Іслам і насильство — основний ісламський закон передбачає детальні правила використання насильства, включаючи застосування насильства в сім'ї або домогосподарстві, використання тілесних і смертних вироків, а також як, коли і проти кого вести війну.
Шаріат
Шаріатський закон є основним [en], виплеканим з релігійних заповідей ісламу, зокрема Корану, а також думок і прикладів життя Мухамеда (Хадис і Сунна), які є основними джерелами шаріату. Що стосується тем та питань, які безпосередньо не розглядаються в цих первинних джерелах, але формується шаріат. Визначення відрізняється між різними відгалуженнями ісламу (більшість — суніти та шиїти), а також різними школами юриспруденції, такими як Ханафі, Малікі, Шафії, Ханбалі та Джафарі. Шаріат в цих школах вибудовується ієрархічно з використанням одного або декількох наступних правил: Іджма (як правило, консенсус товаришів Мухамеда), Кіяс (аналогія, отримана з першоджерел), Істихсан (постанову, яка служить інтересам ісламу на розсуд Ісламських юристів) та [en] (порядок доісламського звичаєвого права). Шаріат є важливим джерелом законодавства у різних мусульманських країнах. Деякі застосовують весь шаріат, а саме Саудівська Аравія, Судан, Іран, Ірак, Афганістан, Пакистан, Бруней, Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Ємен та Мавританія. У цих країнах шаріатові покарання, такі як обезголовлювання, бичування та побиття камінням, продовжують практикуватися судом або позасудово. Введення шаріату є давньою метою для ісламістських рухів у всьому світі, але спроби нав'язати шаріат супроводжувались полемікою, насильством, та навіть війнами. Різниця між шаріатом і світським правом призвела до суперечки щодо того, чи є шаріат сумісним зі світськими формами правління, правами людини, свободою думки та правами жінок.
Іслам і війна
Перші військові постанови були сформульовані протягом перших сто років після того, як Мухамед створив ісламську державу в Медіні. Ці постанови складалися відповідно до тлумачень Корану (мусульманських святих писань) та хадисів (записані традиції Мухамада). Основними темами цих рішень була [en] ведення війни та оголошення й заборона джихаду. Рішення не охоплюють ворожнечі та збройні конфлікти в цілому. Тисячоліття мусульманських завоювань можна було класифікувати, як технічно релігійну війну.
Деякі вказували на те, що нинішній західний погляд секуляризації на необхідність чіткого «відокремлення між релігією та державою» був лише вперше прийнятий на законодавчому рівні після XVIII століття серед християн в західному світі. Хоча більшість мусульманських урядів, таких як Туреччина та більшість мусульманських колишніх радянських республік, офіційно намагалися включити цей принцип поділу влади в свої уряди, концепція всередині мусульманського світу все ще залишається дещо в стані триваючої еволюції.
Іслам ніколи не мав жодної офіційно визнаної традиції пацифізму, і протягом своєї історії війна була невід'ємною частиною ісламської теологічної системи. З часів Мухамада іслам розглядав війну як законне вираження релігійної віри і прийняв його для захисту ісламу. Протягом приблизно перших тисяч років свого існування використання воєнних дій мусульманських верств населення часто приводило до де-факто насильницького поширення ісламу.
Попри те, що раннє поширення ісламу часто виникало під загрозою військового завоювання, в рамках християнства її раннє поширення часто було питанням політичної доцільності. Меншість суфійського руху в ісламі, що включав у себе певні пацифістичні елементи, часто був офіційно «терпимим» до багатьох урядів мусульманської більшості. Крім того, деякі відомі мусульманські клірики, такі як [en], розробили альтернативні ненасильницькі мусульманські теологічні погляди. Деякі стверджують, що формальне юридичне визначення війни в ісламі є невідворотним і постійним зв'язком всередині ісламу між політичними та релігійними обґрунтуваннями війни. Коранічна концепція джихаду включає в себе як фізичну, так і внутрішню боротьбу.
Іслам і злочинність
Ісламське кримінальне право є кримінальним законом у відповідності до шаріату. Ісламське право не має окремого корпусу «кримінального права». Тобто розподіляє злочини на три різні категорії в залежності від правопорушення — Худуд (злочини «проти Бога», покарання яких зафіксоване в Корані та Хадісах); [en] (злочини проти особи або родини, покарання яких рівнозначне відплаті в Корані та хадісах); і [en] (злочини, покарання яких не вказується в Корані та Хадісах, і залишається на розсуд правителя або Каді, тобто судді). Деякі додають четверту категорію Сіасах (злочини проти уряду), інші вважають її частиною злочинів Хад або Тазір.
Тероризм
Ісламський тероризм, за визначенням, являє собою терористичні акти, вчинені мусульманськими групами або особами, які сповідують ісламські чи ісламістські мотиви або цілі покладаючись на конкретні тлумачення положень Корану та Хадісів, посилаючись на ісламські тексти, щоби виправдати насильницькі акти, включаючи масові вбивства, геноцид, розбещення дітей та рабство. В останні десятиліття випадки ісламського тероризму сталися в глобальному масштабі, що відбуваються не тільки у державах з більшістю мусульманського населення в Африці та Азії, але й за кордоном у [en], [en] та [en], і такі напади спрямовані однаково проти мусульман і не мусульман. У ряді найбільш постраждалих мусульманських регіонів ісламські терористи зустріли збройні групи опору, акції державних діячів і політично ліберальні протистояння проти мусульман терористів.
В ісламі (певні тлумачення Сури, [en] в Корані) визнають, що чоловік, який бив дружину — мав дозвіл, але це було оскаржено.
Ряд феміністичних авторок, як-от лідерка фемінізму другої хвилі та дослідниця насильства проти жінок в ісламі Філліс Чеслер, доводять зв'язок ісламу з насильством проти жінок, особливо у вигляді вбивств честі. Інші дослідниці, як-от Тахіра Шахід Хан, професорка з жіночих питань в Університеті Ага Хан Пакистану, стверджують, що саме панування чоловіків та нижчий статус жінок у суспільстві, а не релігія, ведуть до цього. Громадський (наприклад, через ЗМІ) та політичний дискурси відносин ісламу, імміграції та насильства проти жінок дуже суперечливі в багатьох країнах Заходу.
Багато вчених заявляють, що законом шаріату заохочується домашнє насильство проти жінок, виправдовуване тим, що чоловік підозрює в дружині (непокору, нелояльність, бунт, погану поведінку). Інші вчені заявляють, що не відповідає сучасним поглядам на Коран. Деякі консервативні переклади показують, що мусульманським чоловікам дозволяється діяти так, як в арабській Ідрібухуна, з використанням «легкої сили», а іноді як страйк, удар, покарання чи побиття. Сучасний єгипетський вчений Абд аль-Хейлім Абу Шака називає думку юриста [en], середньовічного шафіїта і сунітського вченого з ісламу, який представляє ціле царство Шайх аль-Ісламу та [en] Єменський салафський вчений з ісламу, юрист і реформатор, який заявляє, що побиття дозволяється лише у надзвичайних випадках. Деякі ісламські вчені та коментатори підкреслили, що удар, навіть де це дозволено, не повинен бути жорстоким.
Інші тлумачення тексту стверджують, що не підтримують побиття жінок. Варіації в інтерпретації обумовлені різними школами ісламської юриспруденції, історіями та політикою релігійних установ, перетворенням, реформами та освітою.
Незважаючи на те, що іслам дозволяє жінкам розлучитися через насильство в сім'ї, вони підпадають під дію законів своєї нації, які можуть зробити жінці досить важкою процедуру отримання розлучення. У повазі до Сури 4:34, багато мусульманських народів за законом шаріату відмовилися розглядати справи про домашнє насильство або судити за ними.
[en] в ісламському праві сповідується в чотирьох школах сунітського фікху (ісламської юриспруденції), так і в двох школах Шіа фікх, стосовно незаконних сексуальних відносин між неодруженими мусульманами через Нікху. Включає позашлюбний секс та дошлюбний секс, такий, як перелюб (сексуальні відносини за згодою поза шлюбом), блуд (статевий акт за згодою між двома неодруженими особами), нелегальний секс із дівчиною-рабинею та гомосексуальність (секс за згодою між людьми однієї статі). Традиційно одружений або неодружений мусульманин може мати секс поза шлюбом з не мусульманською дівчиною-рабинею за її згодою або без неї.
Згідно з Кораном 24:4, доказом того, що статевий акт відбувся, вважаються чотири очевидці статевого акту, який повинен був бути вчинений чоловіком та жінкою, які не є законно одруженими, і цей акт повинен був бути навмисним. Доказ може також визначатися зізнанням учасників статевого акту. Але це сповідування повинно бути добровільним і засвідчене на юридичному засіданні; воно повинно бути повторене в чотирьох окремих випадках і зроблене людиною, яка є здоровою. В іншому випадку обвинуваченому надають вирок про наклеп (що означає призначення покарання бичуванням або тюремне ув'язнення), і його свідчення виключають з усіх майбутніх судових справ. Між ісламськими вченими існують розбіжності з приводу того чи свідчення жінок є припустимим у справах Зіни (для інших злочинів, шаріат вважає, що два свідчення жінок прирівняні до свідчення одного чоловіка).
Зіна є злочином Гудуд, зазначеного в кількох [en], які заслуговують покарання з камінням ([en]). В інших випадках каміння призначається як покарання за нелегальний секс між чоловіком і жінкою. У деяких сунах описується спосіб каменування, спочатку копають яму і частково ховають нижню частину людини в ній. Базуючись на цих хадісах, у деяких мусульманських країнах одружені перелюбники засуджуються до смертної кари, тоді як консенсуальний секс між незаміжніми людьми «засуджується 100 разів». Перелюб можна покарати до сотні ударів, хоча це не є обов'язковим, і остаточне рішення завжди буде за суддєю, призначеного державою або громадою. Однак у Корані не згадується про каміння або смертну кару за перелюб, лише згадується про прикріплення до покарання за перелюб. Тим не менше, більшість вчених стверджують, що існує достатньо доказів того, що хадіси отримали постанову карати.
Закон про шаріат робить відмінність перелюбства від зґвалтування та застосовує різні правила. У випадку зґвалтування дорослий чоловік-злочинець (тобто ґвалтівник) такого вчинку повинен одержати хадзін, але жінка, яка не погоджується або не має згоди (жертва насильства за злочином), вчинок якої довели чотири очевидця, слід розглядати як невинний зін і звільнений від хадового покарання. Визнання з розкаянням та чотири свідчення на підставі судового переслідування зіни зустрічаються рідко. Більшість випадків судового переслідування є випадками, коли жінка завагітніла, або коли вона була зґвалтована, шукає справедливості, а влада шаріату стягує її за звістку замість належного розслідування ґвалтівника. Деякі фікхи (школи ісламської юриспруденції) створили принцип шубха (сумніву), в якому не буде ніяких звинувачень, якщо мусульманка стверджує, що вважає, що він займався сексом з жінкою, з якою він був одружений або з жінкою, якій він належав як раб.
Зіна звертається лише до незаконності статевих актів між вільними мусульманами; зґвалтування не мусульманської рабині не є злочином, оскільки діяння вважається злочином не проти зґвалтованої рабині, а проти власника раби.
Закони про зіну і зґвалтування у країнах, що знаходяться під законом шаріату, є предметом глобальних дебатів з прав людини та одним з багатьох питань реформ та інтернаціональної боротьби щодо ісламу. Сучасні активісти з прав людини називають це новим етапом в політиці гендеру в ісламі, боротьбі між силами [ru] та модернізму в мусульманському світі, а також використання релігійних текстів ісламу через державні закони для санкцій і практики гендерного насильства.
На відміну від правозахисників, ісламські вчені та ісламістські політичні партії розглядають аргументи «універсального права людини» як нав'язування мусульманській культурі не мусульманської культури, неповага до традиційних культурних практик та сексуальних кодексів, які є основними для ісламу. Закони зіни потрапляють під гудуд — сприймаються як злочин проти Аллаха; ісламісти посилаються на такий тиск і пропозиції щодо реформування закону та інших законів, що суперечать ісламу. Спроби міжнародного права людини реформувати релігійні закони та кодекси ісламу стали ісламістською точкою протистояння під час політичних кампаній.
Насильство щодо ЛГБТ
У Корані містяться сім посилань на долю «людей Лута», і їх знищення пов'язане з їхніми сексуальними вчинками: Враховуючи те, що Коран є нібито невизначеним щодо покарання гомосексуалів, ісламські юристи звернулися до збірок хадисів і сіра (про життя Мухамада), щоб підтримати їх аргументи на покарання Худуд. Були різні погляди на те, як слід було провести смертну кару над представниками нетрадиційної сексуальної орієнтації. Очевидно, що Абу-Бакр рекомендував скинути зі стіни злочинця або ж спалювати їх живцем, тоді як Алі ібн Абу Таліб вказав заподіяти смерть побиттям камінням і було вказував скинути їх з вершини мінарету Ібн Аббас, щоби останнє покарання супроводжували побиттям камінням. За рідкісним винятком, всі вчені шаріату або мусульманського права інтерпретують гомосексуальну діяльність як карний злочин і гріх одночасно. Проте не передбачено конкретного покарання, і це, як правило, залишається на розсуд місцевої влади щодо ісламу. Існує кілька методів, за допомогою яких шаріатські юристи виступають за покарання сексуально активних геїв та лесбійок. Однією з форм виконання вироку, щодо засуджених за гомосексуальні дії, є закидання камінням на смерть натовпом мусульман. Інші мусульманські юристи встановили іджму, що ті, хто здійснює гомосексуальні дії, їх треба викидати з дахів або висот, і це є позицією більшості салафітів.
Сьогодні в більшості ісламського світу гомосексуальність не є соціально чи юридично прийнятим. У Афганістані, Брунею, секторі Газа, Ірані, Мавританії, Нігерії, Саудівській Аравії, Судані, Об'єднаних Арабських Еміратах та Ємені, за гомосексуальну діяльність — смертна кара. В інших, таких як Алжир, Мальдіви, Малайзія, Пакистан, Катар, Сомалі та Сирія, це незаконно.
Одностатевий сексуальний контакт є легальним у 20 мусульманських країнах (Албанія, Азербайджан, Бахрейн, Боснія і Герцеговина, Буркіна-Фасо, Чад, Джибуті, Гвінея-Бісау, Ліван, Ірак, Йорданія, Казахстан, Косово, Киргизстан, Малі, Нігер, Таджикистан, Туреччина, Західний берег (штат Палестина) та більшість Індонезії (за винятком провінції Ачех та Південна Суматра, де ухвалені акти про права ЛГБТ), а також Північний Кіпр). У Албанії, Лівані та Туреччині йшлося про легалізацію одностатевого шлюбу. Гомосексуальні стосунки між жінками легальні в Кувейті, Туркменістані та Узбекистані, але гомосексуальні дії між чоловіками є незаконними.
Більшість країн-мусульман та Організація Ісламського співробітництва (або «ОІК») виступають проти дій, спрямованих на просування прав ЛГБТ в Організації Об'єднаних Націй, Генеральної Асамблеї та Комісії з прав людини ООН. У травні 2016 р. група з 51 мусульманських держав блокувала 11 гей і транссексуальних організацій від участі в нараді високого рівня при Організації Об'єднаних Націй по боротьбі зі СНІДом. Проте Албанія, Гвінея-Бісау та Сьєрра-Леоне підписали Декларацію ООН про підтримку прав ЛГБТ. Косово, а також (міжнародно не визнана) мусульманська більшість Турецької республіки Північного Кіпру також мають антидискримінаційні закони.
З 12 червня 2016 р. в масовій стрільбі в геївському нічному клубі в Орландо (штат Флорида), було вбито щонайменше 49 людей та 50 отримали поранення у другій смертельній масовій стрілянині, і є найнебезпечнішим випадком насильства щодо ЛГБТ-людей в історії США. Стрілець, Омар Матін, обіцяв вірність ІДІЛ. Цей акт трактувався слідчими як ісламський терористичний акт та злочин на ґрунті ненависті, незважаючи на те, що він страждав від проблем психічного здоров'я, і діяв окремо. Після подальшого розгляду, слідчі зазначили, що Омар Матін мав ознаки радикалізації, що свідчить про те, що обіцянка стрільця щодо ІДІЛ може бути розрахунковим кроком. Афганістан, Алжир, Азербайджан, Бахрейн, Джибуті, Єгипет, Ірак, Іран, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина, Туркменістан і Об'єднані Арабські Емірати засудили напад. Багато американських мусульман, включаючи лідерів громади, засудили напад. Молитви за жертв пройшли в мечетях по всій країні. Флорідська мечеть, де іноді молився Матін, виступила із заявою, засудивши напад та заявивши співчуття жертвам. Рада з американсько-ісламських відносин назвала атаку «жахливою» і висловила співчуття жертвам. [en] Флориди закликала мусульман пожертвувати кров'ю і виділяти кошти на підтримку сімей потерпілих.
Відступництво
Відступництво в ісламі зазвичай визначається як свідома відмова від ісламу мусульманським словом або через дію. Більшість вважає, що відступництво в ісламі є певною формою релігійних злочинів.
Визначення відступництва (апостазії) в ісламі та його відповідне покарання є суперечливими, і вони відрізняються між ісламськими вченими. Відступництво в ісламі може включати в себе не лише відмову від ісламу мусульманином та навернення його до іншої релігії або приєднання до атеїстичних переконань, а й заперечення будь-якого «основного принципу віросповідання» ісламу, такого як божественність Бога, пророцтва з Мухамада, знущання над віросповіданням або поклоняючись ідолам. Термін «апостат» (або «муртад») також використовувався щодо людей в релігіях поза ісламом, наприклад, бахаї в Ірані, але які жодного разу не були мусульманами. Відступництво в ісламі не включає в себе дії проти ісламу або переходу до іншої релігії, яка є небажаною, через психічні розлади, примусовою або зробленою як приховування [en] перед переслідуванням або під час війни (Такія або Кітман).
Історично більшість ісламських вчених вважали апостазію кримінальним злочином, а також гріхом, прирівняним до вчинення про державну зраду, що карається смертною карою, згідно ісламського закону про відступництво та покарання, яке є одним з незмінних законів ісламу. Покарання за відступництво передбачає державне примусове анулювання раніше укладеного шлюбу, відбирання дітей та конфіскацію майна з автоматичним призначенням опікунів та спадкоємців, а також смертну кару для відступників, як правило, після періоду очікування, щоби дати апостатові час покаятися і навернутися до ісламу. Жінки-апостати можуть бути страчені, за даними Шафії, Малікі та Ханбалі, школи сунітської ісламської юриспруденції (фікх) або ув'язнені доти, поки вона не навернеться до ісламу, що підтримується школою сунітської ханафі і шиїтськими науковцями. Репатріація, що вважається покаранням юристів політично. Ранні ісламські вчені не погоджувалися із смертю та призначили нескінченне позбавлення волі на змушування покаятися. Ганафійський юрист [en] закликав до різноманітних покарань релігійних апостатів, крадіїв, політиків й [pl]. Деякі сучасні вчені також стверджують, що смертна кара є невідповідним покаранням, що суперечить Коранові 88:21-22 або [en]»; і що це не є загальним правилом, а прийнято в той час, коли рання мусульманська громада зіткнулася з ворогами, які загрожували його єдності, безпеці, і повинні були запобігати та покарати дезертирів та державних зрадників і повинні були застосовані лише тоді, коли апостазія стає механізмом суспільної непокори і розладу (фітна). За словами Халід Абу-ель-Фадл, помірні мусульмани відкидають таке покарання.
Мусульманська секта Ахмаді вважає, що немає покарання за відступництво, ні в Корані, ні у навчанні засновника ісламу Мухамеда. Ця позиція секти Ахмаді не є широко прийнятою в інших сектах ісламу, і секта Ахмаді визнає, що основні секти мають різну інтерпретацію та визначення апостазії в ісламі: Улема серед основних сект ісламу вважає і мусульманську секту Ахмаді як кафір-невірні (18-25) і апостати (8).
Відповідно до чинного законодавства в ісламських країнах фактичне покарання за апостат коливається щодо строку покарання позбавлення волі. Ісламські народи з шаріатськими судами використовують цивільний кодекс, щоби позбавити шлюбу мусульманських апостатів (щоби не розмножувалися біологічно) і позбавити їх права на догляд дитини (щоби не впливали на виховання нового покоління), а також [en] його спадщини (соціально принизити) за відступництво. Двадцять три країни з мусульманами, починаючи з 2013 р., були охоплені відступництвом від ісламу через свої кримінальні закони. Сьогодні апостазія є злочином у 23 із 49 більшості мусульманських країн; У багатьох інших мусульманських країнах, таких як Індонезія та Марокко, на апостазію побічно поширюються інші закони. У деяких країнах, наприклад, в Ірані та Саудівській Аравії, існує кримінальна відповідальність (смертна кара), хоча страти за відступництво зустрічаються рідко. Відступництво є законним у світських мусульманських країнах, таких як Туреччина. У багатьох ісламських країнах багато людей були заарештовані та покарані за апостазію без будь-яких вчинених злочинів пов'язаних із капіталом. У доповіді 2013 р., що базується на міжнародному опитуванні релігійних настроїв, більш ніж 50 % мусульманського населення в 6 ісламських країнах підтримують смертну кару для будь-якого мусульманина, який покидає іслам виявляючи свободу совісті (робить апостазію). Аналогічне опитування мусульманського населення у Сполученому Королівстві в 2007 р. виявило, що майже третина віруючих віком від 16 до 24 років вважали, що мусульмани, які переходять в іншу релігію, повинні бути страчені, тоді як лише менше п'ятої частини тих, хто старше 55 років вважає так само.
Див. також
Нотатки
- [en] в коментарях до Корану зазначає, що «у випадку сімейних потрясіннях згадуються чотири етапи, що приймаються в такому порядку: (1) Можливо, достатньо вербальних порад або нагадування; (2) якщо ні, то сексуальні відносини можуть бути припинені; 3) якщо цього недостатньо, може бути введено деяку незначну фізичну корекцію, але Імам Шафіті вважає це недоцільним, хоча і допустимим, і всі органи влади одностайні, принижуючи будь-яку жорстокість, навіть неприємного виду, як це зазначено в наступному положенні; (4) якщо все це не вдається, сімейна рада рекомендована у розділі 4:35.»
- Ібн Касір ад-Дімашкі записав у своєму Тафсір аль-Коран аль-Азім, що "Ібн Абас і деякі інші сказали, що Ая згадує про побиття, яке не є насильницьким", - сказав Аль-Хасан Аль-Басрі, що це означає, що це б'ється не суворо."
Примітки
- (англ.). OxfordDictionaries.com. Oxford University Press. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
- (англ.), Natana J. DeLong-Bas (2001), Women in Muslim family law [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.], p. 2. , . Цитата: «[…], до IX століття класична теорія права встановила джерела ісламського права на чотири: „Коран“, „Сунна“ пророка, „Кияс“ (аналогічне міркування) й „іджма“ (консенсус).»
- (англ.)Hisham M. Ramadan (2006), Understanding Islamic Law: From Classical to Contemporary [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.], Rowman Altamira, , pp. 6–21
- (англ.)Esposito, John (1999). The Oxford history of Islam. New York: Oxford University Press. ISBN .
- (англ.)Otto, Jan (2010). Sharia incorporated a comparative overview of the legal systems of twelve Muslim countries in past and present. Leiden: Leiden University Press. ISBN .
- (англ.)Nisrine Abiad (2008), Sharia, Muslim States and International Human Rights Treaty Obligations, British Institute of International and Comparative Law,
- (англ.)Hamann, Katie (December 29, 2009). «Aceh's Sharia Law Still Controversial in Indonesia» [ 2 травня 2016 у Wayback Machine.]. Voice of America. Retrieved September 19, 2011.
- Iijima, Masako (January 13, 2010). «Islamic Police Tighten Grip on Indonesia's Aceh» [ 17 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Reuters. Retrieved September 18, 2011.
- «Aceh Sharia Police Loved and Hated» [ 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. .
- (англ.)Staff (January 3, 2003). «Analysis: Nigeria's Sharia Split» [ 12 липня 2018 у Wayback Machine.]. BBC News. Retrieved September 19, 2011. «Thousands of people have been killed in fighting between Christians and Muslims following the introduction of sharia punishments in northern Nigerian states over the past three years».
- Harnischfeger, Johannes (2008).
• p. 16. «When the Governor of Kaduna announced the introduction of Sharia, although non-Muslims form almost half of the population, violence erupted, leaving more than 1,000 people dead.»
• p. 189. «When a violent confrontation loomed in February 200, because the strong Christian minority in Kaduna was unwilling to accept the proposed sharia law, the sultan and his delegation of 18 emirs went to see the governor and insisted on the passage of the bill.» - Mshelizza, Ibrahim (July 28, 2009). «Fight for Sharia Leaves Dozens Dead in Nigeria – Islamic Militants Resisting Western Education Extend Their Campaign of Violence» [ 12 липня 2017 у Wayback Machine.]. The Independent. Retrieved September 19, 2011.
- . PBS.
- Staff (December 28, 2010). «Timeline: Tensions in Nigeria – A Look at the Country's Bouts of Inter-Religious and Ethnic Clashes and Terror Attacks» [ 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Al Jazeera English. Retrieved September 19, 2011. «Thousands of people are killed in northern Nigeria as non-Muslims opposed to the introduction of sharia, or Islamic law, fight Muslims who demand its implementation in the northern state of Kaduna.».
- Ibrahimova, Roza (July 27, 2009). (video, requires Adobe Flash; 00:01:49). Al Jazeera English. Retrieved September 19, 2011. «The group Boko Haram, which wants to impose sharia (Islamic law) across the country, has attacked police stations and churches.»
- Harnischfeger, Johannes (2008).
- (англ.) Library of Congress Country Studies: Sudan:. «The factors that provoked the military coup, primarily the closely intertwined issues of Islamic law and of the civil war in the south, remained unresolved in 1991. The September 1983 implementation of the sharia throughout the country had been controversial and provoked widespread resistance in the predominantly non-Muslim south … Opposition to the sharia, especially to the application of hudud (sing., hadd), or Islamic penalties, such as the public amputation of hands for theft, was not confined to the south and had been a principal factor leading to the popular uprising of April 1985 that overthrew the government of Jaafar an Nimeiri [ 23 червня 2011 у Wayback Machine.]».
- Marchal, R. (2013), Islamic political dynamics in the Somali civil war. Islam in Africa South of the Sahara: Essays in Gender Relations and Political Reform, pp. 331–52
- Pbs.org. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
- Tibi, Bassam (2008). Political Islam, World Politics and Europe. Routledge. p. 33. «The shari'a was imposed on non-Muslim Sudanese peoples in September 1983, and since that time Muslims in the north have been fighting a jihad against the non-Muslims in the south.»
- (англ.)Encyclopædia Britannica // Shari'ah (Islamic law) [ 21 квітня 2017 у Wayback Machine.], 2006 // Otto, J. M. (2008). Sharia and National Law in Muslim Countries [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] (Vol. 3), Amsterdam University Press
- (англ.)Abdullahi Ahmed An-Na'im, «Islamic Foundations of Religious Human Rights» // Religious Human Rights in Global Perspective: Religious Perspectives, pp 351–56 (John Witte Jr. & Johan D. van der Vyver eds., 1996).
- (англ.)Hajjar, Lisa. «Religion, state power, and domestic violence in Muslim societies: A framework for comparative analysis.» Law & Social Inquiry 29.1 (2004); pp. 1–38
- (англ.)Al-Suwaidi, J. (1995). «Arab and western conceptions of democracy» // Democracy, war, and peace in the Middle East (Editors: David Garnham, Mark A. Tessler), Indiana University Press, Chapters 5-6;
- (англ.)Aboul-Enein, H. Yousuf; Sherifa, Zuhur. . Diane Publishing Co. с. 3—4. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 19 листопада 2018.
- (англ.)«Separation of Church and State: In the West and Under Sharia» [ 11 липня 2018 у Wayback Machine.] By Immanuel Al-Manteeqi. Counter Jihad. August 17, 2016. Downloaded Mar. 1, 2017.
- (англ.)Johnson, James Turner (1 листопада 2010). 1. . . с. 20—25. ISBN . Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 19 листопада 2018.
- (англ.)Efraim Karsh, Islamic Imperialism [ 15 квітня 2019 у Wayback Machine.] (A History), 2013, 304 p., Yale University Press — .
- (англ.)Lews, Bernard, «Islam and the West», Oxford University Press, 1993, pp. 9–10.
- (англ.)Aboul-Enein, H. Yousuf and Zuhur, Sherifa, Islamic Rulings on Warfare, p. 22, Strategic Studies Institute, US Army War College, Diane Publishing Co., Darby PA,
- (англ.)«Paul and the Government of the Soul [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.]» Journal of Philosophy and Scripture. By Jason Adams. Downloaded Mar. 6, 2017.
- (англ.)Johnson, James Turner (1 листопада 2010). 1. . Penn State Press. с. 20—25. ISBN . Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 19 листопада 2018.
- (англ.)Morgan, Diane (2010). . ABC-CLIO. с. 87. ISBN . Архів оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
- (англ.)Dammer, Harry; Albanese, Jay (4 січня 2013). . . с. 60. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 19 травня 2015.
- (англ.)Criminal Law [ 5 травня 2017 у Wayback Machine.] Oxford Islamic Studies, Oxford University Press (2013).
- (англ.)Mohamed S. El-Awa (1993). Punishment In Islamic Law. American Trust Publications. с. 1—68. ISBN .
- (англ.)Silvia Tellenbach (2015). The Oxford Handbook of Criminal Law (Ed: Markus D. Dubber and Tatjana Hornle). Oxford University Press. с. 251—253. ISBN .
- (англ.)Mark Cammack (2012), Islamic Law and Crime in Contemporary Courts, Berkeley J. of Middle Eastern & Islamic Law, Vol. 4, No. 1, pp. 1–7.
- (англ.)Tabassum, Sadia (20 квітня 2011). Combatants, not bandits: the status of rebels in Islamic law. International Review of the Red Cross. 93 (881): 121—39. doi:10.1017/S1816383111000117.
- (англ.)Omar A. Farrukh (1969). . Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
- (англ.)M. Cherif Bassiouni (1997), Crimes and the Criminal Process, Arab Law Quarterly, Vol. 12, No. 3 (1997), pp. 269–86.
- (англ.)Greg Botelho (12 грудня 2014). . CNN. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 7 січня 2015.
- (англ.)Mona Siddiqui. . the Guardian. Архів оригіналу за 24 серпня 2014. Процитовано 7 січня 2015.
- (англ.)Constanze Letsch. . the Guardian. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 7 січня 2015.
- (англ.)Christine Sisto. . National Review Online. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 7 січня 2015.
- (англ.)Ahmed, Ali S. V.; Jibouri, Yasin T. (2004). The Koran: Translation. Elmhurst, NY: Tahrike Tarsile Qur'ān. Print.
- (англ.)Bakhtiar, Laleh. Verse in Koran on beating wife gets a new translation. [ 22 вересня 2018 у Wayback Machine.] NYTimes.com
- (англ.)Minhaj Internet Bureau. . Irfan-ul-Quran. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 11 червня 2013.
- (англ.)Osama Abdallah. Systematic comparison with 4:94 [ 2 лютого 2019 у Wayback Machine.] Islamawareness.net
- (англ.)Nomani, Asra Q. (22 жовтня 2006). . Washington Post. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
- (англ.)Phyllis Chesler. . Middle East Forum. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 22 серпня 2015.
- (англ.)Mayell, Hillary (12 лютого 2002). (PDF). Lincoln, Nebraska: . Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
- (англ.). Sanctuary for Families. Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 22 серпня 2015.
- (англ.)UNRISD. . Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 22 серпня 2015.
- (англ.)Treacher, Amal. «Reading the Other Women, Feminism, and Islam.» Studies in Gender and Sexuality 4.1 (2003); pages 59-71.
- (англ.)John C. Raines & Daniel C. Maguire (Ed), Farid Esack, What Men Owe to Women: Men's Voices from World Religions, State University of New York (2001) — pages 201—203.
- (англ.)Nashiza Definition [ 20 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- (англ.)Jackson, Nicky Ali, ed. Encyclopedia of domestic violence. CRC Press, 2007. (see chapter on Qur'anic perspectives on wife abuse)
- (англ.)Grand Ayatullah Nasir Makarem Shirazi: Fatwas and viewpoints. [ 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.] Al-Ijtihaad Foundation. Retrieved 14 Nov. 2011.
- (англ.)Roald, Anne S. (2001). Women in Islam: The Western Experience. Routledge. с. 166. ISBN .
- (англ.)[en], (1989) The Holy Qur'an: Text, Translation and Commentary. Brentwood, MD: Amana Corporation. .
- (англ.)Ibn Kathir, «Tafsir of Ibn Kathir», Al-Firdous Ltd., London, 2000, 50-53.
- (англ.)Roald (2001) — p. 169.
- (англ.)Classic Manual of Islamic Sacred Law, Al-Nawawi, section m10.12, «Dealing with a Rebellious Wife», page 540; may hit her as long as it doesn't draw blood, leave a bruise, or break bones.
- (англ.)Shafaat, Ahmad, Tafseer of Surah an-Nisa, Ayah 34 [ 27 березня 2002 у Wayback Machine.], Islamic Perspectives. 10 Aug. 2005.
- (англ.)Hajjar, Lisa. (2004) Religion, State Power, and Domestic Violence in Muslim Societies: A Framework for Comparative Analysis. Law and Social Inquiry. 29(1):1-38.
- (англ.)Coomaraswamy, Radhika. Further Promotion and Encouragement of Human Rights and Fundamental Freedoms. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] United Nations. Economic and Social Council. 5 Feb. 1996. Retrieved 19 Oct. 2011.
- (англ.)Jones, Gavin. «Marriage and Divorce in Islamic South East Asia.»
- (англ.)Muḥammad, Farida Khanam; Ḫān, Wahīd-ad-Dīn. (2009). The Quran. New Delhi: Goodword. Print.
- (англ.)Maghraoui, Abdeslam. "Political authority in crisis: Mohammed VI's Morocco."Middle East Report 218 (2001): 12-17.
- (англ.)Critelli, Filomena M. «Women's rights= Human rights: Pakistani women against gender violence.» J. Soc. & Soc. Welfare 37 (2010), pages 135—142.
- (англ.)Oweis, Arwa, et al. «Violence Against Women Unveiling the Suffering of Women with a Low Income in Jordan.» Journal of Transcultural Nursing 20.1 (2009): 69-76.
- (англ.)Julie Chadbourne (1999), Never wear your shoes after midnight: Legal trends under the Pakistan Zina Ordinance, Wisconsin International Law Journal, Vol. 17, pp. 179—234.
- (англ.)Quraishi, A. (1997). Her Honor: An Islamic Critique of the Rape Laws of Pakistan from a Woman-Sensitive Perspective [ 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.], Michigan Journal of International Law, vol.18, No.287 (1997).
- (англ.)Sidahmed, A. S. (2001). «Problems in contemporary applications of Islamic criminal sanctions: The penalty for adultery in relation to women», British Journal of Middle Eastern Studies, 28(2), pp.187-204.
- (англ.)R. Peters, Encyclopaedia of Islam, 2nd Edition, Edited by: P. Bearman et al., Brill, // article Zinā
- (англ.)Muḥammad Salīm ʻAwwā (1982), Punishment in Islamic Law: A Comparative Study, American Trust Publications,
- (англ.)Sakah Saidu Mahmud (2013), Sharia or Shura: Contending Approaches to Muslim Politics in Nigeria and Senegal, Lexington, , Chapter 3.
- (англ.)Ursula Smartt, Honour Killings [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] Justice of the Peace, Vol. 170, January 2006, pp. 4–6.
- (англ.)Z. Mir-Hosseini (2011), Criminalizing sexuality: zina laws as violence against women in Muslim contexts, Int'l Journal on Human Rights, 15, 7–16.
- (англ.)Hadith, , 38:4448 [ 19 вересня 2018 у Wayback Machine.].
- (англ.)Camilla Adang (2003), Ibn Hazam on Homosexuality, [fr], Vol. 25, No. 1, pp. 5–31.
- (англ.)Z. Mir-Hosseini (2011), Criminalizing sexuality: zina laws as violence against women in Muslim contexts, SUR-Int'l Journal on Human Rights, 8(15), pp. 7–33.
- (англ.)M. S. Sujimon (2003), Istilḥāq and Its Role in Islamic Law [ 20 листопада 2018 у Wayback Machine.], Arab Law Quarterly, Vol. 18, No. 2, pp. 117–43.
-
- (англ.)Ali, Kecia (2010). Marriage and slavery in early Islam. US: Harvard University Press. с. 161–72.;
- (англ.)Haeri, Shahla (1989). Law of Desire: Temporary Marriage in Shi'i Iran. . с. 24–32. ISBN .
Цитата: Статеві зносини з власною рабською дівчиною продовжували залишатися законними до недавнього часу в більшості ісламських суспільств. Рабовласницьке володіння не слід плутати з рабським шлюбом. Рабський шлюб передбачає одруження раба з іншою особою, з дозволу рабовласника. Шлюб не потрібний між чоловіком рабовласником та його рабом жіночої статі. Його власність надає право на право спілкування, володіння.
- (англ.). . Архів оригіналу за 18 August 2016. Процитовано 25 лютого 2016.
- (англ.)Leaman, Oliver (2013). Controversies in Contemporary Islam. Routledge. с. 78. ISBN .
- (англ.)Leaman, Oliver (2013). Controversies in Contemporary Islam. Routledge. ISBN .
- (англ.)Leaman, Oliver (2013). Controversies in Contemporary Islam. New York: Routledge. с. 78. ISBN .
- (англ.)Коран 24:4 [ 14 грудня 2019 у Wayback Machine.].
- (англ.)A. Engineer (2004), The Rights of Women in Islam, 3rd Edition, , pp. 80–86.
- (англ.)KB Khan (2014), Versions and Subversions of Islamic Cultures in the Film The Stoning of Soraya, Journal of Literary Studies, 30(3), pp. 149–67.
- , 8:3435 [ 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
- (англ.), 38:4421 [ 19 вересня 2018 у Wayback Machine.], 38:4429 [ 19 вересня 2018 у Wayback Machine.].
- (англ.)Z Maghen (2005), Virtues Of The Flesh: Passion and Purity In Early Islamic Jurisprudence, Studies in Islamic Law and Society, Brill Academic, , p. 155.
- (англ.). Архів оригіналу за 18 August 2016.
- (англ.)Hallaq, W. B. (1999). A History of Islamic Legal Theories: An Introduction to Sunni Usul al-Fiqh. Cambridge University Press, , pp.70-71.
- (англ.)E. Ann Black, Hossein Esmaeili and Nadirsyah Hosen (2014), Modern Perspectives on Islamic Law, , pp. 222—223.
- (англ.)Muhammad Qasim Zaman (2012), Modern Islamic Thought in a Radical Age, Cambridge University Press, , pp. 30–31.
- (англ.)Neal Robinson (2013), Islam: A Concise Introduction, Routledge, , Chapter 7, pp. 85–89.
- (англ.)Kamali, M. H. (2003), Principles of Islamic jurisprudence, Cambridge, UK (Islamic Texts Society).
- (англ.)Guy Bechor (2012), Between Vision and Reality: Law in the Arab World, pp.105-110.
- (англ.)Failinger, Marie A. (2013). Feminism, Law, and Religion. Farnham, England: . с. 328—29. ISBN .
- (англ.)A. Quraishi (1999), Her honour: an Islamic critique of the rape provisions in Pakistan's ordinance on zina, Islamic studies, Vol. 38, No. 3, pp. 403–31.
- (англ.)Joseph Schacht, An Introduction to Islamic Law (Oxford: Clarendon Press, 1973), pp. 176–83.
- (англ.)A.S. Sidahmed (2001), Problems in contemporary applications of Islamic criminal sanctions: The penalty for adultery in relation to women, British journal of middle eastern studies, 28(2): 187—204.
- (англ.)M. Tamadonfar (2001), Islam, law, and political control in contemporary Iran, Journal for the Scientific Study of Religion, 40(2): 205–20.
- (англ.)Kecia Ali (2006), Sexual Ethics and Islam, , Chapter 4.
- (англ.)Juan Eduardo Campo (2009). . . с. 13—14. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2016.
- (англ.)LAU, M. (2007), Twenty-Five Years of Hudood Ordinances: A Review, Washington and Lee Law Review, n. 64, pp. 1291—314.
- (англ.)Rehman J. (2007), The sharia, Islamic family laws and international human rights law: Examining the theory and practice of polygamy and talaq, International Journal of Law, Policy and the Family, 21(1), pp. 108–27.
- (англ.)KAMALI (1998), Punishment in Islamic Law: A Critique of the Hudud Bill of Kelantan Malaysia, Arab Law Quarterly, vol. 13, no. 3, pp. 203–34.
- (англ.)QURAISHI, A (1996), Her Honor: An Islamic Critique of the Rape Laws of Pakistan from a Woman-Sensitive Perspective, Michigan Journal of International Law, vol. 18, pp. 287—320.
- (англ.)A. SAJOO (1999), Islam and Human Rights: Congruence or Dichotomy, Temple International and Comparative Law Journal, vol. 4, pp. 23–34.
- (англ.)K. ALI (2003), Progressive Muslims and Islamic Jurisprudence: The Necessity for Critical Engagement with Marriage and Divorce Law, In: SAFI, O. (Ed.). Progressive Muslims: On Justice, Gender, and Pluralism, Oxford: Oneworld, pp. 163–89.
- (англ.)Duran (1993) p. 179.
- (англ.)Kligerman (2007) pp. 53–54.
- (англ.)Wafer, Jim (1997). Muhammad and Male Homosexuality. У Stephen O. Murray and Will Roscoe (ред.). . . с. 88. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 24 липня 2010.
- (англ.)Ed. C. Bosworth, E. van Donzel, The Encyclopaedia of Islam, Leiden, 1983.
- (англ.)Wafer, Jim (1997). Muhammad and Male Homosexuality. У Stephen O. Murray and Will Roscoe (ред.). . . с. 89—90. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 24 липня 2010.
- (англ.)Duran, K. (1993). Homosexuality in Islam, p. 184. Cited in: Kligerman (2007) p. 54.
- (англ.)Jim Wafer (1997). Muhammad and Male Homosexuality. У Stephen O. Murray; Will Roscoe (ред.). . . с. 89. ISBN . Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 26 лютого 2016.
- (англ.)The Hudud: The Hudud are the Seven Specific Crimes in Islamic Criminal Law and Their Mandatory Punishments, 1995, Muhammad Sidahmad.
- (англ.)Stonebanks, Christopher Darius (2010). Teaching Against Islamophobia. с. 190.
- (англ.)Tax, Meredith (2010). Double Bind. с. 46.
- (англ.) (PDF). ILGA. May 2009. Архів оригіналу (PDF) за 11 August 2011.
- (англ.) 32:4087 [ 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- (англ.)Sahih Bukhari 7:72:774
- (англ.)Ottosson, Daniel. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 November 2010.
- (англ.)Anderson, Ben (2007). (PDF). Africana. 1 (1). Архів оригіналу (PDF) за 24 July 2011.
- (англ.)Ottosson, Daniel (2013). State-sponsored Homophobia: A world survey of laws prohibiting same sex activity between consenting adults (PDF). International Lesbian and Gay Association (ILGA). с. Page 7. Архів оригіналу (PDF) за 19 July 2013. Процитовано 26 лютого 2016.
- (англ.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2011. Процитовано 20 січня 2011.
- (англ.). Pakistani. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 12 лютого 2014.
- (англ.)Lowen, Mark (30 липня 2009). . BBC News. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 22 квітня 2013.
- (англ.). Ltd. August 2005. с. 74. ISBN . Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 20 листопада 2018.
- (англ.). . 18 March 2015. Архів оригіналу за 22 травня 2019. Процитовано 7 April 2015.
- (англ.)Lucas Paoli Itaborahy; Jingshu Zhu (May 2014). (PDF). International Lesbian, Gay, Bisexual, Trans and Intersex Association. Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2015. Процитовано 25 лютого 2016.
- (англ.). ILGA Asia. 2009. Архів оригіналу за 19 July 2013.
- (англ.). Legislationline.org. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 22 березня 2016.
- (англ.)Evans, Robert (8 березня 2012). . Reuters. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 18 липня 2012.
- (англ.)Solash, Richard (7 березня 2012). . Radio Free Europe-Radio Liberty, Agence France-Presse. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 18 липня 2012.
- (англ.)South Africa leads United Nations on gay rights, News, National, Mail & Guardian [ 24 квітня 2013 у Wayback Machine.]. Mg.co.za (2012-03-09). Retrieved on 2013-09-27.
- (англ.) (PDF). Amnesty International (Public Statement). 18 грудня 2008. Архів оригіналу (PDF) за 23 November 2009.
- (англ.). Geneva.usmission.gov. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 22 квітня 2013.
- (англ.)Ingraham, Christopher (12 червня 2016). . Washington Post. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 21 листопада 2018.
- (англ.)Peralta, Eyder (13 червня 2016). . NPR. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 21 листопада 2018.
- (англ.)McBride, Brian; Edison Hayden, Michael (15 червня 2016). . ABC News. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
- (англ.). NPR.org. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 20 червня 2016.
- (англ.). BuzzFeed. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 12 червня 2016.
- (англ.). All Africa. . 13 червня 2016. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- (рос.) . . Haqqin.az. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 23 червня 2016.
- (англ.). Ministry of Foreign Affairs. . 13 червня 2016. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- (англ.). sis.gov.eg. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 22 червня 2016.
- (англ.) Twitter. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 23 червня 2016.
- (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- (англ.). 13 червня 2016. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 14 червня 2016.
- (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- (англ.). Ministry of Foreign Affairs. . 13 червня 2016. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- (англ.)Gunaratna, Shanika (13 червня 2016). . . Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- (англ.)Cooke, Kristina; Ali, Idrees (13 червня 2016). . Reuters. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- (англ.)Blinder, Alan (12 червня 2016). . The New York Times. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016.
- (англ.)Afshar, Paradise; Seiden, Michael (13 червня 2016). . . Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- (англ.)Frank Griffel, Apostasy, in (Editor: Gerhard Bowering et al.) The Princeton Encyclopedia of Islamic Political Thought, , pp. 40-41; Diane Morgan (2009), Essential Islam: A Comprehensive Guide to Belief and Practice, , pages 182—183.
- (англ.)Hebatallah Ghali (2006), Rights of Muslim Converts to Christianity [ 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] Ph.D. Thesis, Department of Law, School of Humanities and Social Sciences, The American University in Cairo, Egypt, page 2; «Тоді як апостат (муртад) є особою, яка здійснює апостазію („ртідад“), тобто свідомо відмовляється від вірності, а також відмовляється від релігійної віри або відмовляється від попередньої лояльності.»
- (англ.)Abdelhadi, Magdi (27 березня 2006). . BBC News. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 14 жовтня 2009.
- (англ.)Sudan woman faces death for apostasy [ 19 травня 2014 у Wayback Machine.] BBC News (May 15, 2014); Цитата: «У ісламі тривають дебати, чи є апостазія злочином. Деякі ліберальні вчені стверджують, що це не так (…), інші кажуть, що є апостазія (…). Останнє є домінуючим явищем (…).»
- (англ.)Peters & De Vries (1976), Apostasy in Islam [ 2 січня 2017 у Wayback Machine.], Die Welt des Islams, Vol. 17, Issue 1/4, pp 16
- (англ.)Peters & De Vries (1976), Apostasy in Islam [ 2 січня 2017 у Wayback Machine.], Die Welt des Islams, Vol. 17, Issue 1/4, p. 3; цитата — «Муртадом або апостатом розуміється як мусульманин за народженням так і за переходом у іслам, хто відмовляється від попередньої своєї релігії, незалежно від того, чи згодом він взяв іншу віру».
- (англ.)Peters & De Vries (1976), Apostasy in Islam [ 2 січня 2017 у Wayback Machine.], Die Welt des Islams, Vol. 17, Issue 1/4, pp. 3-4.
- (англ.)Nuh Ha Mim Keller (1997), Umdat as-Salik by Ahmad ibn Naqib al-Misri, Reliance of the Traveller: A Classic Manual of Islamic Sacred Law, , pp. 596—598, Section O-8.7.
- (англ.)R. Ibrahim (2009, editors: J. Gallagher and E. Patterson), Debating the War of Ideas, Palgrave Macmillan, , p. 68-72, цитата — «Мусульмани, які були змушені вибирати між відправленням ісламу чи переслідуванням, мають дозвіл брехати, уникаючи апостазію» (p. 68).
- (англ.)J.T. Munroe (2004), Hispano-Arabic Poetry, , , p. 69.
- (англ.)Heffening, W. (22 грудня 2009). Murtadd. У C.E. Bosworth; E. van Donzel; W.P. Heinrichs (ред.). [[Енциклопедія ісламу|Encyclopaedia of Islam]]. Т. 7. Brill Academic Publishers. с. 635—6. ISBN .
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - (англ.)Mansour, A. A. (1982). Hudud Crimes [ 21 листопада 2018 у Wayback Machine.] (From Islamic Criminal Justice System, P 195–201, 1982, M Cherif Bassiouni, ed.-See NCJ-87479).
- (англ.)Lippman, M. (1989). Islamic Criminal Law and Procedure: Religious Fundamentalism v. Modern Law. BC Int'l & Comp. L. Rev., 12, pages 29, 263—269.
- (англ.)Rudolph Peters & Gert De Vries (1976), Apostasy in Islam [ 2 січня 2017 у Wayback Machine.], Die Welt des Islams, Vol. 17, Issue 1/4, pp 1-3, 5-7, 1-25.
- (англ.)Ibn Warraq (2003), Leaving Islam: Apostates Speak Out, , pp. 1-27.
- (англ.)Saeed, A., & Saeed, H. (Eds.). (2004). Freedom of religion, apostasy and Islam. ;
- (англ.)Forte, D. F. (1994). Apostasy and Blasphemy in Pakistan. Conn. J. Int'l L., 10, 27.
- (англ.)Mohammed Abu-Nimer; David Augsburger (16 лютого 2009). . Lexington Books. с. 179—194. ISBN . Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 21 листопада 2018.
- (англ.)Kecia Ali and Oliver Leaman (2008). . Routledge. с. 10. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 29 листопада 2013.
- (англ.)John L. Esposito (2004). . Oxford University Press. с. 22. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 28 листопада 2013.
- (англ.)Miller, Duane Alexander (April 2011). (PDF). St Francis Magazine. 7 (2): 244, 228—260. Архів оригіналу (PDF) за 3 December 2013. Процитовано 16 листопада 2012.
- (англ.)Asma Afsaruddin (2013), Striving in the Path of God: Jihad and Martyrdom in Islamic Thought, p.242. Oxford University Press. .
- (англ.)Saeed, Abdullah; Hassan Saeed (2004). Freedom of religion, apostasy and Islam. , Ltd. с. 85. ISBN .
- (англ.)Saeed, Abdullah (2005). Ridda and the case for decriminalization of apostasy. The Qur'an: An Encyclopedia. Oliver Leaman et al. (eds.) (вид. 1st). Routledge. с. 551. ISBN .
- (англ.)Hassan Ibrahim in Editor: Ibrahim M. Abu-Rabi (2006), The Blackwell Companion to Contemporary Islamic Thought, Blackwell Publishing, , pages 167—169.
- (англ.)Forte, D. F. (1994), Apostasy and Blasphemy in Pakistan, Conn. Journal of Int'l Law, Vol. 10, pages 27-41.
- (англ.)Kazemi F. (2000), , Social Research, Vol. 67, No. 2, pages 453—474.
- (англ.)Khaled M. Abou El Fadl (2007). . HarperCollins. с. 158. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 21 листопада 2018.
- (англ.)ELLIOTT, ANDREA (26 березня 2006). . New York Times. Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 28 листопада 2015.
- (англ.) (2011), What Everyone Needs to Know About Islam, p.74. .
- (англ.)Ahmet Albayrak, The Qur'an: An Encyclopedia: "…апостазія як правопорушення не є ознакою нетерпимості до інших релігій і не спрямована на свободу вибору релігії або залишення ісламу та охоплення іншої віри, але, навпаки, правильніше сказати, що покарання застосовується як запобіжний захід, якщо це вимагається, якщо апостазія стає механізмом суспільного непокору та розладу (фітна). Oliver Leaman, The Qur'an: An Encyclopedia, pp. 526—527.
- (англ.)Hadrat Mirza Tahir Ahmad (2005). (PDF). Islam International Publications. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 16 April 2014. Процитовано 31 березня 2014.
- (англ.)Khan, A. M. (2003), Persecution of the Ahmadiyya Community in Pakistan: An Analysis Under International Law and International Relations, Harvard Human Rights Journal, 16, 217.
- (англ.)Andrew March (2011), Apostasy: Oxford Bibliographies Online Research Guide, Oxford University Press,
- (англ.)Laws Criminalizing Apostasy [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Library of Congress (2014)
- (англ.)Apostasy [ 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] Oxford Islamic Studies Online, Oxford University Press (2012)
- (англ.)Zwemer, Samuel M. THE LAW OF APOSTASY. The Muslim World. 14 (4): 41—43, Chapter 2. ISSN 0027-4909.
- (англ.)Laws Criminalizing Apostasy [ 4 січня 2018 у Wayback Machine.] Library of Congress (2014).
- (англ.). Pew Research Center's Religion & Public Life Project. 27 січня 2011. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 17 березня 2015.
- (англ.)Zaki Badawi, M.A. (2003). Islam. У Cookson, Catharine (ред.). Encyclopedia of religious freedom. New York: Routledge. с. 204—8. ISBN .
- (англ.). International Ethics and Humanist Union. 21 червня 2005. Архів оригіналу за 20 June 2013.
- (англ.)Freedom of Religion, Apostasy and Islam by Abdullah Saeed and Hassan Saeed (Mar 30, 2004),
- (англ.). Washington Post. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 17 березня 2015.
- (англ.) (PDF). pewforum.org. 30 квітня 2013. Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2014. Процитовано 25 лютого 2016.
- (англ.)Stephen Bates. . The Guardian. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 17 березня 2015.
Джерела
- (англ.)Ferguson, John. «War and Peace in the World's Religion», 1978.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Islam i nasilstvo osnovnij islamskij zakon peredbachaye detalni pravila vikoristannya nasilstva vklyuchayuchi zastosuvannya nasilstva v sim yi abo domogospodarstvi vikoristannya tilesnih i smertnih virokiv a takozh yak koli i proti kogo vesti vijnu ShariatKartina z Ali obezgolovlyuye u prisutnosti Muhameda ta jogo tovarishiv Shariatskij zakon ye osnovnim en viplekanim z religijnih zapovidej islamu zokrema Koranu a takozh dumok i prikladiv zhittya Muhameda Hadis i Sunna yaki ye osnovnimi dzherelami shariatu Sho stosuyetsya tem ta pitan yaki bezposeredno ne rozglyadayutsya v cih pervinnih dzherelah ale formuyetsya shariat Viznachennya vidriznyayetsya mizh riznimi vidgaluzhennyami islamu bilshist suniti ta shiyiti a takozh riznimi shkolami yurisprudenciyi takimi yak Hanafi Maliki Shafiyi Hanbali ta Dzhafari Shariat v cih shkolah vibudovuyetsya iyerarhichno z vikoristannyam odnogo abo dekilkoh nastupnih pravil Idzhma yak pravilo konsensus tovarishiv Muhameda Kiyas analogiya otrimana z pershodzherel Istihsan postanovu yaka sluzhit interesam islamu na rozsud Islamskih yuristiv ta en poryadok doislamskogo zvichayevogo prava Shariat ye vazhlivim dzherelom zakonodavstva u riznih musulmanskih krayinah Deyaki zastosovuyut ves shariat a same Saudivska Araviya Sudan Iran Irak Afganistan Pakistan Brunej Ob yednani Arabski Emirati Katar Yemen ta Mavritaniya U cih krayinah shariatovi pokarannya taki yak obezgolovlyuvannya bichuvannya ta pobittya kaminnyam prodovzhuyut praktikuvatisya sudom abo pozasudovo Vvedennya shariatu ye davnoyu metoyu dlya islamistskih ruhiv u vsomu sviti ale sprobi nav yazati shariat suprovodzhuvalis polemikoyu nasilstvom ta navit vijnami Riznicya mizh shariatom i svitskim pravom prizvela do superechki shodo togo chi ye shariat sumisnim zi svitskimi formami pravlinnya pravami lyudini svobodoyu dumki ta pravami zhinok Islam i vijnaPershi vijskovi postanovi buli sformulovani protyagom pershih sto rokiv pislya togo yak Muhamed stvoriv islamsku derzhavu v Medini Ci postanovi skladalisya vidpovidno do tlumachen Koranu musulmanskih svyatih pisan ta hadisiv zapisani tradiciyi Muhamada Osnovnimi temami cih rishen bula en vedennya vijni ta ogoloshennya j zaborona dzhihadu Rishennya ne ohoplyuyut vorozhnechi ta zbrojni konflikti v cilomu Tisyacholittya musulmanskih zavoyuvan mozhna bulo klasifikuvati yak tehnichno religijnu vijnu Deyaki vkazuvali na te sho ninishnij zahidnij poglyad sekulyarizaciyi na neobhidnist chitkogo vidokremlennya mizh religiyeyu ta derzhavoyu buv lishe vpershe prijnyatij na zakonodavchomu rivni pislya XVIII stolittya sered hristiyan v zahidnomu sviti Hocha bilshist musulmanskih uryadiv takih yak Turechchina ta bilshist musulmanskih kolishnih radyanskih respublik oficijno namagalisya vklyuchiti cej princip podilu vladi v svoyi uryadi koncepciya vseredini musulmanskogo svitu vse she zalishayetsya desho v stani trivayuchoyi evolyuciyi Islam nikoli ne mav zhodnoyi oficijno viznanoyi tradiciyi pacifizmu i protyagom svoyeyi istoriyi vijna bula nevid yemnoyu chastinoyu islamskoyi teologichnoyi sistemi Z chasiv Muhamada islam rozglyadav vijnu yak zakonne virazhennya religijnoyi viri i prijnyav jogo dlya zahistu islamu Protyagom priblizno pershih tisyach rokiv svogo isnuvannya vikoristannya voyennih dij musulmanskih verstv naselennya chasto privodilo do de fakto nasilnickogo poshirennya islamu Popri te sho rannye poshirennya islamu chasto vinikalo pid zagrozoyu vijskovogo zavoyuvannya v ramkah hristiyanstva yiyi rannye poshirennya chasto bulo pitannyam politichnoyi docilnosti Menshist sufijskogo ruhu v islami sho vklyuchav u sebe pevni pacifistichni elementi chasto buv oficijno terpimim do bagatoh uryadiv musulmanskoyi bilshosti Krim togo deyaki vidomi musulmanski kliriki taki yak en rozrobili alternativni nenasilnicki musulmanski teologichni poglyadi Deyaki stverdzhuyut sho formalne yuridichne viznachennya vijni v islami ye nevidvorotnim i postijnim zv yazkom vseredini islamu mizh politichnimi ta religijnimi obgruntuvannyami vijni Koranichna koncepciya dzhihadu vklyuchaye v sebe yak fizichnu tak i vnutrishnyu borotbu Islam i zlochinnistIslamske kriminalne pravo ye kriminalnim zakonom u vidpovidnosti do shariatu Islamske pravo ne maye okremogo korpusu kriminalnogo prava Tobto rozpodilyaye zlochini na tri rizni kategoriyi v zalezhnosti vid pravoporushennya Hudud zlochini proti Boga pokarannya yakih zafiksovane v Korani ta Hadisah en zlochini proti osobi abo rodini pokarannya yakih rivnoznachne vidplati v Korani ta hadisah i en zlochini pokarannya yakih ne vkazuyetsya v Korani ta Hadisah i zalishayetsya na rozsud pravitelya abo Kadi tobto suddi Deyaki dodayut chetvertu kategoriyu Siasah zlochini proti uryadu inshi vvazhayut yiyi chastinoyu zlochiniv Had abo Tazir TerorizmIslamskij terorizm za viznachennyam yavlyaye soboyu teroristichni akti vchineni musulmanskimi grupami abo osobami yaki spoviduyut islamski chi islamistski motivi abo cili pokladayuchis na konkretni tlumachennya polozhen Koranu ta Hadisiv posilayuchis na islamski teksti shobi vipravdati nasilnicki akti vklyuchayuchi masovi vbivstva genocid rozbeshennya ditej ta rabstvo V ostanni desyatilittya vipadki islamskogo terorizmu stalisya v globalnomu masshtabi sho vidbuvayutsya ne tilki u derzhavah z bilshistyu musulmanskogo naselennya v Africi ta Aziyi ale j za kordonom u en en ta en i taki napadi spryamovani odnakovo proti musulman i ne musulman U ryadi najbilsh postrazhdalih musulmanskih regioniv islamski teroristi zustrili zbrojni grupi oporu akciyi derzhavnih diyachiv i politichno liberalni protistoyannya proti musulman teroristiv Domashnye nasilstvoVikoristannya za krayinami shariatu v yuridichnih pitannyah shodo zhinok Shariat ne vidigraye niyakoyi roli v sudovij sistemi Shariat zastosovuyetsya do pitan osobistogo statusu Shariat zastosovuyetsya povnistyu vklyuchayuchi kriminalne pravo Regionalni vidminnosti v zastosuvanni shariatu V islami pevni tlumachennya Suri en v Korani viznayut sho cholovik yakij biv druzhinu mav dozvil ale ce bulo oskarzheno Ryad feministichnih avtorok yak ot liderka feminizmu drugoyi hvili ta doslidnicya nasilstva proti zhinok v islami Fillis Chesler dovodyat zv yazok islamu z nasilstvom proti zhinok osoblivo u viglyadi vbivstv chesti Inshi doslidnici yak ot Tahira Shahid Han profesorka z zhinochih pitan v Universiteti Aga Han Pakistanu stverdzhuyut sho same panuvannya cholovikiv ta nizhchij status zhinok u suspilstvi a ne religiya vedut do cogo Gromadskij napriklad cherez ZMI ta politichnij diskursi vidnosin islamu immigraciyi ta nasilstva proti zhinok duzhe superechlivi v bagatoh krayinah Zahodu Bagato vchenih zayavlyayut sho zakonom shariatu zaohochuyetsya domashnye nasilstvo proti zhinok vipravdovuvane tim sho cholovik pidozryuye v druzhini nepokoru neloyalnist bunt poganu povedinku Inshi vcheni zayavlyayut sho ne vidpovidaye suchasnim poglyadam na Koran Deyaki konservativni perekladi pokazuyut sho musulmanskim cholovikam dozvolyayetsya diyati tak yak v arabskij Idribuhuna z vikoristannyam legkoyi sili a inodi yak strajk udar pokarannya chi pobittya Suchasnij yegipetskij vchenij Abd al Hejlim Abu Shaka nazivaye dumku yurista en serednovichnogo shafiyita i sunitskogo vchenogo z islamu yakij predstavlyaye cile carstvo Shajh al Islamu ta en Yemenskij salafskij vchenij z islamu yurist i reformator yakij zayavlyaye sho pobittya dozvolyayetsya lishe u nadzvichajnih vipadkah Deyaki islamski vcheni ta komentatori pidkreslili sho udar navit de ce dozvoleno ne povinen buti zhorstokim Inshi tlumachennya tekstu stverdzhuyut sho ne pidtrimuyut pobittya zhinok Variaciyi v interpretaciyi obumovleni riznimi shkolami islamskoyi yurisprudenciyi istoriyami ta politikoyu religijnih ustanov peretvorennyam reformami ta osvitoyu Nezvazhayuchi na te sho islam dozvolyaye zhinkam rozluchitisya cherez nasilstvo v sim yi voni pidpadayut pid diyu zakoniv svoyeyi naciyi yaki mozhut zrobiti zhinci dosit vazhkoyu proceduru otrimannya rozluchennya U povazi do Suri 4 34 bagato musulmanskih narodiv za zakonom shariatu vidmovilisya rozglyadati spravi pro domashnye nasilstvo abo suditi za nimi Seksualne nasilstvo en v islamskomu pravi spoviduyetsya v chotiroh shkolah sunitskogo fikhu islamskoyi yurisprudenciyi tak i v dvoh shkolah Shia fikh stosovno nezakonnih seksualnih vidnosin mizh neodruzhenimi musulmanami cherez Nikhu Vklyuchaye pozashlyubnij seks ta doshlyubnij seks takij yak perelyub seksualni vidnosini za zgodoyu poza shlyubom blud statevij akt za zgodoyu mizh dvoma neodruzhenimi osobami nelegalnij seks iz divchinoyu rabineyu ta gomoseksualnist seks za zgodoyu mizh lyudmi odniyeyi stati Tradicijno odruzhenij abo neodruzhenij musulmanin mozhe mati seks poza shlyubom z ne musulmanskoyu divchinoyu rabineyu za yiyi zgodoyu abo bez neyi Zgidno z Koranom 24 4 dokazom togo sho statevij akt vidbuvsya vvazhayutsya chotiri ochevidci statevogo aktu yakij povinen buv buti vchinenij cholovikom ta zhinkoyu yaki ne ye zakonno odruzhenimi i cej akt povinen buv buti navmisnim Dokaz mozhe takozh viznachatisya ziznannyam uchasnikiv statevogo aktu Ale ce spoviduvannya povinno buti dobrovilnim i zasvidchene na yuridichnomu zasidanni vono povinno buti povtorene v chotiroh okremih vipadkah i zroblene lyudinoyu yaka ye zdorovoyu V inshomu vipadku obvinuvachenomu nadayut virok pro naklep sho oznachaye priznachennya pokarannya bichuvannyam abo tyuremne uv yaznennya i jogo svidchennya viklyuchayut z usih majbutnih sudovih sprav Mizh islamskimi vchenimi isnuyut rozbizhnosti z privodu togo chi svidchennya zhinok ye pripustimim u spravah Zini dlya inshih zlochiniv shariat vvazhaye sho dva svidchennya zhinok pririvnyani do svidchennya odnogo cholovika Zina ye zlochinom Gudud zaznachenogo v kilkoh en yaki zaslugovuyut pokarannya z kaminnyam en V inshih vipadkah kaminnya priznachayetsya yak pokarannya za nelegalnij seks mizh cholovikom i zhinkoyu U deyakih sunah opisuyetsya sposib kamenuvannya spochatku kopayut yamu i chastkovo hovayut nizhnyu chastinu lyudini v nij Bazuyuchis na cih hadisah u deyakih musulmanskih krayinah odruzheni perelyubniki zasudzhuyutsya do smertnoyi kari todi yak konsensualnij seks mizh nezamizhnimi lyudmi zasudzhuyetsya 100 raziv Perelyub mozhna pokarati do sotni udariv hocha ce ne ye obov yazkovim i ostatochne rishennya zavzhdi bude za suddyeyu priznachenogo derzhavoyu abo gromadoyu Odnak u Korani ne zgaduyetsya pro kaminnya abo smertnu karu za perelyub lishe zgaduyetsya pro prikriplennya do pokarannya za perelyub Tim ne menshe bilshist vchenih stverdzhuyut sho isnuye dostatno dokaziv togo sho hadisi otrimali postanovu karati Zakon pro shariat robit vidminnist perelyubstva vid zgvaltuvannya ta zastosovuye rizni pravila U vipadku zgvaltuvannya doroslij cholovik zlochinec tobto gvaltivnik takogo vchinku povinen oderzhati hadzin ale zhinka yaka ne pogodzhuyetsya abo ne maye zgodi zhertva nasilstva za zlochinom vchinok yakoyi doveli chotiri ochevidcya slid rozglyadati yak nevinnij zin i zvilnenij vid hadovogo pokarannya Viznannya z rozkayannyam ta chotiri svidchennya na pidstavi sudovogo peresliduvannya zini zustrichayutsya ridko Bilshist vipadkiv sudovogo peresliduvannya ye vipadkami koli zhinka zavagitnila abo koli vona bula zgvaltovana shukaye spravedlivosti a vlada shariatu styaguye yiyi za zvistku zamist nalezhnogo rozsliduvannya gvaltivnika Deyaki fikhi shkoli islamskoyi yurisprudenciyi stvorili princip shubha sumnivu v yakomu ne bude niyakih zvinuvachen yaksho musulmanka stverdzhuye sho vvazhaye sho vin zajmavsya seksom z zhinkoyu z yakoyu vin buv odruzhenij abo z zhinkoyu yakij vin nalezhav yak rab Zina zvertayetsya lishe do nezakonnosti statevih aktiv mizh vilnimi musulmanami zgvaltuvannya ne musulmanskoyi rabini ne ye zlochinom oskilki diyannya vvazhayetsya zlochinom ne proti zgvaltovanoyi rabini a proti vlasnika rabi Zakoni pro zinu i zgvaltuvannya u krayinah sho znahodyatsya pid zakonom shariatu ye predmetom globalnih debativ z prav lyudini ta odnim z bagatoh pitan reform ta internacionalnoyi borotbi shodo islamu Suchasni aktivisti z prav lyudini nazivayut ce novim etapom v politici genderu v islami borotbi mizh silami ru ta modernizmu v musulmanskomu sviti a takozh vikoristannya religijnih tekstiv islamu cherez derzhavni zakoni dlya sankcij i praktiki gendernogo nasilstva Na vidminu vid pravozahisnikiv islamski vcheni ta islamistski politichni partiyi rozglyadayut argumenti universalnogo prava lyudini yak nav yazuvannya musulmanskij kulturi ne musulmanskoyi kulturi nepovaga do tradicijnih kulturnih praktik ta seksualnih kodeksiv yaki ye osnovnimi dlya islamu Zakoni zini potraplyayut pid gudud sprijmayutsya yak zlochin proti Allaha islamisti posilayutsya na takij tisk i propoziciyi shodo reformuvannya zakonu ta inshih zakoniv sho superechat islamu Sprobi mizhnarodnogo prava lyudini reformuvati religijni zakoni ta kodeksi islamu stali islamistskoyu tochkoyu protistoyannya pid chas politichnih kampanij Nasilstvo shodo LGBT U Korani mistyatsya sim posilan na dolyu lyudej Luta i yih znishennya pov yazane z yihnimi seksualnimi vchinkami Vrahovuyuchi te sho Koran ye nibito neviznachenim shodo pokarannya gomoseksualiv islamski yuristi zvernulisya do zbirok hadisiv i sira pro zhittya Muhamada shob pidtrimati yih argumenti na pokarannya Hudud Buli rizni poglyadi na te yak slid bulo provesti smertnu karu nad predstavnikami netradicijnoyi seksualnoyi oriyentaciyi Ochevidno sho Abu Bakr rekomenduvav skinuti zi stini zlochincya abo zh spalyuvati yih zhivcem todi yak Ali ibn Abu Talib vkazav zapodiyati smert pobittyam kaminnyam i bulo vkazuvav skinuti yih z vershini minaretu Ibn Abbas shobi ostannye pokarannya suprovodzhuvali pobittyam kaminnyam Za ridkisnim vinyatkom vsi vcheni shariatu abo musulmanskogo prava interpretuyut gomoseksualnu diyalnist yak karnij zlochin i grih odnochasno Prote ne peredbacheno konkretnogo pokarannya i ce yak pravilo zalishayetsya na rozsud miscevoyi vladi shodo islamu Isnuye kilka metodiv za dopomogoyu yakih shariatski yuristi vistupayut za pokarannya seksualno aktivnih geyiv ta lesbijok Odniyeyu z form vikonannya viroku shodo zasudzhenih za gomoseksualni diyi ye zakidannya kaminnyam na smert natovpom musulman Inshi musulmanski yuristi vstanovili idzhmu sho ti hto zdijsnyuye gomoseksualni diyi yih treba vikidati z dahiv abo visot i ce ye poziciyeyu bilshosti salafitiv Sogodni v bilshosti islamskogo svitu gomoseksualnist ne ye socialno chi yuridichno prijnyatim U Afganistani Bruneyu sektori Gaza Irani Mavritaniyi Nigeriyi Saudivskij Araviyi Sudani Ob yednanih Arabskih Emiratah ta Yemeni za gomoseksualnu diyalnist smertna kara V inshih takih yak Alzhir Maldivi Malajziya Pakistan Katar Somali ta Siriya ce nezakonno Odnostatevij seksualnij kontakt ye legalnim u 20 musulmanskih krayinah Albaniya Azerbajdzhan Bahrejn Bosniya i Gercegovina Burkina Faso Chad Dzhibuti Gvineya Bisau Livan Irak Jordaniya Kazahstan Kosovo Kirgizstan Mali Niger Tadzhikistan Turechchina Zahidnij bereg shtat Palestina ta bilshist Indoneziyi za vinyatkom provinciyi Acheh ta Pivdenna Sumatra de uhvaleni akti pro prava LGBT a takozh Pivnichnij Kipr U Albaniyi Livani ta Turechchini jshlosya pro legalizaciyu odnostatevogo shlyubu Gomoseksualni stosunki mizh zhinkami legalni v Kuvejti Turkmenistani ta Uzbekistani ale gomoseksualni diyi mizh cholovikami ye nezakonnimi Bilshist krayin musulman ta Organizaciya Islamskogo spivrobitnictva abo OIK vistupayut proti dij spryamovanih na prosuvannya prav LGBT v Organizaciyi Ob yednanih Nacij Generalnoyi Asambleyi ta Komisiyi z prav lyudini OON U travni 2016 r grupa z 51 musulmanskih derzhav blokuvala 11 gej i transseksualnih organizacij vid uchasti v naradi visokogo rivnya pri Organizaciyi Ob yednanih Nacij po borotbi zi SNIDom Prote Albaniya Gvineya Bisau ta Syerra Leone pidpisali Deklaraciyu OON pro pidtrimku prav LGBT Kosovo a takozh mizhnarodno ne viznana musulmanska bilshist Tureckoyi respubliki Pivnichnogo Kipru takozh mayut antidiskriminacijni zakoni Z 12 chervnya 2016 r v masovij strilbi v geyivskomu nichnomu klubi v Orlando shtat Florida bulo vbito shonajmenshe 49 lyudej ta 50 otrimali poranennya u drugij smertelnij masovij strilyanini i ye najnebezpechnishim vipadkom nasilstva shodo LGBT lyudej v istoriyi SShA Strilec Omar Matin obicyav virnist IDIL Cej akt traktuvavsya slidchimi yak islamskij teroristichnij akt ta zlochin na grunti nenavisti nezvazhayuchi na te sho vin strazhdav vid problem psihichnogo zdorov ya i diyav okremo Pislya podalshogo rozglyadu slidchi zaznachili sho Omar Matin mav oznaki radikalizaciyi sho svidchit pro te sho obicyanka strilcya shodo IDIL mozhe buti rozrahunkovim krokom Afganistan Alzhir Azerbajdzhan Bahrejn Dzhibuti Yegipet Irak Iran Pakistan Saudivska Araviya Turechchina Turkmenistan i Ob yednani Arabski Emirati zasudili napad Bagato amerikanskih musulman vklyuchayuchi lideriv gromadi zasudili napad Molitvi za zhertv projshli v mechetyah po vsij krayini Floridska mechet de inodi molivsya Matin vistupila iz zayavoyu zasudivshi napad ta zayavivshi spivchuttya zhertvam Rada z amerikansko islamskih vidnosin nazvala ataku zhahlivoyu i vislovila spivchuttya zhertvam en Floridi zaklikala musulman pozhertvuvati krov yu i vidilyati koshti na pidtrimku simej poterpilih VidstupnictvoVidstupnictvo v islami zazvichaj viznachayetsya yak svidoma vidmova vid islamu musulmanskim slovom abo cherez diyu Bilshist vvazhaye sho vidstupnictvo v islami ye pevnoyu formoyu religijnih zlochiniv Viznachennya vidstupnictva apostaziyi v islami ta jogo vidpovidne pokarannya ye superechlivimi i voni vidriznyayutsya mizh islamskimi vchenimi Vidstupnictvo v islami mozhe vklyuchati v sebe ne lishe vidmovu vid islamu musulmaninom ta navernennya jogo do inshoyi religiyi abo priyednannya do ateyistichnih perekonan a j zaperechennya bud yakogo osnovnogo principu virospovidannya islamu takogo yak bozhestvennist Boga proroctva z Muhamada znushannya nad virospovidannyam abo poklonyayuchis idolam Termin apostat abo murtad takozh vikoristovuvavsya shodo lyudej v religiyah poza islamom napriklad bahayi v Irani ale yaki zhodnogo razu ne buli musulmanami Vidstupnictvo v islami ne vklyuchaye v sebe diyi proti islamu abo perehodu do inshoyi religiyi yaka ye nebazhanoyu cherez psihichni rozladi primusovoyu abo zroblenoyu yak prihovuvannya en pered peresliduvannyam abo pid chas vijni Takiya abo Kitman Istorichno bilshist islamskih vchenih vvazhali apostaziyu kriminalnim zlochinom a takozh grihom pririvnyanim do vchinennya pro derzhavnu zradu sho karayetsya smertnoyu karoyu zgidno islamskogo zakonu pro vidstupnictvo ta pokarannya yake ye odnim z nezminnih zakoniv islamu Pokarannya za vidstupnictvo peredbachaye derzhavne primusove anulyuvannya ranishe ukladenogo shlyubu vidbirannya ditej ta konfiskaciyu majna z avtomatichnim priznachennyam opikuniv ta spadkoyemciv a takozh smertnu karu dlya vidstupnikiv yak pravilo pislya periodu ochikuvannya shobi dati apostatovi chas pokayatisya i navernutisya do islamu Zhinki apostati mozhut buti stracheni za danimi Shafiyi Maliki ta Hanbali shkoli sunitskoyi islamskoyi yurisprudenciyi fikh abo uv yazneni doti poki vona ne navernetsya do islamu sho pidtrimuyetsya shkoloyu sunitskoyi hanafi i shiyitskimi naukovcyami Repatriaciya sho vvazhayetsya pokarannyam yuristiv politichno Ranni islamski vcheni ne pogodzhuvalisya iz smertyu ta priznachili neskinchenne pozbavlennya voli na zmushuvannya pokayatisya Ganafijskij yurist en zaklikav do riznomanitnih pokaran religijnih apostativ kradiyiv politikiv j pl Deyaki suchasni vcheni takozh stverdzhuyut sho smertna kara ye nevidpovidnim pokarannyam sho superechit Koranovi 88 21 22 abo en i sho ce ne ye zagalnim pravilom a prijnyato v toj chas koli rannya musulmanska gromada zitknulasya z vorogami yaki zagrozhuvali jogo yednosti bezpeci i povinni buli zapobigati ta pokarati dezertiriv ta derzhavnih zradnikiv i povinni buli zastosovani lishe todi koli apostaziya staye mehanizmom suspilnoyi nepokori i rozladu fitna Za slovami Halid Abu el Fadl pomirni musulmani vidkidayut take pokarannya Musulmanska sekta Ahmadi vvazhaye sho nemaye pokarannya za vidstupnictvo ni v Korani ni u navchanni zasnovnika islamu Muhameda Cya poziciya sekti Ahmadi ne ye shiroko prijnyatoyu v inshih sektah islamu i sekta Ahmadi viznaye sho osnovni sekti mayut riznu interpretaciyu ta viznachennya apostaziyi v islami Ulema sered osnovnih sekt islamu vvazhaye i musulmansku sektu Ahmadi yak kafir nevirni 18 25 i apostati 8 Vidpovidno do chinnogo zakonodavstva v islamskih krayinah faktichne pokarannya za apostat kolivayetsya shodo stroku pokarannya pozbavlennya voli Islamski narodi z shariatskimi sudami vikoristovuyut civilnij kodeks shobi pozbaviti shlyubu musulmanskih apostativ shobi ne rozmnozhuvalisya biologichno i pozbaviti yih prava na doglyad ditini shobi ne vplivali na vihovannya novogo pokolinnya a takozh en jogo spadshini socialno priniziti za vidstupnictvo Dvadcyat tri krayini z musulmanami pochinayuchi z 2013 r buli ohopleni vidstupnictvom vid islamu cherez svoyi kriminalni zakoni Sogodni apostaziya ye zlochinom u 23 iz 49 bilshosti musulmanskih krayin U bagatoh inshih musulmanskih krayinah takih yak Indoneziya ta Marokko na apostaziyu pobichno poshiryuyutsya inshi zakoni U deyakih krayinah napriklad v Irani ta Saudivskij Araviyi isnuye kriminalna vidpovidalnist smertna kara hocha strati za vidstupnictvo zustrichayutsya ridko Vidstupnictvo ye zakonnim u svitskih musulmanskih krayinah takih yak Turechchina U bagatoh islamskih krayinah bagato lyudej buli zaareshtovani ta pokarani za apostaziyu bez bud yakih vchinenih zlochiniv pov yazanih iz kapitalom U dopovidi 2013 r sho bazuyetsya na mizhnarodnomu opituvanni religijnih nastroyiv bilsh nizh 50 musulmanskogo naselennya v 6 islamskih krayinah pidtrimuyut smertnu karu dlya bud yakogo musulmanina yakij pokidaye islam viyavlyayuchi svobodu sovisti robit apostaziyu Analogichne opituvannya musulmanskogo naselennya u Spoluchenomu Korolivstvi v 2007 r viyavilo sho majzhe tretina viruyuchih vikom vid 16 do 24 rokiv vvazhali sho musulmani yaki perehodyat v inshu religiyu povinni buti stracheni todi yak lishe menshe p yatoyi chastini tih hto starshe 55 rokiv vvazhaye tak samo Div takozhIslamskij terorizm Islamskij dzhihad u Palestini Kritika islamu Islamizm Zhinki v islami IslamofobiyaNotatki en v komentaryah do Koranu zaznachaye sho u vipadku simejnih potryasinnyah zgaduyutsya chotiri etapi sho prijmayutsya v takomu poryadku 1 Mozhlivo dostatno verbalnih porad abo nagaduvannya 2 yaksho ni to seksualni vidnosini mozhut buti pripineni 3 yaksho cogo nedostatno mozhe buti vvedeno deyaku neznachnu fizichnu korekciyu ale Imam Shafiti vvazhaye ce nedocilnim hocha i dopustimim i vsi organi vladi odnostajni prinizhuyuchi bud yaku zhorstokist navit nepriyemnogo vidu yak ce zaznacheno v nastupnomu polozhenni 4 yaksho vse ce ne vdayetsya simejna rada rekomendovana u rozdili 4 35 Ibn Kasir ad Dimashki zapisav u svoyemu Tafsir al Koran al Azim sho Ibn Abas i deyaki inshi skazali sho Aya zgaduye pro pobittya yake ne ye nasilnickim skazav Al Hasan Al Basri sho ce oznachaye sho ce b yetsya ne suvoro Primitki angl OxfordDictionaries com Oxford University Press Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 22 bereznya 2016 angl Natana J DeLong Bas 2001 Women in Muslim family law 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine p 2 ISBN 978 0815629085 Citata do IX stolittya klasichna teoriya prava vstanovila dzherela islamskogo prava na chotiri Koran Sunna proroka Kiyas analogichne mirkuvannya j idzhma konsensus angl Hisham M Ramadan 2006 Understanding Islamic Law From Classical to Contemporary 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine Rowman Altamira ISBN 978 0759109919 pp 6 21 angl Esposito John 1999 The Oxford history of Islam New York Oxford University Press ISBN 978 0 19 510799 9 angl Otto Jan 2010 Sharia incorporated a comparative overview of the legal systems of twelve Muslim countries in past and present Leiden Leiden University Press ISBN 978 90 8728 057 4 angl Nisrine Abiad 2008 Sharia Muslim States and International Human Rights Treaty Obligations British Institute of International and Comparative Law ISBN 978 1905221417 angl Hamann Katie December 29 2009 Aceh s Sharia Law Still Controversial in Indonesia 2 travnya 2016 u Wayback Machine Voice of America Retrieved September 19 2011 Iijima Masako January 13 2010 Islamic Police Tighten Grip on Indonesia s Aceh 17 listopada 2018 u Wayback Machine Reuters Retrieved September 18 2011 Aceh Sharia Police Loved and Hated 17 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Staff January 3 2003 Analysis Nigeria s Sharia Split 12 lipnya 2018 u Wayback Machine BBC News Retrieved September 19 2011 Thousands of people have been killed in fighting between Christians and Muslims following the introduction of sharia punishments in northern Nigerian states over the past three years Harnischfeger Johannes 2008 p 16 When the Governor of Kaduna announced the introduction of Sharia although non Muslims form almost half of the population violence erupted leaving more than 1 000 people dead p 189 When a violent confrontation loomed in February 200 because the strong Christian minority in Kaduna was unwilling to accept the proposed sharia law the sultan and his delegation of 18 emirs went to see the governor and insisted on the passage of the bill Mshelizza Ibrahim July 28 2009 Fight for Sharia Leaves Dozens Dead in Nigeria Islamic Militants Resisting Western Education Extend Their Campaign of Violence 12 lipnya 2017 u Wayback Machine The Independent Retrieved September 19 2011 PBS Staff December 28 2010 Timeline Tensions in Nigeria A Look at the Country s Bouts of Inter Religious and Ethnic Clashes and Terror Attacks 14 listopada 2018 u Wayback Machine Al Jazeera English Retrieved September 19 2011 Thousands of people are killed in northern Nigeria as non Muslims opposed to the introduction of sharia or Islamic law fight Muslims who demand its implementation in the northern state of Kaduna Ibrahimova Roza July 27 2009 video requires Adobe Flash 00 01 49 Al Jazeera English Retrieved September 19 2011 The group Boko Haram which wants to impose sharia Islamic law across the country has attacked police stations and churches angl Library of Congress Country Studies Sudan The factors that provoked the military coup primarily the closely intertwined issues of Islamic law and of the civil war in the south remained unresolved in 1991 The September 1983 implementation of the sharia throughout the country had been controversial and provoked widespread resistance in the predominantly non Muslim south Opposition to the sharia especially to the application of hudud sing hadd or Islamic penalties such as the public amputation of hands for theft was not confined to the south and had been a principal factor leading to the popular uprising of April 1985 that overthrew the government of Jaafar an Nimeiri 23 chervnya 2011 u Wayback Machine Marchal R 2013 Islamic political dynamics in the Somali civil war Islam in Africa South of the Sahara Essays in Gender Relations and Political Reform pp 331 52 Pbs org Arhiv originalu za 4 bereznya 2012 Procitovano 4 kvitnya 2012 Tibi Bassam 2008 Political Islam World Politics and Europe Routledge p 33 The shari a was imposed on non Muslim Sudanese peoples in September 1983 and since that time Muslims in the north have been fighting a jihad against the non Muslims in the south angl Encyclopaedia Britannica Shari ah Islamic law 21 kvitnya 2017 u Wayback Machine 2006 Otto J M 2008 Sharia and National Law in Muslim Countries 30 veresnya 2020 u Wayback Machine Vol 3 Amsterdam University Press angl Abdullahi Ahmed An Na im Islamic Foundations of Religious Human Rights Religious Human Rights in Global Perspective Religious Perspectives pp 351 56 John Witte Jr amp Johan D van der Vyver eds 1996 angl Hajjar Lisa Religion state power and domestic violence in Muslim societies A framework for comparative analysis Law amp Social Inquiry 29 1 2004 pp 1 38 angl Al Suwaidi J 1995 Arab and western conceptions of democracy Democracy war and peace in the Middle East Editors David Garnham Mark A Tessler Indiana University Press Chapters 5 6 ISBN 978 0253209399 angl Aboul Enein H Yousuf Sherifa Zuhur Diane Publishing Co s 3 4 ISBN 978 1 4289 1039 3 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 19 listopada 2018 angl Separation of Church and State In the West and Under Sharia 11 lipnya 2018 u Wayback Machine By Immanuel Al Manteeqi Counter Jihad August 17 2016 Downloaded Mar 1 2017 angl Johnson James Turner 1 listopada 2010 1 s 20 25 ISBN 0 271 04214 1 Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 19 listopada 2018 angl Efraim Karsh Islamic Imperialism 15 kvitnya 2019 u Wayback Machine A History 2013 304 p Yale University Press ISBN 9780300198171 angl Lews Bernard Islam and the West Oxford University Press 1993 pp 9 10 angl Aboul Enein H Yousuf and Zuhur Sherifa Islamic Rulings on Warfare p 22 Strategic Studies Institute US Army War College Diane Publishing Co Darby PA ISBN 1 4289 1039 5 angl Paul and the Government of the Soul 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Journal of Philosophy and Scripture By Jason Adams Downloaded Mar 6 2017 angl Johnson James Turner 1 listopada 2010 1 Penn State Press s 20 25 ISBN 0 271 04214 1 Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 19 listopada 2018 angl Morgan Diane 2010 ABC CLIO s 87 ISBN 0 313 36025 1 Arhiv originalu za 12 travnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2011 angl Dammer Harry Albanese Jay 4 sichnya 2013 s 60 ISBN 1 285 06786 X Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 19 travnya 2015 angl Criminal Law 5 travnya 2017 u Wayback Machine Oxford Islamic Studies Oxford University Press 2013 angl Mohamed S El Awa 1993 Punishment In Islamic Law American Trust Publications s 1 68 ISBN 978 0892591428 angl Silvia Tellenbach 2015 The Oxford Handbook of Criminal Law Ed Markus D Dubber and Tatjana Hornle Oxford University Press s 251 253 ISBN 978 0199673599 angl Mark Cammack 2012 Islamic Law and Crime in Contemporary Courts Berkeley J of Middle Eastern amp Islamic Law Vol 4 No 1 pp 1 7 angl Tabassum Sadia 20 kvitnya 2011 Combatants not bandits the status of rebels in Islamic law International Review of the Red Cross 93 881 121 39 doi 10 1017 S1816383111000117 angl Omar A Farrukh 1969 Arhiv originalu za 17 listopada 2018 Procitovano 17 listopada 2018 angl M Cherif Bassiouni 1997 Crimes and the Criminal Process Arab Law Quarterly Vol 12 No 3 1997 pp 269 86 angl Greg Botelho 12 grudnya 2014 CNN Arhiv originalu za 14 grudnya 2014 Procitovano 7 sichnya 2015 angl Mona Siddiqui the Guardian Arhiv originalu za 24 serpnya 2014 Procitovano 7 sichnya 2015 angl Constanze Letsch the Guardian Arhiv originalu za 14 kvitnya 2019 Procitovano 7 sichnya 2015 angl Christine Sisto National Review Online Arhiv originalu za 28 travnya 2017 Procitovano 7 sichnya 2015 angl Ahmed Ali S V Jibouri Yasin T 2004 The Koran Translation Elmhurst NY Tahrike Tarsile Qur an Print angl Bakhtiar Laleh Verse in Koran on beating wife gets a new translation 22 veresnya 2018 u Wayback Machine NYTimes com angl Minhaj Internet Bureau Irfan ul Quran Arhiv originalu za 14 veresnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2013 angl Osama Abdallah Systematic comparison with 4 94 2 lyutogo 2019 u Wayback Machine Islamawareness net angl Nomani Asra Q 22 zhovtnya 2006 Washington Post Arhiv originalu za 22 veresnya 2018 Procitovano 19 listopada 2018 angl Phyllis Chesler Middle East Forum Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 22 serpnya 2015 angl Mayell Hillary 12 lyutogo 2002 PDF Lincoln Nebraska Arhiv originalu PDF za 29 listopada 2015 Procitovano 28 listopada 2015 angl Sanctuary for Families Arhiv originalu za 15 listopada 2012 Procitovano 22 serpnya 2015 angl UNRISD Arhiv originalu za 29 veresnya 2015 Procitovano 22 serpnya 2015 angl Treacher Amal Reading the Other Women Feminism and Islam Studies in Gender and Sexuality 4 1 2003 pages 59 71 angl John C Raines amp Daniel C Maguire Ed Farid Esack What Men Owe to Women Men s Voices from World Religions State University of New York 2001 pages 201 203 angl Nashiza Definition 20 listopada 2018 u Wayback Machine angl Jackson Nicky Ali ed Encyclopedia of domestic violence CRC Press 2007 see chapter on Qur anic perspectives on wife abuse angl Grand Ayatullah Nasir Makarem Shirazi Fatwas and viewpoints 29 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Al Ijtihaad Foundation Retrieved 14 Nov 2011 angl Roald Anne S 2001 Women in Islam The Western Experience Routledge s 166 ISBN 0415248965 angl en 1989 The Holy Qur an Text Translation and Commentary Brentwood MD Amana Corporation ISBN 0 915957 03 5 angl Ibn Kathir Tafsir of Ibn Kathir Al Firdous Ltd London 2000 50 53 angl Roald 2001 p 169 angl Classic Manual of Islamic Sacred Law Al Nawawi section m10 12 Dealing with a Rebellious Wife page 540 may hit her as long as it doesn t draw blood leave a bruise or break bones angl Shafaat Ahmad Tafseer of Surah an Nisa Ayah 34 27 bereznya 2002 u Wayback Machine Islamic Perspectives 10 Aug 2005 angl Hajjar Lisa 2004 Religion State Power and Domestic Violence in Muslim Societies A Framework for Comparative Analysis Law and Social Inquiry 29 1 1 38 angl Coomaraswamy Radhika Further Promotion and Encouragement of Human Rights and Fundamental Freedoms 4 bereznya 2016 u Wayback Machine United Nations Economic and Social Council 5 Feb 1996 Retrieved 19 Oct 2011 angl Jones Gavin Marriage and Divorce in Islamic South East Asia angl Muḥammad Farida Khanam Ḫan Wahid ad Din 2009 The Quran New Delhi Goodword Print angl Maghraoui Abdeslam Political authority in crisis Mohammed VI s Morocco Middle East Report 218 2001 12 17 angl Critelli Filomena M Women s rights Human rights Pakistani women against gender violence J Soc amp Soc Welfare 37 2010 pages 135 142 angl Oweis Arwa et al Violence Against Women Unveiling the Suffering of Women with a Low Income in Jordan Journal of Transcultural Nursing 20 1 2009 69 76 angl Julie Chadbourne 1999 Never wear your shoes after midnight Legal trends under the Pakistan Zina Ordinance Wisconsin International Law Journal Vol 17 pp 179 234 angl Quraishi A 1997 Her Honor An Islamic Critique of the Rape Laws of Pakistan from a Woman Sensitive Perspective 18 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Michigan Journal of International Law vol 18 No 287 1997 angl Sidahmed A S 2001 Problems in contemporary applications of Islamic criminal sanctions The penalty for adultery in relation to women British Journal of Middle Eastern Studies 28 2 pp 187 204 angl R Peters Encyclopaedia of Islam 2nd Edition Edited by P Bearman et al Brill ISBN 978 9004161214 article Zina angl Muḥammad Salim ʻAwwa 1982 Punishment in Islamic Law A Comparative Study American Trust Publications ISBN 978 0892590155 angl Sakah Saidu Mahmud 2013 Sharia or Shura Contending Approaches to Muslim Politics in Nigeria and Senegal Lexington ISBN 978 0739175644 Chapter 3 angl Ursula Smartt Honour Killings 26 listopada 2020 u Wayback Machine Justice of the Peace Vol 170 January 2006 pp 4 6 angl Z Mir Hosseini 2011 Criminalizing sexuality zina laws as violence against women in Muslim contexts Int l Journal on Human Rights 15 7 16 angl Hadith 38 4448 19 veresnya 2018 u Wayback Machine angl Camilla Adang 2003 Ibn Hazam on Homosexuality fr Vol 25 No 1 pp 5 31 angl Z Mir Hosseini 2011 Criminalizing sexuality zina laws as violence against women in Muslim contexts SUR Int l Journal on Human Rights 8 15 pp 7 33 angl M S Sujimon 2003 Istilḥaq and Its Role in Islamic Law 20 listopada 2018 u Wayback Machine Arab Law Quarterly Vol 18 No 2 pp 117 43 angl Ali Kecia 2010 Marriage and slavery in early Islam US Harvard University Press s 161 72 angl Haeri Shahla 1989 Law of Desire Temporary Marriage in Shi i Iran s 24 32 ISBN 978 0815624837 Citata Statevi znosini z vlasnoyu rabskoyu divchinoyu prodovzhuvali zalishatisya zakonnimi do nedavnogo chasu v bilshosti islamskih suspilstv Rabovlasnicke volodinnya ne slid plutati z rabskim shlyubom Rabskij shlyub peredbachaye odruzhennya raba z inshoyu osoboyu z dozvolu rabovlasnika Shlyub ne potribnij mizh cholovikom rabovlasnikom ta jogo rabom zhinochoyi stati Jogo vlasnist nadaye pravo na pravo spilkuvannya volodinnya angl Arhiv originalu za 18 August 2016 Procitovano 25 lyutogo 2016 angl Leaman Oliver 2013 Controversies in Contemporary Islam Routledge s 78 ISBN 978 0 415 67613 7 angl Leaman Oliver 2013 Controversies in Contemporary Islam Routledge ISBN 978 0 415 67613 7 angl Leaman Oliver 2013 Controversies in Contemporary Islam New York Routledge s 78 ISBN 978 0 415 67613 7 angl Koran 24 4 14 grudnya 2019 u Wayback Machine angl A Engineer 2004 The Rights of Women in Islam 3rd Edition ISBN 978 8120739338 pp 80 86 angl KB Khan 2014 Versions and Subversions of Islamic Cultures in the Film The Stoning of Soraya Journal of Literary Studies 30 3 pp 149 67 8 3435 10 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl 38 4421 19 veresnya 2018 u Wayback Machine 38 4429 19 veresnya 2018 u Wayback Machine angl Z Maghen 2005 Virtues Of The Flesh Passion and Purity In Early Islamic Jurisprudence Studies in Islamic Law and Society Brill Academic ISBN 978 9004140707 p 155 angl Arhiv originalu za 18 August 2016 angl Hallaq W B 1999 A History of Islamic Legal Theories An Introduction to Sunni Usul al Fiqh Cambridge University Press ISBN 978 0 521 59986 3 pp 70 71 angl E Ann Black Hossein Esmaeili and Nadirsyah Hosen 2014 Modern Perspectives on Islamic Law ISBN 978 0857934475 pp 222 223 angl Muhammad Qasim Zaman 2012 Modern Islamic Thought in a Radical Age Cambridge University Press ISBN 978 1107096455 pp 30 31 angl Neal Robinson 2013 Islam A Concise Introduction Routledge ISBN 978 0878402243 Chapter 7 pp 85 89 angl Kamali M H 2003 Principles of Islamic jurisprudence Cambridge UK Islamic Texts Society angl Guy Bechor 2012 Between Vision and Reality Law in the Arab World pp 105 110 angl Failinger Marie A 2013 Feminism Law and Religion Farnham England s 328 29 ISBN 978 1409444213 angl A Quraishi 1999 Her honour an Islamic critique of the rape provisions in Pakistan s ordinance on zina Islamic studies Vol 38 No 3 pp 403 31 angl Joseph Schacht An Introduction to Islamic Law Oxford Clarendon Press 1973 pp 176 83 angl A S Sidahmed 2001 Problems in contemporary applications of Islamic criminal sanctions The penalty for adultery in relation to women British journal of middle eastern studies 28 2 187 204 angl M Tamadonfar 2001 Islam law and political control in contemporary Iran Journal for the Scientific Study of Religion 40 2 205 20 angl Kecia Ali 2006 Sexual Ethics and Islam ISBN 978 1851684564 Chapter 4 angl Juan Eduardo Campo 2009 s 13 14 ISBN 978 1 4381 2696 8 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 28 lyutogo 2016 angl LAU M 2007 Twenty Five Years of Hudood Ordinances A Review Washington and Lee Law Review n 64 pp 1291 314 angl Rehman J 2007 The sharia Islamic family laws and international human rights law Examining the theory and practice of polygamy and talaq International Journal of Law Policy and the Family 21 1 pp 108 27 angl KAMALI 1998 Punishment in Islamic Law A Critique of the Hudud Bill of Kelantan Malaysia Arab Law Quarterly vol 13 no 3 pp 203 34 angl QURAISHI A 1996 Her Honor An Islamic Critique of the Rape Laws of Pakistan from a Woman Sensitive Perspective Michigan Journal of International Law vol 18 pp 287 320 angl A SAJOO 1999 Islam and Human Rights Congruence or Dichotomy Temple International and Comparative Law Journal vol 4 pp 23 34 angl K ALI 2003 Progressive Muslims and Islamic Jurisprudence The Necessity for Critical Engagement with Marriage and Divorce Law In SAFI O Ed Progressive Muslims On Justice Gender and Pluralism Oxford Oneworld pp 163 89 angl Duran 1993 p 179 angl Kligerman 2007 pp 53 54 angl Wafer Jim 1997 Muhammad and Male Homosexuality U Stephen O Murray and Will Roscoe red s 88 Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 24 lipnya 2010 angl Ed C Bosworth E van Donzel The Encyclopaedia of Islam Leiden 1983 angl Wafer Jim 1997 Muhammad and Male Homosexuality U Stephen O Murray and Will Roscoe red s 89 90 Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 24 lipnya 2010 angl Duran K 1993 Homosexuality in Islam p 184 Cited in Kligerman 2007 p 54 angl Jim Wafer 1997 Muhammad and Male Homosexuality U Stephen O Murray Will Roscoe red s 89 ISBN 978 0 8147 7468 7 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2015 Procitovano 26 lyutogo 2016 angl The Hudud The Hudud are the Seven Specific Crimes in Islamic Criminal Law and Their Mandatory Punishments 1995 Muhammad Sidahmad angl Stonebanks Christopher Darius 2010 Teaching Against Islamophobia s 190 angl Tax Meredith 2010 Double Bind s 46 angl PDF ILGA May 2009 Arhiv originalu PDF za 11 August 2011 angl 32 4087 18 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Sahih Bukhari 7 72 774 angl Ottosson Daniel PDF Arhiv originalu PDF za 22 November 2010 angl Anderson Ben 2007 PDF Africana 1 1 Arhiv originalu PDF za 24 July 2011 angl Ottosson Daniel 2013 State sponsored Homophobia A world survey of laws prohibiting same sex activity between consenting adults PDF International Lesbian and Gay Association ILGA s Page 7 Arhiv originalu PDF za 19 July 2013 Procitovano 26 lyutogo 2016 angl PDF Arhiv originalu PDF za 10 sichnya 2011 Procitovano 20 sichnya 2011 angl Pakistani Arhiv originalu za 9 veresnya 2018 Procitovano 12 lyutogo 2014 angl Lowen Mark 30 lipnya 2009 BBC News Arhiv originalu za 5 bereznya 2019 Procitovano 22 kvitnya 2013 angl Ltd August 2005 s 74 ISBN 1 84353 437 1 Arhiv originalu za 9 grudnya 2019 Procitovano 20 listopada 2018 angl 18 March 2015 Arhiv originalu za 22 travnya 2019 Procitovano 7 April 2015 angl Lucas Paoli Itaborahy Jingshu Zhu May 2014 PDF International Lesbian Gay Bisexual Trans and Intersex Association Arhiv originalu PDF za 29 chervnya 2015 Procitovano 25 lyutogo 2016 angl ILGA Asia 2009 Arhiv originalu za 19 July 2013 angl Legislationline org Arhiv originalu za 16 grudnya 2017 Procitovano 22 bereznya 2016 angl Evans Robert 8 bereznya 2012 Reuters Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2012 Procitovano 18 lipnya 2012 angl Solash Richard 7 bereznya 2012 Radio Free Europe Radio Liberty Agence France Presse Arhiv originalu za 18 lipnya 2012 Procitovano 18 lipnya 2012 angl South Africa leads United Nations on gay rights News National Mail amp Guardian 24 kvitnya 2013 u Wayback Machine Mg co za 2012 03 09 Retrieved on 2013 09 27 angl PDF Amnesty International Public Statement 18 grudnya 2008 Arhiv originalu PDF za 23 November 2009 angl Geneva usmission gov Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 22 kvitnya 2013 angl Ingraham Christopher 12 chervnya 2016 Washington Post Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 21 listopada 2018 angl Peralta Eyder 13 chervnya 2016 NPR Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 21 listopada 2018 angl McBride Brian Edison Hayden Michael 15 chervnya 2016 ABC News Arhiv originalu za 16 chervnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2016 angl NPR org Arhiv originalu za 1 grudnya 2018 Procitovano 20 chervnya 2016 angl BuzzFeed Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2017 Procitovano 12 chervnya 2016 angl All Africa 13 chervnya 2016 Arhiv originalu za 14 chervnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 ros Haqqin az Arhiv originalu za 16 chervnya 2016 Procitovano 23 chervnya 2016 angl Ministry of Foreign Affairs 13 chervnya 2016 Arhiv originalu za 25 chervnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 angl Arhiv originalu za 14 chervnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 angl sis gov eg Arhiv originalu za 14 chervnya 2016 Procitovano 22 chervnya 2016 angl Twitter Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 23 chervnya 2016 angl Arhiv originalu za 14 chervnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 angl 13 chervnya 2016 Arhiv originalu za 16 chervnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 angl Arhiv originalu za 15 lyutogo 2017 Procitovano 14 chervnya 2016 angl Arhiv originalu za 14 chervnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 angl Ministry of Foreign Affairs 13 chervnya 2016 Arhiv originalu za 17 chervnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 angl Gunaratna Shanika 13 chervnya 2016 Arhiv originalu za 14 chervnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 angl Cooke Kristina Ali Idrees 13 chervnya 2016 Reuters Arhiv originalu za 14 chervnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 angl Blinder Alan 12 chervnya 2016 The New York Times Arhiv originalu za 14 chervnya 2016 Procitovano 14 chervnya 2016 angl Afshar Paradise Seiden Michael 13 chervnya 2016 Arhiv originalu za 13 chervnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 angl Frank Griffel Apostasy in Editor Gerhard Bowering et al The Princeton Encyclopedia of Islamic Political Thought ISBN 978 0691134840 pp 40 41 Diane Morgan 2009 Essential Islam A Comprehensive Guide to Belief and Practice ISBN 978 0313360251 pages 182 183 angl Hebatallah Ghali 2006 Rights of Muslim Converts to Christianity 4 veresnya 2014 u Wayback Machine Ph D Thesis Department of Law School of Humanities and Social Sciences The American University in Cairo Egypt page 2 Todi yak apostat murtad ye osoboyu yaka zdijsnyuye apostaziyu rtidad tobto svidomo vidmovlyayetsya vid virnosti a takozh vidmovlyayetsya vid religijnoyi viri abo vidmovlyayetsya vid poperednoyi loyalnosti angl Abdelhadi Magdi 27 bereznya 2006 BBC News Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2009 angl Sudan woman faces death for apostasy 19 travnya 2014 u Wayback Machine BBC News May 15 2014 Citata U islami trivayut debati chi ye apostaziya zlochinom Deyaki liberalni vcheni stverdzhuyut sho ce ne tak inshi kazhut sho ye apostaziya Ostannye ye dominuyuchim yavishem angl Peters amp De Vries 1976 Apostasy in Islam 2 sichnya 2017 u Wayback Machine Die Welt des Islams Vol 17 Issue 1 4 pp 16 angl Peters amp De Vries 1976 Apostasy in Islam 2 sichnya 2017 u Wayback Machine Die Welt des Islams Vol 17 Issue 1 4 p 3 citata Murtadom abo apostatom rozumiyetsya yak musulmanin za narodzhennyam tak i za perehodom u islam hto vidmovlyayetsya vid poperednoyi svoyeyi religiyi nezalezhno vid togo chi zgodom vin vzyav inshu viru angl Peters amp De Vries 1976 Apostasy in Islam 2 sichnya 2017 u Wayback Machine Die Welt des Islams Vol 17 Issue 1 4 pp 3 4 angl Nuh Ha Mim Keller 1997 Umdat as Salik by Ahmad ibn Naqib al Misri Reliance of the Traveller A Classic Manual of Islamic Sacred Law ISBN 978 0915957729 pp 596 598 Section O 8 7 angl R Ibrahim 2009 editors J Gallagher and E Patterson Debating the War of Ideas Palgrave Macmillan ISBN 978 0 23061 9364 p 68 72 citata Musulmani yaki buli zmusheni vibirati mizh vidpravlennyam islamu chi peresliduvannyam mayut dozvil brehati unikayuchi apostaziyu p 68 angl J T Munroe 2004 Hispano Arabic Poetry ISBN 978 1 59333 1153 p 69 angl Heffening W 22 grudnya 2009 Murtadd U C E Bosworth E van Donzel W P Heinrichs red Enciklopediya islamu Encyclopaedia of Islam T 7 Brill Academic Publishers s 635 6 ISBN 978 90 04 09419 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka angl Mansour A A 1982 Hudud Crimes 21 listopada 2018 u Wayback Machine From Islamic Criminal Justice System P 195 201 1982 M Cherif Bassiouni ed See NCJ 87479 angl Lippman M 1989 Islamic Criminal Law and Procedure Religious Fundamentalism v Modern Law BC Int l amp Comp L Rev 12 pages 29 263 269 angl Rudolph Peters amp Gert De Vries 1976 Apostasy in Islam 2 sichnya 2017 u Wayback Machine Die Welt des Islams Vol 17 Issue 1 4 pp 1 3 5 7 1 25 angl Ibn Warraq 2003 Leaving Islam Apostates Speak Out ISBN 978 1591020684 pp 1 27 angl Saeed A amp Saeed H Eds 2004 Freedom of religion apostasy and Islam ISBN 0 7546 3083 8 angl Forte D F 1994 Apostasy and Blasphemy in Pakistan Conn J Int l L 10 27 angl Mohammed Abu Nimer David Augsburger 16 lyutogo 2009 Lexington Books s 179 194 ISBN 978 0 7391 3523 5 Arhiv originalu za 8 travnya 2019 Procitovano 21 listopada 2018 angl Kecia Ali and Oliver Leaman 2008 Routledge s 10 Arhiv originalu za 2 sichnya 2020 Procitovano 29 listopada 2013 angl John L Esposito 2004 Oxford University Press s 22 Arhiv originalu za 11 chervnya 2020 Procitovano 28 listopada 2013 angl Miller Duane Alexander April 2011 PDF St Francis Magazine 7 2 244 228 260 Arhiv originalu PDF za 3 December 2013 Procitovano 16 listopada 2012 angl Asma Afsaruddin 2013 Striving in the Path of God Jihad and Martyrdom in Islamic Thought p 242 Oxford University Press ISBN 0199730938 angl Saeed Abdullah Hassan Saeed 2004 Freedom of religion apostasy and Islam Ltd s 85 ISBN 978 0 7546 3083 8 angl Saeed Abdullah 2005 Ridda and the case for decriminalization of apostasy The Qur an An Encyclopedia Oliver Leaman et al eds vid 1st Routledge s 551 ISBN 978 0 415 77529 8 angl Hassan Ibrahim in Editor Ibrahim M Abu Rabi 2006 The Blackwell Companion to Contemporary Islamic Thought Blackwell Publishing ISBN 978 1 4051 2174 3 pages 167 169 angl Forte D F 1994 Apostasy and Blasphemy in Pakistan Conn Journal of Int l Law Vol 10 pages 27 41 angl Kazemi F 2000 Social Research Vol 67 No 2 pages 453 474 angl Khaled M Abou El Fadl 2007 HarperCollins s 158 ISBN 978 0 06 118903 6 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 21 listopada 2018 angl ELLIOTT ANDREA 26 bereznya 2006 New York Times Arhiv originalu za 11 sichnya 2016 Procitovano 28 listopada 2015 angl 2011 What Everyone Needs to Know About Islam p 74 ISBN 978 0 19 979413 3 angl Ahmet Albayrak The Qur an An Encyclopedia apostaziya yak pravoporushennya ne ye oznakoyu neterpimosti do inshih religij i ne spryamovana na svobodu viboru religiyi abo zalishennya islamu ta ohoplennya inshoyi viri ale navpaki pravilnishe skazati sho pokarannya zastosovuyetsya yak zapobizhnij zahid yaksho ce vimagayetsya yaksho apostaziya staye mehanizmom suspilnogo nepokoru ta rozladu fitna Oliver Leaman The Qur an An Encyclopedia pp 526 527 angl Hadrat Mirza Tahir Ahmad 2005 PDF Islam International Publications ISBN 1 85372 850 0 Arhiv originalu PDF za 16 April 2014 Procitovano 31 bereznya 2014 angl Khan A M 2003 Persecution of the Ahmadiyya Community in Pakistan An Analysis Under International Law and International Relations Harvard Human Rights Journal 16 217 angl Andrew March 2011 Apostasy Oxford Bibliographies Online Research Guide Oxford University Press ISBN 978 0199805969 angl Laws Criminalizing Apostasy 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Library of Congress 2014 angl Apostasy 4 veresnya 2014 u Wayback Machine Oxford Islamic Studies Online Oxford University Press 2012 angl Zwemer Samuel M THE LAW OF APOSTASY The Muslim World 14 4 41 43 Chapter 2 ISSN 0027 4909 angl Laws Criminalizing Apostasy 4 sichnya 2018 u Wayback Machine Library of Congress 2014 angl Pew Research Center s Religion amp Public Life Project 27 sichnya 2011 Arhiv originalu za 22 listopada 2018 Procitovano 17 bereznya 2015 angl Zaki Badawi M A 2003 Islam U Cookson Catharine red Encyclopedia of religious freedom New York Routledge s 204 8 ISBN 0 415 94181 4 angl International Ethics and Humanist Union 21 chervnya 2005 Arhiv originalu za 20 June 2013 angl Freedom of Religion Apostasy and Islam by Abdullah Saeed and Hassan Saeed Mar 30 2004 ISBN 978 0 7546 3083 8 angl Washington Post Arhiv originalu za 4 grudnya 2018 Procitovano 17 bereznya 2015 angl PDF pewforum org 30 kvitnya 2013 Arhiv originalu PDF za 30 zhovtnya 2014 Procitovano 25 lyutogo 2016 angl Stephen Bates The Guardian Arhiv originalu za 23 serpnya 2013 Procitovano 17 bereznya 2015 Dzherela angl Ferguson John War and Peace in the World s Religion 1978