Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Робе́р Брессо́н (фр. Robert Bresson [ʁɔˈbɛʁ bʁɛˈsɔ̃], нар. 25 вересня 1901 — 18 грудня 1999) — французький режисер та сценарист. Відомий як вкрай вимогливий до кадру, що виходить проникливим, сухим та ідеальним . За 50 років кінематографічної кар'єри (1933—1983) зняв 13 повнометражних фільмів, 8 з яких отримали фестивальні нагороди 
Франціясценарист
Робер Брессон у ВікісховищіЖиттєпис
Брессон народився у муніципалітеті Бромон-Ламот, в департаменті Пюї-де-Дом. Його батьками були Марі-Елізабер Клозель та Леон Брессон. Про дитинство Брессона мало відомостей, зокрема, залишається непідтвердженим рік його народження — 1901 чи 1907. Він навчався у ліцеї Лаканаль, розташованому в муніципалітеті Со в департаменті О-де-Сен, неподалік від Парижу, та почав займатися живописом по завершенні. Визначають три вирішальні впливи на його життя — католицизм, живопис та досвід Брессона як військовополоненого.
Брессон також займався фотографією. Свій перший короткометражний фільм, «Публічні справи» (фр. Les affaires publiques), він створив у 1934 році. Протягом Другої Світової війни він провів більше ніж рік у полоні, цей досвід стався йому у нагоді під час зйомок фільму «Засуджений до смерті втік» (фр. Un condamné à mort s'est échappé ou Le vent souffle où il veut). Протягом п'ятдесяти років своєї кар'єри Брессон створив тільки тринадцять повнометражних фільмів, це стало наслідком як його прискіпливого підходу до самого процесу зйомок, так і того, що Брессон знімав некомерційне кіно, тож часто зустрічався із труднощами у пошуках фінансування.
Тематика творів
Від самого початку Брессон намагався звільнити мову кіно від впливу театру, запрошуючи на ролі у своїх фільмах непрофесійних акторів. Католицьке виховання Брессона вплинуло на зміст багатьох його фільмів. Брессон часто звертається до тем спасіння, спокути гріхів, наприклад, у фільмі «Засуджений до смерті втік» (1956), де втеча військовополоненого прочитується як метафора релігійного спасіння. Брессон зазначає, що у тюрмі немає ніякої очевидної драми — можна почути, як когось розстрілюють, але це є частиною повсякденного життя. Це такий досвід, у якому об'єкти стають важливішими за персонажів — «тераса», «стіна», «звук потягу» — всі ці об'єкти та звуки утворюють якийсь інтимний зв'язок з людиною: «І це значно серйозніший зв'язок, та більш значущий, аніж той, коли чиїсь руки поєднуються з шиєю охоронця, якого намагаються задушити». У фільмах Брессона також присутній мотив соціальної критики, зокрема в його останніх картинах «Гроші» (фр. L'Argent) та «Можливо, Диявол» (фр. Le diable probablement). У 1975 році Брессон опублікував свої «Нотатки кінематографіста» (фр. Notes sur le cinématographe), де відстоює унікальний сенс слова «кінематографія». «Кінематографія» для Брессона є втіленням найшляхетнішої функції кіно. В той час як «фільм» є лише «театром, знятим на камеру», кінематографічний твір є спробою створити нову мову образів, що рухаються, та звуків. Говорячи про місце кіно серед інших мистецтв Брессон, перш за все, наполягає на відділенні кіно від театру, кажучи, що режисери даремно намагаються використати мову театру та його засоби для того, щоб створити фільм. Мова кіно відрізняється від мови театру тим, що вона відмовляється від «мімікрії» жестів, образів, звуків. Кіно має виражати себе не через образ як такий, але через їх поєднання — образи поєднуються один з одним та змінюють один одного як кольори на полотні: «Ти береш два образи, кожен з них є нейтральним, але раптом поряд один з одним вони оживають».
Роль в історії кінематографа
Брессона часто називають святим-покровителем кінематографістів, не тільки через те, що в його творах присутні християнські мотиви, але й через його внесок у кіномистецтво. Визначальними рисами його стилю стало специфічне використання звуку, співвіднесення певних звуків з образами та персонажами, метод «актора-моделі», який передбачав, що участь у зйомках беруть актори-аматори. Він вплинув на творчість таких режисерів як Андрій Тарковський, Міхаель Ганеке, Джим Джармуш, Брати Дарденн, , , , , Мартін Скорсезе, Жан-Люк Годар, Філіпп Гаррель, та Пол Шредер. «Нотатки кінематографиста» (1975) є однією з найвпливовіших книг у теорії та критиці кіно. Зокрема його теорія фільму вплинула на інших режисерів французької Нової Хвилі.
Цитати
- «Мій фільм вперше народжується у голові, він вмирає на папері та знов воскресає у живих створіннях та реальних об'єктах, з якими я працюю. Фільм їх вбиває, але варто розташувати їх у певному порядку та спроектувати на екран, як вони знов повертаються до життя неначе квіти у воді» — Робер Брессон.
- «Не намагайся наздогнати поезію. Вона проникне у твір сама через розщелини» — Робер Брессон.
Фільмографія
|
Визнання
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Приз Луї Деллюка | ||||
| 1950 | Щоденник сільського священика | Перемога | ||
| Венеційський кінофестиваль | ||||
| 1951 | Золотий лев | Щоденник сільського священика | Номінація | |
| Міжнародний приз | Перемога | |||
| Приз італійських кінокритиків | Перемога | |||
| Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Перемога | |||
| 1966 | Золотий лев | Навмання, Бальтазаре | Номінація | |
| Приз Сан Джорджіо | Перемога | |||
| Приз New Cinema | Перемога | |||
| Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Перемога | |||
| Спеціальна згадка | Перемога | |||
| 1967 | Приз Пасінетті (Паралельна секція) | Мушетт | Перемога | |
| 1989 | Приз за досягнення в кар'єрі | Робер Брессон | Перемога | |
| Синдикат французьких кінокритиків | ||||
| 1952 | Найкращий фільм | Щоденник сільського священика | Перемога | |
| 1958 | Засуджений до смерті — втік | Перемога | ||
| 1967 | Навмання, Бальтазаре | Перемога | ||
| 1968 | Мушетта | Перемога | ||
| Каннський міжнародний кінофестиваль | ||||
| 1957 | Золота пальмова гілка | Засуджений до смерті — втік | Номінація | |
| Найкращий режисер | Робер Брессон | Перемога | ||
| 1962 | Золота пальмова гілка | Процес Жанни Д'Арк | Номінація | |
| Спеціальний приз журі | Перемога | |||
| Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Перемога | |||
| 1967 | Золота пальмова гілка | Мушетт | Номінація | |
| Спеціальне відзначення журі | Перемога | |||
| Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Перемога | |||
| 1974 | Приз ФІПРЕССІ (Паралельна секція) | Ланселот Озерний | Перемога | |
| 1983 | Золота пальмова гілка | Гроші | Номінація | |
| Найкращий режисер | Робер Брессон | Перемога | ||
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | ||||
| 1960 | Золотий ведмідь | Кишеньковий злодій | Номінація | |
| 1971 | Чотири ночі мрійника | Номінація | ||
| Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Перемога | |||
| 1977 | Золотий ведмідь | Можливо, Диявол | Номінація | |
| Спеціальний приз журі — Срібний ведмідь | Перемога | |||
| Приз Interfilm | Перемога | |||
| Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Перемога | |||
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | ||||
| 1960 | «Срібна стрічка» найкращому режисеру іноземного фільму | Засуджений до смерті — втік | Номінація | |
| 1969 | Мушетт | Перемога | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні | ||||
| 1969 | Срібна мушля | Лагідна | Перемога | |
| Британський інститут кінематографії | ||||
| 1971 | Sutherland Trophy | Чотири ночі мрійника | Перемога | |
| Премія «Давид ді Донателло» | ||||
| 1977 | Перемога | |||
| Національна спілка кінокритиків США | ||||
| 1985 | Найкращий режисер | Гроші | Перемога | |
| Міжнародний кінофестиваль у Сан-Франциско | ||||
| 1988 | Приз Акіри Куросави | Перемога | ||
| Товариство драматичних авторів і композиторів (SACD) | ||||
| 1991 | Гран-прі | Перемога | ||
| Європейська кіноакадемія | ||||
| 1994 | Премія за життєві досягнення | Перемога | ||
Джерела
- Брессон Робер // Велика сучасна енциклопедія. У 10 т. — Х. : «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2014. — Т. 2 Б-Г. — 352 с. — (т.2).
Примітки
- https://bertrandbeyern.fr/50-tombes-de-realisateurs-dans-le-monde/
- ВСЕ, 2014, с. 83.
- An Interview with Robert Bresson // Bert Cardullo. Soundings on cinema: speaking to film and film artists. — SUNY Press, 2008. — 289 p. — P. 152.
- Keith Reader. Robert Bresson. — Manchester University Press ND, 2000 — 166 p. — P. 1.
- Повний перелік нагород та номінацій Робера Брессона на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- Брессон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Робер Брессон на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Robe r Bresso n fr Robert Bresson ʁɔˈbɛʁ bʁɛˈsɔ nar 25 veresnya 1901 18 grudnya 1999 francuzkij rezhiser ta scenarist Vidomij yak vkraj vimoglivij do kadru sho vihodit proniklivim suhim ta idealnim Za 50 rokiv kinematografichnoyi kar yeri 1933 1983 znyav 13 povnometrazhnih filmiv 8 z yakih otrimali festivalni nagorodi Rober BressonRobert BressonZobrazhennyaData narodzhennya25 veresnya 1901 1901 09 25 Misce narodzhennyaBromon Lamot FranciyaData smerti18 grudnya 1999 1999 12 18 98 rokiv Misce smertiDru syur Druett FranciyaPohovannyaQ110339347 1 Gromadyanstvo FranciyaReligiyakatolictvoAlma materLicej LanakalProfesiyakinorezhiser scenaristKar yera1934 1983NapryamdramaNagorodi Zolotij lev za vnesok u kinematograf 1989 IMDbID 0000975robertbresson org Rober Bresson u VikishovishiZhittyepisBresson narodivsya u municipaliteti Bromon Lamot v departamenti Pyuyi de Dom Jogo batkami buli Mari Elizaber Klozel ta Leon Bresson Pro ditinstvo Bressona malo vidomostej zokrema zalishayetsya nepidtverdzhenim rik jogo narodzhennya 1901 chi 1907 Vin navchavsya u liceyi Lakanal roztashovanomu v municipaliteti So v departamenti O de Sen nepodalik vid Parizhu ta pochav zajmatisya zhivopisom po zavershenni Viznachayut tri virishalni vplivi na jogo zhittya katolicizm zhivopis ta dosvid Bressona yak vijskovopolonenogo Bresson takozh zajmavsya fotografiyeyu Svij pershij korotkometrazhnij film Publichni spravi fr Les affaires publiques vin stvoriv u 1934 roci Protyagom Drugoyi Svitovoyi vijni vin proviv bilshe nizh rik u poloni cej dosvid stavsya jomu u nagodi pid chas zjomok filmu Zasudzhenij do smerti vtik fr Un condamne a mort s est echappe ou Le vent souffle ou il veut Protyagom p yatdesyati rokiv svoyeyi kar yeri Bresson stvoriv tilki trinadcyat povnometrazhnih filmiv ce stalo naslidkom yak jogo priskiplivogo pidhodu do samogo procesu zjomok tak i togo sho Bresson znimav nekomercijne kino tozh chasto zustrichavsya iz trudnoshami u poshukah finansuvannya Tematika tvorivVid samogo pochatku Bresson namagavsya zvilniti movu kino vid vplivu teatru zaproshuyuchi na roli u svoyih filmah neprofesijnih aktoriv Katolicke vihovannya Bressona vplinulo na zmist bagatoh jogo filmiv Bresson chasto zvertayetsya do tem spasinnya spokuti grihiv napriklad u filmi Zasudzhenij do smerti vtik 1956 de vtecha vijskovopolonenogo prochituyetsya yak metafora religijnogo spasinnya Bresson zaznachaye sho u tyurmi nemaye niyakoyi ochevidnoyi drami mozhna pochuti yak kogos rozstrilyuyut ale ce ye chastinoyu povsyakdennogo zhittya Ce takij dosvid u yakomu ob yekti stayut vazhlivishimi za personazhiv terasa stina zvuk potyagu vsi ci ob yekti ta zvuki utvoryuyut yakijs intimnij zv yazok z lyudinoyu I ce znachno serjoznishij zv yazok ta bilsh znachushij anizh toj koli chiyis ruki poyednuyutsya z shiyeyu ohoroncya yakogo namagayutsya zadushiti U filmah Bressona takozh prisutnij motiv socialnoyi kritiki zokrema v jogo ostannih kartinah Groshi fr L Argent ta Mozhlivo Diyavol fr Le diable probablement U 1975 roci Bresson opublikuvav svoyi Notatki kinematografista fr Notes sur le cinematographe de vidstoyuye unikalnij sens slova kinematografiya Kinematografiya dlya Bressona ye vtilennyam najshlyahetnishoyi funkciyi kino V toj chas yak film ye lishe teatrom znyatim na kameru kinematografichnij tvir ye sproboyu stvoriti novu movu obraziv sho ruhayutsya ta zvukiv Govoryachi pro misce kino sered inshih mistectv Bresson persh za vse napolyagaye na viddilenni kino vid teatru kazhuchi sho rezhiseri daremno namagayutsya vikoristati movu teatru ta jogo zasobi dlya togo shob stvoriti film Mova kino vidriznyayetsya vid movi teatru tim sho vona vidmovlyayetsya vid mimikriyi zhestiv obraziv zvukiv Kino maye virazhati sebe ne cherez obraz yak takij ale cherez yih poyednannya obrazi poyednuyutsya odin z odnim ta zminyuyut odin odnogo yak kolori na polotni Ti beresh dva obrazi kozhen z nih ye nejtralnim ale raptom poryad odin z odnim voni ozhivayut Rol v istoriyi kinematografaBressona chasto nazivayut svyatim pokrovitelem kinematografistiv ne tilki cherez te sho v jogo tvorah prisutni hristiyanski motivi ale j cherez jogo vnesok u kinomistectvo Viznachalnimi risami jogo stilyu stalo specifichne vikoristannya zvuku spivvidnesennya pevnih zvukiv z obrazami ta personazhami metod aktora modeli yakij peredbachav sho uchast u zjomkah berut aktori amatori Vin vplinuv na tvorchist takih rezhiseriv yak Andrij Tarkovskij Mihael Ganeke Dzhim Dzharmush Brati Dardenn Martin Skorseze Zhan Lyuk Godar Filipp Garrel ta Pol Shreder Notatki kinematografista 1975 ye odniyeyu z najvplivovishih knig u teoriyi ta kritici kino Zokrema jogo teoriya filmu vplinula na inshih rezhiseriv francuzkoyi Novoyi Hvili Citati Mij film vpershe narodzhuyetsya u golovi vin vmiraye na paperi ta znov voskresaye u zhivih stvorinnyah ta realnih ob yektah z yakimi ya pracyuyu Film yih vbivaye ale varto roztashuvati yih u pevnomu poryadku ta sproektuvati na ekran yak voni znov povertayutsya do zhittya nenache kviti u vodi Rober Bresson Ne namagajsya nazdognati poeziyu Vona pronikne u tvir sama cherez rozshelini Rober Bresson Filmografiya1934 Publichni spravi Les affaires publiques 1943 Vulichni yangoli Les Anges du peche 1945 Dami Bulonskogo lisu Les dames du Bois de Boulogne 1951 Shodennik silskogo svyashenika Journal d un cure de campagne 1956 Zasudzhenij do smerti vtik Un condamne a mort s est echappe ou Le vent souffle ou il veut 1959 Kishenkovij zlodij Pickpocket 1962 Proces Zhanni D Ark Proces de Jeanne d Arc 1966 Navmannya Baltazare Au hasard Balthazar 1967 Mushett Mouchette 1969 Lagidna Une femme douce 1971 Chotiri nochi mrijnika Quatre nuits d un reveur 1974 Lanselot Ozernij Lancelot du Lac 1977 Mozhlivo Diyavol Le diable probablement 1983 Groshi L argentViznannya Nagorodi ta nominaciyi Robera Bressona Rik Kategoriya Film RezultatPriz Luyi Dellyuka1950 Shodennik silskogo svyashenika PeremogaVenecijskij kinofestival1951 Zolotij lev Shodennik silskogo svyashenika NominaciyaMizhnarodnij priz PeremogaPriz italijskih kinokritikiv PeremogaPriz Mizhnarodnoyi Katolickoyi organizaciyi v carini kino OCIC Peremoga1966 Zolotij lev Navmannya Baltazare NominaciyaPriz San Dzhordzhio PeremogaPriz New Cinema PeremogaPriz Mizhnarodnoyi Katolickoyi organizaciyi v carini kino OCIC PeremogaSpecialna zgadka Peremoga1967 Priz Pasinetti Paralelna sekciya Mushett Peremoga1989 Priz za dosyagnennya v kar yeri Rober Bresson PeremogaSindikat francuzkih kinokritikiv1952 Najkrashij film Shodennik silskogo svyashenika Peremoga1958 Zasudzhenij do smerti vtik Peremoga1967 Navmannya Baltazare Peremoga1968 Mushetta PeremogaKannskij mizhnarodnij kinofestival1957 Zolota palmova gilka Zasudzhenij do smerti vtik NominaciyaNajkrashij rezhiser Rober Bresson Peremoga1962 Zolota palmova gilka Proces Zhanni D Ark NominaciyaSpecialnij priz zhuri PeremogaPriz Mizhnarodnoyi Katolickoyi organizaciyi v carini kino OCIC Peremoga1967 Zolota palmova gilka Mushett NominaciyaSpecialne vidznachennya zhuri PeremogaPriz Mizhnarodnoyi Katolickoyi organizaciyi v carini kino OCIC Peremoga1974 Priz FIPRESSI Paralelna sekciya Lanselot Ozernij Peremoga1983 Zolota palmova gilka Groshi NominaciyaNajkrashij rezhiser Rober Bresson PeremogaBerlinskij mizhnarodnij kinofestival1960 Zolotij vedmid Kishenkovij zlodij Nominaciya1971 Chotiri nochi mrijnika NominaciyaPriz Mizhnarodnoyi Katolickoyi organizaciyi v carini kino OCIC Peremoga1977 Zolotij vedmid Mozhlivo Diyavol NominaciyaSpecialnij priz zhuri Sribnij vedmid PeremogaPriz Interfilm PeremogaPriz Mizhnarodnoyi Katolickoyi organizaciyi v carini kino OCIC PeremogaItalijskij nacionalnij sindikat kinozhurnalistiv1960 Sribna strichka najkrashomu rezhiseru inozemnogo filmu Zasudzhenij do smerti vtik Nominaciya1969 Mushett PeremogaMizhnarodnij kinofestival u San Sebastyani1969 Sribna mushlya Lagidna PeremogaBritanskij institut kinematografiyi1971 Sutherland Trophy Chotiri nochi mrijnika PeremogaPremiya David di Donatello 1977 PeremogaNacionalna spilka kinokritikiv SShA1985 Najkrashij rezhiser Groshi PeremogaMizhnarodnij kinofestival u San Francisko1988 Priz Akiri Kurosavi PeremogaTovaristvo dramatichnih avtoriv i kompozitoriv SACD 1991 Gran pri PeremogaYevropejska kinoakademiya1994 Premiya za zhittyevi dosyagnennya PeremogaDzherelaBresson Rober Velika suchasna enciklopediya U 10 t H Knizhkovij klub Klub simejnogo dozvillya 2014 T 2 B G 352 s ISBN 978 966 14 3972 5 ISBN 978 966 14 3974 9 t 2 PrimitkiRober Bresson u sestrinskih VikiproyektahPortal Kinematograf Citati u Vikicitatah Rober Bresson u Vikishovishi https bertrandbeyern fr 50 tombes de realisateurs dans le monde VSE 2014 s 83 An Interview with Robert Bresson Bert Cardullo Soundings on cinema speaking to film and film artists SUNY Press 2008 289 p P 152 Keith Reader Robert Bresson Manchester University Press ND 2000 166 p P 1 Povnij perelik nagorod ta nominacij Robera Bressona na sajti IMDb angl PosilannyaBresson Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Rober Bresson na sajti IMDb angl