Лі́тній сад — палацово-парковий ансамбль в історичному центрі Санкт-Петербургу, що виник на початку XVIII ст. і змінювався згідно з панівною модою протягом трьох століть.
рос. Летний сад | |
---|---|
Центральна алея | |
59°56′41″ пн. ш. 30°20′08″ сх. д. / 59.94472222224977287° пн. ш. 30.335555555583777476° сх. д.Координати: 59°56′41″ пн. ш. 30°20′08″ сх. д. / 59.94472222224977287° пн. ш. 30.335555555583777476° сх. д. | |
Країна | Росія |
Розташування | Санкт-Петербург |
Засновано | 1704 |
Оператор | Державний Російський музей |
Число відвідувачів | 500 000 на рік |
Статус: | d |
Літній сад (Санкт-Петербург) (Росія) | |
Літній сад у Вікісховищі |
Сад ніколи не був обділений увагою, навіть в часи змін моди і погіршення стану. На початку XXI століття його історію поділили на такі умовні періоди:
- 1704–1710 рр.
- 1710–1716 рр.
- 1716–1725
- 1725–1750
- 1750–1787
- XIX століття
- XX ст.
- XXI ст.
Заснування
Засновником саду був російський цар Петро І (1672–1725). Як особа, він підійшов до створення парку в 1703 році у віці трохи за тридцять. Позаду були знайомство з невеличкими садами Москви (фруктовими і декоративними), перебування в Голландії і знайомство з голландським садівництвом. Саме голландські регулярні сади і були зразками для розпланування майбутнього Літнього саду в Петербурзі, котрий на 1703–1704 роки ще не був столицею.
Залишки садиби Конау
Для створення власного саду цар обрав залишки садиби Конау через річку Нева навпроти закладеної Петропавлівської фортеці і Троїцької площі з її першим ринком міста та спорудою Сената. Колись це була невелика садиба шведського майора Еріха Берндта фон Конау з помешканням і невеликим садом, котра перейшла у володіння царя як військовий трофей.
Першим виникло тимчасове приміщення для царя. До розпланування території підступилися лише 1704 року. Ведення війни з потужною на той час Швецією обмежувало царя в коштах і можливостях. Тому на початковому етапі садом опікувались російські майстри — Іван Матвєєв (16??—1707, бомбардир і військовий інженер, фонтанних справ майстер) та російські садівники. Іван Матвєєв. працював за наказами самого царя, бо самовладне правління Петра І розповсюджувалось і на створення садів. Матвєєв готував майданчики під споруди, копав гаванець, брав участь в створенні садових стежок і невеликих фонтанів. Роботи йшли тільки влітку. Внесок Матвєєва в створення саду був невеликим, бо він помер 1707 р.
На створення саду впливало декілька факторів — вивчення природних умов місцевості, що страждала від повеней, необхідність завозити сюди кущі, дерева і квіти з Московії і з-за кордону і запрошені майстри-ландшафтні архітектори. Серед останніх були голландці, француз, італійці, що дотримувались різних національних традицій в паркобудуванні. Працював тут і російський архітектор Михайло Земцов (1684–1743).
Територію саду постійно підсипали землею, аби підвищити рівень ґрунту і цим захиститись від повеней. Були створені кордони саду, який згодом матиме три різні ділянки : дві декоративні і одну з фруктовими деревами. Резиденцію Петра І, котру створювали на острівці Усадиця біля Неви, відокремили від Другої ділянки каналом (так звана Лебяжа канавка). Перший Літній сад мав трикутну форму, розділену на двоє : парадна частина з Літнім палациком царя і регулярним розплануванням та фонтанами і господарська (за Поперечним каналом), там на заболоченій ділянці викопали фігурний Карпієв ставок і висадили овочі. Петро І пишався власним садом і вже 1716 року наказав створити гравюру з краєвидом Лінього саду, яку виконав Олексій Зубов. Завдяки цьому був збережений первісний вигляд розпланування саду, де ще йшли будівельні і інженерні роботи.
Сад за часів Яна Роозена
Удосконалювати Літній сад в Петербурзі на новому етапі Петро І запросив садівника з Голландії у 1712 р. Роозен підсилив голландські риси Літнього саду, що стануть головувати в розплануванні і що відчутні досі (бічне розташування палацу володаря, палац не стоїть на головній осі ансамблю, внесення в сад елементів жарту, розподіл території на тематичні кабінети тощо). В голландському саду мало терас і вони невисокі, або їх нема взагалі, бо мала і ділянка саду. Парадні частини саду невеликі. Відвідувачі саду приховані від наглядачів з палацу за критими галереями тощо..
Все це притаманно і первісному Літньому саду часів Яна Роозена. Дерев'яне помешкання царя замінили на кам'яне, але він знову вибудований не на головній осі ансамблю, а збоку. Елементом жартівливості-розважальності були особливі фонтани-жарти — на теми байок Езопа, на теми полювань (механічна собака жене механічну качку тощо). Сад має риси представницькі (фонтани, зелений лабіринт, власний звіринець) і господарські (ділянка з плодовими деревами, Оранжерея, Карпієв ставок з рибою, ділянка з городиною, будинок для слуг, водонагнітна вежа для фонтанів, лазня).
Піклування про Літній сад
Цар роками опікувався власним садом. Під час перебування в Києві 1706 р. від відіслав у Петербург луківки білих лілей. Із Голландії було виписано дві тисячі молодих лип. Під час перебування в Підгорецькому замку придбав декілька мармурових погрудь, серед яких опинились погруддя Яна III Собешина та королеви Марії Казимири. Цар підсилював привабливість власного саду новими придбаннями. Саме сюди перевезли давньоримську скульптуру Венери, придбану в Римі дипломатом Савою Рагузинським і Готторпський глобус, що декілька років перебував в Літньому саду. Літній сад не був єдиним регулярним парком в Петербурзі. Найбільшим парком столиці був сад при садибі князя Меншикова за Посольським палацом на Василівському острові. Найбільш витриманим в стилі бароко був сад при Італійському палаці, що належав Катерині Першій, дружині царя Петра. Їй же належав і невеличкий палацово-парковий ансамбль в Катерингофі на узбережжі Балтійського моря.
- Садиба Меншикова з Посольським палацом і парком, 1715 р., гравер О. Зубов
- Заміський палацово-парковий ансамбль Катерингоф, 1716,гравер О. Зубов
У Літньому саду працюють найкращі архітектори, запрошені в Петербург з-за кордону. Кам'яний Літній палац створив Доменіко Трезіні. Розкішний бароковий павільйон «Грот» створено за проектом Андреаса Шлютера.
- Бартоломеус Еггерс. Погруддя Яна III Собеського в Літньому саду.
- Арх. Андреас Шлютер. Парковий павільйон Грот (праворуч)
- Бартоломеус Еггерс. Польська королева Марія Казимира
Відвідини Парижа і Версальського парку
Петро І часто хворіє і вимушений лікуватись за кордоном навіть під час війни. 1717 року він відвідав Голландію (Амстердам, Гаага, Антверпен, Спа) і Париж. Петро І лікується і водночас удосконалює власні знання. Серед відвідин царя — Версальський парк. Французький досвід в паркобудуванні відтепер визнано і російським царем. З надламаною у Великій Північній війні Швецією почались перші мирні перемови. Відтепер цар може збільшити кошти і зусилля на створення садів в Петербурзі. Ідуть роботи по створенню парадних садів в Царському Селі, біля Італійського палацу, в Стрельні і згодом в Петергофі. Масштаб і будівельних, і паркових робіт в Петербурзі зростає в декілька разів. Для цього потрібні нові кадри. І в Петербург запрошена низка високо обдарованих майстрів — Карло Бартоломео Растреллі, Олександр Леблон, Деніс Брокет, Георг Маттарнові, Ніколо Мікетті, Йоган-Ґоттфрід Шедель, Гаетано Кьявері, художники — декоратори Ніколя Піно, Філіп Пільман, .
Найбільший вплив на паркобудівну ситуацію в Петербурзі мав Жан-Батіст Леблон (в Росії його звали Олександр Леблон), учень самого Андре Ленотра.
Втручання Жана-Батіста Леблона
Петро І мав приватну бібліотеку, в яку розмістив і видання щодо паркобудування. На тлі погано перекладених російською і іноземних видань виділялось майстерністю друку і викладеним матеріалом французьке видання «Практика пана Леблона про сади». Саме цього автора і вдалося запросити на службу в Петербург. Леблон надзвичайно виділявся серед оточення і чудовою освітою, і обдарованістю. Але був поганим дипломатом і ще гіршим слугою. Дарма хліба не їв і створив декілька зразкових проектів парадних садів, цілком оригінальних. Особливо значними були його проектні рішення для Літнього саду та для царської резиденції в Стрельні, котра передувала створенню резиденції в Петергофі. Його пропозиції мали значний вплив на паркобудівну ситуацію в Петербурзі і надзвичайно підняли посередній рівень проектів у новій столиці.
Леблон частково переробив інтимні і замалі ділянки голландського за характером саду Роозена, подовжив і поглибив його перспективу, вивів розпланування за первісні кордони саду. Нове рішення отримали чотири перші боскети. Вся композиція отримала довгу центральну вісь, що перетинала сад і виходила за межі нового палацу французького зразка, на місці якого нині архітекторів Баженова та Бренна. В Літньому саду створили зелений лабіринт і довкола Лебяжої канавки — довгий, сухий, мережевий партер, прикрашений різнокольоровими камінцями, фонтаном і скульптурами. Леблон надзвичайно майстерно переробив ділянки саду, створені до нього, розвинув і збільшив парадну частину саду, незвично обіграв асиметрію його плану, особливо за новим палацом з новим і пишним розплануванням французького зразка.
Сад за проектом Леблона був реалізований частково через інтриги оточення і шалений спротив фаворита Меншикова, з яким гордовитий парижанин встиг посваритися. Меншиков сприяв спочатку руйнації авторитету Леблона в очах царя, а потім і його життя. Передчасна смерть француза в Петербурзі звела реалізацію планів Леблона нанівець — і в Стрельні, і в Літньому саду. Лише його проекти дивували візитерів столиці і гостей Петра І та слугували окрасою приватної бібліотеки царя як ще один раритет доби бароко.
Пропаганда війни і меморіальне значення саду
Головною справою власного життя Петро І вважав ведення війни (про власну участь в Великій Північній війні він особисто писав книгу). Цим він нічим не відрізнявся від шведського короля Карла XII чи француза Луї XIV. В феодальному суспільстві головною перевагою володаря вважали його військові здібності і вдачу, усі інші переваги принагідно поєднували з цим.
Пропаганді війни Петро І приділяв значну увагу, цьому слугували навіть театральні вистави його часів і скульптури Літнього саду. Серед них досі — богиня війни Беллона, богиня-воїтелька Афіна, скульптура «Слава воякам» з обеліском і вінком для загиблих, погруддя полководців Александра Македонського та короля Яна III Собеського. Апофеозом військових перемог російського царя стала скульптурна група «Алегорія Ніштадської угоди», котру Петро І замовив італійському скульпторові П'єтро Баратта (1659–1729). Алегорична скульптурна група створена в 1722 році і перевезена в Петербург.
По смерті Петра І його нащадки почали вважати Літній сад і Літній палац царя — меморіальними місцями першого російського імператора. Хоча це не заважало використовувати його Літній палац під житло посадовців і вельможних гостей, нищити декор залів і вивозити мармурові скульптури в інші резиденції.
- П. Баратта, «Слава вояків»
- Богиня війни Беллона
- Томас Квеллінус, богиня-воїтелька Афіна.
Занепад наприкінці XVIII ст.
Надалі Літнім садом опікувався архітектор Ф. Б. Растреллі. Кількість статуй зросла до 200. Серед скульптур були твори майстрів Італії і Фландрії. Приблизно з доби Растреллі почалася всесвітня слава цього саду. Занадто завантажений завданнями на інших будівельних майданах, Вартоломей Растреллі не приділяв значної уваги Літньому саду. Хоча як ландшафтний архітектор мало поступався в обдарованості Ніколо Мікетті чи Олександру Леблону. Саме Растреллі збудував палац для імператриці Анни Іванівни (знищений, нині Марсове поле) і сад з величним каскадом «Амфитеатр» (1734–1738), прикрашений фонтаном і скульптурами (знищені).
Річка Нева до 1760-х років підступала до огорожі і галерей самого саду. Розвиток міста в цьому районі сприяв переплануванням. Берег річки підсипали майже на сімдесят метрів і створили новий шлях. Згодом тут виникне нова набережна. В саду почали розбирати поруйновані і застарілі дерев'яні павільйони без створення нових (галерею Земцова з античною Венерою, всі альтанки, лазню, птахівник, оранжерею тощо.) Сад візуально спорожнів і примітизувався. 21 вересня 1777 р. Літній сад надзвичайно постраждав від чергової повені. Були зруйновані фонтани, мережевий партер і павільйон «Грот». Мода на пейзажні парки, агресивно запроваджена новою імператрицею Катериною II, відбилася і на Літньому саду. Фонтани і партер не відновили, а засипали сміттям і землею, аби знову підвищити рівень ґрунту. Барокове розпланування саду невпинно нищили, наближаючи його до примітивного пейзажного типу.
в XIX ст.
Поступово сад втратив всі риси барокового стилю (вистригання рослин, всі фонтани, Грот, канал в середині саду, всі будівлі Земцова). Лише нова огорожа була на рівні світових витворів мистецтва. Надзвичайно змінився склад скульптур саду. Всі найкращі зразки з мармуру перенесені в царські резиденції, скульптури з свинцю, попсовані негодою, знищені і не відновлені.
Серед нових скульптур — монумент на честь російського байкаря Івана Крилова (скульптор П. К. Клодт, 1851–1855), котрий надзвичайно відрізнявся і матеріалом (використана бронза), і стилем від мармурової пластики доби бароко. Ще 1799 за проектом архітектора Г. П. Пильнікова створили кам'яну терасу на набережній Лебяжої канавки. Архітектор перебудував павільйон «Грот» на «Кофейний будиночок» (1826 р.) в стилістиці ампіру. За проектом Л. І. Шарлеманя з боку річки Мойки створили чавунну огорожу іншого за стилем малюнку й дерев'яний «Чайний будиночок» (1827 р.). Сад невпинно деградує, заміняють його рослинність, зменшується кількість мармурових скульптур. Таким він і увійшов у 20 століття.
В XX ст.
За часів СРСР вигляд саду підтримували на кінець 19-го століття. В роки Ленінградської блокади Літній сад і його рослини сильно постраждали від артилерійських обстрілів. В повоєнні роки проводили підсадження нових рослин, не дуже опікуючись відповідністю їх історичним зразкам. Частка старих дерев хворіла, мертві дерева вирубали. Йшов процес невпинного старіння і смерті старовинних дерев саду, гостро постала проблема заміни хворих дерев і відновлення втрачених, бо сад давно пройшов період розквіту. Виявилося, що рослини в саду не підживлювали мінеральними добривами.
У повоєнні роки павільйони і галявини саду використовували для проведення невеликих виставок, серед яких — виставка скульптур Свініна, графіка Михайла Успенського, театральні роботи Леона Бакста та інші.
Вивчення історії саду
Дослідження історії саду розпочали доволі пізно — лише в XX столітті. Дослідження започаткувала пані Дубяго Н. Б., професор і засновник ленінградської школи ландшафтних архітекторів. Саме вона була автором видання "Русские регулярные сады и парки" (1963) і першого проекту реставрації Літнього саду, яку неповно провели в 1946–1950 рр. В 1970–1980-ті рр., під час досліджень і ремонтів у Літньому палаці Петра І і першими археологічними розкопками на садових ділянках, ландшафтний архітектор Н. Е. Туманова запропонувала відродити частку фонтанів колишнього барокового саду. Але в СРСР її не почули і в саду нічого не відродили. Залишки колекцій садово-паркових скульптур в музеях і парках Ленінграда досліджували також сама пані Дубяго Н. Б. (науковець Лісотехнічної академії), науковці Ермітажу — Андросов С. О. та інші. Частка збережених скульптур колишнього барокового саду була відкрита для відвідувачів в Меншиковському палаці в Ленінграді, коли там створили музейну експозицію «Культура Російської імперії першої третини 18 століття» (Джузеппе Торретто (1661–1743), скульптура «Діана з Амуром та песиком»).
До археологічного дослідження Літнього саду повернулись лише по розпаду СРСР, коли Російський музей ініціював нові дослідження саду і план по його частковому відродженню в стилістиці бароко. Тоді і були відкриті в Літньому саду залишки басейнів і фонтанної системи, котрі засипали будівельним сміттям і землею наприкінці XVIII ст.
- Павільйн «Грот», фіксаційний план
- Фасад і план Літнього палацу до 1727 р.
- Фасад «Грота» в Літньому саду до 1727 р.
Унікальна колекція барокової скульптури
- Алегорія осені
- Філософ Геракліт
- Погруддя Александра Македонського
Сучасна колекція скульптур в саду не досягає і половини від первісних двохсот. Вона складалась десятиліттями, але її склад постійно змінювався через вивезення в інші сади, акти вандалізму і руйнації від агресивних чинників середовища. Остаточно знищені всі скульптури зі свинцю і частка з мармуру. Дослідження пластики Літнього саду розпочато лише в 20 ст. Пані Ж. Мацулевич почала ці дослідження в 1930-ті рр., в 1936 — з друку вийшла її книга російською «Летний сад и его скульптура». Твори італійських майстрів, перевезені в Санкт-Петербург, вивчали не тільки російські науковці, а і закордонні. Барокову пластику венеціанських майстрів досліджував італієць К. Семенцато, що визнав внесок пані Мацулевич і використав його в власній книзі. Особливістю твору К. Семенцато було внесення не тільки довідок-життєписів венеціанських скульпторів, а і каталоги їх творів, збережених та вже знищених. Це було введенням в науковий обіг значної кількості фактів і зробило видання К. Семенцато довідником для музейників, важливим матеріалом для нових атрибуцій. Завдяки дослідженням К. Семенцато та С. О. Андросова частку скульптур ідентифікували, навіть коли вони не мали підписів автора. Відтепер вони пов'язані з іменами Джузеппе Дземіньяні, Джованні Бонацца (1654–1736), Антоніо Тарсія (1663–1739), Альвізе Тальяпьєтра (1670–1747), Паоло Гропеллі, Антоніо Коррадіні (1668–1752). Маленьким відкриттям було визнання, що в Літньому саду представлені не тільки твори італійських митців, а і твори скульпторів Фландрії доби бароко (серед них Томас Квеллінус 1661–1709), німця із Вестфалії, що працював в Італії (Генріх Мейрінг, 1628–1723) тощо.
Алегорія Ночі
Поспішність у придбанні скульптур за кордоном призвела до придбання також другорядних і малоцікавих творів. Саме вони склали найбільшу групу серед випадково збережених скульптур саду, які датують останніми десятиліттями 17 і першою третиною 18 століття. Копій небагато, серед них — Аполлон Бельведерський, оригінал якого створено в добу еллінізму. Одну з копій і розмістили в саду.
Серед скульптур, що мають непересічне значення — таємнича «Німфа Літнього саду», ім'я якої загубилось, як і ім'я її творця (за припущеннями — фламандець). Але популярність скульптури «Алегорія Ночі» перевищила всі інші. Виконана скульптором Джованні Бонацца, формально вона входить до циклу з чотирьох скульптур «Перебіг доби», де також «Полудень», «Помираючий день» і «Аврора». Але майстерність виконання алегорії Ночі перевищила інші твори типової для бароко серії. До «Алегорії Ночі» ідуть на поклоніння, як до мадонн. Саме «Ніч» увічнила в своєму вірші Анна Ахматова.
Початок 21-го ст.
На початку 21-го століття прийняте рішення частково реставрувати Літній сад з поверненням йому рис бароко, що були втрачені. Про повернення саду в кордони 1717 чи 1750 року не йдеться (давно знищені палац Анни Іванівни і Літній — Єлизавети Петрівни, на місці останнього — Інженерний замок). Колишній фруктовий сад часів Петра І давно розділений сучасним шосе між садом Інженерного замку і садом Державного Російського музею, обидва мають вигляд пейзажних. На місці Потішного поля (колишнє Марсово поле в Петербурзі) створено радянський меморіал жертв революції, де поховані загиблі в лютневу революцію та вояки проти антирадянського повстання 6—21 липня 1918 року в місті Ярославль, вояки оборони Петрограда від військ генерала Н. Н. Юденича тощо. Поле і цвинтар мають регулярне розпланування нового зразка за проектом радянського архітектора Івана Фоміна (1872–1936).
Часткова реставрація проведена лише на трикутній ділянці найпервісного Літнього саду в кордонах 1716 року.
- 2004 року Літній сад разом з Літнім палацом передали до складу Державного Російського музею. Відтепер він став філією Російського музею, де також і Строгановський палац.
- Мармурова скульптура доби бароко перенесена в сховища Російського музею, що опікується теперішнім Літнім садом. Відвідувачі можуть побачити їх в Залі антиків Михайлівського замка, ще однієї філії музею. Там стоять відреставровані оригінали 18 століття. На їх місцях в саду — копії, виготовлені за новим рецептом суміші (портландцемент).
- Літній сад за первісним планом був садом фонтанів. За припущеннями, в саду було декілька десятків малих фонтанів в часи розквіту саду. В документах віднайдені назви лише десяти відомих фонтанів. Всі вони були знищені, сад перетворений на пейзажний і відвідувачі за два століття звикли до повної відсутності водометів, наче їх не було тут ніколи. Найбільш несподіваним колись був фонтан «Фараон». Його створили в павільйоні «Грот». Він мав скульптурну групу «Фараон з вояками» і був справжньою екзотикою (всі фігури були створені зі свинцю). Відновити розібраний в 1781 році фонтан «Фараон», як і зниклий павільйон «Грот», неможливо.
В саду на 2012 р. відновлені фонтани центральної алеї і один старовинний — законсервований і накритий скляним дахом. Діючих фонтанів — вісім, чотири — на Головній алеї та ще чотири в нововідроджених боскетах.
- Регулярне, геометричне розпланування саду в 2012 році підсилюють дерев'яні наскрізні паркани, пофарбовані в зелений колір. Вони — своєрідний кордон, до якого можуть рости кущі. Саме за лініями цього кордону кущі будуть вистригати. Адже сад бароко дозволяє досить активне втручання садівників у зростання рослин, у формування крон. Коли кущі підростуть і зміцніють, їх вистрижуть, а дерев'яні паркани приберуть (за планом — роки через три).
- На 2012 рік в саду висаджено більше однієї тисячі нових лип і більше двох тисяч кущів. В сад повернули квіти.
- Сад отримав нове освітлення і сучасні інженерні мережі. Як нові виставкові майдани використані відновлені барокові павільйони «Пташиний двір» та «Мала оранжерея».
- Аби наблизити нинішній Літній сад до історичного, на колишній господарській ділянці висадили овочі — моркву, капусту, картоплю, деякі прянощі. В оранжереях висаджені цитрусові. За планом, цитрусові рослини будуть виставляти в горщиках, як то було і раніше, тільки влітку.
Галерея
- Центральна алея
- Вигляд французького мережевого партеру від Лебяжої канавки.
- Літній сад. Боскет.
- Французький партер.
- Берсо
- Центральна алея. Фонтан «Царицин».
- Пташиний двір
- Французький партер з вазами
- Мала оранжерея
Джерела і посилання
- Вергунов А. П. Горохов В. А. «Русские сады и парки» М, «Наука», 1988 (рос.)
- Курбатов В. Я. «Сады и парки», СПб, 1916 (рос.)
- Косаревский И. А. «Искусство паркового пейзажа», М, 1977 (рос.)
- Дубяго Т. Б. «Русские регулярные сады и парки», Л, 1963 (рос.)
- Лихачёв Д. С. «Поэзия садов», Л, 1982 (рос.)
- сборник «Западно-европейское искусство 18 века», Л. «Искусство», 1987, с. 63-72 (рос.)
- ж «Наше Наследие» № 75-76, 2005
- [1] [ 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.] або ж «Наше Наследие» № 75-76 2005 (рос)
- [2] [ 13 листопада 2012 у Wayback Machine.] «Вечерний Петербург», статья «Белизна копий даже режет глаз»
Примітки
- Семенникова Н. В. «Летний сад». Л. Искусство. 1978.- С.16 −142 с.
- Лихачёв Д. С. «Поэзия садов», Л, 1982
- ж «Наше Наследие» № 75-76,2005
- сборник «Западно-европейское искусство 18 века», Л. «Искусство», 1987, с. 63-72
- Офіційний сайт Російського музею. [ 28 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Літній сад (Санкт-Петербург)
- Велика Північна війна
- Садівник
- Кріпацтво
- Готторпський глобус
- Сад бароко
- Сава Рагузинський
- Доменіко Трезіні
- Андреас Шлютер
- П'єтро Баратта
- Пейзажний парк
- Леон Бакст
- Успенський Михайло Миколайович
- Пам'ятки садово-паркового мистецтва
- Садово-паркова скульптура
- Театрально-декораційне мистецтво
- Список музеїв Санкт-Петербурга
- Венеціанська скульптура 18 століття
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li tnij sad palacovo parkovij ansambl v istorichnomu centri Sankt Peterburgu sho vinik na pochatku XVIII st i zminyuvavsya zgidno z panivnoyu modoyu protyagom troh stolit Litnij sadros Letnij sadCentralna aleyaCentralna aleya59 56 41 pn sh 30 20 08 sh d 59 94472222224977287 pn sh 30 335555555583777476 sh d 59 94472222224977287 30 335555555583777476 Koordinati 59 56 41 pn sh 30 20 08 sh d 59 94472222224977287 pn sh 30 335555555583777476 sh d 59 94472222224977287 30 335555555583777476Krayina RosiyaRoztashuvannya Sankt PeterburgZasnovano 1704Operator Derzhavnij Rosijskij muzejChislo vidviduvachiv 500 000 na rikStatus dLitnij sad Sankt Peterburg Rosiya Litnij sad u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Litnij sad Sad nikoli ne buv obdilenij uvagoyu navit v chasi zmin modi i pogirshennya stanu Na pochatku XXI stolittya jogo istoriyu podilili na taki umovni periodi 1704 1710 rr 1710 1716 rr 1716 1725 1725 1750 1750 1787 XIX stolittya XX st XXI st ZasnuvannyaZasnovnikom sadu buv rosijskij car Petro I 1672 1725 Yak osoba vin pidijshov do stvorennya parku v 1703 roci u vici trohi za tridcyat Pozadu buli znajomstvo z nevelichkimi sadami Moskvi fruktovimi i dekorativnimi perebuvannya v Gollandiyi i znajomstvo z gollandskim sadivnictvom Same gollandski regulyarni sadi i buli zrazkami dlya rozplanuvannya majbutnogo Litnogo sadu v Peterburzi kotrij na 1703 1704 roki she ne buv stoliceyu Zalishki sadibi KonauDlya stvorennya vlasnogo sadu car obrav zalishki sadibi Konau cherez richku Neva navproti zakladenoyi Petropavlivskoyi forteci i Troyickoyi ploshi z yiyi pershim rinkom mista ta sporudoyu Senata Kolis ce bula nevelika sadiba shvedskogo majora Eriha Berndta fon Konau z pomeshkannyam i nevelikim sadom kotra perejshla u volodinnya carya yak vijskovij trofej Pershim viniklo timchasove primishennya dlya carya Do rozplanuvannya teritoriyi pidstupilisya lishe 1704 roku Vedennya vijni z potuzhnoyu na toj chas Shveciyeyu obmezhuvalo carya v koshtah i mozhlivostyah Tomu na pochatkovomu etapi sadom opikuvalis rosijski majstri Ivan Matvyeyev 16 1707 bombardir i vijskovij inzhener fontannih sprav majster ta rosijski sadivniki Ivan Matvyeyev pracyuvav za nakazami samogo carya bo samovladne pravlinnya Petra I rozpovsyudzhuvalos i na stvorennya sadiv Matvyeyev gotuvav majdanchiki pid sporudi kopav gavanec brav uchast v stvorenni sadovih stezhok i nevelikih fontaniv Roboti jshli tilki vlitku Vnesok Matvyeyeva v stvorennya sadu buv nevelikim bo vin pomer 1707 r Litnij palac Petra I ta Litnij sad 1716 r graver O Zubov Na stvorennya sadu vplivalo dekilka faktoriv vivchennya prirodnih umov miscevosti sho strazhdala vid povenej neobhidnist zavoziti syudi kushi dereva i kviti z Moskoviyi i z za kordonu i zaprosheni majstri landshaftni arhitektori Sered ostannih buli gollandci francuz italijci sho dotrimuvalis riznih nacionalnih tradicij v parkobuduvanni Pracyuvav tut i rosijskij arhitektor Mihajlo Zemcov 1684 1743 Teritoriyu sadu postijno pidsipali zemleyu abi pidvishiti riven gruntu i cim zahistitis vid povenej Buli stvoreni kordoni sadu yakij zgodom matime tri rizni dilyanki dvi dekorativni i odnu z fruktovimi derevami Rezidenciyu Petra I kotru stvoryuvali na ostrivci Usadicya bilya Nevi vidokremili vid Drugoyi dilyanki kanalom tak zvana Lebyazha kanavka Pershij Litnij sad mav trikutnu formu rozdilenu na dvoye paradna chastina z Litnim palacikom carya i regulyarnim rozplanuvannyam ta fontanami i gospodarska za Poperechnim kanalom tam na zabolochenij dilyanci vikopali figurnij Karpiyev stavok i visadili ovochi Petro I pishavsya vlasnim sadom i vzhe 1716 roku nakazav stvoriti gravyuru z krayevidom Linogo sadu yaku vikonav Oleksij Zubov Zavdyaki comu buv zberezhenij pervisnij viglyad rozplanuvannya sadu de she jshli budivelni i inzhenerni roboti Sad za chasiv Yana RoozenaUdoskonalyuvati Litnij sad v Peterburzi na novomu etapi Petro I zaprosiv sadivnika z Gollandiyi u 1712 r Roozen pidsiliv gollandski risi Litnogo sadu sho stanut golovuvati v rozplanuvanni i sho vidchutni dosi bichne roztashuvannya palacu volodarya palac ne stoyit na golovnij osi ansamblyu vnesennya v sad elementiv zhartu rozpodil teritoriyi na tematichni kabineti tosho V gollandskomu sadu malo teras i voni nevisoki abo yih nema vzagali bo mala i dilyanka sadu Paradni chastini sadu neveliki Vidviduvachi sadu prihovani vid naglyadachiv z palacu za kritimi galereyami tosho Vse ce pritamanno i pervisnomu Litnomu sadu chasiv Yana Roozena Derev yane pomeshkannya carya zaminili na kam yane ale vin znovu vibudovanij ne na golovnij osi ansamblyu a zboku Elementom zhartivlivosti rozvazhalnosti buli osoblivi fontani zharti na temi bajok Ezopa na temi polyuvan mehanichna sobaka zhene mehanichnu kachku tosho Sad maye risi predstavnicki fontani zelenij labirint vlasnij zvirinec i gospodarski dilyanka z plodovimi derevami Oranzhereya Karpiyev stavok z riboyu dilyanka z gorodinoyu budinok dlya slug vodonagnitna vezha dlya fontaniv laznya Pikluvannya pro Litnij sadCar rokami opikuvavsya vlasnim sadom Pid chas perebuvannya v Kiyevi 1706 r vid vidislav u Peterburg lukivki bilih lilej Iz Gollandiyi bulo vipisano dvi tisyachi molodih lip Pid chas perebuvannya v Pidgoreckomu zamku pridbav dekilka marmurovih pogrud sered yakih opinilis pogruddya Yana III Sobeshina ta korolevi Mariyi Kazimiri Car pidsilyuvav privablivist vlasnogo sadu novimi pridbannyami Same syudi perevezli davnorimsku skulpturu Veneri pridbanu v Rimi diplomatom Savoyu Raguzinskim i Gottorpskij globus sho dekilka rokiv perebuvav v Litnomu sadu Litnij sad ne buv yedinim regulyarnim parkom v Peterburzi Najbilshim parkom stolici buv sad pri sadibi knyazya Menshikova za Posolskim palacom na Vasilivskomu ostrovi Najbilsh vitrimanim v stili baroko buv sad pri Italijskomu palaci sho nalezhav Katerini Pershij druzhini carya Petra Yij zhe nalezhav i nevelichkij palacovo parkovij ansambl v Kateringofi na uzberezhzhi Baltijskogo morya Sadiba Menshikova z Posolskim palacom i parkom 1715 r graver O Zubov Zamiskij palacovo parkovij ansambl Kateringof 1716 graver O Zubov U Litnomu sadu pracyuyut najkrashi arhitektori zaprosheni v Peterburg z za kordonu Kam yanij Litnij palac stvoriv Domeniko Trezini Rozkishnij barokovij paviljon Grot stvoreno za proektom Andreasa Shlyutera Bartolomeus Eggers Pogruddya Yana III Sobeskogo v Litnomu sadu Arh Andreas Shlyuter Parkovij paviljon Grot pravoruch Bartolomeus Eggers Polska koroleva Mariya KazimiraVidvidini Parizha i Versalskogo parkuPetro I chasto hvoriye i vimushenij likuvatis za kordonom navit pid chas vijni 1717 roku vin vidvidav Gollandiyu Amsterdam Gaaga Antverpen Spa i Parizh Petro I likuyetsya i vodnochas udoskonalyuye vlasni znannya Sered vidvidin carya Versalskij park Francuzkij dosvid v parkobuduvanni vidteper viznano i rosijskim carem Z nadlamanoyu u Velikij Pivnichnij vijni Shveciyeyu pochalis pershi mirni peremovi Vidteper car mozhe zbilshiti koshti i zusillya na stvorennya sadiv v Peterburzi Idut roboti po stvorennyu paradnih sadiv v Carskomu Seli bilya Italijskogo palacu v Strelni i zgodom v Petergofi Masshtab i budivelnih i parkovih robit v Peterburzi zrostaye v dekilka raziv Dlya cogo potribni novi kadri I v Peterburg zaproshena nizka visoko obdarovanih majstriv Karlo Bartolomeo Rastrelli Oleksandr Leblon Denis Broket Georg Mattarnovi Nikolo Miketti Jogan Gottfrid Shedel Gaetano Kyaveri hudozhniki dekoratori Nikolya Pino Filip Pilman Najbilshij vpliv na parkobudivnu situaciyu v Peterburzi mav Zhan Batist Leblon v Rosiyi jogo zvali Oleksandr Leblon uchen samogo Andre Lenotra Vtruchannya Zhana Batista LeblonaOleksandr Leblon Proekt zbilshennya Litnogo sadu 1717 r Petro I mav privatnu biblioteku v yaku rozmistiv i vidannya shodo parkobuduvannya Na tli pogano perekladenih rosijskoyu i inozemnih vidan vidilyalos majsternistyu druku i vikladenim materialom francuzke vidannya Praktika pana Leblona pro sadi Same cogo avtora i vdalosya zaprositi na sluzhbu v Peterburg Leblon nadzvichajno vidilyavsya sered otochennya i chudovoyu osvitoyu i obdarovanistyu Ale buv poganim diplomatom i she girshim slugoyu Darma hliba ne yiv i stvoriv dekilka zrazkovih proektiv paradnih sadiv cilkom originalnih Osoblivo znachnimi buli jogo proektni rishennya dlya Litnogo sadu ta dlya carskoyi rezidenciyi v Strelni kotra pereduvala stvorennyu rezidenciyi v Petergofi Jogo propoziciyi mali znachnij vpliv na parkobudivnu situaciyu v Peterburzi i nadzvichajno pidnyali poserednij riven proektiv u novij stolici Leblon chastkovo pererobiv intimni i zamali dilyanki gollandskogo za harakterom sadu Roozena podovzhiv i poglibiv jogo perspektivu viviv rozplanuvannya za pervisni kordoni sadu Nove rishennya otrimali chotiri pershi bosketi Vsya kompoziciya otrimala dovgu centralnu vis sho peretinala sad i vihodila za mezhi novogo palacu francuzkogo zrazka na misci yakogo nini arhitektoriv Bazhenova ta Brenna V Litnomu sadu stvorili zelenij labirint i dovkola Lebyazhoyi kanavki dovgij suhij merezhevij parter prikrashenij riznokolorovimi kamincyami fontanom i skulpturami Leblon nadzvichajno majsterno pererobiv dilyanki sadu stvoreni do nogo rozvinuv i zbilshiv paradnu chastinu sadu nezvichno obigrav asimetriyu jogo planu osoblivo za novim palacom z novim i pishnim rozplanuvannyam francuzkogo zrazka Sad za proektom Leblona buv realizovanij chastkovo cherez intrigi otochennya i shalenij sprotiv favorita Menshikova z yakim gordovitij parizhanin vstig posvaritisya Menshikov spriyav spochatku rujnaciyi avtoritetu Leblona v ochah carya a potim i jogo zhittya Peredchasna smert francuza v Peterburzi zvela realizaciyu planiv Leblona nanivec i v Strelni i v Litnomu sadu Lishe jogo proekti divuvali viziteriv stolici i gostej Petra I ta sluguvali okrasoyu privatnoyi biblioteki carya yak she odin raritet dobi baroko Propaganda vijni i memorialne znachennya saduSkulptura Alegoriya Nishtadskoyi ugodi 1722 rik Golovnoyu spravoyu vlasnogo zhittya Petro I vvazhav vedennya vijni pro vlasnu uchast v Velikij Pivnichnij vijni vin osobisto pisav knigu Cim vin nichim ne vidriznyavsya vid shvedskogo korolya Karla XII chi francuza Luyi XIV V feodalnomu suspilstvi golovnoyu perevagoyu volodarya vvazhali jogo vijskovi zdibnosti i vdachu usi inshi perevagi prinagidno poyednuvali z cim Propagandi vijni Petro I pridilyav znachnu uvagu comu sluguvali navit teatralni vistavi jogo chasiv i skulpturi Litnogo sadu Sered nih dosi boginya vijni Bellona boginya voyitelka Afina skulptura Slava voyakam z obeliskom i vinkom dlya zagiblih pogruddya polkovodciv Aleksandra Makedonskogo ta korolya Yana III Sobeskogo Apofeozom vijskovih peremog rosijskogo carya stala skulpturna grupa Alegoriya Nishtadskoyi ugodi kotru Petro I zamoviv italijskomu skulptorovi P yetro Baratta 1659 1729 Alegorichna skulpturna grupa stvorena v 1722 roci i perevezena v Peterburg Po smerti Petra I jogo nashadki pochali vvazhati Litnij sad i Litnij palac carya memorialnimi miscyami pershogo rosijskogo imperatora Hocha ce ne zavazhalo vikoristovuvati jogo Litnij palac pid zhitlo posadovciv i velmozhnih gostej nishiti dekor zaliv i vivoziti marmurovi skulpturi v inshi rezidenciyi P Baratta Slava voyakiv Boginya vijni Bellona Tomas Kvellinus boginya voyitelka Afina Zanepad naprikinci XVIII st V Rastrelli Dilyanka Promenad proekt ne zberezheno zrobleno Marsove pole Nadali Litnim sadom opikuvavsya arhitektor F B Rastrelli Kilkist statuj zrosla do 200 Sered skulptur buli tvori majstriv Italiyi i Flandriyi Priblizno z dobi Rastrelli pochalasya vsesvitnya slava cogo sadu Zanadto zavantazhenij zavdannyami na inshih budivelnih majdanah Vartolomej Rastrelli ne pridilyav znachnoyi uvagi Litnomu sadu Hocha yak landshaftnij arhitektor malo postupavsya v obdarovanosti Nikolo Miketti chi Oleksandru Leblonu Same Rastrelli zbuduvav palac dlya imperatrici Anni Ivanivni znishenij nini Marsove pole i sad z velichnim kaskadom Amfiteatr 1734 1738 prikrashenij fontanom i skulpturami znisheni Richka Neva do 1760 h rokiv pidstupala do ogorozhi i galerej samogo sadu Rozvitok mista v comu rajoni spriyav pereplanuvannyam Bereg richki pidsipali majzhe na simdesyat metriv i stvorili novij shlyah Zgodom tut vinikne nova naberezhna V sadu pochali rozbirati porujnovani i zastarili derev yani paviljoni bez stvorennya novih galereyu Zemcova z antichnoyu Veneroyu vsi altanki laznyu ptahivnik oranzhereyu tosho Sad vizualno sporozhniv i primitizuvavsya 21 veresnya 1777 r Litnij sad nadzvichajno postrazhdav vid chergovoyi poveni Buli zrujnovani fontani merezhevij parter i paviljon Grot Moda na pejzazhni parki agresivno zaprovadzhena novoyu imperatriceyu Katerinoyu II vidbilasya i na Litnomu sadu Fontani i parter ne vidnovili a zasipali smittyam i zemleyu abi znovu pidvishiti riven gruntu Barokove rozplanuvannya sadu nevpinno nishili nablizhayuchi jogo do primitivnogo pejzazhnogo tipu v XIX st Ogorozha Litnogo sadu v Peterburzi odnogo z najvidomishih parkiv Rosiyi Postupovo sad vtrativ vsi risi barokovogo stilyu vistrigannya roslin vsi fontani Grot kanal v seredini sadu vsi budivli Zemcova Lishe nova ogorozha bula na rivni svitovih vitvoriv mistectva Nadzvichajno zminivsya sklad skulptur sadu Vsi najkrashi zrazki z marmuru pereneseni v carski rezidenciyi skulpturi z svincyu popsovani negodoyu znisheni i ne vidnovleni Sered novih skulptur monument na chest rosijskogo bajkarya Ivana Krilova skulptor P K Klodt 1851 1855 kotrij nadzvichajno vidriznyavsya i materialom vikoristana bronza i stilem vid marmurovoyi plastiki dobi baroko She 1799 za proektom arhitektora G P Pilnikova stvorili kam yanu terasu na naberezhnij Lebyazhoyi kanavki Arhitektor perebuduvav paviljon Grot na Kofejnij budinochok 1826 r v stilistici ampiru Za proektom L I Sharlemanya z boku richki Mojki stvorili chavunnu ogorozhu inshogo za stilem malyunku j derev yanij Chajnij budinochok 1827 r Sad nevpinno degraduye zaminyayut jogo roslinnist zmenshuyetsya kilkist marmurovih skulptur Takim vin i uvijshov u 20 stolittya V XX st Alegoriya vsepoglinayuchogo Chasu abo Saturn Za chasiv SRSR viglyad sadu pidtrimuvali na kinec 19 go stolittya V roki Leningradskoyi blokadi Litnij sad i jogo roslini silno postrazhdali vid artilerijskih obstriliv V povoyenni roki provodili pidsadzhennya novih roslin ne duzhe opikuyuchis vidpovidnistyu yih istorichnim zrazkam Chastka starih derev hvorila mertvi dereva virubali Jshov proces nevpinnogo starinnya i smerti starovinnih derev sadu gostro postala problema zamini hvorih derev i vidnovlennya vtrachenih bo sad davno projshov period rozkvitu Viyavilosya sho roslini v sadu ne pidzhivlyuvali mineralnimi dobrivami U povoyenni roki paviljoni i galyavini sadu vikoristovuvali dlya provedennya nevelikih vistavok sered yakih vistavka skulptur Svinina grafika Mihajla Uspenskogo teatralni roboti Leona Baksta ta inshi Vivchennya istoriyi saduOgorozha sadu z boku Inzhenernogo zamku Doslidzhennya istoriyi sadu rozpochali dovoli pizno lishe v XX stolitti Doslidzhennya zapochatkuvala pani Dubyago N B profesor i zasnovnik leningradskoyi shkoli landshaftnih arhitektoriv Same vona bula avtorom vidannya Russkie regulyarnye sady i parki 1963 i pershogo proektu restavraciyi Litnogo sadu yaku nepovno proveli v 1946 1950 rr V 1970 1980 ti rr pid chas doslidzhen i remontiv u Litnomu palaci Petra I i pershimi arheologichnimi rozkopkami na sadovih dilyankah landshaftnij arhitektor N E Tumanova zaproponuvala vidroditi chastku fontaniv kolishnogo barokovogo sadu Ale v SRSR yiyi ne pochuli i v sadu nichogo ne vidrodili Zalishki kolekcij sadovo parkovih skulptur v muzeyah i parkah Leningrada doslidzhuvali takozh sama pani Dubyago N B naukovec Lisotehnichnoyi akademiyi naukovci Ermitazhu Androsov S O ta inshi Chastka zberezhenih skulptur kolishnogo barokovogo sadu bula vidkrita dlya vidviduvachiv v Menshikovskomu palaci v Leningradi koli tam stvorili muzejnu ekspoziciyu Kultura Rosijskoyi imperiyi pershoyi tretini 18 stolittya Dzhuzeppe Torretto 1661 1743 skulptura Diana z Amurom ta pesikom Do arheologichnogo doslidzhennya Litnogo sadu povernulis lishe po rozpadu SRSR koli Rosijskij muzej iniciyuvav novi doslidzhennya sadu i plan po jogo chastkovomu vidrodzhennyu v stilistici baroko Todi i buli vidkriti v Litnomu sadu zalishki basejniv i fontannoyi sistemi kotri zasipali budivelnim smittyam i zemleyu naprikinci XVIII st Paviljn Grot fiksacijnij plan Fasad i plan Litnogo palacu do 1727 r Fasad Grota v Litnomu sadu do 1727 r Unikalna kolekciya barokovoyi skulpturiAlegoriya oseni Filosof Geraklit Pogruddya Aleksandra Makedonskogo Suchasna kolekciya skulptur v sadu ne dosyagaye i polovini vid pervisnih dvohsot Vona skladalas desyatilittyami ale yiyi sklad postijno zminyuvavsya cherez vivezennya v inshi sadi akti vandalizmu i rujnaciyi vid agresivnih chinnikiv seredovisha Ostatochno znisheni vsi skulpturi zi svincyu i chastka z marmuru Doslidzhennya plastiki Litnogo sadu rozpochato lishe v 20 st Pani Zh Maculevich pochala ci doslidzhennya v 1930 ti rr v 1936 z druku vijshla yiyi kniga rosijskoyu Letnij sad i ego skulptura Tvori italijskih majstriv perevezeni v Sankt Peterburg vivchali ne tilki rosijski naukovci a i zakordonni Barokovu plastiku venecianskih majstriv doslidzhuvav italiyec K Semencato sho viznav vnesok pani Maculevich i vikoristav jogo v vlasnij knizi Osoblivistyu tvoru K Semencato bulo vnesennya ne tilki dovidok zhittyepisiv venecianskih skulptoriv a i katalogi yih tvoriv zberezhenih ta vzhe znishenih Ce bulo vvedennyam v naukovij obig znachnoyi kilkosti faktiv i zrobilo vidannya K Semencato dovidnikom dlya muzejnikiv vazhlivim materialom dlya novih atribucij Zavdyaki doslidzhennyam K Semencato ta S O Androsova chastku skulptur identifikuvali navit koli voni ne mali pidpisiv avtora Vidteper voni pov yazani z imenami Dzhuzeppe Dzeminyani Dzhovanni Bonacca 1654 1736 Antonio Tarsiya 1663 1739 Alvize Talyapyetra 1670 1747 Paolo Gropelli Antonio Korradini 1668 1752 Malenkim vidkrittyam bulo viznannya sho v Litnomu sadu predstavleni ne tilki tvori italijskih mitciv a i tvori skulptoriv Flandriyi dobi baroko sered nih Tomas Kvellinus 1661 1709 nimcya iz Vestfaliyi sho pracyuvav v Italiyi Genrih Mejring 1628 1723 tosho Alegoriya NochiSk Dzhovanni Bonacca Alegoriya Nochi Pospishnist u pridbanni skulptur za kordonom prizvela do pridbannya takozh drugoryadnih i malocikavih tvoriv Same voni sklali najbilshu grupu sered vipadkovo zberezhenih skulptur sadu yaki datuyut ostannimi desyatilittyami 17 i pershoyu tretinoyu 18 stolittya Kopij nebagato sered nih Apollon Belvederskij original yakogo stvoreno v dobu ellinizmu Odnu z kopij i rozmistili v sadu Sered skulptur sho mayut neperesichne znachennya tayemnicha Nimfa Litnogo sadu im ya yakoyi zagubilos yak i im ya yiyi tvorcya za pripushennyami flamandec Ale populyarnist skulpturi Alegoriya Nochi perevishila vsi inshi Vikonana skulptorom Dzhovanni Bonacca formalno vona vhodit do ciklu z chotiroh skulptur Perebig dobi de takozh Poluden Pomirayuchij den i Avrora Ale majsternist vikonannya alegoriyi Nochi perevishila inshi tvori tipovoyi dlya baroko seriyi Do Alegoriyi Nochi idut na pokloninnya yak do madonn Same Nich uvichnila v svoyemu virshi Anna Ahmatova Pochatok 21 go st Na pochatku 21 go stolittya prijnyate rishennya chastkovo restavruvati Litnij sad z povernennyam jomu ris baroko sho buli vtracheni Pro povernennya sadu v kordoni 1717 chi 1750 roku ne jdetsya davno znisheni palac Anni Ivanivni i Litnij Yelizaveti Petrivni na misci ostannogo Inzhenernij zamok Kolishnij fruktovij sad chasiv Petra I davno rozdilenij suchasnim shose mizh sadom Inzhenernogo zamku i sadom Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu obidva mayut viglyad pejzazhnih Na misci Potishnogo polya kolishnye Marsovo pole v Peterburzi stvoreno radyanskij memorial zhertv revolyuciyi de pohovani zagibli v lyutnevu revolyuciyu ta voyaki proti antiradyanskogo povstannya 6 21 lipnya 1918 roku v misti Yaroslavl voyaki oboroni Petrograda vid vijsk generala N N Yudenicha tosho Pole i cvintar mayut regulyarne rozplanuvannya novogo zrazka za proektom radyanskogo arhitektora Ivana Fomina 1872 1936 Chastkova restavraciya provedena lishe na trikutnij dilyanci najpervisnogo Litnogo sadu v kordonah 1716 roku 2004 roku Litnij sad razom z Litnim palacom peredali do skladu Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu Vidteper vin stav filiyeyu Rosijskogo muzeyu de takozh i Stroganovskij palac Marmurova skulptura dobi baroko perenesena v shovisha Rosijskogo muzeyu sho opikuyetsya teperishnim Litnim sadom Vidviduvachi mozhut pobachiti yih v Zali antikiv Mihajlivskogo zamka she odniyeyi filiyi muzeyu Tam stoyat vidrestavrovani originali 18 stolittya Na yih miscyah v sadu kopiyi vigotovleni za novim receptom sumishi portlandcement Litnij sad za pervisnim planom buv sadom fontaniv Za pripushennyami v sadu bulo dekilka desyatkiv malih fontaniv v chasi rozkvitu sadu V dokumentah vidnajdeni nazvi lishe desyati vidomih fontaniv Vsi voni buli znisheni sad peretvorenij na pejzazhnij i vidviduvachi za dva stolittya zvikli do povnoyi vidsutnosti vodometiv nache yih ne bulo tut nikoli Najbilsh nespodivanim kolis buv fontan Faraon Jogo stvorili v paviljoni Grot Vin mav skulpturnu grupu Faraon z voyakami i buv spravzhnoyu ekzotikoyu vsi figuri buli stvoreni zi svincyu Vidnoviti rozibranij v 1781 roci fontan Faraon yak i zniklij paviljon Grot nemozhlivo V sadu na 2012 r vidnovleni fontani centralnoyi aleyi i odin starovinnij zakonservovanij i nakritij sklyanim dahom Diyuchih fontaniv visim chotiri na Golovnij aleyi ta she chotiri v novovidrodzhenih bosketah Regulyarne geometrichne rozplanuvannya sadu v 2012 roci pidsilyuyut derev yani naskrizni parkani pofarbovani v zelenij kolir Voni svoyeridnij kordon do yakogo mozhut rosti kushi Same za liniyami cogo kordonu kushi budut vistrigati Adzhe sad baroko dozvolyaye dosit aktivne vtruchannya sadivnikiv u zrostannya roslin u formuvannya kron Koli kushi pidrostut i zmicniyut yih vistrizhut a derev yani parkani priberut za planom roki cherez tri Na 2012 rik v sadu visadzheno bilshe odniyeyi tisyachi novih lip i bilshe dvoh tisyach kushiv V sad povernuli kviti Sad otrimav nove osvitlennya i suchasni inzhenerni merezhi Yak novi vistavkovi majdani vikoristani vidnovleni barokovi paviljoni Ptashinij dvir ta Mala oranzhereya Abi nabliziti ninishnij Litnij sad do istorichnogo na kolishnij gospodarskij dilyanci visadili ovochi morkvu kapustu kartoplyu deyaki pryanoshi V oranzhereyah visadzheni citrusovi Za planom citrusovi roslini budut vistavlyati v gorshikah yak to bulo i ranishe tilki vlitku GalereyaVidnovlena dilyanka z parterom Vidnovlenij fontan Piramida Centralna aleya Viglyad francuzkogo merezhevogo parteru vid Lebyazhoyi kanavki Litnij sad Bosket Francuzkij parter Berso Centralna aleya Fontan Caricin Ptashinij dvir Francuzkij parter z vazami Mala oranzhereyaDzherela i posilannyaVergunov A P Gorohov V A Russkie sady i parki M Nauka 1988 ros Kurbatov V Ya Sady i parki SPb 1916 ros Kosarevskij I A Iskusstvo parkovogo pejzazha M 1977 ros Dubyago T B Russkie regulyarnye sady i parki L 1963 ros Lihachyov D S Poeziya sadov L 1982 ros sbornik Zapadno evropejskoe iskusstvo 18 veka L Iskusstvo 1987 s 63 72 ros zh Nashe Nasledie 75 76 2005 1 24 zhovtnya 2012 u Wayback Machine abo zh Nashe Nasledie 75 76 2005 ros 2 13 listopada 2012 u Wayback Machine Vechernij Peterburg statya Belizna kopij dazhe rezhet glaz PrimitkiSemennikova N V Letnij sad L Iskusstvo 1978 S 16 142 s Lihachyov D S Poeziya sadov L 1982 zh Nashe Nasledie 75 76 2005 sbornik Zapadno evropejskoe iskusstvo 18 veka L Iskusstvo 1987 s 63 72 Oficijnij sajt Rosijskogo muzeyu 28 veresnya 2012 u Wayback Machine ros Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Litnij sad Sankt Peterburg Velika Pivnichna vijna Sadivnik Kripactvo Gottorpskij globus Sad baroko Sava Raguzinskij Domeniko Trezini Andreas Shlyuter P yetro Baratta Pejzazhnij park Leon Bakst Uspenskij Mihajlo Mikolajovich Pam yatki sadovo parkovogo mistectva Sadovo parkova skulptura Teatralno dekoracijne mistectvo Spisok muzeyiv Sankt Peterburga Venecianska skulptura 18 stolittya