Теорія авторського кіно або просто авторська теорія (фр. Cinéma d'auteur, англ. Auteur theory) — термін, що використовується для відображення трактування режисера як істинного автора та ключової фігури процесу створення фільму. Поняття виникло як протест проти індустріалізації кінематографу, коли режисер мав підлаштовуватись під домінуючу ідеологію студії, фінансові рамки, орієнтацію на пересічного глядача.
Становлення
Авторська теорія виросла на роботах групи ентузіастів, які працювали у журналі «Cahiers du cinéma» та відстоювали право режисера на власне індивідуальне бачення. До її появи кінофільм розглядався як продукт кіноіндустрії — скупної діяльності продюсерів, сценаристів, композиторів, акторів та інших. Але теоретики «Cahiers du cinéma» звернули увагу на те, що навіть в рамках конвеєрної студійної системи Голівуду успішно працювали яскраві індивідуалісти, нестеменні автори-творці: Альфред Хічкок, , Орсон Уеллс, Фріц Ланг та інші.
Авторська теорія тісно асоціюється з французькою новою хвилею, її провідними фігурами є Франсуа Трюффо, Жан-Люк Годар, Ерік Ромер, Клод Шаброль, Жак Ріветт, Андре Базен. В термінах авторської теорії прийнято також розглядати і нове німецьке кіно 1970-х років. Його представники: Вернер Херцог, Вім Вендерс, Фолькер Шльондорф, Райнер Вернер Фассбіндер, Александр Клюге.
На основі авторської теорії сформувались такі поняття як , «незалежне кіно».
Основи авторської теорії кіно були закладені ще Андре Базеном, одним із тих, хто створив «Cahiers» («Кайє дю сінема»). У статті «Про авторську теорію» («On the Auteur Theory», Cahier # 70, 1957) він казав, що авторська теорія — це спосіб вибору особистісного фактору як відправної точки в процесі режисури, який не завершується, але прогресує з одного фільму до іншого, формуючи індивідуальний підхід автора.
Ще один ключовий елемент теорії був описаний Александром Астрюком — це caméra-stylo або «камера-пензель», якою режисер, мов письменник олівцем чи художник пензлем, бореться проти перепон традиційного оповідання.
Ендрю Сарріс у 1962 казав у своїй статті "Нотатки з приводу «авторської теорії»: «Сильний режисер вкладає свою особистість у фільм; слабкий режисер дозволяє особистостям інших втекти». Цей твір став початком поширення теорії у США і містив в собі три основні постулати:
- режисер має володіти технічною стороною кінематографа
- вміти виражати своє творче начало у фільмі, використовуючи свої технічні навички
- надавати кожній своїй роботі внутрішнє значення.
1954 року 21-річний Франсуа Трюффо опублікував статтю, що стала визначальною у світі кіно: «Деякі тенденції французького кінематографу» («Une certaine tendance du cinéma français»). «Політика Авторів» — одне з ключових понять Трюффо. Він стверджував, що навіть найгірші фільми Жана Ренуара завжди будуть цікавіші за найкращі твори .
«Немає поганих чи добрих фільмів, тільки погані чи гарні режисери» |
У своїй статті Трюффо в першу чергу виступав проти сценаристів, зокрема тих, які, на його думку, надмірно спрощували видатні роботи французької літератури задля того, щоб вони відповідали політичним настроям тих днів. «Авторами» він назвав Жана Ренуара, Макса Офюльса, Жака Беккера, Жака Таті та Роберта Брессона, які, окрім того, щоб відточувати свій власний стиль, писали сценарії до своїх фільмів, або брали участь в роботі над ними.
Критика
Говорячи «авторська теорія» часто мають на увазі авторське кіно, (Art Cinema), «інтелектуальний європейський кінематограф» маючи при цьому на увазі сукупність певних імен, фільмів. Таку сукупність називають ще каноном. При цьому виділяють кілька типів канонів у кіно.
- Великий канон — період розквіту арт-сінема та його становлення як міжнародного явища: Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Інгмар Бергман, Жан-Люк Годар, Вернер Херцог, Луїс Бунюель, Андрій Тарковський, Франсуа Трюффо, Ален Рене, Анджей Вайда та деякі інші.
- Другий канон — режисери жанрового, в основному, американського студійного кіно, укладений у 1960 році критиками «Cahiers du cinéma» та Ендрю Саррісом: Альфред Хічкок, , , Роджер Корман і так далі.
- Третій канон — це режисери-представники сучасного кінематографу (починаючи із 1970 років), що продовжують творити в традиціях високих канонів. При цьому і стиль роботи, і імідж конкретного режисера можуть бути будь-якими, навіть максимально далекими від високої інтелектуальної напруги, властивої режисерам 50-60 років. Важлива готовність боротись за ідею режисерського бачення, право виступати автором кіно й нести за це моральну та матеріальну відповідальність. На відміну від попередніх канонів та традиції розвитку авторської теорії в Європі, до цього списку можна віднести представників з усього світу: Педро Альмодовар, Олександр Сокуров, Девід Лінч, Емір Кустуріца, Ларс фон Трієр, Пітер Грінвей, Квентін Тарантіно, Джим Джармуш та інші.
Недоліки теорії
В першу чергу, це недооцінка інших учасників процесу створення кіно: продюсерів, операторів, композиторів акторів тощо. Не-режисери також можуть бути авторами фільму, наприклад голлівудського хореографа можна сміливо назвати творцем численних мюзиклів, де він був постановником, але не режисером.
Посилання
- BBC guide Auteur Theory in Film Criticism [ 14 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- — British Film Institute
- Теорія авторського кіно на сайті IMDb (англ.)
- Criticisms of autuer theory at scribd [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- (рос.) на сайті Театральная библиотека
- Авторська теорія [ 26 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.) на сайті RusShanson
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 1 листопада 2011.
- Авторське кіно (укр.).
- . Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 24 жовтня 2011.
- The-Auteur-Theory Film theories in Hitchcock Studies
- . Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 24 жовтня 2011.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 1 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 3 червня 2008. Процитовано 24 жовтня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teoriya avtorskogo kino abo prosto avtorska teoriya fr Cinema d auteur angl Auteur theory termin sho vikoristovuyetsya dlya vidobrazhennya traktuvannya rezhisera yak istinnogo avtora ta klyuchovoyi figuri procesu stvorennya filmu Ponyattya viniklo yak protest proti industrializaciyi kinematografu koli rezhiser mav pidlashtovuvatis pid dominuyuchu ideologiyu studiyi finansovi ramki oriyentaciyu na peresichnogo glyadacha StanovlennyaAvtorska teoriya virosla na robotah grupi entuziastiv yaki pracyuvali u zhurnali Cahiers du cinema ta vidstoyuvali pravo rezhisera na vlasne individualne bachennya Do yiyi poyavi kinofilm rozglyadavsya yak produkt kinoindustriyi skupnoyi diyalnosti prodyuseriv scenaristiv kompozitoriv aktoriv ta inshih Ale teoretiki Cahiers du cinema zvernuli uvagu na te sho navit v ramkah konveyernoyi studijnoyi sistemi Golivudu uspishno pracyuvali yaskravi individualisti nestemenni avtori tvorci Alfred Hichkok Orson Uells Fric Lang ta inshi Avtorska teoriya tisno asociyuyetsya z francuzkoyu novoyu hvileyu yiyi providnimi figurami ye Fransua Tryuffo Zhan Lyuk Godar Erik Romer Klod Shabrol Zhak Rivett Andre Bazen V terminah avtorskoyi teoriyi prijnyato takozh rozglyadati i nove nimecke kino 1970 h rokiv Jogo predstavniki Verner Hercog Vim Venders Folker Shlondorf Rajner Verner Fassbinder Aleksandr Klyuge Na osnovi avtorskoyi teoriyi sformuvalis taki ponyattya yak nezalezhne kino Andre Bazen Osnovi avtorskoyi teoriyi kino buli zakladeni she Andre Bazenom odnim iz tih hto stvoriv Cahiers Kajye dyu sinema U statti Pro avtorsku teoriyu On the Auteur Theory Cahier 70 1957 vin kazav sho avtorska teoriya ce sposib viboru osobistisnogo faktoru yak vidpravnoyi tochki v procesi rezhisuri yakij ne zavershuyetsya ale progresuye z odnogo filmu do inshogo formuyuchi individualnij pidhid avtora Aleksandr Astryuk She odin klyuchovij element teoriyi buv opisanij Aleksandrom Astryukom ce camera stylo abo kamera penzel yakoyu rezhiser mov pismennik olivcem chi hudozhnik penzlem boretsya proti perepon tradicijnogo opovidannya Endryu Sarris Endryu Sarris u 1962 kazav u svoyij statti Notatki z privodu avtorskoyi teoriyi Silnij rezhiser vkladaye svoyu osobistist u film slabkij rezhiser dozvolyaye osobistostyam inshih vtekti Cej tvir stav pochatkom poshirennya teoriyi u SShA i mistiv v sobi tri osnovni postulati rezhiser maye voloditi tehnichnoyu storonoyu kinematografa vmiti virazhati svoye tvorche nachalo u filmi vikoristovuyuchi svoyi tehnichni navichki nadavati kozhnij svoyij roboti vnutrishnye znachennya Fransua Tryuffo 1954 roku 21 richnij Fransua Tryuffo opublikuvav stattyu sho stala viznachalnoyu u sviti kino Deyaki tendenciyi francuzkogo kinematografu Une certaine tendance du cinema francais Politika Avtoriv odne z klyuchovih ponyat Tryuffo Vin stverdzhuvav sho navit najgirshi filmi Zhana Renuara zavzhdi budut cikavishi za najkrashi tvori Nemaye poganih chi dobrih filmiv tilki pogani chi garni rezhiseri U svoyij statti Tryuffo v pershu chergu vistupav proti scenaristiv zokrema tih yaki na jogo dumku nadmirno sproshuvali vidatni roboti francuzkoyi literaturi zadlya togo shob voni vidpovidali politichnim nastroyam tih dniv Avtorami vin nazvav Zhana Renuara Maksa Ofyulsa Zhaka Bekkera Zhaka Tati ta Roberta Bressona yaki okrim togo shob vidtochuvati svij vlasnij stil pisali scenariyi do svoyih filmiv abo brali uchast v roboti nad nimi KritikaGovoryachi avtorska teoriya chasto mayut na uvazi avtorske kino Art Cinema intelektualnij yevropejskij kinematograf mayuchi pri comu na uvazi sukupnist pevnih imen filmiv Taku sukupnist nazivayut she kanonom Pri comu vidilyayut kilka tipiv kanoniv u kino Velikij kanon period rozkvitu art sinema ta jogo stanovlennya yak mizhnarodnogo yavisha Federiko Fellini Mikelandzhelo Antonioni Ingmar Bergman Zhan Lyuk Godar Verner Hercog Luyis Bunyuel Andrij Tarkovskij Fransua Tryuffo Alen Rene Andzhej Vajda ta deyaki inshi Drugij kanon rezhiseri zhanrovogo v osnovnomu amerikanskogo studijnogo kino ukladenij u 1960 roci kritikami Cahiers du cinema ta Endryu Sarrisom Alfred Hichkok Rodzher Korman i tak dali Tretij kanon ce rezhiseri predstavniki suchasnogo kinematografu pochinayuchi iz 1970 rokiv sho prodovzhuyut tvoriti v tradiciyah visokih kanoniv Pri comu i stil roboti i imidzh konkretnogo rezhisera mozhut buti bud yakimi navit maksimalno dalekimi vid visokoyi intelektualnoyi naprugi vlastivoyi rezhiseram 50 60 rokiv Vazhliva gotovnist borotis za ideyu rezhiserskogo bachennya pravo vistupati avtorom kino j nesti za ce moralnu ta materialnu vidpovidalnist Na vidminu vid poperednih kanoniv ta tradiciyi rozvitku avtorskoyi teoriyi v Yevropi do cogo spisku mozhna vidnesti predstavnikiv z usogo svitu Pedro Almodovar Oleksandr Sokurov Devid Linch Emir Kusturica Lars fon Triyer Piter Grinvej Kventin Tarantino Dzhim Dzharmush ta inshi Nedoliki teoriyiV pershu chergu ce nedoocinka inshih uchasnikiv procesu stvorennya kino prodyuseriv operatoriv kompozitoriv aktoriv tosho Ne rezhiseri takozh mozhut buti avtorami filmu napriklad gollivudskogo horeografa mozhna smilivo nazvati tvorcem chislennih myuzikliv de vin buv postanovnikom ale ne rezhiserom PosilannyaBBC guide Auteur Theory in Film Criticism 14 kvitnya 2011 u Wayback Machine British Film Institute Teoriya avtorskogo kino na sajti IMDb angl Criticisms of autuer theory at scribd 7 listopada 2012 u Wayback Machine ros na sajti Teatralnaya biblioteka Avtorska teoriya 26 travnya 2012 u Wayback Machine ros na sajti RusShansonPrimitki Arhiv originalu za 21 chervnya 2012 Procitovano 1 listopada 2011 Avtorske kino ukr Arhiv originalu za 22 chervnya 2012 Procitovano 24 zhovtnya 2011 The Auteur Theory Film theories in Hitchcock Studies Arhiv originalu za 7 lipnya 2011 Procitovano 24 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 9 sichnya 2012 Procitovano 1 listopada 2011 Arhiv originalu za 3 chervnya 2008 Procitovano 24 zhovtnya 2011