv yaki svidchat pro nayavnist mikrobakterij tuberkuloku v probah takozh buli znajdeni proteyini yaki svidchili pro utvorennya tromba sho prizvelo do vazokonstrikciyi i podalshogo krovovilivu v mozok insultu yakij vcheni vvazhali bezposerednoyu prichinoyu smerti pismennika TvorchistVsyu tvorchist Chehova zavedeno diliti na dva osnovni periodi Chehovo Chehontskij i zrilij Pershij period tvorchosti U 1880 roci buduchi studentom pershogo kursu Chehov pomistiv v zhurnali Babka rozpovid List do vchenogo susida i gumoresku Sho najchastishe zustrichayetsya v romanah povistyah tosho Ce buv jogo debyut u presi U nastupni roki Chehov pisav opovidannya fejletoni gumoreski drib yazok pid psevdonimami Antosha Chehonte i Lyudina bez selezinki abo yih variantami abo zovsim bez pidpisu u vidannyah maloyi presi perevazhno gumoristichnih moskovskih zhurnalah Budilnik Glyadach ta in i v peterburzkih gumoristichnih tizhnevikah Oskolki Strekoza Chehov spivpracyuvav z Peterburzkoyu gazetoyu z 1884 r z perervami z suvorinskoyu gazetoyu Novij chas 1886 1893 rr i z Rosijskimi vidomostyami 1893 1899 rr U 1882 Chehov pidgotuvav pershij zbirnik opovidan Vitivka ale vin ne vijshov mozhlivo cherez cenzurni trudnoshi U 1884 vijshla zbirka jogo opovidan Kazki Melpomeni za pidpisom A Chehonte 1885 1986 roki period rozkvitu Chehova yak beletrista miniatyurista avtora korotkih v osnovnomu gumoristichnih opovidan U toj chas za jogo vlasnim viznannyam vin pisav po rozpovidi na den Suchasniki vvazhali sho vin i zalishitsya v comu zhanri ale navesni 1886 vin otrimav list vid vidomogo rosijskogo literatora D V Grigorovicha de toj kritikuvav Chehova za te sho vin vitrachaye svij talant na drib yazok Goloduvati krashe yak mi svogo chasu goloduvali poberezhit vashi vrazhennya dlya praci obdumanoyi Odna taka pracya bude v sto raziv vishe ocinena sotni prekrasnih opovidan rozkidanih v riznij chas z gazet pisav Grigorovich Zgodom do porad Grigorovicha priyednalisya O S Suvorin I Ya Bilibin i O M Plesheyev Chehov prisluhavsya do cih porad Z 1887 roku vin vse menshe spivpracyuvav z gumoristichnimi zhurnalami bulo perervano spivpracyu z Budilnikom Jogo opovidannya stavali vse dovshimi i serjoznishimi Pro vazhlivi zmini sho vidbuvalisya todi z Chehovim govorit she j nove bazhannya podorozhuvati U tomu zh 1887 roci vin virushiv u podorozh na pivden v ridni miscya piznishe vin yizdiv po gogolivskih miscyah v Krim na Kavkaz Vse ce poyasnyuvalosya tim sho vin vidchuvav nedolik vrazhen nevdovolennya soboyu Poyizdka na pivden ozhivila spogadi Chehova pro provedenu tam molodist i dala jomu material dlya Stepu pershogo jogo tvoru v tovstomu zhurnali Pivnichnij visnik Debyut u takomu zhurnali privernuv veliku uvagu kritikiv nabagato bilshe nizh do yakogo nebud poperednogo tvoru Chehova Voseni 1887 roku v listah Chehova z yavilisya zgadki pro robotu nad romanom v 1500 ryadkiv Vona trivala do 1889 koli Chehov tyazhivsya robotoyu takogo velikogo rozmiru nareshti vidmovivsya vid svogo zadumu Ya radij pisav vin u sichni Suvorinu sho 2 3 roki tomu ya ne sluhavsya Grigorovicha i ne pisav romanu Uyavlyayu skilki b dobra ya popsuvav yakbi posluhavsya Krim dostatku materialu j talantu potribno she desho ne mensh vazhlive Potribna zmuzhnilist ce raz po druge neobhidno pochuttya osobistoyi svobodi a ce pochuttya stalo rozgoratisya v meni tilki nedavno Ochevidno same nedolikom cih vlastivostej buv nezadovolenij Chehov u kinci 1880 h sho j sponukalo jogo do mandriv Ale vin zalishivsya nezadovolenij i pislya cih poyizdok jomu bula potribna nova velika podorozh Variantami jogo buli navkolosvitnya podorozh poyizdka v Serednyu Aziyu v Persiyu na Sahalin Vreshti resht vin zupinivsya na ostannomu varianti Ale nezvazhayuchi na nezadovolenist Chehova soboyu jogo slava zrostala Pislya vihodu Stepu i Nudnoyi istoriyi uvagu kritikiv i chitachiv bula prikuta do kozhnogo novogo tvoru 7 19 zhovtnya 1888 roku vin otrimav polovinnu Pushkinsku premiyu Akademiyi nauk za tretyu zbirka V sutinkah U vidpovidnij postanovi akademichnoyi komisiyi bulo napisano sho opovidannya p Chehova hocha i ne cilkom zadovolnyayut vimogam vishoyi hudozhnoyi kritiki predstavlyayut prote zh vidatne yavishe v nashij suchasnij beletristichnij literaturi U kinci 1880 h rokiv v maneri Chehova z yavilasya osoblivist yaku odni suchasniki vvazhali perevagoyu inshi nedolikom navmisna neuperedzhenist opisu pidkreslena vidsutnist avtorskoyi ocinki Osoblivo cim vidilyayutsya Spati hochetsya Babi i Knyaginya Sahalin V 1889 roci pomiraye jogo starshij brat Mikola Todi vin zadumuyetsya zajnyatis serjoznishoyu spravoyu Rishennya poyihati same do Sahalinu bulo ostatochno uhvaleno ochevidno vlitku 1889 roku pislya obgovorennya cogo namiru z artistkoyu K A Karatiginoyu sho podorozhuvala po Sibiru i Sahalinu v kinci 1870 h rokiv Ale Chehov dovgo prihovuvav cej namir navit vid najblizhchih povidomivshi pro nogo Karatiginu vin poprosiv trimati ce v tayemnici Rozkriv vin cyu tayemnicyu tilki v sichni 1890 go i ce spravilo velike vrazhennya na suspilstvo Posilyuvalosya ce vrazhennya she j raptovistyu prijnyatogo rishennya adzhe vzhe navesni 1890 go Chehov virushiv u podorozh Shlyah cherez Sibir zajnyav kilka misyaciv za yaki Chehov napisav dev yat narisiv ob yednanih pid zagalnoyu nazvoyu Iz Sibiru Na Sahalin Chehov pribuv 11 23 lipnya Za kilka misyaciv perebuvannya na nomu Chehov spilkuvavsya z lyudmi diznavavsya istoriyi yih zhittiv prichini posilannya i nabirav bagatij material dlya svoyih notatok Vin proviv spravzhnij perepis naselennya Sahalinu zibravshi kilka tisyach kartok pro zhiteliv ostrova Administraciya ostrova suvoro zaboronila spilkuvatisya z politichnimi v yaznyami ale vin porushuvav cyu zaboronu Povertavsya Chehov voseni i vzimku 1890 roku z Indijskogo okeanu cherez Sueckij kanal vidvidavshi po dorozi ostriv Cejlon 7 19 grudnya ridni zustrili jogo v Tuli U nastupni 5 rokiv Chehov pisav knigu ru Chehov pracyuvav u biblioteci Tovaristva doslidnikiv Amurskoyi oblasti zbirayuchi dodatkovi materiali dlya knigi pro Sahalin Sho stosuyetsya hudozhnoyi tvorchosti to podorozh na Sahalin za tverdzhennyam samogo Chehova spravila velicheznij vpliv na vsi jogo podalshi tvori U 2005 na Sahalini vpershe v Rosiyi opublikovani v odnomu vidanni materiali sahalinskogo perepisu A P Chehova Mozhlivo stanut v prigodi i moyi cifri ros Byt mozhet prigodyatsya i moi cifry U vidanni opublikovano vsi 10 tisyach opituvalnih kart zapovnenih respondentami Chehova pid chas jogo podorozhi na ostriv Sahalin 1890 roku Drugij period tvorchosti Z 1890 po 1892 rik pislya povernennya do Moskvi z poyizdki po Sahalinu Chehov oselivsya u nevelichkomu dvopoverhovomu fligeli na ru Fligel na Malij Dmitrivci de zhiv pismennik Tut vin pracyuvav nad knigoyu Ostriv Sahalin tvorami Stribuha Duel Palata 6 a takozh zustrichavsya z pismennikami V G Korolenkom D V Grigorovichem P D Boborikinim V I Nemirovichem Danchenkom vidomimi aktorami O P Lenskim i ru hudozhnikom I I Levitanom Fligel zberigsya do nashogo chasu i vidznachenij pam yatnoyu doshkoyu z barelyefom A P Chehova Z 1892 po 1899 roki Chehov prozhivav u pidmoskovnomu mayetku Melihovo de zaraz mistitsya odin iz golovnih chehovskih muzeyiv Za roki melihovskogo sidinnya bulo napisano 42 tvori Fligel u yakomu A P Chehov napisav Chajku Melihove Piznishe Chehov bagato podorozhuvav po Yevropi U 1899 vin prodav prava na svoyi tvori yaki buli napisani i budut napisani protyagom dvadcyati rokiv vidavcevi Adolfu Marksu za 75 tisyach rubliv Naprikinci 1898 roku pismennik kupiv dilyanku zemli v Yalti de buv pobudovanij sad i budinok za proektom arhitektora L N Shapovalova Ostanni roki Chehov u yakogo zagostrivsya tuberkuloz dlya popravki zdorov ya postijno zhive u svoyemu budinku pid Yaltoyu lishe zridka priyizhdzhayuchi v Moskvu de jogo druzhina z 1901 r artistka Olga Leonardivna Knipper zajmaye odne z providnih misc u vidomij trupi moskovskogo Literaturno hudozhnogo gurtka Stanislavskogo 6 grudnya 1899 ukazom imperatora Mikoli II Anton Chehov buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Stanislava III stupenya pershim pochatkovim ordenom v iyerarhiyi nagorod Rosijskoyi imperiyi dlya derzhavnoyi osobi Yak bomba vin povinen buv stati privatnim dvoryaninom Odnak zvernennya do oderzhuvacha bulo sformulovano v imperatorskomu ukazi tak Nash spadkovij dvoryanin Takim chinom A P Chehov pridbav prava spadkovogo dvoryanstva i pravo na vklyuchennya do 1 yi chastini tak zvanoyi grantovoyi abo realnoyi znati dvoryanskogo rodovodu Moskovskoyi guberniyi adzhe same tam bula neruhomist Sam Chehov nikoli ne zgaduvav pro cyu obstavinu ne vidomo zhodnogo inshogo dokumenta v yakomu vin buv nazvanij abo sam imenuvavsya spadkovim dvoryaninom Original ukazu Mikoli II buv vipadkovo viyavlenij tilki v 1930 roci U 1900 r pri pershih zhe viborah u Pushkinske viddilennya akademiyi nauk Chehov buv vibranij v chislo jogo pochesnih akademikiv U 1902 roci Chehov razom z V G Korolenkom vidmovivsya vid zvannya akademika pislya rozporyadzhennya Mikoli II anulyuvati obrannya Maksima Gorkogo v pochesni akademiki Psevdonimi ChehovaYak i vsyakij pismennik gumorist Chehov koristuvavsya desyatkami riznomanitnih psevdonimiv Dosi voni rozkriti daleko ne povnistyu oskilki i sam Chehov pri pidgotovci zibrannya tvoriv dlya ru ne mig prigadati prinalezhnosti vsih svoyih rannih opovidan Funkciya psevdonima gumorista polyagala ne stilki v prihovuvanni spravzhnogo avtorstva skilki v zacikavlenni chitacha bazhanni jogo zaintriguvati zvidsi variativnist navmisna zaplutanist chitach povinen buv sprobuvati sam vgadati avtorstvo rozpovidi Najchastishe psevdonim neobhidnij element kompoziciyi konkretnogo opovidannya chastina literaturnogo farsu i ne mozhe buti pravilno rozkritij poza jogo kontekstom U ridkisnih vipadkah pidgruntya togo chi togo psevdonima Chehova moglo buti vidomim lishe vuzkomu kolu jogo znajomih i vimagalo dodatkovoyi rozshifrovki Nizhche navoditsya spisok z 43 psevdonimiv pismennika vidomih do kincya minulogo stolittya A P A P Ch v Akademik Toto Akakij Tarantulov Antosha Antosha Ch Antosha Ch Antosha Chehonte A n Ch te An Ch An Ch e Anche An Che v A Ch A Ch v A Ch h v Antuan Shponka A Che v A Chehonte G Baldastov Makar Baldastov Bokl N N Borisov Brat moego brata Vrach bez pacientov Vspylchivyj chelovek Gajka 6 Gajka 9 Grach Gudiyadi Yanos Dva Ayaksa Don Antonio Chehonte Dyadenka Kislyaev M Kovrov Krapiva Laert Nekto Nte A Pavlov Panko Polkovnik Kochkaryov Laert Prozaicheskij poet Ruver Ruver i Revur Uliss C Ch B S Ch bez s Chelovek bez selezyonki Chehonte Ch Honte A Cyncynnatus Shampanskij Shiller Shekspirovich GyoteChehov i UkrayinaZhittya j tvorchist pismennika buli tisno pov yazani z Ukrayinoyu Navesni 1887 r vin podorozhuvav Doneckim krayem u 1888 1889 pp dvichi zhiv pid Sumami U svoyih tvorah Step Lyudina u futlyari Imenini A Chehov vidobraziv lyudej ta prirodu Ukrayini Vin visoko cinuvav diyachiv ukrayinskogo teatru M Sadovskogo i M Zankovecku She za zhittya pismennika perekladi jogo tvoriv ukrayinskoyu drukuvalisya v gazeti Gromadskij golos Literaturno naukovij visnik vidavalis zbirki opovidan I v nashi dni p yesi A Chehova nezminno prikrashayut repertuar ukrayinskih teatriv 1902 roku rozmovlyayuchi na Bilij dachi v Yalti z Gorkim i B Lazarevskim Chehov ziznavavsya Ya spravzhnij maloros ya v ditinstvi ne govoril inakshe yak po malorosijskomu Chehov chitav u originali tvori Shevchenka vidannya yakih u dvoh tomah kupiv u Lvovi 1894 Pidtrimuvav kontakti iz vihidcyami z Ukrayini pismennikami P Sergiyenkom G Potapenkom urodzhencem Hersonskoyi guberniyi prototipom Trigorina iz p yesi Chajka V Gilyarovskim nashadkom zaporozkih kozakiv Voni nadavali jomu dopomogu u vidanni Povnogo zibrannya tvoriv zalishili yaskravi spogadi V opovidanni Narechena de vidchutnij motiv iz poeziyi T Shevchenka Ozhenis na volnij voli na kozackij doli nayavnij ukrayinskij arhetip shukannya kozactva perenesenij pismennikom na rosijskij grunt I v samij nazvi p yesi Vishnevij sad yak vvazhayut doslidniki takozh ye harakternij dlya mentalnosti ukrayinskogo narodu obraz vishnevogo sadu yak batkivskogo gnizda rodinnoyi tradiciyi Fligel Chehova v mayetku Luka Sumi Fligel Chehova v mayetku Luka parkovij fasad Plan mayetku Lintvarovih zroblenij A P Chehovim Pam yatnik Chehovu v mayetku Luka Sumi Ya znajshov sobi dachu i vchora vidpraviv zavdatok Misto Sumi Harkivskoyi guberniyi na richci Psol pritoka Dnipra nedaleko vid Poltavi Ya vinajnyav fligel v mayetku za sto rubliv za lito fligel z troh bokiv otochenij sadom blizko stav i richka Budu vse lito kruzhlyati Ukrayinoyu i na manir Nozdryeva yizdit po yarmarkah A P Chehov V Sumi na Luku rodina Chehovih priyihala na pochatku travnya 1888 roku Luka de poselilas mila Chehiya yak nazivav poet O M Plesheyev druzhnyu i shiru rodinu Antona Pavlovicha odrazu spodobalas pismenniku Vin pospishaye podilitis svoyimi vrazhennyami z druzyami Zanadto v mene tut horoshe Tak horoshe sho j opisati ne mozhlivo Priroda prosto prechudova skriz fajno bagato prostoru lyudi prigozhi povitrya teple kolori takozh krasoviti Zagalom Vi ne rozkayetes yaksho priyidete Zi svoyimi orendodavcyami Lintvarovimi pismennik shvidko zblizivsya Ce bula duzhe kulturna rodina liberalnih poglyadiv iz yaskravo virazhenimi ukrayinofilskimi simpatiyami za yakoyu navit naglyadala policiya Yihni materialni spravi buli dalekimi vid blagopoluchchya vtim voni ne zbiralis prodavati mayetok a zdavali v orendu pid kvartiri tri fligeli z chotiroh V 1888 roci v odnomu z fligeliv zhiv sluzhbovec rafinadnogo zavodu Grigorij Oleksandrovich Artemenko Chehov iz nim tovarishuvav i razom ribaliv Drugij fligel zajmav mirovij suddya D V Dekonor Chetvertij sami gospodari Na berezi r Psel Chehov chasto zustrichavsya z robitnikami yaki pracyuvali na rafinadnomu zavodi Haritonenka rozmovlyav z nimi cikavivsya yihnim pobutom Svoyimi vrazhennyami dilivsya v listah Kozhen den yizdzhu lodkoyu do mlina a vvecheri z shalenimi ribolovami z zavodu Haritonenka vidpravlyayus na ostriv loviti ribu Rozmovi buvayut cikavi Pid chas Trijci vsi shaleni budut nochuvati na ostrovi ta loviti ribu i ya takozh Ye tipi prechudovi Zgodom ci tipi vtililis v majbutnih tvorah Pro svoyu tvorchu diyalnist pismennik ne rozpovsyudzhuvavsya ale pro te sho vin likar naselennya Luki diznalos vidrazu Likar iz Moskvi nabuv tut neabiyakoyi populyarnosti do nogo prihodili hvori ne lishe miscevi a j iz susidnih sel Baranivki Tokariv Prishibi Napliv lyudej buv nastilki velikim sho dovelos navit vstanovlyuvati chasi prijomu Na Luku gostyuvati do Chehova priyizdili rizni vidomi postati Tak v seredini travnya priyihav O M Plesheyev Zustrichali jogo urochisto vsi Chehovi ta vsi Lintvarovi hocha potyag pribuv o pershij godini nochi Na toj chas Plesheyevu bulo 63 roki Chehovu 28 Riznicya u vici znachna vtim ce ne bulo dlya nih problemoyu Yihnya druzhba trivala vse zhittya Zgodom na Luku navidalisya pismennik violenchelist Velikogo teatru Marian Romualdovich Semashko flejtist Same Ivanenko pidshukav fligel Lintvarovih dlya vidpochinku rodini Chehovih Anton Chehov gostyuvav u Oleksandra Ivanenka vidvidavshi jogo batkivshinu selo Glibne Sumskogo povitu Svoyu pershu podorozh po Ukrayini iz Luki Chehov vtiliv u zhittya pislya vid yizdu Plesheyeva U seli Bakumivka nedaleko vid Sorochenciv prozhivali rodichi Lintvarovih Smagini dva brata Oleksandr i Sergij Ivanovichi ta yihnya starsha sestra Olena Ivanivna Smagini dovodilis vnukami Muravojovim Apostolam po yih sestri Anneti Anni Ivanivni Mayetok Smaginih mav znachni rozmiri vtim buv zapushenij bilsh nizh Luka Tut Chehov prozhiv p yat dniv i zvidsi vidvidav Homutec Sorochinci Mirgorod a po dorozi Veprik Lebedin Mezhirich U seredini lipnya Chehov vpershe poyihav do Krimu proviv odinadcyat dib na dachi v O S Suvorina v Feodosiyi poznajomivsya z hudozhnikom I K Ajvazovskim u jogo mayetku Shah mamaj Svoyij sestri vin napishe Vchora yizdiv u Shah mamaj mayetok Ajvazovskogo za 25 verst vid Feodosiyi Sam Ajvazovskij badorij starij rokiv 75 yavlyaye soboyu desho serednye mizh dobrodushnim virmeninom i zazherlivim arhireyem povnij vlasnoyi gidnosti ruki maye m yaki ta podaye yih po generalski Nedalekij vtim natura skladna i gidna uvagi V sobi odnomu vin sumishaye i generala i arhireya i hudozhnika i virmenina i nayivnogo dida i Otello Odruzhenij na molodij i duzhe krasivij zhinci yaku trimaye v yizhachkah Znajomij z sultanami shahami ta emirami Pisav razom z Glinkoyu Ruslana i Lyudmilu Tovarishuvav iz Pushkinim ale jogo tvori ne chitav U svoyemu zhitti ne prochitav ni odniyeyi knizhki Koli jomu proponuyut prochitati vin govorit Navisho meni chitati yaksho v mene ye vlasna dumka Mayetok rozkishnij nastilki kazkovij take mozhna pobachiti v Persiyi Dumki osisti v Ukrayini pridbavshi hutir pid Mirgorodom u pershu chergu dlya svoyih batkiv ne polishali Chehova Utim za nogo vimagali tri tisyachi rubliv sho na toj chas bulo nemozhlivo dlya poltavskogo pomishika likarya i literatora Antuana Shponki yak vin ironizuyuchi sebe nazivav She chotiri roki Anton Pavlovich bude nositis z ideyeyu oselitis v Ukrayini Drugij priyizd Chehova na Luku v 1889 roci buv zatmarenij hvoroboyu brata Mikoli Pavlovicha yakij buv hvorij na suhotku Pered cim vin perehvoriv na tif zgodom na zapalennya legeniv Chehov yak likar rozumiv sho jomu vzhe ne dopomozhut niyaki kurorti Mizh bratami she z ditinstva sklalis shiri tepli stosunki yaki pidkriplyuvalis zavdyaki spilnosti interesiv Pislya smerti Mikoli Pavlovicha 17 chervnya 1889 r Anton Pavlovich polishaye Luku i virushaye do Ohtirki po dorozi vidviduyuchi Trostyanec Na pochatku lipnya vin viyihav do Odesi ta Yalti Pismennik povernuvsya do Sum 11 serpnya i povnistyu zanurivsya v robotu U 1892 r Chehovi kupili sadibu v Melihovo I tut budinok buv zavzhdi napovnenij gostyami sered yakih Nataliya Mihajlivna Lintvarova U 1894 r Chehov razom iz G M Potapenkom navidavsya na Luku Ale ce buv korotkotrivalij priyizd na odin tizhden Shidnij fligel sadibi Lintvarovih v yakomu pismennik zupinyavsya v 1894 roci Suchasne foto U 1898 r hvoroba Chehova zagostrilas i vin pereyihav do Yalti Osnovni vidannya tvorivSobranie sochinenij v 12 t M Pravda 1985 1985 Sobranie sochinenij v 6 t M Lexika 1995 Sochineniya v 4 t M Pravda 1984 Izbrannoe v 2 t M TERRA 1997 ISBN 5 300 00441 5 Izbrannoe K Visha shkola 1989 621 s ISBN 5 11 000053 0 Izbrannye proizvedeniya v 3 t M Hudozh lit 1976 V cheloveke dolzhno byt vse prekrasno pisma rasskazy pesy M Mol gvardiya 1980 431 s Vishnevyj sad povesti rasskazy pesy X Folio 2008 538 s ISBN 978 966 03 4507 2 Dom s mezoninom povesti i rasskazy M Pravda 1989 445 s Drama na ohote rasskazy A P Chehov M Pravda 1990 461 s ISBN 5 253 00104 2 Dramaticheskie proizvedeniya v 2 t L Iskusstvo 1986 Iz zapisnyh knizhek A Chehova L Hudozhnik RSFSR 1968 103 s Iz Sibiri Ostrov Sahalin rasskazy pisma M Pravda 1985 453 s Ionych rasskazy M Sovet Rossiya 1985 47 s Muzhiki povesti i rasskazy L Hudozh lit Leningr otd nie 1979 254 s Nikto ne znaet nastoyashej pravdy povesti i rasskazy 1889 1903 M Panorama 1994 507 s ISBN 5 85220 448 H O lyubvi rasskazy i povesti M Sovet Rossiya 1991 381 s Perepiska Chehova v 3 t 2 e izd ispr i dop M Nasledie 1996 T 1 3 ISBN 5 201 13261 8 Povesti Pesy M Pravda 1987 460 s Pesy M Hudozh lit 1982 303 s Rasskazy Povesti Simf Tavriya 1985 416 s Step K Dnipro 1985 288 s 115 tis pr 4 povisti Step 5s Skuchna istoriya 87s Opovid nevidomoyi lyudini 139s Moye zhittya 205s Step istoriya odnoj poezdki M Nauka 1995 286 s ISBN 5 02 12715 9 Cvety zapozdalye rasskazy i povesti M Pravda 1986 604 s Yumoristicheskie rasskazy Doneck BAO 2007 255 s ISBN 978 366 338 658 4 Polnoe sobranie sochinenij i pisem v 30 tomah 28 knig M Nauka 1974 1986 rr tir 50tis pr Perekladi ukrayinskoyuVibrani tvori v 3 t K Derzhlitvidav 1954 Vibrani tvori K Dnipro 1981 404 s 20 travnya 2015 u Wayback Machine Vbivstvo opovidannya K Derzhlitvidav URSR 1960 54 s Vedmid zhart na odnu diyu K Mistectvo 1954 32 s Vidma opovidannya K Derzhlitvidav URSR 1958 38 s Vishnevij sad komediya na 4 diyi K Mistectvo 1954 76 s Gumoristichni opovidannya K Derzhlitvidav 1953 114 s Dyadya Vanya Sceni z silskogo zhittya na 4 diyi K Mistectvo 1954 72 s Lyudina v futlyari opovidannya K Derzhlitvidav 1952 67 s Opovidannya K Derzhlitvidav 1937 400 s Povisti ta opovidannya K Derzhlitvidav URSR i960 455 s Step K Derzhlitvidav 1952 123 s Tri sestri drama na 4 diyi K Mistectvo 1953 96 s Hirurgiya K Derzhlitvidav URSR 1953 20 s Chajka komediya na 4 diyi K Mistectvo 1955 79 s Yuvilej zhart na 1 diyu K Mistectvo 1951 32 s RodinaChehov Pavlo YegorovichBatko Pavlo Yegorovich Chehov 1825 1898 kolishnij kripak kupec tretoyi i potim drugoyi gildiyi Did po batkovi Yegor Mihajlovich Chehov 1799 1879 selyanin urodzhenec sela Olhovatka Voronezhskoyi oblasti Ostrozkogo povitu nalezhav do kriposnogo pomishika Ivana Dmitrovicha Chertkova vnuk yakogo buv blizkim odnodumcem Leva Tolstogo Vikupiv sebe i svoyu sim yu iz kriposnoyi zalezhnosti she zadovgo do skasuvannya kriposnogo prava zgodom keruyuchij mayetkom I M Platova Pradid Mihajlo Omelyanovich Cheh 1798 12 03 1879 use zhittya buv kripakom mav p yatero ditej Ivan Yegor Artem Semen ta Vasil yakij vin suvoro vihovuvav Babusya po batkovi Yefrosiniya Omelyanivna Shimko Chehova 1804 1878 selyanka sho perebuvala v kriposnij zalezhnosti do 1841 Ukrayinka z rodini konyariv Mati Yevgeniya Yakivna Morozova 1835 1919 rodom z Morshanska navchalasya vona vdoma pislya smerti batka pereyihala z sestroyu do Taganrogu de vzhe navchayetsya v instituti shlyahetnih divchat a 1854 roku v miscevomu Uspenskomu sobori odruzhuyetsya z batkom majbutnogo pismennika Did po materi Yakiv Gerasimovich Morozov 1800 1847 rodom z selisha Fofanovo dopomagav svoyemu batkovi z torgivleyu u Morshansku U 1820 odruzhivsya na Oleksandrij Ivanivnij Kohmakovij U 1933 vidkriv u Rostovi magazin sushenoyi ribi Mav troh ditej Ivana Feodosiyu ta Yevgeniyu Pradid Gerasim Mikitovich Morozov 1764 3 05 1825 vodiv po Volzi ta Oki barzhi zi zernom ta lisom Odruzhivsya na kriposnij hristyanci Tetyani Leontyevij vid yakoyi mav p yatero ditej Oleksij Vasil Mariya Fedir ta Yakiv U vici 53 rokiv vikupiv sebe ta sina Yakova Pradid Mikita Morozov kriposnij hristiyanin prozhiv u selishi Fofanovo nini Ivanovska oblast Stoyat Ivan Anton Mikola Oleksandr ta Mitrofan Yegorovich Sidyat Mihajlo Mariya Pavlo Yegorovich Yevgeniya Yakivna Lyudmila Pavlivna ta yiyi sin Georgij 1874 rikBabusya po materi Oleksandra Ivanivna Kohmakova 1804 1868 rodom z rodini majstriv U rodini bulo bagato ikon ta predmeti zrobleni z dereva Zhila z ditmi v Shuyi okremo vid batka yakij periodichno naviduvavsya do rodini U 1847 v rezultati silnoyi pozhezhi zgorili 88 budinkiv zalishivshi Morozovih bez majna V cej zhe rik pomeraye sin Yakiv vid holeri Starshij brat Oleksandr Pavlovich Chehov 1855 1913 likar publicist memuarist Starshij brat Mikola Pavlovich Chehov 1858 1889 rosijskij hudozhnik pomer vid tuberkulozu u vici 31 roku Molodshij brat 1861 1922 pedagog narodnij vchitel Molodsha sestra Mariya Pavlivna Chehova 1863 1957 pedagog hudozhnicya zasnovnicya domu muzeyu Antona Chehova v Yalti Molodshij brat 1865 1936 pismennik teatralnij kritik biograf Antona Pavlovicha Pleminnik Mihajlo Oleksandrovich Chehov 1891 1955 rosijskij ta amerikanskij aktor rezhiser teatralnij pedagog zasnovnik aktorskoyi Sistemi Chehova Druzhina pleminnika 1897 1980 nimecka aktorka sestra Leva Kostyantinovicha Knippera Druzhina Olga Leonardivna Knipper Chehova 1868 1959 rosijska ta radyanska aktorka nimeckogo pohodzhennya narodna artistka SRSR 1937 titka radyanskogo kompozitora Leva Kostyantinovicha Knippera U podruzhzhya ditej ne bulo KinematografDoroov pismennika postijno privertav uvagu kinematografistiv filmi Shvedskij sirnik Dyadya Vanya p yesa ekranizovana bilsh yak 30 raziv Tri sestri Dama z sobachkoyu Nezakinchena p yesa dlya mehanichnogo pianino Ochi chorni ta in Na ukrayinskih kinostudiyah za tvorami A Chehova znyato filmi Shvedskij sirnik 1922 Budinok z mezoninom 1960 Kashtanka 1975 Pocilunok 1983 Volodya velikij i Volodya malenkij 1985 Teper os proslavsya sine lyudskij 1990 ta in Obraz Chehova v kinematografi U misti S ros V gorode S 1969 v roli pismennika Andrij Popov Syuzhet dlya nevelikogo opovidannya ros Syuzhet dlya nebolshogo rasskaza 1969 Mikola Grinko Ya aktorka ros Ya aktrisa 1980 Oleg Vavilov ru 2012 Kirilo Pirogov ru 2014 Yegor Koryeshkov Pam yatMemorialna doshka pro perebuvannya pismennika v Odesi suchasna adresa prov Chajkovskogo 12 Jomu vidkrito memorialni budinki muzeyi u Sumah i Yalti vstanovleno pam yatnik v Yalti 1953 skulptor G Motovilov Na jogo chest nazvano asteroyid 2369 Chehov ta krater en na Merkuriyi U misti Odesa vstanovlena memorialna doshka pro perebuvannya u 1889 roci A P Chehova v budinku 12 provulok Chajkovskogo GalereyaPogruddya Antonu Chehovu u misti Slov yansk Byust Chehova u Taganrozi Pam yatnik u Taganrozi Pogruddya pismennika v Badenvejleri Nimechchini Pam yatna tablichka u Badenvejleri Nimechchini Statuya v Tomsku RosiyaDiv takozhShehtel Fedir Osipovich Secesiya Muzeyi Taganroga Hudozhnij muzej Taganrog Taganrozkij krayeznavchij muzej Budinok muzej Chehova v Sumah Budinok muzej Chehova v Yalti Mayetok Lintvarovih na Luci Lintvarovi Sadiba Melihovo Chehov u Yalti komediya Mistechko film Chehovska rushnicya Okremi tvori A P Chehova Tri sestri Tonkij i tovstij Zajvi lyudi Zlodiyi opovidannya Hameleon opovidannya PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chehov Anton Pavlovich Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Chehov Anton Pavlovich Papernyj Z S Chehov Anton Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 8 d Track Q649d Track Q4239850d Track Q4344659 Papernyj Z S Chehov Anton Pavlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1978 T 29 Chagan Eks le Ben S 138 140 d Track Q17378135d Track Q649d Track Q4344659 S Vengerov Chehov Anton Pavlovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1903 T XXXVIIIa S 777 781 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892988d Track Q19908137d Track Q20031473 http web archive org web 20181018063925 https www mos ritual ru novodeviche kladbische Find a Grave 1996 d Track Q63056 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bykov P V Chehov Aleksandr Pavlovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1903 T XXXVIIIa S 777 d Track Q20031476d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892988d Track Q19908137d Track Q4100955 Chehov Mihail Pavlovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1903 T XXXVIIIa S 781 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892988d Track Q21745610d Track Q19908137 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Musikverkets auktoritetsdatabas 2017 d Track Q42160060 Chehov yak ukrayinec 14 serpnya 2018 u Wayback Machine 1 V listi do D V Grigorovicha Chehov zgaduye pro svoye ukrayinske pohodzhennya Pravda v moih zhilah techet lenivaya hohlackaya krov 2 V listi do L A Sulerzhickogo Chehov vidnosit sebe do hohliv Ochen rad chto Vy stali Dumat inache o nas hohlah 3 V listi do Avgustina Vrzala Chehov daye korotki avtobiografichni danni zgaduyuchi sho Ded moj byl maloross krepostnoj do osvobozhdeniya krestyan 4 U svoyemu listi do O S Suvorina Chehov pidkreslyuye svoyu lyubov do krinic zhuravliv ta pobilenih hat poyasnyuyuchi ce svoyeyu hohlackoj krovyu 5 U listi do Suvorina Chehov pishe pro svoyu hohlackuyu logiku Volodimir Zvinyackovskij ChEHOV Anton Pavlovich Shevchenkivska enciklopediya V 6 t K NAN Ukrayini In t l ri im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 761 Yurij Aleksandrovich Bychkov Chehovskie korni Nauka i zhizn zhurnal 2010 20 lipnya ros Andrij Bezsmertnij Anzimirov Chehov yak ukrayinec Do 155 yi richnici vid dnya narodzhennya pismennika Den gazeta 2015 30 sichnya z dzherela 4 lyutogo 2016 Procitovano 2016 05 13 Grebennikova Elena 9 fevralya 1897 pervaya perepis v Rossijskoj imperii Segodnya sajt 2012 9 lyutogo ros Sapuhin P A Chehov na Sumshini Sumi Red vid viddil oblupravlinnya po presi 1993 7 s Kozhevnikova Anna ru RU Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 6 lyutogo 2021 web archive org 22 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 7 kvitnya 2024 A P Chehov Polnoe sobranie sochinenij i pisem v tridcati tomah Sochineniya v 18 ti tomah T 18 Str 337 338 M Nauka 1982 g M S Ovasapova sost Ukraina v zhizni i tvorchestve A P Chehova Harkov Harkovskaya oblastnaya universalnaya nauchnaya biblioteka 2010 S 13 14 ros Enciklopediya istoriyi Ukrayini A P Chehov N A Lyejkinu 29 bereznya 1888 Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 14 travnya 2021 Sapuhin P A Chehov na Sumshini Sumi Red vid viddil oblupravlinnya po presi 1993 s 12 16 Sapuhin P A Chehov na Sumshini Sumi Red vid viddil oblupravlinnya po presi 1993 s 22 24 A P Chehov i selo Glibne Istoriya Samotoyivki vid najdavnishih chasiv O Desyatnichenko Disa plyus Harkiv 2014 A P Chehov list M P Chehovij 1888 Feodosiya Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s G O Shalyugin Chehov Anton Pavlovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 540 ISBN 978 966 00 1359 9 Sapuhin P A Chehov na Sumshini Sumi Red vid viddil oblupravlinnya po presi 1993 107 s Sumshina v dolyah troh geniyiv P I Chajkovskij A P Chehov S V Rahmaninov albom Makarova V A Makarova L A Shejko V K Sumi Kiyiv Foligrant 2014 s 101 147 A P Chehov i selo Glibne Istoriya Samotoyivki vid najdavnishih chasiv O Desyatnichenko vidavnictvo Disa plyus Harkiv 2014 Literaturnyj Enciklopedicheskij slovar M 1987 S 736 ros Mistetcvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 632 633 Vsemirnyj biograficheskij Enciklopedicheskij slovar M 1998 S 850 ros USE Universalnij slovnik enciklopediya K 1999 S 1492 Illyustrirovannyj Enciklopedicheskij slovar M 2000 S 1356 1357 ros Teatr Enciklopediya M 2002 S 291 293 ros Chehov v vospominaniyah sovremennikov M 1952 s 113 118 ros Ivan Ovechko Chehov i Ukrayina Pohodzhennya Antona Chehova jogo zv yazki z Ukrayinoyu j ukrayinski elementi v zhitti i tvorchosti pismennika Myunhen 1973 Mihail Pavlovich Chehov Vokrug Chehova Vstrechi i vpechatleniya S Pb 2010 ros Anri Truajya Anton Chehov M 2004 ros PosilannyaChehov Anton Pavlovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 761 762 Chehov Anton Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2054 1000 ekz Chehov u fondah DZ NPB Ukrayini nedostupne posilannya z serpnya 2019 Ukrainec Anton Chehov 18 chervnya 2016 u Wayback Machine ros Chehov i Moskvin dvi protilezhnosti 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine Anton Pavlovich Chehov ukrayinec 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine Chehov ukrayinec zmushenij pisati rosijskoyu Anton Chehov 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine Po kom zvonit kolokol Ukrainskie korni Chehova 22 chervnya 2016 u Wayback Machine ros A Chehov taki ukrayinec 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Chehov yak ukrayinec 4 lyutogo 2016 u Wayback Machine