Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Строгановський палац — відомий в Санкт-Петербурзі палац родини Строганових, створений в добу бароко. Первісні інтер'єри — не збережені через часту зміну оздоб в інших стилях. Мистецткі колекції Строганових продані урядом більшовиків за кордон, а залишки роздрібнені і передані в музеї різних міст СРСР.
| Строгановський палац рос. Строгановский дворец | |
|---|---|
 Строгановський палац, фасад на річку Мойка, 2008 рік. | |
| 59°56′08″ пн. ш. 30°19′14″ сх. д. / 59.93573611002777568° пн. ш. 30.32067222002777740° сх. д.Координати: 59°56′08″ пн. ш. 30°19′14″ сх. д. / 59.93573611002777568° пн. ш. 30.32067222002777740° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
| Розташування | Санкт-Петербург |
| Статус спадщини | d[1] |
| Архітектор | Франческо Бартоломео Растреллі, Вороніхін Андрій Никифорович, Ф. І. Демерцов |
| Клієнт | граф Строганов Сергій Григорович, генерал-лейтенант, камергер |
| Дата початку спорудження | 1752 |
| Дата закінчення спорудження | 1754 |
| Стиль | бароко |
| Власник | Російський музей |
| Адреса | м. Петербург, Невський проспект, б. 17, Найближча ст. метро "Невський проспект". |
  Строгановський палац Строгановський палац (Санкт-Петербург) | |
| rusmuseum.ru | |
 Строгановський палац у Вікісховищі | |
Історичні дані
Строгановим у Санкт-Петербурзі належало близько 60 будинків. Один з перших був побудований за вказівкою самого Петра І на Василівському острові поряд з тодішнім портом та Будівлею Дванадцяти колегій (тодішніх міністерств). Як і усе штучне, запроваджене царем-деспотом, і далеке від потреб реального життя, будинок побудували, але в ньому не жили. Зі смертю царя і переміщенням центру столиці на лівий берег Неви, оселились там і Строганови.
Перший архітектор і замовник
Замовником нового палацу став камергер, генерал-лейтенант, граф Сергій Строганов. Високий соціальний щабель та наближеність до царського двору дозволили залучити до створення проекту палацу придворного архітектора — Франческо Бартоломео Растреллі.
Строганов володів на той час трьома кам'яними будинками на Невському проспекті, кутова ділянка на березі річки Мойки. Поряд хизувались палаци єлизаветинських вельмож — з роскішними залами, почесними дворами, кованими металевими ґратами. Кожний палац мав сад бароко з павільйонами і скульптурами — садибного типу. Сусідом Строганових був і брат фаворита імператриці — Кирило Розумовський, палац якого збережений донині. Замовник бажав мати новий палац в престижному районі й з відповідним оточенням.
Будівництво
Три кам'яні і маловиразні будинки Строганова якраз постраждали від пожежі. Це і стало привідом для початку робіт. Задум відноситься до 1752 року, коли в листі до сина у Францію Сергій Григорович сповістив про початок будівництва нового палацу. Заватажений царськими замовами, Растреллі будував виключно для царської родини та державних діячів. Саме в цей час архітектор важко і довго порався з палацом канцлера Михайла Ларіоновича Воронцова. Воронцовський палац зводили з перервами через фінансові труднощі володаря, що витрачав велетенські суми на розкішне життя і не бажав обмежувати свої витрати на термін будівництва палацу.
Камергер Строганов, навпаки, приділяв будівництву значну увагу. Тому Строгановський палац побудували на три роки раніше Воронцовського. А Строганов навіть умовив Растреллі жити в апартаментах сина, поки той був за кордоном. Так Строгановський палац став ще й меморіальним об'єктом, пов'язаним з життям декількох відомих осіб доби середини 18 століття.
Меморіальне значення палацу зростало і через ініціативи володаря. Саме в Строгановському палаці збирались діячі, що запропонували створити в столиці — публічну бібліотеку, якої та ще не мала. Аби прискорити справу, Строганов ,не чекаючи відкриття публічної бібліотеки, заснував таку бібліотеку у власному палаці. Збережені відомості, що книжками строгановської бібліотеки користувались відомі тодішні особи, серед яких — вельможі Воронцови, поет Сумароков і навіть сама Катерина II, шанувальниця книг.
Растреллі доволі економно поставився до будівництва палацу і використав усі збережні після пожежі рештки попередніх будинків. Вони увійшли в мури нової споруди і виявлені під час зондажів та обстежень будівлі в 21 столітті. Реставратори навіть знайшли залишки стінописів на стінах північного корпусу, які датують 1740-м роками. Ззовні фасади мають бароковий декор і тинькування з відновленим рожевим кольором, як то первісно запропановано Растреллі.
Подякою архітектору став і портрет, який замовив С. Г. Строганов модному художнику, щойно прибувшому в Петербург — П'єтро Ротарі. Ротарі запросив чималу суму, але Строганов не відступився. Готовий портрет Растреллі розмістили в Білій залі, де він зберігався до 20 століття, допоки його не передали в Російський музей.
Палац
Ділянка землі виявилася дещо замалаю для розкішного палацу і займає її практично повністю. Будівля за поземним планом нагадувала латинську літеру L, два її головні фасади були повернуті до Невського проспекту та у бік річки Мойки. З вікон останнього фасаду відкривався краєвид на дерев'яний палац імператриці Єлизавети Петрівни та припалацовий театр. Саме в цьому дерев'яному палаці імператриця і померла.
Строгановський палац став одним з перших палаців столиці міського типу. Палац мав п'ятдесят (50) розкішних залів. Він стояв на червоній лінії проспекту і не мав курдонеру, як сусідні палаци садибного типу. Не мав він і розвиненого саду бароко. Лише внутрішній дворик палацу став місцем маленького саду, відокремленого від хоздвору кам'яним муром. Пізніше мур замінили на ще один корпус палацу, зберігши первісний стиль бароко і на нових фасадах.
Інтер'єри
Первісні інтер'єри палацу — не збережені і через постійні перебудови, і через бажання нащадків мати модні, а не старовинні зали.
Але частка декору випадково збереглася. Серед збереженого — плафон роботи італійського художника Джузеппе Валеріані (1708 ? — 1761) на тему «Мандри Телемака». Але в центрі полотна — не герой, відомий за поемою Вергілія, а богиня мудрості — Афіна, що жене геть алегорії Заздрості, Владолюбства, Нещирості і Злоби. Так зажадав замовник.
Серед збережених внутрішніх приміщень — Велика зала. Саме тут наприкінці 18 століття розмістили коштовну колекцію західноєвропейського живопису родини Строганових. Велика зала має площу у сто двадцять вісім (128) квадратних метрів і розпланована у західному корпусі палацу. Стелю саме цієї зали і прикрасив плафон Джузеппе Валеріані.
Добудови палацу продовжувались і після відсторонення Растреллі від будівельної практики. Строганов залучив до добудов модногоархітектора Валлєн Деламота. Той продовжив будівництво за попереднім проектом Растреллі і створив новий проект східного корпусу, який перевищував розміром західний корпус. Але значного втручання в будівлю Валлєн Деламот не мав. Будівництво припинили через родинні чвари (Строганов роз'їхався з дружиною — графінею Анною Михайлівною Воронцовою.)
Пожежа і нові перебудови
У 1790-ті рр. палац знов постраждав від пожежі і більшість інтер'єрів, створених ще Растреллі, зникла. До відновлення палацу залучили домового архітектора Строганова — Вороніхіна. Андрій Никифорович мав добру освіту і був прихильником стилю класицизм у римському його варіанті. Вороніхін і створив новий вхід у палац з боку Невського проспекту, що існує й зараз. Пошкоджені пожежею фасади втратили балкон та атлантів, що його підтримували та кам'яні скульптури з серії «Частини світу», що зробило фасади більш стриманими і менш відповідними стилю бароко.
Ще більше змін зазнали інтер'єри, декоровані в стилі класицизм. Найцікавішим був декор картинної зали та двох кабінетів у її кутах. Тепер тут містилися мистецькі колекції Строганова. Ще в часи перебування за кордоном Строганов піклувався про майбутню галерею і часто купував подвійні твори одного й того ж художника. Тепер картини розмістили в залі симетричними рядами. Інтер'єр в стилі класицизму, створений Вороніхіним сприймався взірцевим і був зафіксований на малюнках і картинах. Вони дають уяву про стиль та тодішнє розташування картинної галереї, що уславилась серед вельможних, приватних збірок надзвичайною мистецькою вартістю. Адже збірка репрезентувала твори багатьох уславлених майстрів, серед яких були -
- Сандро Боттічеллі
- Джованні Белліні
- Лукас Кранах Старший
- Пітер Пауль Рубенс
- Антоніс ван Дейк
- Рембрандт ван Рейн
- Якоб ван Рейсдал
- Аньйоло Бронзіно
- Герард де Лересс
- Андреа дель Сарто
- Гвідо Рені
- Пінтуріккіо
- П'єтро да Кортона
- Нікола Пуссен
- Клод Лоррен
- Франсуа Буше
- П'єтро Ротарі
- Юбер Робер
- скульптури Етьєна Моріса Фальконе, Жана Антуана Гудона, гобелени з Парижу, порцеляна Китаю і Франції, унікальні меблі.
Каталог
Створення каталогу — нині звичайна практика в кожній картинній галереї чи музеї. Мають вони поширення і в приватних збірках. Не так було в 18 столітті.
Наприкінці 18 століття єдиний каталог, оприлюднений ще за життя власника, був каталог картинної галереї О. С. Строганова, надрукований французькою у 1793 році. Видання отримало широкий розголос і через славу збірки, і через феномен першого оприлюднення колекції у такий спосіб. Зазвичай каталоги були рукописними, мали малюнки чи гравюри з картин збірки та підписи до них. Рукописні каталоги зберігались у власника і були своєрідним інвентарним описом. Оприлюднювали такий рукопис-каталог лише під час аукціону, продажу збірки. Збережені поодинокі зразки рукописних каталогів зламу 18-19 століть, частка — відома лише за спогадами. Відкриття кожного нового рукописного каталогу цього періоду — наукова сенсація, документ доби, що дозволяє постежити шлях творів мистецтва, їх попереднє перебування і допомагає в атрибуціях.
Строганов не збирався продавати колекцію, а незвичним виданням популяризував збірку і стимулював мистецтвознавчі дослідження.
Трагічні 50 років
Перша половина 20 століття завершилася для Строгановського палацу справжньою катастрофою. До 1917 р. палац ще належав родині. Після більшовицького перевороту він і його колекції були націоналізовані. На базі палацу створили музей, який проіснував недовго.
Вже в травні 1931 р. за сприяння уряду антикварна фірма «Рудольф Лєпке хаус» провела гучний аукціон по продажу мистецьких збірок палацу Строганова. Уряд більшовиків віддав на продаж сто вісім (108) картин, п'ятдесят два (52) зразка унікальних меблів, двадцять три (23) зразка скульптур, французькі гобелени, порцеляну, старовинні годинники і навіть родинні ікони Строганових. Серед проданих — Рембрандт, Якоб ван Рейсдал, Антоніс ван Дейк, Джордж Ромні, Рубенс, портрети Вольтера та Дені Дідро (погруддя роботи Гудона)…
Серед забраних і проданих речей Строгановського палацу були і шедеври з київського Музею мистецтв Богдана та Варвари Ханенків — візантійські ікони, гобелен «Поклоніння волхвів» (Франція 1512 року), картина Лукаса Кранаха Старшого «Адам і Єва». Останній твір продано в місті Берлін в травні 1931 року під брехливою позначкою зібрання Строганових (зберігається нині в музеї Нортона Саймона, США, місто , Каліфорнія). Музейні експонати з київського музею продали під брехливою звісткою-позначкою строгановської колекції.
Лише незначна частина картин передана в інші музеї, а збірка античних рельєфів та саркофагів потрапила в Ермітаж.
Палацові корпуси відвели під різні установи, що почали переобладнання та руйнацію історичних інтер'єрів. У 1935 р. були перефарбовані фасади, що до 2003 р. зберігали зелено-білі кольори, як і Зимовий палац. З 1937 р. в палаці мешкали військові.
Реставрація
Комплексне дослідження будівлі та її реставрація почалися 1991 р. Фасадам повернуті історичні кольори. Офіційне відкриття палацу відбулося 2003 року. Сама будівля — філія Державного Російського музею.
Серед реставрованих інтер'єрів — Мінералогічний кабінет, Бібліотека, Фізичний кабінет. Ведуться ремонтні роботи в приміщені колишньої картинної галереї.
Джерела
- Матвеев А. «Растрелли», серия монографий «Русские мастера искусств», Л. 1938.
- Овсянников Ю. М. «Франческо Бартоломео Растрелли», серия «Жизнь в искусстве», Л. «Искусство», 1982.
- Кузнецов С. О. История одного фасада российской империи // Искусствознание. 2000. № 1. С. 376-399.
- Карпова Е. В., Кузнецов С. О. Исчезнувшие интерьеры Строгановского дворца // Памятники культуры. Новые открытия. 1999. М., 2000. С. 480-492.
- Кузнецов С. О. «… Выставочный материал из ряда вон выходящий». Благотворительная акция 1897 года в Строгоновом доме // Пинакотека 12. 2001. С. 74-78.
- Кузнецов С. О. Сочинить хорошенький кабинет. Собрание дома Строгоновых // История Петербурга. 2001. № 2. С. 66-71.
- Кузнецов С. О. Строгоновские fond's d'or. Живопись XIV—XV веков в собраниях Сергея Григорьевича Строгонова и его сыновей — Павла и Григория // Судьбы музейных коллекций. Материалы VII Царскосельской научной конференции. Орг. ком. И. К. Ботт и др. СПб. 2001.
- Кузнецов С. О. Строгоновы. 500 лет рода. Выше только цари. - М-СПб: Центрполиграф, 2012. - 558 с. -
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Строгановський палац |
- Офіційна інформація щодо філіалу Російського музею [ 18 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Див. також
- Російське бароко
- Воронцовський палац (Санкт-Петербург)
- Зимовий палац
- Список барокових палаців Європи
- Постановление Правительства РФ № 527 от 10.07.2001
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stroganovskij palac vidomij v Sankt Peterburzi palac rodini Stroganovih stvorenij v dobu baroko Pervisni inter yeri ne zberezheni cherez chastu zminu ozdob v inshih stilyah Mistectki kolekciyi Stroganovih prodani uryadom bilshovikiv za kordon a zalishki rozdribneni i peredani v muzeyi riznih mist SRSR Stroganovskij palac ros Stroganovskij dvorecStroganovskij palac fasad na richku Mojka 2008 rik 59 56 08 pn sh 30 19 14 sh d 59 93573611002777568 pn sh 30 32067222002777740 sh d 59 93573611002777568 30 32067222002777740 Koordinati 59 56 08 pn sh 30 19 14 sh d 59 93573611002777568 pn sh 30 32067222002777740 sh d 59 93573611002777568 30 32067222002777740Krayina RosiyaRoztashuvannya Sankt PeterburgStatus spadshini d 1 Arhitektor Franchesko Bartolomeo Rastrelli Voronihin Andrij Nikiforovich F I DemercovKliyent graf Stroganov Sergij Grigorovich general lejtenant kamergerData pochatku sporudzhennya 1752Data zakinchennya sporudzhennya 1754Stil barokoVlasnik Rosijskij muzejAdresa m Peterburg Nevskij prospekt b 17 Najblizhcha st metro Nevskij prospekt Stroganovskij palacStroganovskij palac Sankt Peterburg rusmuseum ru Stroganovskij palac u VikishovishiIstorichni daniStroganovim u Sankt Peterburzi nalezhalo blizko 60 budinkiv Odin z pershih buv pobudovanij za vkazivkoyu samogo Petra I na Vasilivskomu ostrovi poryad z todishnim portom ta Budivleyu Dvanadcyati kolegij todishnih ministerstv Yak i use shtuchne zaprovadzhene carem despotom i daleke vid potreb realnogo zhittya budinok pobuduvali ale v nomu ne zhili Zi smertyu carya i peremishennyam centru stolici na livij bereg Nevi oselilis tam i Stroganovi Pershij arhitektor i zamovnikZamovnikom novogo palacu stav kamerger general lejtenant graf Sergij Stroganov Visokij socialnij shabel ta nablizhenist do carskogo dvoru dozvolili zaluchiti do stvorennya proektu palacu pridvornogo arhitektora Franchesko Bartolomeo Rastrelli Stroganov volodiv na toj chas troma kam yanimi budinkami na Nevskomu prospekti kutova dilyanka na berezi richki Mojki Poryad hizuvalis palaci yelizavetinskih velmozh z roskishnimi zalami pochesnimi dvorami kovanimi metalevimi gratami Kozhnij palac mav sad baroko z paviljonami i skulpturami sadibnogo tipu Susidom Stroganovih buv i brat favorita imperatrici Kirilo Rozumovskij palac yakogo zberezhenij donini Zamovnik bazhav mati novij palac v prestizhnomu rajoni j z vidpovidnim otochennyam BudivnictvoTri kam yani i malovirazni budinki Stroganova yakraz postrazhdali vid pozhezhi Ce i stalo prividom dlya pochatku robit Zadum vidnositsya do 1752 roku koli v listi do sina u Franciyu Sergij Grigorovich spovistiv pro pochatok budivnictva novogo palacu Zavatazhenij carskimi zamovami Rastrelli buduvav viklyuchno dlya carskoyi rodini ta derzhavnih diyachiv Same v cej chas arhitektor vazhko i dovgo poravsya z palacom kanclera Mihajla Larionovicha Voroncova Voroncovskij palac zvodili z perervami cherez finansovi trudnoshi volodarya sho vitrachav veletenski sumi na rozkishne zhittya i ne bazhav obmezhuvati svoyi vitrati na termin budivnictva palacu Kamerger Stroganov navpaki pridilyav budivnictvu znachnu uvagu Tomu Stroganovskij palac pobuduvali na tri roki ranishe Voroncovskogo A Stroganov navit umoviv Rastrelli zhiti v apartamentah sina poki toj buv za kordonom Tak Stroganovskij palac stav she j memorialnim ob yektom pov yazanim z zhittyam dekilkoh vidomih osib dobi seredini 18 stolittya Memorialne znachennya palacu zrostalo i cherez iniciativi volodarya Same v Stroganovskomu palaci zbiralis diyachi sho zaproponuvali stvoriti v stolici publichnu biblioteku yakoyi ta she ne mala Abi priskoriti spravu Stroganov ne chekayuchi vidkrittya publichnoyi biblioteki zasnuvav taku biblioteku u vlasnomu palaci Zberezheni vidomosti sho knizhkami stroganovskoyi biblioteki koristuvalis vidomi todishni osobi sered yakih velmozhi Voroncovi poet Sumarokov i navit sama Katerina II shanuvalnicya knig Rastrelli dovoli ekonomno postavivsya do budivnictva palacu i vikoristav usi zberezhni pislya pozhezhi reshtki poperednih budinkiv Voni uvijshli v muri novoyi sporudi i viyavleni pid chas zondazhiv ta obstezhen budivli v 21 stolitti Restavratori navit znajshli zalishki stinopisiv na stinah pivnichnogo korpusu yaki datuyut 1740 m rokami Zzovni fasadi mayut barokovij dekor i tinkuvannya z vidnovlenim rozhevim kolorom yak to pervisno zapropanovano Rastrelli Podyakoyu arhitektoru stav i portret yakij zamoviv S G Stroganov modnomu hudozhniku shojno pribuvshomu v Peterburg P yetro Rotari Rotari zaprosiv chimalu sumu ale Stroganov ne vidstupivsya Gotovij portret Rastrelli rozmistili v Bilij zali de vin zberigavsya do 20 stolittya dopoki jogo ne peredali v Rosijskij muzej PalacFasad na Nevskij prospekt 2008 r Dilyanka zemli viyavilasya desho zamalayu dlya rozkishnogo palacu i zajmaye yiyi praktichno povnistyu Budivlya za pozemnim planom nagaduvala latinsku literu L dva yiyi golovni fasadi buli povernuti do Nevskogo prospektu ta u bik richki Mojki Z vikon ostannogo fasadu vidkrivavsya krayevid na derev yanij palac imperatrici Yelizaveti Petrivni ta pripalacovij teatr Same v comu derev yanomu palaci imperatricya i pomerla Stroganovskij palac stav odnim z pershih palaciv stolici miskogo tipu Palac mav p yatdesyat 50 rozkishnih zaliv Vin stoyav na chervonij liniyi prospektu i ne mav kurdoneru yak susidni palaci sadibnogo tipu Ne mav vin i rozvinenogo sadu baroko Lishe vnutrishnij dvorik palacu stav miscem malenkogo sadu vidokremlenogo vid hozdvoru kam yanim murom Piznishe mur zaminili na she odin korpus palacu zberigshi pervisnij stil baroko i na novih fasadah Inter yeriStoganovskij palac Hud Dzhuzeppe Valeriani Plafon Mandri Telemaka restavrovano Pervisni inter yeri palacu ne zberezheni i cherez postijni perebudovi i cherez bazhannya nashadkiv mati modni a ne starovinni zali Ale chastka dekoru vipadkovo zbereglasya Sered zberezhenogo plafon roboti italijskogo hudozhnika Dzhuzeppe Valeriani 1708 1761 na temu Mandri Telemaka Ale v centri polotna ne geroj vidomij za poemoyu Vergiliya a boginya mudrosti Afina sho zhene get alegoriyi Zazdrosti Vladolyubstva Neshirosti i Zlobi Tak zazhadav zamovnik Sered zberezhenih vnutrishnih primishen Velika zala Same tut naprikinci 18 stolittya rozmistili koshtovnu kolekciyu zahidnoyevropejskogo zhivopisu rodini Stroganovih Velika zala maye ploshu u sto dvadcyat visim 128 kvadratnih metriv i rozplanovana u zahidnomu korpusi palacu Stelyu same ciyeyi zali i prikrasiv plafon Dzhuzeppe Valeriani Dobudovi palacu prodovzhuvalis i pislya vidstoronennya Rastrelli vid budivelnoyi praktiki Stroganov zaluchiv do dobudov modnogoarhitektora Vallyen Delamota Toj prodovzhiv budivnictvo za poperednim proektom Rastrelli i stvoriv novij proekt shidnogo korpusu yakij perevishuvav rozmirom zahidnij korpus Ale znachnogo vtruchannya v budivlyu Vallyen Delamot ne mav Budivnictvo pripinili cherez rodinni chvari Stroganov roz yihavsya z druzhinoyu grafineyu Annoyu Mihajlivnoyu Voroncovoyu Pozhezha i novi perebudoviHud Yakob Kornelis Ostzanen Portret nevidomogo kartina Stroganovih sho peredana u Ermitazh Variant v Parizhi Hud Anjolo Bronzino Sv Rodina kartina Stroganovih sho peredana u Moskvu U 1790 ti rr palac znov postrazhdav vid pozhezhi i bilshist inter yeriv stvorenih she Rastrelli znikla Do vidnovlennya palacu zaluchili domovogo arhitektora Stroganova Voronihina Andrij Nikiforovich mav dobru osvitu i buv prihilnikom stilyu klasicizm u rimskomu jogo varianti Voronihin i stvoriv novij vhid u palac z boku Nevskogo prospektu sho isnuye j zaraz Poshkodzheni pozhezheyu fasadi vtratili balkon ta atlantiv sho jogo pidtrimuvali ta kam yani skulpturi z seriyi Chastini svitu sho zrobilo fasadi bilsh strimanimi i mensh vidpovidnimi stilyu baroko She bilshe zmin zaznali inter yeri dekorovani v stili klasicizm Najcikavishim buv dekor kartinnoyi zali ta dvoh kabinetiv u yiyi kutah Teper tut mistilisya mistecki kolekciyi Stroganova She v chasi perebuvannya za kordonom Stroganov pikluvavsya pro majbutnyu galereyu i chasto kupuvav podvijni tvori odnogo j togo zh hudozhnika Teper kartini rozmistili v zali simetrichnimi ryadami Inter yer v stili klasicizmu stvorenij Voronihinim sprijmavsya vzircevim i buv zafiksovanij na malyunkah i kartinah Voni dayut uyavu pro stil ta todishnye roztashuvannya kartinnoyi galereyi sho uslavilas sered velmozhnih privatnih zbirok nadzvichajnoyu misteckoyu vartistyu Adzhe zbirka reprezentuvala tvori bagatoh uslavlenih majstriv sered yakih buli Sandro Bottichelli Dzhovanni Bellini Lukas Kranah Starshij Piter Paul Rubens Antonis van Dejk Rembrandt van Rejn Yakob van Rejsdal Anjolo Bronzino Gerard de Leress Andrea del Sarto Gvido Reni Pinturikkio P yetro da Kortona Nikola Pussen Klod Lorren Fransua Bushe P yetro Rotari Yuber Rober skulpturi Etyena Morisa Falkone Zhana Antuana Gudona gobeleni z Parizhu porcelyana Kitayu i Franciyi unikalni mebli KatalogOleksandr Stroganov z drugoyu druzhinoyu ta ditmi 1778 muzej Yermitazh Stvorennya katalogu nini zvichajna praktika v kozhnij kartinnij galereyi chi muzeyi Mayut voni poshirennya i v privatnih zbirkah Ne tak bulo v 18 stolitti Naprikinci 18 stolittya yedinij katalog oprilyudnenij she za zhittya vlasnika buv katalog kartinnoyi galereyi O S Stroganova nadrukovanij francuzkoyu u 1793 roci Vidannya otrimalo shirokij rozgolos i cherez slavu zbirki i cherez fenomen pershogo oprilyudnennya kolekciyi u takij sposib Zazvichaj katalogi buli rukopisnimi mali malyunki chi gravyuri z kartin zbirki ta pidpisi do nih Rukopisni katalogi zberigalis u vlasnika i buli svoyeridnim inventarnim opisom Oprilyudnyuvali takij rukopis katalog lishe pid chas aukcionu prodazhu zbirki Zberezheni poodinoki zrazki rukopisnih katalogiv zlamu 18 19 stolit chastka vidoma lishe za spogadami Vidkrittya kozhnogo novogo rukopisnogo katalogu cogo periodu naukova sensaciya dokument dobi sho dozvolyaye postezhiti shlyah tvoriv mistectva yih poperednye perebuvannya i dopomagaye v atribuciyah Stroganov ne zbiravsya prodavati kolekciyu a nezvichnim vidannyam populyarizuvav zbirku i stimulyuvav mistectvoznavchi doslidzhennya Tragichni 50 rokivPersha polovina 20 stolittya zavershilasya dlya Stroganovskogo palacu spravzhnoyu katastrofoyu Do 1917 r palac she nalezhav rodini Pislya bilshovickogo perevorotu vin i jogo kolekciyi buli nacionalizovani Na bazi palacu stvorili muzej yakij proisnuvav nedovgo Vzhe v travni 1931 r za spriyannya uryadu antikvarna firma Rudolf Lyepke haus provela guchnij aukcion po prodazhu misteckih zbirok palacu Stroganova Uryad bilshovikiv viddav na prodazh sto visim 108 kartin p yatdesyat dva 52 zrazka unikalnih mebliv dvadcyat tri 23 zrazka skulptur francuzki gobeleni porcelyanu starovinni godinniki i navit rodinni ikoni Stroganovih Sered prodanih Rembrandt Yakob van Rejsdal Antonis van Dejk Dzhordzh Romni Rubens portreti Voltera ta Deni Didro pogruddya roboti Gudona Sered zabranih i prodanih rechej Stroganovskogo palacu buli i shedevri z kiyivskogo Muzeyu mistectv Bogdana ta Varvari Hanenkiv vizantijski ikoni gobelen Pokloninnya volhviv Franciya 1512 roku kartina Lukasa Kranaha Starshogo Adam i Yeva Ostannij tvir prodano v misti Berlin v travni 1931 roku pid brehlivoyu poznachkoyu zibrannya Stroganovih zberigayetsya nini v muzeyi Nortona Sajmona SShA misto Kaliforniya Muzejni eksponati z kiyivskogo muzeyu prodali pid brehlivoyu zvistkoyu poznachkoyu stroganovskoyi kolekciyi Lishe neznachna chastina kartin peredana v inshi muzeyi a zbirka antichnih relyefiv ta sarkofagiv potrapila v Ermitazh Palacovi korpusi vidveli pid rizni ustanovi sho pochali pereobladnannya ta rujnaciyu istorichnih inter yeriv U 1935 r buli perefarbovani fasadi sho do 2003 r zberigali zeleno bili kolori yak i Zimovij palac Z 1937 r v palaci meshkali vijskovi RestavraciyaDekor Velikoyi zali na 2008 r Kompleksne doslidzhennya budivli ta yiyi restavraciya pochalisya 1991 r Fasadam povernuti istorichni kolori Oficijne vidkrittya palacu vidbulosya 2003 roku Sama budivlya filiya Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu Sered restavrovanih inter yeriv Mineralogichnij kabinet Biblioteka Fizichnij kabinet Vedutsya remontni roboti v primisheni kolishnoyi kartinnoyi galereyi DzherelaMatveev A Rastrelli seriya monografij Russkie mastera iskusstv L 1938 Ovsyannikov Yu M Franchesko Bartolomeo Rastrelli seriya Zhizn v iskusstve L Iskusstvo 1982 Kuznecov S O Istoriya odnogo fasada rossijskoj imperii Iskusstvoznanie 2000 1 S 376 399 Karpova E V Kuznecov S O Ischeznuvshie interery Stroganovskogo dvorca Pamyatniki kultury Novye otkrytiya 1999 M 2000 S 480 492 Kuznecov S O Vystavochnyj material iz ryada von vyhodyashij Blagotvoritelnaya akciya 1897 goda v Strogonovom dome Pinakoteka 12 2001 S 74 78 Kuznecov S O Sochinit horoshenkij kabinet Sobranie doma Strogonovyh Istoriya Peterburga 2001 2 S 66 71 Kuznecov S O Strogonovskie fond s d or Zhivopis XIV XV vekov v sobraniyah Sergeya Grigorevicha Strogonova i ego synovej Pavla i Grigoriya Sudby muzejnyh kollekcij Materialy VII Carskoselskoj nauchnoj konferencii Org kom I K Bott i dr SPb 2001 Kuznecov S O Strogonovy 500 let roda Vyshe tolko cari M SPb Centrpoligraf 2012 558 s ISBN 978 5 227 03730 5PosilannyaPortal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stroganovskij palac Oficijna informaciya shodo filialu Rosijskogo muzeyu 18 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Div takozhRosijske baroko Voroncovskij palac Sankt Peterburg Zimovij palac Spisok barokovih palaciv Yevropi Postanovlenie Pravitelstva RF 527 ot 10 07 2001