Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мітилена, або Мітилі́ні (грец. Μυτιλήνη) — грецьке місто, столиця нома Лесбос, найбільший порт острова Лесбос.
| Мітилена Μυτιλήνη | |
|---|---|
 | |
  Мітилена | |
| Координати: 39°06′ пн. ш. 26°33′ сх. д. / 39.100° пн. ш. 26.550° сх. д. | |
| Країна | Греція |
| Децентр. адміністрація | Адміністрація Егейських островів |
| Периферія | Північні Егейські острови |
| Периф. одиниця | Лесбос |
| Колишні адмін. одиниці | |
| - Регіон | Егейські острови |
| - Ном | Лесбос |
Розташування на мапі ному  | |
| Уряд | |
| - мер | Насос Гіалакіс |
| Площа | |
| - Повна | 107,460 км² |
| Висота над р.м. | 8 м |
| Населення (2001) | |
| - Усього | 36 196 |
| Часовий пояс | EET/EEST (/) |
| Поштовий код | 811 00 |
| Телефонний код(и) | 22510 |
| Авто | MY |
| Вебсайт: www.mytilene.gr | |
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 26.6 °C (79.9 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 9.5 °С (49.1 °F).
| Клімат Мітилена | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 12,1 | 12,6 | 14,6 | 19 | 23,9 | 28,5 | 30,4 | 30,2 | 26,7 | 21,7 | 17,2 | 13,8 | 20,9 |
| Середня температура, °C | 9,5 | 9,9 | 11,6 | 15,6 | 20,2 | 24,7 | 26,6 | 26,1 | 22,9 | 18,5 | 14,3 | 11,3 | 17,6 |
| Середній мінімум, °C | 6,7 | 7 | 8 | 11,2 | 15,2 | 19,3 | 21,6 | 21,4 | 18,5 | 14,8 | 11,4 | 8,7 | 13,7 |
| Норма опадів, мм | 98.3 | 89.3 | 71.5 | 46.2 | 21.5 | 5.7 | 2.2 | 3.2 | 10.5 | 38.9 | 96.6 | 105.2 | 589.1 |
| Днів з дощем | 13 | 11,3 | 10,7 | 9,5 | 5,9 | 2,7 | 1 | 0,7 | 2,5 | 6,4 | 10 | 13,9 | 87,6 |
| Вологість повітря, % | 71.8 | 70.2 | 67.5 | 64.3 | 62.9 | 58 | 56.4 | 57.8 | 60.1 | 66.5 | 71.1 | 72.5 | 64.9 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
В античні часи Мітилена було великим полісом. Спочатку керувалося царями з династії Пенфілідів. У 493 до н. е. під час греко-перських воєн було захоплено персами. Входило до Делосського союзу після 478 р.
У 428 до н. е. в Мітилені відбулося повстання громадян проти афінської гегемонії. Афіняни жорстоко розправилися з містом: тисяча його мешканців була страчена, стіни міста зруйновані, частину міської території конфісковано і на ній посаджено близько 3 тисяч афінських клерухів, а флот передано Афінам.
В епоху еллінізму місто переживало занепад і відродилося тільки в період ранньої Римської імперії.
Будучи стародавнім містом, розташованим біля східного узбережжя, Мітілена спочатку була обмежена невеликим островом неподалік від берега, який пізніше був приєднаний до Лесбосу, створивши північну та південну гавані. Перші гавані Мітилени були з'єднані в давні часи каналом довжиною 700 м і шириною 30 м. Римський письменник Лонг говорить про білокам'яні мости, що з'єднують дві сторони. Грецьке слово εὔριπος eúripos є загальновживаним терміном, коли йдеться про протоку. Через протоку проходили стародавні військові кораблі, які називалися трієрами, з трьома або більше рядами гребців. Човни, які пропливали повз, були близько 6 м ширини плюс весла і глибина 2 м.
Густонаселені райони міста з’єднували дві ділянки землі мармуровими мостами. Зазвичай вони проходили по кривій лінії. Протока починається біля старого ринку під назвою Апано Скала. Він також був недалеко від вулиці Метрополіс і закінчувався біля Південної гавані. Можна стверджувати, що канал перетинав те, що зараз називається вулицею Ерму. Згодом протока почала накопичувати мул і землю. Було також втручання людини для захисту замку Мітилена. Згодом протоку засипало землею.
Мітилена успішно змагалася з Мітімною на півночі острова за лідерство на острові в сьомому столітті до нашої ери і стала центром процвітаючої східної глибинки острова. Її найвідомішими громадянами були поети Сапфо і Алкей, а також державний діяч Піттак (один із семи мудреців Греції). Місто славилося своїм великим виробництвом монет з електруму, які чеканилися з кінця шостого до середини четвертого століть до нашої ери.
Мітиленське повстання проти Афін у 428 р. до н.е. було подолано афінським експедиційним корпусом. Афінські громадські збори проголосували за вбивство всіх чоловіків міста та продаж жінок і дітей у рабство, але наступного дня під час Мітиленських дебатів змінили свою думку. Швидка трієра менш ніж за добу пропливла 186 морських миль (344 км) і принесла рішення про скасування загальної різанини, але тисячу громадян було страчено за участь у повстанні.
Аристотель прожив у Мітилені два роки, 337–335 рр. до н.е., зі своїм другом і наступником Теофрастом (уродженцем острова), після того, як він був вихователем Олександра, сина царя Філіпа II Македонського.
Римляни, серед яких був молодий Юлій Цезар, успішно перемогли Мітилену в 81 році до нашої ери під час облоги Мітилени. Хоча Мітилена підтримувала сторону, що програла в більшості великих війн першого століття до нашої ери, її державним діячам вдалося переконати Рим у підтримці ним нового правителя Середземномор’я, і місто процвітало в римські часи.
У 56 році нашої ери євангеліст Лука, апостол Павло та їхні супутники ненадовго зупинилися там під час зворотньої подорожі під час третьої місіонерської подорожі Павла (Дії 20:14), відпливши з Ассоса (приблизно 50 км (31 миля)). З Мітилени вони продовжили шлях до Хіоса (Дії 20:15).
Дія роману Лонгуса «Дафніс і Хлоя» розгортається в навколишній країні й починається описом міста.
Вчений та історик Захарія Ретор, також відомий як Захарія з Мітилени, походив з Мітилени і жив приблизно з 465 до 536 року. Він був призначений єпископом Мітилени і, можливо, був халкидонським християнином. Він або помер, або був скинутий між 536 і 553 роками.
Місто Мітилена також було домом для візантійських святих 9-го століття, які були братами, архієпископом Георгієм, Симеоном Столпником і Давидом Преподобним. Церква Святого Симеона в Мітилені вшановує одного з трьох братів.
Привернувши увагу імператриці Зої Багрянородної, Костянтин IX Мономах був засланий до Мітилени на острові Лесбос її другим чоловіком, Михаїлом IV Пафлагонським. Смерть Михайла IV і повалення Михайла V у 1042 році призвели до того, що Костянтина було відкликано з місця заслання та призначено суддею в Греції.
На Лесбосі та Мітилені з давніх часів проживало єврейське населення. У 1170 році Беньямін Тудела заснував на острові десять невеликих єврейських громад.
У середні віки він був частиною Візантійської імперії та був окупований на деякий час сельджуками під Цахасом у 1085 році. У 1198 році Венеціанська республіка отримала право на торгівлю з міського порту.
У XIII столітті його захопив імператор Нікеї Феодор I Ласкаріс. У 1335 році візантійці за допомогою османських військ відвоювали острів, який тоді належав генуезькому дворянину Доменіко Каттанео. У 1355 році імператор Іоанн V Палеолог подарував його генуезькому авантюристу Франческо Гаттілузіо, який одружився з сестрою імператора Марією. Вони відновили фортецю в 1373 році, і вона залишалася в руках генуезців до 1462 року, коли її обложив і захопив османський султан Мехмед Завойовник.
У рамках Великої турецької війни біля узбережжя Мітилени в 1690 р. відбулася битва при Мітилені, коли венеціанські вітрильники атакували османські та берберські флагмани. Це призвело до перемоги венеціанців.
Мітилена разом з рештою Лесбосу залишалася під контролем Османської імперії.
Економіка
Виробництво оливкової олії, вина, тютюну, текстильних виробів, шкір і мила, обробка фруктів (переважно на вивіз). Рибальство, туризм.
Населення
| Рік | Місто | Муніципалітет |
|---|---|---|
| 1981 | 24,991 | - |
| 1991 | 23,971 | 33,157 |
| 2001 | 27,247 | 36,196 |
Культура та пам'ятки
- .
- Руїни давньогрецького театру.
- Генуезька фортеця.
Персоналії
- Сапфо — давньогрецька поетеса, композиторка і музикантка, прославила Мітилену у своїх піснях.
- Алкей — давньогрецький поет, шанувальник Сапфо.
- Піттак — давньогрецький мудрець, законодавець, один із «семи мудреців».
- Крінагор — давньогрецький політик та поет
- Арістотель — давньогрецький філософ, засновник класичної (формальної) логіки, мешкав у місті два роки. Саме з Мітилени македонський цар Філіпп закликав його до свого двору і довірив йому виховання свого сина, Александра.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мітилена |
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
- . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 20 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 13 березня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitilena abo Mitili ni grec Mytilhnh grecke misto stolicya noma Lesbos najbilshij port ostrova Lesbos Mitilena MytilhnhAeroznimok mistaAeroznimok mistaMitilenaKoordinati 39 06 pn sh 26 33 sh d 39 100 pn sh 26 550 sh d 39 100 26 550KrayinaGreciyaDecentr administraciyaAdministraciya Egejskih ostrovivPeriferiyaPivnichni Egejski ostroviPerif odinicyaLesbosKolishni admin odinici RegionEgejski ostrovi NomLesbosRoztashuvannya na mapi nomuUryad merNasos GialakisPlosha Povna 107 460 km Visota nad r m 8 m Naselennya 2001 Usogo 36 196Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 811 00Telefonnij kod i 22510Avto MYVebsajt www mytilene grKlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya seredzemnomorskim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 26 6 C 79 9 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 9 5 S 49 1 F Klimat MitilenaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 12 1 12 6 14 6 19 23 9 28 5 30 4 30 2 26 7 21 7 17 2 13 8 20 9Serednya temperatura C 9 5 9 9 11 6 15 6 20 2 24 7 26 6 26 1 22 9 18 5 14 3 11 3 17 6Serednij minimum C 6 7 7 8 11 2 15 2 19 3 21 6 21 4 18 5 14 8 11 4 8 7 13 7Norma opadiv mm 98 3 89 3 71 5 46 2 21 5 5 7 2 2 3 2 10 5 38 9 96 6 105 2 589 1Dniv z doshem 13 11 3 10 7 9 5 5 9 2 7 1 0 7 2 5 6 4 10 13 9 87 6Vologist povitrya 71 8 70 2 67 5 64 3 62 9 58 56 4 57 8 60 1 66 5 71 1 72 5 64 9Dzherelo WeatherbaseIstoriyaV antichni chasi Mitilena bulo velikim polisom Spochatku keruvalosya caryami z dinastiyi Penfilidiv U 493 do n e pid chas greko perskih voyen bulo zahopleno persami Vhodilo do Delosskogo soyuzu pislya 478 r U 428 do n e v Mitileni vidbulosya povstannya gromadyan proti afinskoyi gegemoniyi Afinyani zhorstoko rozpravilisya z mistom tisyacha jogo meshkanciv bula strachena stini mista zrujnovani chastinu miskoyi teritoriyi konfiskovano i na nij posadzheno blizko 3 tisyach afinskih kleruhiv a flot peredano Afinam V epohu ellinizmu misto perezhivalo zanepad i vidrodilosya tilki v period rannoyi Rimskoyi imperiyi Buduchi starodavnim mistom roztashovanim bilya shidnogo uzberezhzhya Mitilena spochatku bula obmezhena nevelikim ostrovom nepodalik vid berega yakij piznishe buv priyednanij do Lesbosu stvorivshi pivnichnu ta pivdennu gavani Pershi gavani Mitileni buli z yednani v davni chasi kanalom dovzhinoyu 700 m i shirinoyu 30 m Rimskij pismennik Long govorit pro bilokam yani mosti sho z yednuyut dvi storoni Grecke slovo eὔripos euripos ye zagalnovzhivanim terminom koli jdetsya pro protoku Cherez protoku prohodili starodavni vijskovi korabli yaki nazivalisya triyerami z troma abo bilshe ryadami grebciv Chovni yaki proplivali povz buli blizko 6 m shirini plyus vesla i glibina 2 m Gustonaseleni rajoni mista z yednuvali dvi dilyanki zemli marmurovimi mostami Zazvichaj voni prohodili po krivij liniyi Protoka pochinayetsya bilya starogo rinku pid nazvoyu Apano Skala Vin takozh buv nedaleko vid vulici Metropolis i zakinchuvavsya bilya Pivdennoyi gavani Mozhna stverdzhuvati sho kanal peretinav te sho zaraz nazivayetsya vuliceyu Ermu Zgodom protoka pochala nakopichuvati mul i zemlyu Bulo takozh vtruchannya lyudini dlya zahistu zamku Mitilena Zgodom protoku zasipalo zemleyu Mitilena uspishno zmagalasya z Mitimnoyu na pivnochi ostrova za liderstvo na ostrovi v somomu stolitti do nashoyi eri i stala centrom procvitayuchoyi shidnoyi glibinki ostrova Yiyi najvidomishimi gromadyanami buli poeti Sapfo i Alkej a takozh derzhavnij diyach Pittak odin iz semi mudreciv Greciyi Misto slavilosya svoyim velikim virobnictvom monet z elektrumu yaki chekanilisya z kincya shostogo do seredini chetvertogo stolit do nashoyi eri Mitilenske povstannya proti Afin u 428 r do n e bulo podolano afinskim ekspedicijnim korpusom Afinski gromadski zbori progolosuvali za vbivstvo vsih cholovikiv mista ta prodazh zhinok i ditej u rabstvo ale nastupnogo dnya pid chas Mitilenskih debativ zminili svoyu dumku Shvidka triyera mensh nizh za dobu proplivla 186 morskih mil 344 km i prinesla rishennya pro skasuvannya zagalnoyi rizanini ale tisyachu gromadyan bulo stracheno za uchast u povstanni Aristotel prozhiv u Mitileni dva roki 337 335 rr do n e zi svoyim drugom i nastupnikom Teofrastom urodzhencem ostrova pislya togo yak vin buv vihovatelem Oleksandra sina carya Filipa II Makedonskogo Rimlyani sered yakih buv molodij Yulij Cezar uspishno peremogli Mitilenu v 81 roci do nashoyi eri pid chas oblogi Mitileni Hocha Mitilena pidtrimuvala storonu sho prograla v bilshosti velikih vijn pershogo stolittya do nashoyi eri yiyi derzhavnim diyacham vdalosya perekonati Rim u pidtrimci nim novogo pravitelya Seredzemnomor ya i misto procvitalo v rimski chasi U 56 roci nashoyi eri yevangelist Luka apostol Pavlo ta yihni suputniki nenadovgo zupinilisya tam pid chas zvorotnoyi podorozhi pid chas tretoyi misionerskoyi podorozhi Pavla Diyi 20 14 vidplivshi z Assosa priblizno 50 km 31 milya Z Mitileni voni prodovzhili shlyah do Hiosa Diyi 20 15 Diya romanu Longusa Dafnis i Hloya rozgortayetsya v navkolishnij krayini j pochinayetsya opisom mista Vchenij ta istorik Zahariya Retor takozh vidomij yak Zahariya z Mitileni pohodiv z Mitileni i zhiv priblizno z 465 do 536 roku Vin buv priznachenij yepiskopom Mitileni i mozhlivo buv halkidonskim hristiyaninom Vin abo pomer abo buv skinutij mizh 536 i 553 rokami Misto Mitilena takozh bulo domom dlya vizantijskih svyatih 9 go stolittya yaki buli bratami arhiyepiskopom Georgiyem Simeonom Stolpnikom i Davidom Prepodobnim Cerkva Svyatogo Simeona v Mitileni vshanovuye odnogo z troh brativ Privernuvshi uvagu imperatrici Zoyi Bagryanorodnoyi Kostyantin IX Monomah buv zaslanij do Mitileni na ostrovi Lesbos yiyi drugim cholovikom Mihayilom IV Paflagonskim Smert Mihajla IV i povalennya Mihajla V u 1042 roci prizveli do togo sho Kostyantina bulo vidklikano z miscya zaslannya ta priznacheno suddeyu v Greciyi Na Lesbosi ta Mitileni z davnih chasiv prozhivalo yevrejske naselennya U 1170 roci Benyamin Tudela zasnuvav na ostrovi desyat nevelikih yevrejskih gromad U seredni viki vin buv chastinoyu Vizantijskoyi imperiyi ta buv okupovanij na deyakij chas seldzhukami pid Cahasom u 1085 roci U 1198 roci Venecianska respublika otrimala pravo na torgivlyu z miskogo portu U XIII stolitti jogo zahopiv imperator Nikeyi Feodor I Laskaris U 1335 roci vizantijci za dopomogoyu osmanskih vijsk vidvoyuvali ostriv yakij todi nalezhav genuezkomu dvoryaninu Domeniko Kattaneo U 1355 roci imperator Ioann V Paleolog podaruvav jogo genuezkomu avantyuristu Franchesko Gattiluzio yakij odruzhivsya z sestroyu imperatora Mariyeyu Voni vidnovili fortecyu v 1373 roci i vona zalishalasya v rukah genuezciv do 1462 roku koli yiyi oblozhiv i zahopiv osmanskij sultan Mehmed Zavojovnik U ramkah Velikoyi tureckoyi vijni bilya uzberezhzhya Mitileni v 1690 r vidbulasya bitva pri Mitileni koli venecianski vitrilniki atakuvali osmanski ta berberski flagmani Ce prizvelo do peremogi venecianciv Mitilena razom z reshtoyu Lesbosu zalishalasya pid kontrolem Osmanskoyi imperiyi EkonomikaVirobnictvo olivkovoyi oliyi vina tyutyunu tekstilnih virobiv shkir i mila obrobka fruktiv perevazhno na viviz Ribalstvo turizm NaselennyaRik Misto Municipalitet1981 24 991 1991 23 971 33 1572001 27 247 36 196Kultura ta pam yatki Ruyini davnogreckogo teatru Genuezka fortecya PersonaliyiSapfo davnogrecka poetesa kompozitorka i muzikantka proslavila Mitilenu u svoyih pisnyah Alkej davnogreckij poet shanuvalnik Sapfo Pittak davnogreckij mudrec zakonodavec odin iz semi mudreciv Krinagor davnogreckij politik ta poet Aristotel davnogreckij filosof zasnovnik klasichnoyi formalnoyi logiki meshkav u misti dva roki Same z Mitileni makedonskij car Filipp zaklikav jogo do svogo dvoru i doviriv jomu vihovannya svogo sina Aleksandra PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MitilenaDeite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 20 serpnya 2020 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 10 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2017 Procitovano 13 bereznya 2016