Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Історія Теребовлі

Історія Теребовлі
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (травень 2017)

Археологічні знахідки на території Теребовлі

Восени 2010 року в місті було розкопано житло трипільської культури. Всього було знайдено споруду, яка складалася з двох частин: 8-подібної напівземлянки і наземного житла площею 60 м². Археологи вважають, що перша була призначена для утримання худоби, а інша для проживання людей. Також знайдено спеціальні ями для зберігання житла та багато кераміки.

2011 року під час археологічних розкопок було встановлено, що міста на кілька століть старше ніж перша літописна згадка. На Замковій горі було знайдено добре збережене житло слов'ян початку X століття.

Походження назви

За версією більшості вчених, назва міста походить від староукраїнського дієслова «теребити», перші поселенці «витеребили», викорчували ліс і розселилися. Це або видозмінене значення слова залишилося і в різних слов'янських мовах: українське «теребити» — «чистити»; болгарське «церебіць» — корчувати, очищати; польське trzebić — «корчувати», та ін. Також існують інші населені пункти зі схожою назвою. Наприклад, у Білорусі: села Теребейно, Теребель, Теребень, Тереблічі, Теребовл.

Вперше слово «теребити» згадується у Іпатіївському літописі під 1014 роком, де розповідається про підготовку князя Володимира проти свого сина Ярослава, який відмовився сплачувати данину. Володимир наказав «теребити» (розчищати) шлях та споруджувати мости. Під 1277 в цьому ж літописі оповідається про заснування іншого міста, для чого було наказано «теребити» («розчищати») місце над берегом річки.

Також існують інші версії. Наприклад, на думку професора Я. Рудницького, назву слід виводити від імені Теребослав, а за твердженням філолога М. Худаша — від імені , що побутувало в давньоруські часи. Проте не існує джерельних підтверджень існування таких князів. Також існує легенда про те, що нібито на горі Покрівка колись стояло три хрести. Під ними були могили теребовлянського князя і його двох синів, котрі загинули під час навали монголів. Ці три хрести означали «три болі», а від цього вже пішла назва «Теребовля». Проте навала монголів була на 144 роки пізніше від першої згадки про місто.

Руський період

Перша згадка в «Повісті минулих літ» під 1097 роком, де розповідається про Любецький з'їзд князів і історію осліплення теребовльського князя Василька Ростиславича. Метою з'їзду князів Русі у м. Любеч було домовитися про припинення міжусобиць і об'єднатися для боротьби проти половців, які плюндрували руські землі. Учасниками Любецького з'їзду був великий князь київський Святополк II, переяславський князь Володимир Мономах, смоленський князь Давид Святославич, чернігівський князь Олег I Святославич, володимиро-волинський князь Давид Ігоревич, теребовльський князь Василько Ростиславич. Після Любецького з'їзду Давид Волинський оговорив теребовлянського князя Василька перед Святополком II. Василька було підступно запрошено до Святополка, начебто у гості, а насправді для розправи. В покоях Давида Волинського вівчар Берендій осліпив Василька.

Археологічні дослідження вказують на давніше походження поселення. За часів князя Василька Ростиславича місто розташовувалося під Замковою горою. Від 1199 р. Теребовля належало до Галицько-Волинської держави, стало волосним центром. 1206–1210 рр. в Теребовлі княжив Ізяслав Володимирович, який зумів звільнити місто від угорців і приборкати опір бояр.

У XII ст. Теребовля була значним політичним та культурним осередком. Коли Теребовлянським князем став Володимирко Володаревич, він об'єднав Перемишлянське, Звенигородське, Галицьке і Теребовлянське князівства і зробив столицею Галич. Після смерті у 1205 р. видатного князя Романа Мстиславовича розпалася Галицько-Волинська держава, й Теребовлянське князівство знов відокремилося.

1219–1227 рр. — княжіння Мстислава II Удатного, 1238–1264 — Данила I Галицького.

1241 р. Теребовлю спустошили війська хана Батия, зруйнували замок.

1264–1289 Теребовля — княжа столиця Мстислава Даниловича.

Польський період

1340 — Казимир III захопив місто та замок; за час свого правління перебудував і відновив замок на горі. Теребовля була тоді містом на кордоні між Червоною Руссю та Поділлям, що належало татарам.
1350 — м. Теребовля під владою угорського короля Людовика I Великого.
1349—1772 із перервами Теребовля — під владою Польщі.
1387 король Яґайло надав маґдебурзьке право.
1390 королева Ядвіґа поставила поляків керівниками в замку та місті
1413 Пйотр та Єнджей — сини Каспера — записали фундуш для домініканського монастиря
1415 король Яґайло дозволив теребовлянському шляхтичу Бартошеві Головацькому за військові заслуги у Грюнвальдській битві заснувати на лівому березі річки Гнізни нове місто.
1434 Теребовля — центр староства Галицької землі, яка належала до Руського воєводства; тут засідали земський суд та сеймики.
1448 у четвер перед днем святого Варфоломія прибув з Кам'янця король Казимир IV Яґеллончик, відбув до Литви в п'ятницю
1469 табір короля Казимира IV Яґеллончика стояв неподалік міста, що врятувало від чергового татарського набігу
1498 Теребовля і замок майже повністю знищили ватаги молдавського господаря Стефана III Великого, тому польський король Ян Ольбрахт звільнив місто на 8 років від податків.
1503 татарський набіг, загинув домініканець о. Ян.
1508 — татари спустошили замок, зруйнували місто, замордували о. Мацея Рушла, зруйнували домініканський кляштор (не підлягав відбудові). гродський (міський) суд перенесли тимчасово до Бучача.
1516 — подільський воєвода М.Каменецький розбив під Теребовлею 800 татар.
1518 — Сигізмунд I Старий звільнив мешканців міста від податків на 12 років для того, щоб місто могло відбудуватися після численних руйнацій.
1530 — Сигізмунд I Старий звільнив мешканців міста від податків на 20 років.
1550 король Сиґізмунд II надав Теребовлі привілей відбувати щосуботи ярмарки, 1555 — право брати мита з мостів і доріг.
1552 — 1561 — староста м. Теребовлі — славний лицар тих часів Бернгард Претвич. Був похований в Теребовлі.
1576 — місто під владою Стефана Баторія. Заборонив жидам тримати корчми і мати будинки на території ринку.
1594 укріплене місто і замок здобув Северин Наливайко, захопив великі запаси зброї, пороху, продовольства, одягу і 150 коней.
Мешканців міста обкладали непосильними податками і численними повинностями, що викликало опір і повстання. 1616 королівські загони придушили бунтівників. Керівників — Каліша Шуцького і Данила Малиша — стратили.
1619 сутичка між мешканцями та ротою жовнірів-грабіжників Героніма Стадницького (пол. Hieronim Stadnicki) Місто не раз зазнавало епідемій чуми: 1652, 1721, 1770.
1623 оборона міста військом Речі Посполитої від нападу татар.
1629 староста Балабан відновив замок.
1648 замок без бою захопили міщани і козаки Максима Кривоноса. Влітку 1655 об'єднані козацько-московські війська на чолі з Богданом Хмельницьким і В. Бутурліним на шляху до міста Львів вступали у Теребовлю.
1664 місто знищене козацькими війнами, за переписом 1664 :на новому місці з 124 осель є 17,на старому місці з 107 і на валі з 161 залишилось тільки 7 осель. З 24 пекарів не залишилось жодного.

У середині 17 століття Теребовля обнесли валом і частоколом із брамами: Кам'янецька, Галицька та Львівська.

1664 — замок мав муровані будинки всередині і також дерев'яний, муровану криницю. Замок мав три вежі: шляхецьку, наріжну і брамну (біля брами). Замок був обнесений муром. При замку було 20 гайдуків і пушкар німець. На підзамчу 12 мешканців, які не платять податків і завжди готові до послуг замкові.

1672 р. фортеця без бою здалася туркам.

image
Битва під Теребовлею


1674 р. в околиці міста прибув новообраний король Ян III Собеський з військом, турки і татари втекли.
11 червня 1675 р. Битва під Теребовлею — місто було кілька днів в облозі 10-тисячної армії зятя Мехмеда IV Ібраґіма Паші. Місто мужньо захищалося тільки з 80 жовнірами, невеликою кількістю шляхти і 200 мешканцями. Комендантом замку був Ян Самуель Хшановський, мужністю відзначилася його дружина Анна Дорота (Зофія), якій за це мешканцями міста неподалік замку був встановлений пам'ятник. За цей подвиг мешканців було на 10 років звільнено від податків.

Напади татар 1687 р. зруйнували замок, який більше не відновлювали.
1688 р. місто спалене татарами і турками, значна кількість населення забрана в полон.

За переписом 1694 у Теребовля — 24 житлових будинків, а у 1765 — 246 господарств християн і 89 господарств жидів, є костел, монастир кармелітів,2 церкви, за містом на горі — монастир базилянів.

Австрійський період

image
Теребовлянська ратуша.

Від 1772 Теребовля належала до Австрійської імперії з перервою 1810–1815, коли відійшла до Росії.

З 1867 року Теребовля стала повітовим містом. Місто мало свою символіку — герб із зображенням трьох шестикутних золотих зірок і золотого півмісяця, оберненого рогами догори, на блакитному тлі.

Наприкінці 19 століття почався 1-й етап трудової еміграції з Галичини в Аргентину, Канаду, США, Францію, з Теребовлі 1895–1898 виїхала 41 родина.

1907 в місті відкрито державну гімназію з польською мовою навчання (див. Теребовлянська гімназія). Діяли «Просвіта», «Рідна школа», , «Сокіл», «Січ», «Луг», «Пласт», «Союз українок», «Захоронка», товариства допомоги українським інвалідам, охорони військових могил та ін.

25 листопада 1896 року завершилося будівництво ділянки залізничної колії Тернопіль — Копичинці, що була частиною Галицької залізниці Львів—Чернівці. Було збудовано залізничний вокзал, будівля виконує свої функції сьогодні.

Докладніше: Трембовля (станція)

З 1898 року в Теребовлі розміщувався 2-й полк драгунів австро-угорської армії. 1914 року у Теребовлі базувався вже лише II-й дивізіон цього полку.

Перша світова війна і Українська революція

Під час 1-ї світової війни Теребовля — в зоні російської окупації.

Восени 1918 теребовлянці активно підтримали Листопадовий зрив: усі установи міста були в руках ЗУНР. Від грудня 1918 в Теребовлі проходило вишкіл українське військо.

У червні 1919 місто захопили підрозділи польської Армії Ґаллера, 12 червня у результаті Чортківської офензиви УГА Теребовлю звільнили від поляків.

Унаслідок радянсько-польської війни польські війська увійшли до Теребовлі.

16 липня 1920 їх витіснили червоні козаки В. Примакова.

17 вересня 1920 дивізія УНР під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка разом із польською армією вступила до міста.

Міжвоєнний період

В роки окупації краю Польщею Теребовля — повітове місто.

У економічному та культурному плані це було дуже відстале місто. Тут діяли дрібні кустарні майстерні, каменоломня, цегельний завод, де разом працювало 354 робітники; швидко розвивалися кооперативний рух, торгівля.

Збудовано 3-поверхові будинки, де розмістилися близько 10 крамниць, у тому числі чеської фірми взуття .

1933 відкрито музей, згодом — басейн відкритого типу.

До вересня 1939 року в Теребовлі дислокувався 9-й полк Малопольських уланів, який був розбитий після нападу Третього рейху на Другу Річ Посполиту у вересні 1939 року.

Друга світова війна

Під час 2-ї світової війни місто зазнало бомбових ударів німецької авіації, зокрема 7 вересня 1939 — по залізничному вокзалу й мосту біля села Плебанівка.

17 вересня 1939 в Теребовлю вступили радянські війська; місто стало центром Теребовлянського району Тернопільської області УРСР.

Закрито українську гімназію, українські політичні й культурно-освітні організації та установи Теребовлі; репресовано діячів українського національно-визвольного руху, гімназистів.

22 червня 1941 почалася німецько-радянська війна, тоді ж німецька авіація знову бомбила аеродром неподалік Теребовлі, де базувався 86-й бомбардувальний авіаполк; льотчик Т. Малієнко здійснив один із перших повітряних таранів.

6 липня 1941 німецькі війська вступили у Теребовлю. 3а час окупації понад 1000 жителів міста вивезено на примусові роботи до Німеччини. Окупаційна влада не дозволила відкрити в місті гімназію, в її приміщенні функціонувала торговельна школа, діяли дві семирічні школи для хлопців і дівчат, школа в Садах. Відновився Теребовлянський мішаний хор, який брав участь у конкурсі українських хорів Галичини у Львові 1942, відзначався серед найкращих.

На початку червня 1943 на околиці Теребовлі нацисти розстріляли 3 тис. євреїв.

Докладніше: Теребовлянське гетто

23 березня 1944 частини 60-ї армії під командування І. Черняховського звільнили Теребовлю від гітлерівців.

Радянський період

Від 1944 відновлювалося господарство міста: цегельня, маслозавод, дві промислові артілі, МТС, згодом — промкомбінат, електростанція, взуттєва фабрика, заклади охорони здоров'я, кінотеатр, технікум політосвіти (див. Теребовлянське вище училище культури).

Радянська влада здійснювала репресії проти діячів національного підпілля, зокрема в жовтні 1947 — масові вивезення до Сибіру теребовлянців, запідозрених у зв'язках із ОУН і УПА.

У післявоєнні роки побудований завод сухого знежиреного молока, нові корпуси взуттєвої і фабрики ялинкових прикрас, універмаг, гастроном, критий плавальний басейн, приміщення райсанепідемстанції і побуткомбінату, 2 ЗОШ, школу-інтернат (нині гімназія-інтернат), новий навчальний корпус школи для глухонімих дітей, 3 дитсадки, понад 20 багатоквартирних житлових будинків, завершена газифікацію міста.

У 1961 році Теребовлянській міській раді підпорядковано село Боричівка.

Період незалежної України

Від 1990 діють «Просвіта», «Союз українок», Спілка краєзнавців, виникли Спілка політв'язнів і репресованих, Братство ОУН-УПА, Всеукраїнське об'єднання ветеранів.

Примітки

  1. У Тернопільській області археологи розкопали житло трипільців https://archive.today/20120719034724/news.dt.ua/CULTURE/u_ternopilskiy_oblasti_arheologi_rozkopali_zhitlo_tripiltsiv-67526.html
  2. http://gazeta.ua/pda/post/id/397136[недоступне посилання з травня 2019]
  3. В. П. Нерознак. Названия древнеруских городов. — Москва: Наука, 1983. — С. 168
  4. Літопис Руський за Іпатіївським списком [видання 1908 року]http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat.htm [ 22 червня 2019 у Wayback Machine.]
  5. О.Штогрин. Звідки пішла назва «Теребовль». Теребовлянщина: краєзнавчий альманах-календар / (упорядник і гол.ред. Григорій Кушнерик). — Тернопіль: Збруч, 2001. — С. 313
  6. ДОВІДКА ПРО АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ / Державний архів Тернопільської області. Путівник [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] С. 345.
  7. Я.Длуґош. Історія Польщі (в 12 т.)[недоступне посилання]. — Краків: Час, 1868. — Т. III. — S. 185. (пол.)
  8. Я.Длуґош. Історія Польщі (в 12 т.)[недоступне посилання]. — Краків: Час, 1868. — Т. III. — 581 с., (пол.) с. 301—302
  9. Я.Длуґош. Історія Польщі (в 12 т.). — Краків: Час, 1868. — Т. III. — 581 с., (пол.) с. 458
  10. Barącz S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce. — Lwów, 1861. — T. 2. — S. 507. (пол.)
  11. Я.Длуґош. Історія Польщі (в 12 т.). — Краків: Час, 1870. — Т. V. — 686 с., (пол.) с. 52
  12. Я.Длуґош. Історія Польщі (в 12 т.). — Краків: Час, 1870. — Т. V. — 686 с., (пол.) с. 499
  13. Баронч С. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce. — Львів, 1861. — T. 2. — 530с., (пол.) с. 507
  14. Баронч С. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce. — Львів, 1861. — T. 2. — 530 с., (пол.) с. 507
  15. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с., іл. — С. 78. — .
  16. Городиський Л., Зінчишин І. вказали його імена Єронім (Хіронім)
  17. Józefiwicz J. T. Хроніка міста Львова… [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] — Львів: Друкарня «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1854. — S. 351. (пол.)
  18. . Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami traven 2017 Arheologichni znahidki na teritoriyi TerebovliVoseni 2010 roku v misti bulo rozkopano zhitlo tripilskoyi kulturi Vsogo bulo znajdeno sporudu yaka skladalasya z dvoh chastin 8 podibnoyi napivzemlyanki i nazemnogo zhitla plosheyu 60 m Arheologi vvazhayut sho persha bula priznachena dlya utrimannya hudobi a insha dlya prozhivannya lyudej Takozh znajdeno specialni yami dlya zberigannya zhitla ta bagato keramiki 2011 roku pid chas arheologichnih rozkopok bulo vstanovleno sho mista na kilka stolit starshe nizh persha litopisna zgadka Na Zamkovij gori bulo znajdeno dobre zberezhene zhitlo slov yan pochatku X stolittya Pohodzhennya nazviZa versiyeyu bilshosti vchenih nazva mista pohodit vid staroukrayinskogo diyeslova terebiti pershi poselenci viterebili vikorchuvali lis i rozselilisya Ce abo vidozminene znachennya slova zalishilosya i v riznih slov yanskih movah ukrayinske terebiti chistiti bolgarske cerebic korchuvati ochishati polske trzebic korchuvati ta in Takozh isnuyut inshi naseleni punkti zi shozhoyu nazvoyu Napriklad u Bilorusi sela Terebejno Terebel Tereben Tereblichi Terebovl Vpershe slovo terebiti zgaduyetsya u Ipatiyivskomu litopisi pid 1014 rokom de rozpovidayetsya pro pidgotovku knyazya Volodimira proti svogo sina Yaroslava yakij vidmovivsya splachuvati daninu Volodimir nakazav terebiti rozchishati shlyah ta sporudzhuvati mosti Pid 1277 v comu zh litopisi opovidayetsya pro zasnuvannya inshogo mista dlya chogo bulo nakazano terebiti rozchishati misce nad beregom richki Takozh isnuyut inshi versiyi Napriklad na dumku profesora Ya Rudnickogo nazvu slid vivoditi vid imeni Tereboslav a za tverdzhennyam filologa M Hudasha vid imeni sho pobutuvalo v davnoruski chasi Prote ne isnuye dzherelnih pidtverdzhen isnuvannya takih knyaziv Takozh isnuye legenda pro te sho nibito na gori Pokrivka kolis stoyalo tri hresti Pid nimi buli mogili terebovlyanskogo knyazya i jogo dvoh siniv kotri zaginuli pid chas navali mongoliv Ci tri hresti oznachali tri boli a vid cogo vzhe pishla nazva Terebovlya Prote navala mongoliv bula na 144 roki piznishe vid pershoyi zgadki pro misto Ruskij periodPersha zgadka v Povisti minulih lit pid 1097 rokom de rozpovidayetsya pro Lyubeckij z yizd knyaziv i istoriyu osliplennya terebovlskogo knyazya Vasilka Rostislavicha Metoyu z yizdu knyaziv Rusi u m Lyubech bulo domovitisya pro pripinennya mizhusobic i ob yednatisya dlya borotbi proti polovciv yaki plyundruvali ruski zemli Uchasnikami Lyubeckogo z yizdu buv velikij knyaz kiyivskij Svyatopolk II pereyaslavskij knyaz Volodimir Monomah smolenskij knyaz David Svyatoslavich chernigivskij knyaz Oleg I Svyatoslavich volodimiro volinskij knyaz David Igorevich terebovlskij knyaz Vasilko Rostislavich Pislya Lyubeckogo z yizdu David Volinskij ogovoriv terebovlyanskogo knyazya Vasilka pered Svyatopolkom II Vasilka bulo pidstupno zaprosheno do Svyatopolka nachebto u gosti a naspravdi dlya rozpravi V pokoyah Davida Volinskogo vivchar Berendij oslipiv Vasilka Arheologichni doslidzhennya vkazuyut na davnishe pohodzhennya poselennya Za chasiv knyazya Vasilka Rostislavicha misto roztashovuvalosya pid Zamkovoyu goroyu Vid 1199 r Terebovlya nalezhalo do Galicko Volinskoyi derzhavi stalo volosnim centrom 1206 1210 rr v Terebovli knyazhiv Izyaslav Volodimirovich yakij zumiv zvilniti misto vid ugorciv i priborkati opir boyar U XII st Terebovlya bula znachnim politichnim ta kulturnim oseredkom Koli Terebovlyanskim knyazem stav Volodimirko Volodarevich vin ob yednav Peremishlyanske Zvenigorodske Galicke i Terebovlyanske knyazivstva i zrobiv stoliceyu Galich Pislya smerti u 1205 r vidatnogo knyazya Romana Mstislavovicha rozpalasya Galicko Volinska derzhava j Terebovlyanske knyazivstvo znov vidokremilosya 1219 1227 rr knyazhinnya Mstislava II Udatnogo 1238 1264 Danila I Galickogo 1241 r Terebovlyu spustoshili vijska hana Batiya zrujnuvali zamok 1264 1289 Terebovlya knyazha stolicya Mstislava Danilovicha Polskij period1340 Kazimir III zahopiv misto ta zamok za chas svogo pravlinnya perebuduvav i vidnoviv zamok na gori Terebovlya bula todi mistom na kordoni mizh Chervonoyu Russyu ta Podillyam sho nalezhalo tataram 1350 m Terebovlya pid vladoyu ugorskogo korolya Lyudovika I Velikogo 1349 1772 iz perervami Terebovlya pid vladoyu Polshi 1387 korol Yagajlo nadav magdeburzke pravo 1390 koroleva Yadviga postavila polyakiv kerivnikami v zamku ta misti 1413 Pjotr ta Yendzhej sini Kaspera zapisali fundush dlya dominikanskogo monastirya 1415 korol Yagajlo dozvoliv terebovlyanskomu shlyahtichu Bartoshevi Golovackomu za vijskovi zaslugi u Gryunvaldskij bitvi zasnuvati na livomu berezi richki Gnizni nove misto 1434 Terebovlya centr starostva Galickoyi zemli yaka nalezhala do Ruskogo voyevodstva tut zasidali zemskij sud ta sejmiki 1448 u chetver pered dnem svyatogo Varfolomiya pribuv z Kam yancya korol Kazimir IV Yagellonchik vidbuv do Litvi v p yatnicyu 1469 tabir korolya Kazimira IV Yagellonchika stoyav nepodalik mista sho vryatuvalo vid chergovogo tatarskogo nabigu 1498 Terebovlya i zamok majzhe povnistyu znishili vatagi moldavskogo gospodarya Stefana III Velikogo tomu polskij korol Yan Olbraht zvilniv misto na 8 rokiv vid podatkiv 1503 tatarskij nabig zaginuv dominikanec o Yan 1508 tatari spustoshili zamok zrujnuvali misto zamorduvali o Maceya Rushla zrujnuvali dominikanskij klyashtor ne pidlyagav vidbudovi grodskij miskij sud perenesli timchasovo do Buchacha 1516 podilskij voyevoda M Kameneckij rozbiv pid Terebovleyu 800 tatar 1518 Sigizmund I Starij zvilniv meshkanciv mista vid podatkiv na 12 rokiv dlya togo shob misto moglo vidbuduvatisya pislya chislennih rujnacij 1530 Sigizmund I Starij zvilniv meshkanciv mista vid podatkiv na 20 rokiv 1550 korol Sigizmund II nadav Terebovli privilej vidbuvati shosuboti yarmarki 1555 pravo brati mita z mostiv i dorig 1552 1561 starosta m Terebovli slavnij licar tih chasiv Berngard Pretvich Buv pohovanij v Terebovli 1576 misto pid vladoyu Stefana Batoriya Zaboroniv zhidam trimati korchmi i mati budinki na teritoriyi rinku 1594 ukriplene misto i zamok zdobuv Severin Nalivajko zahopiv veliki zapasi zbroyi porohu prodovolstva odyagu i 150 konej Meshkanciv mista obkladali neposilnimi podatkami i chislennimi povinnostyami sho viklikalo opir i povstannya 1616 korolivski zagoni pridushili buntivnikiv Kerivnikiv Kalisha Shuckogo i Danila Malisha stratili 1619 sutichka mizh meshkancyami ta rotoyu zhovniriv grabizhnikiv Geronima Stadnickogo pol Hieronim Stadnicki Misto ne raz zaznavalo epidemij chumi 1652 1721 1770 1623 oborona mista vijskom Rechi Pospolitoyi vid napadu tatar 1629 starosta Balaban vidnoviv zamok 1648 zamok bez boyu zahopili mishani i kozaki Maksima Krivonosa Vlitku 1655 ob yednani kozacko moskovski vijska na choli z Bogdanom Hmelnickim i V Buturlinim na shlyahu do mista Lviv vstupali u Terebovlyu 1664 misto znishene kozackimi vijnami za perepisom 1664 na novomu misci z 124 osel ye 17 na staromu misci z 107 i na vali z 161 zalishilos tilki 7 osel Z 24 pekariv ne zalishilos zhodnogo U seredini 17 stolittya Terebovlya obnesli valom i chastokolom iz bramami Kam yanecka Galicka ta Lvivska 1664 zamok mav murovani budinki vseredini i takozh derev yanij murovanu krinicyu Zamok mav tri vezhi shlyahecku narizhnu i bramnu bilya brami Zamok buv obnesenij murom Pri zamku bulo 20 gajdukiv i pushkar nimec Na pidzamchu 12 meshkanciv yaki ne platyat podatkiv i zavzhdi gotovi do poslug zamkovi 1672 r fortecya bez boyu zdalasya turkam Bitva pid Terebovleyu 1674 r v okolici mista pribuv novoobranij korol Yan III Sobeskij z vijskom turki i tatari vtekli 11 chervnya 1675 r Bitva pid Terebovleyu misto bulo kilka dniv v oblozi 10 tisyachnoyi armiyi zyatya Mehmeda IV Ibragima Pashi Misto muzhno zahishalosya tilki z 80 zhovnirami nevelikoyu kilkistyu shlyahti i 200 meshkancyami Komendantom zamku buv Yan Samuel Hshanovskij muzhnistyu vidznachilasya jogo druzhina Anna Dorota Zofiya yakij za ce meshkancyami mista nepodalik zamku buv vstanovlenij pam yatnik Za cej podvig meshkanciv bulo na 10 rokiv zvilneno vid podatkiv Napadi tatar 1687 r zrujnuvali zamok yakij bilshe ne vidnovlyuvali 1688 r misto spalene tatarami i turkami znachna kilkist naselennya zabrana v polon Za perepisom 1694 u Terebovlya 24 zhitlovih budinkiv a u 1765 246 gospodarstv hristiyan i 89 gospodarstv zhidiv ye kostel monastir karmelitiv 2 cerkvi za mistom na gori monastir bazilyaniv Avstrijskij periodTerebovlyanska ratusha Vid 1772 Terebovlya nalezhala do Avstrijskoyi imperiyi z perervoyu 1810 1815 koli vidijshla do Rosiyi Z 1867 roku Terebovlya stala povitovim mistom Misto malo svoyu simvoliku gerb iz zobrazhennyam troh shestikutnih zolotih zirok i zolotogo pivmisyacya obernenogo rogami dogori na blakitnomu tli Naprikinci 19 stolittya pochavsya 1 j etap trudovoyi emigraciyi z Galichini v Argentinu Kanadu SShA Franciyu z Terebovli 1895 1898 viyihala 41 rodina 1907 v misti vidkrito derzhavnu gimnaziyu z polskoyu movoyu navchannya div Terebovlyanska gimnaziya Diyali Prosvita Ridna shkola Sokil Sich Lug Plast Soyuz ukrayinok Zahoronka tovaristva dopomogi ukrayinskim invalidam ohoroni vijskovih mogil ta in 25 listopada 1896 roku zavershilosya budivnictvo dilyanki zaliznichnoyi koliyi Ternopil Kopichinci sho bula chastinoyu Galickoyi zaliznici Lviv Chernivci Bulo zbudovano zaliznichnij vokzal budivlya vikonuye svoyi funkciyi sogodni Dokladnishe Trembovlya stanciya Z 1898 roku v Terebovli rozmishuvavsya 2 j polk draguniv avstro ugorskoyi armiyi 1914 roku u Terebovli bazuvavsya vzhe lishe II j divizion cogo polku Persha svitova vijna i Ukrayinska revolyuciyaPid chas 1 yi svitovoyi vijni Terebovlya v zoni rosijskoyi okupaciyi Voseni 1918 terebovlyanci aktivno pidtrimali Listopadovij zriv usi ustanovi mista buli v rukah ZUNR Vid grudnya 1918 v Terebovli prohodilo vishkil ukrayinske vijsko U chervni 1919 misto zahopili pidrozdili polskoyi Armiyi Gallera 12 chervnya u rezultati Chortkivskoyi ofenzivi UGA Terebovlyu zvilnili vid polyakiv Unaslidok radyansko polskoyi vijni polski vijska uvijshli do Terebovli 16 lipnya 1920 yih vitisnili chervoni kozaki V Primakova 17 veresnya 1920 diviziya UNR pid komanduvannyam Mihajla Omelyanovicha Pavlenka razom iz polskoyu armiyeyu vstupila do mista Mizhvoyennij periodV roki okupaciyi krayu Polsheyu Terebovlya povitove misto U ekonomichnomu ta kulturnomu plani ce bulo duzhe vidstale misto Tut diyali dribni kustarni majsterni kamenolomnya cegelnij zavod de razom pracyuvalo 354 robitniki shvidko rozvivalisya kooperativnij ruh torgivlya Zbudovano 3 poverhovi budinki de rozmistilisya blizko 10 kramnic u tomu chisli cheskoyi firmi vzuttya 1933 vidkrito muzej zgodom basejn vidkritogo tipu Do veresnya 1939 roku v Terebovli dislokuvavsya 9 j polk Malopolskih ulaniv yakij buv rozbitij pislya napadu Tretogo rejhu na Drugu Rich Pospolitu u veresni 1939 roku Druga svitova vijnaPid chas 2 yi svitovoyi vijni misto zaznalo bombovih udariv nimeckoyi aviaciyi zokrema 7 veresnya 1939 po zaliznichnomu vokzalu j mostu bilya sela Plebanivka 17 veresnya 1939 v Terebovlyu vstupili radyanski vijska misto stalo centrom Terebovlyanskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti URSR Zakrito ukrayinsku gimnaziyu ukrayinski politichni j kulturno osvitni organizaciyi ta ustanovi Terebovli represovano diyachiv ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu gimnazistiv 22 chervnya 1941 pochalasya nimecko radyanska vijna todi zh nimecka aviaciya znovu bombila aerodrom nepodalik Terebovli de bazuvavsya 86 j bombarduvalnij aviapolk lotchik T Maliyenko zdijsniv odin iz pershih povitryanih taraniv 6 lipnya 1941 nimecki vijska vstupili u Terebovlyu 3a chas okupaciyi ponad 1000 zhiteliv mista vivezeno na primusovi roboti do Nimechchini Okupacijna vlada ne dozvolila vidkriti v misti gimnaziyu v yiyi primishenni funkcionuvala torgovelna shkola diyali dvi semirichni shkoli dlya hlopciv i divchat shkola v Sadah Vidnovivsya Terebovlyanskij mishanij hor yakij brav uchast u konkursi ukrayinskih horiv Galichini u Lvovi 1942 vidznachavsya sered najkrashih Na pochatku chervnya 1943 na okolici Terebovli nacisti rozstrilyali 3 tis yevreyiv Dokladnishe Terebovlyanske getto 23 bereznya 1944 chastini 60 yi armiyi pid komanduvannya I Chernyahovskogo zvilnili Terebovlyu vid gitlerivciv Radyanskij periodVid 1944 vidnovlyuvalosya gospodarstvo mista cegelnya maslozavod dvi promislovi artili MTS zgodom promkombinat elektrostanciya vzuttyeva fabrika zakladi ohoroni zdorov ya kinoteatr tehnikum politosviti div Terebovlyanske vishe uchilishe kulturi Radyanska vlada zdijsnyuvala represiyi proti diyachiv nacionalnogo pidpillya zokrema v zhovtni 1947 masovi vivezennya do Sibiru terebovlyanciv zapidozrenih u zv yazkah iz OUN i UPA U pislyavoyenni roki pobudovanij zavod suhogo znezhirenogo moloka novi korpusi vzuttyevoyi i fabriki yalinkovih prikras univermag gastronom kritij plavalnij basejn primishennya rajsanepidemstanciyi i pobutkombinatu 2 ZOSh shkolu internat nini gimnaziya internat novij navchalnij korpus shkoli dlya gluhonimih ditej 3 ditsadki ponad 20 bagatokvartirnih zhitlovih budinkiv zavershena gazifikaciyu mista U 1961 roci Terebovlyanskij miskij radi pidporyadkovano selo Borichivka Period nezalezhnoyi UkrayiniVid 1990 diyut Prosvita Soyuz ukrayinok Spilka krayeznavciv vinikli Spilka politv yazniv i represovanih Bratstvo OUN UPA Vseukrayinske ob yednannya veteraniv PrimitkiU Ternopilskij oblasti arheologi rozkopali zhitlo tripilciv https archive today 20120719034724 news dt ua CULTURE u ternopilskiy oblasti arheologi rozkopali zhitlo tripiltsiv 67526 html http gazeta ua pda post id 397136 nedostupne posilannya z travnya 2019 V P Neroznak Nazvaniya drevneruskih gorodov Moskva Nauka 1983 S 168 Litopis Ruskij za Ipatiyivskim spiskom vidannya 1908 roku http litopys org ua ipatlet ipat htm 22 chervnya 2019 u Wayback Machine O Shtogrin Zvidki pishla nazva Terebovl Terebovlyanshina krayeznavchij almanah kalendar uporyadnik i gol red Grigorij Kushnerik Ternopil Zbruch 2001 S 313 DOVIDKA PRO ADMINISTRATIVNO TERITORIALNIJ PODIL TERNOPILSKOYi OBLASTI Derzhavnij arhiv Ternopilskoyi oblasti Putivnik 14 lipnya 2014 u Wayback Machine S 345 Ya Dlugosh Istoriya Polshi v 12 t nedostupne posilannya Krakiv Chas 1868 T III S 185 pol Ya Dlugosh Istoriya Polshi v 12 t nedostupne posilannya Krakiv Chas 1868 T III 581 s pol s 301 302 Ya Dlugosh Istoriya Polshi v 12 t Krakiv Chas 1868 T III 581 s pol s 458 Baracz S Rys dziejow zakonu kaznodziejskiego w Polsce Lwow 1861 T 2 S 507 pol Ya Dlugosh Istoriya Polshi v 12 t Krakiv Chas 1870 T V 686 s pol s 52 Ya Dlugosh Istoriya Polshi v 12 t Krakiv Chas 1870 T V 686 s pol s 499 Baronch S Rys dziejow zakonu kaznodziejskiego w Polsce Lviv 1861 T 2 530s pol s 507 Baronch S Rys dziejow zakonu kaznodziejskiego w Polsce Lviv 1861 T 2 530 s pol s 507 Gorodiskij L Zinchishin I Mandrivka po Terebovli i Terebovlyanshini Istorichnij naris putivnik Lviv Kamenyar 1998 294 s il S 78 ISBN 966 7255 01 8 Gorodiskij L Zinchishin I vkazali jogo imena Yeronim Hironim Jozefiwicz J T Hronika mista Lvova 11 listopada 2013 u Wayback Machine Lviv Drukarnya Zakladu narodowego im Ossolinskich 1854 S 351 pol Arhiv originalu za 5 sichnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2018

Дата публікації:
Топ