Історія грошей стосується розвитку систем, які забезпечують функції грошей. Такі системи можна розуміти як засоби непрямої торгівлі багатством; не безпосередньо, як при бартері. Гроші є механізмом, який сприяє цьому процесу.
Гроші можуть мати фізичну форму, як у монетах і банкнотах, або можуть існувати як письмовий чи електронний рахунок. Вони можуть мати внутрішню вартість (товарні гроші), бути юридично обмінюваними на щось із внутрішньою вартістю (представницькі гроші) або мати лише номінальну вартість (державні гроші).
Вступ
Винайшли гроші ще до початку писемної історії. Тому, будь-яка історія виникнення грошей здебільшого базується на припущеннях і логічних висновках.
Значні докази свідчать про те, що на стародавніх ринках обмінювалися речима, тобто була присутня валюта обміну. Це включало худобу та зерно — речі, які були безпосередньо корисними самі по собі. Також обмінювали на більш корисні товари, просто привабливі предмети, наприклад мушлі каурі чи намистини. Однак такі обміни краще було б описати як бартер, бо звичайний бартер певного товару (особливо, коли товари не є взаємозамінними) технічно не робить цей товар «грошима». Проте шекель – був як монета, що представляла конкретну вагу ячменю, а отже, і вагу цього мішка ячменю.
Через складність давньої історії (стародавні цивілізації розвивалися різними темпами та не зберігали точні записи або їх записи були знищені), а також через те, що давнє походження економічних систем передує письмовій історії, неможливо простежити справжнє походження винаходу грошей. Крім того, історичні дані підтверджують ідею про те, що гроші мали дві основні форми, розділені на широкі категорії розрахункових грошей (дебетові та кредитні в бухгалтерських книгах) та обмінних грошей (матеріальні засоби обміну, виготовлені з глини, шкіри, папір, бамбук, метал тощо.).
Оскільки «гроші на рахунку» залежать від здатності фіксувати кількість грошей, лічильник був значним досягненням. Найдавніший з них датується епохою Оріньяк, приблизно 30 000 років тому. 20 000-річна кістка Ішанго, знайдена біля одного з витоків Нілу в Демократичній Республіці Конго, має відповідні позначки на стегновій кістці бабуїна для підрахунку відповідності/чисельності. Щодо терміну бухгалтерський облік у грошовій системі, в Месопотамії , були знайдені бухгалтерські записи, які датуються більш ніж 7000 роками назад. Ці документи зі стародавньої Месопотамії демонструють списки витрат, отриманих і проданих товарів, а також історія бухгалтерського обліку свідчить, що грошові кошти передують використанню монет на кілька тисяч років. Девід Гребер припускає, що гроші як розрахункова одиниця були винайдені, коли зобов’язання, яке не піддається кількісному вимірюванню, «я винен тобі один» перетворилося на кількісне поняття «я винен тобі одну одиницю чогось». Згідно з цією точкою зору, гроші спочатку з’явилися як гроші на рахунку і лише пізніше набули форми обмінних грошей.
Стосовно обмінних грошей, використання репрезентативних грошей також історично передує винаходу монет. У стародавніх імперіях Єгипту, Вавилона, Індії та Китаю храми та палаци часто мали товарні склади, у яких використовувалися глиняні жетони та інші матеріали, які підтверджували право доступу до частини товарів, що зберігалися на складах. Немає жодних конкретних доказів того, що такі види токенів використовувалися для торгівлі, скоріш завсе вони були лише для адміністрування та обліку.
Незважаючи на те, що це не найстаріша форма обміну грошей, різні метали (як звичайні, так і дорогоцінні) також використовувалися як у бартерних системах, та в грошових системах, і історичне використання металів є одним із найяскравіших прикладів того, як бартерні системи породили монетні системи. Використання бронзи римлянами,чітко ілюструє цей перехід. Цю подію добре задокументовано, хоча це не один із найдавніших прикладів. Спочатку використовувалась «aes rude» (необроблена бронза). Це була велика маса невиміряної бронзи, яка використовувалася, ймовірно, у системі обміну — здатність бронзи до бартеру була пов’язана виключно з її використанням у металообробці (її обмінювали з наміром перетворити на інструменти). Наступним історичним кроком стала бронза у злитках, які мали вагу 5 фунтів (щоб зробити бартер легшим і більш чесним), під назвою «aes signatum» (знакова/вимірена бронза), і саме тут виникають дебати між тим, чи це все ще є бартерна або уже грошова система. Зрештою, бачимо явний перехід від використання бронзи в бартері до її використання як грошей (бо менші розміри бронзи,не призначені для використання в інших цілях, окрім монет). Aes grave (важка бронза) (або As) є початком використання монет у Римі, але не є найдавнішим відомим зразком металевих монет.
Золото і срібло були найпоширенішими формами грошей протягом всієї історії. У багатьох мовах, таких як іспанська, французька, іврит та італійська, слово «срібло» все ще безпосередньо пов’язане зі словом «гроші». Іноді використовували інші метали. Наприклад, Стародавня Спарта карбувала монети із заліза, щоб перешкодити своїм громадянам брати участь у зовнішній торгівлі. На початку 17 століття у Швеції не вистачало дорогоцінних металів, і тому виготовляли «тарілкові гроші»: великі мідні плити 50 см або більше, на яких було нанесено штамп із зазначенням їх вартості.
Золоті монети знову почали карбувати в Європі в 13 столітті. Фрідріху II приписують повторне введення золотих монет під час хрестових походів. У 14 столітті Європа перейшла від використання срібла до золота як валюти. Відень зробив цю зміну в 1328 році.
Монети на металевій основі мали перевагу в тому, що вони зберігали свою цінність у самих монетах – з іншого боку, вони спонукали до маніпуляцій, таких як обрізання монет (видалення частини дорогоцінного металу - крадіжка). Більшою проблемою було одночасне співіснування золотих, срібних і мідних монет у Європі. Обмінні курси між металами змінювалися залежно від попиту та пропозиції. Наприклад, золота гвінейська монета почала зростати проти срібної крони в Англії в 1670-х і 1680-х роках. Отже, срібло експортувалося з Англії в обмін на імпорт золота. Ефект посилювався тим, що азійські трейдери не поділяли європейського підвищення ціни на золото — золото покинуло Азію, а срібло — Європу таких кількостях, що європейські спостерігачі, такі як Ісаак Ньютон, майстер Королівського монетного двору, спостерігали за цим із занепокоєнням.
Стабільність прийшла, коли національні банки гарантували обмін срібних грошей на золото за фіксованим курсом; однак це не далося легко. Банк Англії ризикував національною фінансовою катастрофою в 1730-х роках, коли клієнти вимагали обміняти їхні гроші на золото в момент кризи. Зрештою лондонські купці врятували банк і націю фінансовими гарантіями.
Іншим кроком в еволюції грошей стала зміна монети як одиниці ваги на одиницю вартості. Можна провести різницю між його товарною вартістю та його видовою вартістю. Різниця в цих значеннях становить сеньйораж.
Теорії грошей
Найбільш ранні ідеї включали «металістську» концепцію Аристотеля та «чарталістську» концепцію Платона, які Йозеф Шумпетер інтегрував у свою власну теорію грошей як форм класифікації. Зокрема, австрійський економіст намагався розвинути каталактичну теорію грошей на основі теорії претензій(теорії прав). Теорія Шумпетера мала кілька тем, але найважливіша з них пов’язана з уявленнями про те, що гроші можна аналізувати з точки зору соціального обліку, і що вони також тісно пов'язані з теорією вартості та ціни.
Існує принаймні дві теорії того, що таке гроші, і вони можуть вплинути на тлумачення історичних та археологічних свідчень ранніх грошових систем. Товарній теорії грошей (гроші обміну) віддають перевагу ті, хто хоче розглядати гроші як природний результат ринкової діяльності. Інші вважають кредитну теорію грошей (рахункових грошей) більш правдоподібною та вважають роль держави ключовою у встановленні грошей. Товарна теорія є більш поширеною, і більша частина цієї статті написана з цієї точки зору. Загалом, різні теорії грошей, розроблені економістами, здебільшого зосереджені на функціях, використанні та управлінні грошима.
Інші теоретики також відзначають, що статус певної форми грошей завжди залежить від статусу, який їй приписують люди та суспільство. Наприклад, золото може розглядатися як цінне в одному суспільстві, але не цінне в іншому, але не цінне в іншому, інший приклад - банкнота є просто аркушем паперу, доки не буде погоджено, що вона має грошову вартість.
Грошова маса
У наш час економісти намагалися класифікувати різні типи грошової маси. Різні показники грошової маси були класифіковані різними центральними банками за допомогою префікса "М". Класифікація маси часто залежить від того, наскільки вузько визначено використання тої чи інщої маси, наприклад, "M" може коливатися від M0 (найвужчий) до M3 (найширший). Класифікація залежить від конкретного правила формулювання, що використовується:
- M0М0 : у деяких країнах, наприклад у Великій Британії, M0 включає банківські резерви, тому M0 називають грошовою базою або вузькими грошима.
- MB : називається грошовою базою або загальною валютою. Це основа, з якої створюються інші форми грошей (наприклад, чекові депозити, перераховані нижче), і традиційно є найбільш ліквідним показником маси грошей.
- M1 : банківські резерви не включені в M1.
- M2 : представляє M1 і "близькі замінники" для M1. М2 є ширшою класифікацією грошей, ніж М1. М2 є ключовим економічним індикатором, який використовується для прогнозування інфляції.
- M3 : M2 плюс великі та довгострокові депозити. З 2006 року M3 більше не публікується центральним банком США. Проте все ще існують оцінки, зроблені різними приватними установами.
- MZM : Гроші з нульовим терміном погашення. Він вимірює пропозицію фінансових активів, які можна викупити за номіналом на вимогу. Швидкість MZM історично є відносно точним провісником інфляції.
Технології
Проба
Проба – аналіз хімічного складу металів. Відкриття пробного каменю для проби допомогло популяризації товарних грошей і карбування монет на основі металу. Будь-який м'який метал, наприклад золото, можна перевірити на чистоту на пробному камені. В результаті використання золота в якості товарних грошей поширилося з Малої Азії, де воно вперше отримало широке застосування.
Пробний камінь дозволяє оцінити кількість золота в пробі сплаву. У свою чергу це дозволяє оцінити чистоту сплаву. Це дозволяє створювати монети з рівномірною кількістю золота. Монети, як правило, карбувалися урядом, а потім штампували емблемою, яка гарантувала вагу та вартість металу. Однак, як і внутрішня вартість, монети мали номінал. Іноді уряди зменшують кількість дорогоцінного металу в монеті (зменшуючи внутрішню вартість) і заявляють про ту саму номінальну вартість, ця практика відома як девальвація.
Передісторія: попередники грошей та їх виникнення
Безгрошовий обмін
Дарування та борги
Немає жодних свідчень, історичних чи сучасних, про суспільство, в якому бартер є основним способом обміну; натомість немонетарні суспільства діяли в основному за принципами економіки дарування та боргу. Коли бартер все-таки відбувся, він, як правило, був між абсолютно незнайомими людьми або потенційними ворогами.
Бартер
З бартером особа, що володіє будь-яким надлишком вартості, наприклад, мірою зерна або кількістю худоби, може безпосередньо обміняти її на щось, що, як вважається, має подібну або більшу цінність або корисність, наприклад, глиняний горщик або інструмент, однак здатність здійснювати бартерні операції обмежена тим, що це залежить від збігу бажань. Наприклад, фермер повинен знайти когось, хто не тільки хоче зерно, яке він виробляв, але й міг би запропонувати щось натомість, що хоче фермер.
Гіпотеза бартеру як походження грошей
У книзі «Політика» 1:9 (прибл. 350 ) грецький філософ Аристотель розмірковував про природу грошей. Він вважав, що кожен об'єкт має два застосування: початкове призначення, для якого був спроектований об'єкт, і як предмет для продажу або бартеру. Присвоєння грошової вартості іншому незначному об'єкту, такому як монета або вексель, виникає в міру того, як люди набули психологічної здатності довіряти один одному і зовнішньому авторитету в рамках бартерного обміну. Пошук людей, з якими можна обмінюватися, займає багато часу; Австрійський економіст Карл Менгер висунув гіпотезу, що ця причина є рушійною силою у створенні грошових систем – людей, які шукають спосіб припинити витрачати свій час на пошуки того, з ким можна обмінятися.
У своїй книзі «Борг: перші 5000 років» антрополог Девід Гребер виступає проти припущення, що гроші були винайдені для заміни бартеру. Проблема цієї версії історії, припускає він, полягає у відсутності будь-яких підтверджуючих доказів. Його дослідження показують, що економіка подарунків була поширеною, принаймні на початку перших аграрних суспільств, коли люди використовували складні кредитні системи. Гребер пропонує, щоб гроші як розрахункова одиниця були винайдені в той момент, коли незрівнянне зобов'язання «я зобов'язаний тобі одному» трансформувалося в кількісне поняття «я винен тобі одну одиницю чого-небудь». У цьому уявленні гроші виникли спочатку як кредит і лише пізніше набули функцій засобу обміну і сховища вартості. Критика Гребера частково спирається на те, що зробив А. Мітчелл Іннес у своїй статті 1913 року «Що таке гроші?». Іннес спростовує бартерну теорію грошей, досліджуючи історичні докази і показуючи, що ранні монети ніколи не мали послідовної вартості і не мали більш-менш послідовного вмісту металу. Тому він приходить до висновку, що продаж - це не обмін товару на якийсь універсальний товар, а обмін на кредит. Він стверджує, що "тільки кредит і кредит - це гроші". Антрополог Керолайн Хамфрі вивчає наявні етнографічні дані і робить висновок, що "Жоден приклад бартерної економіки, чистої і простої, ніколи не був описаний, не кажучи вже про виникнення з неї грошей; вся наявна етнографія говорить про те, що такого ніколи не було».
Економісти Роберт П. Мерфі та Джордж Селгін відповіли Греберу, сказавши, що гіпотеза бартеру відповідає економічним принципам, а бартерна система була б надто короткою, щоб залишити постійний запис. Джон Олександр Сміт з Белла-Каледонія сказав, що в цьому обміні Гребер діє як вчений, намагаючись фальсифікувати гіпотези бартеру, тоді як Селгін займає теологічну позицію, сприймаючи гіпотезу як істину, відкриту від авторитету.
Подарункова економіка
В економіці подарунків цінні товари та послуги регулярно надаються без будь-якої явної згоди на негайні або майбутні винагороди (тобто немає офіційної quid pro quo). В ідеалі одночасне або повторюване дарування служить для поширення та перерозподілу цінностей у громаді.
Існують різні соціальні теорії, що стосуються економіки подарунків. Деякі вважають подарунки формою взаємного альтруїзму,де відносини створюються за допомогою цього типу обміну. Інше тлумачення полягає в тому, що неявний борг "Я винен вам" та соціальний статус присуджуються в обмін на "подарунки". Розглянемо, наприклад, обмін їжею в деяких суспільствах мисливців-збирачів, де обмін їжею є запобіжником від невдачі щоденного добування будь-якої особи. Цей звичай може відображати альтруїзм, він може бути формою неформального страхування, а може приносити з собою соціальний статус або інші вигоди.
Поява грошей
Антропологи відзначають багато випадків, коли «примітивні» суспільства використовували те, що для нас виглядає дуже схоже на гроші, але в некомерційних цілях, дійсно, комерційне використання могло бути заборонено:
Найчастіше такі валюти взагалі ніколи не використовуються для того, щоб нічого купувати і продавати. Замість цього вони використовуються для створення, підтримки та іншої реорганізації відносин між людьми: для організації шлюбів, встановлення батьківства дітей, боротьби з чварами, втішання скорботних на похоронах, пошуку прощення у випадку злочинів, ведення переговорів про договори, придбання послідовників - майже все, що завгодно, крім торгівлі ямсами, лопатами, свинями або ювелірними виробами.
Це говорить про те, що основна ідея грошей, можливо, давно передувала її застосуванню в комерційній торгівлі.
Після приручення великої рогатої худоби і початку вирощування сільськогосподарських культур в 9000-6000 роках до нашої ери в якості грошей стали використовувати тваринницьку і рослинну продукцію. Однак саме в природі сільськогосподарського виробництва речі потребують часу, щоб досягти успіху. Фермеру може знадобитися купити речі, за які він не зможе оплатити відразу. Таким чином була введена ідея боргу і кредиту, і виникла необхідність її обліку і відстеження.
Створення перших міст у Месопотамії (бл. 3000 р. до н. е.) забезпечило інфраструктуру для наступної найпростішої форми грошей рахунку — кредиту, забезпеченого активами, або представницьких грошей. Селяни здавали своє зерно в храм, де записувалося родовище на глиняних табличках, і давали фермеру розписку у вигляді глиняного жетона, який вони потім могли використовувати для сплати зборів або інших боргів перед храмом. Оскільки основна частина покладів у храмі складалася з основного основного продукту, ячменю, фіксована кількість ячменю стала використовуватися як розрахункова одиниця.
Думка Аристотеля про створення грошей обміну як нової речі в суспільстві така:
Коли жителі однієї країни ставали більш залежними від жителів іншої, і вони ввозили те, що їм було потрібно, і вивозили те, що у них було занадто багато, гроші обов'язково надходили в ужиток.
Торгівля з іноземцями вимагала форми грошей, яка не була прив'язана до місцевого храму або господарства, грошей, які несли з собою свою вартість. Товар, який би виступав посередником на біржах, які не могли бути врегульовані прямим бартером, був рішенням. Який товар буде використовуватися, було питанням угоди між двома сторонами, але в міру розширення торгових зв'язків і збільшення кількості залучених сторін кількість прийнятних довірених осіб зменшувалася б. Зрештою, в кожній торговій зоні сходилися один або два товари, найпоширенішими з яких були золото і срібло.
Цей процес був незалежним від місцевої грошової системи, тому в деяких випадках суспільства могли використовувати гроші обміну до розробки місцевих грошей рахунку. У суспільствах, де зовнішня торгівля була рідкістю, гроші обміну могли з'явитися набагато пізніше, ніж гроші рахунку.
У ранній Месопотамії мідь деякий час використовувалася в торгівлі, але незабаром була витіснена сріблом. Храм (який фінансував і контролював більшу частину зовнішньої торгівлі) встановлював валютні курси між ячменем і сріблом та іншими важливими товарами, що дозволяло здійснювати оплату за допомогою будь-якого з них. Це також дало можливість широкого використання бухгалтерського обліку в управлінні всім господарством, що призвело до розвитку писемності і, таким чином, початку історії.
Бронзовий вік: товарні гроші, кредит і борг
Багато культур по всьому світу розвинули використання товарних грошей, тобто предметів, які мають цінність самі по собі, а також цінність при їх використанні в якості грошей. Стародавній Китай, Африка та Індія використовували коров'ячі мушлі..
Месопотамська цивілізація розвинула масштабну економіку, засновану на товарних грошах. Шекель був одиницею ваги і валюти, вперше зафіксованої близько 3000 р. до н.е., що було номінально еквівалентно питомій вазі ячменю, який був існуючою і паралельною формою валюти. Вавилоняни та їхні сусідні міста-держави пізніше розробили найдавнішу систему економіки, як ми думаємо про неї сьогодні, з точки зору правил про борг, юридичних договорів та правових кодексів, що стосуються ділової практики та приватної власності. Гроші з'явилися тоді, коли зростаюча складність операцій робила їх корисними\.
Кодекс Хаммурапі, найкраще збережений кодекс стародавнього права, був створений близько 1760 року до нашої ери (середня хронологія) в стародавньому Вавилоні. Він був введений в дію шостим вавилонським царем Хаммурапі. Більш ранні збірники законів включають кодекс Ур-Намму, царя Ура (бл. 2050 р. до н.е.), Кодекс Ешнунни (бл. 1930 р до н.е.) і кодекс Ліпіт-Іштара з Ісіна (бл. 1870 р до н.е.). Ці кодекси законів формалізували роль грошей у громадянському суспільстві. Вони встановлювали суми відсотків за борг, штрафи за «проступки», а також компенсацію грошима за різні порушення формалізованого законодавства.
З давніх-давен передбачалося, що метали, де вони є, надавалися перевага для використання в якості протогрошових перед такими товарами, як велика рогата худоба, коров'ячі раковини або сіль, тому що метали відразу довговічні, переносні і легко діляться. Використання золота як протогрошів простежується до четвертого тисячоліття до нашої ери, коли єгиптяни використовували золоті злитки встановленої ваги як засіб обміну, як це було зроблено раніше в Месопотамії зі срібними злитками.
Перша згадка в Біблії про використання грошей міститься в Книзі Буття з посиланням на критерії обрізання купленого раба. Пізніше печера Махпела була придбана (зі сріблом ) Авраамом через деякий час після 1985 року до нашої ери, хоча вчені вважають, що книга була відредагована в 6-му або 5-му століттях до нашої ери.
1000 р. до н.е. – 400 р. н.е
Перші монети
Приблизно починаючи з 1000 року до нашої ери гроші у вигляді невеликих ножів і лопат, виготовлених із бронзи, використовувалися в Китаї під час династії Чжоу, причому до цього використовувалися відлиті бронзові копії раковин каурі. Перші виготовлені монети, здається, з'явилися окремо в Індії, Китаї та містах навколоо Егейського моря в 7 столітті до нашої ери. У той час як ці егейські монети були штамповані (нагріті та забиті знаками розрізнення), індійські монети (з долини річки Ганг) були пробиті металевими дисками, а китайські монети (вперше розроблені на Великій рівнині) були відлиті бронзою з отворами в центрі, які повинні були бути нанизані разом. Різні форми та металургійні процеси передбачають окремий розвиток.
Всі сучасні монети, в свою чергу, походять від монет, які, здається, були винайдені в королівстві Лідія в Малій Азії десь близько 7 століття до нашої ери і які поширилися по всій Греції в наступні століття: дископодібні, виготовлені із золота, срібла, бронза або їх імітації, причому обидві сторони мали зображення, отримане шляхом штампування; з однією сторони часто намальована голова людини.
Можливо, першим правителем у Середземномор'ї, який, як відомо, офіційно встановив стандарти ваги та грошей, був Фейдон. Карбування відбувалося наприкінці 7 століття до нашої ери в грецьких містах Малої Азії, поширившись на грецькі острови Егейського моря та на південь Італії до 500 року до н.е. Перші штамповані гроші (що мають знак певного авторитету у вигляді малюнка або слів) можна побачити в Національній бібліотеці в Парижі. Це електрум-державець, придуманий на острові Егіна. Ця монета датується приблизно 7 століттям до нашої ери.
Геродот датував введення монет в Італію етрусками з Популонії приблизно 550 роком до нашої ери.
Інші монети з електруму (природного сплаву срібла і золота) були виготовлені в більших масштабах приблизно в 7 столітті до нашої ери в Лідії (на узбережжі нинішньої Туреччини). Подібна монета була прийнята і виготовлена за власними стандартами в сусідніх містах Іонії, включаючи Мітилену та Фокею (з використанням монет з електруму) та Егіну (з використанням срібла) протягом 7 століття до нашої ери, і незабаром стала прийнята в материковій Греції та Перській імперії (після включення Лідії в 547 р. до н.е.).
Використання та експорт срібної монети, а також платня солдатам монетами сприяли пануванню Афінської імперії в 5 столітті до нашої ери. Використане срібло було видобуто в південній Аттиці в Лауріумі та Торікосі величезною робочою силою рабської праці. Велике відкриття срібної жилки в Лауріумі в 483 році до н.е. призвело до величезного розширення афінського військового флоту.
Поклоніння Монеті описано Лівієм при храмі, побудованому за часів Риму 413 (123) ; на початку 4 століття був побудований храм, присвячений тій же богині (можливо, той самий храм). Протягом чотирьох століть храм містив монетний двір Риму. Таким чином ім'я богині стало джерелом багатьох слів в англійській і романських мовах, у тому числі слова " гроші " і " монетний двір "
400–1450 рр.
Середньовічні монети та розрахункові гроші
Карл Великий у 800 році нашої ери здійснив ряд реформ, ставши «імператором Священної Римської імперії», включаючи випуск стандартної монети, срібної копійки. З 794 по 1200 рік пенні був єдиним номіналом монети в Західній Європі. Карбовані без нагляду єпископів, міщан, феодалів і феодальних володінь, до 1160 року монети Венеції містили лише 0,05 г срібла, в той час як монети Англії карбувалися з 1,3 г срібла. Великі монети були введені в середині 13 століття. В Англії десяток пенні називали "шилінгом", а двадцять шилінгів - "фунтом".
Поширеним було знецінення монети. Значні періоди знецінення відбулися в 1340–60 та 1417–29 роках, коли дрібні монети не карбувалися, а до 15 століття випуск дрібної монети був ще більше обмежений урядовими обмеженнями та навіть заборонами. За винятком Великого знецінення, монети Англії постійно карбувалися зі стерлінгового срібла (вміст срібла 92,5%). Більш низька якість срібла з більшою кількістю міді, що використовується в Барселоні, називалося «мільярд».
Перші паперові гроші
Паперові гроші були введені в Китаї династії Сун протягом 11 століття. Розвиток банкноти почався в сьомому столітті, з місцевих випусків паперової валюти. Його коріння починались в купецьких розписках депозиту за часів династії Тан (618-907), оскільки купці та оптовики хотіли уникнути великої кількості мідного карбування у великих комерційних операціях. Випуск кредитних білетів часто здійснювався на обмежений термін і з деяким дисконтом до обіцяної суми згодом. Тим не менш, цзяоцзи не замінили монети за часів династії Сун; паперові гроші використовувались поряд з монетами. Незабаром центральний уряд помітив економічні переваги друку паперових грошей, видавши монопольне право кільком депозитним магазинам на випуск цих депозитних сертифікатів. До початку 12 століття кількість банкнот, випущених за один рік, становила річну норму в 26 мільйонів ниток готівкових монет.
Кабульська рупія та кандахарська рупія використовувалися як валюта в Афганістані до 1891 року, коли вони були стандартизовані як афганська рупія. Афганська рупія, яка була розділена на 60 паїсів, була замінена на афгані в 1925 році.
До середини 20 століття офіційна валюта Тибету була також відома як тибетська рупія.
У 13 столітті паперові гроші стали відомі в Європі через рахунки мандрівників, таких як Марко Поло та Вільгельм з Рубрука. Рахунок паперових грошей Марко Поло за часів династії Юань є темою розділу його книги «Подорожі Марко Поло» під назвою «Як Великий Каан викликає кору дерев, зроблену в щось на зразок паперу, щоб передати гроші по всій його країні» У середньовічній Італії та Фландрії через незахищеність і непрактичність транспортування великих сум грошей на великі відстані, торговці грошима почали використовувати векселі. Спочатку вони були особисто зареєстровані, але незабаром вони стали письмовим наказом про виплату суми тому, хто мав її у своєму розпорядженні. Ці банкноти можна розглядати як попередник звичайних банкнот.
Торгові векселі
Векселі набули поширення з розширенням європейської торгівлі ближче до кінця середньовіччя. Процвітаюча італійська оптова торгівля сукном, вовняним одягом, вином, оловом та іншими товарами сильно залежала від кредиту для його швидкого розширення. Товар поставлявся покупцеві за векселем, що становило обіцянку покупця здійснити оплату в якусь зазначену майбутню дату. За умови, що покупець був авторитетним або вексель був схвалений надійним поручителем, продавець міг потім пред'явити вексель банкіру-продавцю і викупити його в грошах за зниженою вартістю до того, як він фактично став належним. Основне призначення цих купюр, тим не менш, полягало в тому, що подорожувати з готівкою було особливо небезпечно в той час. Депозит можна було внести з банкіром в одному місті, в свою чергу роздавався вексель, який можна було викупити в іншому місті.
Ці векселі також могли бути використані як форма оплати продавцем для здійснення додаткових покупок у власних постачальників. Таким чином, векселі – рання форма кредиту – стали одночасно і засобом обміну, і засобом зберігання вартості. Як і кредити єгипетських зернових банків, цей торговий кредит став значним джерелом для створення нових грошей. В Англії векселі стали важливою формою кредиту і грошей протягом останньої чверті 18 століття і першої чверті 19 століття, перш ніж банкноти, чеки і грошові кредитні лінії були широко доступні.
Ісламський золотий вік
Приблизно в той самий час у середньовічному ісламському світі протягом 7–12 століть була створена потужна грошова економіка на основі зростаючих рівнів обігу стабільної високовартісної валюти (динара). Інновації, введені мусульманськими економістами, торговцями та купцями, включають найдавніше використання кредиту, чеків, векселів, ощадних рахунків, операційних рахунків, позик, трастів, обмінних курсів, передачі кредиту та боргу, і банківські установи для кредитів і депозитів.
Індійський субконтинент
На Індійському субконтиненті Шер Шах Сурі (1540–1545) ввів срібну монету під назвою рупія вагою 178 грамів. Його використання продовжилося в Імперії Великих Моголів. Історія рупії бере свій початок у Стародавній Індії приблизно в 3 столітті до нашої ери. Стародавня Індія була одним із найперших емітентів монет у світі разом із лідійськими статерами, декількома іншими близькосхідними монетами та китайськими вень. Термін походить від rūpya, санскритського терміна для срібної монети, від санскритського rūpa, красива форма.
Імперська така була офіційно запроваджена грошовою реформою Мухаммеда бін Туглука, імператора Делійського султанату, у 1329 році. Вона була створена за зразком репрезентативних грошей, концепція яких була вперше застосована як паперові гроші монголами в Китаї та Персії. Танка карбувалася з міді та латуні. Її вартість обмінювалася на золоті та срібні запаси в імператорській скарбниці. Валюта була введена у зв'язку з нестачею металів.
Таллі (лічильні палички)
Прийняття символічних форм грошей означало, що символ може бути використаний для представлення чогось цінного, що знаходиться у фізичному зберіганні десь в іншому місці в просторі, наприклад, зерна на складі; або чогось цінного, що буде доступне пізніше, наприклад, простий або переказний вексель, документ, що наказує одній особі сплатити певну суму грошей іншій особі на певну дату або при виконанні певних умов.
У 12 столітті англійська монархія запровадила ранню версію переказного векселя у вигляді шматка дерева з насічками, відомого як лічильна палиця. Спочатку таллі почали використовувати в той час, коли папір був рідкісним і дорогим, але їх використання тривало до початку 19 століття, навіть після того, як паперові гроші стали переважаючими. Насічки позначали різні суми податків, що підлягали сплаті Короні. Спочатку таллети були просто формою квитанції, яку видавали платнику податків під час сплати ним податків. З підвищенням ефективності роботи податкового відомства, воно почало видавати таллі для позначення обіцянки платника податків здійснювати майбутні податкові платежі у визначений час протягом року. Кожна розписка складалася з пари відповідних паличок - одна паличка видавалася платнику податків під час нарахування податків, що означало суму податків, яка мала бути сплачена пізніше, а інша зберігалася в Казначействі, що означало суму податків, яка мала бути зібрана в майбутньому.
Казначейство виявило, що ці підрахунки також можуть бути використані для створення грошей. Коли Корона вичерпувала свої поточні ресурси, вона могла використовувати квитанції, що представляли майбутні податкові платежі, належні Короні, як форму оплати власним кредиторам, які, в свою чергу, могли або збирати податкові надходження безпосередньо з тих, хто сплачував податки, або використовувати ті ж самі квитанції для сплати своїх власних податків уряду. Таллі також могли бути продані іншим особам в обмін на золоті або срібні монети зі знижкою, що відображала тривалість часу, який залишався до сплати податку. Таким чином, таллі стали прийнятним засобом обміну для деяких видів операцій і визнаним засобом збереження вартості. Як і жиробанки до нього, Казначейство незабаром зрозуміло, що воно також може випускати казначейські білети, які не були підкріплені жодною конкретною оцінкою податків. Таким чином, Казначейство створило нові гроші, які були підкріплені суспільною довірою та довірою до монархії, а не конкретними надходженнями до бюджету.
1450–1971 рр.
Банкіри-золотарі
Золотарі в Англії були ремісниками, торговцями злитків, міняйлами грошей і грошовими кредиторами з 16 століття. Але вони не були першими, хто виступав фінансовими посередниками ; на початку 17 століття писарі були першими, хто зберігав депозити з явною метою передачі їх. Купці та торговці накопичили величезні запаси золота та довірили свої багатства на зберігання Королівському монетному двору. У 1640 році король Карл I захопив приватне золото, що зберігалося на монетному дворі, як примусовий кредит (який з часом повинен був бути повернений). Згодом купці надали перевагу зберіганню золота у лондонських ювелірів, які мали приватні сховища, і стягували за цю послугу певну плату. В обмін на кожне внесення дорогоцінного металу ювеліри видавали квитанції, які засвідчували кількість і чистоту металу, що зберігався у них на правах бейлі (тобто на довірче зберігання). Ці квитанції не могли бути присвоєні (забрати товар, що зберігається, міг тільки первісний вкладник). Поступово ювеліри взяли на себе функцію скривенерів рекредитування від імені вкладника, а також напрацювали сучасну банківську практику; векселі випускалися на депоновані гроші, які за звичаєм та/або законом були позикою золотареві, тобто вкладник прямо дозволяв золотарю використовувати гроші для будь-яких цілей, включаючи аванси своїм клієнтам. Ювелір не стягував ніякої комісії, а то і зовсім виплачував відсотки за цими вкладами. Оскільки векселі підлягали векселі підлягали сплаті на першу вимогу, а аванси (позики) клієнтам ювеліра погашалися протягом більш тривалого періоду часу, це була рання форма банківського обслуговування з частковим резервом. Векселі розвинулися в інструмент, що передається, який міг циркулювати як безпечна і зручна форма грошей, підкріплена обіцянкою золотаря заплатити. Отже, золотарі могли авансувати позики у вигляді золотих грошей, або у формі векселів, або у формі чекових рахунків. Родовища золота були відносно стабільними, часто залишалися у золотаря протягом багатьох років поспіль, тому ризик дефолту був невеликим, поки зберігалася довіра громадськості до цілісності та фінансової стійкості золотаря. Таким чином, золотарі Лондона стали предтечами британської банківської справи і видатними творцями нових грошей, заснованих на кредиті.
Перші європейські банкноти
Перші європейські банкноти були випущені Stockholms Banco, попередником центрального банку Швеції Sveriges Riksbank, у 1661 році. Вони замінили мідні пластини, які використовувалися як платіжний засіб, хоча в 1664 році в банку закінчилися монети для викупу купюр, і того ж року він припинив роботу.
Натхненні успіхом лондонських ювелірів, деякі з яких стали попередниками великих англійських банків, банки почали випускати паперові банкноти, які цілком коректно називалиі «банкнотами», що оберталися так само, як сьогодні обертаються випущені урядом грошові знаки. В Англії ця практика тривала до 1694 року. Шотландські банки продовжували випускати банкноти до 1850 року і досі випускають банкноти, забезпечені банкнотами Банку Англії. У Сполучених Штатах Америки ця практика продовжувалася протягом 19 століття; свого часу в Америці налічувалося понад 5 000 різних видів банкнот, випущених різними комерційними банками. Широке розповсюдження отримали лише банкноти, випущені найбільшими, найбільш кредитоспроможними банками. Банкноти дрібніших, менш відомих установ мали місцеве ходіння. Далеко від дому вони приймалися лише за зниженим курсом, якщо приймалися взагалі. Розповсюдження видів грошей йшло пліч-о-пліч зі збільшенням кількості фінансових установ.
Ці банкноти були формою представницьких грошей, які можна було обміняти на золото або срібло, звернувшись до банку. Оскільки банки випускали банкноти в кількості, що значно перевищувала кількість золота та срібла, які вони зберігали на депозитах, раптова втрата довіри громадськості до банку могла призвести до масового викупу банкнот та банкрутства.
В Індії найдавніші паперові гроші були випущені Банком Індостану (1770–1832), Генеральним банком Бенгалії та Біхара (1773–75) і Бенгальським банком (1784–91).
Використання банкнот, випущених приватними комерційними банками, в якості законного платіжного засобу, поступово змінилося випуском банківських квитків, дозволених і контрольованих національними урядами. Після 1694 року Банк Англії отримав виключне право випускати банкноти в Англії. У Сполучених Штатах Федеральний резервний банк отримав подібні права після свого створення в 1913 році. До недавнього часу ці дозволені урядом валюти були формами представницьких грошей, оскільки частково були забезпечені золотом або сріблом і теоретично конвертувалися в золото або срібло.
1971 рр.–дотепер
У 1971 році президент Сполучених Штатів Річард Ніксон оголосив, що долар США більше не буде безпосередньо конвертований у золото. Цей захід фактично знищив Бреттон-Вудську систему, вилучивши один з її ключових компонентів, що стало відомим як "шок Ніксона". З тих пір долар США, а значить, і всі національні валюти, є вільно плаваючими валютами. Крім того, у міжнародних, національних і місцевих грошах тепер домінують віртуальні кредити, а не справжні злитки.
Платіжні картки
Наприкінці 20-го століття платіжні картки, такі як кредитні та дебетові картки, стали домінуючим способом споживчих платежів у Першому світі. Bankamericard, запущена в 1958 році, стала першою сторонньою кредитною карткою, яка набула широкого використання та була прийнята в магазинах і магазинах по всій території Сполучених Штатів, а незабаром за нею з’явилися Mastercard і American Express. З 1980 року компанії, що видають кредитні картки, звільнені від законів штату про лихварство, тому можуть стягувати будь-які відсотки, які вважають за потрібне. За межами Америки інші платіжні картки стали більш популярними, ніж кредитні, наприклад, французька Carte Bleue.
Цифрова валюта
Розвиток комп'ютерних технологій у другій половині XX століття дозволив представити гроші в цифровому вигляді. До 1990 року в Сполучених Штатах Америки всі гроші, що переказувалися між центральним банком та комерційними банками, були в електронній формі. До 2000-х років більшість грошей існувала у вигляді цифрової валюти в базах даних банків. У 2012 році за кількістю транзакцій від 20 до 58 відсотків транзакцій були електронними (залежно від країни). Перевага цифрової валюти полягає в тому, що вона дозволяє здійснювати простіші, швидші та гнучкіші платежі.
Криптовалюти
У 2008 році біткойн був запропонований невідомим автором/авторами під псевдонімом Сатоші Накамото. Він був реалізований того ж року. Використання криптографії дозволило валюті мати надійний, взаємозамінний і стійкий до підробки розподілений реєстр під назвою блокчейн. Він став першою широко використовуваною децентралізованою одноранговою криптовалютою. Інші подібні системи були запропоновані з 1980-х років. Протокол, запропонований Накамото, вирішив так звану проблему подвійних витрат без допомоги довіреної третьої сторони.
З моменту появи біткойна було представлено тисячі інших криптовалют.
Список літератури
- What is Money?.
- Denise Schmandt-Besserat, Tokens: their Significance for the Origin of Counting and Writing
- Keynes, J.M. (1930). A Treatise on Money. Volume I, p. 13
- Kramer, History Begins at Sumer, pp. 52–55.
- Charles F. Horne (1915). . Yale University. Архів оригіналу за 8 September 2007. Процитовано 14 вересня 2007.
- Graham Flegg, Numbers: their history and meaning, Courier Dover Publications, 2002 , pp. 41–42.
- Beckmann, Petr (1971). A History of π (PI). Boulder, Colorado: The Golem Press. с. 8. ISBN .
- Friedlob, G. Thomas & Plewa, Franklin James, Understanding balance sheets, , NYC, 1996, , p. 1
- Graeber, David (2011). Debt: The First 5,000 Years. ISBN .
- Graeber, David (26 серпня 2011). What is Debt? – An Interview with Economic Anthropologist David Graeber.
- Robert A. Mundell, The Birth of Coinage, Discussion Paper #:0102-08, Department of Economics, Columbia University, February 2002.
- . Архів оригіналу за 28 April 2014. Процитовано 21 серпня 2013.
- M M Postan, E Miller (1896). The Cambridge Economic History of Europe: Trade and industry in the Middle Ages. Cambridge University Press, 28 August 1987. ISBN .
- (1987). The History of Currency, 1252–1896. Library of Alexandria, 1967. ISBN .
- Sir Isaac Newton's state of the gold and silver coin (25 September 1717). .
- Merriam-Webster dictionary, Seigniorage
- What is Seigniorage?, NPR
- Moseley, F (2004). Marx's Theory of Money: Modern Appraisals. New York: Palgrave Macmillan. с. 65. ISBN .
- von Mises, Ludwig (2013). The Theory of Money and Credit. New York: Skyhorse Publishing. с. 472. ISBN .
- Swedberg, Richard (2007). Joseph A. Schumpeter: His Life and Work. Malden, MA: Polity Press. с. 1902. ISBN .
- Tymoigne, Éric & Wray, L. Randall (2005), Money: An Alternative Story [ 2020-04-23 у Wayback Machine.], p. 2
- Wray, L. Randall (2012), Introduction to an Alternative History of Money, p. 3
- Coeckelbergh, Mark (2015). Money Machines: Electronic Financial Technologies, Distancing, and Responsibility in Global Finance. Burlington, VT: Ashgate Publishing, Ltd. с. 98. ISBN .
- M0 (monetary base). Moneyterms.co.uk.
- . Investopedia. Архів оригіналу за 30 March 2018. Процитовано 20 липня 2008.
- M2. Investopedia. Процитовано 20 липня 2008.
- . InvestorWords.com. Архів оригіналу за 13 July 2008. Процитовано 20 липня 2008.
- "Discontinuance of M3", Federal Reserve, 10 November 2005, revised 9 March 2006.
- Aziz, John (10 березня 2013). Is Inflation Always And Everywhere a Monetary Phenomenon?. Azizonomics. Процитовано 2 квітня 2013.
- Thayer, Gary (16 січня 2013). . Macro Strategy. Wells Fargo Advisors. Архів оригіналу за 14 July 2014. Процитовано 2 квітня 2013.
- Carlson, John B.; Benjamin D. Keen (1996). (PDF). Economic Review. Federal Reserve Bank of Cleveland. 32 (2): 15—23. Архів оригіналу (PDF) за 4 вересня 2012. Процитовано 2 квітня 2013.
- Humphrey, Caroline. 1985. "Barter and Economic Disintegration". Man, New Series 20 (1): 48–72.
- Mauss, Marcel. The Gift: The Form and Reason for Exchange in Archaic Societies. pp. 36–37.
- What is Debt? – An Interview with Economic Anthropologist David Graeber. . 26 серпня 2011.
- David Graeber: Debt: The First 5000 Years, Melville 2011. Cf. review
- David Graeber (2001). Toward an anthropological theory of value: the false coin of our own dreams. Palgrave Macmillan. с. 153—154. ISBN . Процитовано 10 лютого 2011.
- S Meikle "Aristotle on Money" Vol. 39, No. 1 (1994), pp. 26–44 Retrieved 2012-06-05
- Politics Translated by Benjamin Jowett MIT University
- N. K. Lewis (2001). Gold: The Once and Future Money. John Wiley & Sons, 4 May 2007. ISBN . Процитовано 4 червня 2012.
- (2001). Money: A Study of the Theory of the Medium of Exchange. Simon Publications LLC, 1 September 2003. ISBN . Процитовано 4 червня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - kanopiadmin (29 вересня 2003). The Origin of Money and Its Value. Mises Institute (англ.). Процитовано 17 лютого 2020.
- Strauss, Ilana E. (26 лютого 2016). The Myth of the Barter Economy. The Atlantic (амер.). Процитовано 17 лютого 2020.
- Innes, A. Mitchell 1913. "What is Money?". The Banking Law Journal (May): 377–408. Reprinted in L. Randall Wray (Ed.) 2004 "Credit and State Theories of Money"
- kanopiadmin (30 серпня 2011). Have Anthropologists Overturned Menger?. Mises Institute (англ.). Процитовано 12 лютого 2020.
- The Myth of the Myth of Barter. Cato Institute (англ.). 15 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2020.
- The Myth of the Myth of the Myth of Barter and the Return of the Armchair Ethnologists. Bella Caledonia (брит.). 8 червня 2016. Процитовано 12 лютого 2020.
- Cheal, David J (1988). 1. The Gift Economy. New York: Routledge. с. 1–19. ISBN . Процитовано 18 червня 2009.
- Hill, Mark Andrew (2012). The Benefit of the Gift: Social Organization and Expanding Networks of Interaction in the Western Great Lakes Archaic. Ann Arbor: International Monographs in Prehistory. с. 4. ISBN .
- What is Debt? – An Interview with Economic Anthropologist David Graeber. . 26 серпня 2011.
- Graeber, David (2011). Debt: The First 5,000 Years. ISBN . Chapter 6
- Roy Davies & Glyn Davies (3 червня 2012). A Comparative Chronology of Money.
- Tymoigne, Éric & Wray, L. Randall (2005), Money: An Alternative Story [ 2020-04-23 у Wayback Machine.]
- Aristotle. Politics I.IX.
- Michael Hudson, Cornelia Wunsch (Eds.) 2004, Creating Economic Order: Record-keeping, Standardization, and the Development of Accounting in the Ancient Near East
- O'Sullivan, Arthur; Steven M. Sheffrin (2003). . Upper Saddle River, New Jersey 07458: Prentice Hall. с. 246. ISBN . Архів оригіналу за 20 December 2016. Процитовано 27 жовтня 2020.
- Cripps, Eric L., "The Structure of Prices in the Neo-Sumerian Economy (I): Barley:Silver Price Ratios", 2007
- Sheila C. Dow (2005), "Axioms and Babylonian thought: a reply", Journal of Post Keynesian Economics 27 (3), pp. 385–391.
- I I Rubin, A History of Economic Thought, translated Donald Filtzer, Ink Links, 1979 (original Moscow, 1929)
- Genesis 17:13
- secondary – (Director of Studies at the École pratique des hautes études, Paris) (1999). Banking and Business in the Roman World. Cambridge University Press, 14 October 1999. ISBN .
- secondary – Encyclopædia Britannica & French Dictionary (HarperCollins Publishers Limited 6 July 2010). Retrieved 2012-06-04
- F W Madden, F W Fairholt – History of Jewish coinage, and of money in the Old and New Testament B. Quaritch, 1864 Retrieved 2012-05-04
- J Free, H F Vos Archaeology and Bible History Zondervan, 15 September 1992, – Retrieved 2012-06-04
- F N Magill, C J Moose Dictionary of World Biography: The Ancient World Taylor & Francis, 23 January 2003 Retrieved 2012-06-04
- I M Wise – History of the Israelitish nation: from Abraham to the present time J. Munsell, 1854 Retrieved 2012-06-04
- Schaps, David M. The Invention of Coinage in Lydia, in India, and in China (PDF). XIV International Economic History Congress, Helsinki 2006. Session 30. Процитовано 31 липня 2018.
- Full text of "The earliest coins of Greece proper". archive.org. Retrieved 2011-02-10.
- L Adkins, R A Adkins (1998). Handbook to Life in Ancient Rome. Oxford University Press, 16 July 1998. ISBN . Процитовано 9 червня 2012.
- Coin images
- Ancient coinage of Aegina. snible.org. Retrieved 2011-02-10.
- Giuseppe Amisano, "Cronologia e politica monetaria alla luce dei segni di valore delle monete etrusche e romane", in: Panorama numismatico, 49 (genn. 1992), pp. 15–20
- Goldsborough, Reid. "World's First Coin"
- – etymology online Retrieved 2012-06-09
- P Bayle, P Desmaizeaux, A Tricaud, A Gaudin – The dictionary historical and critical of Mr. Peter Bayle, Volume 3 Printed for J. J. and P. Knapton; D. Midwinter; J. Brotherton; A. Bettesworth and C. Hitch... [and 25 others], 1736 – Retrieved 2012-06-09
- P B Harvey, C E Schultz Religion in Republican Italy Cambridge University Press, 2006 – Retrieved 2012-06-09
- Rome Reborn – University of Virginia [ 2007-06-17 у Wayback Machine.] – Institute for Advanced Technology in the Humanities [ 2013-04-12 у Wayback Machine.] Retrieved 2012-06-09
- Sargent, Thomas; Velde, Francois (2001). The Princeton Economic History of the Western World: The Big Problem of Small Change. Princeton University Press. с. 45.
- Daniel R. Headrick (1 квітня 2009). Technology: A World History. Oxford University Press. с. 85–. ISBN .
- Patricia Buckley Ebrey, and Anne Walthall, East Asia: A Cultural, Social, and Political History. (2006) p. 156.
- Bowman (2000), 105.
- Gernet (1962), 80.
- Ebrey et al., 156.
- Gernet, 80.
- Theodore Roosevelt; Kermit Roosevelt (1929). Trailing the giant panda. Nature. Scribner. 124 (3138): 944. Bibcode:1929Natur.124R.944.. doi:10.1038/124944b0.
... The currency in general use was what was known at the Tibetan rupee...
- Moshenskyi, Sergii (2008). History of the weksel: Bill of exchange and promissory note. с. 55. ISBN .
- Marco Polo (1818). The Travels of Marco Polo, a Venetian, in the Thirteenth Century: Being a Description, by that Early Traveller, of Remarkable Places and Things, in the Eastern Parts of the World. с. 353—355. Процитовано 19 вересня 2012.
- The Alchemists: Three Central Bankers and a World on Fire – Neil Irwin – Google Books
- De Geschiedenis van het Geld (the History of Money), 1992, Teleac, page 96
- Davies, Glyn, ‘’A History of Money’’, University of Wales, 1994, pp. 172, 339.
- Banaji, Jairus (2007). . Historical Materialism. 15 (1): 47—74. doi:10.1163/156920607X171591. ISSN 1465-4466. OCLC 440360743. Архів оригіналу за 23 травня 2009. Процитовано 28 серпня 2010.
- Lopez, Robert Sabatino; Raymond, Irving Woodworth; Constable, Olivia Remie (2001). . Records of Western civilization.; Records of civilization, sources and studies, no. 52. New York: Columbia University Press. ISBN . OCLC 466877309. Архів оригіналу за 9 March 2012.
- Labib, Subhi Y. (March 1969). Capitalism in Medieval Islam. The Journal of Economic History. 29 (1): 79—86. doi:10.1017/S0022050700097837. ISSN 0022-0507. JSTOR 2115499. OCLC 478662641.
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2002.
Sher Shah issued a coin of silver which was termed the Rupiya. This weighed 178 grains and was the precursor of the modern rupee. It remained largely unchanged till the early 20th Century
- Subodh Kapoor (January 2002). The Indian encyclopaedia: biographical, historical, religious..., Volume 6. Cosmo Publications. с. 1599. ISBN .
- Turner, Sir Ralph Lilley (1985). A Comparative Dictionary of the Indo-Aryan Languages. Includes three supplements, published 1969–1985. Digital South Asia Library, a project of the Center for Research Libraries and the University of Chicago. Процитовано 26 серпня 2010.
rū'pya 10805 rū'pya 'beautiful, bearing a stamp' ; 'silver'
- Turner, Sir Ralph Lilley (1985). A Comparative Dictionary of the Indo-Aryan Languages. Includes three supplements, published 1969–1985. Процитовано 26 серпня 2010.
rūpa 10803 'form, beauty'
- Shoaib Daniyal. History revisited: How Tughlaq's currency change led to chaos in 14th century India. scroll.in. Процитовано 14 лютого 2017.
- Davies, Glyn, ‘’A History of Money’’, University of Wales(England), 1994, pp. 146–151
- Richards
- Thus by the 19th century "[i]n ordinary cases of deposits of money with banking corporations, or bankers, the transaction amounts to a mere loan or mutuum, and the bank is to restore, not the same money, but an equivalent sum, whenever it is demanded". Joseph Story, Commentaries on the Law of Bailments (1832, p. 66) and "Money, when paid into a bank, ceases altogether to be the money of the principal (see Parker v. Marchant, 1 Phillips 360); it is then the money of the banker, who is bound to return an equivalent by paying a similar sum to that deposited with him when he is asked for it." , (1848) 2 HLC 28.
- Richards. The usual denomination was 50 or 100 pounds, so these notes were not an everyday currency for the common people.
- Richards, p. 40
- Geisst, Charles R. (2005). Encyclopedia of American business history. New York. с. 39. ISBN .
- Karl Gunnar Persson, An Economic History of Europe: Knowledge, Institutions and Growth, 600 to the Present Cambridge University Press, 28 January 2010, – Retrieved 2012-06-03
- History of Indian Currency. The Economic Times.
- Graeber, David (2011). Debt: The First 5,000 Years. ISBN .
- Stearns, David L. (2011). Electronic Value Exchange: Origins of the Visa Electronic Payment System. London: Springer. с. 1. ISBN . Available through SpringerLink.
- Credit cards: how do they work, advantages and downsides. banqo.fr (англ.). Процитовано 2 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 30 July 2019. Процитовано 22 жовтня 2018.
- Eveleth, Rose (24 липня 2015). The truth about the death of cash. BBC. Процитовано 4 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 жовтня 2022.
- S., L. (2 листопада 2015). Who is Satoshi Nakamoto?. The Economist explains. Процитовано 3 листопада 2015.
- .Nakamoto, Satoshi (2008). Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System (PDF).
- Chaum, David (1982). (PDF). Department of Computer Science, University of California, Santa Barbara, CA. Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2011. Процитовано 12 жовтня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya groshej stosuyetsya rozvitku sistem yaki zabezpechuyut funkciyi groshej Taki sistemi mozhna rozumiti yak zasobi nepryamoyi torgivli bagatstvom ne bezposeredno yak pri barteri Groshi ye mehanizmom yakij spriyaye comu procesu Groshi mozhut mati fizichnu formu yak u monetah i banknotah abo mozhut isnuvati yak pismovij chi elektronnij rahunok Voni mozhut mati vnutrishnyu vartist tovarni groshi buti yuridichno obminyuvanimi na shos iz vnutrishnoyu vartistyu predstavnicki groshi abo mati lishe nominalnu vartist derzhavni groshi VstupVinajshli groshi she do pochatku pisemnoyi istoriyi Tomu bud yaka istoriya viniknennya groshej zdebilshogo bazuyetsya na pripushennyah i logichnih visnovkah Znachni dokazi svidchat pro te sho na starodavnih rinkah obminyuvalisya rechima tobto bula prisutnya valyuta obminu Ce vklyuchalo hudobu ta zerno rechi yaki buli bezposeredno korisnimi sami po sobi Takozh obminyuvali na bilsh korisni tovari prosto privablivi predmeti napriklad mushli kauri chi namistini Odnak taki obmini krashe bulo b opisati yak barter bo zvichajnij barter pevnogo tovaru osoblivo koli tovari ne ye vzayemozaminnimi tehnichno ne robit cej tovar groshima Prote shekel buv yak moneta sho predstavlyala konkretnu vagu yachmenyu a otzhe i vagu cogo mishka yachmenyu Cherez skladnist davnoyi istoriyi starodavni civilizaciyi rozvivalisya riznimi tempami ta ne zberigali tochni zapisi abo yih zapisi buli znisheni a takozh cherez te sho davnye pohodzhennya ekonomichnih sistem pereduye pismovij istoriyi nemozhlivo prostezhiti spravzhnye pohodzhennya vinahodu groshej Krim togo istorichni dani pidtverdzhuyut ideyu pro te sho groshi mali dvi osnovni formi rozdileni na shiroki kategoriyi rozrahunkovih groshej debetovi ta kreditni v buhgalterskih knigah ta obminnih groshej materialni zasobi obminu vigotovleni z glini shkiri papir bambuk metal tosho Oskilki groshi na rahunku zalezhat vid zdatnosti fiksuvati kilkist groshej lichilnik buv znachnim dosyagnennyam Najdavnishij z nih datuyetsya epohoyu Orinyak priblizno 30 000 rokiv tomu 20 000 richna kistka Ishango znajdena bilya odnogo z vitokiv Nilu v Demokratichnij Respublici Kongo maye vidpovidni poznachki na stegnovij kistci babuyina dlya pidrahunku vidpovidnosti chiselnosti Shodo terminu buhgalterskij oblik u groshovij sistemi v Mesopotamiyi buli znajdeni buhgalterski zapisi yaki datuyutsya bilsh nizh 7000 rokami nazad Ci dokumenti zi starodavnoyi Mesopotamiyi demonstruyut spiski vitrat otrimanih i prodanih tovariv a takozh istoriya buhgalterskogo obliku svidchit sho groshovi koshti pereduyut vikoristannyu monet na kilka tisyach rokiv Devid Greber pripuskaye sho groshi yak rozrahunkova odinicya buli vinajdeni koli zobov yazannya yake ne piddayetsya kilkisnomu vimiryuvannyu ya vinen tobi odin peretvorilosya na kilkisne ponyattya ya vinen tobi odnu odinicyu chogos Zgidno z ciyeyu tochkoyu zoru groshi spochatku z yavilisya yak groshi na rahunku i lishe piznishe nabuli formi obminnih groshej Stosovno obminnih groshej vikoristannya reprezentativnih groshej takozh istorichno pereduye vinahodu monet U starodavnih imperiyah Yegiptu Vavilona Indiyi ta Kitayu hrami ta palaci chasto mali tovarni skladi u yakih vikoristovuvalisya glinyani zhetoni ta inshi materiali yaki pidtverdzhuvali pravo dostupu do chastini tovariv sho zberigalisya na skladah Nemaye zhodnih konkretnih dokaziv togo sho taki vidi tokeniv vikoristovuvalisya dlya torgivli skorish zavse voni buli lishe dlya administruvannya ta obliku Nezvazhayuchi na te sho ce ne najstarisha forma obminu groshej rizni metali yak zvichajni tak i dorogocinni takozh vikoristovuvalisya yak u barternih sistemah ta v groshovih sistemah i istorichne vikoristannya metaliv ye odnim iz najyaskravishih prikladiv togo yak barterni sistemi porodili monetni sistemi Vikoristannya bronzi rimlyanami chitko ilyustruye cej perehid Cyu podiyu dobre zadokumentovano hocha ce ne odin iz najdavnishih prikladiv Spochatku vikoristovuvalas aes rude neobroblena bronza Ce bula velika masa nevimiryanoyi bronzi yaka vikoristovuvalasya jmovirno u sistemi obminu zdatnist bronzi do barteru bula pov yazana viklyuchno z yiyi vikoristannyam u metaloobrobci yiyi obminyuvali z namirom peretvoriti na instrumenti Nastupnim istorichnim krokom stala bronza u zlitkah yaki mali vagu 5 funtiv shob zrobiti barter legshim i bilsh chesnim pid nazvoyu aes signatum znakova vimirena bronza i same tut vinikayut debati mizh tim chi ce vse she ye barterna abo uzhe groshova sistema Zreshtoyu bachimo yavnij perehid vid vikoristannya bronzi v barteri do yiyi vikoristannya yak groshej bo menshi rozmiri bronzi ne priznacheni dlya vikoristannya v inshih cilyah okrim monet Aes grave vazhka bronza abo As ye pochatkom vikoristannya monet u Rimi ale ne ye najdavnishim vidomim zrazkom metalevih monet Zoloto i sriblo buli najposhirenishimi formami groshej protyagom vsiyeyi istoriyi U bagatoh movah takih yak ispanska francuzka ivrit ta italijska slovo sriblo vse she bezposeredno pov yazane zi slovom groshi Inodi vikoristovuvali inshi metali Napriklad Starodavnya Sparta karbuvala moneti iz zaliza shob pereshkoditi svoyim gromadyanam brati uchast u zovnishnij torgivli Na pochatku 17 stolittya u Shveciyi ne vistachalo dorogocinnih metaliv i tomu vigotovlyali tarilkovi groshi veliki midni pliti 50 sm abo bilshe na yakih bulo naneseno shtamp iz zaznachennyam yih vartosti Zoloti moneti znovu pochali karbuvati v Yevropi v 13 stolitti Fridrihu II pripisuyut povtorne vvedennya zolotih monet pid chas hrestovih pohodiv U 14 stolitti Yevropa perejshla vid vikoristannya sribla do zolota yak valyuti Viden zrobiv cyu zminu v 1328 roci Moneti na metalevij osnovi mali perevagu v tomu sho voni zberigali svoyu cinnist u samih monetah z inshogo boku voni sponukali do manipulyacij takih yak obrizannya monet vidalennya chastini dorogocinnogo metalu kradizhka Bilshoyu problemoyu bulo odnochasne spivisnuvannya zolotih sribnih i midnih monet u Yevropi Obminni kursi mizh metalami zminyuvalisya zalezhno vid popitu ta propoziciyi Napriklad zolota gvinejska moneta pochala zrostati proti sribnoyi kroni v Angliyi v 1670 h i 1680 h rokah Otzhe sriblo eksportuvalosya z Angliyi v obmin na import zolota Efekt posilyuvavsya tim sho azijski trejderi ne podilyali yevropejskogo pidvishennya cini na zoloto zoloto pokinulo Aziyu a sriblo Yevropu takih kilkostyah sho yevropejski sposterigachi taki yak Isaak Nyuton majster Korolivskogo monetnogo dvoru sposterigali za cim iz zanepokoyennyam Stabilnist prijshla koli nacionalni banki garantuvali obmin sribnih groshej na zoloto za fiksovanim kursom odnak ce ne dalosya legko Bank Angliyi rizikuvav nacionalnoyu finansovoyu katastrofoyu v 1730 h rokah koli kliyenti vimagali obminyati yihni groshi na zoloto v moment krizi Zreshtoyu londonski kupci vryatuvali bank i naciyu finansovimi garantiyami Inshim krokom v evolyuciyi groshej stala zmina moneti yak odinici vagi na odinicyu vartosti Mozhna provesti riznicyu mizh jogo tovarnoyu vartistyu ta jogo vidovoyu vartistyu Riznicya v cih znachennyah stanovit senjorazh Teoriyi groshejNajbilsh ranni ideyi vklyuchali metalistsku koncepciyu Aristotelya ta chartalistsku koncepciyu Platona yaki Jozef Shumpeter integruvav u svoyu vlasnu teoriyu groshej yak form klasifikaciyi Zokrema avstrijskij ekonomist namagavsya rozvinuti katalaktichnu teoriyu groshej na osnovi teoriyi pretenzij teoriyi prav Teoriya Shumpetera mala kilka tem ale najvazhlivisha z nih pov yazana z uyavlennyami pro te sho groshi mozhna analizuvati z tochki zoru socialnogo obliku i sho voni takozh tisno pov yazani z teoriyeyu vartosti ta cini Isnuye prinajmni dvi teoriyi togo sho take groshi i voni mozhut vplinuti na tlumachennya istorichnih ta arheologichnih svidchen rannih groshovih sistem Tovarnij teoriyi groshej groshi obminu viddayut perevagu ti hto hoche rozglyadati groshi yak prirodnij rezultat rinkovoyi diyalnosti Inshi vvazhayut kreditnu teoriyu groshej rahunkovih groshej bilsh pravdopodibnoyu ta vvazhayut rol derzhavi klyuchovoyu u vstanovlenni groshej Tovarna teoriya ye bilsh poshirenoyu i bilsha chastina ciyeyi statti napisana z ciyeyi tochki zoru Zagalom rizni teoriyi groshej rozrobleni ekonomistami zdebilshogo zoseredzheni na funkciyah vikoristanni ta upravlinni groshima Inshi teoretiki takozh vidznachayut sho status pevnoyi formi groshej zavzhdi zalezhit vid statusu yakij yij pripisuyut lyudi ta suspilstvo Napriklad zoloto mozhe rozglyadatisya yak cinne v odnomu suspilstvi ale ne cinne v inshomu ale ne cinne v inshomu inshij priklad banknota ye prosto arkushem paperu doki ne bude pogodzheno sho vona maye groshovu vartist Groshova masa U nash chas ekonomisti namagalisya klasifikuvati rizni tipi groshovoyi masi Rizni pokazniki groshovoyi masi buli klasifikovani riznimi centralnimi bankami za dopomogoyu prefiksa M Klasifikaciya masi chasto zalezhit vid togo naskilki vuzko viznacheno vikoristannya toyi chi inshoyi masi napriklad M mozhe kolivatisya vid M0 najvuzhchij do M3 najshirshij Klasifikaciya zalezhit vid konkretnogo pravila formulyuvannya sho vikoristovuyetsya M0 M0 u deyakih krayinah napriklad u Velikij Britaniyi M0 vklyuchaye bankivski rezervi tomu M0 nazivayut groshovoyu bazoyu abo vuzkimi groshima MB nazivayetsya groshovoyu bazoyu abo zagalnoyu valyutoyu Ce osnova z yakoyi stvoryuyutsya inshi formi groshej napriklad chekovi depoziti pererahovani nizhche i tradicijno ye najbilsh likvidnim pokaznikom masi groshej M1 bankivski rezervi ne vklyucheni v M1 M2 predstavlyaye M1 i blizki zaminniki dlya M1 M2 ye shirshoyu klasifikaciyeyu groshej nizh M1 M2 ye klyuchovim ekonomichnim indikatorom yakij vikoristovuyetsya dlya prognozuvannya inflyaciyi M3 M2 plyus veliki ta dovgostrokovi depoziti Z 2006 roku M3 bilshe ne publikuyetsya centralnim bankom SShA Prote vse she isnuyut ocinki zrobleni riznimi privatnimi ustanovami MZM Groshi z nulovim terminom pogashennya Vin vimiryuye propoziciyu finansovih aktiviv yaki mozhna vikupiti za nominalom na vimogu Shvidkist MZM istorichno ye vidnosno tochnim provisnikom inflyaciyi TehnologiyiProba Proba analiz himichnogo skladu metaliv Vidkrittya probnogo kamenyu dlya probi dopomoglo populyarizaciyi tovarnih groshej i karbuvannya monet na osnovi metalu Bud yakij m yakij metal napriklad zoloto mozhna pereviriti na chistotu na probnomu kameni V rezultati vikoristannya zolota v yakosti tovarnih groshej poshirilosya z Maloyi Aziyi de vono vpershe otrimalo shiroke zastosuvannya Probnij kamin dozvolyaye ociniti kilkist zolota v probi splavu U svoyu chergu ce dozvolyaye ociniti chistotu splavu Ce dozvolyaye stvoryuvati moneti z rivnomirnoyu kilkistyu zolota Moneti yak pravilo karbuvalisya uryadom a potim shtampuvali emblemoyu yaka garantuvala vagu ta vartist metalu Odnak yak i vnutrishnya vartist moneti mali nominal Inodi uryadi zmenshuyut kilkist dorogocinnogo metalu v moneti zmenshuyuchi vnutrishnyu vartist i zayavlyayut pro tu samu nominalnu vartist cya praktika vidoma yak devalvaciya Peredistoriya poperedniki groshej ta yih viniknennyaBezgroshovij obmin Daruvannya ta borgi Nemaye zhodnih svidchen istorichnih chi suchasnih pro suspilstvo v yakomu barter ye osnovnim sposobom obminu natomist nemonetarni suspilstva diyali v osnovnomu za principami ekonomiki daruvannya ta borgu Koli barter vse taki vidbuvsya vin yak pravilo buv mizh absolyutno neznajomimi lyudmi abo potencijnimi vorogami Barter Z barterom osoba sho volodiye bud yakim nadlishkom vartosti napriklad miroyu zerna abo kilkistyu hudobi mozhe bezposeredno obminyati yiyi na shos sho yak vvazhayetsya maye podibnu abo bilshu cinnist abo korisnist napriklad glinyanij gorshik abo instrument odnak zdatnist zdijsnyuvati barterni operaciyi obmezhena tim sho ce zalezhit vid zbigu bazhan Napriklad fermer povinen znajti kogos hto ne tilki hoche zerno yake vin viroblyav ale j mig bi zaproponuvati shos natomist sho hoche fermer Gipoteza barteru yak pohodzhennya groshej U knizi Politika 1 9 pribl 350 greckij filosof Aristotel rozmirkovuvav pro prirodu groshej Vin vvazhav sho kozhen ob yekt maye dva zastosuvannya pochatkove priznachennya dlya yakogo buv sproektovanij ob yekt i yak predmet dlya prodazhu abo barteru Prisvoyennya groshovoyi vartosti inshomu neznachnomu ob yektu takomu yak moneta abo veksel vinikaye v miru togo yak lyudi nabuli psihologichnoyi zdatnosti doviryati odin odnomu i zovnishnomu avtoritetu v ramkah barternogo obminu Poshuk lyudej z yakimi mozhna obminyuvatisya zajmaye bagato chasu Avstrijskij ekonomist Karl Menger visunuv gipotezu sho cya prichina ye rushijnoyu siloyu u stvorenni groshovih sistem lyudej yaki shukayut sposib pripiniti vitrachati svij chas na poshuki togo z kim mozhna obminyatisya U svoyij knizi Borg pershi 5000 rokiv antropolog Devid Greber vistupaye proti pripushennya sho groshi buli vinajdeni dlya zamini barteru Problema ciyeyi versiyi istoriyi pripuskaye vin polyagaye u vidsutnosti bud yakih pidtverdzhuyuchih dokaziv Jogo doslidzhennya pokazuyut sho ekonomika podarunkiv bula poshirenoyu prinajmni na pochatku pershih agrarnih suspilstv koli lyudi vikoristovuvali skladni kreditni sistemi Greber proponuye shob groshi yak rozrahunkova odinicya buli vinajdeni v toj moment koli nezrivnyanne zobov yazannya ya zobov yazanij tobi odnomu transformuvalosya v kilkisne ponyattya ya vinen tobi odnu odinicyu chogo nebud U comu uyavlenni groshi vinikli spochatku yak kredit i lishe piznishe nabuli funkcij zasobu obminu i shovisha vartosti Kritika Grebera chastkovo spirayetsya na te sho zrobiv A Mitchell Innes u svoyij statti 1913 roku Sho take groshi Innes sprostovuye barternu teoriyu groshej doslidzhuyuchi istorichni dokazi i pokazuyuchi sho ranni moneti nikoli ne mali poslidovnoyi vartosti i ne mali bilsh mensh poslidovnogo vmistu metalu Tomu vin prihodit do visnovku sho prodazh ce ne obmin tovaru na yakijs universalnij tovar a obmin na kredit Vin stverdzhuye sho tilki kredit i kredit ce groshi Antropolog Kerolajn Hamfri vivchaye nayavni etnografichni dani i robit visnovok sho Zhoden priklad barternoyi ekonomiki chistoyi i prostoyi nikoli ne buv opisanij ne kazhuchi vzhe pro viniknennya z neyi groshej vsya nayavna etnografiya govorit pro te sho takogo nikoli ne bulo Ekonomisti Robert P Merfi ta Dzhordzh Selgin vidpovili Greberu skazavshi sho gipoteza barteru vidpovidaye ekonomichnim principam a barterna sistema bula b nadto korotkoyu shob zalishiti postijnij zapis Dzhon Oleksandr Smit z Bella Kaledoniya skazav sho v comu obmini Greber diye yak vchenij namagayuchis falsifikuvati gipotezi barteru todi yak Selgin zajmaye teologichnu poziciyu sprijmayuchi gipotezu yak istinu vidkritu vid avtoritetu Podarunkova ekonomika V ekonomici podarunkiv cinni tovari ta poslugi regulyarno nadayutsya bez bud yakoyi yavnoyi zgodi na negajni abo majbutni vinagorodi tobto nemaye oficijnoyi quid pro quo V ideali odnochasne abo povtoryuvane daruvannya sluzhit dlya poshirennya ta pererozpodilu cinnostej u gromadi Isnuyut rizni socialni teoriyi sho stosuyutsya ekonomiki podarunkiv Deyaki vvazhayut podarunki formoyu vzayemnogo altruyizmu de vidnosini stvoryuyutsya za dopomogoyu cogo tipu obminu Inshe tlumachennya polyagaye v tomu sho neyavnij borg Ya vinen vam ta socialnij status prisudzhuyutsya v obmin na podarunki Rozglyanemo napriklad obmin yizheyu v deyakih suspilstvah mislivciv zbirachiv de obmin yizheyu ye zapobizhnikom vid nevdachi shodennogo dobuvannya bud yakoyi osobi Cej zvichaj mozhe vidobrazhati altruyizm vin mozhe buti formoyu neformalnogo strahuvannya a mozhe prinositi z soboyu socialnij status abo inshi vigodi Poyava groshej Antropologi vidznachayut bagato vipadkiv koli primitivni suspilstva vikoristovuvali te sho dlya nas viglyadaye duzhe shozhe na groshi ale v nekomercijnih cilyah dijsno komercijne vikoristannya moglo buti zaboroneno Najchastishe taki valyuti vzagali nikoli ne vikoristovuyutsya dlya togo shob nichogo kupuvati i prodavati Zamist cogo voni vikoristovuyutsya dlya stvorennya pidtrimki ta inshoyi reorganizaciyi vidnosin mizh lyudmi dlya organizaciyi shlyubiv vstanovlennya batkivstva ditej borotbi z chvarami vtishannya skorbotnih na pohoronah poshuku proshennya u vipadku zlochiniv vedennya peregovoriv pro dogovori pridbannya poslidovnikiv majzhe vse sho zavgodno krim torgivli yamsami lopatami svinyami abo yuvelirnimi virobami Ce govorit pro te sho osnovna ideya groshej mozhlivo davno pereduvala yiyi zastosuvannyu v komercijnij torgivli Pislya priruchennya velikoyi rogatoyi hudobi i pochatku viroshuvannya silskogospodarskih kultur v 9000 6000 rokah do nashoyi eri v yakosti groshej stali vikoristovuvati tvarinnicku i roslinnu produkciyu Odnak same v prirodi silskogospodarskogo virobnictva rechi potrebuyut chasu shob dosyagti uspihu Fermeru mozhe znadobitisya kupiti rechi za yaki vin ne zmozhe oplatiti vidrazu Takim chinom bula vvedena ideya borgu i kreditu i vinikla neobhidnist yiyi obliku i vidstezhennya Stvorennya pershih mist u Mesopotamiyi bl 3000 r do n e zabezpechilo infrastrukturu dlya nastupnoyi najprostishoyi formi groshej rahunku kreditu zabezpechenogo aktivami abo predstavnickih groshej Selyani zdavali svoye zerno v hram de zapisuvalosya rodovishe na glinyanih tablichkah i davali fermeru rozpisku u viglyadi glinyanogo zhetona yakij voni potim mogli vikoristovuvati dlya splati zboriv abo inshih borgiv pered hramom Oskilki osnovna chastina pokladiv u hrami skladalasya z osnovnogo osnovnogo produktu yachmenyu fiksovana kilkist yachmenyu stala vikoristovuvatisya yak rozrahunkova odinicya Dumka Aristotelya pro stvorennya groshej obminu yak novoyi rechi v suspilstvi taka Koli zhiteli odniyeyi krayini stavali bilsh zalezhnimi vid zhiteliv inshoyi i voni vvozili te sho yim bulo potribno i vivozili te sho u nih bulo zanadto bagato groshi obov yazkovo nadhodili v uzhitok Torgivlya z inozemcyami vimagala formi groshej yaka ne bula priv yazana do miscevogo hramu abo gospodarstva groshej yaki nesli z soboyu svoyu vartist Tovar yakij bi vistupav poserednikom na birzhah yaki ne mogli buti vregulovani pryamim barterom buv rishennyam Yakij tovar bude vikoristovuvatisya bulo pitannyam ugodi mizh dvoma storonami ale v miru rozshirennya torgovih zv yazkiv i zbilshennya kilkosti zaluchenih storin kilkist prijnyatnih dovirenih osib zmenshuvalasya b Zreshtoyu v kozhnij torgovij zoni shodilisya odin abo dva tovari najposhirenishimi z yakih buli zoloto i sriblo Cej proces buv nezalezhnim vid miscevoyi groshovoyi sistemi tomu v deyakih vipadkah suspilstva mogli vikoristovuvati groshi obminu do rozrobki miscevih groshej rahunku U suspilstvah de zovnishnya torgivlya bula ridkistyu groshi obminu mogli z yavitisya nabagato piznishe nizh groshi rahunku U rannij Mesopotamiyi mid deyakij chas vikoristovuvalasya v torgivli ale nezabarom bula vitisnena sriblom Hram yakij finansuvav i kontrolyuvav bilshu chastinu zovnishnoyi torgivli vstanovlyuvav valyutni kursi mizh yachmenem i sriblom ta inshimi vazhlivimi tovarami sho dozvolyalo zdijsnyuvati oplatu za dopomogoyu bud yakogo z nih Ce takozh dalo mozhlivist shirokogo vikoristannya buhgalterskogo obliku v upravlinni vsim gospodarstvom sho prizvelo do rozvitku pisemnosti i takim chinom pochatku istoriyi Bronzovij vik tovarni groshi kredit i borgBagato kultur po vsomu svitu rozvinuli vikoristannya tovarnih groshej tobto predmetiv yaki mayut cinnist sami po sobi a takozh cinnist pri yih vikoristanni v yakosti groshej Starodavnij Kitaj Afrika ta Indiya vikoristovuvali korov yachi mushli Mesopotamska civilizaciya rozvinula masshtabnu ekonomiku zasnovanu na tovarnih groshah Shekel buv odiniceyu vagi i valyuti vpershe zafiksovanoyi blizko 3000 r do n e sho bulo nominalno ekvivalentno pitomij vazi yachmenyu yakij buv isnuyuchoyu i paralelnoyu formoyu valyuti Vavilonyani ta yihni susidni mista derzhavi piznishe rozrobili najdavnishu sistemu ekonomiki yak mi dumayemo pro neyi sogodni z tochki zoru pravil pro borg yuridichnih dogovoriv ta pravovih kodeksiv sho stosuyutsya dilovoyi praktiki ta privatnoyi vlasnosti Groshi z yavilisya todi koli zrostayucha skladnist operacij robila yih korisnimi Kodeks Hammurapi najkrashe zberezhenij kodeks starodavnogo prava buv stvorenij blizko 1760 roku do nashoyi eri serednya hronologiya v starodavnomu Vaviloni Vin buv vvedenij v diyu shostim vavilonskim carem Hammurapi Bilsh ranni zbirniki zakoniv vklyuchayut kodeks Ur Nammu carya Ura bl 2050 r do n e Kodeks Eshnunni bl 1930 r do n e i kodeks Lipit Ishtara z Isina bl 1870 r do n e Ci kodeksi zakoniv formalizuvali rol groshej u gromadyanskomu suspilstvi Voni vstanovlyuvali sumi vidsotkiv za borg shtrafi za prostupki a takozh kompensaciyu groshima za rizni porushennya formalizovanogo zakonodavstva Z davnih daven peredbachalosya sho metali de voni ye nadavalisya perevaga dlya vikoristannya v yakosti protogroshovih pered takimi tovarami yak velika rogata hudoba korov yachi rakovini abo sil tomu sho metali vidrazu dovgovichni perenosni i legko dilyatsya Vikoristannya zolota yak protogroshiv prostezhuyetsya do chetvertogo tisyacholittya do nashoyi eri koli yegiptyani vikoristovuvali zoloti zlitki vstanovlenoyi vagi yak zasib obminu yak ce bulo zrobleno ranishe v Mesopotamiyi zi sribnimi zlitkami Groshi dinastiyi Chzhou bl 650 400 do n e Persha zgadka v Bibliyi pro vikoristannya groshej mistitsya v Knizi Buttya z posilannyam na kriteriyi obrizannya kuplenogo raba Piznishe pechera Mahpela bula pridbana zi sriblom Avraamom cherez deyakij chas pislya 1985 roku do nashoyi eri hocha vcheni vvazhayut sho kniga bula vidredagovana v 6 mu abo 5 mu stolittyah do nashoyi eri 1000 r do n e 400 r n ePershi moneti Grecka drahma Egini Speredu Suhoputna cherepaha Zzadu AIG INA i delfin Tretina moneti 7 ogo stolittya z Lidiyi pokazana bilshoyu storonoyu Priblizno pochinayuchi z 1000 roku do nashoyi eri groshi u viglyadi nevelikih nozhiv i lopat vigotovlenih iz bronzi vikoristovuvalisya v Kitayi pid chas dinastiyi Chzhou prichomu do cogo vikoristovuvalisya vidliti bronzovi kopiyi rakovin kauri Pershi vigotovleni moneti zdayetsya z yavilisya okremo v Indiyi Kitayi ta mistah navkoloo Egejskogo morya v 7 stolitti do nashoyi eri U toj chas yak ci egejski moneti buli shtampovani nagriti ta zabiti znakami rozriznennya indijski moneti z dolini richki Gang buli probiti metalevimi diskami a kitajski moneti vpershe rozrobleni na Velikij rivnini buli vidliti bronzoyu z otvorami v centri yaki povinni buli buti nanizani razom Rizni formi ta metalurgijni procesi peredbachayut okremij rozvitok Vsi suchasni moneti v svoyu chergu pohodyat vid monet yaki zdayetsya buli vinajdeni v korolivstvi Lidiya v Malij Aziyi des blizko 7 stolittya do nashoyi eri i yaki poshirilisya po vsij Greciyi v nastupni stolittya diskopodibni vigotovleni iz zolota sribla bronza abo yih imitaciyi prichomu obidvi storoni mali zobrazhennya otrimane shlyahom shtampuvannya z odniyeyu storoni chasto namalovana golova lyudini Mozhlivo pershim pravitelem u Seredzemnomor yi yakij yak vidomo oficijno vstanoviv standarti vagi ta groshej buv Fejdon Karbuvannya vidbuvalosya naprikinci 7 stolittya do nashoyi eri v greckih mistah Maloyi Aziyi poshirivshis na grecki ostrovi Egejskogo morya ta na pivden Italiyi do 500 roku do n e Pershi shtampovani groshi sho mayut znak pevnogo avtoritetu u viglyadi malyunka abo sliv mozhna pobachiti v Nacionalnij biblioteci v Parizhi Ce elektrum derzhavec pridumanij na ostrovi Egina Cya moneta datuyetsya priblizno 7 stolittyam do nashoyi eri Gerodot datuvav vvedennya monet v Italiyu etruskami z Populoniyi priblizno 550 rokom do nashoyi eri Inshi moneti z elektrumu prirodnogo splavu sribla i zolota buli vigotovleni v bilshih masshtabah priblizno v 7 stolitti do nashoyi eri v Lidiyi na uzberezhzhi ninishnoyi Turechchini Podibna moneta bula prijnyata i vigotovlena za vlasnimi standartami v susidnih mistah Ioniyi vklyuchayuchi Mitilenu ta Fokeyu z vikoristannyam monet z elektrumu ta Eginu z vikoristannyam sribla protyagom 7 stolittya do nashoyi eri i nezabarom stala prijnyata v materikovij Greciyi ta Perskij imperiyi pislya vklyuchennya Lidiyi v 547 r do n e Vikoristannya ta eksport sribnoyi moneti a takozh platnya soldatam monetami spriyali panuvannyu Afinskoyi imperiyi v 5 stolitti do nashoyi eri Vikoristane sriblo bulo vidobuto v pivdennij Attici v Lauriumi ta Torikosi velicheznoyu robochoyu siloyu rabskoyi praci Velike vidkrittya sribnoyi zhilki v Lauriumi v 483 roci do n e prizvelo do velicheznogo rozshirennya afinskogo vijskovogo flotu Pokloninnya Moneti opisano Liviyem pri hrami pobudovanomu za chasiv Rimu 413 123 na pochatku 4 stolittya buv pobudovanij hram prisvyachenij tij zhe bogini mozhlivo toj samij hram Protyagom chotiroh stolit hram mistiv monetnij dvir Rimu Takim chinom im ya bogini stalo dzherelom bagatoh sliv v anglijskij i romanskih movah u tomu chisli slova groshi i monetnij dvir 400 1450 rr Serednovichni moneti ta rozrahunkovi groshi Karl Velikij u 800 roci nashoyi eri zdijsniv ryad reform stavshi imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vklyuchayuchi vipusk standartnoyi moneti sribnoyi kopijki Z 794 po 1200 rik penni buv yedinim nominalom moneti v Zahidnij Yevropi Karbovani bez naglyadu yepiskopiv mishan feodaliv i feodalnih volodin do 1160 roku moneti Veneciyi mistili lishe 0 05 g sribla v toj chas yak moneti Angliyi karbuvalisya z 1 3 g sribla Veliki moneti buli vvedeni v seredini 13 stolittya V Angliyi desyatok penni nazivali shilingom a dvadcyat shilingiv funtom Poshirenim bulo znecinennya moneti Znachni periodi znecinennya vidbulisya v 1340 60 ta 1417 29 rokah koli dribni moneti ne karbuvalisya a do 15 stolittya vipusk dribnoyi moneti buv she bilshe obmezhenij uryadovimi obmezhennyami ta navit zaboronami Za vinyatkom Velikogo znecinennya moneti Angliyi postijno karbuvalisya zi sterlingovogo sribla vmist sribla 92 5 Bilsh nizka yakist sribla z bilshoyu kilkistyu midi sho vikoristovuyetsya v Barseloni nazivalosya milyard Pershi paperovi groshi Najdavnisha banknota Kitayu chasiv dinastiyi Sun vidoma yak Czyaoczi Paperovi groshi buli vvedeni v Kitayi dinastiyi Sun protyagom 11 stolittya Rozvitok banknoti pochavsya v somomu stolitti z miscevih vipuskiv paperovoyi valyuti Jogo korinnya pochinalis v kupeckih rozpiskah depozitu za chasiv dinastiyi Tan 618 907 oskilki kupci ta optoviki hotili uniknuti velikoyi kilkosti midnogo karbuvannya u velikih komercijnih operaciyah Vipusk kreditnih biletiv chasto zdijsnyuvavsya na obmezhenij termin i z deyakim diskontom do obicyanoyi sumi zgodom Tim ne mensh czyaoczi ne zaminili moneti za chasiv dinastiyi Sun paperovi groshi vikoristovuvalis poryad z monetami Nezabarom centralnij uryad pomitiv ekonomichni perevagi druku paperovih groshej vidavshi monopolne pravo kilkom depozitnim magazinam na vipusk cih depozitnih sertifikativ Do pochatku 12 stolittya kilkist banknot vipushenih za odin rik stanovila richnu normu v 26 miljoniv nitok gotivkovih monet Taka shiroko vikoristovuvalasya v Pivdennij Aziyi v period sultanatu Sribna moneta imperiyi Maur ya vidoma yak rupyarupa iz simvolami kolesa ta slona 3 stolittya do nashoyi eri Francuzka Ost Indska kompaniya vipustila rupiyi na im ya Muhammeda Shaha 1719 1748 dlya torgivli Pivnichnoyu Indiyeyu Ce bulo vidlito v Pondicherri Kabulska rupiya ta kandaharska rupiya vikoristovuvalisya yak valyuta v Afganistani do 1891 roku koli voni buli standartizovani yak afganska rupiya Afganska rupiya yaka bula rozdilena na 60 payisiv bula zaminena na afgani v 1925 roci Do seredini 20 stolittya oficijna valyuta Tibetu bula takozh vidoma yak tibetska rupiya U 13 stolitti paperovi groshi stali vidomi v Yevropi cherez rahunki mandrivnikiv takih yak Marko Polo ta Vilgelm z Rubruka Rahunok paperovih groshej Marko Polo za chasiv dinastiyi Yuan ye temoyu rozdilu jogo knigi Podorozhi Marko Polo pid nazvoyu Yak Velikij Kaan viklikaye koru derev zroblenu v shos na zrazok paperu shob peredati groshi po vsij jogo krayini U serednovichnij Italiyi ta Flandriyi cherez nezahishenist i nepraktichnist transportuvannya velikih sum groshej na veliki vidstani torgovci groshima pochali vikoristovuvati vekseli Spochatku voni buli osobisto zareyestrovani ale nezabarom voni stali pismovim nakazom pro viplatu sumi tomu hto mav yiyi u svoyemu rozporyadzhenni Ci banknoti mozhna rozglyadati yak poperednik zvichajnih banknot Torgovi vekseli Vekseli nabuli poshirennya z rozshirennyam yevropejskoyi torgivli blizhche do kincya serednovichchya Procvitayucha italijska optova torgivlya suknom vovnyanim odyagom vinom olovom ta inshimi tovarami silno zalezhala vid kreditu dlya jogo shvidkogo rozshirennya Tovar postavlyavsya pokupcevi za vekselem sho stanovilo obicyanku pokupcya zdijsniti oplatu v yakus zaznachenu majbutnyu datu Za umovi sho pokupec buv avtoritetnim abo veksel buv shvalenij nadijnim poruchitelem prodavec mig potim pred yaviti veksel bankiru prodavcyu i vikupiti jogo v groshah za znizhenoyu vartistyu do togo yak vin faktichno stav nalezhnim Osnovne priznachennya cih kupyur tim ne mensh polyagalo v tomu sho podorozhuvati z gotivkoyu bulo osoblivo nebezpechno v toj chas Depozit mozhna bulo vnesti z bankirom v odnomu misti v svoyu chergu rozdavavsya veksel yakij mozhna bulo vikupiti v inshomu misti Ci vekseli takozh mogli buti vikoristani yak forma oplati prodavcem dlya zdijsnennya dodatkovih pokupok u vlasnih postachalnikiv Takim chinom vekseli rannya forma kreditu stali odnochasno i zasobom obminu i zasobom zberigannya vartosti Yak i krediti yegipetskih zernovih bankiv cej torgovij kredit stav znachnim dzherelom dlya stvorennya novih groshej V Angliyi vekseli stali vazhlivoyu formoyu kreditu i groshej protyagom ostannoyi chverti 18 stolittya i pershoyi chverti 19 stolittya persh nizh banknoti cheki i groshovi kreditni liniyi buli shiroko dostupni Islamskij zolotij vik Priblizno v toj samij chas u serednovichnomu islamskomu sviti protyagom 7 12 stolit bula stvorena potuzhna groshova ekonomika na osnovi zrostayuchih rivniv obigu stabilnoyi visokovartisnoyi valyuti dinara Innovaciyi vvedeni musulmanskimi ekonomistami torgovcyami ta kupcyami vklyuchayut najdavnishe vikoristannya kreditu chekiv vekseliv oshadnih rahunkiv operacijnih rahunkiv pozik trastiv obminnih kursiv peredachi kreditu ta borgu i bankivski ustanovi dlya kreditiv i depozitiv Indijskij subkontinent Na Indijskomu subkontinenti Sher Shah Suri 1540 1545 vviv sribnu monetu pid nazvoyu rupiya vagoyu 178 gramiv Jogo vikoristannya prodovzhilosya v Imperiyi Velikih Mogoliv Istoriya rupiyi bere svij pochatok u Starodavnij Indiyi priblizno v 3 stolitti do nashoyi eri Starodavnya Indiya bula odnim iz najpershih emitentiv monet u sviti razom iz lidijskimi staterami dekilkoma inshimi blizkoshidnimi monetami ta kitajskimi ven Termin pohodit vid rupya sanskritskogo termina dlya sribnoyi moneti vid sanskritskogo rupa krasiva forma Imperska taka bula oficijno zaprovadzhena groshovoyu reformoyu Muhammeda bin Tugluka imperatora Delijskogo sultanatu u 1329 roci Vona bula stvorena za zrazkom reprezentativnih groshej koncepciya yakih bula vpershe zastosovana yak paperovi groshi mongolami v Kitayi ta Persiyi Tanka karbuvalasya z midi ta latuni Yiyi vartist obminyuvalasya na zoloti ta sribni zapasi v imperatorskij skarbnici Valyuta bula vvedena u zv yazku z nestacheyu metaliv Talli lichilni palichki Prijnyattya simvolichnih form groshej oznachalo sho simvol mozhe buti vikoristanij dlya predstavlennya chogos cinnogo sho znahoditsya u fizichnomu zberiganni des v inshomu misci v prostori napriklad zerna na skladi abo chogos cinnogo sho bude dostupne piznishe napriklad prostij abo perekaznij veksel dokument sho nakazuye odnij osobi splatiti pevnu sumu groshej inshij osobi na pevnu datu abo pri vikonanni pevnih umov U 12 stolitti anglijska monarhiya zaprovadila rannyu versiyu perekaznogo vekselya u viglyadi shmatka dereva z nasichkami vidomogo yak lichilna palicya Spochatku talli pochali vikoristovuvati v toj chas koli papir buv ridkisnim i dorogim ale yih vikoristannya trivalo do pochatku 19 stolittya navit pislya togo yak paperovi groshi stali perevazhayuchimi Nasichki poznachali rizni sumi podatkiv sho pidlyagali splati Koroni Spochatku talleti buli prosto formoyu kvitanciyi yaku vidavali platniku podatkiv pid chas splati nim podatkiv Z pidvishennyam efektivnosti roboti podatkovogo vidomstva vono pochalo vidavati talli dlya poznachennya obicyanki platnika podatkiv zdijsnyuvati majbutni podatkovi platezhi u viznachenij chas protyagom roku Kozhna rozpiska skladalasya z pari vidpovidnih palichok odna palichka vidavalasya platniku podatkiv pid chas narahuvannya podatkiv sho oznachalo sumu podatkiv yaka mala buti splachena piznishe a insha zberigalasya v Kaznachejstvi sho oznachalo sumu podatkiv yaka mala buti zibrana v majbutnomu Kaznachejstvo viyavilo sho ci pidrahunki takozh mozhut buti vikoristani dlya stvorennya groshej Koli Korona vicherpuvala svoyi potochni resursi vona mogla vikoristovuvati kvitanciyi sho predstavlyali majbutni podatkovi platezhi nalezhni Koroni yak formu oplati vlasnim kreditoram yaki v svoyu chergu mogli abo zbirati podatkovi nadhodzhennya bezposeredno z tih hto splachuvav podatki abo vikoristovuvati ti zh sami kvitanciyi dlya splati svoyih vlasnih podatkiv uryadu Talli takozh mogli buti prodani inshim osobam v obmin na zoloti abo sribni moneti zi znizhkoyu sho vidobrazhala trivalist chasu yakij zalishavsya do splati podatku Takim chinom talli stali prijnyatnim zasobom obminu dlya deyakih vidiv operacij i viznanim zasobom zberezhennya vartosti Yak i zhirobanki do nogo Kaznachejstvo nezabarom zrozumilo sho vono takozh mozhe vipuskati kaznachejski bileti yaki ne buli pidkripleni zhodnoyu konkretnoyu ocinkoyu podatkiv Takim chinom Kaznachejstvo stvorilo novi groshi yaki buli pidkripleni suspilnoyu doviroyu ta doviroyu do monarhiyi a ne konkretnimi nadhodzhennyami do byudzhetu 1450 1971 rr Bankiri zolotari Zolotari v Angliyi buli remisnikami torgovcyami zlitkiv minyajlami groshej i groshovimi kreditorami z 16 stolittya Ale voni ne buli pershimi hto vistupav finansovimi poserednikami na pochatku 17 stolittya pisari buli pershimi hto zberigav depoziti z yavnoyu metoyu peredachi yih Kupci ta torgovci nakopichili velichezni zapasi zolota ta dovirili svoyi bagatstva na zberigannya Korolivskomu monetnomu dvoru U 1640 roci korol Karl I zahopiv privatne zoloto sho zberigalosya na monetnomu dvori yak primusovij kredit yakij z chasom povinen buv buti povernenij Zgodom kupci nadali perevagu zberigannyu zolota u londonskih yuveliriv yaki mali privatni shovisha i styaguvali za cyu poslugu pevnu platu V obmin na kozhne vnesennya dorogocinnogo metalu yuveliri vidavali kvitanciyi yaki zasvidchuvali kilkist i chistotu metalu sho zberigavsya u nih na pravah bejli tobto na dovirche zberigannya Ci kvitanciyi ne mogli buti prisvoyeni zabrati tovar sho zberigayetsya mig tilki pervisnij vkladnik Postupovo yuveliri vzyali na sebe funkciyu skriveneriv rekredituvannya vid imeni vkladnika a takozh napracyuvali suchasnu bankivsku praktiku vekseli vipuskalisya na deponovani groshi yaki za zvichayem ta abo zakonom buli pozikoyu zolotarevi tobto vkladnik pryamo dozvolyav zolotaryu vikoristovuvati groshi dlya bud yakih cilej vklyuchayuchi avansi svoyim kliyentam Yuvelir ne styaguvav niyakoyi komisiyi a to i zovsim viplachuvav vidsotki za cimi vkladami Oskilki vekseli pidlyagali vekseli pidlyagali splati na pershu vimogu a avansi poziki kliyentam yuvelira pogashalisya protyagom bilsh trivalogo periodu chasu ce bula rannya forma bankivskogo obslugovuvannya z chastkovim rezervom Vekseli rozvinulisya v instrument sho peredayetsya yakij mig cirkulyuvati yak bezpechna i zruchna forma groshej pidkriplena obicyankoyu zolotarya zaplatiti Otzhe zolotari mogli avansuvati poziki u viglyadi zolotih groshej abo u formi vekseliv abo u formi chekovih rahunkiv Rodovisha zolota buli vidnosno stabilnimi chasto zalishalisya u zolotarya protyagom bagatoh rokiv pospil tomu rizik defoltu buv nevelikim poki zberigalasya dovira gromadskosti do cilisnosti ta finansovoyi stijkosti zolotarya Takim chinom zolotari Londona stali predtechami britanskoyi bankivskoyi spravi i vidatnimi tvorcyami novih groshej zasnovanih na krediti Pershi yevropejski banknoti Banknota nominalom 100 dolariv SShA Pershi yevropejski banknoti buli vipusheni Stockholms Banco poperednikom centralnogo banku Shveciyi Sveriges Riksbank u 1661 roci Voni zaminili midni plastini yaki vikoristovuvalisya yak platizhnij zasib hocha v 1664 roci v banku zakinchilisya moneti dlya vikupu kupyur i togo zh roku vin pripiniv robotu Nathnenni uspihom londonskih yuveliriv deyaki z yakih stali poperednikami velikih anglijskih bankiv banki pochali vipuskati paperovi banknoti yaki cilkom korektno nazivalii banknotami sho obertalisya tak samo yak sogodni obertayutsya vipusheni uryadom groshovi znaki V Angliyi cya praktika trivala do 1694 roku Shotlandski banki prodovzhuvali vipuskati banknoti do 1850 roku i dosi vipuskayut banknoti zabezpecheni banknotami Banku Angliyi U Spoluchenih Shtatah Ameriki cya praktika prodovzhuvalasya protyagom 19 stolittya svogo chasu v Americi nalichuvalosya ponad 5 000 riznih vidiv banknot vipushenih riznimi komercijnimi bankami Shiroke rozpovsyudzhennya otrimali lishe banknoti vipusheni najbilshimi najbilsh kreditospromozhnimi bankami Banknoti dribnishih mensh vidomih ustanov mali misceve hodinnya Daleko vid domu voni prijmalisya lishe za znizhenim kursom yaksho prijmalisya vzagali Rozpovsyudzhennya vidiv groshej jshlo plich o plich zi zbilshennyam kilkosti finansovih ustanov Ci banknoti buli formoyu predstavnickih groshej yaki mozhna bulo obminyati na zoloto abo sriblo zvernuvshis do banku Oskilki banki vipuskali banknoti v kilkosti sho znachno perevishuvala kilkist zolota ta sribla yaki voni zberigali na depozitah raptova vtrata doviri gromadskosti do banku mogla prizvesti do masovogo vikupu banknot ta bankrutstva V Indiyi najdavnishi paperovi groshi buli vipusheni Bankom Indostanu 1770 1832 Generalnim bankom Bengaliyi ta Bihara 1773 75 i Bengalskim bankom 1784 91 Vikoristannya banknot vipushenih privatnimi komercijnimi bankami v yakosti zakonnogo platizhnogo zasobu postupovo zminilosya vipuskom bankivskih kvitkiv dozvolenih i kontrolovanih nacionalnimi uryadami Pislya 1694 roku Bank Angliyi otrimav viklyuchne pravo vipuskati banknoti v Angliyi U Spoluchenih Shtatah Federalnij rezervnij bank otrimav podibni prava pislya svogo stvorennya v 1913 roci Do nedavnogo chasu ci dozvoleni uryadom valyuti buli formami predstavnickih groshej oskilki chastkovo buli zabezpecheni zolotom abo sriblom i teoretichno konvertuvalisya v zoloto abo sriblo 1971 rr doteperU 1971 roci prezident Spoluchenih Shtativ Richard Nikson ogolosiv sho dolar SShA bilshe ne bude bezposeredno konvertovanij u zoloto Cej zahid faktichno znishiv Bretton Vudsku sistemu viluchivshi odin z yiyi klyuchovih komponentiv sho stalo vidomim yak shok Niksona Z tih pir dolar SShA a znachit i vsi nacionalni valyuti ye vilno plavayuchimi valyutami Krim togo u mizhnarodnih nacionalnih i miscevih groshah teper dominuyut virtualni krediti a ne spravzhni zlitki Platizhni kartki Naprikinci 20 go stolittya platizhni kartki taki yak kreditni ta debetovi kartki stali dominuyuchim sposobom spozhivchih platezhiv u Pershomu sviti Bankamericard zapushena v 1958 roci stala pershoyu storonnoyu kreditnoyu kartkoyu yaka nabula shirokogo vikoristannya ta bula prijnyata v magazinah i magazinah po vsij teritoriyi Spoluchenih Shtativ a nezabarom za neyu z yavilisya Mastercard i American Express Z 1980 roku kompaniyi sho vidayut kreditni kartki zvilneni vid zakoniv shtatu pro lihvarstvo tomu mozhut styaguvati bud yaki vidsotki yaki vvazhayut za potribne Za mezhami Ameriki inshi platizhni kartki stali bilsh populyarnimi nizh kreditni napriklad francuzka Carte Bleue Cifrova valyuta Rozvitok komp yuternih tehnologij u drugij polovini XX stolittya dozvoliv predstaviti groshi v cifrovomu viglyadi Do 1990 roku v Spoluchenih Shtatah Ameriki vsi groshi sho perekazuvalisya mizh centralnim bankom ta komercijnimi bankami buli v elektronnij formi Do 2000 h rokiv bilshist groshej isnuvala u viglyadi cifrovoyi valyuti v bazah danih bankiv U 2012 roci za kilkistyu tranzakcij vid 20 do 58 vidsotkiv tranzakcij buli elektronnimi zalezhno vid krayini Perevaga cifrovoyi valyuti polyagaye v tomu sho vona dozvolyaye zdijsnyuvati prostishi shvidshi ta gnuchkishi platezhi Kriptovalyuti U 2008 roci bitkojn buv zaproponovanij nevidomim avtorom avtorami pid psevdonimom Satoshi Nakamoto Vin buv realizovanij togo zh roku Vikoristannya kriptografiyi dozvolilo valyuti mati nadijnij vzayemozaminnij i stijkij do pidrobki rozpodilenij reyestr pid nazvoyu blokchejn Vin stav pershoyu shiroko vikoristovuvanoyu decentralizovanoyu odnorangovoyu kriptovalyutoyu Inshi podibni sistemi buli zaproponovani z 1980 h rokiv Protokol zaproponovanij Nakamoto virishiv tak zvanu problemu podvijnih vitrat bez dopomogi dovirenoyi tretoyi storoni Z momentu poyavi bitkojna bulo predstavleno tisyachi inshih kriptovalyut Spisok literaturiWhat is Money Denise Schmandt Besserat Tokens their Significance for the Origin of Counting and Writing Keynes J M 1930 A Treatise on Money Volume I p 13 Kramer History Begins at Sumer pp 52 55 Charles F Horne 1915 Yale University Arhiv originalu za 8 September 2007 Procitovano 14 veresnya 2007 Graham Flegg Numbers their history and meaning Courier Dover Publications 2002 ISBN 978 0 486 42165 0 pp 41 42 Beckmann Petr 1971 A History of p PI Boulder Colorado The Golem Press s 8 ISBN 978 0 911762 12 9 Friedlob G Thomas amp Plewa Franklin James Understanding balance sheets John Wiley amp Sons NYC 1996 ISBN 0 471 13075 3 p 1 Graeber David 2011 Debt The First 5 000 Years ISBN 978 1 933633 86 2 Graeber David 26 serpnya 2011 What is Debt An Interview with Economic Anthropologist David Graeber Robert A Mundell The Birth of Coinage Discussion Paper 0102 08 Department of Economics Columbia University February 2002 Arhiv originalu za 28 April 2014 Procitovano 21 serpnya 2013 M M Postan E Miller 1896 The Cambridge Economic History of Europe Trade and industry in the Middle Ages Cambridge University Press 28 August 1987 ISBN 0521087090 1987 The History of Currency 1252 1896 Library of Alexandria 1967 ISBN 1465518878 Sir Isaac Newton s state of the gold and silver coin 25 September 1717 Merriam Webster dictionary Seigniorage What is Seigniorage NPR Moseley F 2004 Marx s Theory of Money Modern Appraisals New York Palgrave Macmillan s 65 ISBN 9781403936417 von Mises Ludwig 2013 The Theory of Money and Credit New York Skyhorse Publishing s 472 ISBN 9781620871614 Swedberg Richard 2007 Joseph A Schumpeter His Life and Work Malden MA Polity Press s 1902 ISBN 9780745668703 Tymoigne Eric amp Wray L Randall 2005 Money An Alternative Story 2020 04 23 u Wayback Machine p 2 Wray L Randall 2012 Introduction to an Alternative History of Money p 3 Coeckelbergh Mark 2015 Money Machines Electronic Financial Technologies Distancing and Responsibility in Global Finance Burlington VT Ashgate Publishing Ltd s 98 ISBN 9781472445087 M0 monetary base Moneyterms co uk Investopedia Arhiv originalu za 30 March 2018 Procitovano 20 lipnya 2008 M2 Investopedia Procitovano 20 lipnya 2008 InvestorWords com Arhiv originalu za 13 July 2008 Procitovano 20 lipnya 2008 Discontinuance of M3 Federal Reserve 10 November 2005 revised 9 March 2006 Aziz John 10 bereznya 2013 Is Inflation Always And Everywhere a Monetary Phenomenon Azizonomics Procitovano 2 kvitnya 2013 Thayer Gary 16 sichnya 2013 Macro Strategy Wells Fargo Advisors Arhiv originalu za 14 July 2014 Procitovano 2 kvitnya 2013 Carlson John B Benjamin D Keen 1996 PDF Economic Review Federal Reserve Bank of Cleveland 32 2 15 23 Arhiv originalu PDF za 4 veresnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2013 Humphrey Caroline 1985 Barter and Economic Disintegration Man New Series 20 1 48 72 Mauss Marcel The Gift The Form and Reason for Exchange in Archaic Societies pp 36 37 What is Debt An Interview with Economic Anthropologist David Graeber 26 serpnya 2011 David Graeber Debt The First 5000 Years Melville 2011 Cf review David Graeber 2001 Toward an anthropological theory of value the false coin of our own dreams Palgrave Macmillan s 153 154 ISBN 978 0 312 24045 5 Procitovano 10 lyutogo 2011 S Meikle Aristotle on Money Vol 39 No 1 1994 pp 26 44 Retrieved 2012 06 05 Politics Translated by Benjamin Jowett MIT University N K Lewis 2001 Gold The Once and Future Money John Wiley amp Sons 4 May 2007 ISBN 0470047666 Procitovano 4 chervnya 2012 2001 Money A Study of the Theory of the Medium of Exchange Simon Publications LLC 1 September 2003 ISBN 193251211X Procitovano 4 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya kanopiadmin 29 veresnya 2003 The Origin of Money and Its Value Mises Institute angl Procitovano 17 lyutogo 2020 Strauss Ilana E 26 lyutogo 2016 The Myth of the Barter Economy The Atlantic amer Procitovano 17 lyutogo 2020 Innes A Mitchell 1913 What is Money The Banking Law Journal May 377 408 Reprinted in L Randall Wray Ed 2004 Credit and State Theories of Money kanopiadmin 30 serpnya 2011 Have Anthropologists Overturned Menger Mises Institute angl Procitovano 12 lyutogo 2020 The Myth of the Myth of Barter Cato Institute angl 15 bereznya 2016 Procitovano 12 lyutogo 2020 The Myth of the Myth of the Myth of Barter and the Return of the Armchair Ethnologists Bella Caledonia brit 8 chervnya 2016 Procitovano 12 lyutogo 2020 Cheal David J 1988 1 The Gift Economy New York Routledge s 1 19 ISBN 0 415 00641 4 Procitovano 18 chervnya 2009 Hill Mark Andrew 2012 The Benefit of the Gift Social Organization and Expanding Networks of Interaction in the Western Great Lakes Archaic Ann Arbor International Monographs in Prehistory s 4 ISBN 9781879621442 What is Debt An Interview with Economic Anthropologist David Graeber 26 serpnya 2011 Graeber David 2011 Debt The First 5 000 Years ISBN 978 1 933633 86 2 Chapter 6 Roy Davies amp Glyn Davies 3 chervnya 2012 A Comparative Chronology of Money Tymoigne Eric amp Wray L Randall 2005 Money An Alternative Story 2020 04 23 u Wayback Machine Aristotle Politics I IX Michael Hudson Cornelia Wunsch Eds 2004 Creating Economic Order Record keeping Standardization and the Development of Accounting in the Ancient Near East O Sullivan Arthur Steven M Sheffrin 2003 Upper Saddle River New Jersey 07458 Prentice Hall s 246 ISBN 0 13 063085 3 Arhiv originalu za 20 December 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2020 Cripps Eric L The Structure of Prices in the Neo Sumerian Economy I Barley Silver Price Ratios 2007 Sheila C Dow 2005 Axioms and Babylonian thought a reply Journal of Post Keynesian Economics 27 3 pp 385 391 I I Rubin A History of Economic Thought translated Donald Filtzer Ink Links 1979 original Moscow 1929 Genesis 17 13 secondary Director of Studies at the Ecole pratique des hautes etudes Paris 1999 Banking and Business in the Roman World Cambridge University Press 14 October 1999 ISBN 9780521389327 secondary Encyclopaedia Britannica amp French Dictionary HarperCollins Publishers Limited 6 July 2010 Retrieved 2012 06 04 F W Madden F W Fairholt History of Jewish coinage and of money in the Old and New Testament B Quaritch 1864 Retrieved 2012 05 04 J Free H F Vos Archaeology and Bible History Zondervan 15 September 1992 ISBN 0310479614 Retrieved 2012 06 04 F N Magill C J Moose Dictionary of World Biography The Ancient World Taylor amp Francis 23 January 2003 ISBN 1579580408 Retrieved 2012 06 04 I M Wise History of the Israelitish nation from Abraham to the present time J Munsell 1854 Retrieved 2012 06 04 Schaps David M The Invention of Coinage in Lydia in India and in China PDF XIV International Economic History Congress Helsinki 2006 Session 30 Procitovano 31 lipnya 2018 Full text of The earliest coins of Greece proper archive org Retrieved 2011 02 10 L Adkins R A Adkins 1998 Handbook to Life in Ancient Rome Oxford University Press 16 July 1998 ISBN 0195123328 Procitovano 9 chervnya 2012 Coin images Ancient coinage of Aegina snible org Retrieved 2011 02 10 Giuseppe Amisano Cronologia e politica monetaria alla luce dei segni di valore delle monete etrusche e romane in Panorama numismatico 49 genn 1992 pp 15 20 Goldsborough Reid World s First Coin etymology online Retrieved 2012 06 09 P Bayle P Desmaizeaux A Tricaud A Gaudin The dictionary historical and critical of Mr Peter Bayle Volume 3 Printed for J J and P Knapton D Midwinter J Brotherton A Bettesworth and C Hitch and 25 others 1736 Retrieved 2012 06 09 P B Harvey C E Schultz Religion in Republican Italy Cambridge University Press 2006 ISBN 052186366X Retrieved 2012 06 09 Rome Reborn University of Virginia 2007 06 17 u Wayback Machine Institute for Advanced Technology in the Humanities 2013 04 12 u Wayback Machine Retrieved 2012 06 09 Sargent Thomas Velde Francois 2001 The Princeton Economic History of the Western World The Big Problem of Small Change Princeton University Press s 45 Daniel R Headrick 1 kvitnya 2009 Technology A World History Oxford University Press s 85 ISBN 978 0 19 988759 0 Patricia Buckley Ebrey and Anne Walthall East Asia A Cultural Social and Political History 2006 p 156 Bowman 2000 105 Gernet 1962 80 Ebrey et al 156 Gernet 80 Theodore Roosevelt Kermit Roosevelt 1929 Trailing the giant panda Nature Scribner 124 3138 944 Bibcode 1929Natur 124R 944 doi 10 1038 124944b0 The currency in general use was what was known at the Tibetan rupee Moshenskyi Sergii 2008 History of the weksel Bill of exchange and promissory note s 55 ISBN 978 1 4363 0694 2 Marco Polo 1818 The Travels of Marco Polo a Venetian in the Thirteenth Century Being a Description by that Early Traveller of Remarkable Places and Things in the Eastern Parts of the World s 353 355 Procitovano 19 veresnya 2012 The Alchemists Three Central Bankers and a World on Fire Neil Irwin Google Books De Geschiedenis van het Geld the History of Money 1992 Teleac page 96 Davies Glyn A History of Money University of Wales 1994 pp 172 339 ISBN 0 7083 1717 0 Banaji Jairus 2007 Historical Materialism 15 1 47 74 doi 10 1163 156920607X171591 ISSN 1465 4466 OCLC 440360743 Arhiv originalu za 23 travnya 2009 Procitovano 28 serpnya 2010 Lopez Robert Sabatino Raymond Irving Woodworth Constable Olivia Remie 2001 Records of Western civilization Records of civilization sources and studies no 52 New York Columbia University Press ISBN 978 0 231 12357 0 OCLC 466877309 Arhiv originalu za 9 March 2012 Labib Subhi Y March 1969 Capitalism in Medieval Islam The Journal of Economic History 29 1 79 86 doi 10 1017 S0022050700097837 ISSN 0022 0507 JSTOR 2115499 OCLC 478662641 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2002 Sher Shah issued a coin of silver which was termed the Rupiya This weighed 178 grains and was the precursor of the modern rupee It remained largely unchanged till the early 20th Century Subodh Kapoor January 2002 The Indian encyclopaedia biographical historical religious Volume 6 Cosmo Publications s 1599 ISBN 81 7755 257 0 Turner Sir Ralph Lilley 1985 A Comparative Dictionary of the Indo Aryan Languages Includes three supplements published 1969 1985 Digital South Asia Library a project of the Center for Research Libraries and the University of Chicago Procitovano 26 serpnya 2010 ru pya 10805 ru pya beautiful bearing a stamp silver Turner Sir Ralph Lilley 1985 A Comparative Dictionary of the Indo Aryan Languages Includes three supplements published 1969 1985 Procitovano 26 serpnya 2010 rupa 10803 form beauty Shoaib Daniyal History revisited How Tughlaq s currency change led to chaos in 14th century India scroll in Procitovano 14 lyutogo 2017 Davies Glyn A History of Money University of Wales England 1994 pp 146 151 ISBN 0 7083 1717 0 Richards Thus by the 19th century i n ordinary cases of deposits of money with banking corporations or bankers the transaction amounts to a mere loan or mutuum and the bank is to restore not the same money but an equivalent sum whenever it is demanded Joseph Story Commentaries on the Law of Bailments 1832 p 66 and Money when paid into a bank ceases altogether to be the money of the principal see Parker v Marchant 1 Phillips 360 it is then the money of the banker who is bound to return an equivalent by paying a similar sum to that deposited with him when he is asked for it 1848 2 HLC 28 Richards The usual denomination was 50 or 100 pounds so these notes were not an everyday currency for the common people Richards p 40 Geisst Charles R 2005 Encyclopedia of American business history New York s 39 ISBN 978 0 8160 4350 7 Karl Gunnar Persson An Economic History of Europe Knowledge Institutions and Growth 600 to the Present Cambridge University Press 28 January 2010 ISBN 052154940X Retrieved 2012 06 03 History of Indian Currency The Economic Times Graeber David 2011 Debt The First 5 000 Years ISBN 978 1 933633 86 2 Stearns David L 2011 Electronic Value Exchange Origins of the Visa Electronic Payment System London Springer s 1 ISBN 978 1 84996 138 7 Available through SpringerLink Credit cards how do they work advantages and downsides banqo fr angl Procitovano 2 travnya 2020 Arhiv originalu za 30 July 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2018 Eveleth Rose 24 lipnya 2015 The truth about the death of cash BBC Procitovano 4 grudnya 2018 Arhiv originalu za 12 sichnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2022 S L 2 listopada 2015 Who is Satoshi Nakamoto The Economist explains Procitovano 3 listopada 2015 Nakamoto Satoshi 2008 Bitcoin A Peer to Peer Electronic Cash System PDF Chaum David 1982 PDF Department of Computer Science University of California Santa Barbara CA Arhiv originalu PDF za 3 veresnya 2011 Procitovano 12 zhovtnya 2022