Боборикін Петро Дмитрович

|Фото=

Боборикін Петро Дмитрович
Боборыкин Пётр Дмитриевич
П. Д. Бобори́кін
Народився	27 серпня 1836(1836-08-27) Нижній Новгород
Помер	12 серпня 1921(1921-08-12) (84 роки) Лугано
Країна	Російська імперія
Діяльність	письменник
Alma mater	Тартуський університет і Казанський державний університет
Знання мов	російська^[1]
Членство	Петербурзька академія наук
Роки активності	з 1860
Жанр	роман
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Петро́ Дми́трович Бобори́кін (рос. Боборыкин Пётр Дмитриевич; *27 серпня 1836(18360827), Нижній Новгород — †12 серпня 1921, Лугано) — російський письменник.

Народився в Нижньому Новгороді.

Автор романів, повістей, драматичних творів, статей, мемуарів.

Творчості Боборикіна властиві натуралізм. У найвдаліших романах «Ділки» (1872), «Китай-город» (1882), «Василь Тьоркін» (1892) відображено життя російської буржуазії кінця 19 — початку 20 століття.

Письменник Боборикін ввів в російській літературі у широкий вжиток термін «інтелігенція».

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.^[]

Посилання

• Естопсихологічна школа // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 188. — 634 с.

1. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133